Позначка: “Укрнафта”

  • Ціни на пальне в Україні: бензин і дизель трохи подешевшали

    Ціни на пальне в Україні: бензин і дизель трохи подешевшали

    Станом на 18 квітня 2026 року в Україні зафіксовано незначне зниження цін на основні види пального. Найбільші мережі автозаправних станцій оновили свої цінники, і середня вартість бензину марки А-95 та дизельного пального знизилася приблизно на 1 гривню за літр порівняно з попередніми днями.

    За актуальними даними ринку, середня ціна бензину А-95 наразі становить близько 74,2 грн за літр. Дизельне пальне в середньому коштує приблизно 90,2 грн за літр. Водночас ціни на автогаз також залишаються відносно стабільними, без суттєвих коливань у більшості мереж АЗС.

    Найвищий рівень цін традиційно спостерігається на заправках преміум-сегменту. До них належать мережі ОККО, WOG та Socar, де пальне зазвичай коштує дорожче через сервісний рівень та логістику постачання.

    Натомість найдоступніші ціни пропонують мережі Укрнафта та БРСМ-Нафта, які традиційно орієнтуються на більш бюджетний сегмент ринку.

    Фахівці зазначають, що нинішнє незначне зниження вартості пального пов’язане з коливаннями світових цін на нафту, а також стабілізацією попиту на внутрішньому ринку. Додатково вплив мають валютні коливання та логістичні витрати, які формують кінцеву ціну на українських АЗС.

    Водночас експерти підкреслюють, що ринок пального в Україні залишається чутливим до зовнішніх факторів, зокрема до ситуації на світових енергетичних ринках і вартості нафти. Будь-які геополітичні зміни або перебої в постачанні можуть швидко вплинути на цінову динаміку в країні.

    Окремим фактором, який впливає на споживчі витрати, є державна програма «Національний кешбек», що діє з 20 березня. Вона передбачає часткову компенсацію вартості пального при купівлі на заправках-учасниках програми. Розмір компенсації становить 15% для дизельного пального, 10% для бензину та 5% для автогазу.

    За розрахунками уряду, це дозволяє економити до 11 гривень на літрі дизелю, близько 7 гривень на бензині та приблизно 2 гривні на літрі автогазу. Максимальна сума кешбеку обмежена 1000 гривнями на одну особу на місяць. Програма діятиме до 1 травня 2026 року.

    Як зазначив очільник Міністерство економіки України Олексій Соболев, запуск кешбеку на пальне має соціальну мету та не впливає на фінансування оборонних потреб держави. За його словами, програма спрямована на підтримку громадян в умовах зростання витрат на паливо та загальної економічної нестабільності.

    Аналітики ринку зазначають, що в короткостроковій перспективі ціни на пальне в Україні можуть залишатися відносно стабільними, однак не виключають нових коливань у разі змін на світовому нафтовому ринку або посилення валютних ризиків.

    Таким чином, станом на середину квітня український ринок пального демонструє помірне зниження цін із збереженням загальної стабільності, однак залишається залежним від зовнішніх економічних факторів.

  • Пальне в Україні дешевшає: бензин, дизель і автогаз пішли вниз

    Пальне в Україні дешевшає: бензин, дизель і автогаз пішли вниз

    В Україні протягом середини квітня зафіксовано зниження гуртових і частково роздрібних цін на пальне. З 13 по 17 квітня бензин, дизельне пальне та скраплений газ подешевшали як на оптовому ринку, так і на окремих автозаправних мережах. Про це повідомляє профільне видання enkorr із посиланням на моніторинг Консалтингової групи «А-95».

    За даними аналітиків, середня гуртова ціна бензину знизилася на 0,95 грн/л — до 66,22 грн/л. Дизельне пальне втратило у вартості 3,91 грн/л і становить у середньому 84,38 грн/л. Найбільше зниження серед основних видів пального зафіксовано у скрапленого газу (LPG) — мінус 3 150 грн/т, або приблизно 1,70 грн/л, до 77 290 грн/т (41,74 грн/л).

    Аналітики пояснюють таку динаміку зниженням європейських котирувань упродовж чотирьох днів поспіль, а також стабільністю на ф’ючерсному ринку. Це дозволило частині українських мереж почати поступове зниження роздрібних цін на автозаправних станціях. Водночас експерти підкреслюють, що наразі це явище не є масовим, однак тенденція може посилитися за умови подальшої стабільності або зниження оптових цін.

