Khreshchatyknews.com

Позначка: КМДА

  • Після нічної атаки РФ у Києві різко погіршилася якість повітря

    Після нічної атаки РФ у Києві різко погіршилася якість повітря

    Уранці 5 серпня в Києві зафіксували суттєве погіршення якості повітря. У низці районів столиці рівень забруднення досяг “червоних” показників через підвищену концентрацію дрібнодисперсного пилу, а на одній із станцій моніторингу також виявили перевищення рівня приземного озону.

    Про це свідчать дані системи моніторингу SaveEcoBot та інформація Київської міської державної адміністрації.

    За інформацією SaveEcoBot, найгірша ситуація спостерігалася на правому березі столиці. Найвищий індекс забруднення AQI PM2.5 зафіксували на вулиці Пшеничній, 2а — 168. Високі показники також були на вулиці Вахтанга Кікабідзе, 18 (167), вулиці Ігоря Турчина, 11 (155), проспекті Перемоги, 97 (153) та вулиці Архітектора Вербицького, 26 (151).

    Водночас міська система моніторингу якості повітря повідомила про найвищий загальний індекс якості повітря (CAQI — 100) на стаціонарному пункті спостереження на вулиці Щусєва, 20. Там було зафіксовано перевищення концентрації приземного озону.

    Загалом найбільше дрібнодисперсного пилу виявили у Святошинському, Оболонському, Солом’янському та Деснянському районах столиці. Дещо кращою ситуація залишається у Голосіївському районі.

    У КМДА підтвердили, що станом на ранок у Києві спостерігалося підвищення концентрації дрібнодисперсного пилу та приземного озону.

    За даними міської влади, причинами погіршення якості повітря стали одразу кілька факторів. Зокрема, аномальна спека сприяє утворенню приземного озону, а масштабні пожежі після нічної російської атаки значно збільшили кількість продуктів горіння в атмосфері. Крім того, висока вологість і слабкий вітер не дозволяють забруднювальним речовинам швидко розсіюватися, через що вони накопичуються біля поверхні землі.

    До покращення ситуації жителям і гостям столиці рекомендують тримати вікна зачиненими, максимально обмежити тривале перебування на відкритому повітрі, пити достатньо води та, за можливості, користуватися очищувачами повітря на максимальному режимі.

    Актуальну інформацію про стан атмосферного повітря можна відстежувати в режимі реального часу через карту SaveEcoBot або у застосунку “Київ Цифровий”.

    Нагадаємо, у ніч на 5 серпня Росія здійснила масовану комбіновану атаку на Київ і Київську область. Внаслідок ударів у столиці та передмісті виникли масштабні пожежі на складах, логістичних і виробничих об’єктах, що також вплинуло на різке погіршення якості повітря.

  • Біля метро «Чернігівська» почали збирати новий шляхопровід: коли Києву обіцяють повернути рух

    Біля метро «Чернігівська» почали збирати новий шляхопровід: коли Києву обіцяють повернути рух

    У Києві масштабний капітальний ремонт шляхопроводу біля станції метро «Чернігівська» перейшов до одного з найважливіших етапів. Після демонтажу старої аварійної споруди та спорудження нових опор будівельники розпочали монтаж сталевих балок прогонової будови. Загалом конструкція складатиметься з восьми основних балок, які стануть основою нового шляхопроводу над Броварським проспектом.

    Цей етап має бути завершений уже в першій половині серпня. Далі будівельники перейдуть до формування безпосередньо проїзної частини. У результаті на місці старої споруди має з’явитися значно ширший транспортний вузол із вісьмома автомобільними смугами, трамвайними коліями, тротуарами та велосипедною інфраструктурою. Автомобільний і трамвайний рух планують відновити у листопаді 2026 року, хоча повністю весь комплекс робіт завершать пізніше.

    Ще на початку липня на будівельному майданчику тривали роботи зі спорудження опор. Тоді офіційно повідомлялося, що на об’єкті цілодобово працюють майже 200 фахівців та понад 100 одиниць спеціальної техніки. Водночас усі вісім сталевих балок уже були виготовлені та готувалися до встановлення.

    Монтаж балок фактично означає перехід від створення основи споруди до формування її нового прогону.

    Перед початком цього етапу підрядник мав завершити спорудження опор, встановити опорні частини, тимчасові конструкції та монтажні риштування. Під час встановлення між головними балками також монтують сталеві діафрагми. Вони необхідні для забезпечення просторової жорсткості всієї конструкції та спільної роботи її елементів.

