Позначка: ЗСУ

  • «Михайле Альбертовичу, вибачте»: Сирський уперше відповів на заяви Федорова

    «Михайле Альбертовичу, вибачте»: Сирський уперше відповів на заяви Федорова

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський прокоментував суспільний резонанс навколо його відносин із колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим. Головком заявив, що не сприймав розбіжності між ними як особистий конфлікт, попросив вибачення, якщо своєю поведінкою образив ексміністра, та закликав не перетворювати робочі суперечки на політичне протистояння.

    Свою позицію Сирський виклав в авторській колонці для видання «Мілітарний». Заява з’явилася після кількох днів публічних дискусій щодо відставки Федорова, роботи Генерального штабу та можливих кадрових змін у вищому військовому керівництві.

    Головнокомандувач зазначив, що для нього стало несподіванкою дізнатися про нібито особистий конфлікт із колишнім очільником Міністерства оборони. За його словами, взаємодія між ними залишалася робочою, хоча позиції двох інституцій щодо окремих питань могли не збігатися.

    «Для мене було несподіванкою дізнатися, що у нас із паном міністром був конфлікт. Я сприймав наші відносини як робочі: зі складними питаннями, з різними позиціями. Так і має бути між двома інституціями під час великої війни», — написав Сирський.

    Головком фактично визнав, що під час спільної роботи виникали гострі дискусії. Водночас він наголосив, що розбіжності між військовим командуванням і Міністерством оборони не слід автоматично трактувати як особисте протистояння керівників.

    Сирський особисто звернувся до Федорова

    Окрему частину заяви Сирський адресував безпосередньо Михайлу Федорову. Головнокомандувач попросив вибачення, якщо його жорсткий стиль роботи міг образити колишнього міністра.

    «Якщо я когось чимось образив: Михайле Альбертовичу, вибачте. Буваю жорстким», — заявив він.

    Водночас Сирський закликав Федорова та всіх, хто стежить за розвитком ситуації, зосередитися не на особистих взаєминах посадовців, а на головній меті — перемозі України у війні.

    Головнокомандувач підкреслив, що жодна окрема людина, незалежно від посади чи суспільної популярності, не може бути важливішою за державу, її армію та інституції.

    «Україна більша за Федорова, Сирського і будь-кого з нас. Україна вистоїть не тому, що в ній є незамінні люди, а тому, що в ній є армія, інституції та мільйони людей, які роблять свою роботу», — написав головком.

    За його словами, зведення складної ситуації у секторі оборони до боротьби двох конкретних посадовців може лише послабити державу та зіграти на користь Росії.

    «Звести цю війну до протистояння двох персон — найбільша послуга, яку ми можемо зробити ворогу», — наголосив Сирський.

    Головком заявив про небезпечний поділ суспільства

    Сирський також звернув увагу на формування в інформаційному просторі умовних «таборів» прихильників Федорова та Сирського. За його словами, такий поділ спрощує складні проблеми війська й підміняє професійну дискусію емоційними гаслами.

    Головком підкреслив, що питання мобілізації, оборонних закупівель, забезпечення бойових частин та управління військами не можуть вирішуватися лише через публічні кампанії або суперечки в соціальних мережах.

    «Війну виграє реальна робота, а не публічна драма навколо неї», — підсумував Сирський.

    Його заява стала відповіддю на резонансні слова Федорова, який після звільнення з посади міністра оборони публічно розповів про проблеми у взаємодії з головнокомандувачем і Генеральним штабом.

    Федоров стверджував, що частина ініціатив Міністерства оборони блокувалася або тривалий час погоджувалася військовим командуванням. Зокрема, він говорив про бюрократичні перешкоди під час упровадження нових систем забезпечення бригад безпілотниками. «Мілітарний» писав, що, за версією Федорова, погодження одного з таких проєктів затягнулося приблизно на чотири місяці.

    Водночас ексміністр визнавав роль Сирського у захисті України та наголошував, що не ставив президенту умову обирати між ним і головнокомандувачем. Федоров відзначав участь Сирського в обороні Києва та українських операціях 2022 року, однак заявляв, що сучасна технологічна війна потребує зміни системи управління й підходів до застосування дронів.

    Що Сирський говорив раніше

    Одразу після звільнення Федорова головнокомандувач уже публічно дякував йому за роботу в Міністерстві оборони. Тоді Сирський заявив, що Україні необхідно зосередитися на війні та ефективній стратегії, яка дає конкретні результати.

    Він також висловив сподівання, що Федоров надалі залишатиметься частиною державної команди.

    Однак після публічного брифінгу ексміністра та протестних акцій ситуація отримала значно ширший суспільний резонанс. Федоров заявив, що Сирський нібито не був готовий відкрито обговорювати проблеми та протидіяв окремим змінам у війську. Водночас частина його заяв стосувалася не особистих взаємин, а мобілізації, управління військами, технологічного розвитку та швидкості ухвалення рішень.

    На цьому тлі у соціальних мережах почали поширюватися чутки про можливу відставку Сирського. Генеральний штаб 20 липня спростував повідомлення про вже ухвалене кадрове рішення та наголосив, що головнокомандувач продовжує виконувати свої обов’язки.

    Заява Сирського стала першою розгорнутою спробою головкома відповісти на звинувачення та знизити напругу навколо ситуації. Він не заперечив існування робочих суперечок, але відкинув трактування цих розбіжностей як особистої війни між двома посадовцями.

    Головний акцент Сирський зробив на необхідності зберегти єдність, не допустити політизації командування армією та повернути суспільну увагу до ситуації на фронті.