    У роздрібному сегменті також зафіксовані незначні зміни. За період 16–17 квітня середня ціна бензину марки А-95 знизилася на 14 коп./л і становить близько 73,01 грн/л. Дизельне пальне подешевшало до 91,25 грн/л, також на 14 коп./л. Скраплений газ знизився незначно — на 3 коп./л, до 49,13 грн/л.

    Окремі мережі АЗС почали активніше коригувати ціни вниз. Зокрема, на 1 грн/л знизили вартість дизеля такі мережі як UPG (до 91 грн/л), Chipo (до 91,87 грн/л) та «Авантаж 7» (до 89,95 грн/л). У Кривому Розі мережа RLS зменшила ціну на 40 коп./л, до 89,50 грн/л.

    Найбільш помітне зниження серед мереж зафіксовано у Chipo, яка скоригувала ціну на бензин одразу на 4,28 грн/л — до 71,60 грн/л. Також у Дніпропетровській області мережа «БРСМ-Нафта» знизила вартість А-95 на 1 грн/л — до 68,99 грн/л.

    На ринку скрапленого газу зниження почалося дещо пізніше. Наприкінці тижня окремі оператори також переглянули ціни: BVS, Ovis і частково Marshal знизили вартість на 1 грн/л, до рівнів 47,90 грн/л, 48,99 грн/л і 47,99 грн/л відповідно. У деяких регіонах Marshal уніфікував ціну на газ. Інші мережі, зокрема «Катрал» і «Автотранс», зменшили вартість у межах 11–50 коп./л.

    Експерти ринку зазначають, що великі національні мережі АЗС поки що стримано реагують на зниження оптових цін. Причиною цього називають дорогі залишки пального, закуплені раніше за вищими цінами, а також контракти на постачання квітневих обсягів, які були зафіксовані ще до поточного зниження ринку.

    Аналітики підкреслюють, що потенціал для подальшого здешевлення пального на внутрішньому ринку залишається. Якщо тенденція до зниження гуртових цін та стабільності зовнішніх котирувань збережеться, роздрібні ціни можуть продовжити поступове коригування вниз. Водночас швидке падіння цін стримується інерцією ринку та необхідністю реалізації запасів, закуплених у період пікових цін.

    Нагадаємо, що попри високий рівень цін, у попередні місяці споживання пального в Україні зросло та досягло одного з найвищих показників за останні роки. Це свідчить про відносну стабільність попиту навіть в умовах коливань вартості.

    В уряді також відзначають, що державні мережі АЗС, зокрема «Укрнафта», вже почали реагувати на ситуацію на світових ринках і поступово знижують ціни, що може додатково вплинути на загальний рівень вартості пального в країні.

  • Ціни на пальне знову зросли: дизель подекуди вже по 97 грн за літр

    Ціни на пальне знову зросли: дизель подекуди вже по 97 грн за літр

    В Україні 8 квітня на автозаправках знову зафіксовано зростання цін на пальне. Найбільше подорожчав дизель — на окремих АЗС його вартість уже сягнула 97 грн за літр.

    За даними моніторингу, у мережі OKKO дизельне пальне подорожчало на 1,90 грн — до 93,90 грн за літр, а преміальний ДП Pulls — до 96,90 грн. У мережі WOG ціни зросли ще більше: дизель — до 94,00 грн (+2,10 грн), а ДП+ — до 97 грн.

    Водночас найнижчі ціни на дизель залишаються у мережах «БРСМ-Нафта» та «Укрнафта», де вони поки не змінилися — близько 87,90 грн за літр. Там бензин А-95 коштує 69,90 грн.

    Зростання зачепило і бензин: А-95 подорожчав, зокрема, на UPG (на 59 копійок) і KLO (на 1,40 грн). Також піднялася ціна на бензин А-100 — на UPG вона збільшилася на 77 копійок.

    Експерти попереджають про подальше зростання вартості пального. За словами паливного аналітика Дмитра Льоушкіна, ціни можуть досягти 100 грн за літр уже найближчими тижнями. Він зазначає, що нинішній рівень вартості частково стримується державою, зокрема через політику ціноутворення в мережі «Укрнафта».

