Позначка: суд

  • В Хмельницькому суд посадив і конфіскував майно в ухилянта

    В Хмельницькому суд посадив і конфіскував майно в ухилянта

    Хмельницький міськрайонний суд виніс вирок військовозобов’язаному, який ухилився від мобілізації, призначивши йому покарання у вигляді чотирьох років і двох місяців позбавлення волі. Про це повідомляється з посиланням на дані судового реєстру.

    За матеріалами справи, інцидент стався 29 лютого, коли обвинувачений прибув до територіального центру комплектування (ТЦК), щоб стати на військовий облік. Після проходження військово-лікарської комісії, яка визнала його придатним до військової служби, чоловік отримав «бойову» повістку на навчальні збори. Однак у визначений день він не з’явився на збір мобілізованих.

    Під час судового засідання військовозобов’язаний визнав свою провину і щиро розкаявся у вчиненому, пояснивши свої дії бажанням відпочити перед відправкою на війну. Проте, на думку суду, виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

    Суд також врахував, що в липні цього року чоловіка вже було визнано винним у незаконному придбанні, зберіганні та збуті психотропної речовини PVP, за що він отримав реальне покарання. Враховуючи цей попередній вирок, суд застосував до обвинуваченого додаткове покарання у вигляді конфіскації всього його майна, окрім житла.

    На цей момент обвинувачений перебуває під вартою, очікуючи на виконання вироку.

  • Вищий антикорупційний суд призначив заставу для голови АМКУ Павла Кириленка на суму понад 30 мільйонів гривень

    Вищий антикорупційний суд призначив заставу для голови АМКУ Павла Кириленка на суму понад 30 мільйонів гривень

    Вищий антикорупційний суд України ухвалив рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді застави для голови Антимонопольного комітету України (АМКУ) Павла Кириленка. Сума застави складає 30,28 мільйонів гривень. Кириленка підозрюють у незаконному збагаченні на понад 56 мільйонів гривень та недостовірному декларуванні.

    “У задоволені клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо Кириленка відмовити. Застосувати до Кириленка Павла запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 млн 280 тис. грн”, – сказав суддя.

    Також на Кириленка поклали обов’язки:

    • прибувати до слідчих, прокурорів, слідчого судді та суду за першою вимогою;
    • не відлучатися без дозволу за межі Києва;
    • повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
    • утриматися від спілкування зі свідками;
    • здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та вʼїзд в Україну;
    • носити електронний браслет.

    САП наголошує, що прокурор не погоджується із вказаним рішенням суду та оскаржить його в апеляційному порядку до Апеляційної палати ВАКС.

    Голову Антимонопольного комітету Павла Кириленка підозрюють у незаконному збагаченні на понад 56 мільйонів гривень. Досудове розслідування встановило, що у 2020–2023 роках, коли Кириленко був на посаді керівника Донецької ОВА, він став власником 21 об’єкта нерухомості та люксового автомобіля, а права власності зареєстрував на родичів дружини.

  • Партія «Голос» програла суд у справі щодо припинення державного фінансування

    Партія «Голос» програла суд у справі щодо припинення державного фінансування

    Партія «Голос» зазнала поразки в суді, намагаючись оскаржити наказ Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), яким було припинено її державне фінансування. Це рішення було ухвалено на основі виявлення недостовірних даних у звітах партії за третій та четвертий квартали 2020 року, що стосувалися витрат на майже 5 мільйонів гривень.

    Судова справа, що викликала широкий резонанс, відбулася після того, як НАЗК виявило, що партія «Голос» перерахувала значні кошти товариству «Мейнтіс» за послуги, які, за даними агентства, не були надані. Крім того, кошти були перераховані двом підприємцям за законопроєкти, що на момент укладення договорів ще не були зареєстровані у Верховній Раді.

