Khreshchatyknews.com

Позначка: МСЕК

  • Черкаський прокурор під слідством через фальсифікації та незаконні пенсії

    Черкаський прокурор під слідством через фальсифікації та незаконні пенсії

    Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (КДКП) ухвалила рішення про звільнення Семіткіна Максима Сергійовича з посади прокурора Черкаської окружної прокуратури за демонстративне ухилення від перевірки законності отримання статусу інваліда та пенсії, а також за корупційні дії.

    У 2019 році облМСЕК Черкаської області встановила Семіткіну ІІ групу інвалідності, пов’язану з проходженням служби в поліції. У 2021 році інвалідність підтвердили строковою — до 1 вересня 2023 року. Після цього прокурор отримував пенсію по інвалідності як колишній працівник органів внутрішніх справ. Загальна сума виплат у період 2019–2024 років склала 549 тис. грн.

    Незважаючи на численні письмові повідомлення про необхідність пройти стаціонарне обстеження для підтвердження інвалідності, Семіткін їх ігнорував. 20 лютого 2025 року Центр оцінювання функціонального стану особи скасував рішення МСЕК щодо встановлення інвалідності, зазначивши, що діагнози в актах не відповідають медичним документам, а підстав для надання будь-якої групи інвалідності з 27 серпня 2021 року немає.

    Сам Семіткін пояснив, що не довіряв ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» через кримінальні провадження щодо його посадовців і вважав повторний огляд необов’язковим. На момент рішення прокурор уже мав статус обвинуваченого у кримінальному провадженні, де йому інкримінують, зокрема, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК та низку інших статей, пов’язаних із подіями Революції Гідності та отриманням інвалідності/пенсії.

    Окрім цього, КДКП розглядала питання про можливий незаконний доступ до ЄРДР через дружину прокурора, яка працює начальницею сектору інформаційної підтримки поліції, проте прямих доказів втручання Семіткіна не встановлено. Дружина отримала догану.

    Обвинувальний акт щодо Семіткіна та чотирьох колишніх посадовців Черкаського обласного центру МСЕК — голови та трьох членів комісії — уже скеровано до суду.

    Розслідування також виявило, що у 2019 році медики свідомо підробили акти огляду та протокол засідання для оформлення інвалідності прокурора. Крім того, у межах «справ Майдану» встановлено, що Семіткін у січні 2014 року, працюючи слідчим райвідділу міліції, фальсифікував матеріали кримінальних проваджень, незаконно затримував громадян та перешкоджав мирним акціям у Черкасах.

  • Нерухомість і дорогі автомобілі: слідство вивчає статки екскерівниці Черкаського МСЕК

    Нерухомість і дорогі автомобілі: слідство вивчає статки екскерівниці Черкаського МСЕК

    Екскерівницю ліквідованого Черкаського обласного центру медико-соціальної експертизи Наталію Масенко перевіряють у межах розслідування щодо можливого незаконного збагачення. Слідство вивчає походження активів, які, за попередніми даними, могли бути набуті у період з 2020 по 2024 роки.

    За інформацією правоохоронних органів, ідеться про майно на значні суми, частина якого була оформлена на близьких родичів. Слідчі не виключають, що фактичне володіння та розпорядження цими активами могло залишатися за колишньою керівницею установи.

    Зокрема, слідство встановило придбання або оформлення на родичів кількох дорогих транспортних засобів. Серед них електромобіль Volkswagen ID.4 2022 року випуску вартістю близько 1,25 мільйона гривень, позашляховик Land Rover Discovery Sport 2021 року орієнтовною вартістю 1,56 мільйона гривень, а також автомобілі Jaguar I-Pace 2020 року та Alfa Romeo Stelvio 2017 року. Частина цих транспортних засобів була зареєстрована на чоловіка та дружину сина.

    Окрім автомобілів, правоохоронці перевіряють походження об’єктів нерухомості. Йдеться про квартиру площею 87 квадратних метрів вартістю майже 4,8 мільйона гривень, магазин непродовольчих товарів площею понад 330 квадратних метрів, а також гараж. Частина цього майна була оформлена на невістку та чоловіка.

    У декларації Наталія Масенко зазначила лише чоловіка — Олександра Синьогуба, на якого зареєстровані окремі дорогі автомобілі. Син подружжя, Ігор Синьогуб, за інформацією ЗМІ, працює в Службі безпеки України.

