Khreshchatyknews.com

Позначка: оборона

  • Влада може посилити призов: воєнкоми мобілізують резерви для наступу ЗСУ

    Влада може посилити призов: воєнкоми мобілізують резерви для наступу ЗСУ

    За інформацією наших джерел у Генеральному штабі, ухвалено рішення посилити групи воєнкомів для проведення посиленої мобілізації. За словами співрозмовників, це робиться в рамках підготовки до нового наступу Збройних сил України, про який президент Володимир Зеленський нібито пообіцяв Дональду Трампу під час останніх переговорів.

    Щоб закрити нестачу мобілізаційних резервів, у разі необхідності влада розглядає зниження мобілізаційного віку до 18 років — крок, який дав би змогу швидше поповнити чисельність призовних ресурсів. Одночасно відбувається активізація кадрової роботи та нарощення складу мобілізаційних груп у регіонах: воєнкомати отримали доручення посилити пошук резервістів, перевірити облікові дані та пришвидшити комплектування підрозділів.

    У Генштабі, за словами джерел, віддають собі звіт у чутливості кроку: зниження мобілізаційного віку і посилена призовна кампанія мають значні політичні, соціальні та правові наслідки. Тому рішення нібито погоджують із іншими органами влади і готують інформаційну комунікацію для суспільства та міжнародних партнерів.

  • Аудитори виявили розбіжності в закупівлях озброєння — переплати на 5,4 млрд грн

    Аудитори виявили розбіжності в закупівлях озброєння — переплати на 5,4 млрд грн

    Україна створила потужну вітчизняну оборонну промисловість, яка тепер виробляє тисячі артилерійських снарядів, бронетехніки та безпілотників. Водночас міжнародне видання The New York Times з посиланням на внутрішні урядові аудити та експертні оцінки пише про системні проблеми у сфері державних закупівель озброєнь, зокрема — про випадки підписання контрактів не з найнижчими учасниками торгів і про сумніви у прозорості частини платежів.

    Загальна сума розбіжностей між найнижчими пропозиціями та фактично укладеними контрактами, згідно з аудиторськими матеріалами, становила щонайменше 5,4 млрд грн (приблизно 129 млн дол.). Аудитори не знайшли прямих звинувачень у розтраті коштів, проте низку справ передано до правоохоронних органів для додаткової перевірки.

    Критики наголошують на кількох проблемних трендах: укладення контрактів із компаніями, що пропонували дорожчі умови; передоплати за поставки, які були затримані або виконані не в повному обсязі; а також широкий залучення посередників, які отримували націнки замість прямих закупівель у виробників. Колишній радник агентства Тамерлан Вахабов в інтерв’ю виданню зазначав, що «в умовах воєнного стану відсутня політична воля робити все правильно», і що переплати відбувалися «з невідомих причин».

    У відповідь керівництво Агентства з оборонних закупівель наголошує: нижчі пропозиції іноді відхиляли через невідповідність вимогам якості, строкам постачання або іншим критеріям. Директор агентства Арсен Жумаділов повідомив, що частина проблем спонукала відомство експериментувати з новими моделями закупівель, зокрема створенням онлайн-ринку, де командири можуть замовляти безпілотники безпосередньо у постачальників «в один-два кліки». За словами посадовця, це має зменшити бюрократію і підвищити прозорість постачань.

    Аудити, які перевіряли період від початку 2024 року до березня 2025 року, не дали підстав для звинувачень у систематичній крадіжці, але виявили численні процедурні ризики: використання посередників у великій частці контрактів, відсутність документально підтверджених виробничих потужностей у деяких підрядників, а також випадки неповних або затриманих поставок. Частина закупівель здійснювалась через посередників із типовою націнкою близько 3%, що також викликало запитання в аудиторів.

    На тлі швидкого зростання внутрішнього озброєння важливо не лише масштабувати виробництво, а й посилити контроль за закупівлями — щоб уникнути марних витрат і зберегти довіру донорів та платників податків. Запровадження електронного ринку і інших інноваційних механізмів закупівель розглядають як крок у правильному напрямі, але наголошують, що нові інструменти мають супроводжуватися жорсткою перевіркою постачальників і публічним звітуванням про витрати.

  • ДБР розслідує збитки Міноборони на сотні мільйонів гривень

    ДБР розслідує збитки Міноборони на сотні мільйонів гривень

    Державне бюро розслідувань повідомило про підозру колишньому керівнику Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони Богдану Хмельницькому. За даними слідства, його дії під час виконання контрактів на постачання води для потреб Збройних сил України призвели до переплати понад 322 мільйони гривень.

