Khreshchatyknews.com

Позначка: ЗСУ

  • Пожежі не показали: російські телеканали майже промовчали про удари по складах Wildberries

    Пожежі не показали: російські телеканали майже промовчали про удари по складах Wildberries

    Російські державні телеканали та підконтрольні Кремлю онлайн-ЗМІ майже не висвітлювали наслідки ударів по складах компанії Wildberries, які сталися в ніч на 18 липня. Попри масштабні пожежі та повідомлення про ураження логістичних об’єктів у Московській і Тамбовській областях, федеральні медіа обмежилися короткими повідомленнями без фото, відео чи детальних репортажів із місця подій.

    Про це повідомляє російське незалежне видання «Агенство.Новости», яке провело моніторинг ефірів провідних телеканалів та публікацій російських медіа.

    За результатами дослідження, жоден із федеральних телеканалів не виніс інформацію про удари по складах Wildberries до головних тем ранкових або денних випусків новин. Усі вони віддали пріоритет сюжетам про бойові дії російської армії в Україні, а інформація про атаки на території Росії з’являлася вже після них і займала мінімум ефірного часу.

    Зокрема, телеканал НТВ у випуску новин о 10:00 присвятив цій темі лише близько 40 секунд. Ведуча коротко переказала повідомлення губернаторів Московської та Тамбовської областей, після чого перейшла до інших новин.

    Аналогічно вчинив і телеканал «Росія 1». У випуску об 11:00 повідомлення про атаку також тривало приблизно 40 секунд. Крім офіційних заяв губернаторів, журналісти процитували коментар представника Слідчого комітету Росії, однак жодних кадрів із місця подій не показали.

    Найбільше часу темі приділив «Перший канал». У денному випуску новин близько двох хвилин розповідали про удари, однак і там інформацію подали виключно на основі офіційних повідомлень, без відео пожеж чи репортажів із місця подій.

    Автори моніторингу наголошують, що жоден із федеральних телеканалів не продемонстрував своїм глядачам кадри масштабних загорянь на складах Wildberries, хоча відповідні відео активно поширювалися в соціальних мережах та незалежних джерелах.

    Подібної інформаційної тактики, за даними «Агенство.Новости», дотримувалися й пов’язані з російськими силовими структурами Telegram-канали. Вони також не публікували фотографій або відеозаписів пожеж, обмежуючись офіційними повідомленнями влади.

    Фактично єдиним зображенням, яке широко розповсюджували російські ЗМІ, стало фото, оприлюднене губернатором Московської області Андрієм Воробйовим.

    Окрему увагу автори моніторингу звернули на Telegram-канал, який входить до медіахолдингу Ксенії Собчак. Там опублікували лише два повідомлення про атаку, при цьому редакція спеціально пояснила читачам, чому не демонструє фотографії наслідків ударів.

    «Тому що російська влада заборонила ЗМІ та звичайним людям публікувати наслідки атак, крім офіційних звітів, і ми побоюємось санкцій навіть за публікацію фото, за якими неможливо визначити локацію», — зазначили журналісти.

    Як зазначає видання, у низці російських регіонів уже діють обмеження на поширення інформації про атаки безпілотників та роботу протиповітряної оборони. Зокрема, у Тамбовській області офіційно заборонено публікувати такі відомості. У Підмосков’ї аналогічних публічних рішень не оголошували, однак із середини травня подібні правила фактично діють у Москві.

    Нагадаємо, у ніч на 18 липня внаслідок ударів безпілотників масштабна пожежа спалахнула на логістичному комплексі Wildberries в Електросталі Московської області. Президент України Володимир Зеленський підтвердив ураження логістичних об’єктів у Московському та Тамбовському регіонах, які розташовані більш ніж за 500 та майже 700 кілометрів від лінії фронту.

    Окрім складу Wildberries, під удар також потрапила нафтобаза в Ногінську. Крім того, повідомлялося про вибухи у Тверській та Володимирській областях, що свідчить про розширення географії ударів по військовій та логістичній інфраструктурі на території Росії.

  • Сирський оголосив догану комбату Філімонову: Генштаб пояснив, що стало причиною

    Сирський оголосив догану комбату Філімонову: Генштаб пояснив, що стало причиною

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський притягнув до дисциплінарної відповідальності командира 108 окремого штурмового батальйону Сергія Філімонова. Підставою для такого рішення стали результати службового розслідування щодо протиправних дій військовослужбовців батальйону, які сталися навесні цього року в Дніпропетровській області.

    Про це повідомили у Генеральному штабі ЗСУ, а також підтвердив сам Сергій Філімонов у своїх соцмережах.

    Командир батальйону лаконічно повідомив про отримане дисциплінарне стягнення.

    «Отримав догану від Сирського. Служу українській нації», — написав Філімонов.

    Згодом у Генеральному штабі пояснили, що дисциплінарне стягнення накладено відповідно до наказу Головнокомандувача ЗСУ №270 від 27 червня 2026 року. Рішення ухвалили після завершення службового розслідування, яке тривало з травня та стосувалося дій окремих військовослужбовців 108 окремого штурмового батальйону безпілотних систем 59 окремої штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка.

    У Генштабі зазначили, що службове розслідування встановило порушення майором Сергієм Філімоновим вимог окремих статей Дисциплінарного статуту та Статуту внутрішньої служби Збройних сил України. Саме це стало підставою для оголошення догани. Водночас дисциплінарні стягнення отримали й інші військовослужбовці цієї військової частини.

    Причиною розслідування став інцидент, який стався 1 травня 2026 року в місті Шахтарське Дніпропетровської області. Тоді правоохоронці затримали трьох військовослужбовців 108 окремого штурмового батальйону.