    Водночас у власності самої Наталії Масенко задекларовано кілька об’єктів нерухомості: квартиру площею 91,6 квадратного метра в Черкасах, квартиру у Смілі площею 34,45 квадратного метра, а також земельну ділянку площею 1200 квадратних метрів у селі Мошни.

    Її чоловік володіє житловим будинком у селі Мала Смілянка, двома земельними ділянками в цьому ж населеному пункті та квартирою в Черкасах. Ще одна квартира у місті перебуває у спільній сумісній власності подружжя.

    Задекларовані доходи родини, за даними слідства, не співвідносяться з вартістю виявлених активів. Зокрема, доходи Наталії Масенко у 2025 році складалися із заробітної плати та пенсії на загальну суму близько 227 тисяч гривень. Її чоловік задекларував пенсію, дохід від підприємницької діяльності, а також відсотки від банківських вкладів.

    Наразі триває перевірка законності набуття майна та фінансових операцій. Остаточні висновки будуть зроблені після завершення слідчих дій і правової оцінки зібраних матеріалів.

  • СБУ і Нацполіція ліквідували три схеми ухилення від мобілізації

    СБУ і Нацполіція ліквідували три схеми ухилення від мобілізації

    Служба безпеки України спільно з Національною поліцією ліквідували ще три незаконні схеми ухилення від мобілізації. У межах спецоперацій у різних регіонах країни правоохоронці затримали чотирьох організаторів протиправних оборудок.

    У Волинській області викрито водія-далекобійника, який пропонував військовозобов’язаним нелегальний виїзд до країн Європейського Союзу. За даними слідства, чоловік ховав «клієнтів» у спеціально облаштованих тайниках вантажного відсіку фури. Фігуранта затримали безпосередньо на митному посту під час спроби переправити чергового ухилянта через державний кордон.

    Ще одну схему ліквідували на території Хмельницької та Чернівецької областей. Там правоохоронці викрили двох 18-річних мешканців Буковини, які організували канал незаконного переправлення військовозобов’язаних поза офіційними пунктами пропуску. За матеріалами справи, зловмисники власними автомобілями перевозили ухилянтів із Кам’янця-Подільського до Чернівецької області, оминаючи блокпости, після чого супроводжували їх до кордону лісовими маршрутами.

    В Одесі правоохоронці викрили посадовицю однієї з міських клінічних лікарень — завідувачку відділення невропатології. За версією слідства, вона продавала фіктивні довідки про інвалідність, які дозволяли уникнути мобілізації. Для реалізації схеми жінка використовувала своє членство в експертній команді з оцінювання повсякденного функціонування особи, яка раніше діяла у форматі МСЕК.

    Усім фігурантам повідомлено про підозру за незаконне переправлення осіб через державний кордон України, а також за одержання неправомірної вигоди службовою особою. Наразі триває досудове розслідування.

    У разі доведення вини затриманим загрожує до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

  • Подружжя прокурорів із Черкащини оформили інвалідність і пішли на пенсію до 30 років

    Подружжя прокурорів із Черкащини оформили інвалідність і пішли на пенсію до 30 років

    Поки більшості українців для виходу на пенсію у 60 років потрібно накопичити щонайменше 33 роки страхового стажу, окремі прокурори змогли оформити пенсійні виплати ще до 30 років. Один із таких прикладів — історія подружжя прокурорів із Черкаської області Богдана та Аліни Яшників.

    Богдан Яшник, нині прокурор Спеціалізованої екологічної прокуратури Черкаської обласної прокуратури, уперше задекларував пенсію у 2017 році, коли йому було лише 30 років. Його дружина Аліна Яшник, яка також працювала прокуроркою в Черкаській обласній прокуратурі, почала отримувати пенсійні виплати ще раніше — у 2016 році, у віці 28 років.

    Обидва прокурори майже одночасно оформили статус осіб з інвалідністю. Богдану Яшнику другу групу інвалідності призначили у вересні 2016 року, його дружині — у листопаді того ж року. Рішення ухвалювала Черкаська МСЕК, діяльність якої згодом привернула увагу через масове надання інвалідностей працівникам прокуратури. В окремі періоди частка осіб з інвалідністю в Черкаській обласній прокуратурі сягала 27 відсотків, що в кілька разів перевищувало середні показники по країні.

    Спочатку Богдан Яшник отримував пенсію по інвалідності. У 2017 році, не маючи навіть 10 років прокурорського стажу, він одержував у середньому близько 2,9 тисячі гривень на місяць. Ситуація кардинально змінилася у 2022 році, коли Яшник досяг необхідного стажу та, ймовірно, перейшов на прокурорську пенсію. Її розмір становив близько 18 тисяч гривень на місяць.

