Khreshchatyknews.com

Позначка: оборона України

  • Сирський назвав три ключові напрямки, від яких залежить перевага ЗСУ у війні

    Сирський назвав три ключові напрямки, від яких залежить перевага ЗСУ у війні

    Українська армія перебуває у фазі технологічного та ресурсного протистояння з російськими військами, де вирішальне значення має не лише ситуація на полі бою, а й швидкість адаптації до нових умов війни. Про це заявив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський за підсумками наради з командирами різних рівнів, присвяченої розвитку безпілотних систем та ефективності сучасних бойових рішень.

    За словами Сирського, нині триває змагання між Україною та Росією одразу у трьох стратегічних площинах: якість і чисельність підрозділів безпілотних систем, рівень технологій і спроможності економік забезпечувати війну. Саме ці фактори визначають здатність сторін утримувати ініціативу на фронті та впливати на перебіг бойових дій.

    У центрі уваги наради була ефективність використання дронів різних типів — від розвідувальних до ударних систем. Йдеться про FPV-дрони, безпілотники літакового типу, мультироторні апарати, а також новітні розробки, зокрема дрони-перехоплювачі та наземні роботизовані комплекси. За словами головнокомандувача, українські військові вже мають значні досягнення у цьому напрямку, однак конкуренція з противником залишається надзвичайно високою.

    Загалом війна дедалі більше набуває ознак технологічного протистояння, де безпілотні системи відіграють ключову роль. За даними командування, саме підрозділи безпілотних сил сьогодні забезпечують значну частину уражень російських військ і техніки. Зокрема, у березні 2026 року українські дрони виконали тисячі бойових завдань, а кількість уражених цілей зросла приблизно на 50% у порівнянні з попереднім місяцем.

    Водночас Росія також активно нарощує свої можливості. За оцінками української розвідки, чисельність російських військ безпілотних систем вже перевищує 100 тисяч осіб і може зрости до понад 160 тисяч до кінця 2026 року. Це свідчить про системний характер підготовки РФ до тривалого технологічного протистояння.

    Окремо Сирський наголосив на важливості розвитку напрямку так званих Middle Strike — ударів на оперативну глибину (30–120 км). У цьому сегменті українські сили вже досягли значних результатів: уражаються склади, логістичні вузли, командні пункти та об’єкти енергетичної інфраструктури противника. Така стратегія дозволяє знижувати наступальний потенціал російської армії без прямого зіткнення на передовій.

    Паралельно триває розвиток нових організаційних структур. Зокрема, у бригадах територіальної оборони створюються батальйони безпілотних систем, які мають посилити бойові можливості підрозділів. Водночас командування визнає наявність проблем, які потребують вирішення — це питання закупівель, нормативного регулювання, фінансування дослідницьких розробок і кадрового забезпечення.

    Ситуація на фронті залишається складною. За словами Сирського, російські війська активізували наступальні дії практично по всій лінії зіткнення, яка сягає понад 1200 км. Найбільш інтенсивні бої тривають на східних напрямках, зокрема на Покровському, Костянтинівському та Лиманському.

    Попри це, українські сили продовжують утримувати оборону та навіть локально відновлювати контроль над територіями. Зокрема, за даними командування, у березні ЗСУ вдалося повернути під контроль близько 50 квадратних кілометрів.

    Головнокомандувач підкреслив, що Україна змушена компенсувати чисельну перевагу противника якістю ведення бойових дій. Це означає активне впровадження інновацій, швидку адаптацію до змін тактики ворога та максимальне використання технологічних рішень.

    У цьому контексті особливу роль відіграє економічний фактор. Сирський зазначив, що здатність держави виробляти та забезпечувати військові технології, зокрема дрони, стає одним із визначальних елементів сучасної війни. Саме тому Україна активно працює над масштабуванням виробництва, залученням партнерів і розвитком власних інженерних рішень.

    Таким чином, за оцінкою командування, війна переходить у фазу комплексного протистояння, де перемога залежить не лише від ситуації на передовій, а й від технологічного розвитку, економічної витривалості та ефективності управління ресурсами. У цих умовах Україна робить ставку на інновації, безпілотні системи та якісну підготовку військових, щоб зберегти ініціативу та мінімізувати втрати.

    Сирський підсумував, що іншого шляху, окрім посилення ефективності безпілотних систем і технологічної переваги, для України немає. Саме це дозволить не лише стримувати противника, а й поступово змінювати баланс сил на фронті.

