Khreshchatyknews.com

Позначка: оборона

  • Генпрокуратура викрила схему зловживань грошовим забезпеченням військових на майже 89 млн грн

    Генпрокуратура викрила схему зловживань грошовим забезпеченням військових на майже 89 млн грн

    Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про результати роботи прокуратури щодо викриття корупційних схем у сфері грошового забезпечення військовослужбовців. За його словами, мова йде про зловживання під час нарахування та виплати гарантованих державою коштів військовим у межах програми «Корупційні виплати».

    «Ця категорія справ є одним із пріоритетів роботи Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони. Ми координуємо роботу правоохоронних органів, здійснюємо процесуальне керівництво досудовими розслідуваннями і добиваємося того, щоб кожна гривня, призначена військовому, використовувалася законно і за призначенням», – зазначив Кравченко.

    За процесуального керівництва Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони оголошено підозру колишньому заступнику командира військової частини — начальнику штабу. Слідство встановило, що він організував безпідставне нарахування та виплату додаткових коштів собі та іншим військовослужбовцям за фіктивну участь у бойових діях. Завдані державі збитки становлять 1,97 млн грн. Підозрюваному вручено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

    Генпрокурор уточнив, що цей випадок не поодинокий. Лише у 2026 році за процесуального керівництва спеціалізованих прокуратур у сфері оборони:

    • у 36 кримінальних провадженнях повідомлено про підозру 51 особі за фактами незаконних виплат грошового забезпечення та додаткових винагород за виконання бойових завдань;

    • загальна сума встановлених збитків державі перевищує 88,7 млн грн.

    «Моя позиція принципова і незмінна: на війні не можна красти, прикриваючись формою чи званням. Виплати військовим не ресурс для зловживань, а елемент справедливості та бойової стійкості», – резюмував Руслан Кравченко.

  • Міноборони змінює правила бронювання працівників оборонних підприємств

    Міноборони змінює правила бронювання працівників оборонних підприємств

    Міністерство оборони України змінює підхід до надання відстрочки від мобілізації для працівників оборонно-промислового комплексу. Відтепер інформація про кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на критично важливих підприємствах ОПК, не буде оприлюднюватися публічно. Метою такого рішення є підвищення рівня безпеки оборонного сектору в умовах війни.

    Зміни стосуються постанови Кабінету міністрів №76, яка регулює порядок бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнного стану. У Міністерстві оборони зазначили, що відтепер у рішеннях про визначення підприємств, установ і організацій критично важливими у сфері оборонно-промислового комплексу не зазначатиметься кількість працівників, які підлягають бронюванню.

    У відомстві пояснюють, що такі коригування враховують специфіку роботи оборонних підприємств під час війни. Вони мають створити додаткові умови для безперервного та масштабного виробництва критично важливого озброєння, а також зменшити ризики для об’єктів і персоналу оборонного сектору.

    Окремо у Міноборони наголошують, що нові правила спрямовані на підвищення оперативності управлінських рішень і захист чутливої інформації в умовах воєнного часу.

    Паралельно з цим у 2026 році відбулися зміни й у загальних правилах бронювання від мобілізації. З 1 січня через підвищення мінімальної заробітної плати зросли вимоги до рівня оплати праці заброньованих працівників, насамперед у приватному секторі. Йдеться про орієнтовно 21,6 тисячі гривень і вище як для середньої зарплати по підприємству, так і для кожного окремого працівника, який претендує на бронювання. Для державного сектору ці вимоги суттєво не змінилися.

    Такий підхід, за задумом уряду, має запобігти практиці формального бронювання співробітників із мінімальною офіційною зарплатою та стимулювати детінізацію доходів у приватному бізнесі.

    Крім того, у 2026 році посилився акцент на реальній критичності працівників. Профільні міністерства дедалі частіше вимагають від роботодавців обґрунтування, що конкретний співробітник є незамінним для виконання мобілізаційних завдань або забезпечення функціонування критичної інфраструктури. Очікується, що така практика стане сталою нормою, а заявки на бронювання за шаблонними посадами без переконливих аргументів дедалі частіше отримуватимуть відмови.

  • Ліжка для ЗСУ купували з націнкою: посадовців підозрюють у збитках на 18 млн

    Ліжка для ЗСУ купували з націнкою: посадовців підозрюють у збитках на 18 млн

    Контроль за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, спрямованих на потреби Збройних Сил України, залишається одним із ключових напрямів роботи Державного бюро розслідувань в умовах воєнного стану. У відомстві наголошують, що такі перевірки покликані запобігати необґрунтованим витратам і зберігати ресурси для реального забезпечення військовослужбовців.

