Khreshchatyknews.com

Позначка: Володимир Зеленський

  • «Попереду навіть армії США»: американський сенатор після візиту до Києва зробив гучну заяву про українські дрони

    «Попереду навіть армії США»: американський сенатор після візиту до Києва зробив гучну заяву про українські дрони

    Українські військові вже випереджають армії інших держав, зокрема й Сполучених Штатів, у використанні безпілотних систем на полі бою. Таку оцінку після дводенної поїздки до Києва дав сенатор-республіканець від Оклахоми Джеймс Ленкфорд. Американський політик заявив, що саме технологічний досвід України стане одним із головних меседжів, які він привезе додому після побаченого під час візиту.

    Про це Ленкфорд розповів Politico після від’їзду з України. Водночас візит американського сенатора мав значно ширший політичний контекст: під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським сторони говорили про нові санкції проти Росії, посилення української протиповітряної оборони та ракети-перехоплювачі Patriot.

    Саме оцінка українських безпілотних технологій стала однією з найпомітніших заяв сенатора. За словами Ленкфорда, Україна зараз перебуває попереду інших держав у тому, як застосовує безпілотні системи — як для ударів, так і для боротьби з ворожими дронами.

    Сенатор фактично визнав, що в цій сфері український бойовий досвід випередив навіть американський.

    Його оцінка вписується у значно ширшу тенденцію. Війна Росії проти України перетворилася на безпрецедентний полігон розвитку безпілотних технологій, де системи змінюються буквально протягом місяців. Дослідження Australian Army Research Centre, оприлюднене цього літа, також називає війну в Україні першим конфліктом, де безпілотні системи застосовуються з таким масштабом, темпом і технологічною складністю.

    Україна використовує широкий спектр таких систем — від FPV-дронів і розвідувальних БПЛА до далекобійних ударних апаратів і морських безпілотників. Паралельно розвиваються засоби перехоплення російських дронів, системи радіоелектронної боротьби та інші рішення.

    Показово, що саме технологічні можливості України демонструвалися міжнародним партнерам і під час заходів до 35-ї річниці Незалежності. Reuters зазначає, що Україна продемонструвала свої можливості у сфері дронів та безпілотних наземних систем, підкреслюючи роль технологій у протистоянні російській агресії.

    Зеленський зустрівся з американськими сенаторами

    Ленкфорд прибув до України разом із сенатором-демократом Річардом Блюменталем. Обидва політики 23 серпня взяли участь у Національному молитовному сніданку в Києві, а також зустрілися із Зеленським.

    В Офісі президента офіційно підтвердили, що ключовими темами переговорів стали посилення санкційного тиску на Москву та зміцнення української ППО. Зеленський наголосив, що Росія нарощує ракетний терор і продовжує застосовувати балістичні ракети проти України.

    Сам Національний молитовний сніданок цього року зібрав у Києві значну кількість міжнародних гостей. Серед них були президент Литви Гітанас Науседа, прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал, колишній спецпредставник США Кіт Келлог, колишній віцепрезидент США Майк Пенс, а також Ленкфорд і Блюменталь.

    Зеленський під час заходу закликав міжнародних партнерів не допустити, щоб світ звик до війни в Україні, наголосивши на необхідності справедливого і тривалого миру.

    Зеленський знову порушив питання Patriot

    Окремою темою переговорів стала протиповітряна оборона. Україна продовжує гостро потребувати ракет-перехоплювачів Patriot, необхідних насамперед для протидії російським балістичним ракетам.

    За словами Ленкфорда, Зеленський порушив перед сенаторами питання як додаткових американських перехоплювачів, так і можливості отримання ліцензії на їхнє виробництво.

    Офіс президента також повідомляв, що під час переговорів ішлося про ліцензії на виробництво систем і ракет Patriot в Україні. Київ розглядає локалізацію такого виробництва як один зі способів довгостроково посилити захист від російських балістичних ударів.

    Потреба стала особливо гострою на тлі нових масованих російських атак. Financial Times повідомляла, що Україна стикається із серйозним дефіцитом перехоплювачів Patriot, тоді як Росія продовжує застосовувати ракети та ударні безпілотники проти українських міст.

    26 серпня The Guardian повідомив, що Україна отримала невелику партію перехоплювачів Patriot, однак Зеленський не назвав ані їхню кількість, ані країну-постачальника. Президент заявив, що Україні необхідний значно більший обсяг таких ракет.

    Сам Ленкфорд не став обіцяти Зеленському конкретних рішень щодо додаткових Patriot, але заявив, що передасть порушене питання у Вашингтон.

    Санкції проти Росії зависли в Конгресі

    Ще одним центральним питанням стала доля масштабного американського санкційного пакета проти Росії.

    На початку серпня Сенат США підтримав законопроєкт, названий на честь покійного сенатора Ліндсі Грема. За документ проголосували 86 сенаторів, проти — 11. Тепер для подальшого просування його має підтримати Палата представників.

    Законодавство передбачає значне посилення економічного тиску на Москву. Зокрема, йдеться про санкції проти представників російської влади, фінансових та енергетичних структур, а також іноземних компаній, які підтримують російський військово-промисловий комплекс. Окрема частина документа спрямована проти держав, які залишаються великими покупцями російських енергоносіїв.

    Законопроєкт передбачає можливість запровадження тарифів до 100% щодо найбільших покупців російської нафти й газу. Reuters зазначає, що серед потенційно найбільш уразливих до такого механізму країн — великі споживачі російських енергоносіїв, зокрема Китай та Індія.

    Однак після Сенату документ має пройти Палату представників, де ставлення до окремих положень пакета складніше. Зокрема, частина законодавців занепокоєна розширенням тарифних повноважень президента США.

    Ленкфорд після переговорів із Зеленським не став гарантувати, що Палата представників швидко ухвалить документ. За його словами, розгляд очікується у вересні, однак графік роботи Палати від нього не залежить.

    Для Києва цей законопроєкт залишається одним із ключових інструментів потенційного посилення економічного тиску на Кремль. Зеленський під час зустрічі із сенаторами прямо наголосив на необхідності якнайшвидшого ухвалення документа, над яким працював Грем. Президент заявив, що посилення санкцій може стати для Росії дуже болючим.

    Українські дрони стають окремим аргументом у Вашингтоні

    На цьому тлі слова Ленкфорда про українські безпілотники мають значення не лише як комплімент ЗСУ. Вони демонструють, що американські законодавці дедалі частіше розглядають Україну не тільки як отримувача західної військової допомоги, а й як джерело унікального бойового та технологічного досвіду.

    Українські військові протягом повномасштабної війни змушені були швидко адаптувати цивільні та військові технології до постійних змін на фронті. Безпілотники перетворилися з допоміжного інструменту розвідки на одну з центральних систем сучасного поля бою.

    І саме цей досвід, за словами Ленкфорда, він має намір донести до Вашингтона.

    На тлі дискусій у США про майбутнє підтримки України його висновок звучить особливо показово: країна, яка продовжує просити партнерів про критично необхідні Patriot і додатковий економічний тиск на Росію, водночас сама стала технологічним лідером в одному з напрямів, який уже визначає майбутнє сучасної війни.

  • Збитки можуть сягати 3 трлн рублів: Зеленський пояснив, навіщо Україна б’є по складах Wildberries у Росії

    Збитки можуть сягати 3 трлн рублів: Зеленський пояснив, навіщо Україна б’є по складах Wildberries у Росії

    Україна завдає ударів по логістичних центрах російського маркетплейсу Wildberries через їхню роль у постачанні товарів для армії РФ, а також у відповідь на систематичні російські атаки по українській цивільній логістиці. Президент Володимир Зеленський заявив, що економічний ефект лише цієї операції для Росії може сягати трьох трильйонів рублів.

