26 лютого 2026 року правоохоронні органи провели масштабну операцію, у результаті якої було затримано Віталій Дичка, відомого у кримінальному середовищі під прізвиськом «Вітьок Малий». За попередніми даними, спецзаходи здійснювали співробітники Національна поліція України у межах відкритого кримінального провадження.

Операція з затримання готувалася заздалегідь і проходила під процесуальним керівництвом прокуратури. За інформацією з джерел у правоохоронних органах, підозрюваного тривалий час розробляли оперативні підрозділи. Слідчі зібрали достатню доказову базу, що дозволила провести затримання відповідно до чинного законодавства. Під час спецоперації було залучено кілька груп силовиків, аби мінімізувати ризики та забезпечити безпеку цивільних осіб.

Наразі відкрито кримінальне провадження за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України — самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Окремо варто зазначити, що раніше щодо Дички було ухвалено вирок — 15 років позбавлення волі за низкою тяжких злочинів. Після подання апеляційної скарги суд визначив запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 242 тисячі гривень на період перегляду справи. Заставу внесли, і він вийшов на свободу до рішення апеляційної інстанції.

Серед попередніх обвинувачень — умисне нанесення тілесних ушкоджень, розбій із проникненням або застосуванням зброї, незаконне зберігання зброї, вимагання в особливо великих розмірах, а також участь у кримінальній ієрархії.

Тепер до переліку можливих вироків може додатися ще один — за самовільне залишення служби під час воєнного стану. Слідчі дії тривають.

До річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну на ютуб-каналі «Комерсант Український» з’явилося інтерв’ю з колишнім керівником Харківської обласної прокуратури Олександром Фільчаковим. Розмова стала важливим свідченням про події перших днів великої війни, коли Харківщина опинилася під безпосередньою загрозою, а правоохоронна система працювала в умовах постійних обстрілів, хаосу та невизначеності.

Олександр Фільчаков детально описує атмосферу 24 лютого 2022 року та наступних днів, коли рішення доводилося ухвалювати миттєво, без чітких алгоритмів і гарантій безпеки. За його словами, головним завданням стало збереження керованості процесів: координація роботи прокуратури, взаємодія з іншими правоохоронними органами, підтримання зв’язку з місцевою владою та військовими структурами. У надзвичайних умовах особливого значення набуло документування воєнних злочинів — кожен обстріл, кожна зруйнована будівля, кожна постраждала людина потребували правової оцінки та фіксації доказів.

Водночас у публічному просторі з’явилися твердження, що в зазначений період Фільчаков нібито перебував за межами Харківської області. Окремі джерела стверджують, що він міг виїхати на захід країни в перші дні повномасштабної агресії.

У зв’язку з цим лунають заклики до проведення перевірки з боку Офіс Генерального прокурора, зокрема його Генеральної інспекції. Порушуються питання щодо можливого службового розслідування обставин перебування посадовця у перші місяці війни та належного реагування з боку відповідальних осіб.

У публікаціях також згадується ім’я колишнього виконувача обов’язків керівника Генінспекції Івана Дзюби, а також колишнього очільника цього підрозділу Андрія Яковлева — у контексті можливого службового контролю. Офіційних повідомлень про результати перевірок наразі не оприлюднено.

Окремо обговорюється кадровий аспект. За інформацією з відкритих джерел, Фільчаков може претендувати на подальшу роботу в органах прокуратури. У цьому контексті частина громадськості ставить питання про необхідність повної та прозорої перевірки фактів, озвучених як у самому інтерв’ю, так і в публічних заявах його критиків.

Станом на тепер офіційної позиції правоохоронних органів щодо наведених тверджень не оприлюднено. Публічний резонанс навколо теми зберігається, а суспільний інтерес зосереджений на встановленні об’єктивних обставин подій початку повномасштабної війни.

Слідча Олександра Порузінська, яка працює у Головне управління Національної поліції в Житомирській області, відобразила у своїй декларації придбання квартири в Київській області загальною вартістю понад 3,3 мільйона гривень. Відомості про угоду були внесені до електронної системи декларування 9 лютого 2026 року, що привернуло увагу громадськості та журналістів.

Згідно з оприлюдненими даними, йдеться про об’єкт нерухомості в одному з населених пунктів Київщини, який характеризується розвиненою інфраструктурою та зручним транспортним сполученням зі столицею. Ринок житла в цьому регіоні залишається активним, попри економічні виклики, а вартість квартир суттєво залежить від площі, стану будинку та розташування.