  • Завершення ПСО для Укрнафти може спричинити дефіцит газу і зростання імпорту

    Завершення ПСО для Укрнафти може спричинити дефіцит газу і зростання імпорту

    Завершення дії механізму покладання спеціальних обов’язків (ПСО) для «Укрнафти», яке заплановане на 31 березня, може створити серйозні ризики для стабільності газового ринку України. Про це заявила колишня міністерка енергетики Ольга Буславець, наголосивши на зростанні регуляторної невизначеності в секторі.

    За її словами, вже найближчий тиждень може стати визначальним для подальшої конфігурації ринку газу. Наразі ПСО передбачає, що «Укрнафта» продає весь видобутий газ «Нафтогазу» за фіксованою ціною 12 тисяч гривень за тисячу кубометрів із ПДВ. Це дозволяє забезпечувати стабільні постачання для населення та підприємств теплокомуненерго.

    У разі, якщо дію механізму не буде продовжено, сегмент ПСО може втратити частину ресурсного балансу. Як наслідок, «Нафтогаз» буде змушений нарощувати імпорт газу, що підвищить залежність України від зовнішніх постачань.

    Буславець також звернула увагу на можливі наслідки для приватного сектору. За її оцінками, зниження цін у комерційному сегменті може стримати інвестиції у видобуток, що додатково ускладнить ситуацію на ринку.

    Вона підкреслила, що механізм ПСО продовжує відігравати ключову роль у забезпеченні енергетичної безпеки, оскільки дозволяє контролювати ціни і гарантувати стабільне постачання газу для населення.

    Таким чином, подальше рішення щодо продовження або зміни моделі ПСО стане критичним фактором для балансу газового ринку та енергетичної стабільності країни.

  • «Укрнафта» заплатить 842 млн грн за суборенду колишніх АЗС Shell

    «Укрнафта» заплатить 842 млн грн за суборенду колишніх АЗС Shell

    АТ «Укрнафта» 19 січня уклало дві угоди з ТОВ «Альянс Холдинг» щодо суборенди автозаправних станцій на загальну суму 841,90 млн грн. Йдеться про користування мережею АЗС, яка раніше працювала під брендом Shell.

    Згідно з умовами договорів, строк суборенди встановлено до 30 вересня 2028 року. У користування «Укрнафті» передано 117 майнових комплексів автозаправних станцій по всій території України, до складу яких входить як нерухоме, так і рухоме майно.

    Із загальної суми договорів 715,90 млн грн припадає на 99 автозаправних станцій, які «Альянс Холдинг» орендує у їхнього власника. Ще 126,00 млн грн стосуються 18 АЗС, які компанія використовує на умовах лізингу. Власником усіх зазначених заправок є ТОВ «Інвест-Регіон».

    Суборендна плата розраховуватиметься за єдиною формулою — 1,74 грн з ПДВ за кожен літр пального, реалізованого «Укрнафтою» на цих АЗС. При цьому зазначена вартість є граничною і не підлягає зміні протягом усього строку дії договорів.

    У грудні 2025 року «Укрнафта» повідомляла про завершення ребрендингу всіх 118 автозаправних станцій, які раніше працювали під брендом Shell. Ще раніше, у серпні 2025 року, було остаточно закрито угоду між «Укрнафтою» та компанією Shell Overseas Investments BV щодо придбання українською державною компанією контрольної частки у розмірі 51% у ТОВ «Альянс Холдинг».

    Продаж роздрібного бізнесу Shell в Україні відбувся на тлі націоналізації частини активів. У жовтні 2024 року Фонд державного майна України став власником 49% статутного капіталу «Альянс Холдингу». Ця частка раніше належала російському бізнесмену Едуарду Худайнатову, який потрапив під санкції після початку повномасштабної війни. За рішенням Вищого антикорупційного суду його українські активи були стягнуті в дохід держави.

    У компанії Shell наполягали, що після початку повномасштабного вторгнення частка Худайнатова в «Альянс Холдингу» була скорочена до 2,56%, тоді як непряма частка Shell зросла до 97,44%. Попри це, державні органи визнали активи такими, що підлягають конфіскації.

    Станом на сьогодні структура власності «Альянс Холдингу» виглядає так: 51% належить АТ «Укрнафта», ще 49% — Фонду державного майна України. Засновником компанії «Інвест-Регіон», яка є власником автозаправних станцій, виступає сам «Альянс Холдинг».