    Після того як балки займуть проєктне положення, роботи не завершаться. Наступними етапами стануть встановлення консольних елементів, армування та бетонування монолітної плити проїзної частини. Після цього необхідно буде виконати гідроізоляцію та влаштувати асфальтобетонне покриття.

    Паралельно на об’єкті перевлаштовують інженерні мережі. Зокрема, йдеться про газопровід і дощову каналізацію. Ще в липні міська влада повідомляла, що без завершення цих робіт перейти до наступних етапів будівництва неможливо.

    Масштаб реконструкції стає особливо помітним у порівнянні з параметрами старого шляхопроводу. До початку робіт його ширина становила близько 34,8 метра, після завершення вона має зрости приблизно до 44,7 метра. Тобто споруда стане майже на десять метрів ширшою.

    Збільшиться і довжина — з 46,8 до 54 метрів.

    Таке розширення потрібне передусім для зміни організації руху. На новому шляхопроводі запроєктовано вісім автомобільних смуг — по чотири в кожному напрямку. Додатковий простір дозволить облаштувати смуги розгону та гальмування, що має зменшити конфлікти транспортних потоків і збільшити пропускну спроможність вузла.

    Окремо передбачені дві трамвайні колії. Це принципово важливо для транспортної системи лівобережної частини столиці, оскільки ремонт уже призвів до значних змін у роботі наземного громадського транспорту.

    Крім автомобільної та трамвайної інфраструктури, з обох боків шляхопроводу мають з’явитися тротуари й велодоріжки. Проєкт також розроблений з урахуванням принципів безбар’єрності: передбачені понижені бордюри та тактильна навігація для людей із порушеннями зору.

    Старий шляхопровід фактично розібрали повністю

    До спорудження нової конструкції будівельники перейшли після масштабного демонтажу старого шляхопроводу.

    Основні будівельні роботи розпочалися навесні. У травні старі конструкції вже були практично повністю демонтовані, після чого підрядник перейшов до підготовки фундаментів та нових опор. На одному з етапів було забурено 10 із 28 паль під проміжні опори, а для крайніх опор розробляли котловани.

    Демонтаж виявився технічно складним через стан старих конструкцій. Водночас балки для нової споруди почали виготовляти заздалегідь. Їх виробництво потребувало роботи з металом значної товщини, спеціальних режимів зварювання та контролю геометрії конструкцій.

    Виготовлені балки додатково укрупнювали безпосередньо на будівельному майданчику на спеціальних стапелях. За інформацією підрядника, це дозволяє контролювати геометрію та якість зварних з’єднань перед остаточним монтажем.

    У міській адміністрації також зазначали, що відповідно до чинних будівельних норм проєктний строк експлуатації сталевих штучних споруд такого типу становить 100 років.

    Рух хочуть відкрити вже у листопаді

    Найважливішим для киян залишається питання строків відновлення руху. Наразі офіційний графік передбачає завершення основних монолітних робіт до кінця вересня. Автомобілі та трамваї мають повернутися на шляхопровід у листопаді 2026 року.

    Це, однак, не означатиме повного завершення всього проєкту. Реалізація реконструкції в повному обсязі запланована до 2027 року. Після відновлення руху можуть продовжуватися супутні роботи, зокрема облаштування прилеглої території та окремих елементів інфраструктури.

    Сам ремонт проводять у режимі 24/7, хоча вночі, за інформацією міської влади, підрядник намагається не виконувати роботи з підвищеним рівнем шуму через близькість житлової забудови.

    Шляхопровід біля «Чернігівської» є важливою частиною транспортного вузла на лівому березі Києва: через нього проходять автомобільні та трамвайні потоки, пов’язані з Броварським проспектом і прилеглими районами. Саме тому повне перекриття споруди відчутно вплинуло на транспортну ситуацію в цій частині столиці.

    Нинішній початок монтажу восьми сталевих балок означає, що після кількох місяців демонтажних, фундаментних та підготовчих робіт контури нового шляхопроводу вже починають формуватися. Якщо заявлений графік вдасться витримати, у листопаді через «Чернігівську» знову мають запустити автомобільний і трамвайний рух, а Київ отримає значно ширшу споруду з вісьмома смугами замість старої транспортної конфігурації.

