Khreshchatyknews.com

Позначка: “Укрнафта”

  • Український бізнесмен Ярославський уникнув відповідальності за смертельну ДТП і справу «Укртатнафти»

    Український бізнесмен Ярославський уникнув відповідальності за смертельну ДТП і справу «Укртатнафти»

    Харківський олігарх Олександр Ярославський, який з початку повномасштабного вторгнення фактично проживає в Лондоні, зміг “порішати” в українських судах за смертельну ДТП  та ще ряд кримінальних справ пов’язаних з відмиванням коштів та держзрадою.

    Нагадаємо, у травні цього року Київський районний суд м. Харкова  виніс вирок у справі про приховування злочину у смертельній ДТП з кортежем бізнесмена Олександра Ярославського, що сталася 9 лютого 2022 року на трасі “Харків – Київ – Довжанський”.

    ФОТО: Авто Ярославського після ДТП та фото чоловіка, який взяв на себе відповідальність за ДТП, але не міг бути за кермом

    За інформацією ЗМІ, в автомобілі Mercedes-Benz G-63 AMG, що спричинив ДТП був особисто Олександр Ярославський, який відразу після інциденту терміново вилетів до Лондона. А судили зовсім інших осіб, але і вони не понесли покарання, відбувшись умовними термінами.

    Також дивним чином стала “на паузу” справа про привласнення та “відмивання” кількох мільярдів гривень під час афери з “Укртатнафтою”, які осіли саме на рахунках компаній групи DCH Олександра Ярославського.

    Нагадаємо, в березні цього року в офісах групи DCH оперативниками ДСР та слідчими Головного слідчого управління Нацполіції було проведено 49 обшуків. Зокрема, у Києві, Харкові, Одесі та Дніпрі, в офісних приміщеннях та за адресами проживання топ менеджменту групи.

    ФОТО: В компанії DCH Олександра Ярославського проходять обшуки у справі “Укрнафти”

    Оперативники Департаменту стратегічних розслідувань встановили, що підконтрольні організатору схеми компанії укладали з нафтопереробною корпорацією договори на поставку нафтопродуктів, за які не розраховувались. Натомість легалізовували отримані кошти через ряд удаваних угод.

    За це слідчі Нацполіції оголосили всім девʼятьом учасникам організованої групи про підозру за заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України). Крім того, поліцейські наклали арешти на рахунки у цінних паперах французької інвестиційної компанії, дотичної до ексголови та на корпоративні права низки підприємств.

    У ході подальшого слідства поліцейські встановили, що підприємства, яким відвантажувалося пальне, не були кінцевими отримувачами коштів від його подальшої реалізації. Здебільшого, ці кошти перераховувалися на підставі вдаваних угод підприємствам фінансово промислової групи. Водночас, DCH назвала обшуки «незаконними» й звинуватила правоохоронців у «необґрунтованому тиску на бізнес-діяльність групи».

    В контексті уміння Олександра Ярославського домовлятись з судами та правоохоронцями, варто також згадати скандал зі спробою продажу стратегічного українського підприємства «Мотор Січ» китайцям. Власне кажучи, китайців цікавило не саме підприємство, а секретні передові технології конструкторського бюро з виробництва авіаційних і вертолітних двигунів.

    ФОТО: Україно-китайский стенд Мотор Січ

    Нагадаємо, у січні 2018 року Служба безпеки України викликала Олександра Ярославського для надання свідчень як свідка у кримінальному провадженні щодо ПАТ «Мотор Січ» за ст. 14 («Приготування до кримінального правопорушення»), ст. 111 («Державна зрада»), ст. 113 («Диверсія») Кримінального кодексу України.

    Власне кажучи, по цим звинуваченням уже третій рік знаходиться в СІЗО екс-президент Мотор Січі Вячестав Богуслаєв. Але в плани Олександра Ярославського  відвідини Лук’янівського СІЗО явно не входили, тому через своїх російських друзів з найближчого оточення Володимира Путіна, проти Ярославського 1 листопада 2018 року вводяться російські санкції.

    ФОТО: Олександр Ярославський зі своїми друзями з найближчого оточення Володимира Путіна

    Завдяки вчасно введеним російським санкціям, питання про держзраду Ярославського на офіційному рівні втратило актуальність, що дало йому можливість і надалі лобіювати китайсько-російські інтереси по доступу до секретних розробок Мотор Січі.