    25 червня НАЗК спершу зупинило, а згодом і повністю припинило державне фінансування для партії «Голос». Представники партії, намагаючись скасувати цей наказ, звернулися до суду, де їхні інтереси представляли адвокати Олександр Денисенко та Марина Рященко. Вони висунули кілька аргументів на захист партії, однак суд не визнав їх переконливими.

    Ключові аргументи адвокатів партії «Голос»

    1. Суть діяльності товариства «Мейнтіс»: НАЗК наголошувало, що основний вид діяльності товариства – оптова торгівля побутовими електротоварами, а за його адресою зареєстровані ще дев’ять інших товариств. Проте представники партії стверджували, що «Мейнтіс» надає також інші послуги, зокрема правову допомогу, що стало підставою для укладення договору з партією.
    2. Податкова звітність товариства: НАЗК посилалося на дані Державної податкової служби, згідно з якими товариство не звітувало про найманих працівників, що свідчить про відсутність господарської діяльності. Водночас адвокати «Голосу» вказували на те, що висновки НАЗК базувалися на аналітичних дослідженнях податкової служби, яка лише зазначила, що «фінансово-господарська діяльність ТОВ «Мейнтіс», ймовірно, здійснювалася з порушенням вимог податкового законодавства».
    3. Відсутність доказів укладення договорів: У квітні 2023 року суд визнав співзасновника «Мейнтіс» Костянтина Цимбала винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, але партія заявила, що між Цимбалом та «Голосом» не було укладено жодного документа. Водночас підписантом договору виявився Руслан Гусейнов, який стверджував, що нічого не знає про підписання цього договору.
    4. Методика перевірки звітів: Під час перевірки звітів партії за 2020 рік НАЗК користувалося порядком про аналіз звітів політичних партій, затвердженим у 2016 році, але вже визнаним нечинним у 2021 році. Адвокати «Голосу» наголошували, що для визначення повторюваності порушень варто було користуватися Кодексом про адміністративні правопорушення, а не законом.

    Наслідки для партії «Голос»

    З урахуванням виявлених порушень, НАЗК припинило державне фінансування статутної діяльності партії «Голос» до моменту усунення причин порушення. Судове рішення, яке не вдалося оскаржити, поставило під сумнів фінансову прозорість партії та її здатність до подальшого функціонування.

    Судове засідання щодо скасування наказу про зупинення фінансування призначено на 4 вересня, однак перспективи успішного оскарження виглядають малоймовірними на тлі нинішніх обставин. Партія «Голос» тепер стикається з необхідністю реабілітації своєї репутації та виправлення допущених помилок.

  • Експрокурора Одеської області Жученка прибрали з “Одеської справи” Труханова

    Експрокурора Одеської області Жученка прибрали з “Одеської справи” Труханова

    У резонансній справі про корупцію в Одеській області відбулася несподівана зміна: екс-прокурора Одеської області, Олександра Жученка, усунули з розслідування у справі “Одеської справи” мера Одеси Геннадія Труханова. Ця новина, що пройшла майже непомітно для широкого загалу, була підтверджена Офісом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) у повідомленні від 2 серпня.

    Від цього кваліфікація “ОЗГ” у справі НАБУ щодо Труханова і Галантерника нікуди не поділася. Бо мінімальна кількість співучасників для ОЗУ (5 осіб) навіть без Жученка там набирається. А ось що саме тепер САП/НАБУ закидають експрокурору до кінця не зрозуміло.

    Раніше, у рамках “Одеської справи”, Жученку інкримінували нібито заниження вартості земельної ділянки, за забудову якої співробітники прокуратури отримали 48 квартир у вже готових будинках компанії-забудовника.

    Найважливіше. Якщо прокурора Одеської області (на той момент Жученка) “витягнуто” зі справи “Труханова-Галантерника”, то можна припустити, що далеко не всі раніше озвучені на його адресу звинувачення знайшли своє підтвердження. Отже, виведення прокурора за дужки можна вважати мінімізацією ризику розвалу “Одеської справи” загалом.