    Про це глава держави розповів 23 серпня під час спілкування з журналістами. За словами Зеленського, удари по російській логістиці є частиною прорахованої української стратегії, яка має не лише військовий та економічний, а й суспільний ефект усередині РФ.

    Президент пов’язав рішення атакувати російські логістичні об’єкти з діями самої Росії. Він нагадав, що російські війська протягом повномасштабної війни систематично атакують українські підприємства, поштову та логістичну інфраструктуру, зокрема об’єкти «Нової пошти» та «Укрпошти».

    За словами Зеленського, Москва продовжує розширювати масштаби таких ударів і не демонструє готовності до реальної деескалації. Саме атаки РФ на українську логістику, як стверджує президент, стали однією з причин, через які Україна почала відповідати ударами по відповідній інфраструктурі на території Росії.

    Окремо Зеленський пояснив, чому серед цілей опинилася саме інфраструктура Wildberries — одного з найбільших російських маркетплейсів. За його словами, йдеться не лише про звичайну комерційну логістику.

    «Чому ми б’ємо, зокрема, по Wildberries? Тому що це і постачання військових товарів, і великі гроші для Росії», — заявив президент.

    Зеленський назвав операцію проти цієї логістичної мережі «дуже прорахованою» та звернув увагу на масштаб фінансових наслідків для РФ.

    За оцінкою президента, прямі збитки Росії від операції проти Wildberries становлять близько одного трильйона рублів. Якщо ж врахувати боргові зобов’язання компанії, втрати пов’язаних із нею підприємств та осіб, необхідність перебудови логістичних процесів і витрати на відновлення зруйнованої інфраструктури, загальний економічний ефект може досягати близько трьох трильйонів рублів.

    Масштаб ударів по логістичній мережі Wildberries справді став значним. Ще 16 серпня Міністерство оборони України заявило, що було виведено з ладу сім із десяти найбільших логістичних центрів маркетплейсу на території Росії.

    Серед них опинився логістичний вузол в індустріальному парку «Коледіно» у Підмосков’ї. Його площа становила близько 250 тисяч квадратних метрів, що робило цей об’єкт найбільшим складом Wildberries за площею. Після ударів припинили роботу й інші великі об’єкти компанії.

    В Інституті вивчення війни також звертали увагу на наслідки серії атак. Аналітики зазначали, що в міру виходу з ладу великих центрів можливості Wildberries переносити навантаження на сусідні склади поступово скорочуються.

    Логістична мережа компанії є масштабною. За оприлюдненими раніше даними, у Росії працювали понад 25 великих фулфілмент-центрів Wildberries, а якщо враховувати склади, сортувальні центри та інші майданчики об’єднаної компанії Wildberries-Russ, мережа налічувала понад 200 логістичних об’єктів загальною площею близько 5,2 млн квадратних метрів.

    Однак удари мають не лише логістичний та фінансовий вимір. Зеленський заявив, що Київ також бачить їхній соціальний вплив на російське суспільство.

    За оцінкою, яку навів президент, понад 60% росіян хотіли б завершення війни та припинення вогню. Зеленський пов’язує зміну суспільних настроїв, зокрема, з тим, що наслідки війни дедалі сильніше відчуваються безпосередньо всередині Росії.

    Президент також заявив про зниження підтримки російської влади. На його думку, саме це може бути однією з причин нинішньої ескалації з боку Кремля. Зеленський вважає, що Володимир Путін намагається утримати радикальну частину російського суспільства, яка виступає за продовження війни.

    Удари по Wildberries водночас є лише частиною ширшої української кампанії проти російської військової, енергетичної та логістичної інфраструктури. Україна продовжує завдавати далекобійних ударів по об’єктах, які, за даними української сторони, забезпечують російську воєнну машину ресурсами, пальним, товарами та доходами.

    Зеленський також наголосив, що Україна не проводить операцій проти російських цивільних літаків. За його словами, українські сили атакують військові аеродроми, а порушення роботи цивільних аеропортів РФ є наслідком необхідності російської сторони закривати повітряний простір через загрозу безпілотників. Президент повідомив, що відповідна операція СБУ під назвою «Килим» триває близько півтора року.

    Паралельно Україна відповідає і на російські атаки проти морської та експортної інфраструктури. Зеленський заявив, що Москва першою почала ескалацію навколо українського зернового коридору, після чого Київ став відповідати ударами по об’єктах, пов’язаних із російським аграрним експортом.

    Таким чином, удари по складах Wildberries у Києві розглядають не як ізольовану кампанію проти великої російської компанії, а як частину системного тиску на логістику та економічну базу РФ. За словами Зеленського, мета полягає у тому, щоб Росія відчувала реальну ціну продовження війни — від втрати логістичних потужностей та фінансових збитків до дедалі помітнішого впливу війни на повсякденне життя російського суспільства.

  • Україна та США узгодили три ключові ідеї для завершення війни — Зеленський

    Україна та США узгодили три ключові ідеї для завершення війни — Зеленський

    Україна разом зі Сполученими Штатами та європейськими партнерами напрацювала кілька можливих сценаріїв завершення війни з Росією. Серед ключових пропозицій — припинення вогню, взаємне відведення військ зі створенням спеціальної буферної зони та визначення майбутніх гарантій безпеки з боку Європейського Союзу і НАТО.

    Про це 23 серпня заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами. За його словами, відповідні пропозиції обговорювалися з представниками американської адміністрації Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером.

    Зеленський пояснив, що сторони фактично звели результати попередніх консультацій в один документ, у якому окреслили найбільш реалістичні на цей момент можливості для припинення бойових дій. Американська сторона планує обговорювати ці підходи як із Києвом, так і з Москвою.

    Першим і головним пунктом залишається припинення вогню. Саме з цього, за логікою напрацьованих пропозицій, може розпочатися подальший дипломатичний процес.

    Другий пункт стосується американської ідеї створення так званої вільної економічної зони. Вона передбачає дзеркальне відведення українських і російських військ — обидві сторони мають відійти на однакову відстань, унаслідок чого між ними утвориться своєрідна буферна територія.

    За словами Зеленського, така зона могла б перебувати під певним зовнішнім управлінням або контролем третьої сторони. Водночас президент наголосив, що конкретний механізм такого управління поки не визначений.

    Третя частина напрацьованих пропозицій стосується ролі Європейського Союзу і НАТО, а також того, які зобов’язання можуть взяти на себе партнери та на які кроки заради майбутньої системи безпеки готова Україна.

    Зеленський заявив, що запропоновані варіанти загалом отримали позитивну реакцію учасників консультацій і наразі залишаються на столі переговорів.

    Водночас йдеться не про вже укладену мирну угоду чи остаточно погоджений з Росією план завершення війни. Це набір пропозицій, сформований у процесі консультацій України зі США та європейськими партнерами, який Вашингтон має надалі обговорювати, зокрема, з російською стороною.

    Президент також повідомив, що Сполучені Штати мають ще кілька ідей щодо можливого завершення війни. Київ очікує, що американська сторона представить їх найближчим часом.

    За словами Зеленського, напрацьовані зараз варіанти не можна вважати виключно українськими пропозиціями. Вони стали результатом консультацій з американцями та європейцями, а також контактів Вашингтона з Москвою. Президент вважає, що серед них є підходи, які можуть бути реалістичними для подальшої дипломатії.

    При цьому однією з головних невирішених проблем залишаються територіальні вимоги Росії. За словами Зеленського, Москва продовжує наполягати на виведенні українських військ із Донбасу. Українська сторона не погоджується на сценарій, за якого ЗСУ просто залишать контрольовані Україною території без надійних гарантій того, що російські війська не використають паузу для нового наступу.

