Khreshchatyknews.com

Позначка: КНДР

  • Росія могла вдарити по багатодітній родині під Кривим Рогом новою ракетою з КНДР

    Росія могла вдарити по багатодітній родині під Кривим Рогом новою ракетою з КНДР

    Росія, ймовірно, застосувала північнокорейську балістичну ракету під час нічного удару по селищу Радушне поблизу Кривого Рогу, де внаслідок атаки була знищена багатодітна родина. За оцінками західних журналістів та українських військових, це може свідчити про отримання Москвою нової партії озброєння від Північної Кореї після тривалої перерви у використанні таких ракет.

    Про це повідомляє Reuters.

    За інформацією видання, тривала відсутність ударів північнокорейськими балістичними ракетами може означати, що Росія нещодавно поповнила свої запаси зброї, отримавши нову партію ракет від КНДР.

    Якщо інформація підтвердиться, це стане першим випадком застосування північнокорейської балістики у війні проти України майже за рік.

    На думку співрозмовників Reuters, нові поставки дозволяють російській армії не лише підтримувати високий темп повітряних атак, а й нарощувати інтенсивність ударів по українських містах та цивільній інфраструктурі.

    Видання нагадує, що Росія вже використовувала північнокорейські балістичні ракети для атак по території України, однак останніми місяцями випадків їхнього застосування не фіксували.

    Раніше начальник управління комунікацій Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат також заявляв, що під час масованої атаки в ніч на 30 липня російські війська могли використати балістичні ракети KN-23 північнокорейського виробництва.

    Однією з цілей цього удару стало селище Радушне Криворізького району Дніпропетровської області. Російська ракета влучила у приватний будинок, де проживала багатодітна родина.

    Унаслідок удару будинок був повністю зруйнований.

    За даними місцевої влади та ЗМІ, загинули 47-річний Артем Воронов та його 41-річна дружина Олена. Разом із батьками в оселі перебували їхні семеро дітей: 17-річний Марк, 15-річна Домініка, 14-річна Віоріка, 12-річний Захарій, 11-річний Азарій Ілай, 10-річна Федеріка та шестирічна Емілія.

    За словами бабусі загиблих дітей, подружжя виховувало десятьох дітей та вже мало трьох онуків. У момент атаки в будинку також перебував їхній півторарічний онук Артем, який приїхав у гості. Усі, хто знаходився всередині будинку, опинилися під завалами.

    Вона також розповіла, що старший син родини Данило нині служить капітаном в артилерійських військах Збройних сил України. Ще двоє дорослих дітей подружжя перебувають за кордоном: донька живе в Німеччині, а син — у Польщі.

    За попередніми даними, внаслідок ракетного удару поранення отримали вісім людей, серед яких двоє дітей. Ще п’ятеро людей певний час вважалися зниклими безвісти. Пошуково-рятувальна операція на місці трагедії тривала всю ніч.

    Масований удар по Україні в ніч на 30 липня став одним із найпотужніших за останній час. Росія застосувала десятки ракет і сотні ударних безпілотників, атакувавши Київ, Львів, Дніпропетровську, Київську, Сумську та інші області. Українські військові та міжнародні партнери продовжують встановлювати типи застосованого озброєння та аналізувати масштаби руйнувань.

  • Зеленський відповів на погрози Ірану: «Вони вже напали на Україну»

    Зеленський відповів на погрози Ірану: «Вони вже напали на Україну»

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що не вважає погрози Ірану чимось принципово новим, оскільки Тегеран фактично вже бере участь у війні проти України. За його словами, це сталося ще тоді, коли Іран передав Росії ударні безпілотники Shahed, технології їх виробництва та інше озброєння.

    Про це глава держави сказав в інтерв’ю Sky News, відповідаючи на запитання щодо останніх заяв Ірану про можливу відповідь Україні.

    «Якщо Іран із першого року війни дав Росії нові технології, тисячі дронів Shahed, а потім ще й ліцензії на їх виробництво, хіба це не напад на нас? Я думаю, що так», – наголосив Зеленський.

    Президент додав, що Україна не зацікавлена у відкритті нового фронту, однак повинна чесно оцінювати ситуацію. За його словами, Іран і Північна Корея вже стали учасниками війни, постачаючи Росії зброю та військову допомогу.

    Зеленський також нагадав, що КНДР передала Москві артилерійські боєприпаси, ракети та направила до Росії військових. Саме тому, підкреслив він, Київ «не може довіряти цим людям» і має бути готовим до можливого посилення загроз.

    Заява президента пролунала після різкого загострення відносин між Києвом і Тегераном. Іран звинуватив Україну в атаці на судно в Каспійському морі, заявивши про загибель одного моряка та поранення ще одного. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі пригрозив відповіддю, а окремі іранські державні медіа заявили про можливість ударів по території України балістичними ракетами.

    Україна неодноразово заявляла, що саме постачання Іраном дронів Shahed і технологій їх виробництва дозволило Росії суттєво наростити атаки по українських містах та енергетичній інфраструктурі. За словами Зеленського, ці дії є достатнім доказом того, що Тегеран давно перестав бути лише стороннім спостерігачем війни.