  • Драпатий, Білецький, Прокопенко та Апостол: кого Зеленський запросив на серію закритих зустрічей

    Драпатий, Білецький, Прокопенко та Апостол: кого Зеленський запросив на серію закритих зустрічей

    Президент України Володимир Зеленський 20 липня провів у Києві серію окремих зустрічей із високопоставленими українськими військовими. До розмов запросили командувачів корпусів, Об’єднаних сил і Десантно-штурмових військ, а також одного із заступників начальника Генерального штабу.

    Упродовж дня глава держави поспілкувався із командувачем Об’єднаних сил ЗСУ Михайлом Драпатим, заступником начальника Генерального штабу Володимиром Горбатюком, командиром 3-го армійського корпусу Андрієм Білецьким, командиром 2-го корпусу Національної гвардії «Хартія» Ігорем Оболєнським, командувачем Десантно-штурмових військ Олегом Апостолом і командиром 1-го корпусу НГУ «Азов» Денисом Прокопенком. Про зустрічі Зеленський повідомляв окремими дописами в соціальних мережах.

    Розмови відбувалися на тлі активних обговорень можливої зміни вищого військового керівництва, зокрема чуток про відставку головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Водночас ані президент, ані Офіс президента офіційно не пов’язували зустрічі з підбором нового головкома.

    Оприлюднені Зеленським повідомлення свідчать, що головною темою була ситуація на фронті, розвиток корпусної системи, застосування безпілотників, постачання озброєння та подальша стратегія дій Сил оборони.

    Про що говорили з Михайлом Драпатим

    Під час зустрічі з командувачем Об’єднаних сил Михайлом Драпатим президент заслухав оцінку становища на ключових ділянках фронту. Йшлося, зокрема, про бойову ситуацію в Сумській, Харківській, Луганській і Донецькій областях.

    Зеленський окремо відзначив досвід Драпатого у налагодженні взаємодії між різними військовими частинами й підрозділами. За словами президента, для ефективного ведення бойових дій важливо забезпечити злагодженість командування, обмін інформацією та спільне планування операцій.

    Це була не перша така розмова останніми днями. Ще 19 липня Зеленський повідомляв про нараду з Драпатим, Горбатюком та Апостолом, під час якої обговорювали ситуацію на напрямках, загальний перебіг війни, потреби в протиповітряній обороні та виконання контрактів на виробництво безпілотників.

    Білецький доповів про ситуацію на напрямку

    Окрему зустріч президент провів із командиром 3-го армійського корпусу Андрієм Білецьким. Зеленський назвав його доповідь ґрунтовною та зазначив, що вони обговорили не тільки становище на напрямку відповідальності корпусу, а й ширшу стратегію України на фронті.

    «Ціную і загальний погляд на перспективи України на фронті та стратегію дій», — написав глава держави після розмови.

    Президент уже зустрічався з Білецьким кількома днями раніше. Тоді командир 3-го корпусу також доповідав про оперативну ситуацію, потреби підрозділів та можливості посилення українських позицій.

    Повторна розмова привернула особливу увагу через повідомлення анонімних Telegram-каналів, які називали Білецького серед можливих кандидатів на вищі командні посади. Проте жодних офіційних підтверджень таких припущень немає.

    Оболєнський розповів про дрони та корпусну систему

    Командир 2-го корпусу НГУ «Хартія» Ігор Оболєнський доповідав президенту про бойову роботу корпусу та застосування безпілотних систем. Зеленський відзначив ширше використання дронів у підрозділах «Хартії» та досвід переходу до корпусної структури.

    Корпус «Хартія» сформований на основі однойменної бригади Національної гвардії. Його підрозділи беруть участь у бойових діях, а командування розвиває власну систему управління, розвідки та застосування безпілотників.

    Зустріч з Оболєнським могла бути частиною ширшого обговорення того, як досвід окремих бойових формувань масштабувати на інші частини Сил оборони. Утім, це висновок із тем, оприлюднених президентом, а не офіційно названа причина серії переговорів.

    Апостол попередив про нові загрози

    Під час розмови з командувачем Десантно-штурмових військ Олегом Апостолом президент обговорив активні дії українських десантників та ситуацію на фронті.

    Зеленський заявив, що цінує здатність Апостола бачити ширший розвиток подій і завчасно визначати нові загрози. Окремою темою стали операції ДШВ на Олександрівському напрямку, а також потреби десантних підрозділів.

    Десантно-штурмові війська традиційно залучаються до операцій на найбільш напружених ділянках фронту, тому їхня оцінка ситуації є важливою для планування резервів, ротацій та активних дій.

    Горбатюк говорив про зброю та підтримку партнерів

    Із заступником начальника Генерального штабу Володимиром Горбатюком президент обговорив забезпечення Сил оборони озброєнням, постачання від міжнародних партнерів і виконання оборонних контрактів.

    Серед ключових пріоритетів Зеленський раніше називав посилення протиповітряної оборони та повне виконання домовленостей щодо виробництва всіх типів безпілотників.

    Горбатюк відповідає за один із важливих напрямів роботи Генштабу, пов’язаний із плануванням, взаємодією штабів та забезпеченням потреб військ. Його участь у зустрічах свідчить, що обговорення стосувалося не тільки ситуації на окремих ділянках фронту, а й загальноармійських питань.

    Прокопенко доповів про корпус «Азов»

    Президент також провів розмову з командиром 1-го корпусу Національної гвардії «Азов» Денисом Прокопенком. За повідомленнями медіа, він доповів про розвиток корпусу, ситуацію на напрямку відповідальності та бойовий досвід підрозділів.

    Прокопенко очолює 1-й корпус НГУ «Азов», сформований у межах переходу Сил оборони до корпусної системи управління.

    Зустріч із ним також відбулася не вперше. Зеленський уже проводив консультації з командиром «Азову» в межах серії розмов із бойовими командирами, чиї підрозділи мають власний досвід організації управління, підготовки особового складу та застосування сучасних технологій.