    Президент наголосив, що саме питання реальних гарантій безпеки залишається одним із принципових для Києва. Україна не шукає альтернативи НАТО, однак хоче чітко розуміти, якою буде реакція партнерів у разі нового порушення Росією режиму припинення вогню або домовленостей про завершення війни.

    Раніше Зеленський також заявляв, що Київ потребує активнішої участі США у мирному процесі. При цьому він відкидав можливість простого залишення Україною неокупованої частини Донбасу та наголошував, що будь-які домовленості повинні передбачати механізми, які не дозволять Росії використати паузу для підготовки нового масштабного вторгнення.

    Окремо Зеленський окреслив часовий проміжок, який у Києві вважають найбільш перспективним для активізації дипломатії. За його словами, «коридор можливостей» може тривати від саміту G20 у США до кінця літа 2027 року. Після цього американська внутрішня політика дедалі більше концентруватиметься на наступних президентських виборах.

    Найближчі місяці можуть стати одним із найактивніших дипломатичних періодів від початку повномасштабної війни. Водночас ключовим залишається питання, чи погодиться Росія на реальне припинення бойових дій та чи вдасться сторонам знайти модель гарантій, яка не дозволить Кремлю використати перемир’я для перегрупування сил і нової агресії.

  • Росія може піти на нову масштабну мобілізацію: Зеленський назвав терміни та кількість людей

    Росія може піти на нову масштабну мобілізацію: Зеленський назвав терміни та кількість людей

    Росія може провести нову хвилю мобілізації вже після парламентських виборів у вересні 2026 року. За оцінкою української сторони, Кремль хоче додатково залучити до війни проти України близько 300 тисяч військовослужбовців, а надалі масштаби поповнення російської армії можуть бути ще більшими.

    Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами. Інформацію також наводить Reuters.

    За словами глави держави, в Україні очікують, що російська влада намагатиметься провести мобілізацію таким чином, щоб вона якомога менше зачепила жителів найбільших міст РФ.

    «Впевнені, що після виборів у них буде мобілізація. Вважаємо, що вона буде не в центральних містах. Але я не думаю, що це вийде у них дуже сильно приховати», — заявив Зеленський.

    Президент назвав майбутню кампанію «периферійною мобілізацією» — тобто основний набір, за його оцінкою, може відбуватися передусім у віддалених російських регіонах.

    Кремлю можуть знадобитися ще 300 тисяч людей

    За словами Зеленського, російське керівництво розраховує у 2026 році отримати для фронту додатково приблизно 300 тисяч осіб.

    Reuters зазначає, що парламентські вибори в Росії заплановані на 18–20 вересня 2026 року. Саме після них, за оцінкою української сторони, Кремль може перейти до нової фази поповнення армії.

    При цьому йдеться не лише про потреби Росії до кінця нинішнього року.

    Зеленський заявив, що у 2027 році Москва може залучити ще сотні тисяч людей. Загальна мета, за його словами, може становити близько 500 тисяч нових військовослужбовців.

    Ці сили Росії потрібні насамперед для продовження наступальних операцій в Україні.

    Куди Росія може кинути мобілізованих

    Одним із головних напрямків, де Кремль може використати нове поповнення, залишається Донеччина.

    Зеленський назвав серед ключових цілей російської армії Костянтинівку, Слов’янськ та Краматорськ. За його словами, саме цей напрямок залишається одним із пріоритетних для російського командування.

    «Головний напрямок у ворога — Костянтинівка, Слов’янськ, Краматорськ. Мета ними не досягнута, але цей напрямок буде головним для них цього року і надалі», — зазначив президент.

    Ще одним завданням російських військ, за його словами, залишається створення так званої «буферної зони» в районах Харківської та Сумської областей. Цієї мети окупаційні сили також поки не досягли.

    Зеленський вважає, що значна частина потенційно мобілізованих 300 тисяч росіян може бути спрямована саме на схід України.

    Розподіл нових резервів, однак, залежатиме від ситуації на полі бою.

    Зеленський не виключив загрози для Чернігівщини та Київщини

    Президент також назвав ще один можливий сценарій використання Росією додаткових сил.

    Якщо російські війська матимуть результати на сході, частину сформованих резервів Кремль теоретично може перекинути на інші напрямки.

    Серед них Зеленський згадав Чернігівську та Київську області.

    За його словами, у Росії можуть існувати теоретичні плани наступальних дій із території Брянської області РФ. Водночас наразі концентрації необхідної для такої операції кількості російських військових там не зафіксовано. Україна, однак, стежить за ситуацією та можливим накопиченням сил.

    Президент уточнив, що українська сторона бачить техніку вздовж кордону, проте необхідного для масштабної наступальної операції особового складу в Брянській області зараз немає.

    Таким чином, слова Зеленського про Чернігівщину та Київщину стосуються потенційного сценарію, а не повідомлення про вже сформоване ударне угруповання.

    Україна заявляла про підготовку мобілізації ще раніше

    Попередження про можливу нову мобілізаційну кампанію в Росії звучать не вперше.

    Ще 11 серпня Зеленський заявляв, що українська розвідка отримала інформацію про підготовку Росією мобілізаційних заходів восени. За його словами, ці дані нібито підтверджувалися внутрішніми російськими документами.

    Тоді президент також пов’язував можливі рішення Кремля з завершенням парламентської виборчої кампанії.

    Додаткові ознаки підготовки до потенційної мобілізації з’являються і в західних медіа.

    The Wall Street Journal 23 серпня повідомила з посиланням на західних розвідників, що в Росії проводяться заходи з перевірки готовності до можливої нової хвилі мобілізації.

    Зокрема, минулого місяця російські військові проводили відповідне планування в Калінінградській області. За даними співрозмовників видання, відпрацьовувалися питання розміщення, забезпечення та озброєння потенційно мобілізованих. Подібні заходи, як стверджують джерела WSJ, проводяться й в інших частинах Росії.

    При цьому важливе уточнення: остаточного рішення Кремля про нову масову мобілізацію публічно не оголошено. Йдеться про оцінки української влади, розвіддані та повідомлення західних джерел про підготовчі заходи.

    Росія зазнає великих втрат на Донеччині

    Необхідність додаткового поповнення армії Зеленський пов’язує зі значними втратами російських військ.

    За його словами, від початку 2026 року Росія втратила близько 267 тисяч військовослужбовців, із яких приблизно 155 тисяч — загиблими. Це оцінка української сторони, незалежно підтвердити такі цифри в умовах війни неможливо.

    Особливо інтенсивні бої, за словами президента, тривають у районі Костянтинівки. Зеленський стверджує, що саме на цьому напрямку припадає 70–80% російських втрат.

    Російські війська продовжують намагатися просунутися до українського «поясу фортець» на Донеччині, до якого належать Костянтинівка, Дружківка, Краматорськ і Слов’янськ.

    Reuters також зазначає, що російські війська продовжують операцію із захоплення решти Донбасу, однак просування дається їм дорогою ціною.

    Путін хоче захопити Донеччину до кінця року — Зеленський

    За словами українського президента, Володимир Путін поставив перед російськими генералами завдання до кінця 2026 року завершити окупацію Донецької та Луганської областей.

    Зеленський вважає виконання такого завдання нереалістичним.

    Водночас саме ситуація на Донеччині, на його думку, визначатиме, куди Москва спрямує потенційне нове поповнення.

    Якщо Росія не досягне поставлених цілей, значна частина нових військовослужбовців може бути кинута на продовження наступу на Костянтинівку, Краматорськ та Слов’янськ. Якщо ж ситуація зміниться на користь РФ, Кремль може спробувати використати резерви на інших ділянках фронту або кордону.

    Чому Кремль може чекати до виборів

    Проведення масштабної мобілізації залишається політично ризикованим для російської влади.

