Khreshchatyknews.com

Позначка: оборона України

  • “Президент дії”: у Держдепі пояснили, що означає ліцензія на Patriot для України

    “Президент дії”: у Держдепі пояснили, що означає ліцензія на Patriot для України

    Саміт НАТО в Анкарі став одним із найважливіших міжнародних заходів для України цього року. Центральними темами зустрічі стали довгострокова підтримка Києва, зміцнення оборонних можливостей Альянсу та посилення системи протиповітряної оборони України на тлі безперервних російських масованих атак. Одним із найбільш резонансних рішень стало оголошення президента США Дональда Трампа про готовність надати Україні ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot, що може суттєво змінити підхід до забезпечення українського неба засобами ППО.

    Про підсумки саміту, перспективи України та бачення Вашингтона в інтерв’ю українським журналістам розповів офіційний представник Державного департаменту США Ян Бейтсон. За його словами, головним результатом зустрічі стала демонстрація єдності союзників і підтвердження довгострокової підтримки України.

    Офіційний російськомовний представник Держдепартаменту США Ян Бейтсон

    Бейтсон наголосив, що саме сильний оборонний потенціал є основою миру та стабільності. Він зазначив, що країни НАТО підтвердили готовність продовжувати допомогу Україні, а також погодилися рухатися до збільшення оборонних витрат до 5% ВВП. Представник Держдепу підкреслив, що це не лише політична декларація, а конкретний сигнал про готовність Альянсу зміцнювати власну оборону та реагувати на сучасні загрози.

    За його словами, адміністрація Дональда Трампа розглядає нинішній саміт як початок нового етапу розвитку НАТО, коли європейські держави братимуть на себе значно більшу відповідальність за безпеку власного континенту. США, наголосив він, залишаються головним союзником України, однак очікують більш активної участі європейських партнерів у фінансуванні оборони та розвитку військово-промислового комплексу.

    Окрему увагу Бейтсон приділив рішенню про ліцензування виробництва ракет Patriot. Він назвав це одним із найважливіших практичних результатів саміту, адже проблема нестачі перехоплювачів останніми місяцями стала критичною для української системи протиповітряної оборони.

    За словами представника Держдепартаменту, саме можливість власного виробництва дозволить поступово вирішити проблему дефіциту боєприпасів для Patriot. Він зазначив, що питання запасів вже давно турбує не лише Україну, а й самі США та інших союзників, оскільки виробничі потужності не встигають задовольняти попит.

    Напередодні саміту Дональд Трамп під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським заявив, що Вашингтон готовий надати Києву право виробляти ракети-перехоплювачі Patriot. Американський лідер підкреслив, що йдеться саме про оборонну зброю, яка допоможе захищати українські міста від російських ракетних ударів. При цьому він визнав, що США не можуть нескінченно передавати власні запаси через високе навантаження на американський військово-промисловий комплекс та необхідність поповнювати власні арсенали.

    За даними міжнародних ЗМІ, реалізація такого проєкту може передбачати виробництво окремих компонентів або повний цикл складання за участі європейських підприємств. Серед можливих майданчиків називаються виробничі потужності у Німеччині та інших країнах Європи, що дозволить мінімізувати ризики російських ударів по виробництву та прискорити постачання готових ракет Україні.

    Водночас експерти звертають увагу, що навіть після отримання ліцензії Україна не зможе миттєво закрити дефіцит ракет. Розгортання виробництва потребує часу, технологічної кооперації з американськими компаніями, сертифікації та підготовки виробничих ліній. Саме тому найближчими місяцями питання додаткових поставок перехоплювачів із запасів союзників залишатиметься актуальним.

    Під час інтерв’ю Бейтсон також зазначив, що США розраховують на активніше використання європейськими союзниками програми PURL, яка має сприяти розвитку оборонного виробництва всередині Альянсу. За його словами, саме така модель дозволить НАТО швидше реагувати на сучасні виклики та забезпечити більш рівномірний розподіл відповідальності між усіма членами організації.

    Коментуючи політику Дональда Трампа щодо України, представник Держдепу заявив, що президент США залишається послідовним у своєму прагненні завершити війну дипломатичним шляхом. Водночас він визнав, що останні заяви американського лідера стали значно позитивнішими щодо України.

    На думку Бейтсона, це пов’язано з тим, що Трамп уважно стежить за перебігом війни, отримує актуальну інформацію про російські удари по українських містах і підтримує постійні консультації з державним секретарем Марко Рубіо та іншими представниками адміністрації. За його словами, президент США залишається відкритим до аргументів союзників і готовий ухвалювати практичні рішення, коли бачить їхню необхідність.

    Саме тому Бейтсон назвав Трампа “президентом дії”, наголосивши, що цього разу підсумком саміту стали не лише політичні декларації, а й конкретне рішення щодо ліцензії на виробництво Patriot, яке може мати стратегічне значення для української системи протиповітряної оборони.

    Саміт в Анкарі також підтвердив, що Україна залишається одним із ключових пріоритетів НАТО. У фінальній декларації союзники підтвердили намір продовжувати довгострокову підтримку Києва, а також наголосили, що український досвід сучасної війни вже сьогодні є важливим внеском у розвиток оборонних можливостей Альянсу.

    Попри позитивні сигнали, питання термінового забезпечення України додатковими ракетами Patriot поки що залишається відкритим. Саме тому оголошене ліцензування розглядається як стратегічне рішення на перспективу, яке має забезпечити Україні більшу незалежність у виробництві критично важливих засобів протиповітряної оборони та зміцнити безпеку не лише самої держави, а й усього євроатлантичного простору.