    Станом на минулий рік пенсія Богдана Яшника зросла до 23 тисяч 163 гривень на місяць — це максимальний розмір виплати в Україні без звернення до суду. Для порівняння, для більшості громадян такі суми залишаються недосяжними навіть після десятиліть роботи.

    Попри це, і Богдан Яшник, і його дружина відмовилися проходити повторну перевірку для підтвердження інвалідності. Це стало ключовим фактором у дисциплінарних рішеннях. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення Аліни Яшник через свідоме ухилення від повторного медичного огляду. Комісія також встановила відсутність індивідуальної програми реабілітації, яка мала б бути направлена до місця її роботи.

    У рішенні зазначено, що прокурорка не з’явилася до медичного закладу, не ініціювала перевірку та не надала доказів законності встановлення їй інвалідності. Після цього Аліну Яшник звільнили з прокуратури, а згодом вона втратила і статус особи з інвалідністю.

    Аналогічну позицію займає і Богдан Яшник. Він заявляє, що принципово не бажає проходити чергову перевірку, оскільки, за його словами, вже підтверджував інвалідність у 2016 та 2020 роках. Водночас у разі подальшої відмови йому також загрожує звільнення з органів прокуратури.

    Сам Яшник пояснює одночасне оформлення інвалідності з дружиною випадковим збігом обставин. За його словами, у 2016 році обидва перенесли серйозні хірургічні втручання та тривалий період реабілітації, після якого повністю не відновилися. Попри це, подружжя продовжувало працювати в прокуратурі ще багато років.

    Історія Яшників стала показовою на тлі посилення пенсійних вимог для мільйонів українців. Поки більшість громадян змушені працювати до 63 або навіть 65 років, окремі прокурори змогли оформити пенсію ще в молодому віці завдяки статусу інвалідності, законність якого нині викликає дедалі більше запитань. Розгляд цієї справи фактично став тестом для системи прокурорського самоконтролю та доброчесності.

  • Порушення в деклараціях медико-соціальних експертів передано до правоохоронців

    Порушення в деклараціях медико-соціальних експертів передано до правоохоронців

    Національне агентство з питань запобігання корупції завершило повні перевірки 22 декларацій посадовців медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) за 2024–2025 роки. Порушення виявлено у більшості випадків: у 18 деклараціях — ознаки недостовірних відомостей на понад 148,9 млн грн, а в одній — ознаки незаконного збагачення на 16,4 млн грн. До правоохоронних органів скеровано 17 обґрунтованих висновків.

    Перше покарання вже відбулося: Виноградівський районний суд Закарпатської області визнав винною голову Берегівської районної МСЕК за недостовірне декларування. Посадовиця не задекларувала земельну ділянку чоловіка вартістю понад 9 млн грн. Суд призначив штраф 68 тис. грн та заборонив обіймати керівні посади в закладах охорони здоров’я та експертних командах строком на 1 рік.

    НАЗК зазначає, що найпоширенішими порушеннями були приховування майна, доходів та готівки.

    Серед інших виявлених випадків:

    • Голова Житомирської МСЕК № 2 не задекларувала три квартири (Київ, Житомир, Одеська область), два будинки, авто Toyota Land Cruiser Prado 150 і Volvo C30, грошові кошти та доходи чоловіка. Недостовірні відомості перевищують 10 млн грн за 2023–2024 роки. Матеріали долучено до кримінального провадження Нацполіції.

    • Голова нейроофтальмологічної МСЕК у Запоріжжі не вказала автомобіль Hyundai IX35, подарунок готівкою понад 360 тис. грн та 30 тис. дол. США без підтвердження походження. Висновок передано до Нацполіції.

    • Лікар-експерт МСЕК у Харкові приховав квартиру, банківські рахунки та доходи понад 530 тис. грн. Встановлено ознаки адмінправопорушення.

    Наразі триває перевірка ще двох декларацій працівників МСЕК.

    Нагадаємо, що у грудні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон про реформування МСЕК, які замінили на експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Члени нових команд стали декларантами та підпадають під дію закону «Про запобігання корупції».

