Позначка: війна

  • Росія використала щонайменше 24 балістичні ракети північнокорейського виробництва під час ракетних обстрілів на території України

    Росія використала щонайменше 24 балістичні ракети північнокорейського виробництва під час ракетних обстрілів на території України

    За даними генерального прокурора України Андрія Костіна, протягом періоду з 30 грудня 2023 року по 7 лютого 2024 року, Росія використала щонайменше 24 балістичні ракети північнокорейського виробництва під час ракетних обстрілів на території України.

    Ці обстріли призвели до щонайменше 12 ударів, які спрямовувалися на сім регіонів України. На жаль, внаслідок цих нападів загинули 14 цивільних осіб, ще понад 70 отримали поранення.

    Генпрокурор підкреслив, що максимальна дальність пуску цих ракет складає до 650 км, і вони мають більший діаметр, ніж аналогічні моделі російського та радянського виробництва.

    Точність цих ракет залишає бажати кращого, зазначив Костін. З 24 випущених ракет відомо про два відносно точних влучання: одна ракета ударила у НПЗ Кременчук, а інша – на технічній території аеродрому у Канатовому. Решта ракет влучили на велику відстань одна від одної, до кількох кілометрів і більше, або вибухнули в повітрі, або спричинили руйнування житлових кварталів у Харкові.

  • Німеччина готує новий пакет допомоги для України на 1,1 млрд євро: що в нього включено

    Німеччина готує новий пакет допомоги для України на 1,1 млрд євро: що в нього включено

    Німеччина оголосила про підготовку нового пакету військової допомоги для України на суму 1,1 мільярда євро. За даними канцлера Німеччини Олафа Шольца, цей пакет включатиме більше ста тисяч снарядів та ракет для системи IRIS-T для Збройних Сил України.

    Олаф Шольц оголосив про це на брифінгу 16 лютого. За його словами, пакет допомоги включатиме:

    • 36 броньованих та колісних гаубиць із промислових запасів;
    • 120 тисяч снарядів;
    • 2 системи протиповітряної оборони Skynex;
    • ракети для системи IRIS-T.

    Канцлер також нагадав, що на поточний рік Німеччина виділила 1,7 мільярда євро на допомогу Україні, а також зобов’язалася надати 6 мільярдів євро у наступні роки. Шольц підкреслив, що Німеччина є другою за кількістю наданої підтримки українському народу та другою країною, яка підписала безпекові гарантії після Великої Британії. Згідно з цими гарантіями, підписаною угодою про безпекову співпрацю, Німеччина закріплює свою підтримку України в сфері безпеки, включаючи зброю та конкретні контракти, а також чітку позицію щодо санкцій проти агресора та механізми консультацій у разі можливого майбутнього нападу Росії на Україну.

  • На межі втрати: Україна бореться за Авдіївку протягом 10 років

    На межі втрати: Україна бореться за Авдіївку протягом 10 років

    Україна небезпечно наближається до втрати контролю над Авдіївкою, важливим стратегічним населеним пунктом поблизу Донецька, де тривають бойові дії з 2014 року. Про це повідомляє видання Washington Post.

    Авдіївка – це узуальна 29-кілометрова смуга руїн, що простяглася від південно-східного до північно-східного напрямку, шириною два-три кілометри. Ще з часів початку конфлікту на Донбасі цей район опинився на передовій.

    Після наступу російських військ українські сили успішно тримали оборону проти намагань росіян продвинутися у цьому напрямку. Проте, у початку жовтня, російська армія розпочала наступ на позиції в Авдіївці та на її флангах. За даними ЗСУ, після чотирьох місяців постійних атак росіяни зазнали значних втрат у військовому та технічному плані.

    Зруйнований коксохімічний завод, колись символ української економіки на сході країни, “ймовірно, стане останньою українською фортецею в Авдіївці”, повідомляють журналісти Washington Post, які відвідали цю область.

    “Українські війська стверджують, що це лише питання часу, коли їм доведеться відступити з міста, і вже у четвер вони оголосили про відступ з деяких позицій через швидке просування російських сил”, – зазначає WP.

    Деякі українські військові порівнюють коксохімічний комбінат з “Азовсталлю”, величезним металургійним підприємством у Маріуполі, де українські війська тримали останню оборону перед втратою міста у 2022 році. Сотні українців тоді опинилися в полоні на “Азовсталі”.

    “Штурмувати коксохімічний комбінат буде дуже важко і, ймовірно, не ефективно”, зазначає оператор дрона підрозділу “Альфа” в Авдіївці, якого WP ідентифікує під псевдонімом “Вітамін”.