    Саме в межах цього напряму працівники ДБР викрили масштабні зловживання під час закупівлі ліжок для армії в Одесі.

    За даними слідства, починаючи з 2023 року двоє керівників Одеського квартирно-експлуатаційного управління під час перебування на посадах здійснювали закупівлі майна для військових за суттєво завищеними цінами. Через це держава переплатила майже 18 мільйонів гривень бюджетних коштів.

    Слідчі встановили, що посадовці не забезпечили належної перевірки економічної обґрунтованості вартості товарів та фактично проігнорували свої службові обов’язки. У результаті кошти, які мали бути спрямовані на забезпечення потреб військових підрозділів, були витрачені неефективно.

    Посадовцям повідомлено про підозру у недбалому ставленні до військової служби, що заподіяло істотну шкоду, вчиненому в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 425 Кримінального кодексу України).

    Одному з фігурантів уже обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 17 мільйонів гривень. Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі.

    Процесуальне керівництво у справі здійснює Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону. Розслідування триває.

  • Україна увійшла до топ-20 найсильніших армій світу

    Україна увійшла до топ-20 найсильніших армій світу

    Україна посіла 20-е місце у щорічному рейтингу найпотужніших армій світу, який складає Global Firepower. Лідерами списку залишилися США, Росія та Китай.

    Аналітики при складанні рейтингу враховували не лише чисельність армії та кількість техніки, а й широкий спектр показників: економічні можливості держави, демографію, логістику та обсяг оборонних витрат.

    Серед ключових переваг Збройних Сил України відзначено масштаб і реальну боєздатність армії, чисельність особового складу та резерву, наявну військову техніку, а також активне використання безпілотних систем. Додатковими плюсами експерти назвали розвинену залізничну інфраструктуру, видобуток вугілля та значне фінансування оборонного сектора.

    Водночас рейтинг вказав і на проблеми: слабкість військово-морських сил і цивільного флоту, дефіцит авіації, а також високу залежність від зовнішніх поставок палива.

    Попри те, що чисельність української армії перевищує армії деяких інших країн, Україну випередили, зокрема, Єгипет, Бразилія, Індонезія, Іран, а також Німеччина та Іспанія.

  • Призовники платили 16 тисяч доларів за «липові» довідки – ДБР

    Призовники платили 16 тисяч доларів за «липові» довідки – ДБР

    Державне бюро розслідувань викрило чергову масштабну схему підриву мобілізації в Україні та повідомило про підозри членам військово-лікарської комісії Приморського РТЦК та СП Одеси. За даними ДБР, лікарі діяли у змові з організаторами корупційної схеми, яка раніше була викрита правоохоронцями.

    За даними слідства, місцевий мешканець залучив до оборудки співробітника Центру забезпечення службової діяльності Міноборони та Генштабу ЗСУ, працівника Приморського РТЦК та СП, а також двох знайомих. Ділки пропонували військовозобов’язаним уникнути служби за 16 тисяч доларів США, обмінюючи документи та гроші через поштові відправлення.

    Слідство встановило, що лікарі оформлювали «липові» висновки про проходження військово-лікарської комісії без фактичної присутності призовників. Один з медиків підписував документи за себе та за інших членів комісії, що дозволяло незаконно оформлювати відстрочки від служби.

    Наразі чотирьом членам військово-лікарської комісії повідомлено про підозру у службовому підробленні за ч. 1 ст. 366 КК України. Досудове розслідування завершене, обвинувальний акт скеровано до суду. Санкція статті передбачає покарання до трьох років обмеження волі. Процесуальне керівництво здійснювала Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.

  • Мобілізація в Україні: Буданов вказав на внутрішні проблеми

    Мобілізація в Україні: Буданов вказав на внутрішні проблеми

    Очільник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що проблеми з мобілізацією в Україні є наслідком власних помилок, а не лише впливу Росії. Свою оцінку він озвучив під час зустрічі Клубу LB.

    За словами Буданова, головною причиною провалу мобілізаційних процесів стала «наглухо програна медійна кампанія», яка підвищила напруженість та викликала негативне ставлення суспільства до мобілізації. «Ми всі звинувачуємо Російську Федерацію, але їхній вплив не такий великий, як усім здається. Це все робилося зсередини. Інколи осмислено, через власні амбіції певних людей. Інколи необдумано. Ми ж самі зруйнували свою мобілізацію», — підкреслив він.