  • НАЗК виявило недостовірні дані у деклараціях працівників МСЕК на понад 148 млн грн

    НАЗК виявило недостовірні дані у деклараціях працівників МСЕК на понад 148 млн грн

    Національне агентство з питань запобігання корупції у 2024–2025 роках завершило повні перевірки 22 декларацій посадових осіб медико-соціальних експертних комісій. У 18 із них були встановлені ознаки декларування недостовірних відомостей загальною сумою понад 148,9 млн грн.

    Однією з резонансних справ став вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області. Суд визнав винною голову Берегівської районної МСЕК за ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу та призначив штраф у розмірі 68 тисяч гривень із забороною обіймати керівні посади в медичних установах протягом року. Посадовиця не задекларувала земельну ділянку вартістю понад 9 млн грн, що належала її чоловікові.

    НАЗК також завершило перевірку декларацій інших керівників та експертів МСЕК.

    Порушення встановлено у деклараціях голови Житомирської МСЕК № 2. За 2023 рік виявлено недостовірні відомості на понад 5 млн грн, а за 2024-й — на більш ніж 5,2 млн грн. Посадовиця не вказала дані про чоловіка та його майно: три квартири у Києві, Житомирі та Одеській області, два будинки, автомобілі Toyota Land Cruiser Prado 150 і Volvo C30, а також доходи та банківські рахунки. НАЗК встановило ознаки правопорушення за ч. 1 ст. 366-2 КК, а Нацполіція долучила матеріали до кримінального провадження.

    У Запорізькій області під час перевірки декларації голови нейроофтальмологічної МСЕК було встановлено недостовірні дані на понад 2,9 млн грн. Посадовиця не задекларувала автомобіль Hyundai IX35, подарунок у вигляді готівки на суму понад 360 тисяч гривень та не підтвердила походження 30 тисяч доларів готівкою. Висновок передано до Національної поліції.

    Ще один випадок стосується лікаря-експерта Харківського обласного центру медико-соціальної експертизи. У декларації за 2023 рік вона не зазначила квартиру, у якій фактично проживала, кошти на банківських рахунках та понад 530 тисяч гривень доходів, що надходили на картку від третіх осіб. НАЗК зафіксувало ознаки правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП і передало матеріали до НПУ.

    У НАЗК наголошують, що виявлені порушення демонструють системні проблеми з дотриманням вимог фінансової прозорості серед працівників МСЕК. Повні перевірки у цьому секторі тривають.

  • Ветерани стикаються з проблемами на шляху до встановлення інвалідності

    Ветерани стикаються з проблемами на шляху до встановлення інвалідності

    Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів провів круглий стіл на тему: «Оцінювання повсякденного функціонування: шлях пацієнта для встановлення інвалідності, виклики та проблематика». Під час заходу обговорили ключові проблеми, з якими стикаються військовослужбовці на шляху до отримання інвалідності.

    Очільник підкомітету з питань соціального захисту і реабілітації осіб з інвалідністю Сергій Гривко нагадав, що з 1 січня 2025 року в Україні стартувала масштабна реформа: замість медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) запроваджено нову систему оцінювання повсякденного функціонування. За його словами, процедура встановлення інвалідності значно спростилася завдяки цифровізації та оптимізації процесів.

    Заступник Міністра у справах ветеранів Руслан Приходько підкреслив, що реформа є складною, але критично важливою для підтримки поранених військовослужбовців як під час служби, так і після повернення до цивільного життя. Він зазначив, що найбільші труднощі виникають на місцевому рівні через формальний підхід окремих сімейних лікарів, проблеми з маломобільними ветеранами та необхідність відвідувати кілька установ для отримання висновків лікарів.

    Голова підкомітету Анатолій Остапенко звернув увагу на те, що реформа впливає на доступ ветеранів до реабілітації, соціальних гарантій та повноцінного життя. Він наголосив на тимчасових фінансових труднощах військових під час оформлення інвалідності. Остапенко також підкреслив важливість збереження системи санаторно-курортного лікування, яка може значно покращити реабілітацію захисників та їхніх родин, використовуючи наявні фахові та матеріальні ресурси.

  • МОЗ пояснило причини затримок у розгляді скарг на медико-соціальну експертизу

    МОЗ пояснило причини затримок у розгляді скарг на медико-соціальну експертизу

    Під час круглого столу представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з соціальних та економічних прав Олена Колобродова повідомила про суттєве зростання кількості звернень щодо медико-соціальної експертизи. У 2024 році надійшло 299 звернень — на 95% більше, ніж у 2023-му. За перші 10 місяців 2025 року кількість звернень зросла до 382 щодо порушення права на встановлення інвалідності та 229 — щодо порушення права на огляд експертними командами.