  • Після саміту НАТО Україна отримала рішення щодо Patriot: Сибіга розкрив деталі

    Після саміту НАТО Україна отримала рішення щодо Patriot: Сибіга розкрив деталі

    Саміт НАТО приніс Україні конкретні результати у питанні зміцнення протиповітряної оборони та захисту від російських балістичних ракет. Одним із головних пріоритетів усіх переговорів президента України Володимира Зеленського з іноземними лідерами стало посилення українського неба, а також забезпечення країни сучасними засобами для перехоплення балістичних цілей.

    Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, підбиваючи підсумки міжнародних зустрічей української делегації.

    За його словами, Україна вже має конкретні домовленості, які стосуються посилення можливостей вітчизняної системи протиповітряної оборони. Особливий акцент зроблено саме на розвитку антибалістичних спроможностей, адже Росія дедалі активніше застосовує для ударів по українських містах балістичні ракети, перехоплення яких є одним із найскладніших завдань для будь-якої системи ППО.

    «І вже є конкретні рішення щодо посилення спроможності нашої ППО, стосовно наших антибалістичних спроможностей», – заявив Сибіга.

    Міністр наголосив, що під час усіх переговорів президента Володимира Зеленського із керівниками держав-партнерів питання захисту українського неба було безумовним пріоритетом. За його словами, українська сторона концентрувалася не лише на отриманні політичної підтримки, а й на конкретних рішеннях щодо постачання озброєння, необхідного для відбиття масованих повітряних атак.

    Одним із ключових напрямків роботи української дипломатії залишається якнайшвидше отримання ракет PAC-3 для американських систем Patriot. Саме ці ракети-перехоплювачі вважаються найбільш ефективними засобами боротьби з балістичними цілями та здатні знищувати ракети ще на підльоті до об’єктів.

    За словами глави МЗС, наразі Україна проводить переговори з кількома державами, які мають необхідні ракети на своїх складах. Дипломатична робота ведеться одразу за різними напрямками, щоб максимально прискорити процес передачі цих боєприпасів українській стороні.

    «Є низка держав, які мають в наявності на складах антибалістичні ракети. Ми з кожною з цих країн працюємо за різними каналами, за різними модальностями щодо того, як їх отримати», – пояснив Сибіга.

    Водночас Україна розраховує не лише на допомогу союзників, а й на розвиток власного оборонно-промислового комплексу. Міністр повідомив, що паралельно реалізується окремий напрямок співпраці, який передбачає створення в Україні виробництва засобів із антибалістичними можливостями.

    За словами Сибіги, вже існує чітке бачення того, як реалізовувати цей проєкт. Президент України провів відповідні переговори з лідерами держав, які володіють необхідними технологіями та можуть допомогти завершити процес створення такого виробництва.

    Очільник української дипломатії зазначив, що йдеться не лише про окремі елементи виробництва, а фактично про фіналізацію створення сучасної системи протиповітряної оборони в Україні, яка матиме власні антибалістичні спроможності. Це дозволить значно зміцнити обороноздатність держави та поступово зменшити залежність від імпортних поставок критично важливого озброєння.

    Українська влада наголошує, що питання розвитку системи ППО сьогодні є одним із найважливіших для безпеки держави. Росія регулярно здійснює комбіновані повітряні атаки, використовуючи одночасно крилаті ракети, балістичне озброєння та ударні безпілотники. Особливу небезпеку становлять саме балістичні ракети, адже вони мають надзвичайно високу швидкість польоту та залишають мінімальний час для реагування.

    Напередодні президент Зеленський повідомив про підготовку першої зустрічі так званої “антибалістичної коаліції”. Передбачається, що до неї увійдуть країни, готові координувати зусилля щодо зміцнення української протиповітряної оборони, забезпечення необхідними перехоплювачами та розвитку відповідних виробничих спроможностей.

    Крім того, під час зустрічей із членами Конгресу США глава держави окремо порушив питання гострої нестачі ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot. Україна неодноразово наголошувала, що навіть наявні системи не можуть повною мірою виконувати свої завдання без достатнього запасу боєприпасів.

    Водночас у НАТО визнають, що проблема дефіциту антибалістичних ракет має глобальний характер. У Північноатлантичному альянсі зазначають, що запасів таких перехоплювачів ніколи не буває достатньо, а через зростання загроз у світі попит на них лише збільшується. Саме тому країни Альянсу активно працюють над нарощуванням виробництва сучасних систем протиповітряної оборони та ракет до них.

    За оцінками української влади, досягнуті на саміті НАТО домовленості мають стати важливим кроком до посилення захисту українських міст і критичної інфраструктури від російських повітряних атак, а також до формування довгострокової системи безпеки, яка поєднуватиме міжнародну підтримку та розвиток власного оборонного виробництва.

  • Від Рютте до Мерца: Зеленський проводить серію вирішальних зустрічей на саміті НАТО – повний розклад

    Від Рютте до Мерца: Зеленський проводить серію вирішальних зустрічей на саміті НАТО – повний розклад

    Президент України Володимир Зеленський розпочав насичений дипломатичний день у столиці Туреччини, де бере участь у саміті НАТО та пов’язаних із ним заходах. Разом із першою леді Оленою Зеленською глава держави прибув до Анкари, де протягом одного дня проведе низку двосторонніх переговорів із керівництвом Північноатлантичного альянсу та лідерами держав-партнерів, які залишаються ключовими союзниками України у протистоянні російській агресії.