    Чи пов’язані зустрічі з можливою відставкою Сирського

    Серія переговорів відбувалася на тлі поширення непідтверджених повідомлень про можливу відставку Олександра Сирського. Частина анонімних Telegram-каналів навіть публікувала списки ймовірних претендентів на посаду головнокомандувача, включаючи військових, із якими зустрічався Зеленський.

    Однак такі списки не мають офіційного підтвердження. Сам факт зустрічі з військовим командиром не означає, що його розглядають на конкретну посаду.

    20 липня Генеральний штаб спростував повідомлення про вже нібито ухвалене рішення щодо звільнення Сирського. У Генштабі наголосили, що головнокомандувач ЗСУ та начальник Генерального штабу Андрій Гнатов продовжують виконувати свої обов’язки. Відставка посадовців такого рівня оформлюється указом президента, якого на момент поширення чуток не було.

    Радник президента з комунікацій Дмитро Литвин також закликав не очікувати негайних кадрових призначень і критично оцінювати повідомлення анонімних каналів.

    Отже, офіційно серію зустрічей у Києві пояснювали обговоренням ситуації на фронті, стратегії дій, розвитку корпусів, застосування дронів і забезпечення війська. Припущення про «кастинг» на посаду головнокомандувача залишаються версією медіа та анонімних джерел, а не підтвердженим фактом.

  • В Офісі президента відреагували на чутки про відставку Сирського: що заявили

    В Офісі президента відреагували на чутки про відставку Сирського: що заявили

    В Офісі президента України прокоментували чутки, які останніми днями активно поширюються в соціальних мережах та окремих медіа щодо можливої відставки головнокомандувача Збройних сил України генерала Олександра Сирського. Радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин заявив, що найближчим часом не варто очікувати термінових кадрових рішень, а інформацію з анонімних Telegram-каналів закликав сприймати критично.

    За словами Литвина, інформаційний простір зараз переповнений непідтвердженими повідомленнями про нібито масштабні кадрові перестановки у військовому керівництві. Він наголосив, що не слід очікувати призначень або звільнень «вже сьогодні» лише тому, що про це повідомляють анонімні джерела.

    Його заява пролунала на тлі численних публікацій про можливу заміну головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського та начальника Генерального штабу генерал-лейтенанта Андрія Гнатова.

    Практично одночасно із заявою Офісу президента офіційну позицію оприлюднив і Генеральний штаб ЗСУ. У військовому командуванні наголосили, що інформація про нібито звільнення Сирського не відповідає дійсності. Також у Генштабі спростували повідомлення щодо можливого звільнення начальника Генерального штабу Андрія Гнатова.

    «Генерал Олександр Сирський продовжує виконувати свої службові обов’язки», – зазначили у Генеральному штабі. Аналогічно повідомлено, що генерал-лейтенант Андрій Гнатов також залишається на своїй посаді. У відомстві окремо нагадали, що звільнення з таких посад здійснюється виключно на підставі указу президента України.

    Чутки про можливі кадрові зміни почали активно поширюватися після серії зустрічей президента Володимира Зеленського з українськими військовими командирами.

    20 липня глава держави провів окремі переговори із заступником начальника Генерального штабу Михайлом Драпатим, керівником Об’єднаних сил ЗСУ Володимиром Горбатюком, командиром 3-го армійського корпусу Андрієм Білецьким та командиром корпусу «Хартія» Ігорем Оболєнським. Сам факт цих зустрічей спричинив нову хвилю припущень щодо можливих кадрових перестановок у військовому керівництві. Водночас офіційно їхній зміст не пов’язували із заміною головнокомандувача.

    Напередодні президент також повідомляв, що проводить консультації з командирами різних рівнів щодо подальших рішень у сфері оборони. Після цього в інформаційному просторі з’явилися численні публікації про можливі кадрові зміни, однак жодного офіційного рішення щодо звільнення Сирського або Гнатова не було оприлюднено.

    Останні кадрові дискусії розгорнулися після відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони. Сам Зеленський раніше заявляв, що між керівництвом Міністерства оборони та військовим командуванням існували серйозні розбіжності, які негативно впливали на взаємодію. Після цього в медіа почали активно обговорювати можливість подальших кадрових рішень у військовому керівництві.

    Попри численні припущення, станом на вечір 20 липня жодних офіційних документів про зміну головнокомандувача ЗСУ чи начальника Генерального штабу не оприлюднено. І в Офісі президента, і в Генеральному штабі наголошують, що інформація про звільнення Сирського, яка поширюється анонімними джерелами, не відповідає дійсності, а сам генерал продовжує виконувати свої службові обов’язки.

  • «Повний контроль» існував лише в доповідях: полонений окупант викрив брехню РФ про Куп’янськ

    «Повний контроль» існував лише в доповідях: полонений окупант викрив брехню РФ про Куп’янськ

    Полонений військовослужбовець армії РФ Володимир Дидюєв розповів, як російське командування намагалося створити ілюзію повного контролю над Куп’янськом, поки окремі групи окупантів переховувалися в підвалах, потерпали від нестачі їжі та фактично перебували в оточенні. Його свідчення оприлюднив журналіст Богдан Пападін у матеріалі для «Цензор.НЕТ».

    Розповідь полоненого є свідченням однієї людини й не може вважатися незалежно підтвердженим описом усіх подій у місті. Водночас окремі наведені ним обставини збігаються з раніше відомою хронологією: 20 листопада 2025 року начальник Генерального штабу Збройних сил РФ Валерій Герасимов доповів Володимиру Путіну про нібито повне захоплення Куп’янська. Український Генштаб того ж дня спростував ці заяви, назвавши їх інформаційною провокацією та наголосивши, що місто не перебувало під повним контролем росіян.

    В армію — після затримання через наркотики

    Дидюєв представився уродженцем Свердловської області Росії 1992 року народження. За його словами, до російської армії він потрапив після того, як забрав наркотичну «закладку» та був затриманий.