    Врешті решт, угоду заблокували американці, які були категорично проти отримання росіянами та китайцями доступу до такого роду технологій. Тим паче, що в той час американська розвідка уже фіксувала підготовку військ РФ до початку повномасштабного вторгнення на територію України.

    В контексті “китайсько-російського сліду” в біографії Олександра Ярославського окремо варто відзначити наявність у харківського бізнесмена британського паспорта. Адже Лондонські суди не настільки лояльні до мільярдерів з російсько-китайським бекграундом, як українські.

  • На Сумщині зловмисники зробили врізку у нафтопровід “Укрнафти”

    На Сумщині зловмисники зробили врізку у нафтопровід “Укрнафти”

    На Сумщині співробітники «Укрнафти» зафіксували стороннє втручання у викидну лінію однієї зі свердловин, розташованої на території Великобубнівського родовища, що перебуває у зоні відповідальності нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз». Про це повідомляє пресслужба компанії.

    За наявною інформацією, врізку було виконано за допомогою металевої гайки з шаровим краном, привареної до трубопроводу. До конструкції під’єднали гумовий шланг високого тиску завдовжки близько чотирьох метрів. Інший кінець шланга був з’єднаний із пластиковою трубою довжиною понад 450 метрів.

    Ця труба вела до прихованої у землі металевої ємності об’ємом приблизно десять кубометрів. Схованка розташовувалась на території покинутого господарства в селі В’юнне Роменського району.

    Наразі фахівці «Укрнафти» спільно з правоохоронцями визначають розмір завданих збитків. Також встановлюються особи, причетні до організації та реалізації схеми незаконного відбору нафти.

  • Державні надра – приватні руки: кому належать українські родовища

    Державні надра – приватні руки: кому належать українські родовища

    В Україні право на користування надрами мають 2 268 компаній і 78 фізичних осіб. Серед них – власники з 51 країни, а деякі підприємства входять до потужних корпоративних груп. Аналітики YouControl дослідили, кому належать українські надра, які компанії контролюють видобуток стратегічно важливих ресурсів та яку роль відіграють у цьому іноземні власники.

    Хто і скільки має дозволів?

    В Україні видано 3 482 чинних спеціальних дозволи на користування надрами. Більшість компаній мають лише один дозвіл, але є й гіганти:

    • АТ “Укргазвидобування” – 213 дозволів,

    • ПАТ “Укрнафта” – 89 дозволів.

    Серед приватних компаній найбільші активи зосереджені в руках впливових бізнес-груп:

    • “СКМ” Ріната Ахметова – 39 дозволів,

    • “Смарт-холдинг” Вадима Новинського – 17,

    • “Західнадрасервіс” – 13,

    • “Істван” – 12,

    • “АТБ” Геннадія Буткевича – 11.

    Іноземний капітал у видобуванні

    351 компанія, що мають спецдозволи, частково або повністю належать іноземцям. Найбільше власників з:

    • Кіпру – 137 компаній,

    • Нідерландів – 34,

    • Швейцарії – 24,

    • Великої Британії – 23,

    • Німеччини – 21,

    • США – 14.

    Це свідчить, що значна частина українських природних ресурсів контролюється міжнародним бізнесом.

    Видобуток критичних корисних копалин

    16 із 50 критичних копалин України видобувають 39 компаній. Із них:

    • 10 є державними (зокрема, володіють ліцензіями на германій),

    • 22 компанії входять у великі бізнес-групи, що контролюють стратегічні ресурси.

    Наприклад:

    • Група “АТБ” – доступ до графіту, цинку, берилію, титану та цирконію,

    • “Груп ДФ” Дмитра Фірташа – титан, ванадій, скандій, цирконій,

    • “Укрдонінвест” Віталія Кропачова – германій,

    • “Велта” Андрія Бродського – титанові та цирконієві руди,

    • “Укрлітійвидобування” Сергія Табалова – єдина ліцензія на літій,

    • “Спис Україна” з турецької групи “Онур” – графіт і ніобій,

    • “Марганецький ГЗК” і “Покровський ГЗК” (група Коломойського-Пінчука) – марганцеві руди.