    Про програму візиту повідомив речник президента Сергій Никифоров. За його словами, графік глави держави передбачає участь у Форумі оборонних індустрій НАТО, а також переговори з генеральним секретарем Альянсу та керівниками кількох країн, що відіграють важливу роль у військовій, фінансовій та політичній підтримці України.

    Саміт НАТО в Анкарі проходить на тлі триваючої повномасштабної війни Росії проти України, посилення співпраці між країнами Альянсу у сфері оборонної промисловості та активних дискусій щодо довгострокових гарантій безпеки для Києва. Одним із центральних заходів цьогорічного саміту став Форум оборонних індустрій НАТО, який організатори називають найбільшим за всю історію проведення таких заходів. Очікується, що саме на ньому будуть оголошені нові оборонні контракти між провідними компаніями країн Альянсу, а також обговорені можливості розширення виробництва озброєнь для України та союзників.

    Робочий день президента України стартував із участі у Форумі оборонних індустрій НАТО. О 13:30 Володимир Зеленський виступив перед учасниками заходу із промовою, присвяченою розвитку спільного оборонного виробництва, зміцненню обороноздатності України та необхідності нарощування випуску сучасного озброєння для стримування російської агресії.

    Одразу після цього, о 14:00, глава держави проводить переговори з генеральним секретарем НАТО Марк Рютте. Очікується, що основними темами розмови стануть подальша військова підтримка України, розвиток програми постачання систем протиповітряної оборони, посилення співпраці між Україною та Альянсом, а також виконання вже ухвалених рішень щодо довгострокової допомоги українським Силам оборони. Раніше Зеленський і Рютте вже неодноразово наголошували на важливості реалізації програм із забезпечення України сучасними засобами ППО та зміцнення оборонної промисловості.

    Наступною запланованою подією є зустріч із прем’єр-міністром Канади Марк Карні. Канада залишається одним із найбільших донорів військової та фінансової підтримки України, а також бере активну участь у підготовці українських військових та санкційній політиці щодо Росії.

    О 15:00 президент України проведе переговори з прем’єр-міністром Естонії Крістен Міхал. Естонія від початку повномасштабного вторгнення послідовно виступає за максимально швидке посилення військової допомоги Києву та підтримує інтеграцію України до європейських і євроатлантичних структур.

    Через пів години Володимир Зеленський зустрінеться з президентом Фінляндії Александр Стубб. Фінляндія після вступу до НАТО стала одним із найактивніших прихильників зміцнення східного флангу Альянсу та розширення співпраці з Україною у сфері безпеки.

    О 16:10 заплановано переговори з прем’єр-міністром Нідерландів Роберт Єттен. Нідерланди залишаються серед ключових партнерів України, підтримуючи передачу сучасних систем озброєння, розвиток оборонної промисловості та міжнародні механізми притягнення Росії до відповідальності за злочини війни. Крім того, саме Нідерланди активно долучаються до програм забезпечення України сучасними засобами протиповітряної оборони.

    Далі у графіку президента – зустріч із прем’єр-міністром Норвегії Йонас Гар Стере. Норвегія реалізує багаторічну програму підтримки України, яка охоплює військову допомогу, фінансування гуманітарних проєктів та післявоєнне відновлення.

    Однією з головних двосторонніх зустрічей стане переговорний раунд із федеральним канцлером Німеччини Фрідріх Мерц, який відбудеться о 17:40. Напередодні саміту лідери вже обговорили підготовку до міжнародних переговорів і координацію дій щодо підтримки України. Німеччина залишається одним із найбільших європейських постачальників військової допомоги Києву та відіграє важливу роль у формуванні оборонної політики Європи.

    Останньою офіційною двосторонньою зустріччю стане розмова з прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен. Данія є одним із найактивніших учасників міжнародної коаліції підтримки України, фінансує закупівлю озброєння, інвестує у виробництво української військової техніки та підтримує довгострокові безпекові програми.

    Завершиться робочий день президента офіційним прийомом. О 20:30 Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська візьмуть участь в урочистому обіді, організованому президентом Туреччини Реджеп Таїп Ердоган та його дружиною Еміне Ердоган з нагоди проведення саміту НАТО.

    Загалом, за інформацією Офісу президента, протягом дня глава держави проведе майже два десятки офіційних контактів із керівниками держав, міжнародних організацій та представниками оборонного сектору. Головною метою української делегації залишається розширення міжнародної коаліції підтримки України, зміцнення оборонного потенціалу держави, залучення нових пакетів військової допомоги, розвиток спільного виробництва озброєння та координація позицій союзників щодо подальшого стримування російської агресії.

    Особливе значення нинішній саміт має і через зростаючу увагу союзників до розвитку оборонної промисловості. Саме виробництво зброї, масштабування військових технологій та інтеграція українського оборонно-промислового комплексу у спільний європейський простір називаються серед ключових тем переговорів, що проходять в Анкарі.