    За даними слідства, їм повідомили про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 146 Кримінального кодексу України — незаконне позбавлення волі або викрадення людини, а також частиною четвертою статті 296 Кримінального кодексу — хуліганство із застосуванням зброї або інших предметів, спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень.

    У Генеральному штабі наголосили, що командири всіх рівнів несуть персональну відповідальність за дотримання військової дисципліни та законності у підпорядкованих підрозділах, а будь-які випадки порушення законодавства або статутних вимог підлягають ретельній перевірці.

    Ім’я Сергія Філімонова останнім часом також згадувалося у зв’язку з публічними дискусіями навколо 108 окремого штурмового батальйону. Зокрема, повідомлялося, що раніше у цьому підрозділі проходив службу Дмитро Козятинський, який після кадрових змін у Міністерстві оборони закликав громадян долучатися до акцій протесту.

    Пізніше начальниця медичної служби батальйону «Вовки Да Вінчі» Аліна Михайлова заявила, що командування нібито розшукувало Козятинського. Водночас вона наголосила, що той звільнився із Збройних сил ще рік тому та більше не має стосунку до військової служби.

    Нагадаємо, Сергій Філімонов очолив 108 окремий штурмовий батальйон, який раніше був відомий як підрозділ «Вовки Да Вінчі», у лютому 2024 року. Його призначення тоді супроводжувалося публічною дискусією щодо керівництва батальйоном, оскільки на посаду також претендував Юрій Капустяк.

  • Зеленський провів закриту нараду з командирами корпусів

    Зеленський провів закриту нараду з командирами корпусів

    Президент України Володимир Зеленський провів чергову серію зустрічей із командирами корпусів, які виконують бойові завдання на найскладніших ділянках фронту. Під час наради обговорили ситуацію на ключових напрямках, забезпечення військ озброєнням, потребу в далекобійній артилерії та розвиток сучасних технологій, зокрема наземних роботизованих комплексів.

    Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.

    За словами президента, разом із заступником керівника Офісу президента Павлом Палісою він продовжив серію робочих зустрічей із керівниками корпусів, які обороняють найбільш інтенсивні напрямки фронту.

    До обговорення долучилися командири шести армійських і десантно-штурмових корпусів — Дмитро Волошин, Артем Богомолов, Олексій Майстренко, Євген Ласійчук, Святослав Заїць та Ярослав Сидоров.

    Під час зустрічі військові доповіли про поточну ситуацію на Слов’янському, Покровському, Олександрівському, Харківському та інших напрямках, де тривають найзапекліші бойові дії. Окрему увагу приділили питанням забезпечення підрозділів, організації оборони, ротації особового складу та удосконаленню взаємодії між різними рівнями військового управління.

    Зеленський повідомив, що одним із важливих питань стала реалізація програми справедливого розподілу особового складу між бойовими бригадами. За його словами, ця система працює з грудня і вже продемонструвала свою ефективність у забезпеченні військ необхідними людськими ресурсами.

    Президент наголосив, що командири також детально обговорили потреби Сил оборони в озброєнні та техніці, необхідних для стримування російських військ і проведення бойових операцій.

    «Обговорили необхідне постачання зброї та засобів для ведення бойових дій, реалізації ротацій, захисту нашої логістики й знищення логістики росіян. Потрібно більше далекобійної артилерії — снарядів 155-го калібру», — зазначив Володимир Зеленський.

    За словами глави держави, одним із ключових напрямків розвитку української армії залишається масштабування використання наземних роботизованих комплексів. Президент повідомив, що держава спільно з українськими виробниками працюватиме над збільшенням кількості таких систем, а також над створенням нових засобів ураження середньої дальності, які він назвав одним із пріоритетів розвитку оборонного сектору.

    Окрему увагу під час наради приділили практичним пропозиціям командирів щодо вдосконалення роботи корпусів та масштабування вже успішних рішень, які застосовуються на рівні окремих бригад.

    Президент окремо відзначив внесок бригадного генерала Дмитра Волошина.

    «Особливо хочу подякувати бригадному генералу Волошину за пропозиції по масштабуванню в корпусах тієї роботи, яка вже дає результати на рівні бригад, по доопрацюванню засобів і власному виробництву», — повідомив Зеленський.

    Також глава держави позитивно оцінив доповідь генерала Олексія Майстренка щодо вирішення технічних проблем на його напрямку та відзначив бачення генерала Ярослава Сидорова щодо подальшого забезпечення військ необхідними ресурсами.

    Президент наголосив, що подібні зустрічі дозволяють отримувати безпосередню інформацію від командирів, які керують бойовими діями, та оперативно ухвалювати рішення щодо забезпечення українських військових усім необхідним.

    На тлі активних консультацій із військовим керівництвом у медіа останніми днями також з’явилася інформація про можливі кадрові зміни у Збройних силах України. Зокрема, Financial Times повідомляло, що Володимир Зеленський нібито розглядає можливість зміни головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, однак офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

  • Зеленський може звільнити Сирського, але за однієї ключової умови

    Зеленський може звільнити Сирського, але за однієї ключової умови

    Президент України Володимир Зеленський розглядає можливість зміни керівництва Збройних сил України та не виключає звільнення головнокомандувача Олександра Сирського. Водночас остаточне рішення, за інформацією джерел, залежатиме від того, чи вдасться знайти кандидата, здатного забезпечити безперервне управління армією в умовах повномасштабної війни.

    Про це повідомляє Financial Times.

    За даними видання, найближчими днями Володимир Зеленський планує провести зустріч із військовим командуванням, під час якої заслухає оцінку ситуації на фронті та проведе співбесіди з потенційними кандидатами на посаду головнокомандувача ЗСУ.