  • Київ готується до зими за будь-якого сценарію: місто формує резерви продуктів і товарів першої необхідності

    Київ готується до зими за будь-якого сценарію: місто формує резерви продуктів і товарів першої необхідності

    Столична влада розпочала активну підготовку до осінньо-зимового періоду, формуючи матеріальні резерви та відпрацьовуючи механізми реагування на можливі надзвичайні ситуації. Основний акцент робиться на забезпеченні продовольчої безпеки мешканців, створенні запасів товарів першої необхідності та координації роботи всіх міських служб у разі виникнення кризових ситуацій.

    Про це повідомляє Київська міська державна адміністрація за підсумками засідання Координаційної ради з питань продовольчої безпеки та оперативного життєзабезпечення населення міста.

    У КМДА зазначили, що місто системно готується до зимового сезону, враховуючи різні можливі сценарії розвитку подій, зокрема ризики, пов’язані з російськими атаками на критичну інфраструктуру. За словами заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Олега Куявського, головним завданням є завчасне формування необхідного матеріального резерву, який дозволить оперативно забезпечити киян продуктами харчування та найнеобхіднішими речами у разі надзвичайної ситуації.

    У найближчі один-півтора місяця Гуманітарний штаб Києва має закупити та укомплектувати індивідуальні добові продовольчі набори. Саме вони стануть основою резерву, який використовуватимуть у випадку перебоїв із постачанням чи інших кризових обставин. Під час формування запасів міська влада врахувала рекомендації громадських організацій та волонтерів, які мають практичний досвід роботи в умовах війни та ліквідації наслідків російських обстрілів.

    У КМДА нагадали, що створені резерви вже неодноразово використовувалися для підтримки населення. Так, протягом січня-липня 2026 року значну частину запасів передали районним державним адміністраціям для приготування гарячого харчування як для мешканців столиці, так і для рятувальників, які працювали на місцях ліквідації наслідків ворожих атак.

    Окрім цього, постраждалим від російських ударів передали близько 100 тонн продуктів харчування, а також приблизно 500 тисяч одиниць товарів першої необхідності. Йдеться про ліхтарі, свічки, павербанки, одноразовий посуд та інші речі, які допомагають людям пережити перші дні після надзвичайних подій або тривалих відключень електроенергії.

    Важливою складовою підготовки до зими стало й забезпечення об’єктів критичної інфраструктури автономними джерелами живлення. За інформацією міської влади, до закладів освіти, лікарень, соціальних установ, культурних закладів, районних адміністрацій та інших важливих об’єктів уже передали 979 джерел енергопостачання. Також у межах міської програми “Теплий пакунок” соціально вразливим категоріям населення розподілили 250 тисяч одиниць промислових товарів.

    У КМДА повідомили, що надалі планують збільшувати фінансування заходів із продовольчої безпеки та нарощувати обсяги матеріальних резервів. Це має забезпечити більшу готовність столиці до можливих викликів упродовж осінньо-зимового періоду.

    Під час засідання Координаційної ради окрему увагу приділили взаємодії між структурними підрозділами міської влади, районними державними адміністраціями, комунальними підприємствами, благодійними фондами та громадськими організаціями. Учасники уточнили алгоритми логістики та визначили відповідальних за оперативне постачання продуктів, питної води й товарів першої необхідності населенню у випадку виникнення надзвичайних ситуацій.

    Підготовка столиці до зимового періоду триває на тлі постійної загрози нових російських атак на енергетичну інфраструктуру України. Раніше мер Києва Віталій Кличко ініціював позачергове засідання Київради, під час якого були ухвалені термінові рішення щодо реалізації плану стійкості міста. Також очільник столиці заявляв, що Київ змушений самостійно фінансувати значну частину заходів із підготовки до зими, загальна вартість яких становить майже 23 млрд гривень. За його словами, місто продовжує посилювати власну готовність до можливих викликів, щоб забезпечити безперервну роботу критично важливої інфраструктури та підтримку мешканців навіть у найскладніших умовах.

  • Розподіл пляжних зон у Києві викликав запитання: журналісти анонсували звернення до контролюючих органів

    Розподіл пляжних зон у Києві викликав запитання: журналісти анонсували звернення до контролюючих органів

    Журналісти видання «Телеграф» оприлюднили розслідування щодо передачі в користування рекреаційних зон біля київських водойм, у якому заявили про можливе заниження стартової вартості лотів та поставили під сумнів рівень конкуренції під час окремих аукціонів, організованих комунальним підприємством «Плесо». На момент публікації матеріалу офіційної реакції КП «Плесо», Київської міської державної адміністрації чи Київської міської ради на наведені у розслідуванні твердження не було.