  • «Світ вас більше не слухає»: Франція жорстко принизила США після скандального голосування в ООН

    «Світ вас більше не слухає»: Франція жорстко принизила США після скандального голосування в ООН

    Між Францією та Сполученими Штатами спалахнув публічний дипломатичний конфлікт через переобрання Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини Фолькера Тюрка. Після того як Вашингтон виступив проти продовження його повноважень, французьке представництво при ООН заявило, що США більше не можуть вважатися «маяком прав людини», а їхню позицію світ нібито більше не сприймає як авторитетну.

    Різка заява з’явилася після голосування Генеральної Асамблеї ООН, яка схвалила призначення Фолькера Тюрка на другий чотирирічний термін. Кандидатуру австрійського дипломата підтримали 144 держави, десять проголосували проти, ще 13 утрималися. Таким чином, попри заперечення США, Росії та Ізраїлю, Тюрк отримав переконливу підтримку більшості членів організації.

    Постійне представництво Франції при ООН у Женеві після голосування опублікувало надзвичайно гостру відповідь на критику з боку Вашингтона.

    «США колись були маяком прав людини. Більше ні. Сьогодні вони стоять поруч із Північною Кореєю, Нікарагуа, Малі та Росією — ізольовані. І світ їх більше не слухає», — заявили французькі дипломати.

    Подібна риторика є нетиповою для публічного спілкування між двома давніми союзниками по НАТО. Франція та США регулярно мають розбіжності щодо міжнародної політики, однак прямі заяви про те, що Вашингтон втратив статус захисника прав людини та опинився в міжнародній ізоляції, свідчать про особливо високий рівень напруження.

    Безпосереднім приводом для суперечки стало рішення Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша запропонувати Фолькера Тюрка на ще один повний термін. Нинішні повноваження дипломата завершуються восени 2026 року, а новий мандат дозволить йому залишатися на посаді ще чотири роки.

    Вашингтон виступив проти такого рішення як із процедурних, так і з політичних причин. Американська делегація спочатку намагалася домогтися відкладення голосування. США стверджували, що питання розглядають поспіхом, без належної прозорості та широкого обговорення кандидатури.

    Американські дипломати також заявили, що система ООН із захисту прав людини нібито втрачала довіру протягом десятиліть. За їхньою оцінкою, керівництво Тюрка не змогло виправити ситуацію, а рішення продовжити його повноваження ще більше підірвало авторитет інституції.

    Представник США з питань управління та реформування ООН Джефф Бартос розкритикував як саму кандидатуру, так і спосіб її висунення. Вашингтон попередив, що після голосування може переглянути свою участь у роботі правозахисної системи ООН та її фінансування.

    Росія висунула альтернативну пропозицію — продовжити повноваження Тюрка лише до кінця 2026 року. Москва пояснювала це тим, що Антоніу Гутерреш незабаром має залишити посаду генерального секретаря, тому вибір Верховного комісара на наступні чотири роки нібито повинен здійснювати вже його наступник.

    Ця пропозиція не отримала достатньої підтримки. Генеральна Асамблея також відмовилася відкладати голосування на вимогу американської делегації. У підсумку держави-члени схвалили повний чотирирічний мандат Тюрка.

    Ізраїль також виступав проти переобрання Верховного комісара. Ізраїльська влада неодноразово звинувачувала Тюрка та загалом правозахисні структури ООН у необ’єктивному ставленні до держави, надмірній увазі до дій ізраїльської армії та недостатньому засудженні злочинів, скоєних бойовиками ХАМАС 7 жовтня 2023 року.

    Тюрк, зі свого боку, критикував воєнні дії Ізраїлю у секторі Гази, говорив про масові жертви серед цивільного населення та закликав забезпечити дотримання міжнародного гуманітарного права. Через це його кандидатура стала одним із найбільш суперечливих кадрових питань в ООН.

    Водночас Верховний комісар послідовно засуджував російське повномасштабне вторгнення в Україну. Його офіс документував загибель цивільних, удари по житлових будинках, катування, незаконні затримання, депортації та атаки на українську енергетичну інфраструктуру.

    У лютому 2026 року Тюрк окремо заявляв, що російські удари по енергетичних об’єктах позбавляють українців тепла, води та електроенергії в умовах важкої зими. Він наголошував, що подібні атаки завдають безпосередньої шкоди цивільному населенню та можуть порушувати норми міжнародного права.

    Саме критика дій одразу кількох впливових держав зробила Тюрка одночасно популярним серед частини країн і вкрай незручним для інших. Його прихильники стверджують, що Верховний комісар з прав людини повинен публічно реагувати на порушення незалежно від того, яка держава їх скоює.

    Критики ж звинувачують посадовця у вибірковості. Організація UN Watch заявляла, що Тюрк недостатньо жорстко реагує на порушення у Китаї, КНДР, Кубі, Алжирі, Катарі та низці інших держав. Її виконавчий директор Гілель Ноєр вважає, що Верховний комісар іноді керується політичними міркуваннями та уникає конфронтації з окремими впливовими режимами.