    Попередню велику хвилю так званої «часткової мобілізації» Володимир Путін оголосив у вересні 2022 року. Вона спричинила значний суспільний резонанс і виїзд великої кількості росіян за кордон.

    Саме тому нинішня схема, яку описує Зеленський, передбачає насамперед набір людей у віддалених регіонах, а не в Москві, Санкт-Петербурзі та інших великих містах.

    Reuters пише, що, за оцінкою Зеленського, майбутня кампанія може бути «периферійною» і концентруватися на віддалених частинах РФ.

    Окремо західні розвідники повідомили WSJ про перевірки здатності російської військової системи прийняти значну кількість новобранців. Це не доводить, що рішення про мобілізацію вже ухвалене, однак свідчить про підготовку Росії до такого сценарію.

    Період після парламентських виборів 18–20 вересня може стати ключовим. За оцінкою українського керівництва, саме тоді Кремль може перейти до нового масштабного поповнення армії — спочатку приблизно на 300 тисяч осіб, а згодом збільшити чисельність залучених до пів мільйона.

  • Норвегія готує Україні ще $9,2 млрд: більшість коштів піде на оборону

    Норвегія готує Україні ще $9,2 млрд: більшість коштів піде на оборону

    Уряд Норвегії планує зберегти надзвичайну підтримку України у 2027 році на рівні 85 млрд норвезьких крон, що становить близько $9,2 млрд. Такий самий обсяг фінансування передбачено і на 2026 рік. Більша частина майбутнього пакета має бути спрямована на військову допомогу Україні.

    Про це 23 серпня повідомив уряд Норвегії. Остаточно кошти має схвалити норвезький парламент — Стортинг. Прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре передав пропозицію уряду президенту України Володимиру Зеленському під час зустрічі в Києві.

    За словами Стьоре, Норвегія має намір і надалі підтримувати Україну як у військовій, так і в цивільній сферах.

    «Норвегія продовжуватиме підтримувати оборонну боротьбу України. Україну чекає важка зима. Зараз ми даємо чіткий сигнал, що Норвегія й надалі буде поруч — як у цивільній, так і у військовій сферах», — заявив прем’єр.

    Стьоре наголосив, що допомога Україні має значення не лише для самої країни, а й для всієї європейської системи безпеки. За його словами, підтримка та майбутнє відновлення України напряму пов’язані зі стабільністю Європи.

    Фінансування здійснюватиметься через Програму Нансена для України — довгостроковий механізм норвезької підтримки, який охоплює військову, гуманітарну та фінансову допомогу. Програму започаткували у 2023 році, а згодом суттєво розширили та продовжили до 2030 року. Загальний фінансовий обсяг програми на 2023–2030 роки наразі становить 274,5 млрд норвезьких крон.

    Норвезький уряд уточнив, що основна частина 85 млрд крон у 2027 році, як і раніше, має бути спрямована на військову підтримку. Серед іншого передбачається фінансування закупівель продукції безпосередньо в української оборонної промисловості. Точне співвідношення між військовою та цивільною допомогою уряд оголосить пізніше.

    У 2026 році Норвегія також виділяє Україні 85 млрд крон. Із цієї суми 70 млрд крон спрямовуються на військову підтримку, а 15 млрд — на цивільні потреби. Серед пріоритетних напрямків військової допомоги цього року Осло називав безпілотники, протиповітряну оборону, артилерійські боєприпаси, а також підготовку й оснащення українських військових підрозділів.

    Таким чином, якщо Стортинг схвалить нову пропозицію уряду, Норвегія другий рік поспіль збереже допомогу Україні на одному з найвищих рівнів від початку повномасштабної війни.

    Оголошення пролунало під час візиту Стьоре до Києва 23 серпня. Норвезький прем’єр прибув до української столиці разом із лідерами інших країн Північної Європи та Балтії напередодні 35-ї річниці Незалежності України. Візит має продемонструвати подальшу політичну та практичну підтримку Києва на тлі російської агресії.

    Норвегія є одним із найбільших донорів України у співвідношенні з розміром власної економіки та населення. Програма Нансена спочатку передбачала 75 млрд крон протягом п’яти років — з 2023 до 2027 року, однак після продовження війни її неодноразово розширювали. У 2024 році норвезькі політичні партії домовилися продовжити програму до 2030 року, а наступними рішеннями її загальний бюджет був суттєво збільшений.

    Значна частина норвезької військової допомоги останніми роками спрямовувалася на посилення української ППО, закупівлю боєприпасів, безпілотних систем, підтримку морських спроможностей, навчання військовослужбовців та спільні оборонні проєкти.

    Стьоре наголосив, що Осло розглядає допомогу Україні не як короткостроковий захід, а як стратегічну інвестицію у безпеку Європи. Уряд Норвегії також сигналізує, що готовий зберігати значні обсяги допомоги незалежно від тривалості війни та паралельних дипломатичних процесів.

  • «Ми переможемо в цій війні»: зірка «Вікінгів» Кетрін Винник приїхала до Києва та звернулася до українців

    «Ми переможемо в цій війні»: зірка «Вікінгів» Кетрін Винник приїхала до Києва та звернулася до українців

    Голлівудська акторка українського походження Кетрін Винник, найбільш відома за роллю Лаґерти у культовому серіалі «Вікінги», приїхала до Києва напередодні 35-ї річниці Незалежності України. На тлі монумента «Батьківщина-мати» вона записала звернення до українців, у якому заявила, що вражена стійкістю народу та продовжує вірити в перемогу України. Під час нинішнього візиту Винник також взяла участь у заходах UNITED24 та зустрілася з президентом Володимиром Зеленським.

    У своєму зверненні акторка наголосила на символізмі місця, яке обрала для запису відео. Монумент «Батьківщина-мати» у Києві вона назвала уособленням не лише незалежності, а й стійкості українців. Винник нагадала, що вже відвідувала Україну після початку повномасштабної російської агресії, і заявила, що нинішня поїздка лише посилила її захоплення тим, як українське суспільство продовжує чинити опір.

    «Я дуже вдячна та вражена стійкістю українського народу», — сказала акторка, додавши, що міжнародні прихильники України залишаються поруч. Завершуючи звернення, Винник висловила переконання, що Україна переможе у війні, та сказала: «Слава Україні!».

    У UNITED24 подякували акторці за те, що вона продовжує використовувати свою популярність для привернення міжнародної уваги до російської війни проти України та допомагає підтримувати українську боротьбу за свободу. Нинішній приїзд Винник до столиці пов’язаний із заходами UNITED24 MODE. За інформацією NV, під час візиту вона також зустрілася з Володимиром Зеленським.

    Для Кетрін Винник підтримка України не є лише черговою благодійною кампанією знаменитості. Акторка має українське коріння й протягом багатьох років публічно наголошує на своєму зв’язку з Україною. Вона народилася в Канаді в родині нащадків українських емігрантів. UNITED24 зазначає, що її материнські дідусь і бабуся походили з Галичини, а дід по батьківській лінії свого часу приєднався до Січових стрільців.

    Українська мова також була частиною дитинства майбутньої голлівудської зірки. За інформацією UNITED24, до восьми років Кетрін розмовляла виключно українською, відвідувала українську суботню школу в Торонто, а до 17 років була пластункою. У 2021 році, коли Україна відзначала 30-річчя Незалежності, Винник приїжджала на батьківщину своїх предків.

    Повномасштабне вторгнення Росії стало для акторки приводом ще активніше долучитися до допомоги Україні. Уже 24 лютого 2022 року вона публічно підтримала українців у своїх соціальних мережах. Незабаром разом із матір’ю акторка заснувала The Winnick Foundation. Спочатку її благодійна діяльність була зосереджена на допомозі жінкам і дітям, однак після початку великої війни фокус фонду суттєво змістився на гуманітарну підтримку України.

