Khreshchatyknews.com

Позначка: тарифи

  • Підвищення тарифів “Укрзалізниці” може поставити під загрозу підготовку до зими, — експерт

    Підвищення тарифів “Укрзалізниці” може поставити під загрозу підготовку до зими, — експерт

    Підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення може суттєво ускладнити підготовку України до нового опалювального сезону. Зростання вартості логістики збільшить витрати теплової генерації саме в період, коли енергетичні компанії активно ремонтують обладнання, накопичують паливо та формують резерви для стабільного проходження зими.

    Про це заявив віцепрезидент із питань енергетики Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) Олександр Трохимець.

    За його словами, під час обговорення підвищення тарифів не варто оцінювати лише можливе збільшення доходів “Укрзалізниці”. Він наголосив, що для теплової генерації залізничні перевезення є критично важливими, адже саме вони забезпечують своєчасне постачання вугілля на українські теплоелектростанції.

    Трохимець зазначив, що підготовка до опалювального сезону охоплює не лише ремонт енергоблоків, а й накопичення запасів палива, відновлення пошкодженого обладнання та забезпечення безперебійної логістики. За його словами, важливо не лише видобути вугілля, а й доставити його на склади ТЕС у потрібний час і за прогнозованою вартістю.

    Експерт попередив, що подорожчання залізничних перевезень автоматично збільшить витрати на транспортування палива. У результаті енергетичним компаніям доведеться спрямовувати більше коштів на логістику замість фінансування ремонтних робіт, відновлення енергетичної інфраструктури та створення необхідних запасів вугілля перед зимою.

    На його думку, рішення про перегляд тарифів необхідно оцінювати комплексно, враховуючи не лише фінансовий стан “Укрзалізниці”, а й можливі наслідки для енергетичного сектору та енергетичної безпеки країни.

    “Бо можна покращити фінансові показники однієї державної компанії, але одночасно збільшити витрати теплової генерації та створити нові ризики і випадково зірвати підготовку країни до зими”, — наголосив Трохимець.

    Питання підвищення тарифів залишається предметом активної дискусії. У червні Міністерство розвитку громад та територій оприлюднило проєкт наказу, який передбачає підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення на 30% із 1 серпня 2026 року. Крім того, із січня 2027 року пропонується ще одне підвищення — на 15%.

    Проти такого рішення вже виступили представники низки галузей. Зокрема, президент асоціації “Укрметалургпром” Олександр Каленков заявив, що подорожчання перевезень може ще більше погіршити становище підприємств гірничо-металургійного комплексу, частина з яких уже скоротила або повністю зупинила виробництво. Також представники добувної галузі попередили, що збільшення логістичних витрат може негативно вплинути на реалізацію інвестиційних проєктів у сфері видобутку критично важливих мінералів.

  • США вводять нові мита для десятків країн, включно з ЄС

    США вводять нові мита для десятків країн, включно з ЄС

    Сполучені Штати вже сьогодні, 24 липня, запровадять нові імпортні мита для більшості своїх ключових торговельних партнерів. Нові обмеження торкнуться товарів із 60 країн, зокрема держав Європейського Союзу, Японії, Південної Кореї, Швейцарії та Тайваню. Про це повідомляють Bloomberg та Reuters.

    За даними західних видань, адміністрація президента США Дональда Трампа встановить базові ставки мит у розмірі 10% та 12,5%. Однією з офіційних причин такого рішення у Вашингтоні називають недостатнє дотримання окремими країнами міжнародних вимог щодо боротьби з використанням примусової праці у виробництві товарів.

    Як зазначає Reuters, новий пакет мит є черговим кроком адміністрації Трампа у відновленні його передвиборчої економічної стратегії, яка передбачає посилення тарифного захисту американського ринку. Після того як у лютому Верховний суд США визнав незаконними запроваджені у 2025 році так звані «взаємні» мита у розмірі від 10% до 50%, Білий дім тимчасово ввів універсальний тариф у 10% строком на 150 днів.

    Термін дії цього тимчасового механізму завершується 24 липня о 00:01 за східним часом США. Одразу після цього набудуть чинності нові тарифні ставки. Водночас американська влада передбачила перехідний період: товари, які вже перебувають у дорозі до США, не підпадатимуть під нові правила до 28 липня.

    Відповідно до повідомлення, оприлюдненого у Федеральному реєстрі США, для товарів із країн Європейського Союзу та Тайваню мінімальна ставка мита становитиме 10%. Для імпорту з Японії, Швейцарії та Південної Кореї вона буде не нижчою за 12,5%. Саме такі параметри відповідають новим торговельним домовленостям, укладеним між США та цими державами.

    Для десятків інших країн також запроваджується мито у розмірі 12,5%. Водночас для окремих партнерів зроблено винятки. Так, Мексика, Велика Британія, Канада та Індія підпадатимуть під нижчу ставку у 10%, оскільки, за оцінкою американської сторони, ці країни впровадили достатні механізми боротьби з використанням примусової праці у виробничих ланцюгах.

    Запровадження нових тарифів може вплинути на міжнародну торгівлю та вартість широкого спектра імпортної продукції на американському ринку. Водночас адміністрація Трампа розраховує, що посилення митної політики сприятиме підтримці американських виробників та стимулюватиме перенесення виробництва до США.

