Khreshchatyknews.com

Позначка: Вашингтон

  • Вашингтон радив Україні відмовитись від наступу на південному та східному напрямках

    Вашингтон радив Україні відмовитись від наступу на південному та східному напрямках

    Американські чиновники порадили Україні утриматися від великих наступальних операцій на південному або східному фронтах цього року через потужну російську оборону, повідомляє газета New York Times. Рекомендація Вашингтона, здається, стала однією з основних причин для стратегічного вибору Києва в останніх військових діях.

    “Наступаючи в Курську, українці дослухалися до американської поради: замість того, щоб воювати на укріплених позиціях, ідіть туди, де немає противника, щоб убезпечити стратегічно важливу територію. Наскільки стратегічним виявиться цей натиск, стане відомо лише з часом”, – пише NYT.

    При цьому газета зазначає, що навіть у разі перекидання російських військ з Донбасу в Курську область в України навряд чи знайдеться достатньо живої сили, щоб домогтися успіхів на сході.

    “Україна сама використовувала значну кількість військ у Курську і може не мати достатніх резервів”, – йдеться у статті.

  • Нові поставки ППО не змінять ситуацію в Україні

    Нові поставки ППО не змінять ситуацію в Україні

    Наше джерело повідомляє, що передача нових систем ППО Україні не змінює ситуацію, оскільки:
    – втрати ППО продовжують збільшуватися. Росіяни полюють на всі установки ППО/ПРО ЗСУ і складові.
    – поставки ППО від заходу йдуть дозовано.

    Звідси простий висновок. Нові поставки ніяк не покращують ситуацію, а тільки сприяють “підтримці балансу”. Щоб ситуація кардинально покращилася, треба моментальні поставки ППО і боєприпасів до них на 15 млрд $. Це дасть Україні перевагу на 2 місяці, поки їх росіяни не виявлять і не знищать. Але для заходу це не вигідно.

    Україну на саміті НАТО у Вашингтоні чекають гарні новини щодо постачання систем протиповітряної оборони, зокрема Patriot.

    Про це заявила посолка США при НАТО Джуліанна Смі.

    “Будуть свіжі новини щодо ППО. Українці у квітні попросили в НАТО сім систем Patriot. І ми маємо дуже позитивну відповідь щодо цього, яка надійде найближчими днями”, – сказала Сміт.

    Вона зазначила, що у Вашингтоні “буде великий тиждень”. І закликала стежити за “конкретними оголошеннями, які будуть надходити для України, для союзників по НАТО, новинами про оборонне виробництво, про стійкість, про кібербезпеку”.

  • Американська допомога Україні, яке озброєння передають і як воно змінює хід бойових дій

    Американська допомога Україні, яке озброєння передають і як воно змінює хід бойових дій

    США продовжують бути основним партнером України у наданні військової допомоги, що стає вирішальним фактором у літній кампанії 2024 року.

    Останні звіти показують, що Вашингтон активно направляє до української армії обладнання, яке має великий вплив на фронтові операції. Наприклад, швейцарські ЗМІ повідомляють, що американська компанія, яка виготовляє ракети для зенітно-ракетних комплексів PATRIOT, віддала перевагу поставкам для України, що призвело до затримки укладення контракту з Швейцарією.

    Швейцарія має намір розгорнути новітні винищувачі F-35 і закупити 75 ракет MSE для своїх систем “Петріот”, проте вони стикаються з труднощами через американські пріоритети в Україні. За інформацією, у контракті між Швейцарією та США передбачено можливість перенесення строків виконання без штрафів у випадку надзвичайних обставин або національних безпекових викликів, що стосуються інтересів США.

    Це рішення свідчить про пріоритетність Вашингтона в забезпеченні протиракетної оборони для України перед надходженням зими. Також американські інвестиції в український військово-промисловий комплекс зросли, включаючи значні контракти з компаніями, такими як ВАЕ, Northrop Grumman і Rheinmetall.

    Рішення США перенаправити ракети та пускові установки з радіолокаційними станціями до України може вплинути на контракти із іншими країнами, такими як Марокко, Польща, Румунія, Швейцарія та Швеція. Наприклад, Румунія планує передати Україні одну зі своїх боєготових батарей PATRIOT, а Нідерланди розглядають можливість поставки ще однієї батареї у співпраці з іншою країною.