    “Вони спробують обійти його, оточити, і все. Нашим силам доведеться відступити”, – пояснює військовий.

    Чому Авдіївка має велике значення

    За словами Washington Post, для Росії Авдіївка стратегічно важливіша, ніж Бахмут. Вигнання українських сил з цих територій “може підняти настрій” росіянам перед другою річницею повномасштабного вторгнення.

    “Все зводиться до логістики”, – заявляє Сергій, командир піхотного взводу 53-ї бригади ЗСУ, яка веде бої в цьому районі. “Дороги, перехрестя, все це: в Авдіївці є значна логістична база”.

    У травні Росія захопила Бахмут. Україна стверджувала, що продовження оборони Бахмута вимагало від Росії десятків тисяч втрат. Але ця битва також виснажила ЗСУ. Зараз, коли повний відступ з Авдіївки виглядає ймовірним, Україна розгортає нові сили з десантно-штурмових бригад, щоб протистояти російським атакам і продовжити оборону. Авдіївка може стати першим серйозним випробуванням для нового головнокомандувача Олександра Сирського, який повинен вирішити, коли визнавати поразку та відступати.

    Багато військових звинувачують Сирського, який раніше керував сухопутними військами України, у тому, що він занадто довго відкладав вирішення таких ситуацій, як у Бахмуті минулого року, коли місто було облоговане.

    “Захоплення Авдіївки ознаменувало б найважливішу перемогу Москви на полі бою після невдачі українського контрнаступу минулого року – і стало б найяскравішим доказом того, що російські війська відновлюють ініціативу, оскільки Києву не вистачає солдат, зброї, боєприпасів, морального духу та грошей”.

    Дрони замість артилерії: дефіцит снарядів в українських військах в Авдіївці

    Українським військовим критично не вистачає артилерійських снарядів у бою за Авдіївку.

    Ендрю Гардінг, кореспондент ВВС, зазначає, що надана Чехією артилерія може одночасно вистрілювати до 36 снарядів, а раніше щоденно випускала 80 снарядів по російських позиціях біля Авдіївки. Проте наразі ситуація змінилася. “Наразі у нас є два снаряди, але немає зарядів до них… тому ми не можемо їх вистрілити. На цей момент у нас закінчилися снаряди”, – пояснює український офіцер Олексій з 110-ї механізованої бригади.

    Відзначається, що дефіцит снарядів суттєво впливає на бойові можливості в Авдіївці. У цих умовах українські військові вирішили використовувати безпілотники FPV як альтернативу артилерії. Вони точніші, швидше та легше виготовляються. Однак таку ж техніку мають і російські війська, що ускладнює ситуацію.

    Така тактика полягає в тому, щоб використовувати дрони для припинення нападів невеликих груп ворожої піхоти, залишаючи артилерію для більш важливих цілей. Це частина “активної оборони”, яку зараз використовують українські війська в Авдіївці.

    “Тримати Авдіївку може і не має сенсу, але ми все одно це робимо, бо ми наносимо тут більше втрат ворогу, ніж зазнаємо ми. Ми знищуємо їхні запаси”, – зазначив один з військових.

    Чи готується Україна до відступу?

    За даними координатора зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джона Кірбі, через нестачу боєприпасів у ЗСУ можливий захід Авдіївки під контроль російських військ.

    “Ми отримуємо повідомлення від українських партнерів, що ситуація там є критичною. Оскільки російські сили продовжують тиснути на українські позиції, існує загроза, що Авдіївка може перейти під їхній контроль”, – заявив американський чиновник.

    Наразі офіційної інформації про відступ української армії з більшої частини Авдіївки немає. Проте військові блогери та коментатори висловлюють припущення, що через обставини, які трапилися цього тижня, підрозділи ЗСУ поступово виходять з міста, а деякі можуть опинитися в оточенні.

    Український журналіст Богдан Мірошников пише: “Далі будуть нові важкі рішення та новини. Наш гарнізон залишається на 9-му кварталі та Авдіївському коксохімічному заводі. В інших частинах – десь відійшли, десь ведемо бої. Але тенденція, думаю, зрозуміла”.

    Згідно з даними українського військово-аналітичного проекту DeepState, російські війська підняли свій прапор над укріпленим районом “Зеніт” на півдні міста, а деякі українські підрозділи можуть опинитися в складній обороні.

    Олександр Бородін, пресофіцер Третьої окремої штурмової бригади ЗСУ, зауважує: “Українські сили зараз перебувають в складному форматі оборони. Деякі підрозділи працюють у нас на 360 градусів, тобто ворог може атакувати майже з будь-якого напрямку. Треба розуміти, що проти нас дві армії. Це, напевно, найсерйозніший кулак Російської Федерації в Україні”.