    Співрозмовник Financial Times стверджує, що глава держави готовий ухвалити рішення про відставку Олександра Сирського лише за умови, якщо буде знайдено командувача, який зможе безболісно перебрати управління військами та забезпечити стабільність оборони на всій лінії фронту, яка нині простягається приблизно на 1200 кілометрів.

    За інформацією видання, головною умовою можливих кадрових змін є відсутність ризиків для керованості української армії під час передачі повноважень. У керівництві держави, як зазначає FT, прагнуть уникнути будь-яких рішень, які могли б негативно вплинути на бойову готовність Збройних сил у період активних бойових дій.

    Видання також зазначає, що дискусії навколо роботи головнокомандувача активізувалися після нещодавніх кадрових змін у Міністерстві оборони України. За оцінкою журналістів, питання взаємодії між військовим і політичним керівництвом стало одним із факторів, які вплинули на обговорення подальших кадрових рішень.

    Раніше президент України Володимир Зеленський ухвалив рішення про звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони. Як повідомлялося, однією з причин такого кроку могла стати відсутність ефективної взаємодії між Міністерством оборони та керівництвом Збройних сил України, зокрема з головнокомандувачем Олександром Сирським.

    Також повідомлялося, що Михайло Федоров раніше пропонував президенту розглянути питання зміни керівництва ЗСУ. Після звільнення Зеленський заявив, що Федоров залишиться у його команді, однак не уточнив, яку саме посаду він може обійняти надалі.

    Сам Федоров згодом повідомив, що президент запропонував йому стати своїм радником, однак він відмовився від цієї пропозиції.

    Після кадрових змін у Міністерстві оборони виконувачем обов’язків міністра було призначено генерал-майора Євгенія Хмару, який до цього очолював Службу безпеки України у статусі тимчасового виконувача обов’язків.

    Як зазначає Financial Times, питання можливого оновлення військового керівництва залишається одним із найважливіших для української влади, адже будь-які кадрові рішення мають враховувати складну ситуацію на фронті та необхідність забезпечення безперервного управління військами.

    На момент публікації офіційних заяв президента України або Офісу президента щодо можливого звільнення Олександра Сирського не було. Інформація про розгляд такого рішення ґрунтується на даних, отриманих Financial Times від джерела, обізнаного з перебігом внутрішніх консультацій.

  • РФ може мобілізувати понад пів мільйона людей вже восени

    РФ може мобілізувати понад пів мільйона людей вже восени

    Росія восени цього року може розпочати масштабну мобілізацію, у межах якої планують залучити понад 500 тисяч осіб. За оцінкою української сторони, частину мобілізованих можуть відправити на фронт уже протягом перших двох тижнів після призову, тоді як інші проходитимуть короткострокову підготовку для можливого відкриття нового напрямку бойових дій.

    Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко у своєму Telegram-каналі.

    За словами Коваленка, російське військово-політичне керівництво вже формує плани щодо проведення масштабної мобілізаційної кампанії восени.

    «Росія готує мобілізацію від 500 тис. людей на осінь. Деяких планують кидати в бій у перші два тижні для затикання дірок на сході, інших готуватимуть від місяця для потенційного відкриття нового напрямку фронту. Це такий план РФ», – заявив він.

    За оцінкою керівника Центру протидії дезінформації, найближчі місяці можуть стати одним із найнапруженіших періодів війни. Він вважає, що восени та взимку українським Силам оборони доведеться протистояти масштабним наступальним діям російських військ.

    Коваленко наголосив, що майбутні бойові дії можуть характеризуватися інтенсивними піхотними боями із широким застосуванням безпілотників, керованих авіаційних бомб, артилерії та інших сучасних засобів ураження.

    За його словами, саме тому Україна має бути готовою до складного осінньо-зимового періоду на фронті, коли Росія може спробувати компенсувати власні втрати за рахунок масового поповнення особового складу.

    Питання нової хвилі мобілізації в Росії вже неодноразово порушувалося українським керівництвом. Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що після виборів до Державної думи Росії Кремль може вдатися до нового масштабного призову громадян. На його думку, це дозволить російській владі зменшити витрати на залучення контрактників, яким необхідно виплачувати значно більші грошові винагороди.

    Про підготовку Росії до нової мобілізаційної кампанії раніше також повідомляли в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України. За інформацією української розвідки, російська влада проводить приховані заходи для підготовки до подальшого збільшення чисельності армії, необхідної для продовження війни проти України.

    Водночас офіційна Москва продовжує уникати будь-яких заяв про можливість проведення загальної мобілізації. Експерти пов’язують це з побоюваннями Кремля щодо негативної реакції суспільства, адже попередня хвиля мобілізації восени 2022 року викликала значний суспільний резонанс і масовий виїзд громадян з країни.

    За даними української сторони, російська влада також продовжує використовувати інші механізми поповнення армії. Зокрема, повідомлялося, що регіональна влада РФ чинить тиск на підприємства та бізнес, вимагаючи забезпечити визначену кількість людей для участі у війні проти України. У випадках, коли виконати такі вимоги неможливо, підприємцям нібито пропонують сплачувати значні кошти замість направлення працівників до війська.

    На цей момент офіційного підтвердження інформації про підготовку мобілізації чисельністю понад 500 тисяч осіб з боку російської влади немає. Озвучені дані базуються на заяві керівника Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрія Коваленка.