  • Російська нафта під іноземним брендом: Укрзалізниця закупила пальне через структуру SOCAR

    Російська нафта під іноземним брендом: Укрзалізниця закупила пальне через структуру SOCAR

    На тлі активної медійної кампанії навколо гуманітарної допомоги від Азербайджану та перетворення автозаправних комплексів SOCAR на так звані пункти незламності, поза увагою широкої публіки залишається інший, значно менш публічний процес. Йдеться про участь компанії «Торговий дім Сокар Україна» у великих державних закупівлях, які викликають серйозні питання з точки зору економічної доцільності, етики та національної безпеки.

    Офіційний Баку звітує про надання Україні допомоги на десятки мільйонів доларів. Водночас саме структура, афілійована з азербайджанською державною нафтовою компанією, отримала масштабний контракт від Укрзалізниці на постачання дизельного пального загальною вартістю 529 мільйонів гривень. При цьому з тендеру фактично було витіснено державну компанію «Укрнафта», чия цінова пропозиція, за наявною інформацією, була суттєво вигіднішою для бюджету.

    Окрему увагу привертає походження пального, яке постачає переможець закупівлі. Дизельне пальне надходить з угорського нафтопереробного заводу, що входить до корпорації MOL. Цей факт набуває принципового значення з огляду на те, що Угорщина продовжує отримувати нафту з Російської Федерації через трубопровідну інфраструктуру, яка проходить територією України.

    Навіть після запровадження санкцій проти окремих російських нафтових компаній, зокрема Лукойлу, постачання російської сировини не припинилося. Воно трансформувалося у складні логістичні та юридичні ланцюжки, де змінюються формальні продавці, але не джерело походження нафти. У результаті держава Україна через закупівлі стратегічної компанії фактично оплачує пальне, вироблене з російської сировини, причому за цінами, які перевищують пропозиції вітчизняного виробника.

    Ситуація стає ще більш резонансною на тлі публічних заяв про розширення стратегічного партнерства між азербайджанською державною компанією SOCAR та російським Газпромом. Хоча представники азербайджанської сторони називають будь-які звинувачення у співпраці з країною-агресором безпідставними та медійною атакою, російські офіційні джерела відкрито повідомляють про нові домовленості та розширення співпраці.

    У цьому контексті благодійні ініціативи — генератори, безкоштовна вода чи чай на автозаправках — виглядають радше інформаційною ширмою. Реальні фінансові потоки формуються не у волонтерських програмах, а в багатомільйонних державних контрактах, де кошти з українського бюджету через складні міжнародні ланцюги опиняються у системі, пов’язаній з економікою країни-агресора.

    Питання полягає не лише у ціні дизельного пального чи формальному дотриманні санкційних обмежень. Йдеться про стратегічний вибір держави у воєнний час — чи може компанія з непрозорим ланцюгом постачання і зв’язками з партнерами Газпрому бути надійним постачальником для критичної інфраструктури України.

  • Фіктивні вагони: як підрядник «Укрнафти» вкрав понад 16 млн гривень

    Фіктивні вагони: як підрядник «Укрнафти» вкрав понад 16 млн гривень

    У розпал повномасштабної війни, коли державні компанії працювали в режимі екстреної логістики, переміщуючи стратегічні запаси пального у безпечніші регіони, поряд із «Укрнафтою» опинився підрядник, який побачив у війні не загрозу, а можливість для збагачення. Тепер ця історія дійшла до суду.

    Прокурори Офісу Генерального прокурора передали обвинувальний акт щодо директора приватної компанії, якого обвинувачують у заволодінні коштами державної нафтової компанії, ухиленні від сплати податків та службовому підробленні.

    У 2023 році «Укрнафта» уклала договір із приватним підприємством на транспортування та експедиційний супровід нафтопродуктів із використанням під’їзного залізничного шляху. Воєнні умови — нестабільні маршрути, постійні переміщення, дефіцит часу й обмежені можливості контролю — створили середовище, у якому паперові зловживання могли залишатися непоміченими.

    Саме на це, за версією слідства, і розраховував директор компанії-підрядника. Схема була максимально простою й водночас ефективною. Обвинувачений систематично подавав «Укрнафті» акти виконаних робіт із завідомо неправдивими відомостями про прибуття та перебування вагонів із пальним на залізничній станції.