    Водночас підтримка Тюрка в Генеральній Асамблеї виявилася значною. Його переобрання підтримали країни Європейського Союзу, багато держав Африки та Латинської Америки, а також Китай. Прихильники дипломата наголошували на його професійному досвіді, незалежності та готовності порушувати незручні для урядів питання.

    Фолькер Тюрк є австрійським юристом і дипломатом, який протягом десятиліть працює у структурах ООН. До призначення Верховним комісаром він обіймав керівні посади в Управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців, працював у гарячих точках та був заступником генерального секретаря з питань політики.

    Посаду Верховного комісара ООН з прав людини створили у 1993 році. Тюрк може стати першим її очільником, який відпрацює два повні чотирирічні терміни. Це додало голосуванню символічного значення та посилило дискусію про те, наскільки незалежним має бути головний правозахисний посадовець ООН.

    Окремим джерелом конфлікту між Тюрком і Вашингтоном стала внутрішня політика США. Верховний комісар раніше висловлював занепокоєння через зміни у ставленні американської влади до мігрантів, боротьби з дискримінацією, гендерної рівності, незалежності медіа та міжнародних правозахисних інституцій.

    Він говорив про «фундаментальний зсув» у Сполучених Штатах і попереджав, що згортання програм рівності та тиск на державні й медійні інституції можуть мати глобальні наслідки. Тюрк також критикував зменшення американського фінансування правозахисних і гуманітарних організацій.

    Саме на цьому тлі голосування переросло у значно ширшу суперечку про роль США у світовій правозахисній системі. Французька заява фактично поставила під сумнів моральне лідерство Вашингтона, яке протягом десятиліть було одним із центральних елементів американської зовнішньої політики.

    Водночас твердження Парижа про повну ізоляцію США є політичною оцінкою, а не нейтральним висновком. Проти Тюрка проголосували десять держав, тоді як ще 13 утрималися. Крім того, частина критики стосувалася не лише його діяльності, а й непрозорої процедури висунення кандидатури Гутеррешем.

    Попри це, результат голосування став очевидною дипломатичною поразкою Вашингтона: 144 держави відхилили його заперечення та підтримали продовження повноважень Верховного комісара.

    Публічна перепалка також продемонструвала поглиблення розбіжностей усередині західного табору. Франція наполягає на збереженні сильної багатосторонньої правозахисної системи, тоді як США дедалі жорсткіше критикують міжнародні інституції, звинувачуючи їх у політичній упередженості та неефективності.

    Поки що невідомо, чи матиме конфлікт практичні наслідки для американського фінансування структур ООН. Однак заява Франції вже стала одним із найбільш різких публічних випадів європейського союзника проти Вашингтона за останній час.

    Фолькер Тюрк, попри спротив США, Росії та Ізраїлю, залишиться на чолі правозахисного офісу ООН ще на чотири роки. А голосування, яке мало бути кадровим рішенням, перетворилося на показовий спір про те, хто сьогодні має право претендувати на роль світового захисника прав людини.

  • Зеленський: Путін готує нову мобілізацію та хоче залучити 30 тисяч військових із КНДР

    Зеленський: Путін готує нову мобілізацію та хоче залучити 30 тисяч військових із КНДР

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія готується до нової хвилі мобілізації та планує залучити до війни проти України ще близько 30 тисяч військових із Північної Кореї. За його словами, про це свідчать дані української розвідки. Відповідну заяву глава держави зробив під час вечірнього звернення.

    Президент наголосив, що українська розвідка володіє інформацією про військові плани Кремля на осінь, і вони не передбачають жодних кроків до мирного врегулювання.

    «Українська розвідка має інформацію про російські плани на осінь, і в цих планах миру немає», — зазначив Зеленський.

    За словами глави держави, російський диктатор Володимир Путін уже створює умови для розширення мобілізації, хоча наразі намагається приховати це за іншими формулюваннями та політичними сигналами.

    Президент також навів дані щодо втрат російської армії від початку 2026 року. За його словами, за неповні сім місяців до лав Збройних сил РФ було набрано 221 тисячу осіб, тоді як загальні втрати російських військ за цей самий період становили майже 225,5 тисячі військових.

    Із них, за інформацією Зеленського, 131 тисяча — загиблі, ще майже 93 тисячі — поранені. Президент додав, що значна частина поранень є тяжкими через низький рівень медичного забезпечення в російській армії.

    «Путін готується просто забирати нових росіян на війну. Зараз він маскує це під іншими словами й сигналами, але насправді готується», — заявив глава держави.

    Окремо Зеленський повідомив про поглиблення військового співробітництва між Москвою та Пхеньяном. За даними української розвідки, Росія планує отримати ще 30 тисяч військовослужбовців із Північної Кореї.

    Президент уточнив, що вже з червня у Воронезькій області ведеться підготовка до їхнього прийому. Крім того, за його словами, КНДР готується передати Росії нові пускові установки для балістичних ракет.

    «Росія хоче отримати ще 30 тисяч військових із Північної Кореї. Також Північна Корея готується передати Росії нові пускові установки для балістичних ракет. Це загроза не тільки для України», — наголосив Зеленський.