  • Президент провів окрему зустріч із “Флешем”: про що говорили після кадрових змін у Міноборони

    Президент провів окрему зустріч із “Флешем”: про що говорили після кадрових змін у Міноборони

    Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із фахівцем у сфері військових технологій Сергієм Бескрестновим, більш відомим за позивним «Флеш». Головною темою розмови стали розвиток сучасних оборонних технологій, впровадження нових рішень для українського війська та оперативне реагування на технологічні зміни, які впроваджує російська армія. За підсумками зустрічі глава держави заявив, що сторони домовилися про максимально тісну співпрацю, а найближчим часом будуть ухвалені відповідні рішення.

    Про зустріч Зеленський повідомив у своїх офіційних соціальних мережах. За словами президента, вони детально обговорили всі найактуальніші питання, пов’язані з технологічною складовою української оборони.

    «Зустріч із Сергієм Бескрестновим – “Флешем”. Дуже детально обговорили все, що зараз найбільш актуально щодо технологічної складової нашої оборони. Саме технологічна спроможність зберігає життя наших воїнів і повертає цю війну додому – до Росії», – зазначив Зеленський.

    Президент наголосив, що одним із ключових факторів успіху України у війні є швидке впровадження нових технологій. Йдеться не лише про розвиток безпілотних систем, а й про засоби радіоелектронної боротьби, зв’язку, автоматизації управління військами та інші інноваційні рішення, які дозволяють ефективніше виконувати бойові завдання та мінімізувати втрати особового складу.

    Окрему увагу під час розмови приділили тому, як Росія змінює свої технологічні підходи до ведення війни. Зеленський підкреслив, що Україна має оперативно реагувати на появу нових російських розробок.

    «Важливо завжди своєчасно реагувати на військові інновації, які з’являються у силах і засобах армії агресора. Принцип простий: знаємо деталі – ефективно протидіємо», – зазначив глава держави.

    За словами президента, результатом зустрічі стала домовленість про максимально тісну співпрацю.

    «Домовилися із Сергієм максимально співпрацювати. Будуть рішення», – повідомив Зеленський, не уточнивши, про які саме кадрові чи організаційні кроки йдеться.

    Зустріч відбулася лише через кілька днів після масштабних кадрових змін у Міністерстві оборони. Напередодні Сергій Бескрестнов повідомив, що більше не виконує обов’язків радника міністра оборони після відставки Михайла Федорова. Саме Федоров у січні 2026 року запросив «Флеша» до команди як радника з питань оборонних технологій. Основними напрямами його роботи були розвиток безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби, аналіз російських технологій та експертна оцінка нових військових розробок.

    Сергій Бескрестнов вважається одним із найвідоміших українських експертів у сфері безпілотної авіації, радіозв’язку та РЕБ. Від початку повномасштабного вторгнення він регулярно аналізує нові російські технології, проводить навчання для українських військових і публічно звертає увагу на критичні проблеми, які потребують швидких технологічних рішень.

    Наприкінці червня «Флеш» наголошував, що одним із найбільших викликів для Сил оборони залишаються російські керовані авіабомби (КАБ), а також швидкий розвиток російських систем радіоелектронної боротьби та нових засобів керування ударними безпілотниками. Він закликав прискорити створення серійних засобів протидії КАБам і активніше впроваджувати сучасні рішення для боротьби з ворожими БПЛА.

    Останніми місяцями експерт також попереджав про використання Росією елементів штучного інтелекту у безпілотниках типу «Молнія» та прогнозував, що аналогічні технології з часом можуть інтегрувати і в ударні дрони типу Shahed. На його думку, саме швидкість адаптації визначатиме перевагу на полі бою.

    Паралельно із зустріччю з «Флешем» президент провів низку нарад із військовим командуванням, присвячених ситуації на фронті, розвитку оборонної промисловості та забезпеченню українських військових сучасними технологічними рішеннями. Це свідчить про те, що технологічний компонент війни залишається одним із головних пріоритетів українського керівництва.

    Хоча Зеленський не розкрив деталей майбутніх рішень, його заява про максимально тісну співпрацю з одним із найвідоміших експертів у сфері військових технологій може свідчити про намір посилити взаємодію держави з профільними фахівцями для швидшого впровадження інновацій на фронті.

  • Світло вмикають вручну: у Севастополі енергосистема на межі, окупаційна влада скасувала навіть графіки

    Світло вмикають вручну: у Севастополі енергосистема на межі, окупаційна влада скасувала навіть графіки

    В окупованому Севастополі різко погіршилася ситуація з електропостачанням. Призначена Росією адміністрація повідомила про запровадження додаткових обмежень потужності, через що місто фактично перейшло на аварійний режим розподілу електроенергії. За словами окупаційного керівника Севастополя Михайла Развожаєва, енергетики змушені перемикати мережі вручну, а заздалегідь визначених графіків відключень наразі не існує.

    Развожаєв заявив, що рішення про додаткові обмеження ухвалив системний оператор для «балансування енергосистеми всього півострова». Він закликав мешканців поставитися до ситуації з розумінням і пояснив, що диспетчерські команди надходять у режимі реального часу, тому скласти точний графік подачі електроенергії неможливо.

    За його словами, окупаційній владі довелося відмовитися навіть від нещодавно запровадженого режиму «2 години зі світлом – 6 годин без світла». Якщо раніше саме такий графік застосовувався після пошкодження енергетичної інфраструктури, то тепер навіть його дотримуватися вже не вдається через нестачу доступної потужності.

    Як пояснює окупаційна адміністрація, електроенергію насамперед спрямовують на забезпечення роботи лікарень, насосних станцій водопостачання та інших об’єктів критичної інфраструктури. Через це мешканці окремих районів можуть бачити, що сусідні будинки залишаються зі світлом, тоді як їхні квартали тривалий час залишаються знеструмленими. За версією Развожаєва, це пов’язано з особливостями схеми живлення, а не з вибірковим відключенням окремих будинків.