    Буданов наголосив, що критика та звинувачення зовнішніх чинників часто відволікають від реального аналізу внутрішніх процесів, які вплинули на ефективність мобілізації.

    Раніше Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №14320, який має на меті удосконалення діяльності органів військового управління щодо військового обов’язку, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Цей законопроєкт покликаний виправити системні недоліки та підвищити ефективність організації мобілізаційних заходів.

  • Європа не знає, як захистити Україну без американської підтримки — The New York Times

    Європа не знає, як захистити Україну без американської підтримки — The New York Times

    Європейські держави публічно демонструють рішучу підтримку України, однак у них немає власної стратегії щодо припинення війни без економічного та політичного тиску США на Росію. Це створює ризики, оскільки позиція президента США Дональда Трампа щодо українського питання залишається непередбачуваною. Про це пише The New York Times.

    За даними видання, європейські чиновники наголошують, що ключовим фактором майбутніх мирних переговорів мають стати гарантії безпеки для України. Вони вважають, що саме надійні гарантії можуть стати аргументом, який спонукає Київ погоджуватися на складні компроміси, включно з передачею частини територій Росії. Водночас США поки що не готові давати чіткі зобов’язання щодо підтримки України чи участі у створенні спільних європейських сил.

    Дискусії ускладнює й позиція російського президента Володимира Путіна, який категорично відкидає можливість присутності військ НАТО в Україні навіть у післявоєнному періоді. Це робить багато європейських планів майже нереалістичними.

    На тлі цього європейські лідери намагаються знайти підхід до Трампа і схилити його до більш зваженої лінії щодо Києва. Видання зазначає, що в ЄС обговорюють ідею зустрічі представників України, Європи та США, аби виробити спільну мирну пропозицію, яку в майбутньому буде представлено Москві. Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Київ може передати свій оновлений план миру Вашингтону вже 10 грудня.

    Попри дипломатичні зусилля, в Європі визнають: союзники мають готуватися до сценарію, за якого їм доведеться воювати й стримувати Росію самостійно. Високопоставлені чиновники НАТО уважно спостерігають за поступовим виведенням американських військових із Європи. Хоча у регіоні залишається близько 79 тисяч солдатів США, європейські армії не можуть швидко замінити ключові можливості американського війська — від супутникової розвідки до систем управління та дальньої високоточної зброї.

    Представники європейських країн визнають, що слабкість оборонної промисловості також залишається критичним викликом. Для масштабного нарощування виробництва зброї знадобляться роки. Аналітики Кільського інституту світової економіки підрахували, що Росія щомісяця виробляє близько 150 танків, 550 бойових машин піхоти, понад сотню дронів Lancet та десятки артилерійських систем. Жодна європейська держава сьогодні не наблизилась до таких темпів.

    У коментарі NYT директорка з Північної Європи Атлантичної ради Анна Вісландер наголосила, що Україна є ключовим бар’єром, який стримує Росію від подальшої агресії. Вона зазначила, що Європа має або піти на більші ризики зараз, або заплатити значно вищу ціну в майбутньому.

    Видання підсумовує: Європейський союз сьогодні стоїть перед стратегічним викликом — як захищати Україну і власну безпеку, якщо США зменшать свою роль у війні.

  • Уряд робить військову підготовку обов’язковою для студентів-медиків і фармацевтів

    Уряд робить військову підготовку обов’язковою для студентів-медиків і фармацевтів

    Кабінет міністрів схвалив рішення про посилення військової складової у закладах вищої освіти. Як повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко, відтепер підготовка офіцерів запасу стане обов’язковою частиною навчання для студентів медичних і фармацевтичних спеціальностей.

    Уряд наголошує, що країна потребує фахівців військової медицини та підготовлених кадрів, які можуть бути залучені у разі необхідності. Запровадження обов’язкової військової підготовки для майбутніх медиків має зміцнити резерв та посилити обороноздатність держави.

    Кабмін оновив перелік вишів, які проводитимуть відповідну підготовку, а також уточнив професійний стандарт для офіцерів запасу. Він включає:

    • розширені вимоги до знань і навичок,

    • оновлені компетентності, необхідні для служби,

    • деталізовані програми навчання.

    За словами Свириденко, навчальний процес буде посилений: обсяг навчального часу збільшать на 20%, а програми структуровано приведуть до єдиного стандарту з чіткими вимогами до теорії та практики.

