Сотні тисяч дітей з родин внутрішньо переміщених осіб можуть зіткнутися з ризиком втрати щомісячних державних субсидій у зв’язку з вимогою проходити навчання за місцем фактичного проживання. Про це повідомив Максим Ткаченко, голова робочої групи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, що займається питаннями житла для ВПО.
Держава відновила допомогу у розмірі 3 тисячі гривень на дитину для підтримки сімей, які стали внутрішньо переміщеними. Хоча ця виплата не залежить від доходів родини, одним з основних критеріїв для її отримання є навчання дитини у навчальному закладі за місцем фактичного проживання.
Найбільше під загрозою опинилися діти, які продовжують дистанційне навчання. Це стосується, зокрема, школярів з тимчасово окупованих територій або з регіонів, де відсутня можливість офлайн-освіти. Багато з них навчається в релокованих школах, які проводять заняття онлайн, зберігаючи українські освітні програми для тих, хто не може повернутися додому.
Згідно з Ткаченком, це питання може стосуватися сотень тисяч дітей по всій Україні. Наприклад, у Маріуполі близько 5 тисяч учнів продовжують навчатися дистанційно в рамках української освітньої системи. Нова вимога ставить під загрозу отримання виплат для тих сімей, у яких фізично немає можливості організувати навчання в очному форматі через безпекові або логістичні обставини.
Ткаченко підкреслив, що така норма може збільшити соціальний тиск на родини ВПО, які й так переживають складні часи через втрату житла, роботи та стабільного місця проживання. Він також звернув увагу, чи були належно оцінені наслідки впровадження цієї вимоги та чи були проведені консультації з Міністерством освіти і науки.
Важливо зазначити, що для багатьох родин виплати у 3 тисячі гривень є суттєвою фінансовою підтримкою, особливо в умовах нестабільного доходу та додаткових витрат на оренду житла, переселення чи медичне лікування.
У парламенті обговорюють можливість зміни підходів до надання виплат. Ткаченко закликав до впровадження перехідного періоду, який дозволив би уникнути раптового скасування допомоги. Він вважає, що оптимальним варіантом було б зберегти виплати щонайменше до вересня, щоб родини мали час адаптуватися до нових умов і, за можливості, перейти на очну форму навчання.
Питання соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб залишається однією з основних проблем державної політики в умовах війни. Механізми допомоги неодноразово переглядалися для підвищення їх адресності та ефективності, але ці зміни часто викликають дискусії через ризики обмеження доступу до виплат найбільш вразливих груп населення.
Ця ситуація особливо актуальна для дітей, які через війну втратили можливість стабільного очного навчання та змушені залишатися на дистанційних або змішаних програмах. Наразі обговорення умов виплат триває, і можливі зміни можуть бути доопрацьовані у співпраці парламенту, уряду та відповідних міністерств.