    Тобто краще визнати невинуватим одного, ніж втратити весь ланцюжок намальованої НАБУ схеми, що веде до мера Одеси?

    Будемо подивитися. Суди і щодо Жученка, і щодо справи Труханова-Галантерника очікуються у вересні.

  • Екс-чиновники АРМА підозрюються у шахрайстві на мільйони

    Екс-чиновники АРМА підозрюються у шахрайстві на мільйони

    Колишньому в.о. голови Нацагентства з управління активами (АРМА) та його заступнику висунуто обвинувачення у привласненні арештованих коштів, які були передані АРМА для управління. Прокуратура висунула обвинувачення також проти  начальника управління менеджменту активів та двох адвокатів за привласнення $398 тисяч, які перебували під арештом і були передані АРМА для управління.

    Згідно з справою, обвинувачені фальсифікували судове рішення про скасування арешту з коштів і перевели ці гроші на рахунок фізичної особи, яка не мала ніякого відношення до цих коштів. Після цього гроші були розподілені між злочинцями.

    Ці дії кваліфіковані за статтею 191 КК України як розтрата майна в особливо великому розмірі, а дії одного з адвокатів додатково інкримінують за статтями про підбурювання до злочину, шахрайство та підробку документів.

    Серед обвинувачених також був Віталій Сигидин, який обіймав посаду в.о. голови АРМА з листопада 2019 року по серпень 2021 року. Нагадаємо, що попередній очільник АРМА, Антон Янчук, теж потрапив під підозру за розтрату понад 426 млн грн.

    Дослідження показали, що співробітники АРМА, за допомогою представників ДП «СЕТАМ» і приватних компаній, організували схему продажу майна за заниженою ціною. Виявлено щонайменше чотири випадки такої діяльності, зокрема продаж трьох земельних ділянок в Одеській області, які були реалізовані в 18 разів дешевше від їх ринкової вартості.

  • Суд передав земельні ділянки Медведчука і Козака під управління АРМА

    Суд передав земельні ділянки Медведчука і Козака під управління АРМА

    Печерський районний суд Києва ухвалив рішення передати в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА) земельні ділянки, що були у володінні екснардепів Віктора Медведчука і Тараса Козака через довірених осіб.

    Як повідомила голова АРМА Олена Дума, судове рішення включає передачу не лише земельних ділянок, а й корпоративних прав на кілька компаній. Зокрема, це ПП “Орєст”, ТОВ “Осокорки-7”, ТОВ “Академ-Клуб”, ПП “Фірма ‘Вікторія’”, а також земельні ділянки загальною площею понад 49 гектарів.

    Олена Дума зазначила, що АРМА вже отримала відповідний лист від прокурора і ухвалу слідчого судді. Наразі АРМА планує провести огляд цього майна і оголосити конкурс на обрання оцінювача для подальшого управління активами.

    Цей крок є частиною широкомасштабної операції, що розпочалася ще в червні, коли суд заарештував додаткові активи, які належали братам Медведчука і Козака. Це включало земельні ділянки, корпоративні права, майнові комплекси і транспорт чотирьох підприємств у Львові.

    Також, у липні АРМА отримала в управління нерухомість, корпоративні права та автотранспорт трьох підприємств у Львівській області, а також нежитлові приміщення в Києві.

    Зазначимо, що у червні цього року правоохоронці викрили колишніх нардепів на масштабних фінансових махінаціях.

  • Мати побила та вкусила півторарічного сина

    Мати побила та вкусила півторарічного сина

    Суд у Києві виніс вирок 32-річній жінці, яка побила та вкусила свого півторарічного сина під час укладання його спати. Виявилося, що вона не усвідомлювала своїх дій через психічні проблеми, і суд призначив їй примусове лікування у психіатричному закладі.

    Про це повідомили у Черкаській обласній прокуратурі.