    Чи є майбутнє для міжнародного партнерства?

    Україна отримала від США оновлений варіант угоди щодо корисних копалин, яку наразі перевіряють юристи. Водночас, за словами нардепа Данила Гетманцева, майже всі комерційно вигідні родовища вже “розписані” між великими бізнес-групами, тому пропонувати новим партнерам фактично нічого.

  • Скандали та провали: як «Укрнафта» під керівництвом Корецького не виконала планові показники

    Скандали та провали: як «Укрнафта» під керівництвом Корецького не виконала планові показники

    Державна компанія «Укрнафта» у 2024 році провалила ключові показники своєї діяльності, незважаючи на рекордний інвестиційний бюджет у 26 мільярдів гривень. Відставання від планів, корупційні скандали та сумнівні кадрові рішення керівництва викликають дедалі більше запитань щодо ефективності менеджменту.

    Як зазначає політичний оглядач Михайло Шнайдер, замість обіцяних 30 нових свердловин, із яких у 2024 році планували передати в експлуатацію 19, компанія зуміла ввести в дію лише 9. Ще одна свердловина перейшла з минулого року, а фактичні обсяги видобутку з нових свердловин значно поступаються плановим показникам:

    • на 92% менше видобутку нафти й конденсату,
    • на 42% менше видобутку природного газу.

    Експерт зазначає, що проблема не у фінансуванні: у 2024 році «Укрнафта» отримала колосальний бюджет у 650 мільйонів доларів. Однак замість інвестування у власний буровий флот, компанія не закупила заплановані два важкі бурові верстати.

    Натомість було придбано 140 нових автомобілів, серед яких Toyota Camry, Corolla, Hilux, Hyundai Staria, Renault Duster та Opel Zafira.

    Ще однією серйозною проблемою стало зловживання підрядників, які займаються бурінням. За словами експерта, компанії не дотримуються технологічних норм, що призводить до неефективного використання коштів.

    Крім того, правоохоронці зацікавилися діяльністю Володимира Гришаненка – до недавнього часу заступника директора «Укрнафти» з розвідки та розробки родовищ.

    За даними слідства, компанія уклала договори на пів мільярда гривень на проведення гідравлічного розриву пластів, а сам Гришаненко, як вважає слідство, вимагав відкат у розмірі до 50% прибутку підрядників.

    Після обшуків у Гришаненка керівник «Укрнафти» Сергій Корецький лише понизив його у посаді, але не звільнив. Шнайдер вважає, що це пов’язано із тим, що Гришаненко володіє чутливою інформацією щодо фінансових махінацій.

    Попри корупційні скандали, Корецький продовжує керувати не лише «Укрнафтою», а й «Укртатнафтою». Це дає йому змогу контролювати перевірки з боку податкових органів, Державної аудиторської служби та НАБУ, а також створювати позитивний інформаційний фон у ЗМІ.

    Проте цього року вперше його діяльність оцінюватиме незалежна Наглядова рада.

    «Оцінка керівнику компанії, яка провалила видобуток і буріння, стане водночас і оцінкою самої Наглядової ради», – резюмує Шнайдер.

    Від її рішення залежить, чи залишиться Корецький на посаді після масштабних фінансових провалів.

    Нагадаємо, 22 січня 2025 року кінцем бенефіціаром української дочки китайського ТОВ “Бейкень Енергетика”, яке розроблятиме родовища для “Укрнафти” раптово став засновник Concorde Capital Ігор Мазепа, який має кримінальну справу за земельні махінації.

  • Україна планує продати Сенс Банк та частку “Укрнафти”

    Україна планує продати Сенс Банк та частку “Укрнафти”

    Україна продовжує курс на оптимізацію державного сектора, скорочуючи кількість активів у власності. Міністерка економіки Юлія Свириденко підтвердила, що держава готова розглянути продаж Сенс Банку та частки “Укрнафти”. Цей крок є частиною ширшої стратегії, спрямованої на залишення у власності держави лише стратегічно важливих підприємств.