    Слідчі з’ясували, що під час дії воєнного стану посадовець, укладаючи та виконуючи два договори із комерційними структурами, допустив надмірну оплату. Через недбалі дії державі було завдано значних збитків.

    Богдану Хмельницькому повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 425 Кримінального кодексу України — недбале ставлення до військової служби, що спричинило тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

    Досудове розслідування наразі триває. Правоохоронці перевіряють обставини укладення угод та можливу причетність інших посадових осіб до схеми.

    Варто зазначити, що Богдан Хмельницький раніше вже потрапляв у поле зору правоохоронців. Суд визнав його винним у поданні недостовірних відомостей до Національного агентства з питань запобігання корупції.

  • Київ шукає базу для винищувачів у Румунії: які варіанти обговорюють з британцями

    Київ шукає базу для винищувачів у Румунії: які варіанти обговорюють з британцями

    Наші джерела в Офісі Президента повідомляють, що Андрій Єрмак веде перемовини з представниками британської розвідки щодо розширення форм участі європейських військових у конфлікті в Україні. За відомостями співрозмовників, мова йде не про формальне членство НАТО у бойових діях, а про погодження нових, більш активних форматів співпраці — включно з використанням баз на території союзників і координацією авіаційних та ракетних можливостей.

    Із початку широкомасштабного вторгнення на Банковій кілька сценаріїв щодо залучення західних військ розглядалися як опції, що могли б посилити оборонний потенціал України. Проте, кажуть джерела, Польща послідовно виступала категоричним противником прямого розширення ролі НАТО в операціях на українській території, через що Київ був змушений переглянути формат переговорних процесів та шукати альтернативні канали для посилення обороноздатності.

    Одним із варіантів, який з’являвся в інформаційному просторі, був «злив» даних про системи протиповітряної оборони над західними регіонами України. Але, за даними наших інформаторів, це — радше допоміжна опція інформаційного характеру і не є пріоритетною для офіційного Києва. Набагато важливішими називають два практичні заходи: розгортання авіаційних сил на суміжній території партнерів (зокрема, потенційне використання аеродромів Румунії як баз для винищувачів) та постачання далекобійних ракетних систем, які могли б уражати логістичні та військові цілі на території Росії і тим самим чинити прямий тиск на Кремль.

    Румунія у цьому контексті фігурує як можлива «опорна точка» для розміщення літаків й інших засобів — але й тут, уточнюють співрозмовники, питання вимагає широких погоджень та гарантій від союзників. Дипломатичні й правові аспекти такого кроку залишаються предметом переговорів, адже будь-яке розміщення літаків із боєготовими пілотами та озброєнням на території сусідньої країни матиме серйозні міжнародні наслідки.

    Ініціативи Єрмака, за словами джерел, мають на меті надати Україні більшу маневреність і можливість завдавати більш адресних ударів по критично важливих ворожих об’єктах, не перетворюючи це на прямий вступ інших держав у бойові дії. Утім переговорний процес складний: окрім позиції Польщі, існують також внутрішні обмеження в окремих столицях ЄС і в самих військово-політичних інституціях, де вирішальними залишаються баланс ризиків ескалації та прагматична оцінка користі від нових форм допомоги.

    У Міністерстві закордонних справ і в Офісі Президента офіційних підтверджень щодо конкретних домовленостей поки що не надавали. Водночас співрозмовники, близькі до переговорного процесу, зазначають, що обговорення тривають на рівні експертних та оперативних груп, і що подальші рішення будуть залежати від політичних рішень партнерів та оцінки безпекової ситуації на фронті.

  • Колишній американський генерал закликає дозволити Україні бити по цілях у глибині противника

    Колишній американський генерал закликає дозволити Україні бити по цілях у глибині противника

    У статті для The Wall Street Journal відставний бригадний генерал армії США Марк Т. Кіммітт закликає переглянути нинішню стратегію оборони в Україні і відмовитися від доктрини «активної оборони», що, на його думку, повторює помилки холодної війни. Генерал нагадує, що колись «активна оборона» у Західній Європі означала торговицю простором за час до приходу підкріплень, але в Європі й тоді не було достатньо часу чи простору для довготривалого затягування конфлікту. На його погляд, сучасне застосування цієї доктрини в Україні дає ті самі неефективні результати.