  • Наступ Росії втрачає сенс: Венс заявив, що Кремль майже вичерпав можливості для просування

    Наступ Росії втрачає сенс: Венс заявив, що Кремль майже вичерпав можливості для просування

    Російська армія дедалі більше втрачає здатність досягати суттєвих успіхів на полі бою, а кожен новий наступ обходиться Кремлю надзвичайно дорого при мінімальних результатах. Саме тому нинішня ситуація на фронті може стати переломним моментом для дипломатичних зусиль щодо завершення війни. Таку оцінку дав віцепрезидент США Джей Ді Венс, який заявив, що можливості Росії отримувати вигоду від продовження наступальних операцій стрімко наближаються до нуля, тоді як оборонна стратегія України демонструє дедалі більшу ефективність.

    Про це Венс заявив в інтерв’ю британському виданню The Times.

    Віцепрезидент США зазначив, що після більш ніж чотирьох років повномасштабної війни Росія фактично зіткнулася з серйозними обмеженнями своїх наступальних можливостей. Незважаючи на продовження бойових дій та постійні спроби прорвати українську оборону на окремих напрямках, стратегічний ефект від таких операцій, за його словами, стає дедалі меншим.

    Венс наголосив, що Кремль продовжує вкладати величезні людські, матеріальні та фінансові ресурси у війну, однак отримує натомість лише незначні тактичні здобутки, які не змінюють загальної картини на фронті.

    За його словами, Росія сьогодні перебуває у ситуації, коли співвідношення між витратами та військовими результатами стало критично невигідним.

    “Росіяни зараз перебувають у такому становищі, коли сума, яку вони можуть отримати завдяки продовженню наступальних операцій, зникаюче мала — і наближається до нуля”, — заявив віцепрезидент США.

    Він пояснив, що навіть якщо російські війська продовжують поступово просуватися на окремих ділянках фронту, ці успіхи більше не мають того стратегічного значення, яке Кремль намагався продемонструвати на початку війни.

    Натомість, підкреслив Венс, Москва змушена постійно компенсувати значні втрати особового складу, військової техніки, боєприпасів та інших ресурсів, що дедалі більше виснажує її військовий потенціал.

    Віцепрезидент наголосив, що така тенденція може суттєво вплинути на подальший розвиток війни.

    На його переконання, якщо Росія остаточно втратить можливість отримувати відчутні результати завдяки військовим операціям, це створить передумови для активізації дипломатичних процесів.

    Саме тому, за словами Венса, нинішній етап війни може стати важливим моментом для пошуку шляхів її завершення.

    “Це цілком може створити простір, необхідний нам для завершення цієї справи”, — зазначив він.

    Водночас Венс детально пояснив, якою є позиція адміністрації президента США Дональда Трампа щодо подальших бойових дій в Україні.

    За його словами, Вашингтон вважає найбільш ефективною саме оборонну модель ведення війни.

    Американська адміністрація переконана, що в умовах сучасного поля бою саме добре організована оборона дозволяє максимально виснажувати противника, мінімізуючи власні втрати.

    Віцепрезидент зазначив, що саме такої тактики Сполучені Штати рекомендують дотримуватися Україні, поки тривають дипломатичні контакти щодо можливого припинення війни.

    “Адміністрація Трампа схиляється до того, що українці, поки ми, звичайно, ведемо переговори, повинні просто займати максимально оборонну позицію. Такий підхід приніс набагато більше плодів, тому що оборонятися легше, ніж наступати”, — заявив Венс.

    Він підкреслив, що останні місяці підтверджують правильність такої стратегії.

    За словами американського політика, оборона дозволяє Україні не лише стримувати російські атаки, а й ефективніше використовувати власні технологічні та тактичні переваги.

    Венс звернув увагу, що сучасна війна суттєво відрізняється від конфліктів минулих десятиліть.

    Широке застосування безпілотних літальних апаратів, високоточних засобів ураження, систем супутникового спостереження, електронної розвідки та засобів радіоелектронної боротьби значно ускладнює проведення масштабних наступальних операцій.

    Саме тому, на його думку, наступальні кампанії дедалі частіше супроводжуються величезними втратами без досягнення стратегічного результату.

    Віцепрезидент зазначив, що ще на початку глибокого аналізу війни він дійшов висновку: у нових умовах Україні доцільніше будувати довготривалу оборону, ніж витрачати значні ресурси на масштабні контрнаступальні операції.

    Він пояснив, що така стратегія дозволяє поступово виснажувати російську армію, позбавляючи її можливості накопичувати сили для нових масштабних наступів.

    “Це дозволило українцям трохи більше використати свою тактичну перевагу… Сполучені Штати та НАТО заохочували Україну більше зосереджуватися на обороні — і це довело свою ефективність”, — сказав Венс.

    Політик наголосив, що саме виснаження російської армії може стати одним із ключових факторів майбутнього врегулювання війни.

    На його думку, Кремль поступово наближається до ситуації, коли продовження бойових дій перестане давати навіть мінімальні військові переваги.

    Водночас економічне навантаження, міжнародні санкції, втрати військових, постійне збільшення витрат на оборонну промисловість і необхідність утримувати окупаційні війська дедалі сильніше тиснуть на російську державу.

    Саме тому, вважає Венс, дипломатичне врегулювання може стати для Москви єдиною реальною альтернативою нескінченному виснаженню.

    Його заява прозвучала на тлі активізації міжнародних дипломатичних контактів щодо війни в Україні та підготовки до чергових консультацій між союзниками Києва.

    Останніми тижнями тема військової підтримки України, постачання систем протиповітряної оборони, далекобійного озброєння та перспектив мирних переговорів стала однією з центральних у відносинах між США, країнами НАТО та Європейським Союзом.

