Позначка: прокурор

Корупція в Офісі генпрокурора: поліцейський, засуджений за хабар у $150 тисяч, пішов на угоду зі сліством
Державне бюро розслідувань та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили масштабну корупційну схему за участю представників Нацполіції, Офісу генпрокурора та адвокатів. Йдеться про хабар у розмірі $150 тисяч, який вимагали у бізнесмена за припинення кримінального переслідування та повернення його майна.

Як розкрили схему

За даними слідства, співробітник Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції Олександр Маслов пообіцяв власнику низки компаній вирішити його проблеми із законом за $150-180 тисяч. Гроші, за його словами, мали отримати також старший слідчий ГСУ Нацполіції В’ячеслав Поталапа та прокурор Офісу генпрокурора Андрій Грицан.

Маслов гарантував підприємцю уникнення обшуків, арештів та вилучення майна. У липні 2023 року він зустрівся з братом бізнесмена та озвучив умови угоди. У березні 2024 року Маслов тричі контактував із посередником через адвоката, а в квітні отримав гроші та був затриманий.

Угода зі слідством і умовний вирок

Після арешту Маслов визнав свою провину та уклав угоду з прокуратурою. У лютому 2024 року суд визнав його винним за ч. 4 ст. 368 КК України (отримання неправомірної вигоди) та призначив три роки умовного терміну.

Цікаво, що Маслову повернули заставу в розмірі 3 млн грн, яку внесла компанія ТОВ «Азовсіті». В обмін на м’яке покарання він погодився надати докази проти В’ячеслава Поталапи та Андрія Грицана.

Прокурор під підозрою, але на посаді

Попри корупційний скандал, Андрій Грицан продовжує працювати у Спеціалізованій екологічній прокуратурі Офісу генпрокурора.

Згідно з його декларацією за 2024 рік, він отримав:
- зарплату в Офісі генпрокурора — 1,24 млн грн;
- дохід від продажу майна у квітні 2024 року;
- купив у 2023 році Jeep Renegade (2016) за 400 тис. грн;
- зберігає 100 тис. грн та $5 тис. готівкою.
У декларації Грицана немає жодної інформації про членів родини, хоча він користується квартирою в Києві, що належить жінці з його прізвищем.

Попри гучний скандал, Офіс генпрокурора досі не коментує можливе звільнення Грицана. Справу продовжує розслідувати НАБУ та САП.
20 Березня, 2025
ВАКС призначив 2 мільйони гривень застави директору компанії, що розробляла систему «Дзвін»

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення щодо запобіжного заходу для директора компанії, яка займалася розробкою військової інформаційної системи «Дзвін». Юрію Пастухову визначено заставу у розмірі 2 мільйони гривень. Відповідне рішення було прийняте судом, а сам підозрюваний або інші особи мають п’ять днів для внесення коштів.

Окрім застави, суд наклав на Пастухова низку зобов’язань. Він не має права залишати Київ та область без дозволу суду, повинен утриматися від контактів зі свідками, здати закордонні паспорти та носити електронний браслет.

Судове засідання відбулося в закритому режимі на підставі клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

Нагадаємо, що 19 лютого Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та САП заявили про викриття корупційної схеми в рамках розробки системи управління ЗСУ «Дзвін». За даними слідства, через махінації держава втратила 246 мільйонів гривень.

Система, яка мала б стати ключовою для координації військових операцій, виявилася неефективною і несумісною з аналогічними системами країн-членів НАТО. Водночас Міністерство оборони, попри критику, продовжувало виділяти мільйони гривень на її розробку.

Журналісти Bihus.Info та слідчі НАБУ встановили, що проєкт «Дзвін» використовувався для розкрадання державних коштів.

Наразі розслідування триває. ВАКС уже ухвалив рішення щодо інших фігурантів справи. Очікується, що найближчим часом можуть бути висунуті нові підозри.

11 Березня, 2025
Розкішне життя прокурора: як Андрій Дяченко приховує майно через родичів
Прокурор Дніпропетровської обласної прокуратури Андрій Дяченко володіє дорогими автомобілями, проживає в розкішному будинку та має значні грошові заощадження. Водночас, за офіційними документами, усе це майно оформлене на його родичів – сестру та тестя.