    Президент додав, що Москва фактично допомагає Пхеньяну отримувати сучасний бойовий досвід, удосконалювати озброєння та відпрацьовувати його застосування у реальних бойових умовах. На його думку, це створює потенційну загрозу не лише для України, а й для країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, які перебувають у зоні досяжності північнокорейських ракет.

    Водночас Зеленський наголосив, що Україна разом із міжнародними партнерами повинна посилювати тиск на Росію, аби змусити Кремль відмовитися від продовження війни.

    «Важливо, щоб ми з партнерами могли натиснути на Росію достатньо, щоб думки про припинення цієї агресії стали домінувати — думки про мир, а не про додаткову російську мобілізацію», — підкреслив президент.

    Глава держави також зазначив, що українські далекобійні удари по військових цілях на території Росії впливають на суспільні настрої всередині країни-агресора. За його словами, дедалі більше росіян відчувають наслідки війни та усвідомлюють, що її затягування лише збільшує людські втрати.

  • КНДР поставила крапку: у Пхеньяні заявили, що ніколи не відмовляться від ядерної зброї.

    КНДР поставила крапку: у Пхеньяні заявили, що ніколи не відмовляться від ядерної зброї.

    Північна Корея вкотре дала зрозуміти міжнародній спільноті, що не розглядає можливість відмови від своєї ядерної програми та не має наміру повертатися до переговорів про повну денуклеаризацію. Про це заявила Кім Йо Чжон — сестра лідера КНДР Кім Чен Ина та одна з найвпливовіших осіб у керівництві країни. Її слова стали черговим сигналом про те, що Пхеньян не лише зберігатиме свій ядерний потенціал, а й продовжуватиме його активно нарощувати.

    Заява пролунала у надзвичайно важливий для Північної Кореї дипломатичний момент. Уже найближчим часом до країни має прибути голова Китаю Сі Цзіньпін. У Міністерстві закордонних справ КНР офіційно підтвердили майбутній візит китайського лідера та його переговори з Кім Чен Ином. Очікується, що ця зустріч стане першою особистою зустріччю двох керівників за останні сім років і матиме особливе значення для подальшого розвитку відносин між двома сусідніми державами.

    На цьому тлі міжнародні медіа повідомляли про можливі неформальні домовленості між Китаєм та Сполученими Штатами щодо майбутнього ядерної програми КНДР. Зокрема, з’являлися припущення, що питання денуклеаризації могло обговорюватися під час контактів між президентом США Дональдом Трампом та китайським лідером Сі Цзіньпіном. Однак Кім Йо Чжон категорично відкинула подібні твердження.

    За її словами, керівництво Північної Кореї володіє повною інформацією щодо будь-яких міжнародних переговорів, які можуть стосуватися країни. Вона наголосила, що поширені повідомлення про можливі домовленості не відповідають дійсності. При цьому представниця північнокорейської влади не стала уточнювати, якою саме інформацією володіє Пхеньян, обмежившись лише запевненням, що твердження про майбутню денуклеаризацію є безпідставними.

    Ця заява фактично підтверджує курс КНДР, який формується протягом останніх років. Якщо раніше Північна Корея хоча б формально залишала можливість для переговорів щодо скорочення свого ядерного арсеналу в обмін на економічні поступки та зняття санкцій, то нині риторика керівництва країни змінилася кардинально. Пхеньян дедалі частіше заявляє, що статус ядерної держави є остаточним і не підлягає перегляду.

    Влада КНДР переконана, що саме ядерна зброя гарантує виживання держави та захищає її від зовнішнього втручання. Після багатьох років санкцій, міжнародного тиску та військових навчань США і їхніх союзників біля кордонів країни північнокорейське керівництво розглядає свій атомний арсенал як головний інструмент стримування потенційних противників. Саме тому будь-які заклики до роззброєння в Пхеньяні сприймають як загрозу національній безпеці.

    Особливого значення нинішнім заявам додає те, що вони пролунали практично одночасно з демонстрацією нових елементів ядерної інфраструктури країни. На початку цього тижня державні засоби масової інформації КНДР показали кадри нового підприємства, яке займається виробництвом ядерних матеріалів. Поява таких матеріалів стала рідкісною подією, адже зазвичай Північна Корея приховує деталі своїх ядерних об’єктів від міжнародної спільноти.

    Під час відвідування заводу Кім Чен Ин виступив із промовою, у якій закликав до “експоненціального” збільшення ядерного потенціалу країни. За його словами, міжнародна ситуація вимагає від КНДР ще активнішого розвитку стратегічних сил стримування. Лідер країни наголосив на необхідності нарощувати виробництво матеріалів для створення нових боєголовок та модернізувати існуючі ядерні можливості.

    Аналітики вважають, що демонстрація нового підприємства була ретельно спланованим політичним сигналом. На їхню думку, Пхеньян прагне показати як союзникам, так і потенційним суперникам, що його ядерна програма продовжує розвиватися незалежно від санкцій, міжнародного тиску чи дипломатичних зусиль. Багато експертів також пов’язують появу цих кадрів із підготовкою до переговорів із Китаєм.