    Наразі в Україні діє 33 кафедри військової підготовки, які здійснюють підготовку офіцерів запасу. Уряд очікує, що після ухвалених змін підвищиться якість навчання, а кадровий резерв стане більш підготовленим і чисельним.

  • На фронті РФ змінює тактику: малі групи, розвідка боєм і дрони

    На фронті РФ змінює тактику: малі групи, розвідка боєм і дрони

    Російські війська продовжують намагатися просуватися на фронті, використовуючи малі групи та розвідувальні дії з допомогою дронів. Про це повідомив командир одного з підрозділів центру спеціального призначення з позивним “Джек” в етері телеканалу “Київ24”.

    За його словами, ситуація на напрямку залишається контрольованою, хоча противник періодично намагається посилювати активність. Підрозділи ЗСУ працюють на випередження, постійно моніторять обстановку і коригують свої дії відповідно до змін у тактиці ворога.

    “Ситуація контрольована, хоча противник періодично намагається активізуватися. Ми намагаємося працювати на випередження, постійно моніторимо обстановку. Завдяки нашій роботі та взаємодії з іншими підрозділами, з якими ми працюємо поряд, противнику не вдається просуватися вперед”, — зазначив командир.

    Він наголосив, що російські сили здебільшого діють невеликими групами, проводять розвідку боєм і активно використовують дрони для коригування та спроб проривів. Українські бійці адаптують власну тактику під ці загрози та завдають ударів у моменти, коли ворог найбільш вразливий.

    “Ми адаптуємо свої дії під ці тактики та завдаємо удари в моменти, коли противник найбільш вразливий”, — наголосив “Джек”.

    Командир також відзначив, що його підрозділ забезпечений для роботи в зимових умовах і готовий до змін на фронті. За його словами, найближчим часом очікується відносна стабільність, хоча локальні спроби російської активізації цілком можливі.

    “Противник намагається: де знаходить слабкі місця в нашій обороні, там і проводити активні свої дії”, — додав він.

  • Контроль чисельності ЗСУ у межах мирних перемовин може дати РФ доступ до української армії

    Контроль чисельності ЗСУ у межах мирних перемовин може дати РФ доступ до української армії

    Будь-які спроби обмежити чисельність Збройних сил України в межах потенційних мирних перемовин можуть створити для України серйозні ризики. Про це в ефірі “24 Каналу” заявив колишній співробітник СБУ та військовий експерт Іван Ступак, коментуючи заяви європейських дипломатів щодо можливих параметрів мирних домовленостей.

    За словами Ступака, за формулюваннями про “обмеження чисельності ЗСУ” може ховатися механізм, який відкриє Росії фактичний доступ до контролю українського війська.
    “Ми повинні розуміти, що між рядками читається наступне: будуть створені спеціальні групи, які контролюватимуть чисельність ЗСУ. Ідеться не тільки про людей — також про літаки, ракети. І з вірогідністю у 95% у цих групах будуть представники РФ. Для України це повністю неприйнятно”, — наголосив експерт.

    Так Ступак відреагував на слова Верховної представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас, яка раніше заявила, що у випадку обмеження чисельності ЗСУ Росія також має скоротити свою армію. На думку експерта, такі очікування є нереалістичними.

    “РФ навряд чи піде на скорочення. Їхня армія зараз — це 1,5 мільйона. Це колосальна кількість. Для порівняння: Польща — 200 тисяч, Німеччина — 180 тисяч. До вторгнення Україна мала 250 тисяч”, — зазначив Ступак.

    Водночас він наголосив, що навіть обмеження на рівні 800 тисяч особового складу не було б критичним — головне питання в здатності держави фінансово утримувати таку армію.
    “800 тисяч — це дуже багато. Ми самі просто не потягнемо таку чисельність”, — сказав аналітик.

    Ступак додав, що після завершення активних бойових дій чисельність української армії зменшиться до рівня, який забезпечується фінансуванням. Але можливе й інше: Україна може співпрацювати з ЄС щодо фінансової підтримки великої армії, якщо Європа зацікавлена в тому, щоб Україна залишалася щитом на східному кордоні.

    “Якщо європейці хочуть бачити нас країною, яка захищає східні рубежі Альянсу, і готові за це платити — питань немає. Ми можемо утримувати й мільйонну армію. Але вони мають за це платити. Як на мене, це була б класна угода”, — підсумував експерт.