Після відставки Генерального прокурора Андрія Костіна у жовтні 2024 року Україна вже кілька місяців живе без керівника цього силового відомства. На тлі неефективності реформи прокуратури все більше уваги привертають розслідування щодо прокурорів на місцях.

Раніше журналісти висвітлювали скандали навколо керівника прокуратури Дніпропетровської області. Тепер у центрі уваги – його підлеглий Андрій Дяченко, який очолює перший відділ процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції.

Повідомляє видання Антикор.

Хоча Дяченко не є публічною особою, його прізвище вперше з’явилося у медіа після дорожньо-транспортної пригоди у Дніпрі. Він перебував за кермом елітного Lexus, який не був зазначений у його декларації. Очевидці стверджували, що прокурор був напідпитку, проте обласна прокуратура оперативно стала на його захист.

Цей інцидент привернув увагу до способу життя Дяченка та дозволив детальніше проаналізувати його статки.

Згідно з деклараціями, Андрій Дяченко усе своє професійне життя працював у прокуратурі, починаючи з рядової посади із зарплатою 6 800 грн на місяць. Проте за ці роки його родина значно покращила матеріальний стан.

Більшість люксових авто, якими користується прокурор, записані на його сестру Марину Дяченко. Вона офіційно працює перукаркою у Дніпропетровській області.

Джерело: Антикор

Список автомобілів, які протягом останніх років опинилися “у користуванні” сім’ї Дяченка:
- Mercedes-Benz S350 – з’явився у 2016 році, після чого Андрій Дяченко прибрав із декларації згадку про власну земельну ділянку;
- Lexus ES 250 (2018 р.) – придбаний його сестрою та одразу переданий прокурору;
- BMW X5 (2009 р.);
- KIA Sorento (2015 р.);
- Lexus GX 460 (2014 р.) – також оформлений на сестру;
- Audi Q7 (2017 р.) – куплений у 2023 році, на ім’я Марини Дяченко;
- Lexus NX (2020 р.) – записаний на тестя прокурора, хоча згідно з декларацією ним користується дружина Андрія Дяченка.
Цікаво, що дві останні машини були придбані вже після початку повномасштабного вторгнення РФ, коли в країні тривала криза, а люди намагалися економити кошти.

Житло прокурорська родина також оформляти на себе не поспішає. Від 2017 року Андрій Дяченко мешкає у будинку на вулиці Гельсінській (колишня Далекосхідна) в Дніпрі. Водночас офіційно цей маєток належить його сестрі.

За оцінками ринку, аналогічні будинки в цьому районі коштують близько 10 мільйонів гривень.

Попри численні активи “у користуванні”, прокурорська родина ще й примудряється накопичувати заощадження.

Згідно з декларацією, Дяченко разом із дружиною зберігають:
- 45 000 доларів готівкою (30 000 у прокурора, 15 000 – у дружини);
- мають 14 банківських рахунків, інформація про стан яких недоступна у відкритих джерелах.
Варто зазначити, що дружина Дяченка не має офіційних джерел доходу, окрім допомоги при народженні дитини. Сам прокурор живе виключно на зарплату.

Джерело: Антикор
4 Березня, 2025
На Черкащині прокурору повідомили підозру у шахрайстві

Прокурор Христинівського відділу Уманської окружної прокуратури Черкаської області Тарас Горобець отримав підозру у шахрайстві у великих розмірах. Це сталося після того, як йому скасували групу інвалідності.

За даними слідства, 27 липня 2020 року прокурор підписав декларацію із лікарем, яка працює у третьому черкаському міському центрі первинної медико-санітарної допомоги. Того ж дня правоохоронець поскаржився медику на болі у правому та лівому підребер’ї; періодичну печію, нудоту; головні болі; підвищення артеріального тиску, серцебиття; запаморочення, мерехтіння «мушок» перед очима; болі вздовж хребта.

Через чотири дні, 31 липня, лікарка підготувала виписку, в якій прописала: прокурор пройшов лікування у медзакладі (всього десять днів); має кілька хронічних захворювань органів черевної порожнини, але його загальний стан задовільний. Водночас, як стверджує слідство, у день виписки прокурор Горобець спонукав працівників міського центру первинної медико-санітарної допомоги виписати направлення на МСЕК у зв’язку з наявністю у нього ознак інвалідності. Що у підсумку було й зроблено.

Більше того, 31 липня 2020 року обласна МСЕК №2 прийняла рішення про встановлення уманському прокурору ІІ групи інвалідності безтерміново.