  • Приватна ППО вперше збила реактивний “Шахед” над Харківщиною

    Приватна ППО вперше збила реактивний “Шахед” над Харківщиною

     

     

  • РФ може значно посилити повітряні удари — заява Сибіги

    РФ може значно посилити повітряні удари — заява Сибіги

    Росія найближчим часом може суттєво наростити інтенсивність повітряних ударів по Україні, здійснюючи до семи масованих атак щомісяця. Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час публічної дискусії ADF-Talks на 5-му Анталійському дипломатичному форумі.

    За словами Сибіги, такі висновки ґрунтуються на даних української розвідки. Він наголосив, що йдеться не про поодинокі атаки, а про системний перехід до регулярних масованих ударів, які можуть стати новою нормою війни в повітрі.

    Міністр уточнив, що під масованою атакою Україна розуміє комплексні удари із застосуванням великої кількості повітряних засобів ураження. За його словами, одна така атака може включати щонайменше 400 ударних безпілотників і близько 20 ракет різних типів.

    Подібні удари зазвичай спрямовані не лише на військові об’єкти, а й на критичну інфраструктуру — енергетику, транспортні вузли та промислові підприємства. Це, як зазначають українські посадовці, є частиною ширшої стратегії виснаження оборонних і економічних ресурсів країни.

    Сибіга підкреслив, що Росія, за оцінками розвідки, може планувати регулярність таких атак до семи разів на місяць, що суттєво змінює рівень загрози для цивільного населення та інфраструктури.

    Окремо міністр звернув увагу на роботу української протиповітряної оборони. За його словами, нині українські сили ППО знищують до 90% повітряних цілей під час російських атак.

    Водночас навіть невеликий відсоток прориву, за його словами, створює серйозні ризики для інфраструктури та цивільних об’єктів, оскільки Росія часто концентрує удари на ключових енергетичних або логістичних вузлах.

    Україна продовжує працювати над посиленням системи протиповітряної оборони, зокрема за рахунок західних постачань і розвитку власних технологічних рішень.

    Заява Сибіги збігається з іншими оцінками безпекової ситуації з боку українських структур. Раніше у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України ГУР МО України повідомляли, що Росія готує новий весняно-літній наступ на південному сході України та планує посилити своє угруповання приблизно на 20 тисяч військових.

    Аналітики вважають, що одночасне нарощування наземних сил і збільшення повітряних атак може свідчити про підготовку до комплексного тиску на українську оборону з кількох напрямків.

    Українські та міжнародні експерти відзначають, що війна поступово переходить у фазу виснаження, де ключову роль відіграють не лише бойові дії на фронті, а й удари по тиловій інфраструктурі.

    Регулярні масовані атаки, за оцінками аналітиків, мають на меті створити постійне навантаження на систему ППО, ускладнити відновлення енергетичних об’єктів та посилити психологічний тиск на населення.

    Україна продовжує закликати міжнародних партнерів до посилення військової допомоги, насамперед у сфері протиповітряної оборони. У Києві наголошують, що ефективність захисту безпосередньо залежить від наявності сучасних систем перехоплення та достатньої кількості боєприпасів.

    Сибіга підкреслив, що нинішній рівень загроз вимагає довгострокових рішень і стабільної підтримки з боку союзників, оскільки мова йде не про разові атаки, а про потенційно регулярну кампанію повітряного терору.

    Таким чином, за оцінками української дипломатії та розвідки, найближчі місяці можуть стати періодом суттєвого загострення повітряної складової війни, що вимагатиме подальшого посилення оборонних можливостей України та координації з міжнародними партнерами.

  • РФ готує нову фазу війни: оцінки української розвідки

    РФ готує нову фазу війни: оцінки української розвідки

    Російська Федерація готує новий весняно-літній наступ на південному сході України та може спробувати посилити тиск на Донбас із метою досягнення оперативних результатів до осені. Про це в інтерв’ю Financial Times заявив заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України ГУР МО України Вадим Скібіцький.

    За його словами, російська армія продовжує формувати та нарощувати своє угруповання в Україні, залучаючи додаткові сили, зокрема стратегічний резерв. За оцінками української розвідки, до бойових дій планується додатково залучити близько 20 тисяч військовослужбовців. Загальна чисельність російського угруповання, яке перебуває на території України, наразі становить приблизно 680 тисяч осіб.

    Скібіцький зазначив, що одним із ключових завдань російського командування може бути спроба встановлення контролю над усією територією Донбасу до вересня. Водночас, за його словами, такі плани є частиною ширшої воєнної стратегії Кремля, яка передбачає продовження активних бойових дій на кількох напрямках одночасно.