    Полонений стверджує, що його побили, після чого запропонували підписати контракт із Міноборони РФ. Документ, за його словами, він підписував фактично під тиском і без належного ознайомлення з умовами. Приблизно через два тижні за ним приїхали та відправили до війська.

    За словами Дидюєва, штурмова рота, до якої він потрапив, була переважно укомплектована колишніми ув’язненими. Серед них були засуджені за наркотики, насильницькі та сексуальні злочини. Перевірити наведені ним відомості про склад конкретного підрозділу з незалежних джерел наразі неможливо.

    Дізнався про Куп’янськ уже після переправи

    Полонений заявив, що російські командири заздалегідь не повідомили йому, куди саме направляють групу. Про перебування в Куп’янську він нібито дізнався лише після переправи через річку човном.

    Почувши по рації, що група вже в місті, Дидюєв, за його словами, зняв бронежилет і каску, кинув автомат та повідомив командирові, що залишає підрозділ. У російській військовій лексиці таких військовослужбовців часто називають «п’ятисотими» — тими, хто відмовляється виконувати накази або самовільно залишає позиції.

    Після цього він нібито близько пів року переховувався разом із цивільною родиною в підвалі п’ятиповерхового будинку. Люди збирали їжу в покинутих квартирах, ходили до колодязя по воду та намагалися вижити в умовах постійних бойових дій. Сам росіянин переодягнувся в цивільний одяг і допомагав носити воду.

    Згодом родина, за його словами, залишила Куп’янськ із білим прапором і вирушила в напрямку Харкова. Дидюєв залишився в місті, де його випадково виявили інші російські військові.

    Власні військові зв’язали та утримували його

    Після перевірки особи російські командири встановили, що чоловіка оголосили таким, який самовільно залишив частину. Дидюєв стверджує, що його зв’язали, привели до дев’ятиповерхового будинку й тримали разом із групою військових РФ.

    Він розповів, що російське командування вимагало від підлеглих демонструвати триколор і записувати постановочні відео. За його словами, одному з бійців наказували штурмувати будівлю, а йому самому — стояти поруч із прапором, поки дрон зніматиме пропагандистський ролик.

    Саме такі кадри російські інформаційні ресурси могли використовувати як «доказ» контролю над окремими районами Куп’янська, хоча короткочасна присутність групи або встановлення прапора не означає утримання населеного пункту.

    Раніше українські військові та аналітики неодноразово повідомляли, що росіяни проникали до Куп’янська малими групами, знімали відео з прапорами та намагалися видати локальні рейди за повноцінне захоплення міста. У березні 2026 року повідомлялося, що 425-й окремий штурмовий полк «Скеля» проводив складні операції з ліквідації та витіснення російських груп із міської забудови, зокрема із центру Куп’янська, машинобудівного заводу та інших об’єктів.

    Дрон РФ наздогнав російського військового

    Дидюєв також розповів про епізод, коли після початку українського штурму він разом із російським військовим із позивним «Алігатор» утік із дев’ятиповерхівки в напрямку центральної районної лікарні.

    За його твердженням, «Алігатора» наздогнав російський безпілотник. Полонений вважає, що удар завдали саме свої, оскільки перед цим група просила командування про допомогу, але російські оператори почали атакувати район, де перебували їхні ж військові.

    Коли бійці повідомили по рації, що вогонь ведеться по них, командири нібито відповіли, що таким чином лише «піднімають пил». Дидюєв заявив, що дістав осколкове поранення.

    Після цього він дістався до підрозділу, старшим у якому був командир із позивним «Часник». Там росіяни знову зв’язали його. За словами полоненого, йому прямо сказали, що мали наказ убити його як військовослужбовця, який залишив частину.

    «Усе спокійно»: що доповідали з підвалу

    Однією з найважливіших частин розповіді стали свідчення про групу «Часника», яка, за версією російської пропаганди, першою встановила триколор у центрі Куп’янська.

    У матеріалі зазначається, що шестеро російських військових під командуванням «Часника» 9 жовтня 2025 року встановили прапори над будівлею районної адміністрації. Уже 20 листопада Герасимов доповів Путіну про нібито повне захоплення міста.

    Насправді, як стверджує полонений, група перебувала в підвалі зруйнованої будівлі та фактично була відрізана від основних сил. Командири виходили на зв’язок приблизно щогодини та доповідали начальству, що обстановка «нормальна, тиха і спокійна».

    Коли сам «Часник» говорив керівництву, що група перебуває в оточенні й не знає, що робити, у відповідь йому нібито заявляли, що ніякого оточення немає і штурмувати їх ніхто не буде.

    Такі доповіді, за словами Дидюєва, створювали паралельну реальність: у російських штабах повідомляли про контроль над Куп’янськом, тоді як військові в самому місті сиділи під завалами, не могли безпечно пересуватися та залежали від поодиноких доставок дронами.

    Їжу скидали дронами раз на кілька днів

    У підвалі перебували близько 15 російських військових і один озброєний цивільний, який, за словами полоненого, заявляв про підтримку Росії. Частина приміщення була завалена, однак у росіян залишався доступ до води через викопаний колодязь.

    Найбільшою проблемою була їжа. Доставка здійснювалася дронами, однак далеко не всі безпілотники долітали. Іноді військові залишалися голодними по кілька днів. Уночі дрон міг скинути кілька солодких батончиків, які ділили між усіма.

    Дидюєв стверджує, що його примушували двічі на день виповзати через завали за посилками. На нього надягали щось на кшталт нашийника та страхувальної лямки, фактично поводячись із ним «як із собакою».

    За словами полоненого, військові «Часника» били його, принижували та знущалися. Після того як їхнього командира підвищили у званні, росіяни влаштували пиятику, після якої побиття продовжилося.