У розділі витрат зазначено одноразову операцію на суму 665,5 тис. грн, пов’язану з придбанням нерухомості. Інших суттєвих змін у доходах або активах не вказано. Транспортні засоби, цінні папери та корпоративні права у звітності відсутні.

Бердичів та Житомир раніше фігурували у деклараційних даних посадовиці як місця безоплатного користування житлом. Зокрема, у Бердичеві вона користувалася будинком площею 42 м², а в Житомирі — квартирою площею 27 м².

У щорічній декларації за 2024 рік зазначено дохід у вигляді заробітної плати від Головне управління Національної поліції в Житомирській області на суму 437 тис. грн. У готівкових заощадженнях задекларовано 350 тис. грн. Також вказані рахунки в ПриватБанк без зазначення сум. Фінансові зобов’язання у звітності не відображені.

Ситуація привертає увагу з огляду на співвідношення задекларованих доходів і вартості нової нерухомості. Остаточні висновки можливі лише після перевірки джерел походження коштів у межах передбачених законом процедур.

Херсон уже тривалий час живе в умовах постійної небезпеки, спричиненої регулярними обстрілами та руйнуванням цивільної інфраструктури. У такій ситуації питання зведення надійних укриттів і створення безпечних просторів для населення набуває особливого значення. Саме тому будь-які підозри щодо нецільового використання коштів, передбачених для цих потреб, викликають широкий суспільний резонанс і потребують ретельної перевірки.

За наявною інформацією, правоохоронні органи аналізують документи та договори, пов’язані з будівництвом захисних споруд, а також перевіряють обсяги виконаних робіт і відповідність їх заявленій вартості. Йдеться про бюджетні кошти, які мали бути спрямовані на облаштування укриттів у навчальних закладах, медичних установах та житлових районах міста. Слідчі дії включають вивчення фінансової звітності, проведення експертиз і допити посадових осіб та підрядників.

Наразі три провадження на загальну суму 5,2 млн грн уже скеровано до суду. У цих справах завершено досудове розслідування та зібрано матеріали, які, за оцінкою слідства, містять достатні підстави для судового розгляду.

Решта кримінальних проваджень перебувають на стадії розслідування. Правоохоронці встановлюють можливі схеми розподілу коштів, коло причетних осіб та остаточний розмір завданих збитків.

У прокуратурі наголошують, що в умовах воєнного стану питання використання коштів на безпекові потреби перебуває на особливому контролі. Розслідування триває, а остаточну правову оцінку діям фігурантів надасть суд.

Українське медіа «Бабель» входить у нову фазу розвитку після зміни структури власності. Контрольний пакет акцій у розмірі 75% перейшов до Олексія Бабенка — CEO компанії з виробництва безпілотників «Вирій Індастрі». Відповідну частку було викуплено у словацької компанії «АйДжі», яка раніше виступала інвестором видання. Ще 25% корпоративних прав залишаються у головної редакторки, що забезпечує збереження редакційного впливу на стратегічні рішення.

Залучення до складу акціонерів представника технологічного сектору може означати посилення інвестицій у цифрову інфраструктуру, розвиток мультимедійних форматів та зміцнення позицій видання на українському інформаційному ринку. З огляду на досвід нового мажоритарного власника у сфері інноваційного виробництва, медіа отримує потенціал для масштабування, підвищення операційної ефективності та впровадження сучасних управлінських практик.

Останнім часом навколо Бабенка з’явилися публічні зауваження у медіапросторі. Зокрема, окремі ресурси заявляють про затримки у виконанні контрактів на постачання безпілотників. Йдеться про повідомлення щодо нібито невчасної поставки 100 000 дронів з оптоволоконним управлінням на загальну суму близько 7 млрд грн. Ці твердження поширювалися у відкритих джерелах та соціальних мережах і викликали суспільний резонанс.

Про цю ситуацію також писав журналіст Юрій Ніколов, звертаючи увагу на масштаби контрактів і строки їх виконання. Представники компанії публічно коментують виробничі процеси в межах комерційної та оборонної діяльності, наголошуючи на складності серійного виробництва та логістики в умовах воєнного часу.

На тлі зміни структури власності медіа експерти відзначають важливість прозорості управління та розмежування бізнес-активів і редакційної політики. Подальший розвиток подій залежатиме як від корпоративних рішень нових співвласників, так і від офіційних результатів перевірок щодо виконання оборонних контрактів.