    На заключний момент, в ніч на п’ятницю, командир діючого українського угрупування “Таврія”, бригадний генерал Олександр Тарнавський, зробив заяву щодо ситуації в Авдіївці.

    Він наголосив, що у місті тривають активні бої, і гарнізон втримується, додавши, що йому було надіслано підкріплення та додаткові боєприпаси. У своїй заяві генерал також зазначив:

    “Ми вже підготували нові позиції та продовжуємо створювати потужні оборонні споруди, враховуючи різноманітні сценарії… Кожен шматок української землі для нас має велике значення, але найвищим пріоритетом є збереження життя українських солдат”.

  • Авдіївка: оцінка спеціалістів західних країн щодо оборони

    Авдіївка: оцінка спеціалістів західних країн щодо оборони

    Авдіївка – одна з найбільш напружених точок на фронті. Для України це важлива стратегічна позиція, яку вони називають “брамою до Донецька”, тоді як для російських військ це шлях до подальшої окупації Донецької області. За останніми повідомленнями, третя окрема штурмова бригада (ОШБр) здійснила термінову передислокацію в район Авдіївки для підсилення оборони українських військ. Головнокомандувач Збройних сил України, Олександр Сирський, та міністр оборони Рустем Умєров відвідали військові підрозділи, які утримують оборону на Авдіївському та Куп’янському напрямках, щоб оцінити ситуацію.

    Сирський підкреслив, що обстановка “надзвичайно складна та напружена”. “Російські окупанти посилюють свої зусилля та мають чисельну перевагу в особовому складі. Вони не зупиняються перед втратами та продовжують застосовувати тактику “м’ясних штурмів”, – наголосив він.

    За даними розвідки, російська армія проводить наступ на Авдіївку з півночі, півдня та сходу, намагаючись перетнути останні шляхи забезпечення ЗСУ. “Найбільш небезпечний напрямок – це Первомайське і Невельське. Наші війська стикаються з нападами як удень, так і вночі. Противник діє в малих групах, використовуючи тактику надходження з різних напрямків”, – зазначив начальник артилерії 59-ї окремої мотопіхотної бригади Сухопутних військ ЗСУ, підполковник Віталій Підвисоцький.

    Для розуміння того, як події можуть розвиватися найближчим часом на Авдіївському напрямку та який вплив це матиме на подальшу воєнну кампанію, DW звернулася до військових аналітиків з Німеччини, Австрії та Великобританії. Авдіївка, яка вже з 2014 року перебуває на передовій війни на сході України, має велике стратегічне значення і політичний символізм. Колись тут проживало близько 30 тисяч мешканців, проте зараз залишилося лише близько 900 осіб. Місто колись славилося як центр важкої промисловості, зокрема завдяки коксохімічному заводу. Сьогодні воно стало найбільшим українським “форпостом” на окупованих територіях Донецької області, відомим як “ворота до Донецька” і фактично його околиці.

    Таким чином, контроль над цим населеним пунктом має і стратегічне, і символічне значення для обох сторін конфлікту і може послужити плацдармом для подальшого просування обох армій. “Для Росії захоплення Авдіївки – це можливість продемонструвати, що вона здатна розширювати свої території. Для України це питання збереження міст і завдання втрат російській стороні”, – коментує експерт Мюнхенської конференції з безпеки Ніко Ланґе.

    “Неподалік пролягають ключові автомагістралі”, – нагадує військовий експерт лондонського Кінгс-коледжу Марина Мірон. “Це означає, що росіянам буде легше виконати наступ на Слов’янськ і Краматорськ. Першою частиною пазла є Бахмут, який вони можуть використати як плацдарм, а другою стала б тоді Авдіївка, з якої можна наступати далі на захід”, – додає Мірон. Вона також зауважує, що прорив оборони одного з найбільш укріплених українських міст матиме “дуже символічне” значення.

    Незважаючи на перевагу сил російської армії, ЗСУ продовжують твердо обороняти Авдіївку, посилюючи свої позиції новими силами. Деякі оглядачі вбачають паралелі з обороною Бахмута, який навіть називали “фортецею”. З різницею у тому, що сили РФ мають достатньо ресурсів для проведення “м’ясних штурмів”, тоді як українські війська дедалі більше покладаються на роботу дронів та економію артилерійських боєприпасів.

    Військовий історик, офіцер служби генштабу австрійської армії та голова одного з відділів Військової академії у Відні Маркус Райснер нагадує, що головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський утримував оборону Бахмута, щоб виснажити наступальний потенціал противника і не дати йому підготуватися до масштабного наступу.