    Раніше президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що Росія продовжує робити ставку на виснаження України через масовані ракетні удари та постійний тиск на фронті, однак українські Сили оборони зберігають стійкість і продовжують зривати плани окупантів.

    Зокрема, восени 2025 року Зеленський повідомляв про успішні контрнаступальні дії українських військових поблизу Добропілля та Покровська на Донеччині, де Сили оборони змогли повернути під контроль близько 160 квадратних кілометрів території.

    Водночас сам Джей Ді Венс неодноразово привертав увагу своїми заявами щодо війни в Україні. У квітні 2026 року він повідомив про припинення фінансування України з боку США, що викликало широкий міжнародний резонанс та стало предметом активного обговорення серед союзників Києва.

    Попри це, його нинішні заяви демонструють, що американська адміністрація визнає ефективність української оборонної тактики та вважає, що саме вона поступово позбавляє Росію можливості досягти стратегічних цілей на полі бою.

  • Оборона “з’їла” 63% бюджету: Підласа пояснила, чому Україна критично залежить від міжнародної допомоги

    Оборона “з’їла” 63% бюджету: Підласа пояснила, чому Україна критично залежить від міжнародної допомоги

    Понад третину видатків державного бюджету України у першому півріччі 2026 року профінансували міжнародні партнери. За словами голови Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолани Підласи, частка зовнішньої фінансової підтримки у фінансуванні видатків загального фонду державного бюджету за перші шість місяців року перевищила 37%. Водночас основна частина бюджетних коштів продовжує спрямовуватися на фінансування сектору безпеки та оборони. Про це вона повідомила, підбиваючи підсумки виконання державного бюджету за перше півріччя 2026 року.

    За словами Підласи, у січні–червні 2026 року Україна отримала та спрямувала на фінансування невійськових видатків державного бюджету понад 18 млрд доларів міжнародної фінансової допомоги. Із цієї суми майже 13 млрд доларів становили гранти, тобто безповоротна фінансова підтримка, яка не потребує повернення. Решта коштів була надана у вигляді пільгових кредитів міжнародних партнерів.

    Водночас найбільшою статтею державних витрат залишається оборона. За перші шість місяців року на сектор безпеки та оборони було спрямовано 1,4 трильйона гривень, що становить 63% усіх видатків загального фонду державного бюджету. Загалом видатки загального фонду бюджету за цей період сягнули 2,2 трильйона гривень. Така структура витрат, за словами Підласи, свідчить про безпрецедентне навантаження на державні фінанси в умовах повномасштабної війни.

    Голова бюджетного комітету наголосила, що саме міжнародна фінансова підтримка дозволяє Україні забезпечувати стабільне фінансування цивільних видатків, адже внутрішні бюджетні ресурси насамперед спрямовуються на забезпечення потреб Сил оборони. За її словами, через таку структуру фінансування особливо важливим залишається виконання Україною взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами, зокрема умов меморандуму з Міжнародним валютним фондом (МВФ) та програми Ukraine Facility Європейського Союзу.

    Водночас доходи державного бюджету демонструють позитивну динаміку. За даними Підласи, доходи загального фонду державного бюджету без урахування грантів за перше півріччя 2026 року становили 1,3 трильйона гривень. Цей показник майже відповідає затвердженому плану та на 21,7% перевищує результат аналогічного періоду 2025 року. Зростання доходів забезпечили насамперед податкові надходження, покращення адміністрування платежів та поступове відновлення економічної активності.

    Україна продовжує отримувати масштабну фінансову підтримку від міжнародних партнерів у межах кількох ключових програм. Однією з найбільших є Ukraine Facility — чотирирічна програма Європейського Союзу загальним обсягом 50 млрд євро, яка передбачає надання Україні грантів і пільгових кредитів за умови виконання визначених реформ. Окремо фінансування надходить від МВФ у межах програми Extended Fund Facility (EFF), а також від країн G7, Світового банку та інших міжнародних фінансових інституцій.

    Економісти зазначають, що нинішня модель фінансування державних фінансів дозволяє Україні концентрувати власні податкові надходження на потребах оборони, тоді як міжнародна допомога покриває переважно соціальні виплати, освіту, медицину, пенсійне забезпечення, функціонування державних установ та інші цивільні видатки. Такий підхід став одним із ключових елементів фінансової стійкості країни в умовах тривалої війни.

    Попри значний рівень зовнішньої підтримки, українська влада наголошує, що довгострокова фінансова стабільність напряму залежить від продовження співпраці з міжнародними донорами, своєчасного виконання структурних реформ та збереження макрофінансової стабільності. Саме тому виконання умов програм МВФ і Ukraine Facility залишається одним із ключових пріоритетів уряду та парламенту, адже від цього залежить подальше надходження міжнародного фінансування, яке сьогодні забезпечує понад третину всіх видатків державного бюджету України.

  • Полон став дорожчим за смерть: Міноборони оголосило нові грошові винагороди для військових

    Полон став дорожчим за смерть: Міноборони оголосило нові грошові винагороди для військових

    Українські військовослужбовці отримуватимуть додаткові грошові винагороди за захоплення російських окупантів у полон та ліквідацію противника під час безпосереднього бойового зіткнення. Відповідну постанову вже ухвалив Кабінет Міністрів України, а нова мотиваційна програма Міністерства оборони має посилити поповнення обмінного фонду та підтримати українських захисників на передовій.

    Про це повідомили у Міністерстві оборони України.

