Світ спортивного взуття стрімко розвивається, поєднуючи наукові досягнення, інженерні рішення та стильний дизайн. Виробники активно впроваджують новітні матеріали, покращені системи амортизації та цифрові технології, щоб забезпечити максимальний комфорт, продуктивність і безпеку під час тренувань та змагань. Сьогодні кросівки — це не просто елемент гардероба, а результат складних досліджень у сфері біомеханіки та фізіології руху.

Одним із ключових напрямів розвитку є вдосконалення амортизаційних систем. Компанії, такі як Nike, розробили технологію Air, яка використовує спеціальні повітряні капсули для зменшення ударного навантаження на стопу. У свою чергу, Adidas впровадила піну Boost, що повертає частину енергії під час кожного кроку, підвищуючи ефективність руху. Такі інновації особливо цінуються бігунами та професійними спортсменами, для яких важлива кожна деталь.

За даними правоохоронців, йдеться про комплекти радіаційного, хімічного та біологічного захисту, до складу яких входили спеціальні костюми, рукавиці, чоботи та валізи для зберігання. Після поставки з’ясувалося, що спорядження не відповідає встановленим нормам, а тому рятувальники не можуть застосовувати його під час виконання службових завдань. У результаті закуплені комплекти залишилися на складах.

Слідство вважає, що комісія з оборонних закупівель діяла формально та могла використовуватися як прикриття для реалізації корупційної схеми. Наразі прокурори повідомили про підозру начальнику аварійно-рятувального загону спеціального призначення та його заступнику. Їм інкримінують зловживання службовим становищем за частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України.

До суду вже подано клопотання про відсторонення підозрюваних від займаних посад, а також про обрання їм запобіжного заходу.

Керівник Хмельницької обласної прокуратури Антон Ковальський наголосив, що закуплені комплекти жодного разу не використовувалися і залишилися фактично непотрібним придбанням. За його словами, це не лише питання розтрати бюджетних коштів, а й безпеки особового складу під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Розслідування триває. Правоохоронці встановлюють усі обставини закупівлі та перевіряють можливу причетність інших посадових осіб.

Ранок — це той особливий час, коли ще панує тиша, а світ навколо ніби тільки прокидається. Від того, як ми проведемо перші години після пробудження, часто залежить не лише настрій на весь день, а й продуктивність, креативність та внутрішній стан гармонії. Дослідження показують, що люди, які виділяють час для ранкових ритуалів — від короткої медитації до легкої фізичної активності або планування дня — відчувають значно менше стресу та легше справляються з щоденними викликами.

Ключовим елементом ранкового успіху є свідоме налаштування себе на позитивну хвилю. Це може бути проста практика вдячності, коли ми замислюємося над тим, за що сьогодні можемо бути вдячними, або ведення щоденника, де записуємо свої цілі та наміри. Подібні дії допомагають не лише структурувати думки, а й розвивати емоційну стійкість.

Незалежна експертиза встановила, що ринкова вартість прав на зазначений земельний масив перевищувала 15 мільйонів гривень. Таким чином, різниця між фактичною сумою оформлення та ринковою оцінкою становить понад 300 разів. Потенційні втрати для територіальної громади оцінюються більш ніж у 10 мільйонів гривень.

У матеріалах слідства згадуються представники органів місцевого самоврядування, співробітники Держгеокадастру та представники бізнес-структур. Правоохоронці припускають, що дії могли бути частиною узгодженої схеми, яка дозволила оформити стратегічно важливий земельний актив за заниженою вартістю.

Земля є одним із ключових ресурсів для громад, адже саме від її використання залежать надходження від оренди, податків та інвестиційні можливості регіону. У разі підтвердження фактів умисного заниження вартості мова може йти не лише про службову недбалість, а й про завдання значних збитків громаді.

За інформацією з правоохоронних джерел, у межах розслідування можливе оголошення нової підозри Сергію Тарасову. Водночас остаточні правові висновки мають бути зроблені після завершення досудового розслідування та розгляду справи в суді.

Ситуація з 1500 гектарами стала показовою для оцінки того, наскільки ефективно система здатна захищати комунальну власність та інтереси громад від потенційних зловживань у земельній сфері.

Залізничний районний суд виконує важливу роль у системі правосуддя, забезпечуючи розгляд цивільних, кримінальних та адміністративних справ на території свого підпорядкування. Його діяльність спрямована на забезпечення законності та захист прав громадян, а також на оперативне й справедливе розв’язання конфліктів. Суд активно працює над підвищенням ефективності судового процесу, впроваджуючи сучасні технології та практики автоматизації документообігу.