    Ситуація з Авдіївкою зараз нагадує оборону Бахмута, вважає австрійський військовий. Проте, враховуючи досвід оборони Бахмута, який завершився відступом українських військ, Райснер вважає, що було б доцільнішим зберегти ресурси і, можливо, відступити до більш вигідних для оборони позицій.

    Проте, експерт погоджується, що головнокомандувачеві може бути поставлене політичне завдання утримання і оборони цієї території. “Я припускаю, що рішення обороняти Авдіївку замість того, щоб скорочувати лінію фронту, може бути частиною конфлікту між генералом Залужним і президентом Зеленським, у результаті якого генерал Сирський став головнокомандувачем”, – додає Ніко Ланґе.

    Аналіз Інституту вивчення війни з Вашингтона свідчить, що лінія фронту за останні тижні та місяці майже не зазнала суттєвих змін. Проте, бої за контроль над Авдіївкою можуть набрати обертів найближчими днями та тижнями, а їх результат вплине на подальші перетворення на фронтовій лінії. “В данний момент ситуація для українських сил не виглядає оптимістично, оскільки російським військам майже вдалося оточити місто та утримувати позиції на південних околицях”, – зауважує Марина Мірон. Вона додає, що тривалість утримання позицій українськими військами, ураховуючи дефіцит артилерійських боєприпасів, залишається під питанням.

    15 лютого координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі попередив про ризик захоплення Авдіївки через відсутність достатньої кількості зброї українськими оборонцями. Всі експерти, опитані DW, вказують саме на “снарядний голод” як на головний фактор ризику для оборони міста. Маркус Райснер навіть зробив паралелі з Першою світовою війною, коли у 1915 році британським військам не вистачило боєприпасів, і розкрутити виробництво вдалося далеко не відразу. “Наразі можна сказати, що це війна на виснаження. А це означає, що на полі бою використовуються ті ж системи озброєнь, які були вжиті навіть у Першу та Другу світові війни. Це артилерія. Таким чином, артилерія наразі є однією з вирішальних систем озброєнь”, – зазначає Райснер.

    Помилкова оцінка термінів для нарощування виробництва призвела до нинішнього дефіциту боєприпасів, погоджується військовий експерт з Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) Ґустав Ґрессель. Він зауважує, що Європейський союз не встигне доставити Україні боєприпаси вчасно і у запланованому обсязі, проте прогнозує покращення ситуації ще з літа й до кінця року.

    “Минулого року передбачалося, що контрнаступ ЗСУ буде успішним, і відтак розпочнуться перемовини та припинення вогню, що не відбулося”, – пояснює Ґрессель причини затримок у укладанні контрактів на виробництво боєприпасів аж до минулого вересня.

    Таким чином, наступні дні й тижні очікування поповнення запасів артснарядів стануть найбільш виснажливими для української армії. Необхідно також враховувати політичні ризики, зокрема пов’язані з виборами президента США. “Наразі дуже важко говорити про довгострокові стратегії”, – коментує Ніко Ланґе. “Проте, вважаю, що це буде дуже важкий рік для України як на півдні, так і на сході”, – додає він.

  • Прогноз подій на фронті, якщо російські війська захоплять Авдіївку: висновки аналітиків ISW

    Прогноз подій на фронті, якщо російські війська захоплять Авдіївку: висновки аналітиків ISW

    За даними аналітиків з Інституту вивчення війни у США (Institute for the Study of War), російські війська на Авдіївському напрямку понесли серйозні втрати, що породжує серйозні перешкоди для їх подальшого просування. Навіть у випадку захоплення Авдіївки, окупанти стоятимуть перед необхідністю тривалого відновлення та відпочинку, перш ніж здійснити подальші дії.

    За останні кілька місяців, російські сили провели локальну наступальну операцію поблизу Авдіївки, проте лише нещодавно вдалося їм просунутися через місто після численних штурмів і масових атак. Втрати серед техніки та особового складу були значними.

    Зауважено, що українські сили оборони майстерно використовують оборонні укріплення навколо Авдіївки, що ускладнює завдання російським військам. Найближчі великі населені пункти відстоять на значній відстані на захід від міста, що робить швидке просування російських військ малоймовірним.

    Аналітики вважають, що навіть при можливому захопленні Авдіївки, російським військам буде важко продовжити свій наступ. Потрібний тривалий період відновлення та консолідації ресурсів перед подальшими діями. Це може створити обмежені тактичні переваги, але ніяк не гарантує успішного продовження наступу.