    У відомстві пояснили, що головною метою нової системи стимулювання є збільшення кількості російських військовополонених, яких надалі можна буде використати для обміну та повернення українських військових і цивільних, які перебувають у російському полоні.

    Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №768 від 12 червня 2026 року, за кожного захопленого в полон військовослужбовця армії РФ передбачено додаткову винагороду у розмірі 100 тисяч гривень.

    Якщо полоненого захопила група військовослужбовців, кошти розподілятимуться між усіма учасниками операції пропорційно їхній участі.

    У Міністерстві оборони наголошують, що поповнення обмінного фонду є одним із ключових напрямків державної політики щодо повернення українських захисників додому.

    Окрім цього, уряд запровадив окремі виплати за ліквідацію живої сили противника під час безпосереднього бойового контакту. За знищення окупанта у стрілецькому або рукопашному бою військовослужбовцю передбачено 15 тисяч гривень.

    Водночас отримати таку винагороду можна лише за умови обов’язкової відеофіксації бойового епізоду. Саме наявність підтверджувальних матеріалів стане підставою для оформлення відповідних документів.

    У Міноборони пояснили, що виплати здійснюватимуться разом із основним грошовим забезпеченням військовослужбовців. Для цього командири військових частин до 5 числа кожного місяця мають видати відповідний наказ за результатами попереднього місяця, а до 20 числа кошти повинні бути виплачені військовим.

    У відомстві зазначають, що нова система стане першим етапом трансформації підходів до матеріального стимулювання військовослужбовців Сил оборони.

    Водночас у Міноборони наголошують, що захоплення окупантів живими має особливе значення не лише з військової точки зору. Кожен російський військовополонений потенційно збільшує можливості України для проведення майбутніх обмінів і повернення українських військових та цивільних із російської неволі.

    Нагадаємо, з 15 червня також набрала чинності постанова Кабінету Міністрів щодо експериментальних контрактів для військовослужбовців. Документ передбачає кілька нових форматів проходження служби, зокрема піхотно-штурмові контракти терміном 10 або 14 місяців, а також бойові контракти строком на 24 місяці.

    У Міністерстві оборони переконані, що комплекс нових механізмів матеріального стимулювання має не лише посилити мотивацію військових, а й сприятиме більш ефективному виконанню бойових завдань, поповненню обмінного фонду та поверненню українців із російського полону.

  • Військові зможуть переводитися між частинами через застосунок “Армія+”

    Військові зможуть переводитися між частинами через застосунок “Армія+”

    В Україні запускають пілотне тестування цифрового механізму переведення військовослужбовців між частинами, який дозволить подавати, відстежувати та отримувати рішення щодо переведення повністю онлайн через застосунок “Армія+”. Про це повідомив віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій України Михайло Федоров, зазначивши, що нова система має зробити кадрові переміщення у війську більш прозорими, керованими та менш бюрократизованими, зберігаючи при цьому стабільність бойових підрозділів.

    За задумом Міністерства оборони, новий інструмент стане частиною ширшої цифровізації управління персоналом у Збройних силах України та дозволить суттєво скоротити час ухвалення рішень щодо переведень. На першому етапі система працюватиме у форматі обмеженого пілоту і охоплюватиме лише переведення в межах 16-го та 19-го армійських корпусів ЗСУ. Такий підхід, як пояснюють у відомстві, дозволить протестувати функціональність сервісу в реальних умовах, не створюючи надмірного навантаження на всю систему управління військом.

    Подати заявку на переведення зможуть військовослужбовці рядового та сержантського складу, які не займають офіцерських посад і не перебувають у статусі самовільного залишення частини. Уся процедура буде інтегрована в мобільний застосунок “Армія+” і передбачатиме кілька послідовних цифрових етапів, зокрема формування та підписання електронного рапорту, автоматичну фіксацію дати подання, подальше відстеження статусу розгляду заявки та отримання фінального рішення безпосередньо в застосунку разом із відповідними роз’ясненнями.

    У Міністерстві оборони наголошують, що навіть попри цифровізацію процесу, переведення залишатимуться контрольованими та регульованими, оскільки будуть діяти чіткі обмеження. Зокрема, переміщення дозволятимуться лише в межах операційної зони одного корпусу, що має забезпечити збереження бойової злагодженості підрозділів. Також передбачено встановлення щомісячних лімітів на кількість переведень, а кожна заявка матиме визначений термін розгляду, що має унеможливити затягування процедур або надмірне кадрове переміщення в короткі проміжки часу.

    Бета-тестування системи триватиме до 24 вересня, після чого Міністерство оборони проаналізує результати роботи, ефективність цифрових процедур, навантаження на командування та реакцію військовослужбовців. У разі успішного завершення тестового етапу систему планують масштабувати на інші корпуси та підрозділи Збройних сил України, поступово охоплюючи всю армію.

    У відомстві також зазначають, що впровадження цифрових сервісів у військовій сфері є частиною ширшої трансформації управління персоналом. Уже зараз застосунок “Армія+” використовується не лише для подачі рапортів, а й для інших адміністративних і кадрових процесів, що дозволяє зменшити паперову бюрократію та пришвидшити взаємодію між військовослужбовцями та командуванням. Для додаткової підтримки користувачів у системі працює текстова служба допомоги в застосунку, а також гаряча лінія Міністерства оборони за коротким номером 1519, де військові можуть отримати консультації щодо використання цифрових сервісів.