    У березні 2023 року Кетрін Винник офіційно стала амбасадоркою президентської фандрейзингової платформи UNITED24. Вона стала першою амбасадоркою платформи з Канади та взяла під опіку напрям «Відбудова України». Головним завданням акторки стало залучення коштів для відновлення житлових будинків, зруйнованих російськими ударами.

    Тоді Зеленський особисто поспілкувався з Винник у режимі відеозв’язку та подякував їй за підтримку. Акторка наголошувала, що відновлення житла має значення не лише з погляду будівництва — воно дозволяє роз’єднаним війною українським родинам повернутися додому і знову жити разом.

    Уже через кілька місяців, у травні 2023 року, Винник особисто приїхала до України. Разом з іншими амбасадорами UNITED24 вона відвідала Ірпінь — одне з міст Київської області, що пережило російську окупацію та масштабні руйнування навесні 2022 року. Акторка побачила зруйнований Романівський міст, цвинтар автомобілів, пошкоджений Палац культури та житлові будинки.

    UNITED24 повідомляв, що біля одного зі зруйнованих багатоквартирних будинків Винник не змогла стримати сліз. Таким чином акторка на власні очі побачила наслідки війни, про які до того розповідала міжнародній аудиторії переважно через соціальні мережі та благодійні кампанії.

    Пізніше вона продовжила працювати з українцями, які втратили житло. У листопаді 2023 року Винник провела онлайн-зустріч із мешканцями Київської області, чиї багатоквартирні будинки постраждали внаслідок російської агресії. Люди розповідали їй про евакуацію, окупацію, життя у підвалах, повернення до зруйнованих помешкань та процес відбудови.

    Саме тоді акторка провела паралель між своєю найвідомішою кінороллю та реальними українськими захисниками. Вона наголосила, що сама лише грала воїтельку на екрані, тоді як українці змушені захищати свої домівки та країну в реальному житті. За словами Винник, мужність українців мотивувала її робити більше для підтримки України.

    Образ Лаґерти у серіалі «Вікінги» зробив Кетрін Винник відомою у всьому світі. Однак її кар’єра не обмежується цією роллю. Винник працює як акторка, режисерка та продюсерка, а також знімалася, зокрема, у серіалі Big Sky. Саме глобальна впізнаваність дозволила їй стати одним із публічних голосів UNITED24 за межами України.

    UNITED24 була створена за ініціативи президента Зеленського у травні 2022 року як глобальна фандрейзингова платформа для підтримки України. За роки роботи до неї долучилася велика кількість відомих у світі акторів, музикантів, спортсменів, режисерів, науковців та інших публічних персон. Серед амбасадорів платформи, крім Винник, були Марк Гемілл, Лієв Шрайбер, Барбра Стрейзанд, Imagine Dragons, Андрій Шевченко, Еліна Світоліна, Міша Коллінз, Мішель Азанавічус та інші.

    Для Винник цей статус має ще й особисте значення. Її родинна історія пов’язана з українською еміграцією ХХ століття: предки акторки залишали Україну, рятуючись від радянського режиму, спочатку опинилися в Німеччині, а потім переїхали до Канади. Саме тому Винник неодноразово називала українське походження важливою частиною власної ідентичності.

    Новий приїзд акторки до Києва припав на особливий для України час — напередодні 35-ї річниці проголошення Незалежності. 23 серпня країна відзначає День Державного Прапора, а вже 24 серпня — День Незалежності. На цьому тлі звернення Винник саме біля «Батьківщини-матері» отримало додатковий символізм: після декомунізації монумента на його щиті замість радянського герба встановлено український тризуб.

    Цього разу головний меседж голлівудської акторки був простим — попри роки повномасштабної війни, руйнування та втрати вона бачить в Україні не виснаження, а стійкість. Винник дала зрозуміти, що не планує припиняти публічну підтримку країни, з якою пов’язане її родинне коріння, і вкотре використала міжнародну впізнаваність для нагадування світові про українську боротьбу.

  • Зеленський підписав закон про Український національний пантеон: кого там поховають і як обиратимуть героїв

    Зеленський підписав закон про Український національний пантеон: кого там поховають і як обиратимуть героїв

    В Україні офіційно запускають створення Українського національного пантеону — загальнонаціонального меморіального комплексу в Києві, де вшановуватимуть найвидатніших діячів української історії від часів Русі до сучасності. Президент Володимир Зеленський підписав відповідний закон 22 серпня, напередодні Дня Незалежності. Пантеон передбачатиме почесні перепоховання, символічні могили-кенотафи, музейні та церемоніальні простори, а рішення про те, чиє ім’я має бути представлене в комплексі, ухвалюватиме спеціальний колегіальний орган.

    Йдеться про законопроєкт №15360 «Про Український національний пантеон», який Зеленський сам вніс до Верховної Ради 28 червня 2026 року — у День Конституції України. Документ був визначений президентом як невідкладний, а вже 1 липня парламент ухвалив його за основу та в цілому. За закон проголосували 287 народних депутатів.

    Хоча повідомлення про підписання документа широко з’явилися у ЗМІ 23 серпня, Український інститут національної пам’яті уточнює, що Зеленський підписав закон саме 22 серпня 2026 року. Документ набирає чинності наступного дня після його офіційного опублікування.

    Український національний пантеон має стати не просто кладовищем для відомих державних діячів. Закон визначає його як загальнонаціональне місце пам’яті Українського народу та простір ушанування тих, хто зробив винятковий і історично значущий внесок у здобуття або відновлення незалежності України, державотворення, захист суверенітету та територіальної цілісності, розвиток українського війська, культури, мистецтва, науки, спорту, літературної мови, громадянського суспільства або релігії.

    Фактично йдеться про спробу створити єдину символічну лінію української державності — від Русі та Руського королівства через козацьку державу, Українську Народну Республіку, Західноукраїнську Народну Республіку, Українську Державу та Карпатську Україну до сучасної незалежної України. Верховна Рада під час ухвалення закону окремо наголошувала, що комплекс має демонструвати безперервність української державницької традиції.

    Закон окреслює кілька категорій людей, яких потенційно можуть вшанувати у Пантеоні. Серед них — глави українських держав або особи, прирівняні до них у різні історичні періоди, президенти незалежної України, за винятком усунутих з посади в порядку імпічменту, головнокомандувачі та головні командири українських армій різних епох. До переліку також можуть потрапити люди, які зробили винятковий внесок у державність, військо, культуру, науку, спорт, українську мову, громадянське суспільство чи релігійне життя.

    Окремою категорією визначені лауреати Нобелівської премії з науки чи літератури та діячі світового масштабу, які були громадянами України, народилися або жили на українській території чи чия діяльність була безпосередньо пов’язана з Україною. Це означає, що концепція Пантеону не обмежуватиметься виключно політиками та військовими.

    Водночас закон встановлює важливе обмеження: перепоховувати у Пантеоні можна буде людину лише після того, як від дня її смерті минуло щонайменше 20 років. У такому правилі автори бачать запобіжник від політичної кон’юнктури та емоційних рішень одразу після смерті відомої особи.

    При цьому не кожного видатного українця, представленого в Пантеоні, перепоховуватимуть фізично. Якщо могила людини вже розташована в Україні та навколо неї сформувалася усталена традиція вшанування, переносити останки не планують. Це стосується, наприклад, історичних постатей, чиї місця поховання самі давно стали національними пам’ятками.

    Народний депутат та колишній керівник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович раніше пояснював, що Пантеон не має перетворитися на величезне кладовище. За його оцінкою, йтиметься лише про кілька десятків найвизначніших діячів. Частину з них можуть перепоховати, насамперед якщо їхні останки перебувають за кордоном і могили потребують захисту або належного державного вшанування. Значну частину Пантеону можуть становити кенотафи — символічні могили без останків.