    Насправді ж ці вагони туди ніколи не прибували. Дані залізничного обліку та матеріали кримінального провадження підтверджують: значна частина зазначених у документах перевезень існувала виключно на папері. Послуги були фікцією, а акти — інструментом легалізації списання коштів.

    Попри це, державна компанія перераховувала гроші за «надані» транспортно-експедиційні послуги. Платежі проходили у звичайному режимі — формально документи виглядали коректними, а в умовах війни їхній зміст не завжди можна було оперативно перевірити. У результаті сума завданих «Укрнафті» збитків перевищила 16 мільйонів гривень.

    Паралельно з цією схемою директор приватної компанії, за даними слідства, реалізував ще один напрям зловживань — ухилення від сплати податків. Для цього укладалися фіктивні договори з підконтрольними підприємствами, що дозволяло штучно формувати податковий кредит з ПДВ без реального здійснення господарських операцій. Документообіг створював ілюзію активної діяльності, тоді як фактично йшлося про банальне заниження податкових зобов’язань.

    У підсумку правоохоронці описують цю історію як класичний приклад тилового мародерства: війна використовується як прикриття, стратегічне пальне — як ресурс для збагачення, а бухгалтерія та фіктивні акти — як основний інструмент злочину. Без складних фінансових конструкцій, але з точним розрахунком на перевантаженість системи у воєнний час.

    Тепер справа вийшла за межі кабінетів і бухгалтерських звітів та перейшла до зали суду. Ключове питання — не лише в сумі збитків, а в тому, чи стане цей процес сигналом для інших, хто намагався або намагається заробляти на війні, прикриваючись «логістикою» і паперовими схемами.

  • Міноборони замовило бензин для ЗСУ за ціною вище ринкової

    Міноборони замовило бензин для ЗСУ за ціною вище ринкової

    Державний оператор тилу Міністерства оборони України у грудні 2025 року уклав одразу п’ять контрактів із харківським ТОВ «ВТГ-трейдінг» на постачання 16,5 тисячі тонн бензину А-80 загальною вартістю 914,54 млн грн. Йдеться про створення стратегічного запасу пального для тривалого зберігання — до п’яти років.

    Середня ціна закупівлі становить близько 57 500 грн за тонну, що суттєво перевищує пропозиції інших державних гравців ринку, зокрема «Укрнафти», яка у той самий період пропонувала аналогічне паливо за нижчими цінами.

    Контракти були укладені у форматі спрощених процедур без конкурентної боротьби. За даними з системи Prozorro, жоден інший учасник не подав пропозицій, тож «ВТГ-трейдінг» отримала весь обсяг замовлення автоматично.

    Компанія належить Роману Ушакову та Аркадію Хамоніну і має доволі суперечливу історію в паливному секторі. За інформацією галузевих експертів та публікацій профільних ЗМІ, до повномасштабного вторгнення фірма входила до числа найбільших імпортерів так званих специфічних розчинників, які використовуються у тіньовому виробництві пального для ухилення від акцизного податку.

    У цей же період діяльність «ВТГ-трейдінг» пов’язували з групою Sun Oil та однойменною мережею автозаправних станцій, що фігурували у кримінальних провадженнях щодо податкових махінацій. У 2017 році компанія згадувалася як ланка у ланцюгах постачання сировини для виробництва сурогатного пального, яке в побуті називають «бодягою».

    Попри цей бекграунд, восени 2025 року фірма змогла повернутися до державних закупівель. Ключовим кроком стало отримання сертифіката відповідності у серпні 2025 року, після чого компанія підтвердила формальний «досвід» контрактом із кременчуцьким ТОВ «Інчер» і практично одразу отримала доступ до мільярдних оборонних замовлень.

    Фактично Державний оператор тилу формує стратегічний запас бензину для Збройних сил України за рахунок постачальника, чия попередня спеціалізація роками була пов’язана не з класичним трейдингом пального, а з постачанням компонентів для тіньового ринку.

    Це створює одразу кілька ризиків — від переплати бюджетних коштів до потенційних проблем із якістю та стабільністю ресурсу, який має зберігатися і використовуватися протягом п’яти років.

