Khreshchatyknews.com

Позначка: КНДР

  • КНДР знову запустила балістичну ракету: Пхеньян відповів на військові маневри США та Південної Кореї

    КНДР знову запустила балістичну ракету: Пхеньян відповів на військові маневри США та Південної Кореї

    Північна Корея здійснила черговий запуск балістичної ракети у напрямку Східного моря на тлі підготовки Південної Кореї та США до спільних військових навчань. У Сеулі заявили про посилення моніторингу ситуації та готовність реагувати на можливі подальші провокації з боку Пхеньяна.

    Про це повідомляє південнокорейське агентство Yonhap.

    За даними південнокорейських військових, запуск зафіксували близько 6:00 ранку 12 серпня. Балістичну ракету запустили з району Вонсана, розташованого на східному узбережжі Північної Кореї, після чого вона полетіла у напрямку Східного моря, яке в Японії називають Японським морем.

    JCS не повідомив усіх характеристик запущеної ракети. Південнокорейські військові продовжують аналізувати траєкторію її польоту, дальність та інші технічні параметри.

    Після запуску Південна Корея посилила спостереження за територією КНДР та привела відповідні сили в стан підвищеної готовності. У Сеулі також заявили, що підтримують тісний обмін інформацією зі США та Японією щодо дій Пхеньяна.

    «Південна Корея, США та Японія підтримують повну бойову готовність, тісно обмінюючись інформацією щодо запуску балістичної ракети Північною Кореєю», — заявили в JCS.

    Новий запуск відбувся буквально напередодні щорічних спільних військових навчань Південної Кореї та США. Маневри мають розпочатися наступного тижня і традиційно викликають різку реакцію Пхеньяна.

    Північнокорейська влада регулярно заявляє, що спільні навчання Сеула та Вашингтона є підготовкою до можливого нападу на КНДР. США та Південна Корея, зі свого боку, наголошують на оборонному характері таких маневрів та необхідності підтримувати готовність союзників на тлі військової активності Північної Кореї.

    Пхеньян уже неодноразово відповідав на подібні навчання випробуваннями ракет та іншого озброєння. Таким чином КНДР демонструє, що розглядає військову активність США та Південної Кореї як безпосередню загрозу своїй безпеці та готова використовувати ракетні випробування як інструмент політичного й військового тиску.

    Нинішній запуск є вже другим відомим випробуванням балістичної ракети КНДР за останній час. Попередній запуск відбувся минулого четверга. Повторне застосування балістичного озброєння свідчить про те, що Пхеньян продовжує підтримувати високий рівень військової активності, попри міжнародну критику.

    Окрему увагу до ракетної програми КНДР привертає її співпраця з Росією. Москва дедалі активніше використовує північнокорейське озброєння під час війни проти України. Президент України Володимир Зеленський заявляв, що Росія збільшує застосування балістичних ракет, отриманих від Північної Кореї.

    Співпраця між Москвою та Пхеньяном у військовій сфері останніми роками значно посилилася. Північна Корея, за даними української та західної сторони, постачає Росії боєприпаси та ракети для використання у війні проти України. Натомість Росія може передавати КНДР технології, військові знання та іншу допомогу.

    Україна також попереджала про можливу появу північнокорейських військових і ракетних підрозділів на території Росії. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявляв, що в разі розгортання ракетних підрозділів КНДР у Росії вони можуть розглядатися як законні військові цілі.

    Таким чином, нинішній запуск ракети має значення не лише для ситуації на Корейському півострові. Він відбувається в умовах активного військового співробітництва Пхеньяна та Москви, а північнокорейська ракетна програма вже безпосередньо пов’язана з війною Росії проти України.

    Поки що Південна Корея не повідомляла про ознаки масштабнішої атаки або підготовку КНДР до безпосереднього військового конфлікту. Водночас Сеул, Вашингтон і Токіо продовжують стежити за ситуацією та координувати свої дії на випадок нових запусків.

    На тлі майбутніх спільних навчань США та Південної Кореї нове випробування може бути насамперед демонстрацією сили з боку Пхеньяна та сигналом про його готовність реагувати на військову активність союзників. Водночас остаточні технічні характеристики ракети та її тип мають бути встановлені після завершення аналізу даних південнокорейськими та американськими військовими.

  • Сеул сказав «ні» зброї для України: Південна Корея не готова передавати Києву ППО навіть на тлі військ КНДР у Росії

    Сеул сказав «ні» зброї для України: Південна Корея не готова передавати Києву ППО навіть на тлі військ КНДР у Росії

    Південна Корея наразі не готова переходити до прямих постачань Україні систем протиповітряної оборони та іншої летальної зброї, навіть попри стрімке поглиблення військового союзу Росії з КНДР. У Сеулі пояснюють свою позицію внутрішнім законодавством і багаторічною політикою, за якою допомога Києву концентрується переважно на гуманітарній, економічній та нелетальній підтримці. Водночас південнокорейська влада визнає, що співпраця Москви та Пхеньяна вже безпосередньо загрожує безпеці самої Південної Кореї.

    Нову заяву уряду Південної Кореї оприлюднили після того, як президент України Володимир Зеленський закликав Сеул активніше долучитися до захисту України. Український лідер повідомив, що Росія, за наявними у Києва даними, готується прийняти ще від 30 до 50 тисяч північнокорейських військових. Зеленський попередив, що КНДР використовує війну не лише для підтримки Кремля, а й для отримання унікального бойового досвіду, який у майбутньому може бути використаний уже на Корейському півострові.

    Саме в цьому контексті Зеленський заявив, що Україна хотіла б отримати від Південної Кореї підтримку у сфері ППО, де Київ нині має гострий дефіцит. Він також запропонував розширити співпрацю в інших оборонних напрямах, зокрема у сфері безпілотників.

    «Ми готові працювати над Drone Deal та іншими напрямами», — заявив Зеленський, додавши, що українські дипломати вже підтримують контакти із Сеулом.

    Однак відповідь Південної Кореї виявилася максимально обережною.

    Високопоставлений представник південнокорейського Міністерства закордонних справ заявив, що будь-які поставки оборонних матеріалів здійснюються виключно відповідно до внутрішнього законодавства країни. При цьому він фактично підтвердив, що нинішня політика Сеула щодо прямого озброєння України не змінилася.

    «Постачання Південною Кореєю оборонних матеріалів будь-якій країні завжди здійснювалося відповідно до внутрішнього законодавства», — заявив чиновник.

    За його словами, уряд і надалі концентруватиметься на допомозі Україні в таких сферах, як енергетика, інфраструктура, охорона здоров’я та освіта. Сеул також планує підтримувати післявоєнне відновлення країни.

    Korea Times зазначає, що ця відповідь фактично означає збереження попередньої лінії: Південна Корея продовжує допомагати Україні, але летальну зброю безпосередньо не передає.

    Чому Сеул так обережний

    Південна Корея є одним із найбільших виробників зброї у світі. Країна виробляє артилерійські системи K9 Thunder, танки K2 Black Panther, системи ППО, ракети, боєприпаси та інше сучасне озброєння.

    Саме тому потенційне рішення Сеула про пряму військову допомогу Україні могло б мати значно більший ефект, ніж допомога багатьох інших держав.

    Однак із початку повномасштабної війни уряд Південної Кореї дотримується політики, яка фактично забороняє прямі поставки летальної зброї країнам, що перебувають у стані війни.

    Водночас це не абсолютна конституційна заборона у буквальному сенсі. Йдеться радше про комплекс внутрішніх законодавчих норм, експортних правил та політичної практики. Саме тому твердження, що Південна Корея «за Конституцією не може передавати зброю», є певним спрощенням.

    У минулому Сеул уже давав зрозуміти, що політика може бути переглянута за екстремальних обставин. Ще у 2023 році тодішній президент Юн Сок Йоль заявляв, що у випадку масових атак на цивільних або серйозних порушень законів війни Південній Кореї було б складно обмежуватися лише гуманітарною та фінансовою підтримкою.

    Проте навіть після появи військ КНДР у Росії Сеул так і не перейшов до відкритого постачання летальної зброї Україні.

    КНДР дедалі глибше входить у війну

    Саме це робить нинішню позицію Південної Кореї особливо суперечливою.

    Північна Корея вже не просто постачає Росії артилерійські снаряди. За даними Reuters, участь Пхеньяна у війні стала найбільшою закордонною військовою операцією КНДР з часів Корейської війни 1950-х років.

    За українськими та південнокорейськими оцінками, у 2024 році КНДР направила до Росії приблизно 14–15 тисяч військових, які брали участь у боях у Курській області. У квітні 2025 року і Москва, і Пхеньян уже офіційно підтвердили участь північнокорейських військових у бойових діях.