    Звіти також свідчать про координацію дій між країнами, орієнтованими на підтримку України в умовах зростаючої геополітичної напруги.

    Співпраця зі Сполученими Штатами є логічною, оскільки лише американська компанія Lockheed Martin виробляє ракети MSE на своїх заводах, з потужністю від 500 до 650 ракет-перехоплювачів на рік. Це дозволяє їм забезпечувати достатні поставки систем, здатних ліквідовувати загрози від “Кинджалів” та “Іскандерів”.

    Також ні один з союзників не може передавати пускові установки без попередньої згоди Держдепартаменту США, оскільки ці установки не зможуть функціонувати без необхідних комплектуючих.  Плани Швейцарії на отримання 75 ракет MSE до 2030 року та 208 до 2026 року для Польщі вказують на наявність сьогоднішніх запасів ракет PATRIOT у Європі.

    Навіть за незважаючи на витрати (наприклад, контракт на ракети для поляків оцінюється у кілька мільярдів доларів), озброєння батарей “Петріотів”, які вже передані чи плануються до передачі Україні, буде складним завданням.

    У загальному мова йде про восьмі батареї – три з Німеччини, дві з Нідерландів, дві зі Сполучених Штатів та одна з Румунії. Компанія COMLOG, спільне підприємство з Raytheon та європейською MBDA, забезпечує обслуговування ракет-перехоплювачів MSE та випускає ракети GEM-T, спрямовані на знищення малої балістики, але спрямовані, зокрема, на літаки.

    Швидкість виробництва на обох континентах становить приблизно 240 ракет GEM-T на рік з планом збільшення до 410 одиниць до 2027 року. Це обсяги вистачають для набуття практично лише півтора десятків батарей PATRIOT з вісьмома пусковими установками.

    Таким чином, запаси США та інших країн щодо “Петріотів”, “паліативних” ракет (включаючи західні ракети, спеціально призначені для радянських пускових, які використовує Збройні Сили України, ракети класу “повітря-повітря” або корабельні ракети, такі як RIM-7 Sea Sparrow, пострадянські ракети для “Буків” та С-300, ракети для ЗРК HAWK, які ефективно використовуються проти російських дронів та крилатих ракет, а також установки “Гепард” з Йорданії) оплачуються за рахунок американських платників податків.

    Це необхідно для забезпечення ППО України, як вже згадувалося, є пріоритетом для Вашингтона, оскільки це допоможе знищувати розвідувальні та ударні дрони, а також тримати віддаленіше літаки РФ від тилу Збройних Сил України та унеможливлювати їм використання “чавунного” снаряду ФАБів та КАБів.

    Після операції Dragonfly у жовтні 2023 року, яка охопила луганський та бердянський аеродроми, рівень американських поставок боєприпасів в Україну зросли від десятків до сотень ракет. Це свідчить про значний обсяг застосування цих систем українськими військами.

    Головні цілі атак включають російські комплекси С-300/400, штаби та командні пункти, склади, радіолокаційні станції, аеродроми і інфраструктуру Чорноморського флоту РФ. Застосування такого масштабу ракет в Україні необхідне, оскільки Росія не є Іраком, де для придушення оборони досить було 55 тисяч снарядів і 407 ракет ATACMS.

    Наразі виробництво модернізованих ракет ATACMS TACMS 2000 з дальністю до 300 км у цехах Lockheed Martin відновлене, що забезпечує промисловості США десятилітню впередгарантію на виробництво. Це дає ЗСУ можливість атакувати російські батареї з великої відстані, вибивати далекобійні комплекси, а також знищувати поромні переправи і топити кораблі, що є ефективною “довгою рукою” не лише проти росіян.

    Українські сили отримують інші типи боєприпасів, включаючи 155-мм і 105-мм снаряди, спеціальні мінні, бронебійні касетні снаряди, а також реактивні снаряди для систем HIMARS, включаючи нові GMLRS M30A1 з повітряним підривом. Також поставляються протитанкові міни, ракетні комплекси TOW-2 та Javelin, а також важке піхотне озброєння.

