Khreshchatyknews.com

Позначка: війна

  • Попри все економіка України розпочала своє відновлення

    Попри все економіка України розпочала своє відновлення

    Попри негативні впливи блокування польськими перевізниками кордонів з Україною, економіка країни продемонструвала стійкість та позитивні тенденції у листопаді.

    За даними Міністерства економіки, валовий внутрішній продукт зріс на 4%, порівняно з аналогічним періодом минулого року.

    Навіть при майже місячному обмеженні автотранспорту, український морський коридор частково компенсував втрати, що було особливо важливо для виробників аграрної та металургійної продукції.

    Перша віце-прем’єр-міністр та міністр економіки України Юлія Свириденко наголосила на позитивних аспектах і підкреслила, що поточний інфляційний тренд свідчить про стабільність та ефективність української економіки в умовах викликів.

    “За нашими оцінками, позитивні фактори у листопаді дещо переважили баланс впливу на ВВП і  у підсумку за попередніми оперативними оцінками Мінекономіки спостерігалося зростання ВВП на рівні 4%”, – зазначила вона.

    У листопаді спостерігалося сповільнення темпів зростання споживчих цін, яке склало 0,5% за даними Держстату, порівняно з 0,8% у попередньому місяці. Річні темпи інфляції також знизилися з 5,3% до 5,1%, що навіть менше, ніж у деяких країнах ЄС.

    Перший віце-прем’єр-міністр та міністр економіки України Юлія Свириденко вказала, що помірна динаміка зростання споживчих цін є аналогічною до рівня інфляції у країнах Європи, які не стикаються із воєнними труднощами. Вона визначила це як додаткове підтвердження цілісності та стабільності функціонування української економіки, а поточний інфляційний тренд свідчить про виправданість очікувань стосовно низького рівня інфляції.

  • Вийти на 100 тисяч дронів на місяць. Що Україні потрібно для перемоги – Єгор Фірсов

    Вийти на 100 тисяч дронів на місяць. Що Україні потрібно для перемоги – Єгор Фірсов

    Це довгий текст, але просив би усіх його прочитати. Озвучу свою скромну думку, стосовно наболілого.

    Ми поступаємось ворогу майже у всьому: в живій силі, боєприпасах, дронах. Майже два роки війни в цьому плані до кардинального перелому не призвели. Росіяни вчаться на своїх помилках і крадуть наші технологічні рішення. Ми креативніше, але вони мають змогу масштабувати наші ідеї та брати чисельністю.

    Ми вигравали на мотивації, але після нереалізованих планів про каву у Криму падає й вона. Це зрозуміло: люди не залізні, вони втомлюються і їм потрібна перспектива. Коли перспективою спочатку малюється Крим, а потім “втримати Авдіївку” — це демотивує.

    Але невдача – це не привід скласти руки й впасти духом. Навпаки, треба тверезо проаналізувати ситуацію і робити висновки. Ми надто покладались на партнерів, не реалізуючи свої можливості. Це помилка. Але її виправлення – наш ресурс, який ми можемо використати.

    Звичайно, вже завтра Україна не побудує сама літаки, не сконструює аналоги хаймарсів. У нас немає і не буде мільйона штурмовиків.

    Але виробити дронів у багато разів більше за ворога і краще за нього застосувати — це реально!

    Одна, з головних задач нашого суспільства має бути — як на місяць забезпечити собі 100 тис. дронів. Я кажу суспільства, а не держави, тому ще держава має організаційно забезпечити цей процес, а реалізувати його — саме суспільство.

    Вірити в ЗСУ вже мало, треба дієво допомогати їм. Чим більше дронів – тим більше врятованих життів наших військових, тим менше нових мобілізованих.

    А головне — перевага у дронах дасть нам змогу зробити так, щоб в опорні пункти ворога щодня прилітав термобар за термобаром. Щоб орки відмовлялись виходити на позиції, і вимушені були проводити ротації кожен день. Щоб у них просто не було кому тримати лінію фронту.

    Треба використати нашу (можливу!) перевагу у застосуванні високоточної зброї. Але спочатку треба створити перевагу у засобах. Щоб банально було, чим літати. А командири щоб не витрачали свій дорогоцінний час на проблему — де взяти дрони.

    Наш підрозділ сам купує комплектуючі. Самі перепаюємо БПЛА. Але ж це не тільки наша проблема! Вона стосується усіх. Програють війну не військові, — програють країни.

    Проблема в організації. Ми досі барахтаємось у волонтерській допомозі. І ділимо 100 дронів на три бригади. А ворог в цей час ставить на потік все, що може нас вбивати.