    Окрім того, Північна Корея постачає Росії величезні обсяги боєприпасів.

    За оцінками української розвідки, Пхеньян передав Москві близько 4 мільйонів артилерійських снарядів, не враховуючи мінометних боєприпасів. Також до початку 2025 року Росія отримала приблизно 148 балістичних ракет KN-23 та KN-24.

    Але цього літа співпраця перейшла на новий рівень.

    Українська військова розвідка повідомила Reuters, що до західної частини Росії почав прибувати окремий північнокорейський ракетний підрозділ. Він може отримати до 120 балістичних ракет і шість пускових установок для ударів по Україні. Особовий склад підрозділу оцінюється приблизно у 90 військовослужбовців КНДР.

    За даними ГУР, 40 таких ракет уже могли бути поставлені Росії, причому щонайменше дві використали під час нещодавнього смертоносного удару по Україні.

    До 50 тисяч нових військових

    Найбільш тривожними стали нові дані Зеленського.

    Раніше Київ оцінював можливе нове перекидання приблизно у 30 тисяч військових КНДР. Тепер президент заявляє вже про рішення щодо 30–50 тисяч осіб.

    Reuters зазначає, що Зеленський не розкрив джерело цієї інформації, а незалежно підтвердити цифру поки неможливо.

    Проте сам факт розширення військової співпраці сумнівів практично не викликає.

    У червні 2024 року Володимир Путін і Кім Чен Ин підписали договір про всеосяжне стратегічне партнерство, який передбачає взаємну допомогу в разі зовнішньої агресії. Згодом Росія ратифікувала документ.

    У Сеулі прямо заявляють, що така співпраця Москви та Пхеньяна має безпосередній стосунок до національної безпеки Південної Кореї.

    Представник МЗС країни наголосив, що військове партнерство Росії та КНДР порушує резолюції Ради Безпеки ООН і «має бути негайно припинене».

    Війна дає КНДР те, чого вона не могла отримати на полігонах

    Найбільша проблема для Сеула полягає не лише у кількості північнокорейських військових.

    Війна проти України дає КНДР практичний досвід сучасних бойових дій, якого її армія десятиліттями не мала.

    За оцінками аналітиків, північнокорейські військові отримують досвід застосування та протидії дронам, роботи засобів радіоелектронної боротьби, координації артилерії та ведення бою в умовах сучасного високотехнологічного поля бою. Одночасно виробники озброєння КНДР можуть перевіряти ракети та боєприпаси у реальних бойових умовах і усувати виявлені недоліки.

    Цей досвід після повернення військових може бути інтегрований уже у північнокорейську армію.

    Тому російсько-українська війна дедалі безпосередніше впливає на військовий баланс на Корейському півострові.

    Показово, що 17–27 серпня Південна Корея та США проведуть щорічні масштабні навчання Ulchi Freedom Shield. Цьогоріч сценарії навчань адаптують до нових загроз, включно з дронами, порушеннями GPS та кібератаками. Американські військові прямо зазначають, що бойовий досвід, отриманий силами КНДР у війні проти України, змінює характер загрози для Південної Кореї.

    Але Сеул все ж шукає обхідні варіанти допомоги

    Попри відмову від прямих поставок зброї, Південна Корея не повністю відмежовується від оборонної підтримки України.

    У лютому 2026 року стало відомо, що Сеул розглядає можливість долучитися до механізму НАТО PURL, через який союзники фінансують закупівлю американської зброї для України.

    Така модель дозволила б Південній Кореї фактично фінансувати військову підтримку Києва, не передаючи власні ракети чи артилерію безпосередньо.

    За даними Korea Times, НАТО офіційно зверталося до Сеула з пропозицією приєднатися до програми. Південнокорейське МЗС підтверджувало консультації, але наголошувало, що основою допомоги Україні залишаються гуманітарна підтримка та нелетальне військове обладнання.

    Потенційна участь у PURL має для Сеула і власний інтерес. Південна Корея активно розширює експорт зброї до Європи, особливо до країн НАТО, тому глибше оборонне партнерство із західними союзниками може мати економічні вигоди.

    Але водночас пряме озброєння України неминуче означало б ще серйозніше погіршення відносин Південної Кореї з Москвою.

    Саме між цими двома факторами Сеул поки балансує.

    І парадокс ситуації стає дедалі помітнішим: Північна Корея вже відправляє до Росії солдатів, ракети, артилерію та мільйони боєприпасів, тоді як Південна Корея, одна з найпотужніших оборонних держав Азії, досі утримується від прямого постачання Україні летальної зброї.

    Поки що Сеул не оголосив про зміну цієї політики. Однак якщо чисельність військ КНДР у Росії справді зросте до десятків тисяч, а Москва продовжить передавати Пхеньяну технології та бойовий досвід, тиск на південнокорейський уряд із вимогою переглянути власні «червоні лінії» лише посилюватиметься.

  • КНДР перетворює війну проти України на полігон: у Києві попередили про небезпечні плани Пхеньяна

    КНДР перетворює війну проти України на полігон: у Києві попередили про небезпечні плани Пхеньяна

    Північна Корея використовує участь у війні Росії проти України не лише як спосіб підтримати Москву, а й як можливість отримати унікальний бойовий досвід, якого її армія десятиліттями не мала. У Центрі протидії дезінформації РНБО попереджають, що отримані знання Пхеньян потенційно може використати у майбутньому на Корейському півострові. На цьому тлі Україна повідомляє про плани Росії залучити ще десятки тисяч громадян КНДР до виконання військових завдань.

    Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив, що КНДР зацікавлена у здобутті досвіду сучасної війни саме для того, щоб надалі мати змогу застосувати його у власних військових сценаріях. За його оцінкою, Пхеньян може бачити сприятливу для себе міжнародну ситуацію та розглядати нинішній період як своєрідне «вікно можливостей». Це саме оцінка українського посадовця, а не підтверджене рішення Північної Кореї про початок нової війни.

    Однак сама теза про накопичення Пхеньяном бойового досвіду має підтвердження не лише з українського боку. Представники американських військових 10 серпня заявили, що участь північнокорейських підрозділів у бойових діях уже дала армії КНДР практичний досвід сучасної війни та посилила її можливості. Цей фактор враховуватимуть Сполучені Штати та Південна Корея під час щорічних навчань Ulchi Freedom Shield, які цього року триватимуть з 17 до 27 серпня.

    Для армії Північної Кореї це надзвичайно важливий досвід. До відправлення військових у Росію її особовий склад не мав масштабної практики бойових дій проти сучасної армії, яка використовує FPV-дрони, розвідувальні безпілотники, системи радіоелектронної боротьби, високоточну артилерію, супутникову розвідку та цифрові системи управління. На російсько-українській війні північнокорейські військові зіткнулися саме з таким середовищем.

    Перший великий контингент військових КНДР прибув до Росії ще у 2024 році. За даними України, Південної Кореї та західних країн, йшлося приблизно про 12–14 тисяч військових, значна частина яких була залучена до бойових дій у Курській області. Згодом Пхеньян офіційно визнав участь своїх військових у війні на боці Росії. На відкритті меморіалу загиблим у квітні 2026 року Кім Чен Ин публічно вшанував військовослужбовців КНДР, які воювали разом із російською армією. За оцінками західних, українських та південнокорейських джерел, втрати північнокорейського контингенту були значними.

    Тепер масштаби співпраці можуть зрости ще більше. Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія планує залучити від 30 до 50 тисяч додаткових громадян Північної Кореї для виконання завдань на російській території. Це суттєво перевищує чисельність першого контингенту. Reuters 9 серпня повідомило, що оцінка у 50 тисяч є вищою за попередній український прогноз у приблизно 30 тисяч осіб.

    Важливо, що співпраця Москви та Пхеньяна вже давно не обмежується лише живою силою. Українська розвідка повідомляла про розгортання в Росії північнокорейського ракетного підрозділу. За наявними оцінками, йдеться про можливість постачання до 120 балістичних ракет і шести пускових установок. Такі засоби можуть бути використані Росією для подальших ударів по Україні.

    Крім того, Північна Корея вже передавала Росії значні обсяги боєприпасів та балістичних ракет. Для Пхеньяна цей обмін має подвійний ефект: Москва отримує необхідні для ведення війни ресурси, а КНДР — доступ до реальних даних про застосування власної зброї проти західних систем ППО та можливість побачити її сильні й слабкі сторони у бойових умовах.