    Наразі в Україні функціонує сім державних банків, які разом контролюють понад 50% банківського ринку. Це значно перевищує рекомендовану міжнародну норму в 25%. До списку входять такі банки, як:

    • ПриватБанк,
    • Ощадбанк,
    • Укрексімбанк,
    • Укргазбанк,
    • Сенс Банк,
    • PIN банк,
    • Моторбанк.

    Однак планується суттєве скорочення цього переліку. Як раніше зазначав прем’єр-міністр Денис Шмигаль, держава не збирається приватизувати Ощадбанк та Укрексімбанк. Щодо інших банків, зокрема Сенс Банку, вже ведуться переговори, і серед потенційних покупців є іноземні інвестори.

    Також Укргазбанк привертає увагу міжнародних гравців. Ще до початку війни була досягнута домовленість про входження Міжнародної фінансової корпорації (IFC) до його капіталу з часткою 25%.

    Модернізація “Укрнафти” є одним із ключових напрямків реформи енергетичного сектору України. За словами Свириденко, приватний сектор здатен ефективніше відновлювати збиткові компанії. Тому продаж частини цього активу виглядає як логічний крок для залучення інвестицій і модернізації галузі.

    Окрім банків і енергетики, уряд розглядає можливість державно-приватного партнерства у сфері портової інфраструктури. Зокрема, у концесію може бути переданий один із чорноморських портів. Як зазначила Свириденко, інтерес до цього вже висловили як українські, так і міжнародні інвестори.

  • Гончаренко звинувачує Корецького узловживаннях в “Укрнафті”

    Гончаренко звинувачує Корецького узловживаннях в “Укрнафті”

    Народний депутат Олексій Гончаренко висловив серйозну стурбованість через численні зловживання в державних підприємствах “Укрнафта” та “Укртатнафта”. На думку депутата, ситуація не отримує належної уваги з боку правоохоронних органів, що викликає серйозні сумніви щодо ефективності антикорупційної системи України.

    За словами Гончаренка, у підприємствах стало звичним явищем завищення цін на нафту, виплати завищених зарплат топменеджерам, маніпуляції із благодійними коштами та закупівлі без тендерів за завищеними цінами. Особливу увагу депутат звернув на дії Сергія Корецького, керівника обох підприємств, якого він звинувачує у масштабних фінансових махінаціях.

    Гончаренко зазначив, що Корецький витрачає величезні кошти на благодійність:

    • 2023 рік – 1,3 млрд грн;
    • 2024 рік – вже близько 1 млрд грн.

    Проте, як заявляє депутат, ці гроші часто надходять не на казначейські рахунки, а до приватних благодійних фондів, пов’язаних із чиновниками. Така схема дозволяє, за словами Гончаренка, “купувати” лояльність і уникати покарання.

    Депутат наголосив, що Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не поспішають реагувати на виявлені порушення. Навіть якщо досудові розслідування відкриваються, то вони часто затягуються або передаються до інших органів.

    Окрему увагу Гончаренко приділив діяльності Олени Кроловецької, колишньої керівниці підрозділу НАБУ, яка тепер працює адвокатом і обслуговує інтереси “Укртатнафти”. Депутат звинуватив її у впливі на рішення, які сприяли збереженню Корецького на посаді, попри переплату у 700 тисяч гривень.

    Олексій Гончаренко закликав НАБУ та інші антикорупційні органи провести прозоре розслідування виявлених фактів. Він наголосив, що безкарність у такий критичний для країни час виглядає як зрада національних інтересів.

    “Коли країна бореться за своє існування у війні, таке нехтування законом виглядає як зрада. Ми маємо поставити крапку у цій справі”, – резюмував депутат.

  • Ігор Коломойський: Офіс президента використав військових для рейдерського захоплення “Укрнафти”

    Ігор Коломойський: Офіс президента використав військових для рейдерського захоплення “Укрнафти”

    У недавньому інтерв’ю для агентства УНІАН Ігор Коломойський заявив, що потрапив за ґрати через спроби влади позбавити його контролю над найбільшими енергетичними компаніями України — “Укрнафтою” та “Укртатнафтою”. Бізнесмен стверджує, що Офіс президента використав військових для рейдерського захоплення цих підприємств, аби відняти у нього власність.