    У розвідці підкреслюють, що Росія не демонструє ознак готовності до реальних мирних переговорів і продовжує розглядати війну як довгостроковий інструмент досягнення політичних цілей.

    Окрему увагу в оцінках ГУР приділено зростанню інтенсивності ракетних і дронових атак по території України. За словами Скібіцького, Росія нарощує виробництво балістичних ракет типу «Іскандер» — орієнтовно до 60 одиниць на місяць — і паралельно розширює можливості їхнього застосування.

    Це, за оцінкою української розвідки, є частиною системної кампанії, спрямованої на знищення критичної інфраструктури, насамперед енергетичних об’єктів, які вже зазнали значних пошкоджень унаслідок попередніх атак.

    Скібіцький наголосив, що Україна досі має обмежену кількість сучасних систем протиповітряної оборони, зокрема комплексів Patriot, що ускладнює повне покриття території країни захистом від ракетних ударів.

    Через це критична інфраструктура залишається вразливою, особливо в умовах, коли російські війська адаптують тактику атак і комбінують використання ракет та ударних безпілотників. Це створює додатковий тиск на енергосистему та цивільну інфраструктуру України.

    Паралельно з оцінками розвідки в Україні фіксують зростання інтенсивності обстрілів. За останні дні російські війська здійснили масовані комбіновані удари із застосуванням ракет і дронів. За офіційними даними, внаслідок однієї з таких атак загинули 19 людей, понад 100 отримали поранення.

    Також повідомляється про використання десятків ракет і сотень безпілотників за одну добу, значну частину яких вдалося знищити силам протиповітряної оборони України.

    У своїх оцінках українська розвідка також звертає увагу на глобальний контекст війни. Зокрема, президент України Володимир Зеленський раніше наголошував на ризиках скорочення постачання озброєння у разі загострення інших міжнародних криз, що може впливати на баланс сил на фронті.

    Таким чином, за оцінками ГУР, Росія продовжує готуватися до активної фази бойових дій у весняно-літній період, концентруючи ресурси на сході України та одночасно посилюючи ракетно-дронові удари по всій території держави.

  • Україна готує нові безпекові угоди з країнами Європи та Азії — Зеленський

    Україна готує нові безпекові угоди з країнами Європи та Азії — Зеленський

    Україна продовжує масштабне розширення міжнародної безпекової співпраці та готується до підписання нових угод із країнами Європи, Азії, Близького Сходу та інших регіонів. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський, наголосивши на посиленні ролі українського бойового досвіду у формуванні сучасної системи глобальної безпеки.

    За словами глави держави, Україна вже перебуває у постійній комунікації щодо безпекових форматів із низкою країн, серед яких Саудівська Аравія, Катар, Туреччина та Об’єднані Арабські Емірати. Також тривають консультації з державами Кавказу, Африки, Східної та Південно-Східної Азії. Йдеться про формування довгострокових механізмів співпраці, які виходять за межі класичної військової допомоги та охоплюють обмін технологіями, досвідом і спільні підходи до захисту критичної інфраструктури.

    Окремо Зеленський підкреслив, що український досвід протидії масованим атакам дронів, організації багаторівневої системи протиповітряної оборони та проведення морських операцій у Чорному морі вже розглядається як практичний інструмент, який може бути застосований для захисту партнерів у різних частинах світу. Зокрема, йдеться про безпеку глобальних морських шляхів, які мають ключове значення для міжнародної торгівлі та енергетичної логістики.

    Паралельно Україна посилює взаємодію з європейськими партнерами. Президент повідомив, що триває доопрацювання нових безпекових угод, результати щодо яких очікуються вже найближчим часом. Ці домовленості є продовженням уже підписаних двосторонніх безпекових угод, які передбачають довгострокову підтримку України у сфері оборони, постачання озброєння, навчання військових та розвиток оборонно-промислової співпраці.

    Секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров доповів про результати переговорів із країнами Близького Сходу та Затоки. За даними української сторони, такі контакти поступово формують нову модель міжнародної взаємодії, у якій Україна виступає не лише отримувачем допомоги, а й постачальником безпекових рішень і експертизи.

    Загалом Україна розглядає розширення мережі безпекових угод як частину довгострокової стратегії інтеграції у глобальну систему безпеки. Такий підхід передбачає не лише військову підтримку, а й спільні інвестиції в оборонні технології, розвиток виробництва озброєнь та посилення стійкості критичної інфраструктури.