    Утік зі «Снікерсами» й здався ЗСУ

    Скориставшись моментом, коли з нього зняли лямку, Дидюєв забрав одну з посилок і втік. Усередині, за його словами, були 40 шоколадних батончиків і пачка кави.

    Кілька днів він переховувався у приватному будинку неподалік пологового відділення. Згодом пішов шукати сигарети та інші посилки, після чого почув стрілянину й вимогу здатися.

    Чоловік заявив українським військовим, що є російським солдатом, який утік від своїх, не має зброї та не знає, куди йти. Після перевірки його взяли в полон.

    За його словами, спочатку він два дні залишався зв’язаним, однак потім українські військові дозволили йому вільніше пересуватися під наглядом. Він допомагав приносити їжу, готував чай і передавав інформацію про розташування російських постів.

    Військовослужбовець 425-го полку з позивним «Шурик» розповів, що полонений знав, де розташовані позиції росіян, коли відбувається зміна постів і якими маршрутами вони пересуваються. За його словами, Дидюєв погодився співпрацювати в обмін на гарантії безпеки та допомагав передавати російським військовим термобаричні заряди, які згодом могли використати українські штурмовики.

    Сам Дидюєв заявив, що після пережитого у групі «Часника» був радий потрапити в український полон.

    «Я навіть радий, що потрапив до них», — сказав він, порівнюючи поводження українських військових із побиттям та приниженнями з боку росіян.

    Історія полоненого демонструє можливий механізм російських інформаційних операцій: невеликі групи проникають у міську забудову, встановлюють прапори та записують відео, після чого командування повідомляє про «повний контроль», навіть якщо військові не здатні утримувати район і фактично перебувають у блокаді.

    Українські сили спростовували заяви про падіння Куп’янська ще в листопаді 2025 року. Подальші операції ЗСУ, захоплення російських військових і зачистка ключових об’єктів міста також свідчили, що повідомлення Кремля про повне захоплення Куп’янська не відповідали реальній ситуації на полі бою.

  • Хотіли полювати на операторів дронів: 225-й полк показав масштабне взяття окупантів у полон

    Хотіли полювати на операторів дронів: 225-й полк показав масштабне взяття окупантів у полон

    Військовослужбовці 225-го окремого штурмового полку заявили про захоплення в полон 64 російських військових, які намагалися невеликими групами проникнути в тил українських позицій. За даними підрозділу, окупанти мали уникати відкритих боїв, збирати розвідувальні дані, шукати екіпажі безпілотників і встановлювати російські прапори для створення пропагандистських відео про нібито захоплення українських населених пунктів.

    Про результати операції 225-й окремий штурмовий полк повідомив у своїх офіційних соціальних мережах, оприлюднивши відео з полоненими. У підрозділі зазначили, що зачистку від інфільтрованих російських груп проводили в районах Тернуватого, Косівцевого, Різдвянки, Верхньої Терси та Воздвижівки.

    Як стверджують українські військові, російське командування відправляло підлеглих у тил Сил оборони без завдання вступати у пряме зіткнення з українськими підрозділами. Ворожі групи повинні були непомітно рухатися між позиціями, виявляти важливі цілі та передавати інформацію про розташування українських сил.

    Одним із пріоритетних завдань окупантів нібито був пошук розрахунків безпілотних авіаційних комплексів. Оператори дронів відіграють одну з ключових ролей на сучасному полі бою: вони ведуть розвідку, коригують вогонь, уражають техніку та живу силу противника, а також контролюють логістичні маршрути. Саме тому російські підрозділи намагаються знаходити позиції пілотів і пунктів управління БпЛА навіть далеко від лінії безпосереднього зіткнення.

    Крім розвідувальної роботи, частина російських військових, за інформацією 225-го полку, мала встановлювати прапори РФ у населених пунктах або на окремих позиціях. Такі кадри надалі могли використовуватися російською пропагандою як нібито доказ просування чи встановлення контролю над територією, навіть якщо російські сили фактично не мали там стійкої присутності.

    У 225-му окремому штурмовому полку повідомили, що українські військові своєчасно виявили інфільтровані групи та провели зачистку визначених районів. Унаслідок операції 64 російські військовослужбовці здалися в полон.

    «64 окупанти поповнили обмінний фонд України. 225-й окремий штурмовий полк продовжує працювати», — зазначили у підрозділі.

    На оприлюдненому відео можна побачити групи чоловіків у військовій формі, яких українські бійці виводять із району проведення операції. Детальні відомості про приналежність полонених до конкретних російських частин, їхні звання та стан здоров’я у повідомленні не наведені.

    Також наразі не уточнюється, чи були всі 64 військових захоплені одночасно в одному місці, чи йдеться про загальний результат кількох етапів зачистки в районах п’яти населених пунктів. За формулюванням полку, ймовірно, операція охоплювала виявлення та нейтралізацію кількох окремих ворожих груп.

    Інформація про кількість полонених походить безпосередньо від 225-го окремого штурмового полку. Незалежного підтвердження всіх обставин операції або офіційного повідомлення Генерального штабу ЗСУ станом на момент публікації немає. Водночас повідомлення підрозділу поширили низка українських медіа.

    Райони Тернуватого, Різдвянки, Верхньої Терси, Косівцевого та Воздвижівки розташовані на Запорізькому напрямку, де російські війська протягом останніх місяців намагаються просуватися малими піхотними групами. Сам 225-й полк раніше повідомляв про виконання завдань поблизу Гуляйполя та Тернуватого. Наприкінці червня підрозділ також публікував кадри роботи свого командира безпосередньо на позиціях і дороги до Тернуватого.