    Ці поставки допомагають українській армії в стримуванні російського наступу в різних частинах фронту, зокрема в Серебрянському лісництві, Терніву на Донеччині, Вовчанську на Харківщині, Красногорівці та під час відходу до лінії Карлівка-Новоселівка.

    Завдяки цим поставкам із Північної Кореї, російська армія не може відновити масштаби перших днів вторгнення, коли вони випускали по 40 тисяч снарядів на день. Зараз максимально можливі обсяги російської артилерії обмежені до 15 тисяч снарядів на день, що значно менше.

    Українська армія продовжує підсилювати свої оборонні здібності, і ці мільярди доларів, інвестовані в її ВПК та поставки озброєнь, спрямовані на підготовку до довгострокових викликів.

  • Україна і США підписали 10-річну безпекову угоду

    Україна і США підписали 10-річну безпекову угоду

    Під час саміту “Великої сімки” Володимир Зеленський і Джо Байден підписали угоду про безпеку, яка передбачає широкий спектр військової допомоги від Вашингтона Україні, але без конкретних гарантій.

    Згідно з текстом угоди, сторони визнали цей документ підтримкою України на шляху до можливого членства в НАТО.

    Агентство AFP цитує заяву американської влади, що угода є “потужним сигналом рішучої підтримки України зараз і в майбутньому”.

    Президент Джо Байден підкреслив, що американські війська не направляться в Україну, проте адміністрація США зробить все можливе для підготовки українських військових і наближення Збройних сил України до стандартів НАТО.

    Зеленський назвав угоду “історичною” і відзначив, що це найважливіша подія у відносинах України і США.

    Угода передбачає, що США протягом наступних 10 років буде продовжувати навчання українських військових, розширювати співпрацю в області виробництва озброєнь і техніки, надавати військову допомогу та посилювати обмін розвідданими.

    Згідно з угодою, у разі нового нападу Росії, влада США зобов’язана негайно провести консультації з Україною для визначення подальших кроків.

    Важливо відзначити, що угода не містить зобов’язань щодо взаємної оборони на кшталт колективної безпеки НАТО.

    Документ також не встановлює конкретних фінансових зобов’язань щодо підтримки оборони України. Проте в додатку до угоди розкрито, як адміністрація Байдена планує співпрацювати з Конгресом для забезпечення довгострокового фінансування такої підтримки.

    Радник з національної безпеки Джейк Салліван підкреслив символічне значення цього документа перед його ухваленням.

    “Якщо Володимир Путін думає, що може ігнорувати підтримку України з боку міжнародної коаліції, він сильно помиляється”, – заявив він.

    “Ми переконані, що безпека України є ключовою для забезпечення стабільності в Європі, а, отже, і для національної безпеки Сполучених Штатів”.

    Американські ЗМІ, включаючи CNN, зауважують, що безпековий договір між США та Україною буде “виконавчою угодою”, яка не потребує ратифікації і “не зобов’язує майбутніх президентів до її виконання”.

    За інформацією Washington Post, з посиланням на джерела в Білому домі, ця угода спрямована на зобов’язання майбутніх адміністрацій США підтримувати Україну, навіть якщо колишній президент Дональд Трамп повернеться до влади після виборів у листопаді. Джерела з урядових колів висловили надію, що угода допоможе подолати політичні розбіжності всередині Сполучених Штатів, але визнали, що будь-який президент, включаючи Трампа, може вийти з цієї угоди, оскільки вона не потребує схвалення Конгресом.

    Згідно з аналізом ЗМІ, угода також не містить нових зобов’язань щодо перспектив вступу України до НАТО.

    Washington Post відзначає, що через провід у популярності виборчих опитувань Трампа над Байденом, “майбутнє угоди залишається неясним”.

    Раніше Трамп висловлював сумніви щодо продовження співпраці з Києвом, заявляючи, що може завершити конфлікт між Росією та Україною протягом 24 годин. Він також настоював на тому, щоб Європа брала на себе більше відповідальності за підтримку України. Однак у кінцевому підсумку Трамп дав згоду на ухвалення Конгресом допомоги Україні в цьому весняному сезоні.