    Таким чином, новий механізм переведень через “Армія+” має стати ще одним кроком до створення повноцінної цифрової екосистеми управління Збройними силами, у якій кадрові рішення ухвалюються швидше, прозоріше та з мінімальним адміністративним навантаженням, що особливо важливо в умовах воєнного часу.

  • Чому перелом у війні ще не настав: пояснення Сирського

    Чому перелом у війні ще не настав: пояснення Сирського

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що наразі зарано говорити про настання переломного моменту у війні проти Росії, однак Україна послідовно рухається до створення умов, за яких російська армія втратить здатність підтримувати нинішній рівень бойових дій. Про це він сказав в інтерв’ю британському виданню The Times, коментуючи поточну ситуацію на фронті та стратегічні цілі Сил оборони.

    За словами Сирського, нинішній етап війни не можна назвати вирішальним або таким, що вже визначив остаточний баланс сил, оскільки бойові дії залишаються надзвичайно інтенсивними, а обидві сторони продовжують адаптуватися до нових технологій та методів ведення війни. Він наголосив, що замість очікування швидкого перелому Україна зосереджена на довготривалій стратегії виснаження противника, яка має поступово призвести до втрати його наступального потенціалу.

    Головнокомандувач пояснив, що в українському військовому плануванні ключовим орієнтиром є досягнення так званої “кульмінаційної точки” противника, концепції, яка походить із класичної військової теорії Карла фон Клаузевіца. Йдеться про момент, коли армія вичерпує свої ресурси та максимальні можливості для наступу, після чого її ефективність починає знижуватися, а ініціатива поступово переходить до іншої сторони. Саме створення таких умов, за словами Сирського, є однією з головних цілей українських Сил оборони.

    Він підкреслив, що Україна прагне системно завдавати противнику втрат, які перевищують його здатність до поповнення особового складу, а також руйнувати ключові елементи російської військової інфраструктури. Зокрема, йдеться про логістичні маршрути, склади, вузли постачання та інші критичні об’єкти, які забезпечують функціонування армії. Окрему роль у цьому процесі, за його словами, відіграють безпілотні системи середньої дальності, які дозволяють уражати цілі в глибині оборони противника.

    Крім того, Сирський наголосив на важливості ударів по російській енергетичній інфраструктурі та оборонно-промисловому комплексу, які безпосередньо впливають на здатність Росії фінансувати та забезпечувати війну. За його словами, ці дії мають на меті поступово зменшувати економічний і військовий потенціал РФ, створюючи передумови для стратегічної зміни ситуації на фронті.

    Водночас він застеріг, що можливості для досягнення такого ефекту є обмеженими в часі, оскільки характер сучасної війни може різко змінитися через технологічні прориви будь-якої зі сторін. Сирський зазначив, що нинішня війна є безперервним технологічним змаганням, у якому ключову роль відіграють інновації, швидкість впровадження нових рішень та здатність адаптуватися до нових видів озброєння.

    Окремо головнокомандувач ЗСУ звернув увагу на поточні втрати російської армії та темпи її поповнення. За його словами, з початку 2026 року українські Сили оборони знешкодили понад 183 тисячі російських військовослужбовців, тоді як Росія змогла мобілізувати приблизно 180 тисяч осіб, що, за оцінкою українського командування, створює дисбаланс між втратами та відновленням бойових підрозділів.

    Також Сирський наголосив на значній ролі безпілотних систем у сучасній війні, зазначивши, що Україна зберігає перевагу в сегменті FPV-дронів. За його словами, саме ці технології стали одним із ключових факторів ураження живої сили та техніки противника, суттєво змінивши характер бойових дій і зробивши фронт більш “технологічним” і динамічним.

    Він також навів дані про ефективність українських підрозділів безпілотних систем, які лише за один місяць змогли уразити сотні тисяч верифікованих цілей противника та знищити тисячі ворожих дронів-камікадзе типу “Шахед”, що використовуються Росією для атак на українську інфраструктуру та цивільні об’єкти.

    Таким чином, за оцінкою українського військового керівництва, війна наразі перебуває у фазі поступового виснаження противника, а не на етапі стратегічного перелому. Сирський наголошує, що такий перелом можливий лише за умови подальшого нарощування втрат Росії, посилення технологічної переваги України та руйнування здатності РФ підтримувати тривалу війну на нинішньому рівні інтенсивності.

  • Російська армія під тиском втрат — заява Сирського

    Російська армія під тиском втрат — заява Сирського

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що втрати російської армії у повномасштабній війні проти України перевищують темпи її мобілізаційного поповнення, що, за його оцінкою, створює для Росії довгостроковий дефіцит особового складу. Про це він розповів в інтерв’ю британському виданню The Times, коментуючи поточну динаміку бойових дій та загальні тенденції на фронті.

    За словами Сирського, з 1 січня 2026 року українські Сили оборони ліквідували або важко поранили 183 500 російських військовослужбовців. Він наголосив, що ця цифра перевищує показники мобілізації в Російській Федерації за аналогічний період, які, за його даними, становили близько 180 500 осіб. Таким чином, як стверджує головнокомандувач, російська армія стикається з ситуацією, коли бойові втрати не компенсуються у повному обсязі за рахунок нових наборів особового складу.