    Зокрема, не йдеться про перенесення останків Тараса Шевченка, Івана Франка чи Михайла Грушевського лише заради концентрації всіх відомих імен в одному місці. Їхні нинішні могили вже є самостійними місцями національної пам’яті.

    Закон також містить чіткі заборони. У Пантеоні не можуть вшановувати людей, щодо яких є обвинувальні вироки за злочини проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Також виключені особи, на яких поширюються українські закони про засудження комуністичного і нацистського тоталітарних режимів, російської імперської політики та російського нацистського тоталітарного режиму держави-агресора.

    Хто саме вирішуватиме, які імена з’являться у Пантеоні, також визначено законодавчо. Для цього мають створити постійний колегіальний дорадчий орган, сформований на конкурсній основі. Його склад затверджуватиме Кабінет Міністрів. До органу мають увійти представники Українського інституту національної пам’яті, наукових установ, історики та фахівці з національної пам’яті, освіти, меморіалізації, мистецтва, науки, спорту, українського мовознавства, громадянського суспільства та релігії.

    При цьому Зеленський під час попередніх заяв наголошував на принципі, за яким саме українське суспільство має визначати власних героїв. Вносячи законопроєкт до парламенту, президент заявляв, що імена людей різних століть, які боролися за Україну та надихали її, мають бути об’єднані в одному просторі історичної пам’яті.

    Сам Пантеон планують створити в Києві. Під час розгляду законопроєкту у Верховній Раді звучала концепція розміщення комплексу на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Водночас остаточне архітектурне рішення має пройти конкурс і широке громадське обговорення.

    Український інститут національної пам’яті вже сформував робочу групу, яка має забезпечити науково-методичний супровід проєкту, визначення способів меморіалізації та проведення експертних і публічних обговорень. Відповідні кроки передбачені постановою Кабміну №871 від 1 липня 2026 року.

    Майбутній комплекс планують зробити відкритим громадським простором. Окрім почесних поховань та кенотафів, там мають з’явитися площа для державних церемоній, монументальні об’єкти, які пояснюватимуть історію українського державотворення, а також музейні та виставкові площі. Пантеон використовуватимуть і для заходів державного протоколу та церемоніалу.

    Він матиме позаконфесійний статус, хоча проведення релігійних обрядів не заборонятиметься. Автори концепції визначають для комплексу одразу кілька функцій — меморіальну, просвітницьку, виховну, церемоніальну, представницьку та консолідаційну.

    Закон також закріплює принципово важливий майновий статус об’єкта. Український національний пантеон буде державною власністю й не зможе бути приватизований або переданий в оренду. Управління ним здійснюватиме юридична особа, яку створить або визначить Кабінет Міністрів.

    Таким чином, підпис Зеленського запускає не просто будівництво ще одного меморіального комплексу, а формування окремої державної інституції пам’яті. Її завданням має стати створення єдиного простору, де історія української державності, культури, науки та боротьби за незалежність буде представлена як безперервний процес — від княжих часів до нинішньої війни.

  • «Цю презентацію забудь»: Зеленський розповів, як Федоров хотів створити «міністерство війни»

    «Цю презентацію забудь»: Зеленський розповів, як Федоров хотів створити «міністерство війни»

    Президент Володимир Зеленський розкрив нові деталі конфлікту між колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим та колишнім головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. За словами глави держави, Федоров на початку своєї роботи в Міноборони пропонував фактично перебудувати систему військового управління та створити модель, яку Зеленський назвав «міністерством війни». Президент стверджує, що одразу відкинув цю концепцію, оскільки вона передбачала б надмірну концентрацію управлінських функцій у руках міністра оборони.

    Про це Зеленський розповів 23 серпня під час спілкування з журналістами. Його слова наводять Суспільне, LB.ua, «Українські новини» та інші українські медіа. Президент пояснив, що в українській системі Міністерство оборони передусім відповідає за забезпечення армії, оборонні закупівлі, політику та ресурсне забезпечення, тоді як безпосереднє військове командування має залишатися окремою вертикаллю. Саме тому пропозиція Федорова, за версією Зеленського, викликала у нього заперечення.

    «Я йому подзвонив ще на початку і сказав: “Міністерство війни, коли немає Головнокомандувача, а начальник Генштабу фактично під тобою — цю презентацію забудь”», — переказав Зеленський свою розмову з тодішнім очільником Міноборони. За його словами, Федоров тоді відповів, що почув позицію президента.

    Однак Зеленський стверджує, що згодом Федоров почав шукати інші механізми, щоб реалізувати схожу модель уже не напряму. Президент назвав такий підхід неправильним. Водночас він не поклав усю відповідальність за конфлікт лише на колишнього міністра оборони. За словами Зеленського, тодішній головнокомандувач Олександр Сирський також реагував на ініціативи Міноборони власними бюрократичними кроками, що лише поглиблювало суперечності між двома центрами управління.

    Президент визнав, що конфлікт між Федоровим і Сирським був «дуже серйозним». За інформацією «Українських новин», у певний момент вони фактично перестали нормально комунікувати напряму. Зеленський намагався втручатися в ситуацію і примирити двох посадовців, але суперечності навколо повноважень, реформування армії, цифровізації та системи управління лише посилювалися.

    За словами президента, в одній із розмов Федоров навіть запропонував радикальний варіант — «чесно двох звільнити», маючи на увазі самого себе та Сирського. Зеленський відповів, що під час війни не має наміру одночасно звільняти і міністра оборони, і головнокомандувача. Він наголосив, що такі кадрові рішення мають відбуватися послідовно, оскільки йдеться про дві ключові ланки системи оборони країни.

    Президент також звернув увагу на юридичну різницю між двома посадами. Головнокомандувача ЗСУ призначає і звільняє президент України, тоді як міністр оборони є членом Кабінету Міністрів і його призначення відбувається через Верховну Раду за відповідною процедурою. Таким чином, навіть політично одночасне «звільнення обох» означало б два різні кадрові механізми.

    Суперечка між Федоровим та військовим командуванням стала публічною влітку 2026 року. У липні з’явилися повідомлення про гострі розбіжності щодо реформування армії, управління закупівлями, цифровізації та співвідношення повноважень цивільного Міністерства оборони і військової вертикалі. Представники команди Федорова тоді визнавали, що спроби провести масштабні зміни зустріли серйозний опір усередині системи, хоча одночасно визнавали й помилки самого міністра у просуванні реформ. Про наявність конфлікту між Міноборони та Генштабом публічно говорили й військові.

    15 липня Федоров повідомив, що залишає посаду міністра оборони після розмови із Зеленським. Пізніше стало відомо, що президент пропонував йому кілька інших форматів роботи в державній команді. За словами Зеленського, таких пропозицій було чотири, однак Федоров їх не прийняв. Сам колишній міністр пояснював, що не бачить можливості бути ефективним у запропонованих форматах.

    Після цього політична історія навколо Федорова отримала новий розвиток. 18 серпня він заявив про «системну кризу управління» в Україні та розкритикував вплив приватних інтересів на роботу держави і парламенту. За його словами, такі інтереси проявляються, зокрема, в оборонному секторі, фармацевтиці, гральному бізнесі та податковій політиці.

    22 серпня Федоров пішов ще далі та заявив, що корупція заважає Україні завершити війну з сильної позиції. Він говорив уже не про окремих чиновників, а про «сотні людей», які роками заробляють на державному бюджеті та, за його твердженням, гальмують необхідні рішення. Колишній міністр стверджував, що під час роботи в Міноборони руйнував корупційні схеми, через що зіткнувся з опором різних груп впливу. При цьому конкретних прізвищ він не назвав, заявивши, що вони стануть відомі пізніше — з матеріалів правоохоронців, журналістських розслідувань або інших джерел.