    “Військових було банально використано через особисте бажання президента незаконно заволодіти акціями та контролем над “Укрнафтою” та “Укртатнафтою”. Під час своєї промови в Верховній Раді, присвяченій Плану стійкості, Зеленський ствердно та недвозначно заявив, що “Укрнафта” пройшла процедуру націоналізації, хоча офіційні документи говорять про інше. За документами акції були “тимчасово відчужені” військовими на час воєнного стану”, – заявив бізнесмен.

    Він зазначив, що націоналізація за Конституцією можлива, але виключно як виняток – з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Крім того,  Закон “Про режим іноземного інвестування” передбачає, що іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації. Згідно з ним, державні органи не мають права реквізувати іноземні інвестиції, за винятком випадків здійснення рятівних заходів у разі стихійного лиха, аварій, епідемій.

    “Тобто про жодну націоналізацію акцій Укрнафти, що належали іноземним юридичним та фізичним особам, в тому числі під час війни, за законом взагалі розмову не можна вести. Але у своєму виступі президент проговорився – видав, як то кажуть, “за Фрейдом” – істині мотиви того, що відбулося, визнавши, що у випадку з акціонерами “Укрнафти” та “Укртатнафти” влада дійсно вчинила спробу здійснити незаконну націоналізацію, прикрившись потребами військових та наявністю воєнного стану, – зазначив Коломойський.

    Та наголосив, що Офіс президента використав військових для досягнення своєї мети – рейдерського захоплення контролю над Укрнафтою та Укртатнафтою.

    “Ви не знайдете жодного пояснення дій військових або претензії військових до Укрнафти або Укртатнафти станом на 06.11.2022 року, висловлених самими військовими. Натомість вже після захоплення контролю над “Укрнафтою” та “Укртатнафтою” в листопаді 2022 року, намагаючись пояснити рішення військових, на той час заступник керівника Офісу Президента Ростислав Шурма відверто збрехав, що причиною подібного рішення стала відмова Укрнафти постачати пальне українській армії”, – розповів бізнесмен.

    Та додав, що влітку 2022 року у своєму повідомленні НАБУ  детально розкрив обставини за яких отримав від Шурми пропозицію “добровільної” відмови від акцій Укрнафти та Укртатнафти.

    “Зі слів Шурми це виглядало як пропозиція від президента та керівника Офісу Андрія Єрмака, від якої я нібито не міг відмовитися: акції “Укрнафти” та “Укртатнафти” в обмін на мирові угоди в судових справах за позовами ПриватБанку до мене, включно із тими справами, що розглядаються в міжнародних судах”, – розповів Коломойський.

    Бізнесмен наголосив, що на початку цих перемовин його громадянство України стало предметом цього шантажу, а після отримання відмови добровільно передати акції, президент таємно позбавив Коломойського громадянства.

    “Після цього в мене також відібрали акції Укрнафти та Укртатнафти, а мене запроторили за ґрати, аби обмежити мені можливість оскаржувати відібрання активів”, – додав  він.

    Також бізнесмен зазначив, що одразу після переходу акцій у власність Міноборони і призначення Корецького, “Укрнафта” без проведення конкурсу підписала контракт з юридичною компанією Резнікова “Астерс” майже на 120 мільйонів гривень.

    Нагадаємо, Верховний Суд поставив крапку у справі про оскарження націоналізації ПриватБанку: банк не повернуть Коломойському.

  • Коломойський звинуватив ОП у рейдерському захопленні “Укрнафти”

    Коломойський звинуватив ОП у рейдерському захопленні “Укрнафти”

    Бізнесмен Ігор Коломойський заявив, що Офіс Президента України використовував військових для захоплення контролю над компаніями “Укрнафта” та “Укртатнафта”. Про це він розповів в інтерв’ю УНІАН.

    Ключові тези заяви Коломойського

    1. Рейдерство під прикриттям військових:
      Коломойський стверджує, що позбавлення акціонерів їхніх часток у “Укрнафті” було проведене під виглядом військових дій, однак мало на меті збагачення окремих осіб.
    2. Пропозиція від ОП:
      Улітку 2022 року тодішній заступник керівника ОП Ростислав Шурма запропонував йому “добровільно” відмовитися від акцій в обмін на мирові угоди у справах щодо “ПриватБанку”.
    3. Позбавлення громадянства:
      Коломойський стверджує, що президент Володимир Зеленський позбавив його громадянства після відмови передати акції “Укрнафти” та “Укртатнафти”.
    4. Тиск і обмеження:
      Бізнесмен заявив, що перебування під вартою є частиною кампанії, спрямованої на обмеження його можливості оскаржувати вилучення активів.

