Згідно з даними Світового банку за 2024 рік, Україна потрапила до трійки країн з найнижчими показниками народжуваності у світі, зафіксувавши лише 5,5 живонароджених на тисячу населення. Гірші результати показали тільки Південна Корея та Сан-Марино. Сумарний коефіцієнт народжуваності в Україні, що відображає середню кількість дітей, яких може народити жінка протягом життя, становить приблизно одну дитину, що більш ніж удвічі нижче за рівень, необхідний для простого відтворення населення (2,1 дитини на жінку).
Цей рейтинг, опублікований виданням Business Insider, базується на порівнянні двох демографічних показників: кількості живонароджених на тисячу населення та сумарного коефіцієнта народжуваності. В Україні найгірші показники були за першим параметром, де вона займала третє місце.
У 2024 році найнижчий коефіцієнт був зафіксований у Сан-Марино — 4,2 на тисячу жителів, а Південна Корея посіла друге місце з 4,7 народжень на тисячу. Показники сумарного коефіцієнта для Південної Кореї становили близько 0,7, в Україні — приблизно один, а у Сан-Марино — 1,2.
Загальний коефіцієнт народжуваності відображає, скільки дітей народжується за рік на тисячу жителів. На нього впливають не лише бажання українських сімей мати дітей, а й структура населення. Наприклад, за умов недостатньої кількості жінок репродуктивного віку, загальна кількість народжень буде низькою, навіть за сприятливих умов для сімей. Це особливо актуально для України, де протягом багатьох років спостерігається зменшення населення, низька народжуваність у минулі десятиліття, а також негативні наслідки повномасштабної війни.
Сумарний коефіцієнт народжуваності краще відображає здатність населення відтворювати себе без врахування міграції. Низькі показники обох коефіцієнтів свідчать про серйозну демографічну кризу в Україні, оскільки низька народжуваність супроводжується високою смертністю та масовою міграцією.
У першій половині 2026 року в Україні було зареєстровано 73 292 народження проти 259 853 смертей, що вказує на те, що на одного новонародженого припадало приблизно 3,5 померлих. У порівнянні з аналогічним періодом 2025 року, кількість новонароджених знову знизилася — тоді за півроку було зафіксовано близько 86,8 тисячі народжень.
Демографічна ситуація в Україні загострилася через війну, яка призвела до швидшого скорочення населення. Мільйони громадян, переважно жінки і діти, виїхали до інших країн, багато молодих пар відкладають народження дітей через відсутність стабільності та безпеки.
Незважаючи на те, що деякі діти українських громадян народжуються за кордоном, ці дані не завжди відображаються у внутрішній статистиці, що ускладнює повну картину демографічної ситуації. Тим не менш, це не усуває основної проблеми — значна частина молодих сімей наразі перебуває за межами України, і їх повернення після війни не може бути гарантованим.
Для України, навіть якщо спостерігатиметься раптовий збільшений приріст народжуваності, це не змінить ситуацію на краще в короткостроковій перспективі. Новонародженим знадобиться як мінімум два десятиліття, щоб стати частиною робочої сили. Водночас старше населення залишиться значним, а це може призвести до дефіциту робочої сили та збільшення навантаження на соціальні програми.
Експерти підкреслюють, що демографічна проблема не може бути вирішена лише шляхом одноразових виплат після народження дитини. Для стимулювання народжуваності Україні необхідно створити безпечні умови життя, забезпечити доступ до житла, медицини, освіти та можливість поєднувати роботу з батьківством.
На іншому кінці спектра, країни з найвищими показниками народжуваності переважно знаходяться в Африці. Так, Центральноафриканська Республіка має коефіцієнт 46,2 народження на тисячу, тоді як у Чаді — 43,3, а в Сомалі — 42,3. Однак висока народжуваність не завжди свідчить про добробут, адже в цих країнах зберігаються високі показники дитячої смертності та обмежений доступ до медичних послуг.
Третє місце України у рейтингу з найнижчими показниками народжуваності має серйозні наслідки. Вже через кілька десятиліть країна може зіткнутися з дефіцитом робочої сили, зменшенням кількості учнів у школах та університетах, а також зростанням навантаження на медичну систему та пенсійну систему. Потреба у комплексному підході до вирішення демографічних викликів є нагальною: Україні слід не лише покращувати умови для сімей з дітьми, але й активно працювати над поверненням тих, хто виїхав під час війни.