    Саме цей аспект викликає особливе занепокоєння у Південній Кореї, Японії та США. Кожен запуск північнокорейської ракети Росією фактично дає конструкторам КНДР інформацію, яку надзвичайно складно отримати під час полігонних випробувань: поведінку ракети на реальній бойовій траєкторії, ефективність систем наведення, можливість подолання протиповітряної оборони та наслідки застосування бойової частини.

    Не менш цінним є досвід піхотних підрозділів. Сучасна війна в Україні суттєво відрізняється від сценаріїв, на яких десятиліттями будувалася підготовка армії КНДР. Масове використання невеликих FPV-дронів перетворило навіть пересування окремих військовослужбовців та бронетехніки поблизу фронту на надзвичайно небезпечне завдання. Водночас системи РЕБ, дрони-ретранслятори, наземні роботизовані комплекси та постійна повітряна розвідка змушують армії швидко змінювати тактику.

    Військові КНДР також отримують досвід розмінування територій, протидії безпілотникам та роботи із сучасними вибуховими пристроями. Російські військові раніше демонстрували північнокорейських саперів у Курській області, де ті проходили додаткову підготовку та працювали з російським обладнанням для розмінування.

    Американські та південнокорейські військові вже прямо говорять про необхідність адаптувати власну підготовку до цих змін. Під час Ulchi Freedom Shield союзники планують враховувати нові загрози, зокрема безпілотники, кібератаки та перешкоджання GPS. Представники американського командування наголошують, що північнокорейські військові отримали практичний бойовий досвід, який потенційно змінює рівень загрози на Корейському півострові.

    Для України поглиблення військової співпраці між Москвою та Пхеньяном має ще один небезпечний вимір. Президент Зеленський звернувся до Південної Кореї із закликом посилити допомогу українській протиповітряній обороні та запропонував ширшу співпрацю у сфері безпілотних технологій. За його словами, те, що Північна Корея отримує від війни сьогодні, у майбутньому може бути використано безпосередньо проти Південної Кореї.

    Водночас говорити про неминучу агресію КНДР проти Південної Кореї підстав наразі немає. Заява Андрія Коваленка про можливе «вікно можливостей» є оцінкою ризику. Але сам факт того, що Північна Корея отримала можливість випробувати своїх солдатів, командирів і озброєння в найбільш технологічній великій війні останніх десятиліть, уже змінює безпекову ситуацію далеко за межами України.

    У цьому й полягає один із глобальних наслідків союзу Москви та Пхеньяна. Росія отримує солдатів, боєприпаси та ракети для продовження війни. Північна Корея натомість отримує те, що неможливо повноцінно відтворити на навчальному полігоні, — реальний досвід сучасної війни проти армії, озброєної значною кількістю західних систем. Саме тому те, що сьогодні відбувається на українському фронті та в Курській області, дедалі уважніше аналізують уже не лише в Києві чи Москві, а й у Сеулі, Токіо та Вашингтоні.

  • Фінляндія готується до провокацій РФ із захопленими українськими дронами

    Фінляндія готується до провокацій РФ із захопленими українськими дронами

    Фінляндія посилює готовність до можливих провокацій Росії в Балтійському регіоні, зокрема із використанням захоплених на війні українських безпілотників або їхніх компонентів. У Гельсінкі не виключають, що Москва може спробувати організувати операцію під чужим прапором, щоб звинуватити Україну або перевірити готовність НАТО до реагування.

    Про це заявив міністр оборони Фінляндії Антті Хякканен в інтерв’ю фінському виданню IS.

    За словами міністра, Фінляндія має бути готовою до різних сценаріїв розвитку подій у Балтійському регіоні. Зокрема, не можна виключати спроби Росії створити штучну кризу або здійснити провокацію, яка могла б призвести до зростання напруженості між Росією та країнами НАТО.

    Хякканен зазначив, що потенційною метою таких дій може бути не лише безпосереднє випробування військової реакції Альянсу. Москва може намагатися вплинути на політичну ситуацію в Європі, послабити підтримку України з боку союзників або перевірити, наскільки швидко та злагоджено країни НАТО реагуватимуть на нестандартну загрозу.

    Особливе занепокоєння у фінського керівництва викликає можливість використання Росією українських безпілотників, які були захоплені як військові трофеї. За даними литовської розвідки, Москва теоретично може застосувати такі дрони або їхні компоненти для створення провокації та спробувати видати її за атаку з боку України.

    Такий сценарій називають одним із можливих варіантів операції під чужим прапором. Його суть полягає в тому, що одна держава здійснює певні дії, але намагається створити враження, що відповідальність за них несе інша сторона. У випадку з українськими безпілотниками Росія потенційно могла б використати їхнє походження як елемент дезінформації.

    Хякканен наголосив, що Фінляндії необхідно зберігати максимальну пильність та не обмежувати підготовку лише до стандартних сценаріїв. Йдеться не тільки про випадки, коли безпілотник збивається з курсу або через технічні причини опиняється на території іншої держави, а й про більш складні та незвичайні операції.

    «Нам доведеться бути дуже пильними. Ще за часів холодної війни КДБ в Росії організовувало настільки вигадливі операції, що, на жаль, все можливо», — заявив фінський міністр.

    За його словами, Фінляндія має постійно перевіряти власну готовність до потенційних загроз. Це стосується роботи розвідувальних структур, систем спостереження, мережі датчиків, оборонних можливостей та здатності державних органів швидко реагувати на нестандартні ситуації.

    Фінляндія має особливе значення для безпеки Північної Європи після вступу до НАТО. Країна має понад 1300 кілометрів спільного кордону з Росією, тому будь-яке загострення у відносинах із Москвою безпосередньо впливає на її оборонне планування.

    Водночас Хякканен заявив, що навіть використання Росією українських компонентів не дозволило б Москві повністю приховати справжнє походження операції. За його словами, відповідні фахівці мають можливості для аналізу технічних характеристик безпілотників, їхніх компонентів та інших слідів, які можуть допомогти встановити організаторів атаки.

    Міністр також підкреслив, що пряме застосування військової сили проти держави-члена НАТО стало б для Росії надзвичайно серйозним кроком. На його думку, у Москві усвідомлюють потенційні наслідки такого рішення, адже напад на одну з країн Альянсу може запустити механізми колективної оборони НАТО.

    Однак це не означає, що країни регіону можуть ігнорувати менш очевидні загрози. Провокації, диверсії, кібератаки, порушення повітряного простору, дії з використанням безпілотників та інформаційні операції можуть бути спрямовані на створення політичної нестабільності без прямого початку масштабного військового конфлікту.

    Саме тому, за словами Хякканена, Фінляндія повинна постійно оцінювати свою готовність та адаптувати системи безпеки до нових типів загроз. Особливу роль у цьому відіграють розвідка та технічні засоби спостереження, які мають дозволяти швидко виявляти підозрілу активність і встановлювати походження потенційної загрози.

    Попередження Фінляндії пролунало на тлі зростання занепокоєння серед країн Балтійського регіону щодо можливих дій Росії. Польща та держави Балтії раніше неодноразово заявляли про необхідність готуватися до можливих провокацій, диверсій та інших форм гібридного тиску з боку Москви.

    Зокрема, литовська розвідка звертала увагу на можливість використання Росією захопленого українського озброєння для створення операцій, які мали б ввести в оману європейські країни щодо справжнього організатора атаки.

    Окремо про потенційні ризики для Балтійського регіону говорив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Він попереджав, що найближчі місяці можуть стати критичними для країн регіону через можливі загрози з боку Росії.

    За словами Туска, Польща активно готується до різних сценаріїв розвитку подій та отримує відповідну інформацію від союзників. Водночас польський прем’єр закликав громадян не піддаватися паніці, але водночас не недооцінювати потенційні ризики.

    На тлі таких заяв країни Північної та Східної Європи продовжують посилювати оборонну співпрацю та системи раннього попередження. Основна увага приділяється здатності виявляти безпілотники, контролювати повітряний простір та швидко встановлювати походження потенційно небезпечних об’єктів.

    Для Фінляндії це питання має особливе значення через географічну близькість до Росії та її членство в НАТО. Після вступу країни до Альянсу безпекова ситуація на фінсько-російському кордоні стала частиною ширшої системи оборони НАТО на північному фланзі.

    Водночас фінська влада не стверджує, що Росія вже готує конкретну операцію із використанням українських дронів. Йдеться саме про необхідність враховувати такий сценарій під час планування оборони. Хякканен фактично закликав готуватися до найрізноманітніших варіантів розвитку подій, не виключаючи навіть складних операцій із дезінформаційною складовою.