Однією з ключових функцій суду є забезпечення справедливого розгляду справ у відповідності до чинного законодавства. У роботі суду велике значення має підготовка до слухань, уважне вивчення доказів та документів, а також правильне застосування норм права. Судді Залізничного районного суду зобов’язані дотримуватися принципів незалежності та неупередженості, що гарантує об’єктивність прийнятих рішень.

Передача коштів, за висновком суду, відбувалася у два етапи. Спершу фігурантка отримала 1500 доларів США, а під час отримання решти суми у 5500 доларів її затримали правоохоронці.

Спочатку у справі фігурувала тяжча кваліфікація, однак під час судового розгляду прокурор змінив обвинувачення на зловживання впливом без ознак вимагання. У суді Юлія Фусс повністю визнала провину, підтвердила обставини та заявила про каяття.

Суд визнав лікарку винною та призначив їй штраф у розмірі 93 500 гривень. Також їй заборонили протягом двох років обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями у закладах охорони здоров’я. Окремо суд застосував спеціальну конфіскацію: 1500 доларів США, отриманих на першому етапі, вилучили в дохід держави. Крім того, засуджену зобов’язали сплатити 84 436 гривень за проведення судових експертиз, а заставу, внесену під час слідства, повернули заставодавцю.

Колишній голова Полтавського апеляційного суду Сергій Гальонкін упродовж багатьох років залишався однією з ключових фігур у судовій системі регіону. Його кар’єра пов’язана з розглядом складних цивільних та кримінальних проваджень, що мали значний вплив як на правозастосовну практику, так і на формування судової репутації області.

Професійний шлях Гальонкіна розпочався з роботи на посаді судді першої інстанції. З часом, завдяки досвіду та управлінським навичкам, він обійняв адміністративну посаду в апеляційному суді. На цій посаді він відповідав не лише за здійснення правосуддя, а й за організацію роботи установи, розподіл справ, дотримання процесуальних строків та внутрішню дисципліну.

Суд першої інстанції відмовив екссудді у задоволенні позову щодо стягнення недоотриманої винагороди. Однак апеляційний суд 9 лютого 2026 року скасував це рішення та зобов’язав здійснити виплату в повному обсязі.

Постанова передбачає негайне виконання в межах суми за один місяць — 117 211 грн. Решта коштів має бути виплачена відповідно до процедури виконання судових рішень.

Водночас це рішення може бути оскаржене в касаційному порядку. Раніше Верховний Суд відмовив Сергію Гальонкіну в позові щодо визнання незаконним його звільнення.

Збереження культурної спадщини сьогодні є не лише питанням історичної пам’яті, а й невід’ємною частиною національної ідентичності. У швидкоплинному світі глобалізації та технологічних змін багато традицій, обрядів і ремесел ризикують бути забутими. Кожен елемент культурної спадщини – від старовинних будівель і музеїв до народних пісень і традиційних страв – відображає унікальність певного народу та його досвід поколінь. Збереження цих цінностей допомагає новим поколінням усвідомлювати свої корені, поважати минуле і формувати власну перспективу на майбутнє.

Крім того, культурна спадщина має економічний та соціальний потенціал. Туризм, мистецькі фестивалі та локальні ремесла здатні стати потужним джерелом розвитку регіонів, підтримки малих громад і стимулювання творчих ініціатив. Успішні приклади збереження та популяризації культурної спадщини свідчать, що інвестування у такі проєкти приносить не лише фінансову вигоду, а й сприяє зміцненню суспільних зв’язків, взаєморозумінню та повазі до багатоманітності.

Основна мета таких викликів — перевірка активності номера. Якщо людина відповіла, її контакт позначають як дійсний і можуть використати для подальших атак: фішингових дзвінків, повідомлень або спроб соціальної інженерії.

Інша загроза — запис голосу. Коли абонент намагається з’ясувати, хто телефонує, його слова можуть бути зафіксовані. У подальшому запис може використовуватися для створення підробленого голосу за допомогою технологій штучного інтелекту.

Існує й інший варіант схеми: виклик швидко скидається, розраховуючи на те, що людина передзвонить. У такому разі можливе списання коштів, якщо номер належить до платної або міжнародної лінії.

Експерти радять не відповідати на дзвінки з невідомих номерів, особливо якщо вони виглядають підозріло. Якщо під час відповіді у слухавці тиша — варто одразу завершити виклик і додати номер до чорного списку. Так можна мінімізувати ризик повторних спроб контакту.

Водночас не всі мовчазні виклики є шахрайськими. Причиною може бути технічний збій, розряджений телефон або новий номер знайомого. Проте обережність та уважність допоможуть захистити особисті дані й фінансову безпеку.