    Нагадаємо, раніше адміністрація Дональда Трампа заявила про намір оскаржити судове рішення щодо скасування попередніх мит, які Верховний суд визнав незаконними. Крім того, нещодавно президент США оголосив про запровадження 50-відсоткового мита на широкий перелік товарів, що імпортуються з Канади, продовживши курс на жорсткішу торговельну політику.

  • Валіза в метро може коштувати додаткових грошей: киянам нагадали правила перевезення багажу

    Валіза в метро може коштувати додаткових грошей: киянам нагадали правила перевезення багажу

    У розпал літнього сезону відпусток у Київському метрополітені нагадали пасажирам правила перевезення багажу. У підземці зазначають, що не всі валізи та великогабаритні речі можна перевозити безкоштовно. Якщо багаж перевищує встановлені норми, за нього доведеться сплатити окремо, навіть якщо сам пасажир має право на безкоштовний проїзд. Про це повідомили в Київській міській державній адміністрації.

    У столичному метро пояснили, що працівники контрольних пунктів визначають категорію багажу візуально або за допомогою замірів. Саме від габаритів речей залежить, чи потрібно оплачувати їх перевезення.

    Без додаткової оплати пасажири можуть перевозити валізи, контейнери, клітки, дитячі самокати та інші речі, якщо сума їхньої довжини, ширини та висоти не перевищує 120 сантиметрів. Також безкоштовно дозволено перевозити довгомірні предмети, зокрема вудки, карнизи, плінтуси чи саджанці дерев, довжиною до 150 сантиметрів.

    Крім того, безкоштовне перевезення поширюється на окремі габаритні предмети, такі як канцелярські тубуси, рулони шпалер, лінолеум або доріжки, якщо їхній діаметр не перевищує 10 сантиметрів, а висота — 100 сантиметрів.

    Якщо ж багаж перевищує встановлені норми для безкоштовного перевезення, але його розміри не виходять за межі максимально допустимих, пасажир повинен сплатити за нього окремо. Вартість перевезення такого багажу дорівнює тарифу за одну поїздку в метрополітені.

    У КМДА також звернули увагу, що ця вимога поширюється і на пасажирів пільгових категорій. Навіть якщо людина має право на безкоштовний проїзд, перевезення великогабаритного багажу вона повинна оплачувати окремо відповідно до чинних правил.

    Водночас існують і обмеження щодо максимально допустимих розмірів речей. З міркувань безпеки у Київському метрополітені заборонено перевозити багаж, якщо сума трьох його вимірів перевищує 200 сантиметрів. Також не допускається перевезення довгомірних предметів, довжина яких більша за 220 сантиметрів, адже вони можуть створювати небезпеку під час користування ескалаторами, переходами та пересадковими вузлами.

    Усі речі, які перевозяться в метро, повинні бути належним чином упаковані. Для цього рекомендується використовувати чохли, коробки або стрейч-плівку, щоб забезпечити безпеку інших пасажирів та уникнути пошкодження майна.

    Нагадаємо, що з 15 липня в Києві набули чинності нові тарифи на проїзд у комунальному транспорті. Вартість разової поїздки становить 30 гривень. Також про підвищення вартості проїзду повідомили окремі приватні перевізники, де ціна на деяких маршрутах зросла до 25 гривень. При цьому умови безкоштовного проїзду для пільгових категорій громадян залишилися незмінними, а штраф за безквитковий проїзд збільшився до 600 гривень.

  • QR-коди у платіжках і нові штрафи: у Раді пропонують змінити правила оплати комунальних послуг

    QR-коди у платіжках і нові штрафи: у Раді пропонують змінити правила оплати комунальних послуг

    У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15435, який пропонує зробити тарифи на житлово-комунальні послуги більш прозорими для споживачів. Документ передбачає обов’язкове оприлюднення детальної структури тарифів, появу QR-кодів у платіжках для швидкого доступу до інформації про формування вартості послуг, а також запровадження штрафів для постачальників у разі неправильних нарахувань. Наразі це лише законодавча ініціатива, яка ще має пройти розгляд у Верховній Раді.

    Автори законопроєкту пропонують запровадити для кожної житлово-комунальної послуги так звану тарифну декларацію. Це буде офіційний документ, у якому постачальники повинні будуть детально пояснювати, з яких саме складових формується кінцева вартість послуги.

    Зокрема, у тарифній декларації пропонується відображати виробничу собівартість, адміністративні витрати, розмір прибутку підприємства, податки та інші витрати, що враховуються під час встановлення тарифу. Таким чином споживачі зможуть бачити не лише кінцеву суму до оплати, а й зрозуміти, як саме вона була розрахована.

    Для спрощення доступу до цієї інформації законопроєкт передбачає розміщення QR-коду на кожній комунальній квитанції. Після його сканування за допомогою смартфона користувач зможе перейти на відповідний вебресурс та ознайомитися з повною тарифною декларацією конкретної послуги.

    Крім того, документ пропонує встановити правило, за яким нові тарифи не зможуть набирати чинності без попереднього затвердження та публічного оприлюднення тарифної декларації. Таким чином законодавці прагнуть забезпечити відкритість процесу формування цін на житлово-комунальні послуги.

    Окремий блок законопроєкту присвячений захисту прав споживачів у разі неправильних нарахувань у платіжках. Якщо комунальне підприємство або управитель помилково завищить суму до оплати, воно буде зобов’язане не лише повернути надмірно стягнуті кошти, а й виплатити споживачу штраф.