    Кіммітт пропонує повернутися до ідей «глибокого бою» та повітряно-наземної стратегії, які передбачають удари по вразливих тилових ешелонах супротивника — по логістиці, командних пунктах і підкріпленнях. Він зазначає, що в епоху Рейгана США інвестували мільярди доларів у засоби розвідки, наведення і далекобійні удари, розробивши відповідні системи та озброєння, яке нині значною мірою вже присутнє на українському полі бою у модернізованому вигляді. Проте політичні обмеження щодо радіусу застосування, цілей і типів озброєння, каже автор, стримують повний ефект цих можливостей і дають РФ час поповнювати запаси боєприпасів, особовий склад та логістику.

    Генерал підкреслює, що рішення про обмеження мають належати виключно українському керівництву — президенту та військовому командуванню — а не бюрократам у Брюсселі чи Вашингтоні. За його словами, кордони не повинні ставати притулком для критично важливих цілей, і якщо Захід прагне перемоги, він має дозволити Україні ізолювати російські сили на передовій і створити умови для наступальних операцій.

    У матеріалі також нагадують про дискусії навколо передачі далекобійної зброї. Раніше у публічних заявах згадували про розгляд передачі ракет Tomahawk, і деякі українські військові експерти, зокрема представники резерву Сухопутних військ, вказували, що за наявності таких ракет у межах до 3 тисяч кілометрів під загрозою опинилася б ключова логістика супротивника, склади, аеродроми й польові штаби. Тема дальньої зброї та правил її застосування залишається предметом інтенсивних політичних і військових дискусій між Києвом та його партнерами.

  • В Україні з’явиться єдина база даних про військовослужбовців

    В Україні з’явиться єдина база даних про військовослужбовців

    Міністерство оборони оголосило про запуск нової цифрової системи обліку військовослужбовців під назвою «Імпульс».

    За словами міністра оборони Дениса Шмигаля, система дозволить в режимі реального часу отримувати актуальні дані про кожного військовослужбовця, його історію призначень, а також формувати звіти та проєкти наказів.

    «Імпульс» розробили як інформаційно-комунікаційну систему тактичного рівня, яка має працювати у кожній військовій частині. Це дозволить підрозділам швидше формувати документи, а керівництву ухвалювати рішення на основі точних та прозорих даних.

    Першими нову систему вже почали застосовувати Десантно-штурмові війська. Найближчим часом вона запрацює у Сухопутних військах та в новостворених корпусах.

    Міноборони також планує інтегрувати «Імпульс» з іншими цифровими рішеннями: застосунком для військових «Армія+», Медичною інформаційною системою та іншими інструментами. Це має створити єдиний електронний простір управління особовим складом.

    Раніше у застосунку «Резерв+» з’явилася нова відмітка «ВОС-999. Потребує проходження базової загальновійськової підготовки». У відомстві пояснили, що вона означає необхідність для частини користувачів пройти базовий курс підготовки перед подальшими призначеннями.

  • Келлог: Європі доведеться підтримувати Україну без США

    Келлог: Європі доведеться підтримувати Україну без США

    Європейські країни сьогодні набагато краще підготовлені до самостійних дій у сфері оборони, ніж будь-коли раніше. Таку думку в інтерв’ю The Telegraph висловив спецпредставник президента США, генерал Кіт Келлог. За його словами, ключовою зміною стало усвідомлення європейськими лідерами, що Росія є екзистенційною загрозою, тоді як ще кілька років тому вони залежали від її енергоресурсів.

    Келлог відзначив, що стосунки Дональда Трампа з новим поколінням європейських політиків – зокрема з Фрідріхом Мерцом у Німеччині та Джорджією Мелоні в Італії – кращі, ніж із їхніми попередниками. Також генерал підкреслив, що країни НАТО збільшили оборонні бюджети та демонструють небувалу єдність.

    «Ця єдність реальна. Нам достатньо подивитися на зустрічі європейських лідерів після саміту на Алясці. Протягом доби вони всі зібралися у Вашингтоні, щоб у Білому домі обговорити майбутнє Європи. Це винятково. Путін неправильно оцінив ситуацію», – заявив він.

    Окремо Келлог наголосив, що Європа має бути готовою підтримувати Україну навіть без допомоги США. «Краще бути готовим. Я не думаю, що Америка повністю виведе свої війська, але Європа повинна стояти на власних ногах. Сьогодні вона майже самодостатня у підтримці військових зусиль України завдяки згуртованості, якої раніше не було», – сказав генерал.

    Водночас він нагадав свою попередню заяву про те, що Україні, ймовірно, доведеться жити з реальністю часткової окупації Донбасу, однак це не означає юридичного визнання російського суверенітету над цими територіями. Келлог також підкреслив, що Дональд Трамп у приватних розмовах висловлює ще більшу жорсткість щодо Володимира Путіна, ніж у публічних виступах.