    Таким чином, у Фінляндії розглядають можливість російських провокацій у Балтійському регіоні як одну з потенційних загроз, до яких необхідно бути готовими. Використання захоплених українських дронів називають одним із можливих сценаріїв, однак наразі немає підтверджень, що Росія вже ухвалила рішення про проведення такої операції.

  • На території Росії можуть перебувати до 50 тисяч північнокорейців

    На території Росії можуть перебувати до 50 тисяч північнокорейців

    Росія ухвалила рішення збільшити кількість військовослужбовців із Північної Кореї, які перебуватимуть на її території для виконання військових завдань. За словами президента України Володимира Зеленського, йдеться про можливу присутність від 30 до 50 тисяч північнокорейських військових. Глава держави наголосив, що таким чином військові КНДР отримують практичний досвід ведення сучасної війни.

    Про це Володимир Зеленський заявив в інтерв’ю в ефірі телемарафону.

    За словами президента, присутність військових Північної Кореї на території Росії вже не є поодиноким явищем. Українська сторона, як зазначив Зеленський, продовжує фіксувати їхню появу та відстежує масштаби військової співпраці між Москвою та Пхеньяном.

    «Ми повинні розуміти, що корейці час від часу з’являються на території РФ, ми це бачимо, ми це знаємо. Якщо спочатку йшлося про сотні, потім про тисячі, то зараз ухвалено рішення, щоб на території Росії знаходилося від 30 до 50 тисяч північнокорейців. Вони вивчають цю війну», — сказав президент.

    Таким чином, за оцінкою Зеленського, йдеться не лише про безпосередню участь представників КНДР у військових діях, а й про отримання ними досвіду, який може бути використаний Північною Кореєю у майбутньому. Президент України звернув увагу на те, що сучасна війна дає військовим можливість отримувати практичні навички застосування різних видів озброєння, безпілотних систем, ракетних комплексів, засобів протиповітряної оборони та інших військових технологій.

    Зеленський вважає, що така співпраця між Росією та Північною Кореєю може мати наслідки далеко за межами війни проти України. На його думку, передача військового досвіду від Росії до КНДР створює додаткові ризики для безпеки інших держав, насамперед у Східній Азії.

    Президент України наголосив, що Північна Корея може використовувати отримані від Росії знання та технології для посилення власного військового потенціалу. Це, своєю чергою, може вплинути на безпекову ситуацію на Корейському півострові та в усьому азійсько-тихоокеанському регіоні.

    Окремо Зеленський заявив, що військова співпраця Москви та Пхеньяна не обмежується лише присутністю північнокорейських військових на території Росії. За його словами, КНДР також може отримувати від РФ відповідні ліцензії та військові інструменти.

    «Крім цього, Північна Корея отримає від Росії ліцензії та всі військові інструменти», — зазначив глава держави.

    За словами президента, сукупність цих факторів створює ситуацію, за якої Північна Корея не лише підтримує Росію у війні проти України, а й сама отримує можливість значно посилити власні військові спроможності. Особливе занепокоєння української сторони викликає інформація про використання російсько-північнокорейської військової співпраці безпосередньо проти України.

    Зеленський також звернув увагу на те, що на території України вже виявляли ракети північнокорейського походження. За його словами, це є ще одним аргументом на користь того, що Південній Кореї варто активніше співпрацювати з Україною у сфері безпеки та оборони.

    Президент наголосив, що Україна зацікавлена у поглибленні співпраці з Південною Кореєю, зокрема у сфері протиповітряної оборони. Він зазначив, що українській стороні необхідні відповідні системи для захисту міст, критичної інфраструктури та населення від російських ракетних і дронових атак.

    «Ми відкриті. Ми б дуже хотіли отримати підтримку від Південної Кореї у вигляді того, чого нам бракує, — а саме системи протиповітряної оборони. А ми готові працювати й у напрямку Drone Deal тощо», — заявив Зеленський.

    Водночас глава держави визнав, що Сеул має юридичні обмеження щодо військової допомоги іншим країнам. За його словами, відповідні обмеження передбачені Конституцією Південної Кореї, однак Київ зацікавлений у пошуку можливостей для розширення співпраці.

    «У Південній Кореї існує юридичне обмеження відповідно до Конституції, це їхній вибір. Але ми хотіли б співпраці й розраховуємо на це, наші дипломати ведуть переговори», — підсумував президент.

    Водночас останнім часом з’являється дедалі більше повідомлень про поглиблення військової взаємодії між Росією та Північною Кореєю. Пхеньян відкрито підтримує Москву, а країни розширюють співпрацю у військовій сфері. Українська влада неодноразово заявляла, що КНДР надає Росії озброєння та інші ресурси для ведення війни проти України.

    Зокрема, раніше повідомлялося, що Північна Корея передала Росії значну кількість боєприпасів і ракет. За даними української розвідки, військова співпраця між двома державами включає не лише постачання озброєння, а й залучення північнокорейських військових до підтримки російських сил.

    Окремо увагу привернула інформація про те, що Північна Корея могла передати Росії понад 100 балістичних ракет та спеціалізовані ракетні підрозділи. За оцінками української сторони, використання такого озброєння російськими військами може збільшувати масштаби руйнувань в Україні та створювати додаткові загрози для цивільного населення.

    Паралельно з військовою співпрацею Москва та Пхеньян поглиблюють економічні й технологічні зв’язки. Українська влада побоюється, що Росія в обмін на допомогу з боку КНДР може передавати їй власні військові технології, знання та досвід, отриманий під час повномасштабної війни проти України.

    Саме цей аспект Зеленський називає одним із найбільш небезпечних наслідків співпраці двох країн. Якщо північнокорейські військові отримують можливість безпосередньо спостерігати за сучасними бойовими діями та використовувати отримані навички на практиці, у майбутньому це може посилити військовий потенціал КНДР.

    На цьому тлі Україна закликає міжнародних партнерів уважніше стежити за військовою взаємодією Росії та Північної Кореї. Київ також зацікавлений у поглибленні контактів із Південною Кореєю, яка безпосередньо зацікавлена у стримуванні військового потенціалу КНДР.

    Таким чином, заява Зеленського про можливу присутність до 50 тисяч північнокорейських військових на території Росії стосується не лише поточної підтримки Кремля у війні проти України. На думку українського президента, йдеться також про довгострокові наслідки військового партнерства Москви та Пхеньяна, у межах якого Північна Корея може отримувати бойовий досвід, технології та інструменти, що здатні посилити її армію.

  • Нова Зеландія ввела нові санкції проти прихильників війни РФ

    Нова Зеландія ввела нові санкції проти прихильників війни РФ

    Нова Зеландія оголосила про черговий пакет санкцій проти Росії та осіб і організацій, які сприяють її війні проти України. Нові обмеження стосуються 33 фізичних та юридичних осіб.

    Про це повідомив уряд Нової Зеландії.

    Про запровадження санкцій оголосив міністр закордонних справ країни Вінстон Пітерс. За його словами, новий пакет спрямований не лише проти безпосередніх учасників російської агресії, а й проти тих, хто допомагає Москві обходити міжнародні обмеження, веде кібератаки, поширює пропаганду або причетний до незаконного переміщення українських дітей.

    Окрему увагу в новому санкційному пакеті приділили особам та структурам, причетним до примусового переселення, викрадення та так званого «перевиховання» українських дітей на окупованих територіях та в Росії.

    Вінстон Пітерс наголосив, що діти не повинні використовуватися як інструмент війни.

    «Дітей ніколи не слід використовувати як знаряддя війни. Нова Зеландія, як і раніше, глибоко стурбована спробами викрадення та перевиховання українських дітей за допомогою примусових державних програм», — заявив глава новозеландського МЗС.

    Питання незаконної депортації українських дітей залишається одним із ключових міжнародних звинувачень на адресу Росії. Україна та її міжнародні партнери неодноразово заявляли про необхідність повернення дітей, яких російська влада вивезла з тимчасово окупованих українських територій.

    У 2023 році Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт президента РФ Володимира Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Суд пов’язав ордери, зокрема, з підозрами у незаконній депортації та переміщенні українських дітей.

    Ще одним важливим напрямком нового пакета стали російські кіберзагрози. Обмеження запровадили проти суб’єктів, яких Нова Зеландія вважає причетними до шкідливої кібердіяльності.

    За словами Пітерса, кіберпростір дедалі частіше використовується Росією для збору розвідувальної інформації, обходу санкцій та протидії державам і організаціям, які виступають проти російської агресії.

    «Діяльність, що здійснюється за клавіатурою, може мати реальні наслідки», — заявив міністр.