    Згідно із запропонованими нормами, розмір штрафу дорівнюватиме різниці між неправильно нарахованою сумою та фактичною вартістю послуги. Водночас максимальний розмір компенсації не зможе перевищувати десятикратну вартість фактично наданої послуги.

    Автори законодавчої ініціативи вважають, що такі зміни сприятимуть підвищенню прозорості роботи підприємств житлово-комунального господарства, дадуть громадянам більше можливостей контролювати правильність розрахунків і стимулюватимуть постачальників уважніше ставитися до нарахування платежів.

    Водночас варто зазначити, що законопроєкт №15435 поки що лише зареєстрований у Верховній Раді. Для того щоб запропоновані зміни набули чинності, документ має пройти розгляд у парламентських комітетах, бути підтриманий народними депутатами у сесійній залі, підписаний Президентом України та офіційно опублікований. До цього моменту порядок формування тарифів і оформлення платіжок залишається незмінним.

  • Комуналка готується до великого стрибка: МВФ назвав рік початку підвищення тарифів на газ і світло

    Комуналка готується до великого стрибка: МВФ назвав рік початку підвищення тарифів на газ і світло

    Міжнародний валютний фонд пропонує Україні розпочати поступове підвищення тарифів на природний газ та електроенергію для населення вже у 2027 році. Водночас перегляд цін не має відбутися одномоментно: перед початком реформи українська влада повинна створити ефективну систему адресної допомоги домогосподарствам, які не зможуть самостійно оплачувати дорожчі комунальні послуги.

    Про відповідні положення оновленого меморандуму між Україною та МВФ повідомило РБК-Україна, редакція якого ознайомилася з документом. За інформацією видання, Фонд вважає можливим початок тарифного коригування у 2027 році, однак точних розмірів майбутнього підвищення, остаточного календаря чи формули розрахунку нових цін наразі не наведено.

    Отже, йдеться не про автоматичне встановлення нових тарифів із 1 січня 2027 року, а про орієнтовний початок тривалого переходу до економічно обґрунтованого ціноутворення. Конкретні рішення ще мають ухвалити український уряд, парламент та відповідні регуляторні органи.

    У МВФ пояснюють необхідність тарифної реформи фінансовими проблемами енергетичного сектору, які значно посилилися через російські атаки. Зафіксовані державою ціни не завжди покривають реальну вартість виробництва, закупівлі, транспортування та постачання енергоресурсів. Різницю доводиться компенсувати коштом державного бюджету, державних компаній або накопичення боргів між учасниками ринку.

    Сам Фонд у програмних документах наголошував, що відновлення фінансової стійкості української енергетики потребуватиме поступового наближення тарифів на газ, електроенергію та опалення до рівня, який покриває витрати. Одночасно має діяти достатня й чітко спрямована підтримка вразливих споживачів. Повне повернення до ринкового ціноутворення, за позицією МВФ, залежить від безпекової ситуації, завершення або послаблення воєнних ризиків і відновлення конкуренції на енергетичних ринках.

    Перед початком підвищення тарифів Україна має провести комплексну оцінку нинішніх механізмів підтримки населення. За даними РБК-Україна, зробити це влада зобов’язалася до кінця лютого 2027 року. Аналіз має показати, які категорії громадян справді потребують допомоги, наскільки ефективно працюють житлові субсидії та пільги і як уникнути ситуації, коли підвищені платіжки стануть непосильними для малозабезпечених родин, пенсіонерів, людей з інвалідністю та інших соціально вразливих груп.

    Фактично МВФ пропонує перейти від загального субсидування низької ціни для всіх громадян до адресної підтримки тих, кому вона найбільше потрібна. Нині заниженими або адміністративно обмеженими тарифами користуються всі домогосподарства незалежно від доходів. У такій моделі держава опосередковано підтримує не тільки малозабезпечених, а й споживачів із високими доходами та великим обсягом споживання.

    Адресна модель має працювати інакше: тариф поступово наближається до реальної вартості ресурсу, а громадяни з недостатніми доходами отримують субсидію, пільгу або іншу грошову компенсацію. Однак результат залежатиме від того, наскільки точно влада зможе визначати потреби домогосподарств і чи вистачить у державному бюджеті коштів на фінансування такої допомоги.

    Підвищення тарифів, як зазначається в матеріалах щодо співпраці з МВФ, має забезпечити енергетичним компаніям додаткові ресурси для ремонтів, відновлення зруйнованих об’єктів та модернізації системи. Після масштабних атак Росії українська енергетика потребує значних інвестицій у генерацію, мережі, трансформатори, підстанції, захисні споруди та децентралізовані потужності.

    Ще одна мета — зменшення боргів на енергетичному ринку. Коли тарифи не покривають фактичних витрат, постачальники та комунальні підприємства накопичують заборгованість перед виробниками, операторами мереж і постачальниками ресурсів. У результаті проблема переноситься на державний бюджет або баланси державних компаній.

    МВФ також розглядає тарифну реформу як спосіб скоротити так звані квазіфіскальні зобов’язання. Це втрати або приховані витрати державного сектору, які формально можуть не відображатися як прямі бюджетні видатки, але виникають через покладання на державні підприємства обов’язку продавати ресурс за ціною, нижчою за економічно обґрунтовану.