    За даними журналістів, на початку червня КП «Плесо» виставило через систему Prozorro.Продажі 26 лотів, які передбачають право організації рекреаційної діяльності на прибережних територіях столиці. Йдеться про ділянки біля озер, заток і пляжів, де підприємці можуть облаштовувати альтанки та надавати відпочинкові послуги.

    Автори матеріалу стверджують, що стартові ціни на частину лотів були суттєво нижчими за потенційну комерційну вартість такого бізнесу. Як приклад наводиться лот на Венеціанському острові в Гідропарку, який дозволяє встановити п’ять альтанок. За інформацією журналістів, право користування цією ділянкою було реалізовано за 32 тис. грн на рік, що становить приблизно 2,7 тис. грн на місяць.

    У розслідуванні також зазначається, що інші лоти, які передбачали розміщення від 15 до 20 альтанок, продавалися за ціною від 70 тис. до 200 тис. грн на рік. На думку авторів матеріалу, за нинішньої ринкової вартості оренди альтанок такі платежі можуть окупатися за короткий період.

    Окрему увагу журналісти приділили перебігу окремих електронних аукціонів. У матеріалі описується приклад торгів щодо рекреаційної зони біля озера Алмазне, де, за твердженням видання, переможцем став фізична особа-підприємець Іван Проскочило.

    «Телеграф» зазначає, що іншим учасником цих торгів було товариство «Алмазне Лейк», співвласником і директором якого, за даними системи YouControl, також є Іван Проскочило. На цій підставі журналісти припускають можливий конфлікт інтересів та звертають увагу на питання реальної конкуренції під час проведення аукціону.

    Водночас у матеріалі не стверджується, що такі дії вже визнані порушенням законодавства. Оцінку законності проведення торгів можуть надати лише уповноважені державні органи.

    Журналісти також проаналізували інших переможців аукціонів. Зокрема, у розслідуванні згадується підприємець, який отримав право організації рекреаційної діяльності на одній із ділянок у затоці Собаче Гирло. Автори матеріалу посилаються на відкриті державні реєстри та судові документи, вказуючи, що ця особа є учасником низки судових спорів і щодо неї розглядається кримінальне провадження за статтею про самовільне зайняття земельної ділянки та самочинне будівництво.

    Разом із тим наявність кримінального провадження або судового розгляду сама по собі не означає винуватості особи. Відповідно до принципу презумпції невинуватості, остаточне рішення може ухвалити лише суд після завершення розгляду справи.

    Окремий розділ розслідування присвячений механізму визначення стартової вартості лотів. Автори припускають, що низькі ціни могли бути пов’язані з чинною редакцією рішення Київської міської ради про використання земель водного фонду та прибережних захисних смуг. На думку журналістів, право реалізовувалося не як оренда земельної ділянки, а як право на організацію рекреаційної діяльності, що могло вплинути на методику розрахунку стартової вартості.

    У матеріалі також згадується колишній генеральний директор КП «Плесо» В’ячеслав Савицький, якому раніше правоохоронні органи повідомили про підозру в іншому кримінальному провадженні, що не стосується нинішніх аукціонів. Журналісти наголошують, що нинішні торги проводилися вже за керівництва виконувача обов’язків генерального директора Андрія Вагіна.

    Наприкінці розслідування редакція повідомила про намір направити офіційні запити до Київської міської ради, КМДА та КП «Плесо» з проханням пояснити методику формування стартових цін, а також звернутися до Антимонопольного комітету України і Державної аудиторської служби із проханням перевірити обставини проведення торгів та надати правову оцінку можливим ознакам порушень.

    Станом на момент публікації офіційних результатів перевірок або рішень контролюючих органів щодо описаних у журналістському розслідуванні фактів оприлюднено не було. Позиція КП «Плесо», КМДА та інших згаданих у матеріалі осіб щодо наведених тверджень також поки не опублікована.