    Сирський підкреслив, що українська стратегія спрямована на системне виснаження російських сил і полягає у створенні умов, за яких противник щоденно зазнає втрат, що перевищують його можливості відновлення. Він зазначив, що метою є підтримання такого рівня втрат, який унеможливлює стабільне поповнення підрозділів і поступово знижує загальний наступальний потенціал російської армії. За його словами, йдеться не лише про тактичні результати на окремих ділянках фронту, а про довготривалий процес, який впливає на стратегічну стійкість противника.

    Окремо головнокомандувач ЗСУ заявив, що на полі бою фіксується значна диспропорція між загиблими та пораненими російськими військовими. За його словами, співвідношення втрат становить приблизно три до одного, якщо порівнювати поранених із загиблими. Він також послався на дані російських джерел, перехоплених українською розвідкою, згідно з якими близько 62% втрат російської армії становлять загиблі військові, тоді як 38% — поранені, що, за його словами, відображає надзвичайно високу інтенсивність бойових дій і складні умови на фронті.

    У ширшому контексті ситуації на війні раніше президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що щомісячні втрати російських військ становлять десятки тисяч осіб, а на окремих ділянках фронту співвідношення втрат може суттєво змінюватися на користь українських сил. Такі оцінки, за його словами, демонструють виснаження російських ресурсів і зростання навантаження на систему мобілізації в РФ.

    У попередніх оцінках західних аналітичних структур також зазначалося, що загальні втрати російської армії від початку повномасштабного вторгнення вимірюються сотнями тисяч осіб. Зокрема, британська розвідка оцінювала сукупні втрати Росії майже у пів мільйона військових, включно з убитими та пораненими. Паралельно аналітики відзначають зростання фінансового навантаження на російський військовий бюджет, що змушує Кремль збільшувати витрати на компенсації, набір нових військових і утримання армійської інфраструктури.

    На цьому тлі, за оцінкою українського військового керівництва, збереження поточної динаміки втрат і мобілізації поступово формує для Росії структурний дисбаланс, який ускладнює ротацію підрозділів, знижує якість підготовки новобранців і впливає на здатність підтримувати інтенсивність бойових дій на всій лінії фронту.

  • «Третього не дано»: Сирський пояснив, чому Україні терміново потрібні нові бригади

    «Третього не дано»: Сирський пояснив, чому Україні терміново потрібні нові бригади

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що українській армії необхідно формувати нові бойові бригади, а не лише доукомплектовувати вже існуючі. За його словами, таке рішення продиктоване планами Росії розширити лінію активних бойових дій приблизно на 160 кілометрів на півночі України.

    Про це Сирський повідомив у коментарі LIGA.net.

    За словами головнокомандувача, російське військове командування змінило свої плани після того, як не змогло досягти поставлених цілей на основних напрямках фронту.

    Тепер, зазначив Сирський, окупанти намагаються створити нову зону активних бойових дій на півночі України, що вимагатиме від Сил оборони додаткових сил і засобів.

    «Ворог, до речі, скорегував свої плани й збирається цього року ще створити нові дивізії та п’ять бригад. Ми вимушені реагувати на такі дії. На війні ініціативу або перехоплюєш, або віддаєш. Третього не дано», – наголосив головнокомандувач.

    Чому потрібні саме нові бригади

    Сирський пояснив, що через розширення фронту Україні вже недостатньо лише поповнювати особовим складом існуючі військові частини.

    За його словами, лінія бойового зіткнення не лише залишається надзвичайно протяжною, а й продовжує збільшуватися як по ширині, так і в глибину.

    Саме тому, на думку головнокомандувача, необхідно створювати нові бойові бригади, які зможуть прикривати нові напрямки та утримувати оборону.

    Окремо Сирський звернув увагу на перевагу Росії у чисельності особового складу та озброєння.

    Саме цей фактор, за його словами, змушує українське командування оперативно реагувати на зміни оперативної обстановки.

    Росія збільшує власне угруповання

    За інформацією Сирського, Росія не лише розширює географію бойових дій, а й продовжує нарощувати свої війська.

    За його словами, цього року російське командування планує сформувати нові дивізії та ще п’ять окремих бригад.

    Такі дії свідчать про намір противника зберігати високий темп бойових дій і створювати додатковий тиск на українські сили.

    Посилення північного напрямку

    Останні заяви головнокомандувача продовжують курс на зміцнення оборони північних регіонів України.

    Ще 16 червня Сирський доручив сформувати додаткові підрозділи безпілотних систем для посилення захисту державного кордону на північному напрямку.

    Передусім ідеться про використання сучасних безпілотних комплексів для розвідки, спостереження та ураження противника.

    Загрозу підтверджував і Зеленський

    Неодноразово про ризики нового наступу Росії з півночі говорив і Президент України Володимир Зеленський.

    Зокрема, 20 травня глава держави повідомив, що під час засідання Ставки Верховного Головнокомандувача окремо розглядалася ситуація на чернігівському та київському напрямках.

    За словами президента, військово-політичне керівництво країни аналізувало можливі сценарії наступальних дій російських військ та заходи щодо їхнього недопущення.

    Україна готується до нових викликів

    Заява Олександра Сирського свідчить про те, що українське командування вже зараз враховує можливе розширення фронту та готується до нього заздалегідь.

    Формування нових бойових бригад, посилення підрозділів безпілотних систем і зміцнення оборони північних областей розглядаються як необхідні кроки для стримування можливих наступальних дій російської армії.

    Водночас головнокомандувач наголошує, що успіх оборони залежить від здатності України своєчасно реагувати на зміни планів противника та зберігати ініціативу на полі бою.