    У довгостроковій перспективі Фонд виступає за повну лібералізацію цін на енергоресурси. У МВФ вважають, що прозорі ринкові правила можуть залучити приватні інвестиції, без яких масштабне повоєнне відновлення галузі буде складним. Інвестори неохоче вкладають кошти у сектор, де ціни визначаються політичними рішеннями та не гарантують повернення вкладеного капіталу.

    Водночас перехід до ринкових тарифів не означає, що вартість газу чи електроенергії для населення повинна миттєво зрівнятися з цінами для бізнесу. Реформа може передбачати кілька етапів, окремі соціальні тарифи, пільгові обсяги споживання, сезонні механізми та розширену програму субсидій. Остаточної моделі уряд поки що не представив.

    У попередніх домовленостях із МВФ Кабінет Міністрів мав підготувати дорожню карту поступової лібералізації газового й електроенергетичного ринків. Офіційний програмний документ Фонду передбачав аналіз фінансового стану галузі, вартості державних обмежень і можливих сценаріїв досягнення рівня окупності із належним соціальним захистом. Також ішлося про те, що підвищення тарифу на електроенергію може проводитися поступово з урахуванням перебігу війни.

    За інформацією РБК-Україна, в оновленому меморандумі термін підготовки відповідного плану перенесли з липня на кінець жовтня 2026 року. Це означає, що восени уряд має визначити щонайменше загальну архітектуру майбутньої реформи, хоча сам факт затвердження дорожньої карти ще не означатиме негайного підвищення платіжок.

    Наразі побутові споживачі сплачують за електроенергію 4,32 гривні за кіловат-годину. Базова річна ціна газу для клієнтів газопостачальної компанії «Нафтогаз України», яка обслуговує більшість домогосподарств, становить 7,96 гривні за кубометр.

    Для газу, опалення та гарячої води діють окремі законодавчі обмеження. Закон №2479-IX забороняє підвищувати для населення тарифи на розподіл природного газу, теплову енергію, опалення та постачання гарячої води протягом воєнного стану та ще шість місяців після місяця його припинення або скасування. Ціна газу для побутових споживачів також не повинна збільшуватися порівняно з рівнем, який застосовувався станом на 24 лютого 2022 року.

    На електроенергію цей мораторій не поширюється, тому уряд юридично може переглядати її вартість окремими постановами навіть під час воєнного стану. Саме тому графіки змін для газу, тепла та світла можуть відрізнятися.

    Для перегляду газових і теплових тарифів знадобиться або завершення встановленого законом періоду мораторію, або внесення змін до законодавства. У матеріалах МВФ раніше прямо згадувалася підготовка змін до закону №2479-IX, які дозволили б у майбутньому проводити поетапне коригування цін із паралельним збільшенням субсидій для вразливих споживачів.

    Заява про можливий початок підвищення тарифів у 2027 році поки не є готовим рішенням із затвердженими сумами. Вона визначає напрям реформи, яку МВФ вважає необхідною для фінансового оздоровлення української енергетики. До її запуску влада повинна розробити дорожню карту, оцінити систему субсидій, визначити коло вразливих споживачів і підготувати законодавчі зміни.

    Для населення головним питанням залишається не лише те, наскільки можуть зрости ціни, а й чи буде державна допомога збільшуватися одночасно з платіжками. Без ефективної адресної підтримки навіть поступове наближення тарифів до реальної вартості може спричинити нове накопичення боргів громадян і суттєве зростання соціальної напруги.

  • Київська кільцева електричка змінює ціни: скільки доведеться платити пасажирам

    Київська кільцева електричка змінює ціни: скільки доведеться платити пасажирам

    Із 22 липня вартість проїзду в Kyiv City Express (Київській кільцевій електричці) зросте. Нові тарифи залежатимуть від способу придбання квитка: мінімальна ціна становитиме 30 гривень, а максимальна — 37 гривень. Таким чином, у порівнянні з попереднім базовим тарифом у 15 гривень, вартість разової поїздки фактично зросте вдвічі. Про зміни повідомила Укрзалізниця.

    Згідно з оновленими тарифами, пасажири сплачуватимуть:

    • 30 грн — при купівлі квитка через застосунки «Укрзалізниця» або «Київ Цифровий»;
    • 34,20 грн — при оплаті через валідатори або термінали самообслуговування «Київ Цифровий»;
    • 36,70 грн — у терміналах самообслуговування Укрзалізниці;
    • 37 грн — у залізничних касах або безпосередньо у роз’їзного касира у вагоні.

    Водночас усі чинні пільги для пасажирів залишаються без змін. Студенти й надалі зможуть купувати квитки зі знижкою через застосунок Укрзалізниці, а ветерани та пенсіонери — оформлювати безкоштовні проїзні документи в касах.

    В Укрзалізниці пояснили, що перегляд тарифів пов’язаний із необхідністю привести вартість проїзду у Kyiv City Express у відповідність до нових тарифів на комунальний транспорт столиці. Нагадаємо, з 15 липня разова поїздка в метро, автобусах, трамваях, тролейбусах і фунікулері Києва також коштує 30 гривень.

    Крім того, компанія зазначає, що витрати на утримання рухомого складу, ремонт поїздів, оплату електроенергії та забезпечення перевезень суттєво зросли. Доходів від продажу квитків уже недостатньо для покриття цих витрат.