    На тлі повномасштабної війни з Росією Україна вже сформувала низку довгострокових домовленостей із партнерами, які передбачають багаторічну підтримку обороноздатності. Нові угоди мають поглибити цей формат і розширити його географію за межі Європи, формуючи ширшу коаліцію держав, зацікавлених у спільній безпеці та стабільності міжнародних маршрутів і регіонів.

  • ЗСУ повідомляють про активізацію російських військ на Сумському напрямку

    ЗСУ повідомляють про активізацію російських військ на Сумському напрямку

    Російські окупаційні війська посилили активність на Сумському напрямку та намагаються розширити зони контролю в прикордонних районах області. Про це в ефірі телемарафону «Єдині новини» повідомив керівник угруповання Об’єднаних сил ЗСУ Віктор Трегубов.

    За його словами, противник активізував дії одразу на кількох ділянках уздовж державного кордону, зокрема в районах Грабівського та на північ від нього. Також, за оцінками українських військових, у цьому секторі зберігається ще одна зона вклинення, де російські підрозділи намагаються закріпитися.

    Українські військові зазначають, що йдеться про обмежене просування російських сил — приблизно на 1–1,5 км від державного кордону. Попри невеликі відстані, такі дії розглядаються як елемент тактики поступового «промацування» оборони та спроб створення плацдармів у прикордонній смузі.

    Віктор Трегубов наголосив, що навіть локальні просування мають значення, оскільки свідчать про намір противника закріплюватися та розширювати присутність у прикордонних районах, створюючи додатковий тиск на українські підрозділи оборони.

    Сумська область залишається одним із найбільш чутливих регіонів північного напрямку через безпосередню близькість до кордону з Росією. Тут регулярно фіксуються спроби диверсійної активності, обстріли прикордонних територій та атаки на цивільну інфраструктуру.

    За словами військових, особливість цього напрямку полягає у постійній зміні інтенсивності бойових дій: від періодів відносного затишшя до раптового посилення тиску з боку російських підрозділів.

    Окремо в регіоні продовжують фіксувати удари по цивільних об’єктах. Зокрема, 12 квітня російські війська атакували автомобіль швидкої допомоги. Внаслідок удару поранення отримали троє медичних працівників. Цей випадок вкотре підкреслює ризики для цивільних служб, які працюють у прифронтових районах.

    Такі атаки, за оцінками української сторони, мають ознаки цілеспрямованого тиску на цивільну інфраструктуру та ускладнення роботи екстрених служб у прикордонних громадах.

    На початку квітня аналітичні проєкти, які відстежують ситуацію на фронті, повідомляли про зміни в окремих районах Сумської області, зокрема про просування російських сил поблизу одного з населених пунктів. Водночас українські Сили оборони проводили заходи зі стабілізації ситуації на інших ділянках фронту, включно з контрдіями та зачистками в окремих районах Донецької області.

    Українські військові наголошують, що навіть незначні просування противника вздовж кордону потребують постійного моніторингу та швидкого реагування, оскільки можуть бути частиною ширшої тактики поступового розширення зон впливу.

    Ситуація на Сумському напрямку залишається динамічною. Сили оборони продовжують утримувати позиції та контролювати ключові ділянки кордону, щоб не допустити розширення присутності противника вглиб території області.

  • РФ після завершення «перемир’я» атакувала Україну майже сотнею дронів: ППО знешкодила більшість цілей

    РФ після завершення «перемир’я» атакувала Україну майже сотнею дронів: ППО знешкодила більшість цілей

    У ніч на 13 квітня, одразу після завершення так званого «перемир’я», російські війська здійснили масовану повітряну атаку по території України із застосуванням ударних безпілотників різних типів. За даними Повітряних сил ЗСУ, ворог застосував 98 дронів, серед яких Shahed-136/131, «Гербера», «Італмас», а також інші БпЛА, які використовуються як для ударів, так і для перевантаження української системи протиповітряної оборони. Близько 65 із них становили іранські дрони-камікадзе типу Shahed.

    Атака розпочалася в нічний період і тривала кількома хвилями, що ускладнювало роботу сил ППО та змушувало постійно переміщувати та перерозподіляти засоби оборони. Повітряна тривога оголошувалася в низці областей і тривала протягом кількох годин, що свідчить про масштабність та координований характер удару.