  • Таїсії Повалій повідомили про заочну підозру у зв’язку з закликами до захоплення України

    Таїсії Повалій повідомили про заочну підозру у зв’язку з закликами до захоплення України

    Таїсію Повалій, співачку та колишню народну депутатку, було інформовано про підозру у закликах до захоплення України та виправданні збройної агресії Росії проти країни, хоча вона перебуває зараз за межами України.

    Правоохоронні органи повідомили про підозру Повалій у колабораційній діяльності, закликах до агресивної війни та виправданні збройної агресії Росії проти України.

    СБУ зібрала доказову базу проти співачки і екс-нардепа Таїсії Повалій, яка, за їхніми словами, виправдовує агресивну війну Росії проти України. “Це зазначено в повідомленні Служби безпеки”, – додається у повідомленні.

    Перед повним вторгненням Росії Повалій виїхала до Росії, де отримала російське громадянство та виразила публічну підтримку Кремля.

    Під час інтерв’ю московському інтернет-виданню колаборантка висловлювала похвалу Путіну та закликала до захоплення всієї території України. Крім того, вона намагалась дискредитувати українських захисників, які брали участь у боях за Київ.

    У вересні 2023 року Повалій, за запрошенням терориста Пасічника, виступила на концерті у тимчасово окупованому Луганську. Під час виступу вона висловила підтримку російських загарбників та героїзувала їхню участь у війні проти України, вказали в СБУ.

    Експертиза підтвердила факти підривної діяльності Повалій на користь Росії.

    На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки заочно повідомили Таїсії Повалій про підозру за трьома статтями Кримінального кодексу України: ч. 6 ст. 111-1 (колабораційна діяльність), ст. 436 (публічні заклики до агресивної війни) і ч. 1 ст. 436-2 (виправдання, визнання правомірною збройної агресії Росії проти України).

    Оскільки обвинувачена перебуває на території Росії, тривають комплексні заходи для притягнення її до відповідальності за вчинені злочини, повідомили в СБУ.

  • Українські військові аналітики попереджають: Авдіївка стає другим Бахмутом, гине все більше бійців

    Українські військові аналітики попереджають: Авдіївка стає другим Бахмутом, гине все більше бійців

    Авдіївка перетворилася на другий Бахмут – це вже відкрито визнають українські військові аналітики, повідомляючи про критичну ситуацію для угруповання ЗСУ в місті.

    Так, український паблік Deep State підтверджує перерізання росіянами ключової траси в Авдіївці. Аналітики зазначають, що ситуація в Авдіївці щодня погіршується: логістика сьогодні перебуває повністю під вогневим контролем армії РФ, унаслідок чого заїзд і виїзд у місто – це лотерея для української армії.

    “Слід ухвалювати рішення, які насамперед збережуть найцінніше – життя бійців, і не перетворювати Авдіївку на чергову “фортецю” з піснями і віршами”, – підкреслюють у Deep State, відкрито натякаючи на повторення бахмутської історії, даючи зрозуміти, що командування ЗСУ повинно віддати наказ про вихід українських військ із південної частини Авдіївки.

    Утім, між ситуаціями в Бахмуті та Авдіївці є одна ключова відмінність – наразі у ЗСУ немає якісних резервів, якими можна заткнути дірки, що утворилися в обороні населеного пункту. У підсумку на захист міста перекидають велику кількість мобілізованих, які гинуть буквально протягом кількох днів.

  • Росія нанесла масований удар: руйнування і поранені в Львові, Запоріжжі, Бучі, Києві та Дніпрі

    Росія нанесла масований удар: руйнування і поранені в Львові, Запоріжжі, Бучі, Києві та Дніпрі

    Сьогодні вранці, 15 лютого, Україну вразив комбінований ракетний удар, виконаний Росією. Вибухи лунали у Києві та Дніпрі, а також в західних областях, зокрема у Львові, де зафіксовано руйнування та численні поранені. Запоріжжя також постраждало від обстрілу. Атака тривала до 7 години ранку, після чого ситуація нормалізувалась.

    Вночі ракети були запущені по Полтавщині та Миргороду. Під ранок бомбардувальники Ту-95МС випустили крилаті ракети з району Енгельса, що належить до Росії.

    Близько 5 годин ранку також був зафіксований пуск крилатих ракет “Калібр” морського базування з півдня, що призвело до оголошення повітряної тривоги по всій території України.

    Після 5.30 ранку Україну вторглися перші групи крилатих ракет з бомбардувальників Ту-95МС через Сумщину.

    Повітряні сили повідомили, що з 26 ракет, запущених Росією, загалом було збито 13.

