Позначка: МСЕК

  • Чиновниця МСЕК зі Львова не змогла пояснити походження 12,7 млн грн

    Чиновниця МСЕК зі Львова не змогла пояснити походження 12,7 млн грн

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило суттєві порушення у декларації голови міжрайонної спеціалізованої профпатологічної медико-соціальної експертної комісії Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи Зіновії Николишин. Йдеться про незадекларовані земельні ділянки, невідповідність доходів і витрат та недостовірні дані про заощадження. Загальна сума невідповідностей склала 12,75 млн гривень.

    Згідно з результатами перевірки за 2023 рік, Николишин не внесла у декларацію три земельні ділянки у Вірлівській сільській раді Зборівського району Тернопільської області, які ще з 2010 року належать члену її сім’ї. Також чиновниця задекларувала готівку у розмірі 60 тисяч доларів та 500 тисяч гривень власних коштів, а для члена сім’ї – 240 тисяч доларів і 800 тисяч гривень. Однак під час пояснень вона заявила, що допустила технічну помилку та випадково вказала суму, яка в десять разів перевищує реальні заощадження. НАЗК не прийняло цей аргумент, оскільки він не мав документального підтвердження.

    Агентство проаналізувало доходи сім’ї Николишин з 1998 по 2023 рік. Виявилося, що сукупний дохід подружжя за цей період становив 3 мільйони гривень. Водночас їхні витрати на придбання нерухомості та автомобіля значно перевищували цей дохід. Зокрема, у 2019 році сім’я купила житловий будинок за 2,41 млн гривень, а також земельну ділянку за 189 тисяч гривень. У 2021 році вони придбали Volkswagen Touareg 2019 року випуску за 1,47 млн гривень. Загалом витрати склали 4 мільйони гривень, що вже перевищувало їхній офіційний дохід.

    Щодо походження значних грошових активів, чиновниця стверджувала, що ці кошти накопичувалися протягом усього життя та були отримані у спадок, а також що її чоловік заробляв великі гроші в Сибіру та на Камчатці ще у 80-90-х роках. Однак вона не змогла надати документальні підтвердження цих джерел доходу. Крім того, НАЗК встановило, що Николишин не внесла виправлення у декларацію, хоча мала таку можливість протягом 30 днів після її подання.

    Виявлені порушення ставлять під сумнів законність походження коштів посадовиці. Наразі справа може бути передана до правоохоронних органів для подальшого розслідування.

  • Ексчиновниці МСЕК Крупі визначили заставу у 230 мільйонів

    Ексчиновниці МСЕК Крупі визначили заставу у 230 мільйонів

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) продовжив арешт ексголови Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Тетяни Крупи, яку підозрюють у незаконному збагаченні. Водночас суд визначив рекордну суму застави – 230 мільйонів гривень.

    Про це повідомили у ВАКС після засідання 20 березня.

    Слідчий суддя частково задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) і продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів – до 18 травня 2025 року.

    Втім, якщо Крупа знайде необхідну суму, вона зможе вийти на свободу, але з рядом обмежень:

    • з’являтися за викликом слідчих, прокурорів та суду;
    • не залишати межі Хмельницького без дозволу правоохоронців;
    • не контактувати з працівниками МСЕК та пацієнтами, чиї справи фігурують у розслідуванні;
    • повідомляти про зміну місця проживання;
    • здати закордонний паспорт.

    Скандал довкола Тетяни Крупи розгорівся після того, як 5 жовтня 2024 року Державне бюро розслідувань (ДБР) провело обшуки у її маєтку. В результаті слідчі виявили понад 6 мільйонів доларів готівкою.

    Крупу підозрюють у створенні масштабної корупційної схеми з незаконним оформленням груп інвалідності. Зокрема, йдеться про видачу фіктивних довідок в обмін на хабарі.

    Через два дні після обшуків, 7 жовтня, суд відправив Крупу до СІЗО. А вже 10 жовтня її син Олександр Крупа подав у відставку з посади начальника Управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області.

    Крім того, у ході розслідування з’ясувалося, що до схеми могли бути причетні 50 прокурорів Хмельницької області, включно з тодішнім обласним прокурором Олексієм Олійником.