    Станом на 08:00, за попередніми даними Повітряних сил, українська протиповітряна оборона знешкодила 87 ворожих безпілотників. Йдеться як про знищення цілей вогневими засобами, так і про подавлення частини дронів засобами радіоелектронної боротьби. Ефективність роботи ППО забезпечувалася багаторівневою системою оборони, до якої були залучені авіація, зенітні ракетні підрозділи, мобільні вогневі групи, сили РЕБ та підрозділи безпілотних систем.

    Попри значний відсоток перехоплення, повністю уникнути влучань не вдалося. За попередньою інформацією, зафіксовано 9 влучань ударних безпілотників у різних локаціях. Також повідомляється про щонайменше один випадок падіння уламків збитих БпЛА. Інформація щодо можливих руйнувань, пошкодженої інфраструктури та постраждалих уточнюється місцевими військовими адміністраціями та екстреними службами.

    У Повітряних силах зазначають, що атака мала ознаки хвилеподібного характеру. Такі удари Росія регулярно застосовує для виснаження української ППО, перевантаження каналів виявлення цілей і змушування витрачати ракети та ресурси на хибні або дешеві цілі. Окрему складність становить одночасне використання різних типів БпЛА — ударних дронів разом з імітаторами, які ускладнюють ідентифікацію та підвищують навантаження на системи спостереження.

    Крім того, російські війська дедалі частіше комбінують маршрути польоту дронів та змінюють висоти, намагаючись обходити зони ураження та виявлення. Це змушує українську ППО працювати в умовах постійної динаміки та високого навантаження.

    Окремо в Повітряних силах наголошують, що станом на ранок повітряна загроза не була повністю ліквідована — в небі над Україною ще фіксувалися ворожі безпілотники, а підрозділи ППО продовжували бойову роботу. Це свідчить про тривалість атаки та її потенційне продовження.

    Масований удар відбувся на тлі заяв про так зване «перемир’я», яке, за оцінками української сторони, не призвело до реального зменшення інтенсивності бойових дій. Навпаки, відновлення атак одразу після його завершення розглядається як черговий етап ескалації та продовження практики повітряного терору проти цивільної та критичної інфраструктури.

    Українська влада та Сили оборони вкотре закликають громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, негайно прямувати в укриття та дотримуватися правил безпеки під час загрози ударів з повітря.

    Ситуація в повітряному просторі залишається напруженою, а ризик нових атак зберігається.

  • У Раді очікують нову концепцію мобілізації від Міноборони — джерела

    У Раді очікують нову концепцію мобілізації від Міноборони — джерела

    Міністр оборони Михайло Федоров звернувся до Верховної Ради з проханням поки не виносити на розгляд законопроєкти щодо мобілізації та контрактної служби у Збройних силах України, які раніше були підготовлені попереднім керівництвом Міністерства оборони.

    Про це повідомляють джерела у фракції «Слуга народу».

    Один із народних депутатів фракції на умовах анонімності заявив, що Федоров попросив парламент тимчасово не розглядати відповідні законодавчі ініціативи.

    «Федоров наразі попросив парламент не виносити законопроєкти щодо мобілізації і контрактів із ЗСУ, які були запропоновані його попередником», — повідомив співрозмовник.

    За словами джерела, у Міністерстві оборони зараз працюють над новою концепцією мобілізації. Саме тому парламенту пропонують зачекати з розглядом попередніх документів.

    «Ми чекаємо, яку концепцію запропонує Федоров. Дуже цікаво буде на неї подивитися», — зазначив депутат.

    Водночас співрозмовник редакції додав, що деякі положення попередніх законопроєктів могли викликати складнощі під час голосування в парламенті.

    «Насправді викликає сумніви, що дуже непопулярні речі Рада буде так легко голосувати», — сказало джерело.

    Йдеться про законодавчі ініціативи щодо змін у системі мобілізації та умовах контрактної служби у Збройних силах України, які були підготовлені попереднім керівництвом Міністерства оборони.

    Наразі в Міноборони готують оновлену концепцію, після чого її можуть представити народним депутатам.

  • Росія вперше могла застосувати дрон «Ланцет» з ШІ для удару по центру Києва

    Росія вперше могла застосувати дрон «Ланцет» з ШІ для удару по центру Києва

    Під час ранкової атаки на Київ російські війська могли вперше застосувати ударний дрон типу «Ланцет», який має ознаки використання автономного штучного інтелекту. Про це повідомляє Defense Express із посиланням на власні джерела.

    За попередньою інформацією, один із безпілотників упав поблизу Монумента Незалежності в центрі столиці. Чи був саме цей об’єкт основною ціллю удару, наразі встановлюється. Водночас сам факт знищення дрона в центральній частині Києва підтверджується.