    Окупаційна влада пообіцяла спробувати стабілізувати роботу мереж до вечора та повернутися хоча б до режиму «2 через 6». Водночас навіть цей варіант називають лише орієнтовним, адже фактичний час відключень залежить від команд диспетчерів і поточного навантаження на систему.

    Криза триває вже кілька тижнів

    Проблеми з електропостачанням у Севастополі виникли не сьогодні. Наприкінці червня російська окупаційна адміністрація вже запроваджувала аварійні відключення без фіксованого графіка, пояснюючи це перевантаженням енергосистеми та необхідністю запобігти масштабнішій аварії. Тоді жителів просили мінімізувати використання енергоємних електроприладів.

    Згодом ситуація тимчасово покращилася, однак уже 14 липня після нових повідомлень про пошкодження енергетичної інфраструктури місто знову перевели на жорсткий режим відключень — дві години електропостачання та шість годин без нього. Развожаєв тоді заявляв, що енергетики працюють над перебудовою системи та використанням усіх резервів.

    За повідомленнями українських військових і російських посадовців, останніми тижнями українські безпілотники неодноразово атакували енергетичні об’єкти в окупованому Криму. Російська сторона визнавала пошкодження окремих елементів інфраструктури та пов’язувала з цим перебої з електропостачанням.

    Енергетичні труднощі охопили не лише Севастополь

    Проблеми в окупованому Криму останнім часом стосуються не лише електроенергії. У червні російська адміністрація Севастополя також запроваджувала тимчасові обмеження на продаж пального цивільному населенню, скорочувала роботу громадського транспорту, магазинів і вуличного освітлення. Такі заходи пояснювали перебоями з логістикою та необхідністю зберігати ресурси для критичних служб.

    Міжнародні оглядачі зазначають, що українські удари по логістичній та енергетичній інфраструктурі окупованого Криму останніми місяцями суттєво ускладнили забезпечення російських військових об’єктів на півострові. Російська влада, своєю чергою, пояснює запроваджені обмеження необхідністю підтримувати стабільність енергосистеми та забезпечувати функціонування критично важливої інфраструктури.

    Наразі жителі Севастополя залишаються без чіткого розуміння, коли саме у їхніх будинках з’явиться електроенергія. Влада фактично підтвердила, що через дефіцит потужності диспетчери змушені керувати мережею в ручному режимі, а графіки відключень більше не можуть гарантуватися.

  • У НАТО відреагували на звільнення Федорова: Рютте назвав головну вимогу до нового очільника Міноборони

    У НАТО відреагували на звільнення Федорова: Рютте назвав головну вимогу до нового очільника Міноборони

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що після зміни керівництва Міністерства оборони України очікує збереження нинішнього оборонного курсу та послідовності у діях Києва. Коментуючи звільнення Михайла Федорова, глава Північноатлантичного альянсу наголосив, що мав із ним добрі робочі відносини, однак не вважає, що кадрове рішення має призвести до суттєвого перегляду української стратегії у війні проти Росії.

    Заяву Рютте зробив у коментарі німецькому агентству dpa. За словами генсека НАТО, він очікує, що майбутній очільник українського оборонного відомства продовжить курс, який проводив Федоров. Рютте також побажав колишньому міністру успіхів і підкреслив, що заміна однієї посадової особи не повинна зруйнувати вже створені механізми співпраці між Україною та її союзниками.

    «У мене були добрі робочі стосунки з Михайлом Федоровим. Я бажаю йому всього найкращого, і його наступник, без сумніву, продовжить цей курс», — заявив керівник Альянсу.

    Фактично Рютте дав зрозуміти, що в НАТО розглядають українську оборонну політику як довгостроковий державний курс, а не як набір ініціатив, прив’язаних до конкретного міністра. Для партнерів важливо, щоб після кадрових перестановок не сповільнилися постачання озброєння, розвиток оборонного виробництва, впровадження безпілотних систем, координація допомоги та обмін інформацією.

    Михайло Федоров очолив Міністерство оборони 14 січня 2026 року. Його призначення тоді підтримали 277 народних депутатів. До переходу в оборонне відомство він протягом кількох років відповідав за цифрову трансформацію держави, а після призначення міністром оборони мав перенести технологічний підхід у військове управління.

    У липні Федоров підтвердив, що залишає посаду. Під час формування нового Кабінету Міністрів його кандидатуру повторно не внесли, а посада керівника Міноборони залишилася вакантною. Станом на момент заяви Рютте офіційного рішення Верховної Ради про призначення постійного наступника Федорова ще не було оприлюднено.

    Саме тому слова генсека НАТО про «послідовність» стосуються не лише персоналії майбутнього міністра. Йдеться про збереження темпу реформ і військових операцій у момент, коли Україна одночасно протистоїть російському наступу, нарощує власне виробництво зброї та намагається переконати союзників у необхідності довгострокової підтримки.

    Рютте побачив покращення на фронті

    Коментуючи ситуацію на полі бою, Марк Рютте заявив, що українські військові нині діють значно краще, ніж на початку року. За його оцінкою, російські війська продовжують просування, але роблять це дуже повільно, тоді як українським силам вдалося провести контратаки на окремих напрямках.

    Генсек НАТО не назвав конкретних ділянок фронту та не розкрив деталей операцій. Тому його слова слід сприймати як загальну політичну й військову оцінку, а не як офіційне повідомлення про масштабний контрнаступ.

    Водночас ця заява має важливий сигнал для союзників: попри складну ситуацію, Україна зберігає здатність не лише оборонятися, а й проводити локальні наступальні дії. Рютте наголосив, що російська армія не змогла досягти швидкого прориву, хоча продовжує витрачати величезні людські та матеріальні ресурси.