    З 12 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55, випущених з літаків стратегічної авіації Т-95МС, вдалося збити вісім.

    Щодо шести балістичних ракет “Іскандер-М”, які можуть бути збиті тільки новітніми комплексами PATRIOT, була збита одна. Зазначається, що серед них можуть бути певні кількості північнокорейських ракет.

    З двох крилатих ракет “Калібр”, запущених з моря, обидві були збиті. Також було збито дві з чотирьох авіаційних ракет Х-59. Росія запустила дві ракети С-300, проте жодна з них не була збита. Зауважено, що їх також можуть збити тільки комплекси PATRIOT.

    По Києву і Бучі прогримів удар. Деякі ракети спрямувались прямо на Київ, тоді як інша група через Вінниччину полетіла на захід, а з Житомирщини повернулася назад на столицю.

    Біля Києва працювали системи протиповітряної оборони, і в передмістях чулися вибухи.

    Пізніше Повітряні сили повідомили про удари по Києву балістичними ракетами, після чого у столиці відчувалися гучні вибухи, які почули у різних районах.

    Військова адміністрація міста заявила про збиття усіх ракет, які летіли в бік столиці, і про відсутність жертв та руйнувань.

    На території Київщини уламки ракет впали в двох населених пунктах, в результаті чого пошкоджені приватні будинки, господарчі споруди та автомобілі.

    За даними міського голови Бучі Анатолія Федорука, у селі Буда-Бабенецька Бучанської громади внаслідок знищення російської ракети утворилась величезна вирва. Внаслідок падіння уламків були розбиті вікна, пошкоджений дах, проте обійшлося без жертв.

    У Львові стали свідками руйнувань та поранених після низки маневрів, коли деякі ракети, випущені з Вінниччини і Хмельниччини (де працювала система протиповітряної оборони і де чулися вибухи), здійснили атаку у напрямку Рівного та Волині. Пізніше частина з них досягла Львівщини, де відбулися вибухи прямо у Львові.

    Свідки стверджують, що чули принаймні три-чотири вибухи, а кілька ракет пролетіли неподалік від центру міста.

    Мер Львова, Андрій Садовий, повідомив про зазначені влучання по місту, після чого оприлюднив фотографії та детальну інформацію щодо наслідків обстрілу.

    “За попередніми даними, в наш регіон було випущено понад десять ракет. Системи протиповітряної оборони успішно протистояли цій атакі, але, на жаль, ми зафіксували одне влучання в об’єкт інфраструктури”, – заявив він.

    За інформацією мера, пошкоджені дві школи та один дитячий садок, було розбито понад 400 вікон, а загалом 18 житлових будинків зазнали руйнувань.

    “У результаті атаки є троє поранених львів’ян, які отримали медичну допомогу, але їхнє життя не перебуває під загрозою”, – додав мер.

    Декілька ракет також маневрували біля Тернополя та Івано-Франківська, як повідомили Повітряні сили, де також діяла система протиповітряної оборони.

    Після збиття ракети на Франківщині були зафіксовані пошкодження.

    “Під час ранкової тривоги було знищено ворожу ціль на території області. Внаслідок падіння уламків сталося незначне загорання покрівель господарських будівель, але пожежу було швидко загасено. Щасливо обійшлося без жертв та значних руйнувань”, – йдеться у заяві обласної адміністрації.

    У Запоріжжі, Дніпрі та Миргороді відбулися серії ракетних ударів. Близько 6.30 години по Дніпру сталися удари балістичними ракетами.

    “Ворог атакував об’єкти цивільної інфраструктури”, – заявив начальник обласної військово-адміністративної адміністрації Сергій Лисак.

    Також було зафіксоване влучання ракети в об’єкт інфраструктури у Запоріжжі, повідомив керівник області Іван Федоров.

    За попередніми даними, чотири людини постраждали, уточнив секретар міської ради Анатолій Куртєв. Пошкоджені житлові будинки, навчальні заклади та торгові приміщення.

    Про вибухи та влучання ракет також відомо у Полтавській області. На початку ночі ракета влучила у складське приміщення у Миргородському районі, що спричинило пожежу на площі 100 квадратних метрів, повідомив голова обласної військово-адміністративної адміністрації Філіп Пронін.  Обійшлося без жертв та постраждалих.

  • Коли бойова міць Росії почне стрімко падати? Звіт військових аналітиків

    Коли бойова міць Росії почне стрімко падати? Звіт військових аналітиків

    Російські збройні сили, ймовірно, досягнуть свого піку наприкінці 2024 року, а протягом 2025 року почнуть посилюватися проблеми з їхнім матеріально-технічним забезпеченням, пишуть в аналітичній статті наукові співробітники Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) Джек Вотлінг і Нік Рейнольдс.