    Інженерна та аналітична кімната десь у Генштабі має бути основою. Усі успішні кейси застосування новітніх технологій мають щоденно моніторитись по всій лінії фронту, братись за основу та масштабуватись.

    Уся країна має працювати на пріоритетні задачі. Якщо треба, то і у технікумах, і в університетах треба відкривати кімнати збірки дронів. Це, до речі, також практична освіта, краща за теоретичні підручники.

    Уряд має починати та закінчувати свої засідання саме з цих питань — переломних точок війни.

    Але для початку — цей курс треба затвердити у голові. Війна має знову стати справою всього суспільства, як це було в лютому-березні 2022 року, а не тільки ЗСУ.

    Майже кожен день ми збираємось з хлопцями з підрозділу і обговорюємо поточні проблеми.

    Моя задача, як головного сержанта, зробити так, щоб ми думали у правильному напрямку та синхронізували наші думки.

    Як облетіти ворожий реб? Як покращити розвідку? Яку тактику польоту застосувати?

    Правильний напрямок думок та відверте формулювання проблеми — це основа успіху.

    Але робити це потрібно не тільки на рівні підрозділу, а й на рівні країни.

    Не знаю, чи прочитає цей текст хтось з тих, хто має приймати рішення. Бо останніми місяцями мені здається, що ми пишемо один одному у великій бульбашці.

    Але раптом це на когось вплине, і хтось почує.

    Як кажуть: “Роби що можеш…”.

  • Кінець Імперії. Як схиляння України до перемовин с Росією прискорить її розпад

    Кінець Імперії. Як схиляння України до перемовин с Росією прискорить її розпад

    Схиляння України до мирних перемовин з Росією в першу чергу посприяє розпаду самої Росії, про це, у своїй статті для Washington Examiner, пише політичний аналітик Майкл Рубін.

    Сенатор Дж. Д. Венс (республіканець від штату Огайо), один із найзатятіших критиків додаткової допомоги Україні, прямо закликав Україну піти на компроміс із Росією для досягнення миру.

    “В інтересах Америки визнати, що Україні доведеться поступитися частиною території росіянам, і нам потрібно покласти край цій війні”, — заявив він у неділю.

    Багато противників збільшення допомоги Україні щирі. Деякі побоюються, що президент Росії Володимир Путін замість того, щоб змиритися з поразкою, вдасться до ядерної війни, тоді як інші не вірять, що українська армія здатна вийти з нинішнього глухого кута. Інші інтелектуали в галузі оборони стверджують, що Китай є великою загрозою для Сполучених Штатів, і помилково вважають, що підтримка України і Тайваню взаємно виключають один одного.

    Залиште осторонь брехню про передбачувану моральну еквівалентність України і Росії або наївну надію на те, що мир із Путіним взагалі можливий, особливо якщо мир умиротворить агресію. Зміна кордону України перед лицем російської агресії створила б прецедент, завдяки якому сильні завжди можуть полювати на слабких. Ті, хто зараз намагається умиротворити Росію, мають розуміти, що передача шматків території може бути двостороннім процесом. Замість досягнення миру вони можуть розпалити боротьбу за територію по всій Євразії. Якщо Захід нав’яже Україні втрату Донбасу і Криму, Росії слід очікувати набагато більших втрат у майбутньому.

    Борис Єльцин, президент Росії з 1991 по 1999 рік, був одночасно слабким і п’яним. Він керував особливо хаотичним періодом у російській історії, про який мало хто з росіян згадує з любов’ю. Тим не менш, його перебування на посаді не було повною катастрофою. Відновлення після 70-річної диктатури ніколи не буває легким. Єльцину довелося будувати демократичну і політичну інфраструктуру з нуля. У цьому він досяг успіху. Росія була далека від досконалості, але існував баланс сил, і система культивувала не тільки корумпованих олігархів, а й здібних бюрократів, політиків і громадянське суспільство.

    Fullscreen

    Відтоді Путін систематично знищує будь-які залишки демократії. Як і диктатори до нього, він вважав за краще діяти через вузьку групу лоялістів і не довіряв будь-якій бюрократії, яка могла б винагородити компетентність і створити претендентів. Це, наприклад, стало причиною того, що після падіння Саддама Хусейна в Іраку араби-суніти зіштовхнулися з таким вакуумом лідерства: у курдів були свої польові командири, а в шиїтів — аятоли, що могли допомогти їх організувати. Однак Саддам провів понад покоління, усуваючи суперників, тож араби-суніти виявилися групою з найменшими управлінськими здібностями.