    Поки що Тетяна Крупа залишається у СІЗО. Якщо їй вдасться знайти гроші на заставу, це стане однією з найбільших сум, внесених в історії ВАКС. Водночас антикорупційні органи продовжують розслідування та шукають інших учасників корупційної схеми.

  • В Харкові викрили схему з підробки документів для ухилянтів від мобілізації

    В Харкові викрили схему з підробки документів для ухилянтів від мобілізації

    Служба безпеки України (СБУ) викрила масштабну схему підробки документів у Харківській медико-соціальній експертній комісії (МСЕК), яка дозволяла ухилянтам від мобілізації отримувати фальшиві висновки про інвалідність. За даними слідства, внаслідок цієї схеми майже 500 осіб змогли уникнути призову, отримати «бронь» та користуватися соціальними виплатами.

    Хабарі за отримання підроблених довідок варіювались від 2 до 5 тисяч доларів. До злочинної діяльності були залучені не лише працівники МСЕК, а й медичні працівники, які допомагали ухилянтам отримувати ці фальшиві висновки. Дії учасників цієї схеми завдали значної шкоди державі, оскільки дозволяли ухилянтам незаконно ухилятися від військової служби.

    Під час розслідування було затримано очільника обласної МСЕК та семеро його спільників. Усі затримані перебувають під вартою, а їм уже висунуто додаткові підозри. Продовжуються слідчі дії, спрямовані на виявлення інших осіб, які брали участь у схемі. За даними правоохоронців, під час обшуків було вилучено понад пів мільйона доларів США, майже 80 тисяч євро, понад 1 мільйон гривень і навіть російські рублі.

    Цей випадок є частиною ширшої мережі фальшивих медичних документів, яку правоохоронці викрили у Харкові та області. Один із підозрюваних у цій схемі — депутат місцевої міськради. Розслідування триває, і правоохоронці планують встановити участь ще п’яти осіб у злочинній діяльності.

  • На Черкащині прокурору повідомили підозру у шахрайстві

    На Черкащині прокурору повідомили підозру у шахрайстві

    Прокурор Христинівського відділу Уманської окружної прокуратури Черкаської області Тарас Горобець отримав підозру у шахрайстві у великих розмірах. Це сталося після того, як йому скасували групу інвалідності.

    За даними слідства, 27 липня 2020 року прокурор підписав декларацію із лікарем, яка працює у третьому черкаському міському центрі первинної медико-санітарної допомоги. Того ж дня правоохоронець поскаржився медику на болі у правому та лівому підребер’ї; періодичну печію, нудоту; головні болі; підвищення артеріального тиску, серцебиття; запаморочення, мерехтіння «мушок» перед очима; болі вздовж хребта.

    Через чотири дні, 31 липня, лікарка підготувала виписку, в якій прописала: прокурор пройшов лікування у медзакладі (всього десять днів); має кілька хронічних захворювань органів черевної порожнини, але його загальний стан задовільний. Водночас, як стверджує слідство, у день виписки прокурор Горобець спонукав працівників міського центру первинної медико-санітарної допомоги виписати направлення на МСЕК у зв’язку з наявністю у нього ознак інвалідності. Що у підсумку було й зроблено.

    Більше того, 31 липня 2020 року обласна МСЕК №2 прийняла рішення про встановлення уманському прокурору ІІ групи інвалідності безтерміново.

    У квітні 2023 року Тарас Горобець, маючи десять років прокурорського стажу, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області за перерахунком пенсії. Згідно е-декларацій прокурора, починаючи з 2023 року розмір його річної пенсії різко збільшився: з 91-93 тис. грн (у 2021-2022 роках) – до 127,1 тис. грн у 2023 році.