    Новозеландська влада також запровадила обмеження проти осіб і структур, які сприяють створенню та поширенню антиукраїнської пропаганди. Йдеться про інформаційну діяльність, спрямовану на виправдання або легітимізацію російського вторгнення в Україну.

    До нового санкційного списку також увійшли особи та структури, які, за оцінкою Нової Зеландії, роблять внесок у російський військово-промисловий комплекс.

    Крім того, санкції стосуються окремих представників російського політичного середовища та суб’єктів з Північної Кореї та Ірану, які підтримують військові зусилля Москви.

    Таким чином, новий пакет охоплює одразу кілька напрямків підтримки російської війни — від військово-промислового виробництва та політичної підтримки до кібероперацій, пропаганди й незаконного переміщення українських дітей.

    Уряд Нової Зеландії продовжує використовувати санкційний механізм як один із ключових інструментів тиску на Росію та її партнерів. Обмеження мають ускладнювати доступ підсанкційних осіб та організацій до фінансових ресурсів і міжнародної співпраці.

    Новий пакет став уже 36-м раундом санкцій Нової Зеландії проти Росії від початку повномасштабного вторгнення.

    З моменту набуття чинності Законом про санкції проти Росії у березні 2022 року Нова Зеландія запровадила обмеження щодо понад 2000 фізичних та юридичних осіб, а також суден.

    Таким чином, Веллінгтон продовжує розширювати санкційний режим, зосереджуючись не лише на російських посадовцях і компаніях, а й на міжнародних мережах, які допомагають Кремлю підтримувати військові можливості та обходити санкції.

    Нові обмеження також демонструють, що питання незаконної депортації українських дітей залишається одним із напрямків міжнародного тиску на Росію. Поряд із санкціями проти представників військово-промислового комплексу та кіберзлочинців це формує ширший підхід Нової Зеландії до протидії російській агресії.

  • Війна Путіна принесла Кім Чен Ину мільярдний джекпот: доходи КНДР злетіли до рекордних рівнів

    Війна Путіна принесла Кім Чен Ину мільярдний джекпот: доходи КНДР злетіли до рекордних рівнів

    Повномасштабна війна Росії проти України стала для режиму Кім Чен Ина одним із найбільших фінансових і геополітичних подарунків за весь час його правління. За оцінкою Bloomberg Economics, у 2022–2025 роках Північна Корея отримала близько 22 млрд доларів іноземної валюти та еквівалентних надходжень, а головними джерелами стали військова співпраця з Росією, кібероперації, торгівля та відновлення економічних зв’язків із Китаєм.

    У результаті Пхеньян опинився у фінансово сильнішому становищі, ніж протягом багатьох попередніх років. Експерти звертають увагу: ресурс, який Москва отримує у вигляді артилерійських снарядів, ракет і військової сили, Кім Чен Ин конвертує не тільки у гроші, а й у продовольство, пальне, технології та політичну підтримку.

    «Північна Корея перебуває у сильнішому становищі, ніж будь-коли за останні 35 років», — оцінив ситуацію директор Korea Risk Group Андрій Ланков.

    За його словами, військове співробітництво з Росією стало для Пхеньяна фактично «виграшем у лотерею», тоді як відновлення тісніших відносин із китайським керівництвом створює для режиму додаткову довгострокову страховку.

    Водночас цифру у 22 млрд доларів не варто розуміти як суму готівки, яка фізично лежить на рахунках Кім Чен Ина. Через міжнародні санкції Північна Корея майже відрізана від глобальної банківської системи. Значна частина доходів залишається за кордоном або надходить у формі бартеру — продовольства, сировини, обладнання та військових технологій.

    Росія перетворила старі запаси КНДР на стратегічний ресурс

    До 2022 року величезні запаси артилерійських боєприпасів радянського стандарту були для Північної Кореї радше спадщиною холодної війни.

    Після вторгнення Росії в Україну вони раптово стали надзвичайно цінним товаром.

    Москва виявилася неспроможною повністю задовольняти власні потреби у 122-мм і 152-мм артилерійських боєприпасах лише за рахунок внутрішнього виробництва.

    Пхеньян, який десятиліттями накопичував саме такі калібри, став для Кремля одним із найважливіших зовнішніх постачальників.

    Українська Служба зовнішньої розвідки восени 2025 року оцінювала, що Північна Корея забезпечує приблизно 35–50% потреб Росії в артилерійських боєприпасах, постачаючи близько 200–260 тисяч снарядів калібрів 122 і 152 мм щомісяця.

    RUSI також наводив оцінки, що від серпня 2023 року КНДР могла передати Росії понад 5 млн артилерійських боєприпасів.

    Для Пхеньяна це означає фактичну монетизацію запасів, які десятиліттями лежали на військових складах.

    Вартість військової допомоги оцінювали до $14 млрд

    Ще у березні 2026 року Bloomberg писав про окреме дослідження південнокорейського державного Institute for National Security Strategy.

    Аналітики оцінювали вартість зброї, боєприпасів і військової підтримки, переданих КНДР Росії з серпня 2023-го до кінця 2025 року, приблизно у 7,67–14,4 млрд доларів.

    При цьому дослідники наголошували, що далеко не всю цю суму Москва могла сплатити безпосередньо валютою.

    Розрахунки можуть включати поставки продовольства, енергоносіїв, обладнання, технологій та інші форми компенсації.

    Це особливо важливо для Північної Кореї, яка залишається під одним із найжорсткіших санкційних режимів у світі.

    КНДР відправила Росії ще й військових

    Північнокорейська допомога Кремлю давно вийшла за межі снарядів.

    У 2024 році до Росії прибули перші великі підрозділи армії КНДР. Згодом Москва і Пхеньян самі підтвердили участь північнокорейських військових у бойових операціях у Курській області.

    Reuters на початку серпня 2026 року повідомляв, що початкове угруповання складало понад 12 тисяч військових, а протягом 2025 року його чисельність могла зрости приблизно до 15 тисяч.

    Окремі оцінки, які наводить Bloomberg, говорять про 16–22 тисячі військовослужбовців, яких КНДР могла направити Росії за весь період.

    За даними видання, Москва могла платити приблизно по 2000 доларів на місяць за кожного військового.

    Навіть якщо значна частина цих грошей не доходить безпосередньо до солдатів, а залишається державі, для Пхеньяна це створює ще одне стабільне джерело валютних доходів.

    Росія отримує ракети, а КНДР — бойовий полігон

    Ще ціннішою за гроші може виявитися технологічна складова співпраці.

    КНДР поставила Росії балістичні ракети KN-23 та KN-24, які Москва вже застосовувала для ударів по українських містах.

    За даними Reuters, з кінця 2023 року Росія могла отримати близько 150 таких ракет. У серпні 2026 року українська розвідка також повідомила про розгортання у Воронезькій області нового північнокорейського ракетного підрозділу: близько 90 військових, шість пускових установок і потенційно до 120 ракет.

    Для Пхеньяна війна в Україні стала унікальним полігоном.

    Його інженери отримують реальні дані про поведінку ракет у бойових умовах, точність, надійність, здатність долати сучасну ППО та результати застосування проти західних систем.

    Саме українська розвідка неодноразово попереджала, що Москва та Пхеньян використовують війну для випробування і вдосконалення північнокорейської зброї.

    Економіка КНДР зростає третій рік поспіль

    Фінансовий ефект військової співпраці вже помітний у макроекономічних оцінках.

    Північна Корея практично не публікує достовірної економічної статистики, тому зовнішні оцінки зазвичай робить Банк Кореї у Сеулі.

    За його даними, економіка КНДР у 2025 році зросла на 3,5%, продемонструвавши третій поспіль рік зростання понад 3%.

    Виробничий сектор збільшився приблизно на 6,6%, будівництво — на 6,3%, а сфера послуг продемонструвала найкращу динаміку за десятиліття.

    Загальний зовнішньоторговельний оборот без урахування торгівлі з Південною Кореєю зріс на 16% — приблизно до 3,13 млрд доларів.

    Особливу роль у цьому відіграли поглиблення зв’язків із Росією та відновлення торгівлі з Китаєм.

    Водночас економіка КНДР залишається дуже малою. Її номінальний валовий національний дохід оцінюється приблизно у 34 млрд доларів — менш ніж 2% від показника Південної Кореї.

    Саме тому надходження, що вимірюються десятками мільярдів доларів протягом кількох років, мають для режиму непропорційно велике значення.

    Кіберзлочинність також приносить Пхеньяну мільярди

    Росія — не єдине джерело валютного ресурсу.

    За оцінкою американської розвідки, КНДР отримує щонайменше 1 млрд доларів щороку від незаконних кібероперацій.