    Тактика інфільтрації передбачає проникнення невеликих груп через проміжки між позиціями, складки місцевості, лісосмуги або зруйновану забудову. На відміну від великих механізованих штурмів, такі дії можуть бути менш помітними, однак створюють загрозу для української логістики, командних пунктів, мінометних розрахунків та екіпажів безпілотників.

    Поява російських військових у тилу також може використовуватися для створення хибного враження про прорив фронту. Встановлення прапора або коротке відео в населеному пункті саме по собі не доводить встановлення повного контролю над ним, особливо якщо група не здатна закріпитися та утримувати позицію.

    Захоплення російських військових має значення і для подальших обмінів. Україна використовує взятих у полон військовослужбовців РФ для повернення українських захисників і цивільних, яких утримує російська сторона. Наприкінці червня 2026 року в межах чергового обміну з російського полону вдалося повернути 160 українських військових, більшість із яких перебували в неволі з 2022 року.

    225-й окремий штурмовий полк уже повідомляв про захоплення російських військовослужбовців під час попередніх операцій. У лютому двоє українських штурмовиків із групи «Морок» взяли в полон шістьох військових РФ, зокрема командира взводу. Тоді полонені також надали українській стороні розвідувальну інформацію.

    Нинішня операція, якщо наведені полком дані підтвердяться в повному обсязі, стала одним із найбільших одночасно оприлюднених випадків захоплення російських військових у полон на цій ділянці фронту. Українські штурмовики наголошують, що зачистка території та протидія спробам противника проникати в тил тривають.

  • «Скеля» вперше підтвердила полон своїх бійців після відео з прапорами: що сталося у Костянтинівці

    «Скеля» вперше підтвердила полон своїх бійців після відео з прапорами: що сталося у Костянтинівці

    425-й окремий штурмовий полк «Скеля» підтвердив, що двоє його військовослужбовців потрапили у російський полон під час боїв у Костянтинівці Донецької області. Водночас у підрозділі наголосили, що Росія використовує окремий епізод бойових дій для інформаційної кампанії, намагаючись представити його як доказ захоплення міста або провалу української операції. За словами військових, така інтерпретація не відповідає реальній ситуації на фронті, а бої за Костянтинівку тривають.

    Історія набула широкого розголосу після того, як 18 липня полк «Скеля» опублікував відео із зачистки окремої ділянки Костянтинівки. На кадрах українські військові демонстрували державні прапори, а в повідомленні підрозділу зазначалося, що бійці провели зачистку міста та підняли український стяг. Відео швидко поширилося українським інформаційним простором і стало одним із найобговорюваніших матеріалів про ситуацію на Донеччині.

    Наступного дня в соціальних мережах з’явилося ще одне відео з Костянтинівки. Його поширив, зокрема, волонтер Сергій Стерненко, який повідомив, що військовослужбовці 425-го окремого штурмового полку зняли кадри біля Будинку культури після проведення зачистки району. На прапорах, які тримали бійці, були зображені президент України Володимир Зеленський та головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

    Згодом російське Міністерство оборони оприлюднило власне відео, на якому показало двох українських військових із тими самими прапорами та заявило, що вони були взяті в полон. Російська сторона назвала їхні імена та використала ці кадри для тверджень про нібито успіхи російських військ у Костянтинівці. Однак такі заяви є повідомленнями сторони конфлікту і не можуть розглядатися як незалежно підтверджений факт.

    Після появи цих матеріалів OSINT-спільнота «КіберБорошно» провела власний аналіз відеозаписів. За її даними, особи на російському відео дійсно можуть бути військовослужбовцями одного зі штурмових батальйонів 425-го окремого штурмового полку «Скеля», які перебували на бойових позиціях під час виконання завдання. При цьому аналітики не робили висновків щодо всієї операції або контролю над містом, а лише підтвердили ймовірну ідентифікацію військових.

    20 липня командування полку «Скеля» офіційно відреагувало на ситуацію. У заяві підрозділу зазначається, що робота зі встановлення всіх обставин події вже триває, однак через активну фазу бойових дій військові не можуть розкривати деталі операції. Водночас у полку підтвердили, що поширені російськими ресурсами кадри стосуються їхніх військовослужбовців.

    «Скеля» наголосила, що демонстрація українських військовополонених не свідчить про захоплення Костянтинівки чи провал операції Сил оборони. За словами військових, під час тих самих боїв українські штурмовики також захопили у полон двох російських військовослужбовців, що, на їхню думку, підтверджує інтенсивність і змінний характер боїв у місті. У підрозділі підкреслили, що війна складається не лише з перемог, а окремі втрати не можуть характеризувати загальний результат бойової операції.

    Окремо військові звернули увагу на інформаційну складову ситуації. У заяві зазначається, що російська сторона традиційно використовує українських військовополонених як інструмент психологічного та інформаційного впливу. У полку закликали українців не поширювати матеріали, створені російською пропагандою, та не допомагати ворогу досягати інформаційного ефекту. Також наголошується, що найважливішим залишається збереження життя військових і їхнє повернення додому в межах майбутніх обмінів.

    Події відбуваються на тлі складної ситуації навколо Костянтинівки. Цього ж дня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив про робочу поїздку на Костянтинівський напрямок. За його словами, російські війська продовжують спроби прориву, концентрують особовий склад та активно застосовують штурмові групи. Українське командування зазначає, що Сили оборони утримують рубежі та проводять контрдиверсійні заходи в межах міста.

    Останніми тижнями Костянтинівка залишається одним із найгарячіших напрямків фронту. Російська сторона неодноразово заявляла про встановлення контролю над містом, однак Генеральний штаб ЗСУ ці повідомлення спростовував, пояснюючи, що окремим російським малим піхотним групам вдається проникати в забудову, після чого українські підрозділи проводять їх пошук і знищення. Саме в умовах таких маневрених міських боїв окремі епізоди можуть швидко ставати предметом інформаційного протистояння.