    Окремо глава НАТО відзначив спроможність України завдавати ударів на значній відстані від лінії фронту. За його словами, українські сили уражають об’єкти російської енергетичної інфраструктури та промислової бази, послаблюючи можливості Москви фінансувати й забезпечувати війну.

    Такі операції останніми місяцями стали одним із ключових елементів української стратегії. Їхня мета полягає у зниженні спроможності Росії виробляти озброєння, ремонтувати військову техніку, постачати пальне армії та отримувати доходи від енергетичного сектору.

    Росія втрачає до 35 тисяч військових щомісяця

    Марк Рютте також навів оцінку російських втрат. За його словами, армія РФ щомісяця втрачає від 25 тисяч до 35 тисяч військовослужбовців. Генсек НАТО назвав такі показники жахливими для самих військових та їхніх родин.

    Він звернувся до росіян, які лише розглядають можливість підписати контракт із військом, попередивши, що вони можуть опинитися серед приблизно 30 тисяч військових, яких Росія втратить цього або наступного місяця.

    При цьому Рютте не представив методологію розрахунку й не уточнив у своїй заяві, чи йдеться виключно про загиблих, чи про сукупні втрати вбитими та тяжкопораненими. В інших повідомленнях із переказом його слів ці цифри трактуються саме як загальні бойові втрати. Тому називати всі 25–35 тисяч загиблими без додаткового підтвердження було б некоректно.

    Український Генеральний штаб публікує власні щоденні оцінки втрат російських сил. Наприклад, лише за 14 липня українська сторона оцінювала втрати особового складу РФ у 1470 осіб. Ці дані є оцінками воєнного часу та не можуть бути незалежно перевірені в режимі реального часу.

    Високі втрати, за логікою Рютте, демонструють ціну надзвичайно повільного просування російської армії. Москва продовжує поповнювати підрозділи контрактниками, пропонуючи значні виплати, однак водночас змушена компенсувати постійне вибуття людей на фронті.

    Чому НАТО важлива наступність у Міноборони

    Для союзників кадрова стабільність в українському оборонному секторі важлива через велику кількість довгострокових програм. Частина з них передбачає не одноразове передавання техніки, а спільне виробництво озброєння, підготовку військових, технічне обслуговування систем та інтеграцію українських структур зі стандартами Альянсу.

    Зміна міністра сама по собі не означає припинення цих програм. Однак кожному новому керівникові необхідно швидко вибудувати робочі відносини з іноземними партнерами, військовим командуванням, українськими виробниками та парламентом.

    Саме тому Рютте не став публічно втручатися у внутрішнє кадрове рішення України, але чітко озвучив очікування НАТО: нинішній напрям має бути збережений.

    Для Альянсу значення має й те, що Україна продовжує розвивати технологічні спроможності. За час роботи Федорова у Міноборони акцент робився на цифровізації управління, застосуванні дронів, розвитку засобів перехоплення безпілотників і масштабуванні технологічних рішень. Партнери очікують, що новий міністр не відмовиться від цих напрямів і не допустить паузи в реалізації вже започаткованих проєктів.

    Відставка викликала суперечки в Україні

    Рішення не залишати Федорова на чолі Міноборони спричинило широку суспільну дискусію. Частина військових, волонтерів і представників технологічного сектору висловила занепокоєння, що кадрова зміна може загальмувати реформи й розвиток безпілотних систем.

    Водночас офіційні причини непризначення Федорова до нового складу уряду вичерпно не пояснювалися. У медіа з’являлися версії про конфлікти навколо закупівель, мобілізаційної політики та взаємин із військовим командуванням, однак значна частина цих тверджень спирається на анонімні джерела і не підтверджена офіційними документами.

    Через це позиція Рютте виглядає максимально обережною. Він не оцінював мотиви звільнення, не підтримував жодну зі сторін внутрішньої дискусії та не називав бажаного кандидата. Генсек лише відзначив роботу Федорова й висловив упевненість, що наступник продовжить обраний курс.

    Головний сигнал НАТО полягає у тому, що кадрові перестановки в Києві не повинні вплинути на здатність України вести війну, розвивати власну оборонну промисловість і координувати допомогу із союзниками. На тлі повільного російського просування, високих втрат армії РФ та українських ударів по об’єктах у російському тилу Рютте очікує не зміни стратегії, а її послідовного продовження.

  • Кулеба попередив про фатальні наслідки: Зеленський має або звільнити Сирського, або обмежити його вплив

    Кулеба попередив про фатальні наслідки: Зеленський має або звільнити Сирського, або обмежити його вплив

    Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба прокоментував гострий конфлікт між колишнім очільником Міністерства оборони Михайлом Федоровим та головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським. За його оцінкою, після того як президент Володимир Зеленський фактично зробив вибір на користь однієї зі сторін, повернення Федорова на попередню посаду вже не забезпечить нормальної та продуктивної роботи оборонного відомства.

    Кулеба провів паралель із власним досвідом роботи на посаді міністра закордонних справ. Він пригадав ситуацію, коли президент у питаннях зовнішньої політики дедалі більше покладався на тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака. За словами дипломата, саме тоді він дійшов висновку, що перебування на міністерській посаді втрачає сенс, якщо глава держави зробив ставку на іншу людину у відповідній сфері.

    «Немає сенсу залишатися міністром будь-чого, якщо президент у цій сфері зробив ставку на іншу людину», — заявив Кулеба. Він додав, що в подібній конфігурації посадовець може формально зберігати повноваження, але фактично втрачає можливість реалізовувати власну політику та впливати на ключові рішення.

