Позначка: МСЕК

  • Замість МСЕК: скарги на інвалідність розглядатиме нова структура

    Замість МСЕК: скарги на інвалідність розглядатиме нова структура

    Рішення щодо інвалідності в Україні тепер можна оскаржити через новостворений Центр оцінювання функціонального стану людини. Цей орган поступово замінює систему медико-соціальних експертних комісій, відомих як МСЕК.

    Як повідомляє видання “На пенсії”, основна зміна полягає в підході до визначення інвалідності. Якщо раніше рішення приймалося переважно на основі медичного діагнозу, то тепер враховується також реальна здатність людини виконувати щоденні завдання. Йдеться про можливість самообслуговування, пересування, спілкування та виконання звичних дій з урахуванням стану здоров’я. Такий принцип називається оцінкою функціонального стану.

    Громадяни, які не згодні з рішенням про призначення інвалідності, можуть звернутися до Центру за роз’ясненнями та подати скаргу. Для цього працює гаряча лінія. Зателефонувавши, можна дізнатися, чи зареєстровано звернення, уточнити етап розгляду справи, отримати інструкції щодо подання документів, а також запитати контактні дані для подальшої комунікації.

    Центр працює у будні дні з восьмої до шістнадцятої години. Зміни мають на меті зробити систему встановлення інвалідності більш справедливою, прозорою і орієнтованою на потреби людини, а не лише на формальні показники. Це частина ширшої реформи, спрямованої на оновлення підходів у сфері соціального захисту.

  • Суд покарав штрафом лікарку, яка з родиною скупила житло на мільйони

    Суд покарав штрафом лікарку, яка з родиною скупила житло на мільйони

    Колишня в.о. директора обласного клінічного центру медико-соціальної експертизи (МСЕК) Дніпропетровської області Наталя Абраменкова визнана винною в умисному неподанні істотних активів у декларації за 2023 рік. Вартість прихованого майна склала понад 3,2 мільйона гривень. Втім, замість суворого покарання — суд призначив їй лише 51 тисячу гривень штрафу та річну заборону обіймати керівні посади у медзакладах.

    Про це свідчить вирок суду за ст. 366-2 Кримінального кодексу, на який посилається видання 368.media.

    До жовтня 2024 року Абраменкова очолювала ключову установу, яка визначає групи інвалідності в області. Та, як з’ясувалося, сама вона зневажила обов’язки державного службовця: у своїй декларації не вказала три квартири (загальною вартістю понад 1,7 млн грн), автомобіль Hyundai Tucson 2016 року вартістю 853 тис. грн, зарплату чоловіка — понад 280 тис. грн, а також понад 300 тис. грн банківських заощаджень.

    У суді Абраменкова зізналася в умисному порушенні та заявила, що прагнула уникнути контролю за майном. Захист апелював до відсутності попередніх судимостей, наявності дитини та її позитивної репутації як лікарки. Це й допомогло уникнути серйозніших наслідків.

    Однак журналісти звернули увагу на ще більш кричущі факти. У 2019 році син Абраменкової — тоді ще 20-річний Денис — придбав квартиру і нежитлове приміщення в престижному ЖК «Рівер Парк» у Дніпрі. У той же рік Наталя входила до конкурсної комісії з відбору керівника обласного МСЕК. У 2021-му — родина обзавелася заміською нерухомістю в селі Балівка. Тоді ж з’явилися ще дві квартири в елітному ЖК «Грані»: одну офіційно записали на Наталю, другу — на чоловіка, та вона так і не потрапила в декларацію.

    Вражає і те, що правоохоронці не перевіряли джерела фінансування для численних покупок родини Абраменкових і не ініціювали конфіскацію незаконно набутого майна. Тож попри доведену провину — колишня очільниця МСЕК відбулася легким покаранням, а її статки залишилися недоторканими.

    Сьогодні Наталя Абраменкова працює звичайним терапевтом у госпіталі для ветеранів війни. Проте її минуле — приклад того, як корупція на найвищих щаблях медичної експертизи досі залишається безкарною.