    Аналітики також зазначають, що бої за Костянтинівку дедалі більше нагадують ситуацію, яка раніше склалася навколо Покровська. Російські підрозділи намагаються проникати невеликими групами в міську забудову, закріплюватися в окремих кварталах і створювати загрозу для української оборони. Саме тому офіційні представники ЗСУ закликають оцінювати ситуацію виключно за сукупністю підтверджених даних, а не за окремими відео чи заявами сторін конфлікту.

  • Росіяни просунулися ще на двох ділянках фронту: DeepState оновив карту бойових дій

    Росіяни просунулися ще на двох ділянках фронту: DeepState оновив карту бойових дій

    Аналітичний проєкт DeepState повідомив про нові зміни на лінії фронту в Донецькій області. Згідно з оновленням інтерактивної карти бойових дій, російські війська змогли просунутися в районах населених пунктів Міньківка та Новомаркове, що розташовані на Краматорському напрямку. Про це аналітики повідомили в ніч на 20 липня після чергового оновлення мапи.

    У DeepState зазначили, що зміни стосуються саме районів Міньківки Бахмутського району та Новомаркового Краматорського району. Водночас аналітики не оприлюднили деталей щодо масштабу просування російських підрозділів або причин зміни лінії бойового зіткнення. Також не уточнюється, чи йдеться про повне встановлення контролю над новими позиціями, чи лише про тактичне просування на окремих ділянках.

    Міньківка розташована у Соледарській міській громаді Бахмутського району Донецької області. Село знаходиться поблизу траси, що сполучає Бахмут і Слов’янськ, тому ця ділянка фронту вже тривалий час залишається однією з найактивніших. Новомаркове входить до складу Костянтинівської міської громади Краматорського району та також є важливим елементом оборонної лінії українських військ.

    Оновлена карта DeepState свідчить, що російські сили продовжують намагатися розширити зону свого контролю на Краматорському напрямку. Саме цей відтинок фронту останніми місяцями залишається одним із ключових для окупаційної армії, яка прагне створити передумови для подальшого наступу в напрямку Костянтинівки, Слов’янська та Краматорська. Водночас проєкт наголошує, що його карта відображає оцінку ситуації на основі відкритих джерел, фото- та відеоматеріалів, супутникових знімків і підтвердженої інформації, тому оновлення можуть відбуватися із певною затримкою з міркувань безпеки.

    Аналітики DeepState регулярно фіксують зміни на цій ділянці фронту. Зокрема, ще 10 липня вони повідомляли про просування російських військ поблизу Міньківки, а також про зміни поблизу Костянтинівки та Затишка. Це свідчить, що бойові дії в районі тривають практично безперервно, а противник не припиняє спроб покращити своє тактичне положення.

    Просування окупантів Скриншот мапи DeepState

    Попри нові зміни на карті, Генеральний штаб ЗСУ традиційно не коментує кожне оновлення DeepState окремо. У своїх щоденних зведеннях військове командування повідомляє про кількість бойових зіткнень та напрямки, де українські підрозділи відбивають штурми противника, не підтверджуючи автоматично всі зміни, які відображають незалежні аналітичні ресурси. Саме тому повідомлення DeepState варто розглядати як незалежну оцінку оперативної обстановки, а не як офіційну заяву українського військового командування.

    Водночас останні тижні показують, що ситуація на цьому відтинку фронту залишається динамічною. Уже 14 липня DeepState повідомляв про успішні контратаки українських військових на Олександрівському напрямку, де Сили оборони змогли відкинути російські підрозділи поблизу чотирьох населених пунктів. Крім того, за підрахунками аналітиків проєкту, у червні російські війська окупували близько 84 квадратних кілометрів української території, однак площа звільнених українськими силами територій за той самий період виявилася більшою.

    Експерти зазначають, що Краматорський напрямок залишається одним із найважливіших для обох сторін. Для російської армії просування в районах Міньківки та Новомаркового може створювати передумови для подальшого тиску на українську оборону в напрямку Костянтинівки та Слов’янсько-Краматорської агломерації. Водночас українські військові продовжують стримувати наступальні дії противника, завдаючи йому значних втрат у живій силі та техніці, що підтверджується як офіційними зведеннями Генштабу, так і оцінками незалежних аналітичних ресурсів.

  • У 155-й бригаді призначили нового командира після арешту Лучанова

    У 155-й бригаді призначили нового командира після арешту Лучанова

    У 155-й окремій механізованій бригаді імені Анни Київської відбулася зміна командування. Новим командиром підрозділу призначено полковника Андрія Кроку, який до цього обіймав посаду заступника командира бригади. Він замінив Станіслава Лучанова, якого заарештували у справі про незаконне позбавлення волі та вбивство двох цивільних.

    Про призначення повідомили у 155-й окремій механізованій бригаді. Там зазначили, що під час урочистої церемонії полковник Андрій Крока отримав Бойовий прапор як новий командир військової частини.

    Під час заходу Крока звернувся до особового складу та заявив, що його головним завданням стане відновлення репутації бригади.

    «Я вірю, що разом ми відновимо світле ім’я 155 окремої механізованої бригади», — наголосив новопризначений командир.

    Як свідчать повідомлення бригади у соціальних мережах, до призначення Андрій Крока працював заступником командира 155-ї ОМБр, а тепер очолив підрозділ після відсторонення попереднього керівника.

    Зміна командування відбулася на тлі резонансного кримінального провадження. 11 липня стало відомо, що правоохоронці розшукують командира 155-ї бригади Станіслава Лучанова після затримання дев’яти військовослужбовців підрозділу, яких підозрюють у викраденні двох цивільних чоловіків на Київщині.

    Згодом джерела повідомили, що розслідування стосується не лише незаконного позбавлення волі, а й умисного вбивства двох цивільних. Військова служба правопорядку заявила, що колишньому командиру бригади та іншим фігурантам справи оголошено підозри у причетності до цих злочинів.