    Йдеться передусім про крадіжки криптовалют, атаки на фінансові платформи та інші операції хакерських угруповань, пов’язаних із режимом.

    Bloomberg у березні повідомляв, що валютні надходження КНДР досягли найвищого рівня від часу посилення міжнародних санкцій у 2018 році саме завдяки поєднанню продажу зброї Росії та кіберзлочинності.

    Ці гроші безпосередньо підтримують розвиток ракетної та ядерної програм.

    Кім вкладає нові ресурси у флот і ракети

    Додаткові надходження Пхеньян не спрямовує насамперед на покращення добробуту населення.

    Одним із головних отримувачів ресурсів залишається військово-промисловий комплекс.

    За останні два роки Північна Корея продемонструвала два нові есмінці приблизною водотоннажністю по 5000 тонн — найбільші бойові кораблі, коли-небудь побудовані країною.

    Принаймні на одному з них спостерігачі помітили систему протиповітряної оборони, схожу на російський «Панцир-М».

    Якщо її російське походження підтверджується, це може бути одним із найбільш очевидних прикладів технологічної віддачі, яку Кім Чен Ин отримує за допомогу Кремлю.

    Північна Корея також продовжує модернізувати балістичні ракети, включно з системами малої дальності, міжконтинентальними ракетами та морськими носіями.

    Російський бойовий досвід може відкрити КНДР нові ринки

    Ще один потенційний довгостроковий бонус — експорт зброї третім країнам.

    До війни північнокорейські системи мали сумнівну репутацію через обмежену кількість незалежних даних про їхню реальну ефективність.

    Тепер ситуація інша.

    KN-23 і KN-24 пройшли реальне бойове застосування проти України. Артилерійські системи й боєприпаси використовуються російською армією у величезних масштабах.

    Для потенційних покупців це створює своєрідний «бойовий сертифікат».

    Навіть якщо зброя поступається західним або сучасним російським аналогам, вона може бути привабливою для країн, яким потрібні дешеві боєприпаси та ракети без політичних умов.

    Саме тому Bloomberg звертає увагу: Росія може виявитися лише першим великим клієнтом нової експортної моделі КНДР.

    Китай також повернувся до активнішої підтримки

    Поглиблення російсько-північнокорейського союзу мало ще один несподіваний ефект — Пекін почав активніше працювати з Кім Чен Ином.

    Китай залишається головним торговельним партнером і економічним каналом Північної Кореї.

    Протягом кількох років відносини між Сі Цзіньпіном і Кімом були прохолоднішими, однак посилення Москви у Пхеньяні створило для Пекіна ризик втрати частини традиційного впливу.

    У результаті китайсько-північнокорейські контакти також активізувалися.

    За даними Reuters, економічне зростання КНДР у 2025 році підтримувалося одночасним поглибленням зв’язків і з Росією, і з Китаєм.

    Таким чином, Кім отримав надзвичайно вигідну геополітичну позицію: він може балансувати між двома великими сусідами, отримуючи ресурс від обох.

    Пхеньян намагається не стати повністю залежним від Москви

    Попри тісний військовий союз, Кім Чен Ин не прагне перетворювати КНДР на економічного сателіта Росії.

    Пхеньян паралельно розширює дипломатичні контакти з іншими країнами.

    Протягом останнього року Північну Корею відвідували високопоставлені представники В’єтнаму, Білорусі, Індонезії та інших держав.

    Це дає режиму можливість демонструвати, що його міжнародна ізоляція поступово слабшає.

    При цьому союз із Кремлем забезпечує КНДР те, чого їй особливо бракувало після багаторічних санкцій: валюту, продовольство, енергоносії, технології та політичне прикриття.

    Росія планує залучити ще більше військових КНДР

    Співпраця, схоже, лише розширюється.

    Reuters повідомляє, що Росія може готуватися прийняти ще близько 30 тисяч північнокорейських військовослужбовців.

    Крім бойових частин, Пхеньян уже направляв до Росії саперів, військових будівельників та інженерів.

    У серпні українська розвідка також заявила про розгортання нового ракетного підрозділу КНДР із потенційними 120 балістичними ракетами.

    Це означає, що фінансовий потік до Пхеньяна може не лише не скоротитися, а й зрости.

    Для Кіма війна стала економічним порятунком

    Ще кілька років тому ситуація для Північної Кореї виглядала значно складніше.

    Міжнародні санкції обмежували експорт, пандемія COVID-19 майже перекрила торгівлю з Китаєм, а закриті кордони поглибили дефіцит товарів і продовольства.

    Російське вторгнення в Україну докорінно змінило цю ситуацію.

    Москва раптом гостро потребувала саме того, чого у КНДР було багато: старих артилерійських снарядів, ракет, військових і дешевої робочої сили.

    З точки зору Кім Чен Ина це створило практично ідеальну модель обміну.

    Пхеньян передає частину накопичених десятиліттями військових запасів, а натомість отримує ресурси, які було майже неможливо здобути через санкційний режим.

    Але ціна цього «процвітання» виходить далеко за межі КНДР

    Для України наслідки цієї угоди безпосередні.

    Мільйони північнокорейських снарядів використовуються російською армією на фронті. Північнокорейські балістичні ракети запускають по українських містах. Військові КНДР брали участь у бойових діях на боці РФ, а тепер Пхеньян розширює ракетну присутність на російській території.

    Для Східної Азії проблема інша: КНДР отримує гроші й технології, які дозволяють швидше вдосконалювати власний ядерний та ракетний арсенал.

    У результаті війна в Україні створила своєрідний цикл: Росія отримує зброю для продовження бойових дій, КНДР отримує гроші й технології, а потім використовує їх для виробництва ще досконалішої зброї, частина якої знову може опинитися у Росії.

    Саме тому оцінка Bloomberg у 22 млрд доларів важлива не лише як показник того, скільки заробив режим Кім Чен Ина. Вона демонструє, наскільки радикально війна Росії проти України змінила міжнародне становище однієї з найбільш ізольованих держав світу.

    Ще кілька років тому Пхеньян боровся з наслідками санкцій і пандемічної ізоляції. Сьогодні він має стабільного покупця зброї, доступ до російських технологій, активніші відносини з Китаєм і найбільший запас фінансових ресурсів за час правління Кім Чен Ина. І поки війна продовжується, ця модель залишається вигідною і для Пхеньяна, і для Москви — але дедалі небезпечнішою для України та всієї міжнародної системи безпеки.

  • КНДР знову запустила балістичну ракету в бік Японії: у регіоні різко зросла напруга

    КНДР знову запустила балістичну ракету в бік Японії: у регіоні різко зросла напруга

    Північна Корея 6 серпня провела новий запуск балістичної ракети малої дальності у напрямку Японського моря, яке у Південній Кореї називають Східним морем. Запуск стався лише через кілька днів після різкої заяви сестри північнокорейського лідера Кім Йо Чжон, яка пригрозила «додатковими військовими кроками» у відповідь на посилення оборонних можливостей Японії. Про це повідомляє Bloomberg.

    За даними Об’єднаного комітету начальників штабів Південної Кореї, одну ракету запустили з району східного прибережного міста Вонсан. Вона пролетіла у східному напрямку та впала в море. Південнокорейські військові разом із США та Японією відстежували політ і аналізують характеристики ракети.

    Міністерство оборони Японії повідомило, що ракета не залетіла на територію країни й не створила прямої загрози для японських островів. Інформації про пошкодження суден або літаків також не надходило. Токіо й Сеул водночас засудили запуск як порушення резолюцій Ради Безпеки ООН, які забороняють Північній Кореї використовувати балістичні ракетні технології.

    Запуск стався після погроз Кім Йо Чжон

    Нова ракетна демонстрація відбулася на тлі жорсткої риторики Пхеньяна щодо Японії.

    4 серпня Кім Йо Чжон, впливова сестра Кім Чен Ина, заявила, що Північна Корея не залишатиметься «пасивним спостерігачем» за військовим посиленням Токіо. Вона звинуватила Японію у переході від суто оборонної політики до розвитку можливостей для завдання ударів за межами власної території.

    Особливе невдоволення Пхеньяна викликало випробування Японією американської крилатої ракети Tomahawk із борту есмінця Chokai та участь японських військових у спільних навчаннях із США та Філіппінами.

    Кім Йо Чжон заявила, що такі кроки створюють нові ризики для безпеки регіону та можуть змусити КНДР вдатися до додаткових військових заходів. Яких саме — вона не уточнила.

    Через два дні після цієї заяви Пхеньян провів новий запуск.

