Компанії, пов’язані з президентом Конфедерації будівельників України Левом Парцхаладзе, можуть невдовзі отримати частину земельних активів, які раніше контролював банкрут і втікач Микола Лагун — колишній власник «Дельта Банку». Йдеться, зокрема, про сотні гектарів землі у Білогородці та Чернігівській області, оформлених на підставні структури, а нині — під судовими арештами.
У лютому 2025 року дані в реєстрах YouControl зафіксували зміну власників одразу кількох компаній, зокрема ТОВ «Черніград» та ТОВ «Бородянінвестменс», які володіють 63 га та понад 100 га землі відповідно. Ці фірми перейшли від людей Лагуна до нових структур — зокрема ТОВ «ТерраХаб», що належить Олексію Миколенку, сину ексголови держказначейства Київщини.
Не менше інтересу викликає ТОВ «Білград» — компанія володіє 17 га землі під забудову, що фігурують у судових справах через давній конфлікт Лагуна з ТОВ «Омокс» (забудовник у с. Чайки). Землю свого часу передали «в користування» в рахунок боргу понад $2 млн.
Наразі адвокати Лагуна намагаються через суд відкликати цю угоду. Формально позивачем виступає ТОВ «Град Вільне», якому передав ділянки «Білград». Це може бути спроба “відмити” актив через появу нового інвестора, здатного погасити судові витрати й «перевести» проблемну землю в активну забудову. За чутками, серед таких — структура, пов’язана з Левом Парцхаладзе.
Попри те, що майже 100 га із 116 у «Град Вільне» знаходяться під арештами через справу №42021112200000020 (розтрата кредиту «Укрексімбанку»), проєкт ЖК Vilne уже публічно рекламується як “перспективний”. На профільних порталах можна знайти оголошення ще з 2021 року, хоча реального будівництва досі не починали.
На тлі активного вилучення майна у таких банкірів, як Бахматюк, історія з Лагуном виглядає м’яко кажучи дивною. Автори розслідування зазначають: якщо компанії Парцхаладзе підуть на угоду, банки можуть втратити право на заставу назавжди.
Ощадбанк та Укрексімбанк, які намагаються стягнути збитки з Лагуна та його менеджменту, можуть знову залишитись із порожніми руками, якщо “нова кров” отримає землю без врахування попередніх зобов’язань. У цьому контексті особливо цікавою має бути реакція служб внутрішнього аудиту цих банків, зокрема при видачі нових кредитів структурам-забудовникам.