  • За хабар і переправу ухилянтів колишня помічниця Тетяни Крупи отримала вирок

    За хабар і переправу ухилянтів колишня помічниця Тетяни Крупи отримала вирок

    Колишню помічницю депутатки Хмельницької обласної ради визнано винною у хабарництві та сприянні незаконному перетину кордону

    23 травня суд визнав винною у вчиненні корупційних злочинів 53-річну підприємицю Раїсу Кабарчук — колишню помічницю депутатки Хмельницької обласної ради Тетяни Крупи.

    Як встановлено вироком суду, Кабарчук сприяла оформленню фіктивної інвалідності військовозобов’язаному громадянину, що дозволяло уникнути мобілізації та незаконно залишити територію України.

    Покарання за вироком — штраф у розмірі 540 тисяч гривень, два роки іспитового терміну, а також обов’язковий платіж на потреби ЗСУ у сумі 100 тисяч гривень.

    У матеріалах справи йдеться, що влітку 2024 року мешканець міста Нетішин звернувся до Кабарчук із проханням допомогти оформити інвалідність. Жінка, яка тоді працювала у сфері обігу лікарських засобів, пообіцяла вирішити питання через обласну медико-соціальну експертну комісію, використовуючи свої зв’язки. У серпні вона отримала перший транш — 35 тисяч гривень, а 20 вересня — ще 12 тисяч доларів США, під час передачі яких і була затримана.

    Обтяжуючими обставинами стали факти, що Кабарчук раніше працювала в обласній раді, а також її зв’язки з представниками медичних комісій. Водночас суд врахував, що обвинувачена має інвалідність другої групи, троє дітей, двоє з яких — також з інвалідністю, що вплинуло на м’якість вироку.

    Кримінальне провадження було відкрито за статтями, що передбачають відповідальність за одержання неправомірної вигоди службовою особою та сприяння у незаконному переправленні осіб через державний кордон України.

    Нагадаємо, що ім’я Тетяни Крупи, колишньої голови МСЕК, також фігурує в іншому розслідуванні — щодо ймовірних зловживань на ринку сонячної енергії, до яких можуть бути причетні її чоловік та син. Цю справу розглядають антикорупційні органи.

  • У Львові чоловік намагався «купити» інвалідність — суд призначив 18,7 тис. грн штрафу

    У Львові чоловік намагався «купити» інвалідність — суд призначив 18,7 тис. грн штрафу

    Франківський районний суд Львова виніс вирок Назару Яремі, який намагався за хабар відновити третю групу інвалідності через посередників. За спробу підкупу працівників медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) чоловіка оштрафували на 18,7 тисячі гривень.

    Як встановило слідство, у липні 2024 року у Франківській міжрайонній МСЕК Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи було налагоджено корупційну схему. Її організаторами стали невстановлені поки що посадовці комісії, які за грошову винагороду обіцяли встановлювати або продовжувати інвалідність. До реалізації цієї схеми залучили колишнього працівника Державної податкової служби та ще одного спільника.

    У вересні Назар Ярема звернувся до цих осіб з проханням продовжити термін його третьої групи інвалідності. Колишній податківець повідомив, що це коштуватиме 5 тисяч доларів США. Чоловік погодився, пройшов обстеження, отримав довідку і передав гроші посередникам. Одразу після цього його затримали правоохоронці.

    Під час розслідування Ярема визнав свою вину та уклав угоду з прокурором. Суддя Василь Кузь визнав чоловіка винним у наданні неправомірної вигоди службовій особі (ч. 1 ст. 369 КК України) та призначив йому штраф у розмірі 18 700 гривень.

    Розслідування щодо колишнього податківця та його спільника триває окремо. Вирок щодо Назара Яреми ще можна оскаржити в апеляційному порядку.

  • ДБР підозрює колишню керівницю МСЕК у недостовірній декларації

    ДБР підозрює колишню керівницю МСЕК у недостовірній декларації

    Державне бюро розслідувань у взаємодії з НАЗК викрило колишню керівницю Дніпропетровської обласної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Наталію Абраменкову у декларуванні недостовірної інформації. За результатами розслідування, чиновниця не внесла до декларації за 2023 рік відомості про майно та активи на понад 3,2 мільйона гривень.