    Станіслава Лучанова затримали 13 липня у Києві, а вже наступного дня суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Під час судового засідання прокурор заявив, що, за версією слідства, двох цивільних чоловіків за наказом Лучанова вбив командир одного з батальйонів 155-ї ОМБр старший лейтенант Олексій Долголенко.

    Призначення нового командира має забезпечити безперервне управління бригадою та стабілізувати роботу підрозділу на тлі резонансної кримінальної справи, розслідування якої триває.

  • Зеленський провів велику нараду з генералами та анонсував зміни для ЗСУ

    Зеленський провів велику нараду з генералами та анонсував зміни для ЗСУ

    Президент України Володимир Зеленський продовжує серію інтенсивних консультацій із вищим військовим командуванням країни, фокусуючись на найскладніших ділянках фронту та стратегічних потребах оборони. Черговий раунд переговорів охопив одразу кілька критично важливих напрямків, де зараз тривають запеклі бої. Глава держави заслухав детальні доповіді керівників ключових військових відомств і підрозділів, про що офіційно повідомив у своєму Telegram-каналі.

    У центрі уваги під час цієї робочої зустрічі опинилися доповіді командувача Об’єднаних сил ЗСУ Михайла Драпатого, заступника начальника Генерального штабу Володимира Горбатюка, а також командувача Десантно-штурмових військ Олега Апостола. Командувач Об’єднаних сил детально окреслив поточну оперативну обстановку на Сумському, Харківському, Луганському та Донецькому напрямках, де російські окупаційні війська не припиняють спроб прорвати українську оборону. Президент наголосив, що попри постійний тиск ворога, українські підрозділи демонструють високу ефективність у знищенні живої сили та техніки окупантів, повністю зриваючи плани кремлівського керівництва.

    Окремим пунктом розмови став Олександрівський напрямок, де наразі ведуть надзвичайно активні та складні бойові дії воїни Десантно-штурмових військ. Глава держави підкреслив, що глибоко цінує чесну та об’єктивну оцінку ситуації на місцях, оскільки детальний розбір реальних потреб конкретних корпусів і бригад дозволяє оперативно реагувати на виклики. Учасники наради напрацювали конкретні пропозиції щодо вирішення проблемних питань і швидкого заповнення дефіцитів у логістичному забезпеченні передових підрозділів. Зеленський наголосив, що в умовах війни не можна втрачати жодного дня, адже на кону стоїть захист української незалежності, позицій та життів військовослужбовців.

    Паралельно військово-політичне керівництво зосередилося на реалізації домовленостей із міжнародними партнерами. Головними пріоритетами України у сфері військово-технічної допомоги та внутрішнього оборонно-промислового комплексу визначено максимальне посилення протиповітряної оборони для захисту неба, а також безумовне виконання всіх контрактів на виробництво та постачання безпілотників усіх типів.

    Ця зустріч стала продовженням цілої серії нарад, які президент проводить останніми днями. Більше того, Володимир Зеленський анонсував ухвалення нових важливих рішень для українського війська. Ці кроки готуються на основі детальних консультацій із Головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та ексміністром оборони Михайлом Федоровим. Очікується, що майбутні зміни безпосередньо стосуватимуться системного розвитку Збройних сил та модернізації їхнього забезпечення.

  • Зеленський анонсував нові рішення для армії після серії консультацій

    Зеленський анонсував нові рішення для армії після серії консультацій

    Президент України Володимир Зеленський повідомив про підготовку нових рішень, які стосуватимуться забезпечення та розвитку Збройних сил України. За словами глави держави, перед їхнім ухваленням відбулася серія консультацій із військовим командуванням, представниками оборонного сектору та іншими посадовцями. Президент наголосив, що під час формування майбутніх змін враховується як професійна оцінка військових, так і суспільні настрої.

    Про це Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі.

    Президент зазначив, що протягом останніх двох днів провів низку важливих консультацій, присвячених питанням функціонування української армії. За його словами, влада аналізує ситуацію та працює над рішеннями, які мають посилити обороноздатність країни в умовах повномасштабної війни.

    Зеленський підкреслив, що уважно дослухається до того, що сьогодні говорять українці, а також підтримує постійний діалог із військовими. Саме тому підготовка нових кроків відбувається після детального обговорення з ключовими представниками сектору безпеки й оборони.

    Глава держави повідомив, що окремо поспілкувався з головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським. Крім того, тривала розмова відбулася і з колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим. За словами президента, саме за результатами цих консультацій найближчим часом будуть напрацьовані відповідні рішення щодо розвитку української армії.

    «Вчора і сьогодні багато було консультацій. Звісно, я чую, що кажуть люди. Довго говорив сьогодні з Михайлом Федоровим. Я говорив сьогодні з Олександром Сирським, рішення щодо армії будуть напрацьовані», — заявив Зеленський.

    Водночас президент поки не уточнив, які саме зміни готуються та коли вони можуть бути офіційно представлені. Деталі майбутніх рішень наразі не розголошуються, однак із заяви глави держави випливає, що вони стосуватимуться як забезпечення військових, так і подальшого розвитку Збройних сил.

    Останнім часом тема реформування оборонного сектору та роботи військового керівництва активно перебуває у центрі суспільної уваги. На цьому тлі президент проводить регулярні зустрічі з командирами, представниками Генерального штабу та іншими керівниками сектору безпеки, обговорюючи ситуацію на фронті, забезпечення підрозділів, потреби українських захисників і подальші кроки для зміцнення обороноздатності держави.

    Очікується, що після завершення консультацій Офіс президента та військове керівництво представлять конкретні рішення, які мають посилити ефективність української армії та її спроможність виконувати бойові завдання в умовах триваючої російської агресії.