    Крім США, українська влада успішно уклала безпекові угоди з 16 країнами. Останнім учасником стала Японія, яка підписала свій договір з Києвом 13 червня.

    Першою угодою цього року стала домовленість з Великою Британією, укладена в січні, що передбачала співробітництво у сфері безпеки. Ця угода охоплювала допомогу у підготовці українських військових, розвиток оборонної промисловості та підтримку військово-морських сил.

    Протягом наступних місяців схожі угоди були підписані з Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією, Швецією, Ісландією та Норвегією.

    Ще 16 країн зобов’язались у майбутньому укласти подібні угоди з Києвом. Очікується, що усі учасники координуватимуть виконання своїх зобов’язань щодо надання допомоги Україні.

  • Зростаюча напруженість між Україною та США через саміт миру та внутрішню політику

    Зростаюча напруженість між Україною та США через саміт миру та внутрішню політику

    Західна преса повідомила про новий виток напруженості між Україною і США.

    Безпосередніх приводів для розбіжностей два.

    Перший – позиція керівництва США щодо майбутнього саміту миру в Швейцарії та внутрішньої політики в Україні. Мається на увазі поки що не підтверджена офіційно відмова американського президента Джо Байдена, незважаючи на особисті прохання його українського колеги Володимира Зеленського, бути присутнім на швейцарському форумі. Разом із небажанням Китаю брати участь цей удар може різко зменшити значущість заходу і зруйнувати надії, які покладає на нього Київ.

    Другий момент – це претензії американців до внутрішньої політики України і до стану справ у боротьбі з корупцією. Вашингтону не сподобалося усунення з системи влади людей, які «виявилися особливо близькими до Вашингтона».

    Йдеться про колишнього віцепрем’єра Олександра Кубракова, чиє звільнення справді було спровоковане, як ми вже писали, його зближенням з американським посольством.

    У політичних колах України побутує дві різні версії щодо того, що відбувається, і подальших перспектив розвитку подій.

    За першою з них нинішня напруга у відносинах, як і публікації про це в західних ЗМІ, «буря в склянці води». І спричинена суб’єктивними чинниками.

    «За останні 10 років в Україні склався клас “професійних активістів” – пов’язаних із західними структурами ґрунтових організацій, політиків і журналістів, які презентують себе Вашингтону і країнам як головні “провідники” проєвропейського курсу. Це свого роду вже «мафія». Вони налагодили добрі стосунки з усіма послами США, які були в Києві останніми роками, і через них намагаються впливати на порядок денний західних країн щодо України. Також, донедавна, під їхнім сильним впливом було НАБУ. Однак після відходу Ситника і звільнення керівника детективів Калужинського, їхній вплив на НАБУ ослаб. Новий керівник НАБУ Семен Кривонос і його перший заступник Гізо Углава звільнили детективів, пов’язаних із Ситником і Калужинським. У відповідь активісти нацькували на НАБУ САП, яким керує підконтрольний їм Клименко, пов’язаний із Калужанським. Плюс до цього вони взяли в оборот Кубракова. Але його звільнили. Тому «мафія» і б’є в усі дзвони, через посла США намагається нацькувати на Зеленського Вашингтон, а також організовує публікації в західних ЗМІ. Але Зеленський безпосередньо спілкується з Байденом і з усіма керівниками Заходу. І вони йому жодних претензій не виставляють. Навпаки, співпраця йде стратегічна. Є спірні питання, але вони вирішуються”, – говорить джерело, близьке до Банкової.

    Водночас джерело в політичних колах вважає, що стосунки Зеленського й адміністрації Байдена «йдуть по похилій».