    Окремою проблемою в Укрзалізниці називають відсутність компенсації за перевезення пільгових категорій пасажирів. За інформацією перевізника, Київ із 2021 року не відшкодовує ці витрати, а лише з початку 2026 року заборгованість міста перед компанією перевищила 10 мільйонів гривень. Саме це, разом зі зростанням собівартості перевезень, стало однією з причин перегляду тарифів.

    Попри підвищення цін, в Укрзалізниці наголошують, що для пасажирів, які регулярно користуються міською електричкою, готують новий механізм економії. Найближчим часом планують запровадити абонементи на проїзд, які дозволять суттєво знизити витрати на щоденні поїздки. Наразі відповідне рішення перебуває на стадії розробки, а деталей щодо вартості чи термінів запуску проїзних поки що не оприлюднено.

    У компанії також звернули увагу, що хоча вартість проїзду в кільцевій електричці фактично подвоюється, підвищення все одно є меншим, ніж у комунальному транспорті столиці. За даними перевізника, за останні роки тарифи на міський транспорт Києва зросли майже у чотири рази, тоді як ціна поїздки в Kyiv City Express переглядається вперше за тривалий час.

  • Підвищення тарифів “Укрзалізниці” може зупинити ще більше заводів

    Підвищення тарифів “Укрзалізниці” може зупинити ще більше заводів

    Заплановане підвищення тарифів на вантажні перевезення “Укрзалізниці” може суттєво погіршити становище українських гірничо-металургійних підприємств, частина яких уже працює зі скороченими обсягами або повністю зупинила виробництво. Представники галузі попереджають, що додаткові витрати на логістику в умовах високих цін на енергоносії, міжнародних торговельних обмежень та війни можуть призвести до нових зупинок виробництва і скорочення вантажопотоку.

    Про це заявив президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков.

    За його словами, після перегляду тарифів вартість перевезення однієї тонни залізної руди на середню відстань, за розрахунками самої “Укрзалізниці”, збільшиться на 160,4 гривні та становитиме близько 604 гривень.

    Каленков наголосив, що підприємства гірничо-металургійного комплексу не мають можливості компенсувати ці витрати шляхом підвищення цін на свою продукцію. Це пояснюється тим, що вартість руди та металопродукції визначається світовим ринком, а українські експортери змушені працювати в умовах жорсткої міжнародної конкуренції.

    За його словами, будь-яке додаткове зростання логістичних витрат безпосередньо скорочує прибутковість підприємств і ще більше погіршує їхній фінансовий стан.

    «Зараз мати такий бізнес в Україні — це просто спалювати гроші», — заявив Каленков, коментуючи ситуацію в галузі.

    Він зазначив, що заплановане підвищення тарифів накладається на цілу низку проблем, з якими вже стикається українська металургія та гірничодобувна промисловість. Серед них — високі ціни на електроенергію, складна логістика, міжнародні торговельні обмеження, а також впровадження в Європейському Союзі механізму CBAM, який передбачає вуглецевий податок на імпорт окремих видів продукції.

    За словами очільника «Укрметалургпрому», через сукупність цих факторів низка підприємств у Кривому Розі, Марганці, Нікополі та Запоріжжі вже скоротила виробництво або тимчасово припинила роботу.

    Каленков також прогнозує, що після чергового підвищення тарифів “Укрзалізниця” ризикує втратити понад 10% вантажів гірничо-металургійного комплексу. Частина компаній, які мають можливість користуватися автомобільним транспортом, уже переорієнтовуються на альтернативну логістику.

    Водночас для багатьох підприємств такої альтернативи практично не існує. Насамперед це стосується металургійної, гірничодобувної та хімічної промисловості, які перевозять великі обсяги сировини та продукції, що економічно недоцільно транспортувати автомобілями.

    «Усі, хто могли втекти від “Укрзалізниці”, зробили це, а ті, хто не можуть, просто зупинятимуть виробництва. Не зможуть втекти хіміки, металурги та гірники», — наголосив Каленков.

    Дискусія щодо необхідності підвищення вантажних тарифів триває вже тривалий час. Раніше віцепрезидент із питань енергетики Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) Олександр Трохимець заявляв, що фінансові труднощі “Укрзалізниці” не варто вирішувати шляхом чергового підвищення вартості вантажних перевезень. На його думку, основною причиною проблем компанії є збитковість пасажирських перевезень, а не діяльність вантажного сегмента.

    Нагадаємо, “Укрзалізниця” планує підвищити тарифи на вантажні перевезення на 30% із серпня 2026 року, а з січня 2027 року — ще на 15%. Представники промисловості побоюються, що таке рішення може негативно вплинути на конкурентоспроможність українських виробників на світових ринках, скоротити експорт та прискорити зупинку окремих підприємств у галузях, які вже працюють в умовах значного економічного тиску.

  • У Києві офіційно подорожчав проїзд: скільки тепер коштують поїздки та що змінилося для пасажирів

    У Києві офіційно подорожчав проїзд: скільки тепер коштують поїздки та що змінилося для пасажирів

    Із 15 липня у Києві офіційно набули чинності нові тарифи на проїзд у громадському транспорті. Вартість разової поїздки в комунальному транспорті столиці зросла з 8 до 30 гривень, а проїзд у маршрутних таксі подорожчав до 25 гривень. Разом із новими тарифами запроваджено систему знижок для постійних пасажирів, оновлено правила користування проїзними квитками та збільшено штрафи за безквитковий проїзд.

    Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації, відтепер разова поїздка у метро, автобусах, тролейбусах та трамваях коштує 30 гривень. Водночас міська влада залишила можливість економити тим, хто регулярно користується громадським транспортом. Для власників транспортних карток діятиме прогресивна система знижок: що більшу кількість поїздок пасажир придбає під час поповнення картки, то меншою буде вартість кожної поїздки. Максимальна знижка передбачає ціну 25 гривень за одну поїздку при одночасній купівлі 50 поїздок.

    Окрім цього, встановлено нову вартість безлімітних проїзних. Місячний квиток, який дозволяє необмежено користуватися всіма видами комунального транспорту столиці, тепер коштує 3656 гривень.

    Для туристів і гостей міста запровадили нові безлімітні квитки з різним терміном дії. Проїзний на 24 години коштуватиме 375 гривень, на 48 годин — 563 гривні, а на 72 години — 750 гривень.

    Ще однією новацією стане пересадковий квиток, який почне діяти з 1 серпня. Його вартість становитиме 60 гривень. Такий квиток дозволить протягом 90 хвилин необмежено пересідати між метро та наземним комунальним транспортом без необхідності повторної оплати.

    У КМДА також наголосили, що пасажири не втратять раніше придбані поїздки. Квитки, куплені за старим тарифом у 8 гривень, залишатимуться чинними до 14 вересня 2026 року. Після цієї дати невикористані поїздки автоматично переведуть у грошовий еквівалент і зарахують на транспортну картку.

    Міська влада пояснює необхідність такого різкого підвищення тарифів суттєвим зростанням витрат на утримання транспортної системи. Серед основних причин називають подорожчання електроенергії, пального, запасних частин, матеріалів і технічного обслуговування. Крім того, щороку з міського бюджету на компенсацію роботи громадського транспорту спрямовується близько 12 мільярдів гривень.

    За розрахунками КМДА, економічно обґрунтована вартість однієї поїздки у 2026 році мала б становити 64,60 гривні у метро та 44,14 гривні в наземному транспорті. Водночас ухвалене підвищення, як зазначають у міській адміністрації, дозволяє лише частково компенсувати реальні витрати.

    Зміни торкнулися і приватних перевізників. За словами керівника Асоціації перевізників Києва та Київської області Ігоря Мойсеєнка, більшість маршруток також підвищили вартість проїзду до 25 гривень.

    Перевізники пояснюють це одразу кількома причинами. Насамперед вони говорять про гострий дефіцит водіїв, який загострився після зміни правил бронювання працівників із 1 червня. За їхніми словами, багато водіїв не бажають працювати на маршрутах, що проходять через блокпости. Додатковий тиск створює зростання вартості запасних частин, мастильних матеріалів та інших комплектуючих, ціни на які безпосередньо залежать від курсу долара. Також представники галузі зазначають, що через багаторічне стримування тарифів довелося вдатися до одноразового значного підвищення замість поступового щорічного коригування.

    Попри зміну вартості проїзду, система соціальних пільг залишається незмінною. У КМДА запевнили, що всі категорії громадян, які раніше мали право на безкоштовний або пільговий проїзд, і надалі користуватимуться цими пільгами за рахунок міського бюджету.

    Безкоштовний або пільговий проїзд зберігається для ветеранів війни та учасників бойових дій, осіб з інвалідністю, пенсіонерів за віком, які користуються “Карткою киянина”, студентів, школярів, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС першої та другої категорій, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також членів багатодітних сімей. Для студентів, як і раніше, діятиме 50-відсоткова знижка на місячні проїзні, а школярі зможуть безкоштовно користуватися транспортом протягом навчального року.

    Одночасно зі зростанням вартості проїзду автоматично збільшився й штраф за безквитковий проїзд. Відповідно до чинних правил він становить двадцятикратний розмір вартості разового квитка. Таким чином із 15 липня “зайцям” доведеться сплачувати вже 600 гривень замість попередньої суми.

    Питання підвищення тарифів викликало активне обговорення серед жителів столиці ще кілька місяців тому. Проєкт рішення КМДА оприлюднила 18 травня, після чого менш ніж за добу електронна петиція із закликом скасувати підвищення набрала необхідні для розгляду шість тисяч підписів. Водночас міська влада не підтримала цю пропозицію.

    Крім того, Київська міська рада профспілок зверталася до столичної адміністрації із проханням відкласти підвищення тарифів на пів року та запровадити його поетапно, спочатку піднявши вартість проїзду до 20 гривень. Проте ці пропозиції також не були враховані, і нові тарифи набули чинності відповідно до раніше затвердженого графіка.

  • Проїзд у київських маршрутках дорожчає: скільки доведеться платити вже з 15 липня

    Проїзд у київських маршрутках дорожчає: скільки доведеться платити вже з 15 липня

    Із 15 липня мешканців столиці чекає чергове подорожчання проїзду в громадському транспорті. Вартість поїздки у приватних маршрутках Києва зросте до 25 гривень, тоді як у комунальному транспорті – метро, автобусах, тролейбусах, трамваях і фунікулері – тариф становитиме вже 30 гривень. Перевізники пояснюють рішення критичним дефіцитом водіїв, зростанням витрат на обслуговування транспорту та багаторічним стримуванням тарифів.