    Фахівці зазначають, що напередодні візиту Сі Цзіньпіна Північна Корея намагається максимально посилити свої переговорні позиції. Демонструючи успіхи у сфері ядерних технологій, керівництво країни нагадує Пекіну про власну стратегічну вагу та показує, що не збирається змінювати курс навіть під впливом свого головного союзника.

    Китай залишається ключовим партнером КНДР у політичній та економічній сферах. Саме через китайську територію проходить значна частина зовнішньої торгівлі Північної Кореї. Крім того, Пекін традиційно виступає проти надмірного міжнародного тиску на Пхеньян, побоюючись дестабілізації режиму біля власних кордонів. Водночас Китай також зацікавлений у тому, щоб ядерна криза на Корейському півострові не переросла у відкритий конфлікт.

    Попри дипломатичні зусилля, КНДР продовжує активно модернізувати свої збройні сили. Останніми роками країна здійснила десятки запусків балістичних і крилатих ракет різної дальності. Пхеньян регулярно повідомляє про створення нових систем озброєнь, здатних нести ядерні боєголовки. Лише нещодавно влада країни оголосила про випробування нової системи запуску багатоцільових легких ракет та тактичних крилатих ракет залпового вогню, які, за твердженням північнокорейської сторони, використовують технології штучного інтелекту.

    Такі кроки викликають серйозне занепокоєння у США, Південній Кореї та Японії. Вашингтон продовжує наполягати на необхідності денуклеаризації Корейського півострова, однак останні заяви КНДР свідчать про те, що перспективи досягнення такої мети стають дедалі примарнішими. Більше того, багато експертів уже вважають, що міжнародній спільноті доведеться будувати нову політику щодо Північної Кореї, виходячи з факту її існування як повноцінної ядерної держави.

    Заява Кім Йо Чжон демонструє, що керівництво КНДР більше не намагається використовувати ядерну програму як предмет торгу. Навпаки, Пхеньян прагне закріпити сприйняття свого ядерного статусу як незворотної реальності. Напередодні візиту Сі Цзіньпіна це можна розглядати як чіткий сигнал не лише Сполученим Штатам та їхнім союзникам, а й самому Китаю: Північна Корея готова обговорювати економічну співпрацю, політичні відносини та питання безпеки, але не має наміру ставити під сумнів власний ядерний арсенал.

    У результаті світ може опинитися перед новим етапом розвитку кризи на Корейському півострові, коли міжнародні гравці будуть змушені шукати механізми співіснування з державою, яка не лише володіє ядерною зброєю, а й відкрито заявляє про намір і надалі збільшувати свій атомний потенціал.

  • Кім Чен Ин показав нову ракетну зброю з елементами ШІ: у світі занепокоєні співпрацею КНДР і Росії

    Кім Чен Ин показав нову ракетну зброю з елементами ШІ: у світі занепокоєні співпрацею КНДР і Росії

    Північна Корея заявила про випробування нових ракетних систем із технологіями штучного інтелекту, а за запуском особисто спостерігав лідер країни Кім Чен Ин. У КНДР стверджують, що нова зброя здатна працювати в умовах “сучасної війни” та використовує системи автоматичного наведення й розпізнавання цілей.

    Про це повідомило державне агентство KCNA. Інформацію також оприлюднили Reuters та південнокорейські аналітики.

    За даними Пхеньяна, під час випробувань перевіряли тактичні балістичні ракети, високоточні крилаті ракети та далекобійні реактивні системи залпового вогню. Особливу увагу приділяли роботі систем управління на базі штучного інтелекту.

    У КНДР заявили, що ракети отримали “інтелектуальні” системи наведення, здатні супроводжувати ціль у режимі реального часу та автоматично коригувати політ на фінальній ділянці траєкторії.

    Кім Чен Ин назвав випробування “успішною модернізацією озброєння відповідно до умов сучасної війни”. За його словами, нові системи мають підвищити ефективність північнокорейської армії та посилити її бойові можливості.

    У Пхеньяні стверджують, що частину нових крилатих ракет планують розгорнути в артилерійських підрозділах поблизу кордону з Південною Кореєю. За заявами КНДР, ракети здатні уражати цілі на відстані до 100 кілометрів.

    Аналітики звернули увагу, що це, ймовірно, перший випадок, коли Північна Корея офіційно заявила про використання штучного інтелекту в ракетному озброєнні.

    Військовий експерт Інституту політичних досліджень Асан Ян Ук пояснив, що йдеться, найімовірніше, про систему автоматичного розпізнавання та супроводу цілі.

    “Мова йде про використання штучного інтелекту під час розпізнавання цілі та наведення ракети”, — зазначив експерт.

    Інший аналітик, Хон Мін із Корейського інституту національного об’єднання, вважає, що КНДР могла модернізувати вже існуючі цифрові системи наведення, додавши до них елементи автоматичного аналізу цілей. Водночас він підкреслив, що реальний рівень технологій Північної Кореї наразі перевірити неможливо.