У квітні 2023 року Тарас Горобець, маючи десять років прокурорського стажу, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області за перерахунком пенсії. Згідно е-декларацій прокурора, починаючи з 2023 року розмір його річної пенсії різко збільшився: з 91-93 тис. грн (у 2021-2022 роках) – до 127,1 тис. грн у 2023 році.

За чотири роки (липень 2020 року-листопад 2024 року) прокурор Тарас Горобець отримав 477 тис. грн пенсійних виплат
витяг із судового реєстру

Загалом, за чотири роки (липень 2020 року-листопад 2024 року) прокурор Тарас Горобець отримав 477 тис. грн пенсійних виплат. 15 листопада 2024 року Центральна МСЕК скасувала групу інвалідності уманському прокурору. Як свідчать пояснення голови Центральної МСЕК, після вивчення медичної документації Тараса Горобця члени Центральної МСЕК виявили: ступені функціональних порушень та обмеження життєдіяльності внаслідок захворювання не відповідають критеріям встановлення групи інвалідності. Відповідно, члени медкомісії одностайно проголосували за скасування інвалідності уманському прокурору.

У суді Офіс генпрокурора наполягав на відстороненні від посади Тараса Горобця. Однак столичний суд відмовив у задоволенні клопотання.

Окремо Феміда застосувала до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання до 26 березня. Досудове розслідування за вказаним епізодом триває, уманському прокурору загрожує позбавлення волі до восьми років.

Як відомо, високий відсоток прокурорів, які мають статус особи з інвалідністю, виявлено у Черкаській та Хмельницькій областях. На Черкащині 60 прокурорів органів прокуратури мають статус людини з інвалідністю. Це становить 27,4% від загальної кількості працюючих там прокурорів. 59 з них отримали його до повномасштабного вторгнення. Натомість у Хмельницькій області такий статус має 61 прокурор або 29,8% від загальної кількості. 50 отримали групи інвалідності до повномасштабного вторгнення.

4 Березня, 2025
Понад 700 тисяч за місяць: як оплачується робота прокурорів в Україні?

Колишній прокурор Хмельницької області Олексій Олійник, який нині працює прокурором відділу, у січні 2025 року отримав зарплату в розмірі 710,1 тис. грн. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на дані реєстру декларацій.

Відповідні зміни до свого майнового стану Олійник вніс на початку лютого. Виплата стала однією з найбільших серед працівників прокуратури.

Відповідні зміни до майнового стану прокурор вніс на початку лютого.

дані: реєстр декларацій

Для порівняння: за 2023 рік ексочільник прокуратури Хмельниччини одержав 1,81 млн грн зарплати (приблизно 151 тис. грн щомісяця) і 251,1 тис. грн пенсії; за 2022 рік – 1,64 млн грн зарплати (приблизно 138 тис. грн кожного місяця) і 238,3 тис. грн пенсії.

Нагадаємо, у середні жовтня 2024 року Олексій Олійник позбувся керівної посади у розпал «інвалідного» скандалу. Як з’ясувалося, в органах прокуратури Хмельниччини працює понад 50 прокурорів-інвалідів, що є одним із найвищих показників серед інших прокуратур. Тодішній генпрокурор підписав наказ про проведення службового розслідування.

Як стало відомо згодом, сам же Олексій Олійник публічно підтвердив, що має пожиттєву групу інвалідності. За його словами, у 2005 році прокурор отримав «травму на робочому місці, вивчаючи матеріали кримінального провадження». Водночас Олійник запевнив, що хвороба не перешкоджає йому виконанню службових обов’язків.

Нагадаємо, що 4 жовтня 2024 року керівницю Хмельницького обласного МСЕК Тетяну Крупу та її сина-ексначальника обласного Пенсійного фонду Олександра Крупу було викрито на незаконному збагачені. Під час обшуків у них знайшли лише готівкою майже $6 млн. 7 жовтня Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Тетяні Крупі. Її відправили під варту з можливістю внесення застави розміром в понад 500 млн грн. Згодом суди зменшили заставу – до 280 млн грн.

У середині жовтня 2024 року продовженням «МСЕК-скандалу» стала історія з оформленням інвалідності прокурорів. Приблизно понад 50 прокурорів Хмельниччини на чолі з уже колишнім обласним прокурором Олексієм Олійником оформили інвалідність.