    Падіння Саддама призвело до внутрішнього хаосу, але й падіння Путіна призведе до цього. Щойно Путін помре, з’являться регіональні суперники, а периферійні впливові особи розірвуть Росію на частини. Честолюбні наступники можуть заповнити вакуум у Москві та Санкт-Петербурзі, але від Владивостока до Владикавказа може скластися зовсім інша історія. Японія може повернути втрачені землі в односторонньому порядку, повернувши собі південний Сахалін і Курильські острови. Амбіції Китаю в Сибіру вищі. Тоді як розпад Радянського Союзу звільнив багато радянських республік Центральної Азії та Кавказу, чиї попередники завоювала Російська імперія, багато інших утворень опинилися в межах кордонів самої Росії. Такі утворення, як Чечня, Дагестан і Північна Осетія, можуть прагнути до незалежності, якщо влада Росії хоча б тимчасово випарується.

    Європейські держави також можуть відновити претензії. Росія вкрала у Фінляндії Карелію, Саллу і Петсамо. Пруссаки правили Кенігсбергом протягом століть до російського завоювання і перетворення його на Калінінград. Україна може і повинна претендувати на російську територію, хоча б як компенсацію за десятиліття російської агресії і вбивств.

    І росіянам, і тим, хто схильний умиротворяти Кремль, слід остерігатися: вони можуть вважати, що Росія може отримати вигоду від війни в Україні, але замість цього вони можуть сіяти насіння кінця фактичної імперії, що існувала під прикриттям російської державності з кінця 16 століття. Путін може нарікати на те, що країна, якою він керує, на 25% менша за ту, якою правили його радянські попередники, і він може мріяти про повернення до радянських кордонів. Однак, відновлюючи рухливість кордонів, він готує ґрунт для скорочення Росії до її розмірів під час правління Федора I.

  • Путін одержимий Україною – Кучма

    Путін одержимий Україною – Кучма

    Колишній президент України Леонід Кучма в інтерв’ю The Guardian висловив думку, що президент Росії Володимир Путін може бути одержимий Україною через психічний розлад. Кучма зазначив, що багато людей стверджують, що одержимість Україною для Путіна є свого роду манією або психічним розладом, і визнав можливість цієї інтерпретації.

    Другий президент України також описав Путіна як кар’єрного оперативника КДБ і вказав на можливі наслідки цієї професії. Кучма поділився враженнями від моменту нападу РФ, коли він перебував у Києві, і визнав події того дня як “жахливі і шокуючі”, зазначивши російські бомбардувальники над Києвом.

    За словами Кучми, Путін не має лише цілі захопити землю, але і зруйнувати саму “концепцію” України як “конкурентної альтернативи Росії”. Він вважає, що Путін готовий піти на жертви, включаючи людські та репутаційні втрати, щоб досягти цієї мети.

    Кучма виразив впевненість у перемозі України, навіть у разі послаблення допомоги Заходу. Також він висловив надію, що Сполучені Штати зможуть прийняти закон щодо надання допомоги Україні. За його словами, поразка України буде означати втрату обличчя США перед світом.

    Кучма також заявив, що перспективи примирення Росії та України важко уявити, оскільки повномасштабна війна об’єднала Україну та стерла протиріччя, які існували між регіонами. Люди, за його словами, “ненавидять Росію через страждання і втрати”.

  • Відмова у фінансуванні для України задовольнить Москву, Тегеран і Пекін – Блінкен

    Відмова у фінансуванні для України задовольнить Москву, Тегеран і Пекін – Блінкен

    Держсекретар США Ентоні Блінкен вважає, що Росія, Іран і Китай тільки виграють, якщо Конгрес не схвалить додаткове фінансування для України та Ізраїлю.

    У своєму інтерв’ю CNN Блінкен підкреслив, що це рішення позитивно сприятиме інтересам Москви, Тегерану та Пекіна. Він також висловив обурення російською агресією в Україні та закликав до стримування Росії, щоб уникнути конфлікту з країнами НАТО, в який може втягнутися США.

    Зазначивши успіхи Збройних Сил України на фронті, Блінкен відзначив їхні досягнення відбиття російської агресії та повернення понад половини території, захопленої Росією з лютого 2022 року.

    Партія республіканців у Конгресі заблокувала проект закону про надання допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню, вимагаючи внесення пропозицій з посилення безпеки кордонів у запиті Білого дому. Звертається увага, що Білий дім попередив Конгрес, що кошти на допомогу Україні вичерпуються.

    У зв’язку з цим у Білому домі висловлено попередження, що при припиненні підтримки України і можливому наступі Росії на кордони НАТО доведеться діяти в рамках статті п’ятої НАТО, що може призвести до пролиття американської крові.