    Окреме занепокоєння міжнародної спільноти викликає військова співпраця КНДР із Росією. Західні розвідки та уряди неодноразово заявляли, що Північна Корея постачає Москві балістичні ракети та артилерійські боєприпаси для війни проти України.

    За оцінками аналітиків, використання північнокорейської зброї на фронті може допомагати Пхеньяну отримувати реальні бойові дані та вдосконалювати свої ракетні технології.

    Reuters нагадує, що з кінця 2023 року КНДР активно нарощує військову співпрацю з Росією, а Москва та Пхеньян поглиблюють політичні та військові контакти на тлі міжнародних санкцій.

    Напередодні, 26 травня, Північна Корея вже запускала кілька ракет у бік Жовтого моря поблизу західного узбережжя Південної Кореї. Серед них була щонайменше одна балістична ракета малої дальності.

    Ще у 2024 році парламент КНДР за вказівкою Кім Чен Ина офіційно закріпив у конституції статус Південної Кореї як “ворожої держави”. Після цього напруга на Корейському півострові продовжує зростати.

    На тлі заяв про нові ракети зі штучним інтелектом у Південній Кореї, Японії та США вже заявили про необхідність уважно стежити за розвитком військових технологій КНДР.

  • Кім Чен Ин наказав посилити війська на кордоні з Південною Кореєю

    Кім Чен Ин наказав посилити війська на кордоні з Південною Кореєю

    Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин наказав зміцнити прифронтові та основні військові підрозділи на кордоні з Південною Кореєю, заявивши, що це необхідно для “більш ефективного стримування війни” та підготовки армії до сучасних бойових дій. Відповідну заяву він зробив під час великої наради з командирами дивізій та бригад Корейської народної армії, яка відбулася 17 травня.

    Про це повідомило державне інформаційне агентство КНДР KCNA, на яке посилається Reuters. За даними північнокорейських медіа, Кім Чен Ин наголосив, що ситуація на Корейському півострові залишається напруженою, а тому армія має бути готовою до будь-якого розвитку подій. Він заявив, що нинішні зміни у характері сучасної війни вимагають швидкої модернізації військової підготовки, перегляду оперативних концепцій та підвищення боєготовності підрозділів.

    Під час виступу північнокорейський лідер закликав військове командування реформувати систему навчань і значно розширити практичні бойові тренування. За його словами, військові повинні адаптуватися до нових реалій ведення війни, у яких дедалі більшу роль відіграють високі технології, безпілотники та сучасні засоби розвідки й ураження. Кім також наголосив, що армія КНДР має швидко реагувати на темпи розвитку озброєнь і військової техніки у світі.

    Особливу увагу під час наради він приділив питанням ідеологічної дисципліни та лояльності військових. Південну Корею Кім Чен Ин вкотре назвав “запеклим ворогом”, а військових закликав зберігати постійну пильність і готовність до конфронтації. Такі заяви пролунали на тлі тривалого загострення відносин між Пхеньяном і Сеулом, які останніми роками супроводжуються регулярними ракетними випробуваннями КНДР, військовими навчаннями США та Південної Кореї, а також взаємними погрозами.

    Останніми місяцями міжнародна увага до Північної Кореї значно посилилася через її військову співпрацю з Росією. За даними західних і південнокорейських спецслужб, КНДР не лише постачає Москві боєприпаси та озброєння, а й направляє своїх військових для підтримки російських операцій. Північнокорейські солдати, як повідомляється, проходять підготовку під керівництвом російських інструкторів, зокрема вивчають сучасні методи використання дронів, які стали одним із ключових елементів війни XXI століття.

    Національна розвідувальна служба Південної Кореї повідомляла, що станом на лютий 2026 року на території Курської області Росії перебуває приблизно 11 тисяч військових із КНДР. Близько 10 тисяч із них — це регулярні бойові підрозділи, ще приблизно тисяча належить до інженерних військ. За оцінками південнокорейської розвідки, північнокорейські військові залучаються до будівництва оборонних споруд, логістичних операцій та навчань, пов’язаних із сучасними методами ведення бойових дій.

    У Сеулі також заявляють, що участь КНДР у війні Росії проти України вже призвела до значних втрат серед північнокорейських військових. За даними розвідки, близько 6 тисяч солдатів КНДР загинули або отримали поранення. Ці втрати стали одними з найбільших для північнокорейської армії за останні десятиліття та свідчать про дедалі тісніше втягування режиму Кім Чен Ина у глобальні військові конфлікти.

    Аналітики вважають, що посилення військ на кордоні з Південною Кореєю може бути частиною ширшої стратегії Пхеньяна, спрямованої на демонстрацію сили та підвищення ставок у відносинах із Заходом. На цьому тлі КНДР продовжує активно модернізувати свою армію, нарощувати виробництво озброєнь і зміцнювати союз із Росією, який останнім часом набув особливо важливого значення для обох режимів.