24 Лютого, 2025
Прокурор готує апеляцію на вирок ексголові Броварської РДА

Броварський міськрайонний суд 27 січня 2025 року затвердив угоду про примирення між ексголовою Броварської РДА Володимиром Майбоженком та потерпілими у справі про наїзд на пішоходів. Обвинувачений, який в квітні 2024 року, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, збив чотирьох пішоходів, у тому числі малолітню дитину, сплатить штраф у розмірі 34 тис. грн і на три роки позбудеться права керувати транспортними засобами.

Прокурор Київської обласної прокуратури спочатку не погоджувався з укладенням угоди, вважаючи її невідповідною інтересам суспільства та вимогам Кримінального кодексу України. Проте суд не підтримав цю позицію, відмовивши в дослідженні матеріалів, що свідчать про відсутність пом’якшуючої обставини для обвинуваченого.

У зв’язку з цим на вирок готується апеляційна скарга.

28 Січня, 2025
Денис Сірик: прокурор-інвалід, який бігає марафони

Колишній заступник начальника Хмельницької обласної прокуратури Денис Сірик опинився в центрі уваги після того, як потрапив до списку прокурорів-інвалідів, опублікованого в жовтні 2024 року виданням «Закон і Бізнес». Згідно з даними, він має другу групу інвалідності через серйозні проблеми із зором. Проте це не заважає йому брати участь у спортивних турнірах, бігати марафони та навіть керувати автомобілем.

У квітні 2016 року Сірик отримав другу групу інвалідності безтерміново через захворювання зору.

Це не завадило прокурору домогтися через суд значних виплат від Пенсійного фонду України. З 2016 по 2024 роки він отримав понад 4,5 млн грн пенсій, які складають 90% від його щомісячної заробітної плати.

Втім, інвалідність не стала на заваді активному способу життя Дениса Сірика. Його спортивні досягнення вражають. У липні 2021 року він грав за футбольну команду Хмельницької обласної прокуратури. Того ж року брав участь у п’яти етапах Бігової Ліги Українських Мейджорів, долаючи дистанції 10 км, 21 км, 42 км або беручи участь в естафеті.

У жовтні 2024 року Сірик фінішував у «Київському Півмарафоні Незламності» з результатом 1:15:31, а раніше, у березні того ж року, він пробіг «Десятку Незламності» за 1:16:32. Його спортивна активність викликала припущення, що він міг би стати кандидатом до національної параолімпійської збірної команди України.

Однак такі досягнення викликають певні питання. Зокрема, прокурора жодного разу не помічали в окулярах, хоча його захворювання на очах визнано стійким і таким, що не піддається лікуванню. Крім того, Сірик має водійське посвідчення та керує білим автомобілем Volkswagen Touareg з номерами, які містять три сімки.

У той час, коли сотні людей з інвалідністю дійсно потребують державної допомоги, такі випадки підривають довіру до системи соціального забезпечення.

Нагадаємо, МОЗ перевіряє прокурорів Хмельницької області на достовірність статусу осіб з інвалідністю. Станом на два місяці роботи лише троє підтвердили свою інвалідність, тоді як дев’ятеро осіб виявилися шахраями.

27 Січня, 2025
Прокурора ОГП судитимуть за матеріалами НАБУ

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) направила до суду обвинувальний акт стосовно прокурора Офісу Генерального прокурора. Підставою для цього стали результати досудового розслідування, яке проводило Національне антикорупційне бюро України (НАБУ).

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на САП.

В липні 2024 року прокурора ОГП викрили на одержанні 170 тис. дол. неправомірної вигоди. Як встановило слідство, обвинувачений через посередника одержав від підприємця хабар за закриття кримінального провадження щодо незаконного відчуження посадовими особами майна на користь приватного товариства, а також зняття арешту з майна.

Обвинувальний акт за ч. 4 ст. 368 КК направлено до ВАКС для розгляду по суті.

Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

23 Січня, 2025
Прокурор ОГП втрапив у скандал через тиск на журналістку

Офіс Генерального прокурора України та Дисциплінарно-кваліфікаційна комісія прокурорів повинні встановити законність дій прокурора ОГП Артема Бояренка, який, за словами журналістки Оксани Котомкіної, незаконно отримав її номер телефону та домашню адресу. Про це журналістка, яка є координатором юридичного видання “Конфлікти та Закони”, повідомила у своїй колонці на сайті видання.