    Вони зазначають, що Росія розраховує здобути перемогу в Україні до 2026 року, однак все буде залежати від рівня міжнародної підтримки Києва і стану російської армії.

    “Росія, як і раніше, має стратегічну мету підпорядкувати собі Україну. Зараз вона вважає, що здобуває перемогу. Умови капітуляції, які нині пропонують російські посередники, включають відмову України від території, яка вже перебуває під контролем Росії, а також Харкова та, в деяких варіантах, Одеси; згоду не вступати до НАТО та керівника держави, затвердженого Росією. Єдина значна поступка, яку пропонує Росія, полягає в тому, що те, що залишиться від України, може вступити до ЄС”, – пишуть автори.

    На їхню думку, процес, за допомогою якого Росія має намір досягти такого результату, складається з трьох етапів – продовження тиску по всій лінії фронту, спроби зламати рішучість міжнародних партнерів України продовжувати надавати військову допомогу, а також подальші наступальні операції, які принесуть успіхи на полі бою.

    “Потім ці успіхи планують використовувати як важіль тиску на Київ, щоб змусити його капітулювати на російських умовах. Горизонт планування для реалізації цих цілей, який є базовим для формування російських сил та промислового виробництва, передбачає, що перемога має бути досягнута до 2026 року”, – зазначають експерти.

    Російська теорія перемоги є правдоподібною, якщо міжнародні партнери України не зможуть належним чином забезпечити ЗСУ ресурсами, пишуть автори статті.

    Однак якщо партнери України продовжать надавати достатню кількість боєприпасів та надавати підтримку в навчанні, то Росія навряд чи досягне значних успіхів у 2025 році.

    Російська армія розпочала 2023 рік із дуже дезорганізованою армією в Україні, яка налічувала приблизно 360 000 військовослужбовців. Однак станом на початок 2024 року угруповання військ РФ на окупованих територіях налічувало 470 тисяч військовослужбовців.

    При цьому експерти зазначають, що росіянам бракує підготовлених офіцерів, здатних координувати великі формування.

    Російське угруповання військ продовжує зазнавати значних втрат, але попри це збільшується. Хоча широкомасштабного наступу наразі не відбувається, російським підрозділам доручено проводити менші тактичні атаки, які, як мінімум, завдають постійних втрат Україні та дозволяють російським силам захопити й утримати позиції.

    Що стосується бойової техніки, то російське угруповання військ має приблизно 4780 одиниць ствольної артилерії, з яких 20% — самохідні; 1130 РСЗВ; 2060 танків; та 7080 інших бойових броньованих машин, в основному з МТ-ЛБ, БМП і БТР.

    Їх продовжують підтримувати 290 вертольотів, зокрема 110 ударних вертольотів і 310 швидкісних реактивних літаків.

    Водночас автори звіту відзначають дефіцит боєприпасів в російській армії, що обмежує її можливості використовувати цю техніку, а також брак пілотів із достатнім досвідом для виконання ключових місій.

    Загалом експерти вважають, що хоча якість російських сил навряд чи підвищиться, поки ЗСУ продовжуватимуть знищувати сили супротивника, росіяни зможуть підтримувати стабільний темп атак протягом 2024 року.

    Автори статті також розглядають можливості російської промисловості підтримувати поточні воєнні операції та зазначають, що Росія значно мобілізувала свою оборонну промисловість, збільшивши робочі зміни та розширивши виробничі лінії на наявних потужностях.

    Також вона знову ввела в експлуатацію заводи, які раніше були законсервовані. Це призвело до значного збільшення обсягів виробництва, зокрема танків та балістичних ракет “Іскандер”.

    .

    АВТОР ФОТО,ПОЛІЦІЯ

    Однак, попри ці досягнення, Росія стикається зі значними обмеженнями в довговічності та надійності свого промислового виробництва. Серед танків та інших бойових броньованих машин, які постачають армії, приблизно 80% не є новими, а натомість відремонтованими та модернізованими з російських військових запасів.

    Експерти зазначають, що хоча Росія може підтримувати стабільний обсяг виробництва до 2024 року, вже в 2025 році вона зіткнеться з тим, що військова техніка потребуватиме набагато серйознішого відновлення, а до 2026 року вона вичерпає більшість своїх наявних запасів.

    Оскільки кількість відремонтованої техніки зменшується, промислові потужності можуть зосередитися на створенні нових платформ, але це обов’язково означатиме значне зменшення кількості техніки, яку постачають військовим.

