24 липня 2026 року Генеральний прокурор України Руслан Кравченко підтвердив затримання в Братиславі колишнього високопосадовця Федерації футболу України, відомого як УАФ. Хоча його ім'я не було оголошене офіційно, джерела в правоохоронних органах та відповідні ЗМІ вказали на Андрія Павелка. Кравченко вже звернувся до словацьких органів із листом, в якому висловив намір подати запит на екстрадицію та застосування тимчасового арешту.
Згідно з інформацією, що обговорюється в футбольних колах, Павелко може отримувати підтримку від впливових осіб у спортивному середовищі. Хоча ці дані не підтверджені публічно, сам факт їх існування свідчить про те, що справа виходить за рамки звичайного кримінального розслідування та зачіпає інтереси людей, для яких її результат може мати серйозні наслідки.
Пакет документів для екстрадиції, за повідомленнями прокуратури України, ще не готовий. Адвокати Павелка вже формують свою позицію, в якій акцентують на можливому політичному переслідуванні. Джерела в прокуратурі оцінюють ймовірність успішної екстрадиції на рівні 50%. Якщо українська сторона не зможе переконати словацький суд, Павелко матиме можливість вийти на свободу під зобов'язання не залишати Словаччину.
Основою обвинувачення є фінансова схема, що охоплює виведення близько 295 мільйонів гривень (9,32 мільйона євро) з бюджету ФФУ/УАФ у 2015–2016 роках. На думку слідства, до травня 2015 року Павелко розробив план, за яким кошти, отримані від УЄФА, через офшорну компанію Newport Management LTD переводились на рахунки іноземних фірм під виглядом оплати за неіснуючі постачання.
Комісійна судово-економічна експертиза зафіксувала збитки у розмірі 9,32 мільйона євро за період з 17 квітня 2015 до 1 грудня 2016 року. У зловмисній схемі, за даними слідства, брали участь кілька особистостей, включаючи Володимира Генінсона, Катерину Краснокутську, Євгенію Сагайдак та Юрія Запісоцького.
Це лише частина претензій до Павелка. Аудит, проведений компаніями Crowe та Baker Tilly, виявив загальні економічні втрати УАФ за період 2015–2023 років на рівні приблизно 1,7 мільярда гривень, значна частина з яких пов'язана з операціями з Newport.
Захист Павелка формує стратегію, в якій ключовим є аргумент про можливе політичне переслідування. Хоча в європейській практиці такі заяви не завжди призводять до відмови в екстрадиції, вони можуть істотно змінити хід справи. Якщо захист стверджує, що переслідування має політичний характер або порушує основні права людини, суд зобов'язаний розглянути ці аргументи.
Адвокати вже мають один вагомий аргумент: у грудні 2024 року Європейський суд з прав людини визнав, що Україна порушила право Павелка на термінову судову перевірку законності його утримання під вартою. Це рішення, хоч і не стосується питання винуватості, може стати суттєвим елементом у стратегії захисту.
У рамках даного процесу захист не зобов'язаний доводити невинність Павелка, але має переконати суд у тому, що екстрадиція може призвести до порушення його прав. Це може суттєво затягнути процес, якщо суд захоче детально вивчити надані докази.
Також важливим залишається питання, хто може бути зацікавлений у зриві екстрадиції Павелка. Хоча прямих доказів стороннього втручання немає, сама справа стосується фінансових операцій, в яких могло бути залучено кілька колишніх керівників футболу.
На даний момент Словацька сторона отримала лише попереднє повідомлення про намір. Для подальшого розгляду потрібно підготувати повний пакет документів, що може зайняти кілька тижнів. Тим часом адвокати Павелка уже працюють над своєю лінією захисту, спираючись на рішення Європейського суду, яке фіксує порушення його прав.
Комбінація затримки з підготовкою запиту та міцної лінії захисту може призвести до звільнення Павелка під обмеження. Проте, хто точно може цьому сприяти – поки що залишається лише предметом аналізу. Ситуація демонструє, що шанси на зрив екстрадиції цілком реальні.