    Про це повідомив керівник Громадської спілки “Асоціація перевізників Києва та Київщини” Ігор Мойсеєнко.

    За його словами, новий тариф у розмірі 25 гривень почне діяти вже з 15 липня практично на всіх столичних маршрутках. Відповідні повідомлення про підвищення вартості проїзду перевізники ще минулого тижня направили до Київської міської державної адміністрації.

    Мойсеєнко також уточнив, що одночасно набуде чинності й новий тариф у комунальному транспорті столиці. Згідно з рішенням міської влади, поїздка у транспорті “Київпастрансу” коштуватиме 30 гривень.

    Представники перевізників пояснюють, що перегляд вартості проїзду став вимушеним кроком через різке зростання витрат на забезпечення роботи маршрутної мережі. Однією з найбільших проблем вони називають гострий кадровий дефіцит.

    За словами Ігоря Мойсеєнка, сьогодні майже не залишилося маршрутів, де не відчувався б брак водіїв. Ситуація ще більше загострилася після 1 червня, коли набули чинності зміни до законодавства, які значно ускладнили процедуру бронювання водіїв від мобілізації.

    Крім того, частина працівників відмовляється виходити на роботу через побоювання перетинати блокпости дорогою до місця роботи. Це призводить до скорочення кількості водіїв на маршрутах та ускладнює забезпечення стабільної роботи громадського транспорту.

    Ще одним фактором, який вплинув на рішення про підвищення тарифів, стало зростання курсу долара. За словами перевізників, через це суттєво подорожчали запасні частини, витратні матеріали, мастила та технічне обслуговування автобусів. Відповідно, собівартість пасажирських перевезень значно зросла, а чинні тарифи вже не покривали реальні витрати підприємств.

    В Асоціації перевізників наголошують, що нинішнє різке підвищення є наслідком багаторічної відсутності поступового перегляду вартості проїзду. На думку Мойсеєнка, якби тарифи щороку збільшувалися лише на кілька гривень відповідно до економічної ситуації, нинішнє подорожчання не було б таким відчутним для пасажирів.

    За його словами, десятирічне стримування цін призвело до накопичення фінансових проблем у галузі. За цей час значно зросли ціни на пальне, запчастини, ремонтні роботи та оплату праці, тоді як вартість проїзду тривалий час залишалася практично незмінною.

    Водночас варто зазначити, що ще у травні, після появи інформації про можливе підвищення тарифів у Києві, представники Асоціації перевізників заявляли, що готові відмовитися від перегляду вартості проїзду за умови стабільних цін на пальне та валютному ринку. Однак, за їхніми словами, економічна ситуація змусила переглянути ці плани.

    Паралельно зі зміною тарифів у маршрутках із 15 липня набуває чинності рішення Київської міської влади про підвищення вартості проїзду в комунальному транспорті. Згідно з документом, який 10 липня підписав міський голова Віталій Кличко, одна поїздка у метро, автобусах, тролейбусах, трамваях та фунікулері коштуватиме 30 гривень.

    При цьому в КМДА повідомили, що всі поїздки, придбані до 14 липня включно за старим тарифом у 8 гривень, залишатимуться чинними до середини вересня. Також без змін збережуться всі передбачені законодавством пільги для окремих категорій пасажирів.

    Таким чином, із 15 липня жителі та гості столиці платитимуть за проїзд у маршрутках 25 гривень, а користування комунальним транспортом коштуватиме 30 гривень, що стане одним із найбільших одночасних переглядів транспортних тарифів у Києві за останні роки.

  • Проїзд у Києві злетить до 30 грн: названо дату та нові ціни

    Проїзд у Києві злетить до 30 грн: названо дату та нові ціни

    У Києві остаточно затвердили різке підвищення вартості проїзду в комунальному громадському транспорті. Від середи, 15 липня 2026 року, одна разова поїздка в метро, автобусі, трамваї, тролейбусі або фунікулері коштуватиме 30 гривень замість нинішніх восьми. Таким чином, базовий тариф зросте одразу у 3,75 раза.

    Відповідне розпорядження №145 від 7 липня оприлюднили на офіційному порталі Києва. У КМДА заявили, що документ пройшов передбачені законодавством процедури, включно з консультаціями з громадськістю та профспілками. Нові правила поширюватимуться на комунальний транспорт столиці, який працює у звичайному режимі руху.

    Найбільше подорожчання відчують пасажири, які купують разові квитки або поповнюють транспортну картку лише на кілька поїздок. За одну поїздку доведеться віддати 30 гривень. Для людей, які регулярно користуються столичним транспортом і завантажують на картку більше поїздок, запроваджують систему поступових знижок.

    Вартість однієї поїздки залежатиме від розміру придбаного пакета:

    • від 1 до 9 поїздок — 30 гривень;
    • від 10 до 19 — 28,90 гривні;
    • від 20 до 29 — 27,80 гривні;
    • від 30 до 39 — 26,60 гривні;
    • від 40 до 49 — 25,50 гривні;
    • 50 поїздок — 25 гривень.

    Отже, навіть за максимальної знижки поїздка коштуватиме більш ніж утричі дорожче за чинний тариф. Максимально на транспортну картку можна буде одночасно завантажити 50 поїздок, а загальний ліміт поповнення становитиме 100 поїздок.