    Японія посилює власні ударні можливості

    Риторика КНДР виникла не на порожньому місці.

    Японія протягом останніх років проводить наймасштабнішу трансформацію своєї оборонної політики за післявоєнний період. Токіо збільшує військові витрати, закуповує далекобійні ракети, розвиває протиракетну оборону та тісніше координує дії зі США і Південною Кореєю.

    Одним із найбільш символічних кроків стала закупівля американських Tomahawk, які можуть завдавати ударів на значній відстані.

    Для Японії це частина так званої counterstrike capability — спроможності завдавати ударів у відповідь по пускових позиціях потенційного противника.

    Токіо пояснює ці зміни загрозами з боку КНДР, Китаю та Росії.

    У японському оборонному відомстві неодноразово наголошували, що Північна Корея вже має велику кількість балістичних ракет різної дальності та продовжує швидко вдосконалювати їхні характеристики.

    У новому огляді Міноборони Японії зазначається, що КНДР прагне отримати можливості для ведення збройного конфлікту зі США та їхніми союзниками, паралельно розширюючи ядерний і ракетний арсенал.

    Союз Пхеньяна і Москви прискорив розвиток ракет

    Окрему стурбованість Японії та Південної Кореї викликає дедалі тісніша військова співпраця КНДР з Росією.

    Після укладення у 2024 році договору про стратегічне партнерство між Кім Чен Ином і Володимиром Путіним співпраця двох держав різко розширилася.

    Пхеньян передає Москві артилерійські боєприпаси, ракети та інше військове обладнання. Північнокорейські військовослужбовці також були залучені на боці Росії.

    Для КНДР війна проти України створила унікальну можливість випробовувати власні ракетні системи у реальних бойових умовах та отримувати дані про їхню точність, надійність і здатність долати сучасну ППО.

    Саме цей фактор західні й азійські аналітики вважають одним із найбільш небезпечних наслідків російсько-північнокорейського союзу.

    КНДР уже розгортає ракетний підрозділ у Росії

    Напередодні нинішнього запуску з’явилася ще одна важлива інформація.

    Українська розвідка повідомила, що Північна Корея почала розгортання власного ракетного підрозділу на заході Росії.

    За українськими даними, до його складу можуть входити близько 90 військовослужбовців КНДР, шість пускових установок і до 120 балістичних ракет.

    Цей підрозділ потенційно може бути використаний для ударів по Україні.

    Інформація про нове розгортання додала ще один вимір до ракетної програми Пхеньяна: тепер її результати мають безпосереднє значення не лише для Корейського півострова чи Японії, а й для війни в Європі.

    Північнокорейські ракети вже застосовували проти України

    Росія вже використовувала північнокорейські балістичні ракети KN-23 та KN-24 для атак по українських містах.

    За оцінками, ці ракети мають велику бойову частину, але поступаються сучасним російським аналогам у точності.

    Саме тому їх застосування проти міських районів створює додаткову небезпеку для цивільного населення.

    КНДР, зі свого боку, отримує можливість аналізувати результати бойового застосування й модернізувати системи.

    Для Південної Кореї та Японії це критично важливо, оскільки технології, які сьогодні випробовуються на війні проти України, у майбутньому можуть використовуватися безпосередньо проти них.

    Це не перший запуск у 2026 році

    Північна Корея активно випробовує ракети протягом усього року.

    За відкритими даними, балістичні запуски вже відбувалися у січні та навесні.

    У березні КНДР запускала серію ракет у період американсько-південнокорейських військових навчань. Пхеньян традиційно називає такі навчання репетицією вторгнення й використовує їх як обґрунтування для демонстративних випробувань власної зброї.

    Нинішній запуск також відбувається незадовго до чергових великих спільних навчань США і Південної Кореї.

    AP зазначає, що маневри мають розпочатися пізніше у серпні. У минулому Північна Корея регулярно відповідала на них ракетними запусками та іншими військовими демонстраціями.

    КНДР може використати запуск і як політичний сигнал

    Ракетні випробування Північної Кореї зазвичай мають одразу кілька функцій.

    Перша — технічна: перевірити нову або модернізовану систему.

    Друга — військова: тренувати розрахунки та відпрацьовувати застосування озброєння.

    Третя — політична: продемонструвати сусідам і США готовність до ескалації.

    У нинішньому випадку політичний сигнал особливо очевидний через заяву Кім Йо Чжон щодо Японії лише за два дні до пуску.

    Проте без офіційного повідомлення КНДР про мету випробування не можна стверджувати, що ракета була прямою відповіддю саме на японські дії.

    Чому Вонсан часто використовується для запусків

    Місто Вонсан розташоване на східному узбережжі КНДР і давно є одним із районів, звідки Пхеньян проводить ракетні випробування.

    Географічно це зручно: ракети можуть летіти на схід над морем, мінімізуючи ризик падіння уламків на населені райони Північної Кореї.

    У минулі роки з району Вонсана вже неодноразово запускали ракети малої дальності.

    Тому сам вибір місця не обов’язково свідчить про появу нового типу озброєння.

    Південнокорейські, японські та американські фахівці зараз аналізують дальність, максимальну висоту, швидкість і траєкторію польоту, щоб визначити конкретний тип ракети.

    США, Японія і Південна Корея дедалі тісніше координуються

    Ракетні випробування Пхеньяна одночасно підштовхують його сусідів до більш тісної оборонної співпраці.

    США, Південна Корея та Японія останніми роками розширили обмін даними щодо північнокорейських ракетних запусків у режимі реального часу.

    Вони також регулярно проводять спільні морські та повітряні навчання.

    Для Пхеньяна така співпраця є ще одним аргументом на користь розвитку власного ракетно-ядерного потенціалу.

    Так утворюється замкнене коло: КНДР нарощує озброєння, сусіди посилюють оборону, а Пхеньян використовує це посилення як пояснення нових ракетних випробувань.

    Китай теж тисне на Японію

    Північнокорейська риторика проти Токіо накладається на паралельне зростання напруги між Японією та Китаєм.

    Пекін також критикує японське переозброєння і дедалі тіснішу військову співпрацю зі США.

    Японія, зі свого боку, вважає посилення військової координації Китаю, Росії та Північної Кореї одним із головних викликів для власної безпеки.

    Таким чином, новий запуск КНДР є частиною значно ширшого процесу — стрімкої мілітаризації Східної Азії.

    Для України цей запуск теж має значення

    На перший погляд ракета, яка впала в Японське море, не має прямого зв’язку з війною в Україні.

    Але нинішня ситуація принципово відрізняється від попередніх років.

    КНДР уже безпосередньо бере участь у підтримці російської війни: передає боєприпаси, ракети та військовий персонал.

    Кожне нове випробування північнокорейської балістичної системи потенційно дає Пхеньяну нові технологічні дані, які можуть бути використані для вдосконалення озброєнь, що згодом потрапляють до Росії.

    Тому для Києва розвиток північнокорейської ракетної програми стає вже не віддаленою азійською проблемою, а елементом власної безпеки.

    Нинішній запуск не завдав шкоди Японії й, за даними Токіо, не створив прямої загрози її території. Але його політичний контекст виглядає значно серйозніше: КНДР одночасно погрожує Японії, поглиблює військовий союз із Росією та нарощує ракетний потенціал, який дедалі активніше впливає на безпекову ситуацію одразу в Азії та Європі.

  • КНДР перекидає Росії 120 балістичних ракет: в ISW попередили про нову хвилю ударів по Україні

    КНДР перекидає Росії 120 балістичних ракет: в ISW попередили про нову хвилю ударів по Україні

    Військова співпраця Росії та Північної Кореї виходить на новий рівень і може безпосередньо вплинути на інтенсивність російських ракетних атак по Україні. Пхеньян розпочав розгортання власного ракетного підрозділу на території РФ, який потенційно може отримати до 120 балістичних ракет і шість пускових установок. Одночасно, за інформацією української військової розвідки, КНДР уже передала Москві нову партію з приблизно 40 ракет KN-23 і KN-24.

    Про розгортання північнокорейських ракетників 5 серпня повідомило агентство Reuters із посиланням на представника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрія Черняка. За його словами, йдеться приблизно про 90 військовослужбовців КНДР, яких планують розмістити у Воронезькій області Росії. Підрозділ може діяти у складі російської 112-ї ракетної бригади.

    Очікується, що північнокорейський підрозділ може отримати до шести пускових установок та 120 балістичних ракет. Водночас остаточна конфігурація формування і кількість переданого озброєння, за інформацією української розвідки, ще можуть змінитися — ці параметри мають остаточно визначити під час переговорів між Москвою та Пхеньяном на високому рівні.