  • Як «Укрнафта» приховує розкрадання палива під час війни

    Як «Укрнафта» приховує розкрадання палива під час війни

    В «Укрнафті» розгортається скандал, пов’язаний із спробою приховати масштабні розкрадання нафтопродуктів на території державного підприємства. За інформацією джерел, команда колишнього директора Сергія Корецького намагається юридично замести сліди схем, які діяли з 2023 року, зокрема через судовий позов проти приватного підприємства «Еверест О».

    Формально йдеться про господарський спір, а фактично — спробу перекласти відповідальність за зникнення близько 6,5–7 тисяч тонн нафтопродуктів на контрагента. Позов подано 26 листопада 2025 року до Господарського суду Полтавської області. Згідно з договором від 18 лютого 2023 року, «Еверест О» надавало послуги з охорони та супроводу палива, а заявлені збитки становлять приблизно 230 млн грн.

    Водночас фактичні масштаби «втрат» значно більші. У 2023 році фінансовий директор «Укрнафти» Юрій Ткачук публічно повідомляв про відсутність первинних документів щодо відвантаження нафтопродуктів на суму 5,6 млрд грн. Це свідчить про ймовірну участь керівництва компанії у схемі або, принаймні, толерування незаконних операцій.

    Особливу увагу привертає епізод із постачанням палива для Міністерства оборони. За цим же договором «Еверест О» брало участь у постачаннях бензину та дистилятів для військової техніки. У 2023 році Міноборони оштрафувало «Укрнафту» на 3,7 млн грн за постачання неякісного палива. Незважаючи на це, компанія сплатила штраф, але питання відповідальності організаторів схеми не було піднято.

    Схема з «Еверест О» збіглася з появою родинного бізнесу Корецького — компанії «Український паливний стандарт», оформленої на родичку його дружини. Паралельно з договором з «Еверест О», компанія отримувала контракти на суму близько 300 млн грн, незважаючи на відсутність досвіду та інфраструктури.

    На думку експертів, вибір «господарського спору» замість кримінального провадження дозволяє приховати злочини та уникнути відповідальності посадових осіб «Укрнафти». Справжні масштаби розкрадань та участь керівництва компанії можуть виявитися значно більшими, ніж заявлено в позові.

  • «Укрнафта» втрачає мільярди «Укрзалізниці» — на арену виходять нові гравці

    «Укрнафта» втрачає мільярди «Укрзалізниці» — на арену виходять нові гравці

    У системі «Прозорро» за тиждень з 27 липня по 2 серпня 2025 року оприлюднили понад 51 тис. закупівель на 15,67 млрд грн.

    Найбільші тендери традиційно провела «Укрзалізниця», закуповуючи дизельне пальне для тепловозів. Проте вже третій місяць поспіль державна «Укрнафта» не бере гору – попри участь у торгах. Причина – особливі правила «Прозорро.Маркету»: учасники після подання стартової пропозиції не можуть її знижувати, тож перемагає той, хто одразу дає найнижчу ціну.

    Лідер закупівель – група «UPG» Володимира Петренка та його компанія «Укрпалетсистем», що з кінця 2024 року вже заробила на постачаннях для УЗ 5,55 млрд грн. Цього року компанія також отримала під свій контроль майже 100 АЗС групи «Приват» Ігоря Коломойського і може забрати ще близько 400.

    Серед великих підрядників тижня:
    АТ «Енерго Трейд» – 0,61 млрд грн (власник Роман Адамов)
    «Сокар Україна» – 0,53 млрд грн (Азербайджан)
    ТОВ «Аділь оіл» – 0,29 млрд грн (новачок з Дніпра)

    Особливо цікавою стала поява «Аділь оіл» – компанії, зареєстрованої лише наприкінці 2023 року. Власниця, Лілія Ломова, раніше керувала ТОВ «Ферст груп», пов’язаним із «комодівською» групою Олександра Грановського та Андрія Адамовського. Ці фірми свого часу вигравали мільярдні тендери та навіть фігурували у кримінальних провадженнях щодо можливого розкрадання коштів УЗ.

    Раніше, під час війни, «Укрзалізниця» закуповувала пальне напряму у виробників «Orlen Lietuva», «Exxonmobil» та «Укрнафта». Але після урядового рішення 2024 року прямі контракти скасували, і компанія перейшла на закупівлі через е-каталог із запитом цінових пропозицій.