  • Найслабший парад Путіна за роки війни: без танків, із вимкненим інтернетом та страхом атак

    Найслабший парад Путіна за роки війни: без танків, із вимкненим інтернетом та страхом атак

    У Москві 9 травня відбувся один із найменш масштабних парадів за всю сучасну історію правління Володимира Путіна. Цьогорічне святкування Дня перемоги на Красній площі пройшло без традиційної демонстрації важкої військової техніки, із масштабними відключеннями мобільного інтернету та на тлі посилених заходів безпеки через загрозу українських атак.

    Парад тривав лише близько 45 хвилин, що стало найкоротшим показником за останні десятиліття. Для порівняння: ювілейний парад 2025 року тривав майже півтори години.

    Російська влада пояснила скорочений формат “поточною оперативною ситуацією”. Утім, експерти пов’язують зміни насамперед із війною проти України, великими втратами техніки та страхом можливих ударів по Москві.

    Цього року Красною площею не проїхав жоден танк чи ракетний комплекс. Замість традиційної демонстрації озброєння глядачам показали лише колони військових, кілька кабріолетів та відеоролики з безпілотниками, атомними підводними човнами й “новітньою російською технікою”.

    Серед учасників параду були російські військові, учасники війни проти України, а також солдати КНДР, які, за даними російських джерел, брали участь у бойових діях у Курській області.

    Парад проходив в умовах безпрецедентних заходів безпеки. У центрі Москви масово вимикали мобільний інтернет, а Кремль розгорнув додаткові системи ППО. Напередодні російська влада також неодноразово погрожувала “жорсткою відповіддю” у разі атак на столицю РФ.

    На цьому тлі президент США Дональд Трамп заявив про триденне перемир’я між Україною та Росією на 9–11 травня та анонсував обмін полоненими у форматі “1000 на 1000”.

    За словами Трампа, саме він ініціював домовленість, а на неї погодилися і Путін, і президент України Володимир Зеленський.

    Зеленський, коментуючи ситуацію навколо параду, заявив, що “Красна площа менш важлива, ніж життя українських полонених”.

    Водночас у мережі активно поширювався фейковий “указ” про нібито дозвіл України на проведення параду в Москві. Офіційного підтвердження існування такого документа немає, а українська влада подібних рішень не ухвалювала.

    У Кремлі на інформаційну хвилю відреагували нервово. Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Росії “не потрібен чужий дозвіл” на проведення параду, а російські пропагандисти називали ситуацію “інформаційною спецоперацією”.

    На парад до Москви приїхала значно менша кількість іноземних гостей, ніж у попередні роки. Серед присутніх були самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, король Малайзії Султан Ібрагім та президент Лаосу Тонглун Сісуліт.

    Захід відбувався на тлі дедалі більшої міжнародної ізоляції Росії та економічного виснаження через війну. Як зазначає Reuters, цьогорічний парад проходив в атмосфері занепокоєння щодо майбутнього війни, економічних проблем та погіршення відносин Кремля із Заходом.

    Видання Politico також звернуло увагу на те, що українські далекобійні удари дедалі сильніше впливають на поведінку російського керівництва. У матеріалі йдеться, що Путін фактично змушений дедалі частіше покладатися на систему бункерів і надзвичайні заходи безпеки.

    Журналісти Forbes у свою чергу порівняли поведінку Зеленського та Путіна під час війни. Якщо український президент регулярно записував звернення просто на вулицях Києва, то російський лідер, як зазначає видання, дедалі більше ізолюється від публічного простору.

    На тлі скороченого параду та обмеженої кількості техніки російські соцмережі заполонили критичні коментарі. Частина росіян скаржилася на “втрату величі” параду та відсутність традиційної демонстрації сили.

  • Кім Чен Ин закликав молодь готуватися до війни проти України

    Кім Чен Ин закликав молодь готуватися до війни проти України

    Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин закликав молодь країни до посилення дисципліни, ідеологічної стійкості та готовності виконувати державні завдання, прямо пов’язавши ці вимоги з участю КНДР у війні проти України на боці Росії. Відповідні заяви пролунали під час XI з’їзду молодіжної організації у Пхеньян, про що повідомляє державне інформаційне агентство KCNA. Виступ північнокорейського лідера став черговим сигналом про поглиблення військово-політичної співпраці між Пхеньяном і Москвою, а також про посилення мобілізаційних настроїв усередині самої КНДР.

    У своїй промові Кім Чен Ин наголосив, що молодіжні організації мають відігравати ключову роль у реалізації рішень правлячої партії та зміцненні держави в умовах зовнішнього тиску. Він підкреслив необхідність абсолютної лояльності, високої організованості та готовності до самопожертви заради інтересів країни. Особливий акцент було зроблено на тому, що саме молодь розглядається як основна сила, здатна забезпечити виконання стратегічних завдань, включно з військовими.

    Як зазначає Reuters, у матеріалах, поширених під час з’їзду, влада КНДР фактично ототожнила відданість державі з готовністю брати участь у закордонних операціях. У зверненнях до учасників наголошувалося, що молоді солдати, відправлені за межі країни, виконують місію із захисту честі держави, а їхня участь у бойових діях подається як приклад героїзму та патріотизму. Така риторика свідчить про посилення ідеологічної підготовки населення до можливих подальших військових кроків.