    Саме тому, на думку колишнього глави МЗС, заклики повернути Михайла Федорова на посаду міністра оборони не вирішують головної проблеми. Навіть у разі формального поновлення він опинився б у ситуації, коли президент, міністр і головнокомандувач діють окремо та не мають спільного бачення. Кулеба описав таку модель як існування кожного керівника у власній «бульбашці», що особливо небезпечно для держави, яка веде повномасштабну війну.

    Конфлікт між Федоровим і Сирським став публічним після серії різких заяв колишнього міністра оборони. Федоров звинуватив військове керівництво у блокуванні запропонованих Міністерством оборони реформ, зокрема змін у системі комплектування війська та запровадження нової моделі контрактів.

    За словами Федорова, успішний перехід ЗСУ на нові контракти залежав не лише від цифрових рішень чи фінансування, а й від готовності командирів та Генерального штабу змінювати усталені підходи. Він стверджував, що на найвищому рівні ініціативи Міноборони стикнулися зі свідомим спротивом, а відповідальність за системну кризу у сфері мобілізації поклав особисто на Сирського.

    Федоров також заявив, що запропоновані його командою зміни почали блокувати, тоді як головнокомандувач нібито уникав прямого обговорення проблем. Колишній міністр звинуватив Сирського в інтригах і небажанні зосередитися на пошуку асиметричних способів протидії Росії.

    «Замість того, щоб придумати, як асиметрично перемогти Росію, він придумав, як розколоти країну», — заявив Федоров, описуючи наслідки протистояння між оборонним відомством та військовим командуванням.

    Президент Володимир Зеленський публічно визнав, що між міністром оборони та головнокомандувачем існували серйозні суперечності. За інформацією джерел «Української правди», під час спілкування з депутатами фракції «Слуга народу» президент пояснював кадрові рішення тим, що більше не міг допустити постійного протистояння між Міністерством оборони та Генеральним штабом.

    Співрозмовники видання передавали слова Зеленського про те, що ситуація доходила до абсурду: Сирський міг звинувачувати Міноборони у ненаданні ресурсів для певних операцій, тоді як Федоров стверджував, що необхідні засоби були передані, але військове керівництво неправильно їх використовувало.

    Президент наголошував, що у країні, яка воює, Міністерство оборони та Генеральний штаб не можуть вести боротьбу між собою. Водночас він нібито визнав, що за логікою ситуації змінювати варто було б обох керівників, однак одночасно ухвалити два настільки масштабні кадрові рішення він не готовий.

    Після відставки Федорова Зеленський заявив, що той має залишитися у президентській команді, однак не уточнив, яку саме посаду йому можуть запропонувати. Президент також прокоментував акції на підтримку колишнього міністра, зазначивши, що громадяни мають право висловлювати свою позицію, а влада чує суспільство.

    Сирський у відповідь на гостру критику не став публічно розбирати кожне звинувачення Федорова. Головнокомандувач подякував колишньому міністру за роботу та побажав йому залишатися в команді України. Він наголосив, що керівництву держави та військовим зараз необхідно зосередитися на війні й ефективній стратегії, яка, за його словами, демонструє конкретні результати.

    Водночас Дмитро Кулеба вважає, що проблема значно ширша за особисті взаємини двох посадовців. Окрему увагу він звернув на небезпеку надмірної концентрації впливу в руках однієї людини. За словами дипломата, українська політична історія вже демонструвала, що ситуація стає загрозливою, коли певний посадовець починає вважати себе всесильним і переконаний, що може вирішувати з президентом будь-які питання на власну користь.

    Кулеба прямо заявив, що глава держави має або розв’язувати питання про звільнення Сирського, або встановити для головнокомандувача чіткі інституційні обмеження. На думку колишнього міністра, не можна чекати, доки ситуація погіршиться, оскільки наслідки помилок у військовому управлінні вимірюються не лише політичними рейтингами чи кар’єрами чиновників.

    «За це буде заплачено людськими життями і дедалі більшими руйнуваннями», — попередив Кулеба.

    Ця заява стала однією з найжорсткіших публічних оцінок ролі Сирського з боку колишнього високопосадовця. Кулеба фактично закликав президента не обмежуватися заміною міністра оборони, а оцінити весь механізм ухвалення рішень у секторі безпеки й оборони.

    Ситуація навколо Федорова і Сирського оголила давню проблему розподілу повноважень між цивільним та військовим керівництвом. Міністерство оборони відповідає за формування політики, ресурсне забезпечення, закупівлі, цифровізацію та організацію системи комплектування. Головнокомандувач і Генеральний штаб безпосередньо відповідають за планування та ведення бойових дій, застосування військ і реалізацію рішень на фронті.

    У теорії ці дві частини оборонної вертикалі повинні працювати як єдина система. Однак за відсутності довіри та чітких механізмів координації суперечки щодо ресурсів, мобілізації, кадрової політики чи технологічних реформ можуть перетворюватися на боротьбу за вплив.

    До публічної дискусії долучилися й представники військового середовища. Командувач Об’єднаних сил Михайло Драпатий підтримав курс на зміни, який асоціювали з командою Федорова, та наголосив, що армії потрібні нові правила. За його словами, правильні рішення не повинні залежати лише від особистої сміливості окремого командира або від підтримки конкретної команди в міністерстві.

    Раніше Сирський і Федоров публічно заперечували наявність масштабного конфлікту. Ще наприкінці червня головнокомандувач говорив, що кожна зі сторін виконує власні завдання, хоча й визнавав періодичне виникнення питань і суперечностей. Федоров також описував відносини з військовим керівництвом як робочі. Однак після урядових перестановок накопичені розбіжності вийшли у публічну площину.