    Це означатиме якісно новий етап участі Північної Кореї у війні Росії проти України. Москва вже тривалий час використовує північнокорейські боєприпаси та балістичні ракети, однак розміщення окремого ракетного підрозділу КНДР на російській території створює можливість безпосередньої участі північнокорейських військових у забезпеченні ракетних операцій.

    Росія може збільшити кількість балістичних ударів

    В Інституті вивчення війни звертають увагу на особливу небезпеку такого розвитку подій саме зараз. Додаткові запаси північнокорейських балістичних ракет дозволять Москві збільшувати кількість атак, не витрачаючи такими темпами власні запаси балістичних ракет.

    Фактично КНДР може створити для Кремля додатковий резерв озброєння, який дасть можливість підтримувати високий темп ударів протягом тривалішого періоду. Особливо небезпечно це на тлі дефіциту дорогих ракет-перехоплювачів, необхідних Україні для боротьби з балістичними цілями. ISW вважає, що Москва та Пхеньян можуть намагатися використати цю вразливість української протиповітряної оборони.

    Reuters також зазначає, що Україна відчуває гостру потребу у високотехнологічних засобах ППО, тоді як Росія намагається скористатися ситуацією, збільшуючи застосування балістичних ракет, перехоплення яких є значно складнішим порівняно з багатьма іншими типами повітряних цілей.

    Таким чином, загроза полягає не тільки у появі ще 120 ракет. Москва потенційно отримує можливість комбінувати власні «Іскандери» з північнокорейськими KN-23 та KN-24, а також крилатими ракетами й ударними безпілотниками, намагаючись перевантажувати українську систему ППО.

    Північна Корея отримує полігон для випробування своїх ракет

    Є ще один важливий аспект співпраці Москви та Пхеньяна. Для КНДР війна проти України фактично створює можливість перевіряти власне озброєння у реальних бойових умовах.

    Аналітики ISW звертають увагу, що використання північнокорейських ракет Росією дозволяє Пхеньяну збирати інформацію про їхню реальну ефективність, точність і здатність долати сучасні системи протиповітряної та протиракетної оборони. Отримані дані можуть використовуватися для подальшого вдосконалення ракетної програми КНДР.

    Особливе занепокоєння викликає KN-23 — північнокорейська твердопаливна балістична ракета малої дальності, яку часто порівнюють із російським «Іскандером-М».

    За даними Missile Threat проєкту Center for Strategic and International Studies, KN-23 може мати максимальну дальність приблизно до 690 км залежно від конфігурації та нести бойову частину масою близько 500 кг. Ракета рухається за квазібалістичною траєкторією і здатна виконувати маневри на завершальній ділянці польоту, що ускладнює її перехоплення.

    Саме поєднання значної бойової частини та складної траєкторії робить такі ракети особливо небезпечними для українських міст.

    Москва вже отримала нову партію KN-23 та KN-24

    Паралельно з формуванням ракетного підрозділу Пхеньян, за інформацією ГУР, уже передав Росії нову партію приблизно з 40 ракет KN-23 та KN-24 разом із персоналом.

    Російські війська застосовують північнокорейські балістичні ракети проти України ще з кінця 2023 року. Тому нинішнє розгортання не означає появу принципово нового виду зброї на полі бою. Головна зміна полягає в масштабах постачання та можливій безпосередній присутності спеціалізованих північнокорейських ракетників.

    Водночас міжнародні структури раніше вже документували масштабну військову співпрацю двох держав. У травні 2025 року багатостороння група з моніторингу санкцій MSMT оприлюднила окремий звіт щодо військового співробітництва КНДР і Росії. У ньому йшлося про передачу озброєнь, підготовку північнокорейських військових Росією та порушення відповідних резолюцій Ради Безпеки ООН.

    Механізм MSMT був створений після того, як робота групи експертів комітету Ради Безпеки ООН щодо санкцій проти КНДР фактично припинилася у 2024 році через російське вето.

    Для України це означає додатковий тиск на ППО

    Найближчим практичним наслідком нового постачання може стати збільшення кількості балістичних цілей під час російських атак.

    На відміну від повільніших ударних безпілотників або частини крилатих ракет, балістичні ракети рухаються з надзвичайно високою швидкістю, а час від їх виявлення до можливого удару є значно коротшим. Для ефективного перехоплення таких цілей Україні потрібні спеціалізовані системи протиракетної оборони та відповідні ракети-перехоплювачі.

    Саме тому збільшення російського балістичного арсеналу може мати непропорційно великий ефект: кожна додаткова ракета змушує Україну витрачати дефіцитні високотехнологічні боєприпаси ППО.

    Військовий експерт Foreign Policy Research Institute Роб Лі у коментарі Reuters також звернув увагу, що збільшення кількості доступних Росії балістичних ракет створює додатковий тиск на українську протиповітряну оборону, яка залишається одним із критично важливих елементів захисту країни.

    Союз Москви та Пхеньяна стає дедалі небезпечнішим

    Нинішнє розгортання демонструє, наскільки далеко зайшло військове зближення Росії та КНДР. Якщо раніше Пхеньян передусім виступав постачальником боєприпасів і ракет, то тепер співпраця поступово переходить до безпосереднього залучення спеціалізованих військових формувань.

    Для Москви така модель має очевидну перевагу: вона дозволяє поповнювати арсенали за рахунок виробничих потужностей союзника та одночасно зберігати більшу частину власного ракетного резерву.

    Для Північної Кореї війна дає іншу вигоду — можливість перевіряти власну зброю проти сучасних західних систем ППО та отримувати бойовий досвід, який неможливо повноцінно відтворити під час полігонних випробувань.

    Саме тому потенційна поява 120 нових північнокорейських ракет у Росії є загрозою не лише через їхню кількість. Вона свідчить про формування дедалі глибшої військової інтеграції між Москвою та Пхеньяном, за якої Росія отримує додаткові ресурси для продовження війни, а КНДР — можливість удосконалювати власні ракетні технології на основі досвіду їхнього реального бойового застосування проти України.

  • Сибіга попередив про відповідь Україні у разі розгортання ракет КНДР у Росії

    Сибіга попередив про відповідь Україні у разі розгортання ракет КНДР у Росії

    Ракетні підрозділи Північної Кореї, якщо їх розгорнуть на території Росії, стануть законною військовою ціллю для Сил оборони України. Київ уже попередив міжнародних партнерів про посилення військової співпраці між Москвою та Пхеньяном.

    Про це під час брифінгу заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

    За словами глави української дипломатії, у разі розгортання північнокорейських ракетних установок українські військові матимуть повне право завдавати по них ударів.

    “Ці установки, якщо вони будуть розгорнуті, вони мають бути знищені. Вони стають відразу ціллю, вони стають легітимною ціллю, військовою ціллю, тому відповідно буде реакція наших військових”, – наголосив Сибіга.

    Міністр зазначив, що інформація, яку оприлюднює Головне управління розвідки Міністерства оборони України, зазвичай підтверджується, тому повідомлення про можливе розгортання північнокорейських ракетних підрозділів слід сприймати серйозно.

    За словами Сибіги, Україна фіксує дедалі тіснішу військову співпрацю між Росією та Північною Кореєю. Він підкреслив, що така взаємодія становить загрозу не лише для України, а й для безпеки Індо-Тихоокеанського регіону.

    У зв’язку з цим Київ підтримує постійний контакт із міжнародними партнерами, зокрема з Японією та Південною Кореєю, для яких поглиблення співпраці Москви та Пхеньяна також створює серйозні безпекові ризики.

    Глава МЗС закликав міжнародну спільноту посилити санкційний тиск на Північну Корею та продовжити її міжнародну ізоляцію. За його словами, лише спільні дії партнерів можуть посилити тиск на держави, які підтримують російську агресію проти України.

    Нагадаємо, раніше Головне управління розвідки повідомило, що у Воронезькій області Росії розпочалося формування ракетного підрозділу КНДР. За даними розвідки, до його складу можуть увійти близько 90 північнокорейських військовослужбовців, шість пускових установок та до 120 балістичних ракет.

    Крім того, за інформацією Reuters, Росія, ймовірно, вже отримала нову партію північнокорейських балістичних ракет KN-23 або KN-24 і почала активніше використовувати їх для ударів по Україні після майже річної перерви. Одну з таких ракет, за даними української сторони, було застосовано під час атаки на село Радушне поблизу Кривого Рогу, де загинули подружжя та семеро дітей. Президент Володимир Зеленський тоді заявив, що Росія об’єдналася з режимом КНДР для здійснення атак проти українського цивільного населення.