    У вересні 2023 року СБУ і БЕБ провели обшуки в межах розслідувань щодо “Укрнафти” та “Укртатнафти”. Коломойському висунули обвинувачення в шахрайстві та відмиванні грошей. Бізнесмен перебуває під вартою, а розмір застави для його звільнення спочатку перевищував 1,8 мільярда гривень, хоча згодом його зменшили.

  • ПАТ «Укрнафта» купує мережу заправних станцій Shell: чи насправді вигідно це Україні

    ПАТ «Укрнафта» купує мережу заправних станцій Shell: чи насправді вигідно це Україні

    ПАТ «Укрнафта», яке є частиною Групи Нафтогаз, уклало угоду про придбання мережі заправних станцій Shell в Україні. Ця новина викликала великий резонанс у медіа, оскільки угода має значний потенціал для розвитку українського ринку нафтопродуктів. Згідно з офіційними заявами компанії, Укрнафта вважає цю покупку стратегічно вигідною і успішною, що дозволить значно зміцнити її позиції на ринку.

    Однак, є й інші точки зору:

    1. Нідерландська компанія Shell йде з України. Це найбільша енергетична компанія Європи і її остаточний відхід з України нічого хорошого про наш інвестиційний клімат не говорить. Це західна компанія, яка працювала повністю в білу, просто не змогла конкурувати з місцевими компаніями, які успішно застосовують схеми ухилення від податків. Тому факт такого відходу Shell – це реальна оцінка ставлення західних компаній до ситуації в країні.

    2. Купує державна Укрнафта. Невже в компанії немає більш пріоритетних завдань і проєктів, куди можна було б інвестувати кошти державної компанії? А це десятки, а то й сотні мільйонів доларів. Скільки Укрнафта інвестувала у власний видобуток і переробку української нафти і газу? Скільки відновили нафтобаз чи нафтопереробних заводів? Скільки можна було побудувати розподіленої генерації за ці кошти?
    Невже викуп частини Shell був найнеобхіднішим і найактуальнішим способом використання коштів держкомпанії?

    Було б цікаво дізнатися думку Кабміну як єдиного акціонера групи Нафтогаз.

    3. Зараз країна бореться за залучення коштів у країну, а тут Укрнафта фактично допомагає засобам піти з країни. Станції Shell побудовані і працюють, і вони працювали б ще 5-10 років. Навіщо їх потрібно було викуповувати саме зараз? Вони перестали б працювати або She’ll погрожував закрити їх?

    Витрата в такий складний час десятків мільйонів доларів коштів державної Укрнафти на вкрай неважливу задачу – це абсолютно непродумане і неефективне рішення керівництва Нафтогазу і Укрнафти.

  • Нафтогаз продовжує нарощувати видобуток газу

    Нафтогаз продовжує нарощувати видобуток газу

    Нафтогаз повідомила про значне збільшення видобутку газу в Україні. За десять місяців 2024 року компанії, що входять до складу Групи – АТ “Укргазвидобування” та ПАТ “Укрнафта” – разом видобули понад 12,3 мільярда кубічних метрів газу. Це на 6% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.

    Цей результат свідчить про стабільний розвиток галузі, попри складні умови, спричинені воєнними діями на території країни. Важливою частиною цього процесу стало запровадження нових технологій і запуск свердловин, що дозволяють покращити добовий дебіт газу.

    “Попри воєнні дії наші фахівці продовжують бурити нові свердловини та стабільно нарощувати видобуток газу. Ми робимо все можливе, щоб гарантувати українцям стале проходження опалювального сезону на власному паливі”, – зазначив Олексій Чернишов, голова Групи Нафтогаз.

    Відповідно до даних компанії, нещодавно була запущена нова свердловина, яка забезпечує додатковий обсяг газу понад 110 тисяч кубічних метрів на добу, що значно збільшує можливості для стабільного постачання газу в Україні.