    За даними джерел у парламентській фракції «Слуга народу», Зеленський не планував повторно вносити кандидатуру Федорова на посаду очільника Міноборони. Серед можливих претендентів на міністерське крісло називали Ігоря Клименка. Водночас остаточна роль Федорова в оновленій системі влади на момент появи цих повідомлень залишалася невідомою.

    Колишній міністр закордонних справ переконаний, що механічне повернення Федорова не відновить ефективність системи, якщо базове політичне рішення президента вже ухвалене. Для нормальної роботи міністр повинен мати не лише формальні повноваження, а й реальну довіру глави держави, можливість впливати на рішення та узгоджувати дії з військовим командуванням.

    Заява Кулеби стосується не лише кадрової долі Федорова або майбутнього Сирського. Вона порушує ширше питання про те, як у воюючій державі розподіляється влада, хто несе відповідальність за рішення та чи існують інституційні запобіжники від надмірного посилення окремих посадовців.

    На думку ексглави МЗС, конфлікт не можна просто приховати черговими кадровими перестановками. Якщо президент зберігає Сирського на посаді, він має чітко визначити межі його повноважень і забезпечити систему контролю. Якщо ж така модель не працює, кадрове рішення потрібно ухвалювати до того, як управлінські помилки призведуть до нових втрат на фронті та руйнувань у тилу.

  • Одразу після звільнення Федорова: Єрмак відвідав командний пункт Сирського — що відбувається

    Одразу після звільнення Федорова: Єрмак відвідав командний пункт Сирського — що відбувається

    Андрій Єрмак увечері 16 липня відвідав пункт управління головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського в одній з прифронтових областей. Про це повідомила «Українська правда» з посиланням на власні джерела серед військових та правоохоронців. За інформацією співрозмовників видання, зустріч відбулася вже після звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони та на тлі його гучного публічного конфлікту з головнокомандувачем ЗСУ.

    Деталі самої зустрічі наразі залишаються невідомими. Джерела не розкрили ні її тривалості, ні тем, які обговорювалися під час візиту. Також відсутні офіційні коментарі від Андрія Єрмака або Генерального штабу. «Українська правда» повідомила, що звернулася до Єрмака за коментарем та направила офіційний запит Олександру Сирському, однак на момент публікації відповіді не було.

    Поява інформації про поїздку Єрмака викликала підвищену увагу через політичний контекст останніх днів. За кілька годин до цього президент Володимир Зеленський оголосив про кадрові зміни в Міністерстві оборони після відкритого конфлікту між тодішнім міністром оборони Михайлом Федоровим та головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Зеленський визнав, що співпраця між двома керівниками фактично зайшла у глухий кут, а суперечності негативно впливали на роботу оборонного сектору.

    Сам Михайло Федоров після відставки заявив, що неодноразово пропонував президенту змінити головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського та начальника Генерального штабу Андрія Гнатова. На його думку, такі кадрові рішення були необхідні для переходу до сучаснішої моделі ведення війни, розвитку технологічних рішень та активнішого застосування асиметричних засобів боротьби проти Росії. Федоров стверджував, що практично всі ініціативи Міністерства оборони щодо реформування армії стикалися із системним спротивом військового командування.

    У відповідь на ці заяви Сирський не вступав у публічну полеміку. Він лише зазначив, що сподівається на подальшу роботу Федорова в українській команді та подякував йому за зроблене. Водночас президент Зеленський підтвердив, що між міністром оборони та головнокомандувачем існували серйозні розбіжності щодо управління військом, мобілізації та вирішення проблем на фронті.

    За даними джерел «Української правди», саме конфлікт між Федоровим і Сирським став однією з головних причин рішення президента про кадрові зміни. Зеленський підкреслив, що в умовах війни Міністерство оборони та Генеральний штаб повинні працювати як єдина система, а постійне протистояння між двома центрами ухвалення рішень є неприйнятним.

    Відставка Федорова спричинила помітний суспільний резонанс. У Києві та низці інших міст України відбулися акції на його підтримку. Учасники протестів закликали президента повернути Федорова на посаду та не змінювати курс на цифровізацію армії й розвиток сучасних технологій. За інформацією міжнародних агентств, звільнення одного з найпопулярніших урядовців стало причиною найбільших внутрішньополітичних протестів за останній час.

    На цьому тлі візит Єрмака до Сирського став предметом активного обговорення. Водночас жодних підтверджених даних про зміст переговорів наразі немає. Будь-які припущення щодо ухвалення кадрових рішень, обговорення ситуації навколо Федорова чи майбутнього керівництва ЗСУ залишаються непідтвердженими.

    Варто зазначити, що повідомлення стосується лише самого факту поїздки, який, за даними «Української правди», підтвердили джерела серед військових та правоохоронців. Інформації про те, чи були присутні інші посадовці, скільки тривала зустріч і які рішення могли бути ухвалені, наразі немає.

    Паралельно президент Зеленський продовжив формування нового складу уряду. Він повідомив про намір запропонувати Верховній Раді кандидатуру Євгенія Хмари на посаду міністра оборони, а до ухвалення відповідного рішення Хмара виконуватиме обов’язки очільника оборонного відомства. Таким чином, кадрові зміни відбуваються одночасно із пошуком нової моделі взаємодії між Міністерством оборони та Генеральним штабом.

    На цей момент офіційних заяв щодо візиту Єрмака до командного пункту Сирського не оприлюднено, а тому його мета та результати залишаються невідомими. Єдиним підтвердженим фактом є сам візит, про який повідомили джерела «Української правди», тоді як будь-які інші версії або припущення наразі не підтверджені.