    На те, що безпілотник належить до типу «Ланцет», вказують характерні уламки. Серед них — Х-подібне хвостове оперення зі штовхаючим гвинтом, яке є типовою конструкційною ознакою цього російського баражуючого боєприпасу. Також було зафіксовано фрагмент крила з номером та індексом RF.

    Наразі фахівці продовжують аналіз уламків. Водночас навіть попередні дані дозволяють припускати, що в цьому дроні могла використовуватися система автономного наведення.

    За оцінками експертів, безпілотник міг бути налаштований на групове застосування, автономну навігацію, пошук цілей і атаку без прямого зв’язку з оператором. На це може вказувати незвичне маркування у вигляді кольорових кругів, яке раніше помічали на російських автономних дронах V2U.

    Ймовірно, такі позначки використовуються для координації польоту безпілотників під час роботи «зграєю», коли кілька апаратів синхронно рухаються до цілі. Відомо, що ранкова атака на Київ здійснювалася групою дронів, що може підтверджувати таку тактику.

    Також не виключається, що для координації польоту могли застосовуватися mesh-модеми або мобільний зв’язок, що дозволяє безпілотникам обмінюватися даними між собою без прямого каналу управління.

    Щодо дальності польоту «Ланцета», офіційно вона зазвичай вказується на рівні близько 50 кілометрів, однак це параметр стабільного зв’язку з оператором. Російські джерела раніше заявляли, що ці безпілотники здатні долати відстань до 90 кілометрів, а максимальний зафіксований показник нібито становив 136 кілометрів.

    Від російського кордону до центру Києва понад 200 кілометрів, тому можливість прямого запуску з території РФ викликає питання. Водночас відстань від білоруського кордону до столиці становить близько 90 кілометрів, що теоретично відповідає можливостям цього типу дронів.

    Експерти припускають, що сама спроба удару по центру Києва дроном «Ланцет», який несе бойову частину вагою до трьох кілограмів, могла бути насамперед демонстрацією нових можливостей російських атак.

    Водночас подібні інциденти, на думку фахівців, свідчать про подальшу автономізацію ударних безпілотників у сучасній війні.

  • В Україні дефіцит ракет ППО: у ЄС попереджають про критичну ситуацію

    В Україні дефіцит ракет ППО: у ЄС попереджають про критичну ситуацію

    Україна за три зимові місяці витратила близько 700 зенітних ракет для систем протиповітряної оборони Patriot. Такий обсяг використання боєприпасів викликає занепокоєння серед союзників, адже масштаби витрат можуть вплинути на майбутні постачання. Про це заявив єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс.

    За його словами, лише за одну зиму Україні знадобилося приблизно 700 ракет-перехоплювачів типу PAC-3 для системи Patriot. Для порівняння, протягом усього 2025 року американська оборонна компанія Lockheed Martin змогла виготовити близько 600 таких ракет.

    Високі темпи використання ракет пов’язані з інтенсивністю ракетних атак Росії. За оцінками, лише протягом 2025 року Росія здійснила понад 2000 ракетних ударів по території України. Для перехоплення балістичних ракет часто необхідно запускати кілька зенітних ракет одночасно, що значно збільшує витрати боєприпасів.

    Кубілюс попередив, що існує серйозна проблема з виробничими потужностями. За його словами, США можуть зіткнутися з труднощами у забезпеченні достатньої кількості ракет не лише для України, а й для власної армії та союзників у регіоні Перської затоки.

    “Ситуація справді критична. Потрібно дуже швидко та суттєво наростити виробництво ракет”, — зазначив він.

    За інформацією видання The Wall Street Journal, Росія може використовувати утворений дефіцит ракет для систем ППО, щоб активніше атакувати українську енергетичну інфраструктуру. Додатковий тиск на запаси ракет створює й загострення ситуації на Близькому Сході.

    Зокрема, у перші дні війни між Іраном та його противниками країни Перської затоки витратили сотні ракет Patriot для перехоплення іранських атак. Це ще більше скоротило доступні запаси серед союзників США.

    Аналітики вважають, що якщо темпи ракетних обстрілів збережуться, Сполучені Штати можуть бути змушені перекидати свої резерви з інших регіонів світу, щоб підтримати союзників та забезпечити захист України.

    Ситуація демонструє, що сучасна війна швидко виснажує навіть найбільші запаси високотехнологічного озброєння, а оборонна промисловість союзників поки не встигає за темпами використання ракет.