Тиск на журналістів через розслідування

Скандал розгорівся після того, як Оксана Котомкіна опублікувала розслідування про ймовірні порушення в декларації Артема Бояренка, зокрема щодо продажу автомобіля своєму батькові. Після публікації журналістка отримала численні листи від фігуранта розслідування, в яких той вимагав спростування матеріалу. Проте прокурор, за словами Котомкіної, намагався змусити її змінити деталі, які не впливали на основну суть викриттів, ігноруючи при цьому питання стосовно продажу авто.

Ситуація набула більш серйозного обороту, коли у листах, які вона отримала від Бояренка, фігурували її особисті дані — домашня адреса та номер телефону, які не були у відкритому доступі. “Отримавши листа на домашню адресу, я почала задумуватись, що може бути далі: воронка під під’їздом чи дзвінок у двері?”, — написала журналістка, натякаючи на можливі погрози.

Сумнівне джерело інформації

Особливої уваги заслуговує те, що, за словами Котомкіної, прокурор пояснив отримання її особистих даних тим, що знайшов номер на російському ресурсі LiveJournal. Це викликало обурення журналістки, оскільки ресурс давно заблокований в Україні, а згадуваний пост був опублікований ще в 2010 році. “Це свідчить про те, що джерело його впевненості в отриманих даних зовсім не російський інтернет-ресурс”, — стверджує Котомкіна.

Вимога розслідування

Журналістка заявила про свій намір звернутися до Офісу Генерального прокурора та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів з вимогою розслідувати дії Бояренка, щоб з’ясувати, яким чином він отримав її особисті дані та чому посилався на контент російських джерел. Відповідні заяви, за її словами, будуть направлені найближчим часом.

1 Жовтня, 2024
Іловайська трагедія: Порошенка звинуватили у брехні та вигоді

Нове журналістське розслідування виявило нові деталі щодо Іловайської трагедії, що стала однією з найбільших катастроф українських збройних сил під час конфлікту з Росією. За результатами розслідування, екс-президент України Петро Порошенко, який очолював країну під час трагедії, звинувачується у брехні та особистій вигоді, пов’язаній з подіями в Іловайську.

Влада Порошенка зробила все можливе, щоб добровольчі підрозділи не вийшли з Іловайського котла у 2014 році, адже саме вони могли стати рушійною силою нового Майдану проти екс-президента. Про це йдеться в спецпроєкті «Рівне online» – розслідуванні, присвяченому річниці Іловайської трагедії.

За словами безпосередніх учасників тих подій, під час планування і проведення операції командуванням країни на чолі з Порошенком були допущені груби помилки, які призвели до сотень смертей з боку українських сил.

«Не відкидаю варіант, що Іловайськ був спланованим. Я можу гарантовано сказати, що тодішня влада зробила все, щоб добровольці не вийшли звідти», – розповідає учасник Іловайської операції, військовий Олексій Сталкер».

За його словами, в Іловайську був фактично знищений кістяк нового Майдану, який міг би піднятись проти Порошенка.

«Чому абсолютно всі, окрім «Айдару», добровольчі підрозділи билися у Іловайську? Це були представники певних груп, які були на Майдані. Це ті люди, які скинули Петра Олексійовича з бульдозера. Це ті, хто його не підтримував і це ті, хто якби не війна, скинули б його новим Майданом», – наголошує «Сталкер».

В сюжеті також йдеться про велику кількість хибних рішень та постійну неправдиву інформацію з боку на той час верховного головнокомандуючого Порошенка, про яку розповідали свідки подій.

«Петро Олексійович сказав, що вони (українські добровольці – прим. ред) будуть тримати позиції, що Порошенко зібрав танковий резерв для того, щоб вибити ворога з позицій під Іловайськом і зробить все можливе, щоб деблокувати добровольців і сказав таку фразу, що «мій син під Іловайськом». Це виявилося неправдою», – розповів журналіст Юрій Бутусов.

Як повідомлялось раніше, 14 серпня 2017 року Генеральна прокуратура України оприлюднила результати розслідування подій в Іловайську. Єдиним винуватцем трагедії у тексті названо збройні сили російської федерації. На той час Генпрокуратуру очолював кум Порошенка Юрій Луценко.

4 Вересня, 2024