  • США та союзники відправлять Україні зброї на півмільярда доларів

    США та союзники відправлять Україні зброї на півмільярда доларів

    США та союзники по НАТО створили новий фінансовий інструмент, який дозволить значно швидше постачати зброю Україні. За даними агентства Reuters, перші пакети допомоги вже отримали офіційне схвалення.

    Йдеться про програму під назвою PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) — «Список пріоритетних потреб України». У її межах Київ визначає першочергові потреби у зброї, а союзники з НАТО фінансують їх закупівлю. Кошти надходять на спеціальний рахунок Альянсу, після чого озброєння купується безпосередньо у США. Такий підхід дозволяє уникнути затримок і спрямовувати ресурси саме на ті системи, які найпотрібніші українській армії.

    За інформацією джерел, заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі вже затвердив два перших пакети допомоги загальною вартістю 500 мільйонів доларів. Це озброєння буде відправлене найближчим часом.

    Таким чином, адміністрація Дональда Трампа відновлює постачання зброї Україні, але вже у форматі спільного фінансування із союзниками по НАТО. Новий механізм може стати ключовим для того, щоб швидко посилювати ЗСУ у війні проти Росії.

  • Європа копіює українську модель захисту від “Шахедів”

    Європа копіює українську модель захисту від “Шахедів”

    Європейський Союз готується інвестувати мільярди євро у створення масштабної “антидронної стіни” на кордонах із Росією, використовуючи технології, випробувані у бойових умовах в Україні. Це рішення стало реакцією на останні вторгнення російських дронів у повітряний простір країн НАТО, які виявили слабкі місця європейської оборони.

    За даними Financial Times, останні атаки продемонстрували критичну проблему: Альянс змушений використовувати надто дорогі ракети й винищувачі для перехоплення дешевих безпілотників типу “Шахед”. У Брюсселі визнають, що така асиметрія може стати серйозною вразливістю, яку Москва й надалі намагатиметься використати. Саме тому ЄС закликає держави-члени об’єднувати кошти для спільних закупівель ефективних систем, які вже довели свою дієвість в Україні.

    Польща, країни Балтії та Фінляндія оголосили про плани укріпити свої кордони. Водночас європейські чиновники наголошують: ізольовані кроки не принесуть результату, потрібна єдина й інтегрована система. “Не можна, щоб одна держава будувала своє, а інша — зовсім інше. Росія одразу скористається нашими слабкостями”, — заявив представник ЄС.

    Україна стала піонером у дешевих та ефективних методах боротьби з дронами. Оскільки класичні радари часто не виявляють малорозмірні “Шахеди”, українські компанії створили мережу акустичних сенсорів, здатних визначати їхній звук. Ці дані отримують мобільні групи з великокаліберними кулеметами та зенітними гарматами — набагато дешевше й швидше, ніж запуск ракет-перехоплювачів.

    Цим досвідом вже зацікавилися союзники. Президент Володимир Зеленський запропонував Польщі пройти навчання з боротьби з російськими дронами, а заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса підтвердив: його країна переймає український підхід із мобільними групами. Подібні системи запускають у Латвії, а Румунія аналізує, як використати українські напрацювання в межах власної програми Safe.

    Таким чином, “антидронна стіна” ЄС фактично стане розширенням українського досвіду на всю Східну Європу, а сам Київ отримає роль не лише союзника, а й технологічного донора безпеки для НАТО.

  • На Донеччині фіксують рух російських військ у кількох напрямках

    На Донеччині фіксують рух російських військ у кількох напрямках

    На фронті ситуація залишається напруженою. За даними аналітиків проєкту DeepState, російські війська досягли певного тактичного просування в районі одразу чотирьох населених пунктів у Донецькій області.

    Зокрема, мова йде про території поблизу сіл Торське, Горіхове, Зелена Поляна та Новопіль. Усі вони розташовані на сході України, де останнім часом активізувалися бойові дії.

    Торське — село, що входить до Лиманської міської громади. Воно неодноразово опинялося під ворожим вогнем, а тепер повідомляється про просування противника на цій ділянці.

    Горіхове розташоване у Покровській міській громаді. Тут ситуація залишається нестабільною, а наближення лінії фронту викликає занепокоєння серед місцевого населення.

    Також зафіксовано рух окупаційних сил біля села Зелена Поляна, що входить до Великоновосілківської селищної громади Волноваського району. Поруч, у цьому ж районі, ворожі сили просунулися й поблизу села Новопіль.

    Аналітики DeepState зазначають, що карта бойових дій була оновлена з урахуванням цих змін. Ситуація на фронті залишається динамічною, а Збройні сили України продовжують оборону на складних ділянках.