    Йдеться, зокрема, про квартиру в елітному житловому комплексі та автомобіль, що належать її чоловікові. Також посадовиця не задекларувала дохід чоловіка та його банківські рахунки. Більше того, як зазначають у ДБР, навіть зазначені нею у декларації грошові активи не відповідають дійсності.

    Нагадаємо, згідно з офіційними даними, Наталія Абраменкова отримала за 2023 рік зарплату у розмірі близько 500 тисяч гривень. Водночас стиль життя родини — значно розкішніший.

    У 2019 році її 20-річний син Денис придбав квартиру та нежитлове приміщення в ЖК «Рівер Парк» у Дніпрі, хоча на той момент щойно зареєстрував ФОП із КВЕДом «Програмування». Ціни на аналогічне житло нині стартують від 3 мільйонів гривень.

    У 2021-му родина обзавелася дачею в селі Балівка та ще двома квартирами в ЖК «Грані», одна з яких належить самій Абраменковій (офіційно придбана за 1,12 млн грн), інша — записана на її чоловіка Андрія, але в декларації не фігурує.

    Слідство триває. Абраменковій інкримінують недостовірне декларування в особливо великих розмірах, що передбачає кримінальну відповідальність.

  • ВАКС скасував арешт активів фірми родичів Тетяни Крупи

    ВАКС скасував арешт активів фірми родичів Тетяни Крупи

    Вищий антикорупційний суд скасував арешт корпоративних прав компанії ТОВ «СКМ Вест Груп», яка належить до бізнес-групи родини Тетяни Крупи – колишньої очільниці медико-соціальної експертної комісії Хмельниччини, підозрюваної у незаконному збагаченні.

    Фірма займається оптовою торгівлею молочними продуктами. Арешт з корпоративних прав зняли після подання майже одночасних клопотань від адвокатів Катерини Крупи (невістки підозрюваної) та Андрія Бомка (племінника чоловіка Крупи). Примітно, що засідання відбулося без участі детектива НАБУ і самих власників. Водночас детектив прямо зазначив, що не заперечує проти задоволення клопотання.

    Ухвала суду наголосила: оскільки арешт застосовувався з метою збереження речових доказів і спеціальної конфіскації, а слідство не заперечує — потреба в обмеженні прав власності наразі відпала.

    Водночас наприкінці січня 2025 року Апеляційна палата ВАКС відмовила адвокатам Крупи в задоволенні схожих клопотань щодо інших фірм. Тоді суд прямо зазначив, що родичі Крупи здійснювали систематичні дії з переоформлення бізнесу між собою — без очевидної економічної мети. Апеляція також звернула увагу на символічну вартість корпоративних прав у «СКМ Вест Груп» — всього 100 грн (по 50 грн внесли Катерина Крупа та Андрій Бомок).

    Корпоративні права цієї компанії були арештовані ще у жовтні 2024 року в межах справи щодо незаконного збагачення Тетяни Крупи. Попри це, родина поступово продовжує виводити активи з-під арешту — цього разу без жодних заперечень з боку антикорупційного слідства.

  • Фіктивні довідки й тисячі в кишенях: СБУ викрила голову МСЕК

    Фіктивні довідки й тисячі в кишенях: СБУ викрила голову МСЕК

    Попри публічні заяви про корупцію у медико-соціальній експертній комісії Чернівецької області, Національне агентство з питань запобігання корупції не провело жодного моніторингу способу життя її очільника — Олександра Диякона. Тим часом правоохоронці вже затримали посадовця, якого підозрюють у причетності до продажу фіктивних довідок про інвалідність за тисячі євро.

    Про ймовірну схему раніше повідомляв «СтопКор». За словами громадського активіста Ігоря Жижияна, оформлення фейкових інвалідностей у Чернівецькій МСЕК супроводжувалося неофіційними “прайсами” від 10 до 15 тисяч доларів. Формально ці кошти збирали «на підтримку військових», однак активісти припускають: гроші осідали у кишенях організаторів схеми.