    Моніторинг показав, що розгляд скарг на рішення експертних команд та МСЕК у Центрі оцінювання функціонального стану особи триває в середньому 5–6 місяців. Колобродова зазначила, що ці проблеми неодноразово піднімалися під час моніторингових візитів.

    У відповідь на зауваження юристконсульт ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Олександр Довженко пояснив, що значний обсяг звернень потребує часу для опрацювання, адже у системі працює 80 спеціалізованих команд, а справи не розглядаються непрофільними лікарями.

    Довженко також уточнив, що документи подаються відповідно до чинних нормативно-правових актів, а люди, які вже отримали інвалідність за кордоном, можуть легалізувати документи без повторного проходження обстежень в Україні. Крім того, пацієнти можуть проходити обстеження у будь-яких клініках, а харчування в установі відповідає стандартам МОЗ. Електронні звернення приймаються за наявності кваліфікованого електронного підпису.

  • Хмельницька прокурорка Ольга Веселовська відмовилась проходити повторний медогляд

    Хмельницька прокурорка Ольга Веселовська відмовилась проходити повторний медогляд

    Прокурорка Хмельницької обласної прокуратури Ольга Веселовська відмовилась проходити повторний медичний огляд — рішення від 2 жовтня 2025 року зафіксовано в рішенні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП). Повторне обстеження було призначене у зв’язку з розслідуванням можливого незаконного оформлення інвалідності посадовцям через місцеву МСЕК, якою раніше керувала Тетяна Крупа.

    Веселовська працює в органах прокуратури з 2005 року; з 2021-го очолює відділ представництва інтересів держави з питань земельних відносин Хмельницької обласної прокуратури. За даними комісії, у 2019 році вона оформила II групу інвалідності та згодом подовжила її через ту саму місцеву МСЕК, якою завідувала Крупа — фігурантка викритої схеми незаконного оформлення інвалідності.

    Після розголосу справи КДКП зобов’язала Веселовську пройти повторний медичний огляд, проте поки що вимога не виконана. У рішенні КДКП наголошується, що ігнорування обстеження дискредитує прокурора та завдає шкоди авторитету прокуратури. Водночас сама Ольга Веселовська заперечує проти висновків комісії: вона стверджує, що справа стосується її особистої поведінки поза роботою, термін оформленої інвалідності вже закінчився, і наразі вона «не вважає себе особою з інвалідністю».

    Ситуація залишається під контролем КДКП та правоохоронних органів; невиконання приписів комісії може мати дисциплінарні наслідки, зазначають у відомстві. Додаткових коментарів від сторін або нових результатів повторного огляду поки що не надходило.

  • Прокурорка Хмельницької обласної прокуратури відмовилась підтверджувати інвалідність після розслідування

    Прокурорка Хмельницької обласної прокуратури відмовилась підтверджувати інвалідність після розслідування

    Прокурорка Хмельницької обласної прокуратури Ольга Веселовська опинилась у центрі дисциплінарного розгляду через відмову пройти повторний медичний огляд. Вона заявила, що більше не вважає себе особою з інвалідністю, попри те, що раніше оформила другу групу та продовжувала її через місцеву МСЕК.

    Ситуація пов’язана з розслідуванням можливих зловживань під час оформлення інвалідності посадовцям через медико-соціальну експертну комісію, якою керувала Тетяна Крупа. Саме через цю МСЕК Веселовська у 2019 році отримала групу інвалідності. Після викриття схеми Крупи, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (КДКП) зобов’язала Веселовську пройти повторне обстеження.

    Проте прокурорка ігнорує вимогу та заявляє, що строк її інвалідності вже завершився, а нині вона не потребує підтвердження. У КДКП вважають, що така поведінка дискредитує прокурора та шкодить авторитету прокуратури, адже посадовець має демонструвати прозорість та відповідальність.

    Веселовська працює в органах прокуратури з 2005 року, а з 2021 року очолює відділ у сфері земельних відносин. Наразі вона не визнає за собою порушень та наполягає, що мова йде про її приватні обставини.

    Цей випадок уже порівнюють з іншою дисциплінарною справою — щодо прокурорки Черкаської області Наталії Лєнкової, яку покарали за ухилення від вимог комісії. Експерти наголошують: такі інциденти можуть вплинути на довіру суспільства до органів правосуддя.