    «Зеленський дедалі більше переходить у розряд таких самих незручних для Вашингтона союзників, як Нетаньягу або ж європейські праві на кшталт польського президента Дуди. Це стосується і питань внутрішньої політики, і можливих переговорів щодо припинення війни в Україні, якщо до них дійде, а також загалом перебігу війни і дотримання обмежень, які накладає США. За всіма цими моментами американцям потрібна в Києві більш керована ситуація, ніж зараз за Зеленського, який робить далеко не все, що просять США. Це не означає, що Вашингтон докладатиме зусиль, щоб Зеленського зараз прибрати з посади президента. По-перше, триває війна і зміна влади загрожує дестабілізацією. По-друге, на носі американські вибори. І навряд чи Байден зараз захоче проводити такі ризиковані проєкти як зміна влади в Україні. По-третє, поки що міняти немає на кого. Був Залужний, але він поїхав у лондонське заслання. Тому Вашингтон, скоріше, намагатиметься й надалі якось впливати та коригувати курс, але без різких рухів. Однак елемент недовіри посилюватиметься і впливатиме на багато сфер. Зокрема й на військову взаємодію”, – каже джерело.

  • Київ попередив Вашингтон про рішення звільнити Залужного

    Київ попередив Вашингтон про рішення звільнити Залужного

    Українська адміністрація попередила Білий дім про намір президента Володимира Зеленського звільнити головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного, повідомляє видання Washington Post, посилаючись на свої джерела.

    За інформацією видання, ідею відхилили в Білому домі, але не висловили протесту, визнаючи, що право на вибір залишається за українським президентом.

    Згідно з Washington Post, заздалегідь сповіщення для Вашингтона вказує на вагому роль США як головного військового та політичного союзника України.

    Відставка Залужного, який є важливою постаттю в Україні, може вразити бойовий дух українських військ і підірвати довіру західних донорів. Однак будь-яка спроба США оскаржити рішення Зеленського може сприйматися як намагання здійснити надмірний вплив.

    “Спричинене відчуттям розколу в верхах Києва не приносить користі Україні, але уряд США повинен утриматися від втручання”, – висловив свою думку експерт із Східної Європи Стенфордського університету та колишній посол США в Україні Стівен Пайфер.

    Інформаційні джерела Washington Post зауважують, що Володимир Зеленський міг би відкласти вирішення цього питання на невизначений термін, але ймовірність цього здавалася малоймовірною.

    Напружені відносини між Зеленським і Залужним, які вже два роки активно висвітлюються українськими ЗМІ, стають відчутнішими в останні місяці.

    За даними Washington Post, президент підозрює головнокомандувача ЗСУ в політичних амбіціях. Крім того, Зеленський і Залужний мають різні погляди на ведення війни, зокрема, щодо планів генштабу мобілізувати додаткові 500 тисяч українців.

    Вже з понеділка 29 січня почали розповсюджуватися чутки про намір Зеленського звільнити Залужного. Того ж дня, за інформацією BBC, президент запросив головнокомандувача ЗСУ на зустріч, де повідомив йому про своє рішення. Зеленський також зазначив, що підпише указ щодо цього найближчим часом.

    В четвер на CNN вийшла колонка Залужного, де він розповів про своє бачення війни з Росією на поточному етапі. За словами кореспондента BBC Святослава Хоменка, “цей текст виглядає мало схожим на заповіт військового лідера”, і виникає питання: “Що саме не сподобалося Зеленському в цьому плані, і який власне він пропонує?”

    Для Володимира Зеленського викликом є заміна високопопулярного Валерія Залужного. Зараз розглядаються дві можливі кандидатури, повідомляє Washington Post: 38-річний керівник розвідки Кирило Буданов і 58-річний командувач Сухопутних військ Олександр Сирський.

    Однак, за словами видання, Буданов відчуває вдячність за свою поточну роботу і не прагне до нового посту. Сирський, хоча відіграв ключову роль у відбитті наступу на Київ під час повномасштабного вторгнення, не користується доброю репутацією серед військових.

    Його вважають типовим радянським командиром, який може не приділяти належної уваги втратам серед українських військових. Незалежно від того, хто стане наступником Залужного, ймовірно, це не припинить конфліктів між генералом і президентом, і, за словами Washington Post, “він все одно залишиться популярною постаттю в Україні”.

  • Пентагон належним чином не стежив за постачанням зброї Україні

    Пентагон належним чином не стежив за постачанням зброї Україні

    Генеральний інспектор Міністерства оборони виявив, що американські чиновники з питань оборони та дипломати у Вашингтоні та Європі не змогли швидко або повністю врахувати всі майже 40 тисяч одиниць зброї, надісланих в Україну.