    Служба безпеки України вже оголосила Олександру Диякону про підозру, а суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Водночас редакція «СтопКору» надіслала запит до НАЗК, щоб з’ясувати, чи перевіряли спосіб життя Диякона та можливий конфлікт інтересів у комісії. У відповіді агентства йдеться: жодного моніторингу не проводилось.

    Попри те, що комісію офіційно закрили, її ексголова, як стверджує телеграм-канал «Викривач», не припинив «діяльність». За 7 тисяч євро він разом із знайомою лікаркою обіцяв “вирішити питання” оформлення інвалідності для чоловіка з хронічною недугою легень. Втім, замість чергової довідки — затримання під час передачі коштів.

    Наразі обом учасникам оборудки оголошено підозру. Якщо вину доведуть, їм загрожує від трьох до восьми років ув’язнення з конфіскацією майна.

  • На Хмельниччині викрили 16 прокурорів із фейковою інвалідністю

    На Хмельниччині викрили 16 прокурорів із фейковою інвалідністю

    Скандал із масовим оформленням фальшивих довідок про інвалідність серед прокурорів у Хмельницькій області набирає нових обертів. За офіційними даними, з жовтня 2024 року було звільнено 16 співробітників прокуратури, які мали сумнівні медичні висновки. Проте ще 47 прокурорів з інвалідністю продовжують працювати, повідомили у відповідь на запит журналістів «Слідство.Інфо».

    Ці цифри підтвердила й сама Хмельницька обласна прокуратура:

    «На теперішній час в органах прокуратури Хмельницької області, згідно з наявними документами, працює 47 прокурорів з інвалідністю. У період з 1 жовтня 2024 року по теперішній час було звільнено 16 прокурорів з інвалідністю».

    Нагадаємо, що восени 2023 року журналісти та правоохоронці викрили масову схему підробки інвалідностей, якою користувалися державні службовці, зокрема і силовики. За даними слідства, ключову роль у схемі відігравали тодішня керівниця МСЕК Хмельницької області Тетяна Крупа та її син Олександр Крупа.

    Ці довідки дозволяли уникати мобілізації, зберігати посаду або отримувати пільги. В окремих випадках йшлося про інвалідність третьої групи з формулюванням, що «не перешкоджає виконанню посадових обов’язків».

    Суспільство досі не отримало відповідей на головні запитання:

    • Хто перевірив медичні підстави інвалідності тих 47 прокурорів, які залишились?

    • Чому після викриття схеми частина осіб продовжує обіймати державні посади?

    • І чи отримають притягнуті до відповідальності ті, хто підписував фіктивні документи?

  • Прокурори та силовики масово оформлювали фіктивну інвалідність — ДБР

    Прокурори та силовики масово оформлювали фіктивну інвалідність — ДБР

    Понад 2600 працівників державних та правоохоронних органів опинились у фокусі слідчих Державного бюро розслідувань. Усе через підозру у фіктивному встановленні груп інвалідності, яка дозволила отримувати щомісячні пенсійні виплати з держбюджету. Серед фігурантів – прокурори, силовики, посадовці.

    У розпорядженні слідчих уже — вилучені справи з медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), облікові журнали, документи й довідки, які можуть вказувати на зловживання під час встановлення статусу “інваліда”.

    За даними ДБР, частина діагнозів викликає прямі сумніви у їхній правдивості. У низці випадків – це встановлення другої групи інвалідності довічно працівникам, які на момент оформлення не мали функціональних порушень, що підпадають під законні критерії.

    Слідство вже дало результат: підозри отримали двоє керівників окружних прокуратур у Хмельницькій та Черкаській областях. За версією ДБР, обидва у 2020 році сфальсифікували документи, щоб оформити собі пенсію по інвалідності, і вже встигли отримати 1,07 млн грн та 477 тис. грн відповідно. Тепер їм загрожує відповідальність за шахрайство в особливо великих розмірах (ст. 190 ККУ) та відсторонення від посад.

    Але прокурори — лише верхівка. Решта понад дві тисячі випадків ще аналізується. У перевірках задіяно МОЗ, зокрема “Інститут медико-соціальних проблем інвалідності”, який нині виконує функції контролю рішень МСЕК.