    Федоров також заявив, що кілька тижнів не спілкувався із Зеленським. За його версією, історія з Міністерством оборони була лише однією «битвою», тоді як ширша боротьба стосується майбутнього державного управління. Він пов’язував активність громадян, антикорупційних органів та публічні скандали з необхідністю зміни системи.

    Паралельно 19 серпня Верховна Рада призначила новим міністром оборони Євгенія Хмару. Для цього він залишив військову службу і став цивільною особою, оскільки українське законодавство передбачає цивільний статус очільника оборонного відомства. Його кандидатуру вніс до парламенту Зеленський.

    Нинішні слова президента фактично вперше настільки детально пояснюють, що саме він вважає першопричиною конфлікту між Федоровим і військовим командуванням. Із його версії випливає, що суперечка була не лише особистою. Вона стосувалася принципового питання: хто і в яких межах має управляти Збройними силами під час повномасштабної війни.

    Федоров, за словами Зеленського, прагнув значно посилити роль Міністерства оборони й фактично вибудувати вертикаль, у якій Генеральний штаб опинився б ближче до прямого підпорядкування цивільному керівнику відомства. Президент таку конструкцію не підтримав. Водночас поведінку Сирського Зеленський також не назвав бездоганною, звинувативши військове командування у надмірній бюрократичній протидії ініціативам Міноборони.

    У результаті конфлікт завершився масштабними кадровими змінами в оборонному блоці, але політична дискусія після відставки Федорова не припинилася. Навпаки, його останні заяви про корупцію, управлінську кризу та необхідність демократичного оновлення зробили протистояння ще більш публічним.

    Сам Зеленський водночас наголошує, що позитивно ставиться до Федорова як до людини та колишнього члена своєї команди, але вважає, що той останнім часом «іде у неправильні речі» або його туди підштовхують.

    Таким чином, історія з невтіленим «міністерством війни» стала ще одним епізодом значно ширшої боротьби навколо моделі управління українською обороною. Із заяв Зеленського випливає, що йшлося не про створення нового міністерства як окремої державної установи в буквальному сенсі, а про концепцію значного розширення повноважень Міноборони та перерозподіл функцій між цивільним керівництвом і військовою вертикаллю. Саме цей момент і став одним із ключових джерел протистояння, яке зрештою завершилося відставками.

  • Дрони дісталися Ozon в Оренбурзі: після потужного удару Путін пригрозив Україні «чутливою» відповіддю

    Дрони дісталися Ozon в Оренбурзі: після потужного удару Путін пригрозив Україні «чутливою» відповіддю

    У Росії вранці 23 серпня безпілотники атакували великий логістичний комплекс маркетплейсу Ozon в Оренбурзі. На території об’єкта виникла пожежа, понад 300 працівників евакуювали, а роботу центру призупинили. Це вже другий удар по складах Ozon за дві доби. Паралельно Володимир Путін заявив, що Україна нібито «відкрила скриньку Пандори» ударами по російській економічній інфраструктурі, та пригрозив атаками на найбільш чутливі сектори української економіки. На фронті тим часом зберігається надзвичайно висока інтенсивність боїв, а президент Володимир Зеленський попереджає про великий запас російської балістики й потребу України у сотнях ракет Patriot на зиму.

    У ніч проти 23 серпня безпілотники атакували Оренбурзьку область Росії. Російська влада заявила, що під удар потрапили два промислові об’єкти, серед яких логістичний центр одного з найбільших російських онлайн-ритейлерів Ozon. Reuters із посиланням на губернатора регіону повідомляє, що на території складу зафіксували пошкодження після падіння уламків дронів. Компанія Ozon підтвердила евакуацію понад 300 людей та тимчасове припинення роботи комплексу. Даних про постраждалих немає.

    Мер Оренбурга Альберт Юмаділов повідомив, що після атаки на території логістичного центру виникла пожежа, яку вдалося загасити. Російське Міноборони заявило, що над Оренбурзькою областю нібито перехопили шість безпілотників. Незалежно перевірити кількість збитих апаратів неможливо. Водночас фото та відео, які з’явилися в мережі, показують задимлення в районі комплексу.

    Атака привернула особливу увагу ще й тому, що Оренбург розташований далеко від українського кордону. Крім того, це вже другий за два дні удар по інфраструктурі Ozon. Напередодні, 22 серпня, дрони атакували логістичний центр компанії у Самарській області. Той удар став першим відомим випадком, коли об’єкт Ozon безпосередньо потрапив під атаку в межах нинішньої кампанії ударів по російській економічній інфраструктурі.

    До цього під ударами неодноразово опинялися склади іншого російського маркетплейсу — Wildberries. Українська сторона пояснює кампанію необхідністю вражати об’єкти, які можуть працювати на російську військову економіку, логістику та забезпечення армії. Москва, зі свого боку, називає атаки ударами по цивільній інфраструктурі.

    На тлі серії таких ударів Володимир Путін виступив із новими погрозами Україні. В інтерв’ю російському пропагандисту Павлу Зарубіну він заявив, що Київ нібито «відкрив скриньку Пандори», почавши системно бити по об’єктах російської економіки. За словами Путіна, Росія відповідатиме атаками по «найбільш чутливих» для України економічних напрямках.

    Путін також стверджував, що російські удари є «більш чутливими» і «більш руйнівними», ніж українські. Серед напрямків, на які Москва вже посилює тиск, Reuters називає українську портову та аграрну інфраструктуру, критично важливу для експорту зерна через Чорне море.

    Російський керівник традиційно представив удари РФ як «відповідь» на українські атаки, хоча Росія веде повномасштабну агресію проти України з лютого 2022 року та систематично атакує українські міста, енергетичні об’єкти, порти й промисловість.

    Окремо Путін заявив, що через посередників Москва отримує пропозиції Києва щодо можливих домовленостей, однак назвав їх «екзотичними» та неприйнятними. Він знову повторив, що будь-які переговори, з точки зору Кремля, мають враховувати так звані «реалії на землі», тобто російські територіальні захоплення.

    Українська сторона тим часом попереджає, що Росія продовжує накопичувати значний ракетний потенціал. Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що РФ може мати у запасах приблизно 600–630 балістичних ракет, а її промисловість потенційно здатна вийти на виробництво до 1300 таких ракет на рік.

    За словами президента, українські Повітряні сили розраховують отримати на зимовий період 360 ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Зеленський визнав, що забезпечити таку кількість складно через обмежені світові виробничі потужності. Україна намагається знайти щонайменше 300 ракет, хоча офіційний запит Повітряних сил вищий.

    Раніше Київ домовився зі Сполученими Штатами та компанією Raytheon про перехід до практичної роботи над виробництвом ракет для Patriot із залученням української промисловості. Зеленський також заявляв, що балістичні ракети фактично залишаються одним із головних інструментів російського терору, протидіяти якому без достатньої кількості систем Patriot і боєприпасів до них надзвичайно складно.

    Президент також повідомив про нещодавнє ураження російської пускової установки оперативно-тактичного комплексу «Іскандер» неподалік від українського кордону. За словами Зеленського, Україна намагається не лише перехоплювати ракети вже в повітрі, а й знищувати установки до моменту запуску.

    Бойові дії на землі при цьому залишаються надзвичайно інтенсивними. За уточненими даними Генерального штабу, протягом 22 серпня відбулося близько двох сотень бойових зіткнень. Найбільший тиск російська армія продовжує чинити на сході України, зокрема на напрямках, пов’язаних із Костянтинівкою, Краматорськом і Слов’янськом. У різних оперативних зведеннях за 22 серпня фігурує 197 бойових зіткнень, тому оприлюднена в ранніх повідомленнях цифра 195 могла бути попередньою.