    Іншим вразливим місцем Росії у виробництві зброї, зокрема ракет, є велика залежність від західних компонентів. Попри те, що Росії вдалося забезпечити постачання необхідних компонентів через неузгоджений підхід Заходу до санкцій, більш узгоджений підхід до протидії російській оборонній промисловості може порушити її лінії постачання.

    Навіть за наявних проблем із запровадженням санкцій вартість компонентів для російського оборонного сектора зросла на 30%, і РФ вдалося лише стабілізувати поставки, а не розширити їх, попри додаткові інвестиції в цю галузь.

    Але найсерйознішою проблемою для Росії автори статті вважають виробництво боєприпасів. Російська промисловість не може забезпечити потреби, які, за словами міноборони країни, необхідні для досягнення значних територіальних здобутків у 2025 році. Крім того, міноборони Росії не вірить, що зможе суттєво збільшити виробництво в наступні роки, якщо не створять нові заводи та не вкладуть кошти у видобуток сировини з терміном виконання понад п’ять років.

    Це означає, що для належного забезпечення ресурсами збройних сил Росія повинна – у короткостроковій перспективі – ще більше вичерпати свої запаси боєприпасів, більшість із них при цьому перебуває у поганому стані.

    Щоб додатково компенсувати нестачу, Росія підписала контракти на постачання та виробництво з Білоруссю, Іраном, Північною Кореєю та Сирією. Хоча постачання снарядів з Північної Кореї допоможе Росії в 2024 році, воно не компенсує значну нестачу 152-мм боєприпасів у 2025 році.

    Експерти доходять висновку, що якщо партнери України продовжуватимуть надавати ЗСУ достатню кількість боєприпасів і навчальну підтримку, Росія навряд чи досягне значних успіхів у 2025 році.

    При цьому після 2026 року почне суттєво знижуватися бойова міць Росії, а російська промисловість до цього часу може бути сильно підірвана, що погіршить ситуацію для країни у довгостроковій перспективі.

  • Українські Збройні Сили підтвердили знищення російського великого десантного корабля “Цезар Куніков”

    Українські Збройні Сили підтвердили знищення російського великого десантного корабля “Цезар Куніков”

    У повідомленні від Генерального штабу Збройних сил України зазначено, що разом із Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України було проведено знищення великого десантного корабля “Цезар Куніков”, який перебував у територіальних водах України поблизу Алупки в Чорному морі.

    Попередньо було зазначено, що на ранок 14 лютого 2024 року в окупованому Криму, зокрема, в Ялті, Місхорі, Алупці та Сімеїзі, були почуті звуки вибухів із моря. Телеграм-канал “Кримський вітер” повідомляв про це з посиланням на місцевих жителів.

    За повідомленням, у районі курорту Місхор був атакований великий десантний корабель Росії, що призвело до відправлення рятувальних кораблів та вертольотів Мі-8 і Ка-27.

    Нагадаємо, що раніше російське Міністерство оборони заявило про перехоплення шести безпілотників над Чорним морем, проте не повідомляло про удар по кораблю.

    Це не перший випадок знищення російських кораблів Українськими Збройними Силами. У вересні 2022 року корабель “Новочеркаськ” був знищений у результаті удару по порту Феодосія в окупованому Криму. Внаслідок цього міністр оборони Великої Британії заявив, що за останні чотири місяці було знищено 20% російського Чорноморського флоту, що ставить під сумнів домінування Росії в Чорному морі.

    Речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук в етері Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») прокоментував знищення російського великого десантного корабля «Цезар Куніков», про яке раніше повідомили у Генеральному штабі України.

    «Як казав президент Російської Федерації свого часу, «она утонула» (йдеться про слова Путіна про підводний човен «Курськ», який зі 118 членами екіпажу затонув у 2000 році в Баренцовому морі – ред.). От у принципі можемо його словами прокоментувати ситуацію, яка сталася з великим російським десантним кораблем «Цезар Куніков». Колеги з Головного управління розвідки вчергове відпрацювали по черговому об’єкту зайвому в Чорному морі», – сказав Плетенчук.

    За його словами, після знищення «Цезаря Кунікова» у Чорному морі з 13 кораблів Чорноморського флоту «у строю» залишається лише п’ять одиниць.

    Плетенчук також прокоментував знищення корабля у день смерті радянського офіцера Цезаря Кунікова, в честь якого і назване судно.

    «Може це лиха вдача, не кожному Цезарю вдається два рази померти в один день», – сказав Плетенчук.

    Водночас російське Міністерство оборони заявило про перехоплення шести безпілотників над Чорним морем. Про удар по кораблю російське відомство не заявляло.