    Ключовий момент: у більшості випадків групи інвалідності давалися не просто “для довідки”, а ставали підставою для щомісячних пенсій або звільнення від мобілізації. І це — під час повномасштабної війни.

    Не менш показовим є ще один факт: у деяких регіонах уже вилучили повні журнали засідань МСЕК, де зафіксовано десятки схожих “пільгових” рішень. За інформацією джерел, такі “послуги” часто супроводжувалися винагородами готівкою, а самі лікарі діяли за попередньою домовленістю з чиновниками.

    Це вже не перший випадок розслідування подібних схем. У березні на Київщині судитимуть в.о. голови МСЕК, яка вимагала хабар за оформлення інвалідності. А минулої осені Президент Зеленський особисто ініціював ліквідацію старої системи МСЕК.

    З 1 січня 2025 року в Україні запрацювала нова модель експертизи — оцінювання функціонального стану. Але за фактом — скарги розглядає один центр у Дніпрі, і добратися туди з інвалідністю — окрема історія.

    Попри нову систему, стара корупційна модель все ще боляче відлунює в бюджеті. Слідчі вже повідомили: лише за однією справою бюджету завдано понад 1,5 мільйона гривень збитків. А попереду — сотні перевірок і, ймовірно, десятки нових підозр.

    Якщо підтвердяться системні порушення, це буде одна з найбільших схем розкрадання соціальних коштів в історії МСЕК.

  • Син скандальної чиновниці МСЕК купив розважальний центр у пацієнта маминої комісії

    Син скандальної чиновниці МСЕК купив розважальний центр у пацієнта маминої комісії

    У Хмельницькому розгортається черговий скандал навколо можливої корупційної схеми із збагаченням посадовців. Цього разу в центрі уваги – родина очільниці Хмельницької медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Тетяни Крупи. Її син Олександр Крупа, за місяць до обшуків у матері, став власником великої комерційної нерухомості – молодіжного розважального центру на 1,3 тисячі квадратних метрів.

    Ціна угоди вражає: 1 300 000 гривень, тобто лише 1 000 грн за квадратний метр. Для порівняння, ринкова вартість подібних об’єктів у Хмельницькому перевищує цю суму в рази. Але ще більше запитань викликає особа продавця будівлі.

    Згідно з матеріалами суду, ця людина мала проходити МСЕ у Хмельницькій МСЕК, якою керує Тетяна Крупа. А під час обшуку в Олександра Крупи правоохоронці вилучили медичні документи, що повністю збігаються з ПІБ продавця клубу. Йдеться, зокрема, про виписку № 29864/156 Хмельницького обласного серцево-судинного центру.

    Поки НАБУ веде розслідування за фактом ймовірного незаконного збагачення, з’ясовується, що покупка клубу — не єдина «інвестиція» Крупи-молодшого та його дружини. Протягом короткого періоду подружжя придбало майже два десятки земельних ділянок, а також дев’ять міні-будинків площею від 12,5 до 18,4 кв.м. І що найцікавіше — жодна з покупок не перевищує 2 тисячі доларів за вартістю.

    Таке накопичення нерухомості за короткий період, причому за значно заниженими цінами, викликає обґрунтовані підозри у правоохоронців.

    На перший погляд, ситуація може здатися черговим прикладом “вдалого інвестування”. Але сукупність факторів — медична документація в домі Крупи, зв’язок із МСЕК, факт проходження комісії продавцем об’єкта, а також надто вигідна ціна — утворюють доволі неприємну картину потенційного конфлікту інтересів і зловживань службовим становищем.

    Нагадаємо, Тетяна Крупа — чинна голова Хмельницької МСЕК, структури, яка визначає ступінь інвалідності та рівень працездатності громадян. Її рішення безпосередньо впливають на соціальні виплати, пільги та інші державні ресурси.

    Наразі розслідуванням справи займається НАБУ. Очікується, що найближчим часом будуть оприлюднені додаткові результати слідчих дій. У фокусі — джерела походження коштів на купівлю майна, а також роль Тетяни Крупи в імовірній схемі.