    Зеленський заявив, що Костянтинівка, Слов’янськ та Краматорськ залишаються серед головних стратегічних цілей російського наступу. Він також не виключив, що Росія у перспективі може знову спробувати створити загрозу для Києва, хоча наразі немає підтвердження про формування безпосередньої ударної групи для повторного наступу на столицю.

    Окремою ареною бойових дій залишається окупований Крим. Українські сили протягом останніх тижнів системно атакують радіолокаційні станції, аеродроми, склади, об’єкти зв’язку та логістику російської армії на півострові. У ніч проти 23 серпня українські джерела повідомляли про чергові удари по військовій інфраструктурі в районах Чорноморського, Євпаторії та Джанкоя. Частина інформації щодо конкретних результатів таких атак ще потребує незалежного підтвердження.

    Паралельно Росія продовжує удари по українських регіонах. Уранці 23 серпня російські війська атакували Ізюм Харківської області, де були пошкоджені щонайменше два десятки приватних будинків і є постраждалі. Також повідомлялося про удар по території торговельного об’єкта у Запоріжжі та пошкодження локомотива пасажирського поїзда на Одещині. За повідомленнями української сторони, пасажирів поїзда вдалося завчасно евакуювати, тому обійшлося без жертв.

    Усе це відбувається на тлі різкого розширення війни дронів. Росія нарощує виробництво ударних безпілотників, включно з реактивними моделями, тоді як Україна дедалі частіше проводить далекобійні атаки по військовій та економічній інфраструктурі в глибині території РФ.

    Російське Міноборони заявило, що лише за ніч на 23 серпня нібито було перехоплено 328 українських безпілотників. Незалежно підтвердити цю цифру неможливо, однак масштаб повідомлень про вибухи та атаки в різних регіонах Росії свідчить про значну інтенсивність ударів.

    Удар по Ozon в Оренбурзі став ще одним підтвердженням того, що географія цієї кампанії продовжує розширюватися. Якщо раніше основними цілями були нафтопереробні заводи, військові підприємства та склади пального, тепер під атаки дедалі частіше потрапляє логістична інфраструктура великих російських компаній.

    Реакція Путіна показує, що Кремль сприймає удари по економічній інфраструктурі як дедалі серйознішу загрозу. Його обіцянка бити по «найбільш чутливих» секторах української економіки водночас означає ризик нового посилення атак на порти, енергетику, транспорт і підприємства.

    Таким чином, 1642-й день повномасштабної війни проходить на тлі одночасної ескалації одразу на кількох рівнях: Росія намагається посилювати тиск на фронті та ракетно-дроновий терор, Україна розширює далекобійні удари по російській військовій економіці, а обидві сторони готуються до ще більш складного осінньо-зимового періоду.

  • «Вони розуміють, що я таким не займаюсь»: Зеленський висловився про гучні підозри в Офісі президента

    «Вони розуміють, що я таким не займаюсь»: Зеленський висловився про гучні підозри в Офісі президента

    Президент України Володимир Зеленський уперше детально прокоментував останні антикорупційні розслідування, які зачепили колишніх представників Офісу президента. Глава держави заявив, що керівники антикорупційних органів не мають запитань безпосередньо до нього та, за його словами, розуміють, що він не причетний до корупційних дій.

    Про це Зеленський заявив під час спілкування з журналістами 23 серпня. Слова президента наводить «Суспільне», повідомляє «Українська правда».

    Однією з головних тем стала справа щодо вже колишньої заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої, яка опинилася серед фігурантів резонансної спецоперації НАБУ і САП «Форест Гамп». 19 серпня антикорупційні органи провели у неї обшуки, після чого Мудрій повідомили про підозру. Того самого дня Зеленський указом №734/2026 звільнив її з посади заступниці керівника ОП. Сама Мудра підтвердила і проведення обшуків, і отримання підозри, наголосивши, що її не затримували та що вона захищатиме свою позицію правовим шляхом.

    Зеленський заявив, що не володіє якоюсь додатковою інформацією про розслідування, якої немає у відкритому доступі. Водночас, за його словами, вже оприлюднених деталей було достатньо для кадрових рішень щодо Мудрої та ще одного співробітника Офісу президента.

    «Було достатньо деталей для того, щоб її звільнити», — сказав президент.

    Зеленський пояснив, що почув оприлюднені розмови фактично одночасно з громадськістю. Він не став оцінювати, чи йдеться про реальні або потенційні протиправні дії, наголосивши, що це має встановлювати слідство. Водночас глава держави вважає почуте достатньою підставою для звільнення посадовців.

    Президент додав, що у разі появи нової інформації влада реагуватиме відповідно до обставин.

    Коментуючи загалом роботу НАБУ і САП, Зеленський наголосив, що антикорупційні органи продовжують діяти незалежно, а влада має реагувати на результати їхньої роботи. Якщо йдеться про урядовця і є достатні підстави для звільнення, кадрове рішення має бути ухвалене. Водночас у ситуаціях, де факти залишаються незрозумілими або не встановленими остаточно, президент закликав чекати додаткової інформації та рішення суду.

    Окремо Зеленського запитали про можливі подальші кадрові перестановки в Офісі президента на тлі резонансних справ. Глава держави відповів, що ротації не повинні перетворюватися на самоціль. За його словами, кадрові зміни необхідно проводити тоді, коли для цього існують підстави, а не просто заради демонстрації реакції.

    Водночас найбільшу увагу привернула відповідь президента на запитання про те, чи виникають у керівників антикорупційних органів питання безпосередньо до нього.

    «Вони прекрасно розуміють, що я нічим таким не займаюсь. І для мене це важливо», — заявив Зеленський.

    Таким чином президент публічно дистанціював себе від дій посадовців Офісу президента, які стали предметом антикорупційного розслідування, водночас заявивши про готовність реагувати на нові матеріали НАБУ і САП.

    Справа, про яку йдеться, стала однією з найгучніших антикорупційних історій останніх тижнів. 19 серпня НАБУ і САП проводили слідчі дії, зокрема щодо Ірини Мудрої та народного депутата Вадима Столара. Після обшуків Мудра повідомила, що отримала підозру та клопотання щодо обрання запобіжного заходу.

    У центрі операції «Форест Гамп» перебуває ймовірна схема, пов’язана зі збором та легалізацією близько 150 млн грн. За версією слідства, кошти могли збирати для внесення застави за одного з високопосадовців. У матеріалах справи фігурують представники політичних кіл, бізнесу та державних структур. Водночас вина кожного конкретного підозрюваного має бути встановлена судом.

    Після появи інформації про слідчі дії Зеленський оперативно звільнив Мудру. В указі президента офіційна причина кадрового рішення не зазначалася — документ лише передбачав її звільнення з посади заступниці керівника Офісу президента.

    Сама Мудра після отримання підозри заявила, що співпрацювала зі слідством і готова відповідати на запитання правоохоронців. Вона також наголосила, що не ставить під сумнів право антикорупційних органів проводити розслідування та планує доводити свою позицію юридичними методами. За її словами, оприлюднені записи розмов потребують оцінки в повному контексті.

    21 серпня Вищий антикорупційний суд розглядав питання запобіжного заходу для колишньої заступниці керівника ОП. Сторона обвинувачення просила взяти її під варту з альтернативою застави у 150 млн грн, однак того дня суд запобіжний захід не обрав.

    Тепер Зеленський фактично дав зрозуміти, що подальші рішення Банкової залежатимуть від нових фактів, які з’являтимуться у розслідуванні. Водночас він окремо наголосив, що керівництво антикорупційних органів, за його твердженням, не має претензій до нього особисто.