    За чотири роки (липень 2020 року-листопад 2024 року) прокурор Тарас Горобець отримав 477 тис. грн пенсійних виплат

    За чотири роки (липень 2020 року-листопад 2024 року) прокурор Тарас Горобець отримав 477 тис. грн пенсійних виплат
    витяг із судового реєстру

    Загалом, за чотири роки (липень 2020 року-листопад 2024 року) прокурор Тарас Горобець отримав 477 тис. грн пенсійних виплат. 15 листопада 2024 року Центральна МСЕК скасувала групу інвалідності уманському прокурору. Як свідчать пояснення голови Центральної МСЕК, після вивчення медичної документації Тараса Горобця члени Центральної МСЕК виявили: ступені функціональних порушень та обмеження життєдіяльності внаслідок захворювання не відповідають критеріям встановлення групи інвалідності. Відповідно, члени медкомісії одностайно проголосували за скасування інвалідності уманському прокурору.

    У суді Офіс генпрокурора наполягав на відстороненні від посади Тараса Горобця. Однак столичний суд відмовив у задоволенні клопотання.

    Окремо Феміда застосувала до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання до 26 березня. Досудове розслідування за вказаним епізодом триває, уманському прокурору загрожує позбавлення волі до восьми років.

    Як відомо, високий відсоток прокурорів, які мають статус особи з інвалідністю, виявлено у Черкаській та Хмельницькій областях. На Черкащині 60 прокурорів органів прокуратури мають статус людини з інвалідністю. Це становить 27,4% від загальної кількості працюючих там прокурорів. 59 з них отримали його до повномасштабного вторгнення. Натомість у Хмельницькій області такий статус має 61 прокурор або 29,8% від загальної кількості. 50 отримали групи інвалідності до повномасштабного вторгнення.

  • Фіктивна інвалідність? МОЗ і правоохоронці анулювали сотні рішень

    Фіктивна інвалідність? МОЗ і правоохоронці анулювали сотні рішень

    В Україні триває масштабна перевірка рішень медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), які встановлювали інвалідність державним службовцям. У результаті перевірок Міністерство охорони здоров’я спільно з правоохоронними органами вже анулювало майже 300 таких рішень.

    Про це повідомляє Міністерство охорони здоров’я України.

    За даними МОЗ, для перевірки сформовано перелік із 2636 справ посадових осіб з понад 70 державних органів. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко повідомив, що наразі експерти вже опрацювали 1359 справ. Станом на сьогодні було скасовано 281 рішення про інвалідність, ще у 232 випадках змінили групу інвалідності або переглянули термін рішення. Крім того, майже 500 осіб викликано на повторний огляд.

    Перевірки тривають, а список осіб, чиї справи потребують перегляду, постійно розширюється, оскільки правоохоронці продовжують надсилати додаткові дані.

    «Наша мета – щоб підтримку отримували лише ті, хто дійсно її потребує. Це питання не лише права, але й соціальної справедливості», – наголосив міністр охорони здоров’я.

    З 1 січня 2025 року медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) припинили свою діяльність в Україні. Їхні функції перейняли експертні команди з оцінювання функціонального стану особи.

    Нагадаємо, раніше у Державному бюро розслідувань повідомляли, що внаслідок перевірок понад 200 співробітників державних установ – зокрема працівників митниці, податкової та прокуратури – були позбавлені інвалідності. Завдані державі збитки оцінюються в межах 100–200 тисяч гривень.

  • Як працює нова система від МОЗ, що прийшла на заміну МСЕК

    Як працює нова система від МОЗ, що прийшла на заміну МСЕК

    Міністерство охорони здоров’я України запровадило нову систему оцінювання повсякденного функціонування пацієнтів, спрямовану на забезпечення відкритості, справедливості та комфорту для кожного учасника процесу.

    Ключові особливості системи:

    1. Прозорість через відеофіксацію
      І пацієнти, і заклади охорони здоров’я мають право записувати процес оцінювання. Відео використовуватиметься виключно у випадках оскарження рішень або для з’ясування спірних обставин.
      Водночас публічне розміщення таких записів без згоди усіх сторін суворо заборонене, адже це суперечить законодавству та порушує права людини.
    2. Право на представника
      Пацієнт може запросити свого представника бути присутнім під час оцінювання. Для цього необхідно оформити відповідну заяву.
    3. Механізм оскарження
      Якщо пацієнт не погоджується з результатами оцінювання або має сумніви, він може подати скаргу протягом 40 днів із моменту винесення рішення. Усі скарги розглядає Центр оцінювання функціонального стану особи.