    У новій доповіді Пентагону йдеться про те, що ракети, безпілотники-камікадзе та прилади нічного бачення, які Сполучені Штати надіслали в Україну, на суму понад 1 мільярд доларів належним чином не відслідковувалися, що викликає побоювання, що вони можуть бути викрадені, в той час, коли Конгрес обговорює, чи надсилати Києву більше військової допомоги.

    У звіті генерального інспектора Міністерства оборони, оприлюдненому в четвер, не міститься жодних доказів того, що будь-яка зброя була використана не за призначенням після того, як її відправили до військового матеріально-технічного центру США в Польщі або відправили на поле битв в Україні.

    «Визначення того, чи мало місце перенаправлення такої допомоги, виходить за рамки нашої оцінки», — йдеться у звіті.

    Але було виявлено, що американські чиновники з питань оборони та дипломати у Вашингтоні та Європі не змогли швидко або повністю порахувати майже 40 000 одиниць зброї, за якими згідно із законом слід було ретельно стежити, оскільки їх чутлива технологія та відносно невеликий розмір роблять їх привабливими винагородами для контрабандистів зброї.

    Звіт було надіслано до Конгресу в середу, а його копію надали The New York Times. У четвер генеральний інспектор Пентагону опублікував відредаговану версію .

    Високий рівень зброї, яка була зникла або зникла в урядових базах даних, «може підвищити ризик крадіжки або перенаправлення», – йдеться у звіті.

    За його висновками, навіть без кращих методів відстеження додаткових матеріалів, надісланих в Україну, буде «важко, оскільки інвентар продовжує змінюватися, а точність і повнота, швидше за все, з часом ускладняться».

    Кількість озброєнь, розглянутих у звіті, становить лише невелику частину близько 50 мільярдів доларів військового обладнання, яке Сполучені Штати надіслали Україні з 2014 року, коли Росія захопила Крим і частину східного Донбасу. Більшість озброєнь, які були поставлені на сьогоднішній день, — включаючи танки, системи протиповітряної оборони, артилерійські пускові установки та боєприпаси — були взяті під заставу після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.

    Тим не менш, розслідування Пентагону пропонує перший проблиск зусиль, щоб пояснити найбільш ризиковані інструменти американської військової могутності, які були поспішно доставлені в Україну за останні два роки. Дедалі більше законодавців, скептично ставлячись до вартості єдиного найбільшого військового благодійника України, опираються надсиланню додаткової допомоги Києву та вимагають нагляду.

    У звіті не вказано, скільки саме з 39 139 одиниць високоризикового обладнання, які були надані Україні за роки до та після вторгнення, вважалися «простроченими», але вказано, що потенційні збитки становлять близько 1 мільярда доларів із загальних 1,69 мільярда доларів на суму надісланої зброї.

    Станом на червень минулого року, за останніми наявними даними, Сполучені Штати передали Україні понад 10 000 протитанкових ракет Javelin, 2500 ракет «земля-повітря» Stinger і близько 750 безпілотних літальних апаратів Kamikaze Switchblade, 430 ракет середньої дальності «повітря-повітря» і 23 000 приладів нічного бачення.

    За словами представників Пентагону та Державного департаменту, відповідальних за відстеження зброї, через небезпечні бойові умови майже неможливо було виїхати на передову, щоб переконатися, що зброя використовується за призначенням.

    Необхідні процедури обліку «непрактичні в динамічному та ворожому середовищі військового часу», — написала 15 листопада у відповіді на попередній проект звіту Александра Н. Бейкер, виконувач обов’язків заступника міністра оборони з питань політики.

    Вона також сказала, що співробітників Міністерства оборони в посольстві США в Києві недостатньо, щоб легко відстежувати всю найбільш чутливу зброю та обладнання, яких, за її словами, наразі в Україні понад 50 000 одиниць «і вони зростають».

    «Це не в змозі обмежений персонал Міністерства оборони в країні фізично провести інвентаризацію, навіть якщо доступ був би необмеженим», — написала пані Бейкер у своїй відповіді, копію якої було включено до звіту.