    Скільки коштуватимуть місячні проїзні

    Для пасажирів, які щодня їздять на роботу або навчання, залишають місячні проїзні з фіксованою кількістю поїздок. У такому разі фактична ціна однієї поїздки буде нижчою, ніж при звичайному поповненні транспортної картки.

    Проїзні коштуватимуть:

    • 46 поїздок — 1088 гривень, або близько 23,65 гривні за одну;
    • 62 поїздки — 1463 гривні, або близько 23,60 гривні;
    • 92 поїздки — 2156 гривень, або близько 23,43 гривні;
    • 124 поїздки — 2888 гривень, або близько 23,29 гривні.

    Під час громадського обговорення міська влада також переглянула ціну безлімітного місячного квитка. Спочатку його пропонували продавати за 4875 гривень, однак остаточну вартість зменшили на 25% — до 3656 гривень. Цей квиток діятиме в метро, автобусах, трамваях, тролейбусах і фунікулері без обмеження кількості поїздок.

    Для гостей Києва запровадять окремі короткострокові безлімітні квитки. Проїзний на 24 години коштуватиме 375 гривень, на 48 годин — 563 гривні, а на 72 години — 750 гривень.

    Що буде зі старими поїздками по 8 гривень

    Кияни ще мають можливість придбати поїздки за старою ціною. Усі поїздки, завантажені на транспортну картку до 14 липня включно, можна буде використовувати до 14 вересня 2026 року.

    Після цієї дати невикористані поїздки не згорять. Їхню вартість автоматично переведуть у грошовий еквівалент і зарахують на баланс транспортної картки. Надалі ці кошти можна буде витрачати на оплату проїзду вже за новими тарифами.

    Це означає, що пасажири можуть завчасно поповнити картку за чинною ціною, однак фактично скористатися такими поїздками зможуть лише протягом двох місяців після запровадження нового тарифу.

    Коли з’явиться пересадковий квиток

    Ще одним нововведенням стане єдиний пересадковий квиток. Його планують запровадити орієнтовно з 1 серпня. Він коштуватиме 60 гривень і дозволятиме протягом 90 хвилин необмежену кількість разів пересідати між різними видами комунального громадського транспорту.

    Наприклад, пасажир зможе скористатися автобусом, потім метро, а далі трамваєм, не купуючи окремий квиток на кожну пересадку. Головна умова — вкластися у 90 хвилин після першої валідації.

    Водночас для людей, які роблять лише одну або дві короткі поїздки, такий квиток може виявитися невигідним, адже його ціна дорівнює вартості двох разових поїздок.

    Які пільги залишаться

    У КМДА запевняють, що право на пільговий проїзд для визначених категорій населення збережеться. Безкоштовно продовжать їздити, зокрема, пенсіонери, учасники бойових дій, люди з інвалідністю та інші категорії, передбачені законодавством і міськими програмами.

    Студенти оплачуватимуть 50% вартості місячних проїзних. Для школярів безкоштовний проїзд діятиме протягом навчального року. Під час літніх канікул учні сплачуватимуть 25% повної вартості. За даними міської влади, пільговим проїздом у столиці можуть користуватися близько 1,1 мільйона жителів.

    Чому проїзд дорожчає так різко

    У КМДА пояснюють підвищення тим, що тариф у Києві не переглядали з 2018 року. За цей період суттєво зросли витрати транспортних підприємств на електроенергію, дизельне пальне, заробітні плати, запчастини, ремонт рухомого складу та обслуговування інфраструктури.

    За даними міської влади, витрати метрополітену на оплату праці зросли на 61,7%, а на електроенергію — на 66,9%. У «Київпастрансу» витрати на паливо збільшилися на 74,8%, а на ремонт і технічне обслуговування — на 63,3%. Одночасно пасажиропотік комунального транспорту зменшився приблизно на 42% порівняно з показниками, які враховувалися під час попереднього перегляду тарифів.

    У КМДА стверджують, що економічно обґрунтована вартість поїздки у 2026 році є ще вищою: 64,60 гривні в метро та 44,14 гривні в наземному транспорті. Тариф у 30 гривень міська влада називає компромісним і таким, що лише частково покриває реальні витрати транспортних підприємств.

    Посадовці попереджають, що збереження ціни на рівні восьми гривень вимагало б значного збільшення бюджетних дотацій. За версією КМДА, це могло б зменшити фінансування відновлення енергетичної інфраструктури, підготовки міста до опалювального сезону, ремонту транспорту та підвищення зарплат працівникам галузі.

    Рішення вже викликало обурення

    Плани підвищити тариф спричинили гостру реакцію частини містян, активістів і депутатів Київради. Петиція проти подорожчання швидко зібрала необхідні для розгляду шість тисяч підписів. Критики рішення заявляють, що настільки різке зростання ціни стане серйозним навантаженням для родин, які щодня користуються кількома видами транспорту.

    Для пасажира, який здійснює дві разові поїздки щодня протягом 22 робочих днів, місячні витрати зростуть із 352 до 1320 гривень. За умови купівлі проїзного на 46 поїздок витрати становитимуть 1088 гривень. Тобто навіть найдоступніший регулярний варіант обійдеться приблизно утричі дорожче, ніж за старого тарифу.

    Попри критику, рішення вже оприлюднене, а нова вартість проїзду має почати діяти з 15 липня. Тож у киян залишилося лише кілька днів, щоб поповнити транспортні картки за старою ціною та переглянути, який із нових пакетів або проїзних буде найвигіднішим.