    Результати впровадження системи

    На сьогодні створено понад 1 500 експертних команд, до складу яких входять майже 6 000 лікарів. Ці команди працюють у 290 медичних закладах країни. Вже розглянуто понад 10 000 справ, що свідчить про активну реалізацію проєкту.

    Чому це важливо?

    МОЗ наголошує, що відкритість та об’єктивність оцінювання є основою нової системи. Вона допоможе не лише поліпшити якість надання послуг, а й забезпечити пацієнтам комфорт і впевненість у справедливості рішень.

    Ця ініціатива – важливий крок до вдосконалення медичних стандартів в Україні.

  • Не всі інваліди підлягають мобілізації: що потрібно знати про ВЛК і відстрочку

    Не всі інваліди підлягають мобілізації: що потрібно знати про ВЛК і відстрочку

    В Україні з’явилася нова проблема, пов’язана з мобілізацією: на людей з інвалідністю часто накладають штрафи за неявку до територіальних центрів комплектування (ТЦК), незважаючи на наявність всіх необхідних документів, які підтверджують інвалідність. Ця ситуація викликає занепокоєння серед правозахисників і адвокатів, зокрема через недостатнє розуміння законодавства.

    Як зазначає Роман Лихачов, адвокат Приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини, інвалідність не означає автоматично непридатність до військової служби. Зміни, внесені до законодавства 18 травня 2024 року, дозволяють особам з інвалідністю отримати відстрочку від мобілізації, але це можливо тільки після проходження Військово-лікарської комісії (ВЛК), а не медико-соціальної експертної комісії (МСЕК).

    Тобто, якщо людина з інвалідністю проходить ВЛК і визнається непридатною до служби, її виключають з військового обліку, і питань з боку ТЦК більше не виникає. Однак, якщо після ВЛК людина визнається придатною, вона залишатиметься на військовому обліку та може продовжувати отримувати відстрочку. У такому випадку вона повинна оновлювати свої дані в ТЦК.

    Юрист також радить тим, хто не може прийти до ТЦК через фізичні чи інші причини, написати пояснювальний лист, в якому вказати причини неявки. Це допоможе уникнути штрафів за відсутність на виклику.

  • Як правильно оскаржити рішення МСЕК: покрокова інструкція

    Як правильно оскаржити рішення МСЕК: покрокова інструкція

    Центр оцінювання функціонального стану особи займається перевіркою обґрунтованості рішень експертних команд та розглядом скарг на ці рішення. Він має на меті забезпечити справедливість і прозорість процесу оцінювання, що важливо для людей, які потребують медичної експертизи з різних регіонів України.

    Як подати скаргу?

    Скаргу можна подати як в електронній, так і в паперовій формі. Для подання електронної скарги необхідно звернутися до лікуючого лікаря, який направляв особу на оцінювання. Лікар оформить скаргу в електронному вигляді та направить її до Центру через електронну систему. Паперову скаргу можна надіслати поштою.

    Строки та вимоги до скарги

    Скарга повинна бути подана протягом 40 календарних днів після отримання витягу з рішення, яке оскаржується. Важливо, щоб скарга містила:

    • ПІБ скаржника,
    • Адресу проживання або перебування,
    • Контактні дані (телефон, email),
    • Вимоги та обґрунтування,
    • Дату складання скарги.

    Пропущення строку подачі скарги

    Якщо строк подачі скарги пропущено з поважних причин (наприклад, відрядження чи тимчасова непрацездатність), можна подати клопотання про поновлення строку. Це клопотання подається до Центру оцінювання з підтвердженнями поважних причин (копії документів). Центр розглядає клопотання протягом п’яти робочих днів.

    Розгляд скарги

    Розгляд скарги може відбуватися в різних формах: очно, заочно чи за допомогою телемедицини. Експертна команда оцінює документи, заслуховує пояснення скаржника і за потреби проводить повторне оцінювання, яке базується на медичних обстеженнях.