    На тлі цих заяв міжнародні джерела продовжують повідомляти про фактичну участь північнокорейських військових у війні Росії проти України. За оцінками південнокорейських, українських і західних аналітиків, КНДР могла направити до Росії близько 14 тисяч військовослужбовців для підтримки російських сил. Частина з них, за наявною інформацією, залучалася до бойових дій, зокрема на території прикордонних регіонів Росії, включно з Курська область, а також до виконання допоміжних функцій, пов’язаних із використанням безпілотників, логістикою та коригуванням ударів по українських позиціях.

    Водночас повідомляється про значні втрати серед північнокорейського контингенту. За попередніми оцінками, кількість загиблих може перевищувати 6 тисяч осіб, однак ці дані не мають офіційного підтвердження з боку Пхеньяна. КНДР традиційно не розкриває інформацію про свої військові операції за кордоном, що ускладнює незалежну перевірку таких повідомлень і залишає простір для різних оцінок з боку міжнародної спільноти.

    Перші повідомлення про можливе залучення військових КНДР до підтримки Росії з’явилися ще у жовтні 2024 року, коли розвідки низки країн заявили про перекидання північнокорейських підрозділів на російську територію. Відтоді, за даними відкритих джерел, співпраця між Москвою і Пхеньяном у військовій сфері могла значно розширитися, охоплюючи не лише людські ресурси, а й постачання озброєнь, боєприпасів і технологічну взаємодію.

    Паралельно із зовнішньою активністю КНДР посилює контроль над власним суспільством. Влада країни продовжує обмежувати доступ до іноземної інформації та культури, зокрема західної та південнокорейської, а також посилює ідеологічний вплив через освітні та молодіжні організації. У цьому контексті молодь розглядається як стратегічний ресурс, який має забезпечити довгострокову стабільність режиму та підтримку його політики як всередині країни, так і за її межами.

    Заяви Кім Чен Ина про готовність молоді до виконання військових завдань на тлі війни в Україні свідчать про подальшу мілітаризацію північнокорейського суспільства та поглиблення його залучення до міжнародних конфліктів. Це також підсилює занепокоєння міжнародної спільноти щодо розширення географії війни та втягнення до неї нових держав, що може мати довгострокові наслідки для глобальної безпеки.

  • РФ залежна від КНДР і Китаю, бо виснажила запаси радянської зброї

    РФ залежна від КНДР і Китаю, бо виснажила запаси радянської зброї

    Російська армія практично вичерпала свої старі склади з радянською технікою й боєприпасами. Про це йдеться у свіжому аналітичному дослідженні Київської школи економіки (KSE), яке цитує видання Financial Times.

    Згідно з логістичними даними, з 2022 року постачання техніки з головних складів РФ різко скоротилися — з 242 тис. тонн у перший рік війни до прогнозованих 119 тис. тонн у 2025-му. Це фактично повернення до довоєнного рівня, що свідчить про виснаження радянських резервів.

    Аналітик KSE Павло Шкуренко зазначає: “Росія зараз відправляє менше матеріалів на відновлення та ремонт, ніж можуть обробити їхні ж ремонтні станції”.

    Російська армія намагається компенсувати нестачу техніки, вводячи в дію законсервовані зразки танків, включно з Т-72, Т-80 та навіть Т-54 1940-х років.

    Однак військовий експерт Франц-Стефан Ґаді застерігає від завчасних висновків: “Зменшення поставок не означає втрати боєздатності. Росія витрачає великі кошти на створення нових запасів”.

    Аналітика також свідчить про різке зростання залежності Росії від зовнішніх партнерів — насамперед КНДР і Китаю.

    У 2024 році 52% усіх вибухових речовин, які потрапили в Росію, надійшли через порт Находка — саме цим маршрутом КНДР перекидає вантажі. До війни таких постачань не було зовсім. Загальний обсяг — 250 тис. тонн.

    Аналітик KSE Лукас Райзінгер наголошує: “Залежність від Північної Кореї — це вражаючий контраст з образом самодостатності, який Росія проєктує назовні”.

    За оцінками ГУР, 40% усіх російських боєприпасів зараз — північнокорейського походження. Сеул повідомляє про 28 тисяч контейнерів, які Пхеньян вже відправив до РФ.

    Ґаді додає: “Ці поставки дають змогу Росії підтримувати ритм ударів по Україні, зберігаючи свої якісні запаси для потенційного конфлікту з НАТО”.

    У даних KSE зафіксовані також 13 тис. тонн вибухових речовин іранського походження.

    А от Китай, хоч і офіційно не постачає летальної зброї, став критично важливим джерелом для російського ВПК. Із 2021 року поставки з прикордонних регіонів Китаю до російських оборонних підприємств зросли вдвічі — до понад 3 млн тонн.

    “Китай забезпечує Росію обладнанням та компонентами, які критично потрібні для функціонування її військової машини”, — підсумовує Райзінгер.

    Незважаючи на офіційні заяви про повну самодостатність, Москва дедалі більше перетворюється на залежного клієнта своїх ізольованих союзників, без яких вона вже не здатна підтримувати темп війни.