    “Під час судового розгляду прокурор довів, що у березні цього року 32-річна жінка, знаходячись за місцем свого проживання, вкладаючи спати свого півторарічного сина, який не хотів засинати, нанесла йому більше трьох ударів по обличчю і голові та вкусила за сідницю”, – повідомили у прокуратурі.

    Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи, як вказано, “жінка за своїм психічним станом в момент скоєння кримінального проступку не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними, тому суд ухвалив застосувати до неї примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом”.

    Зазначається, що обвинувачення у кримінальному провадженні стосовно місцевої жительки здійснювалося за фактом вчинення домашнього насильства, нанесення легких тілесних ушкоджень своєму сину (ч. 1 ст. 125 КК України).

  • У Києві судитимуть няню за побиття 4-річної дівчинки

    У Києві судитимуть няню за побиття 4-річної дівчинки

    У Києві розпочато судовий процес щодо няні, яка звинувачується у нанесенні ударів по обличчю 4-річній дівчинці в автобусі. Інцидент, що стався нещодавно, був зафіксований на відео, яке викликало обурення серед громадськості.

    До суду скеровано обвинувальний акт стосовно няні за умисні завдання ударів по обличчю дитини, які не спричинили тілесних ушкоджень (ч. 1 ст. 126 КК України)

    – повідомили у прокуратурі.

    У квітні 2024 року у соцмережах було опубліковано відео, на якому жінка в автобусі дає ляпаси дівчинці. Це відео одразу побачила матір 4-річної дитини, яка впізнала на ньому свою доньку та няню. Жінка звернулась до поліції та одразу припинила співпрацю з нянею, розповіли у прокуратурі.

    “Правоохоронцям няня пояснила, що ляпаси дитині давала, щоб не дозволити їй заснути. Про це вона начебто домовилась із 4-річної дівчинкою, з якою того дня їхала до церкви”, – зазначається у повідомленні.

    За вчинене обвинуваченій загрожує штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк до одного року.

  • У Чернівцях викрали прапор УПА

    У Чернівцях викрали прапор УПА

    У Чернівцях в ніч з 29 на 30 липня відбулася крадіжка прапора УПА з флагштока на будинку на вулиці Скальда. Інцидент викликав широкий резонанс серед мешканців міста та став темою обговорення в медіа.

    “Під час моніторингу соціальних мереж, співробітники поліції виявили допис про те, що троє невідомих уночі з 29 на 30 липня викрали прапор УПА з флагштока будинку у Чернівцях”, – повідомили у поліції.

    Зазначається, що йдеться про будівлю по вулиці Скальда.

    На місці правоохоронці провели невідкладні першочергові розшукові заходи та “по гарячих слідах” оперативно встановили правопорушників, зазначили у поліції.

    “Ними виявилися троє місцевих жителів, віком 23 роки. Поліцейські вилучили речові докази причетності чернівчан до протиправних дій”, – ідеться у повідомленні.

    За вказаним фактом внесли відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 296 (Хуліганство) Кримінального кодексу України.

  • Суд у Києві засудив охоронця лікарні до чотирьох років в’язниці за відмову відчинити двері сховища під час обстрілу

    Суд у Києві засудив охоронця лікарні до чотирьох років в’язниці за відмову відчинити двері сховища під час обстрілу

    Київський суд ухвалив вирок щодо охоронця лікарні, який був засуджений до чотирьох років в’язниці за свою роль у трагедії, що сталася 1 червня 2023 року під час обстрілу міста.

    Тоді, нагадаємо, загинуло троє людей, серед яких 9-річна дівчинка.

    Чоловіка визнали винним у «завідомому залишенні без допомоги осіб, які перебували в небезпечному для життя стані та позбавленні можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, за наявності можливості надати їм допомогу».

    «Обвинувачений своєї вини не визнав, у вчиненому кримінальному правопорушенні не розкаявся», – повідомила міська прокуратура.

    Нагадаємо, під час того обстрілу притулок лікарні в Дарницькому районі було закрито під час обстрілу. На думку очевидців, його просто «не відкрили і все».