    Якщо скаржник відмовляється від медичного обстеження або не з’являється на нього без поважних причин, експертна команда може скасувати оскаржуване рішення.

    Можливі рішення Центру оцінювання

    Після розгляду скарги Центр оцінювання може прийняти одне з таких рішень:

    1. Підтвердити оскаржуване рішення.
    2. Скасувати оскаржуване рішення.
    3. Прийняти нове рішення на основі повторного оцінювання.

    Кожне рішення підписується всіма членами експертної команди.

  • СБУ розслідує незаконне збагачення лікарки МСЕК у Хмельницькому

    СБУ розслідує незаконне збагачення лікарки МСЕК у Хмельницькому

    Служба безпеки України відкрила кримінальну справу проти Алли Кіндзерської, лікаря обласної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), та її чоловіка Сергія Кіндзерського, керівника управління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у Хмельницькій області. Подружжя підозрюють у незаконному збагаченні, що тривало протягом 2017–2024 років.

    За офіційними даними, подружжя володіє значною кількістю нерухомості, серед якої:

    • Земельні ділянки:
      • У селах Чинадієво та Синяк Мукачівського району Закарпатської області.
      • Три ділянки в Хмельницькому.
    • Житлові будинки:
      • Два в селі Синяк.
      • Один у Чинадієво.
    • Квартири:
      • Дві у Кам’янці-Подільському.
      • Елітна квартира в ЖК «Фонтан» у Хмельницькому, оформлена на їхню доньку Олену.
    • Інша нерухомість:
      • Земельна ділянка та маєток площею 300 кв. м в елітному районі біля Хмельницького.

    Окрім цього, подружжя володіє двома новими автомобілями: Volkswagen ID.4 Crozz (2023) та Volkswagen Touareg (2023).

    У 2019 році Алла Кіндзерська інвестувала в будівництво нерухомості в Хорватії, а у 2021 році родина придбала там квартиру. На рахунках у хорватських банках Кіндзерська зберігає 27 тисяч євро, а готівкові збереження родини становлять:

    • 250 тисяч доларів,
    • 100 тисяч євро,
    • 475 тисяч гривень.

    Загальна сума збережень — понад 15 мільйонів гривень.

    Згідно з офіційною декларацією за 2023 рік, родина отримала дохід у розмірі 2 мільйони гривень (зарплата, соціальні виплати, продаж автомобіля). Водночас журналісти виявили, що Кіндзерські також розвивають бізнес, який не згадується у звітах.

    Донька подружжя, Олена Кіндзерська, володіє будинком площею 220 кв. м у закритому котеджному містечку на виїзді з Хмельницького.

    Сергій Кіндзерський запевняє, що всі активи родини — це результат багаторічних заощаджень. Однак СБУ продовжує розслідування, зосереджуючись на можливих схемах незаконного збагачення.

  • Керівників медичних закладів чекає відповідальність за порушення заборони щодо лікарів з МСЕК

    Керівників медичних закладів чекає відповідальність за порушення заборони щодо лікарів з МСЕК

    З 1 січня 2025 року в Україні вступила в силу нова система оцінки повсякденного функціонування осіб з інвалідністю. Замість застарілої медико-соціальної експертизи (МСЕК), яку ліквідовано, оцінку буде проводити комісія лікарів-практиків. Водночас, лікарям, які працювали в МСЕК, особливо на керівних посадах, заборонено брати участь у нових експертних комісіях.

    Про це заявив голова комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький. Він зазначив, що лікарі, які мають досвід роботи в МСЕК, не можуть працювати в новостворених комісіях, оскільки система МСЕК зазнала суттєвих критичних змін.

    “Це законодавча заборона. Якщо лікарів з МСЕК виявлять у нових комісіях, відповідальність нестимуть керівники закладів, де ці комісії утворені”, — підкреслив Радуцький. Це є важливим кроком для очищення системи та створення більш ефективної і сучасної медико-соціальної експертизи.

    Зміни в системі експертизи інвалідності націлені на покращення якості послуг для людей з інвалідністю. У МОЗ запевняють, що нова система оцінки функціонування забезпечить більш справедливий підхід та доступ до медичних і соціальних послуг.