  • «Коти замість укриттів?»: гігантські 3D-фігури на зупинках викликали гучний скандал у Києві

    «Коти замість укриттів?»: гігантські 3D-фігури на зупинках викликали гучний скандал у Києві

    У Києві розгорілася дискусія через появу гігантських 3D-фігур котів на дахах зупинок громадського транспорту. Незвичні інсталяції швидко привернули увагу мешканців столиці та стали однією з найобговорюваніших тем у соцмережах. Частина киян називає їх оригінальною рекламою та «антистресом», тоді як інші вважають недоречними в умовах війни, коли місто досі потребує безпечних укриттів для пасажирів.

    Перші фотографії котів-велетнів опублікували користувачі Facebook. Авторка одного з найпоширеніших дописів Віра Козирева висловила обурення тим, що на тлі війни та постійних повітряних тривог у столиці з’являються декоративні конструкції, тоді як багато зупинок залишаються звичайними скляними павільйонами без належного захисту.

    Публікація швидко викликала жваву дискусію. Одні користувачі підтримали критику, наголошуючи, що міська влада має зосередитися на облаштуванні мобільних укриттів та безпеці людей, а не на декоративних елементах. Інші, навпаки, зазначають, що коти є частиною рекламної кампанії приватної компанії, а не проєктом, профінансованим із міського бюджету. За їхніми словами, подібні інсталяції створюють позитивний настрій та особливо подобаються дітям.

    У Департаменті транспортної інфраструктури КМДА заявили, що не мають жодного стосунку до встановлення фігур котів. Там пояснили, що не замовляли ці конструкції та не витрачали бюджетні кошти на їх монтаж. У департаменті нагадали, що частина зупинок перебуває на балансі КП «Київпастранс», а інша частина була облаштована інвесторами відповідно до укладених договорів. За попередньою інформацією, йдеться про елемент рекламного оформлення павільйонів.

    У КМДА також наголосили, що питання погодження та контролю за розміщенням зовнішньої реклами належить до компетенції Управління з питань реклами, а не транспортного департаменту.

    В Управлінні з питань реклами пояснили, що законодавство розмежовує засоби зовнішньої реклами та декоративні малі архітектурні форми. За словами начальниці управління Оксани Поліщук, самі по собі об’ємні декоративні фігури не обов’язково є рекламними конструкціями, а тому не завжди підпадають під повноваження відомства.

    Водночас у Києві дозволено розміщувати рекламу на зупинкових комплексах. Правила передбачають можливість брендування павільйонів, однак дозволи видаються саме на рекламний носій, а не на конкретний рекламний сюжет. Хто саме встановив котів, скільки таких інсталяцій уже з’явилося в місті та як довго вони залишатимуться на зупинках, в Управлінні повідомити не змогли.

    Суперечки навколо інсталяцій виникли також на тлі нещодавнього підвищення вартості проїзду в громадському транспорті Києва з 8 до 30 гривень. Частина містян пов’язує ці дві події, хоча міська влада наголошує, що декоративні конструкції не фінансувалися за бюджетні кошти.

    Поява котів-велетнів вкотре порушила питання безпеки пасажирів під час повітряних тривог. Останніми місяцями у столиці неодноразово обговорювали необхідність встановлення захисних зупинок або мобільних укриттів, подібних до тих, що вже працюють у низці українських міст. Саме тому декоративні фігури на дахах павільйонів для багатьох стали символом дискусії про пріоритети міського простору в умовах війни.

    Попри неоднозначну реакцію, гігантські коти вже стали новою міською атракцією: одні фотографуються поруч із ними, інші вважають їх недоречними. Дискусія навколо незвичайних інсталяцій триває, а питання щодо їхнього походження, кількості та строків розміщення поки що залишається без офіційної відповіді.

  • Валіза в метро може коштувати додаткових грошей: киянам нагадали правила перевезення багажу

    Валіза в метро може коштувати додаткових грошей: киянам нагадали правила перевезення багажу

    У розпал літнього сезону відпусток у Київському метрополітені нагадали пасажирам правила перевезення багажу. У підземці зазначають, що не всі валізи та великогабаритні речі можна перевозити безкоштовно. Якщо багаж перевищує встановлені норми, за нього доведеться сплатити окремо, навіть якщо сам пасажир має право на безкоштовний проїзд. Про це повідомили в Київській міській державній адміністрації.

    У столичному метро пояснили, що працівники контрольних пунктів визначають категорію багажу візуально або за допомогою замірів. Саме від габаритів речей залежить, чи потрібно оплачувати їх перевезення.

    Без додаткової оплати пасажири можуть перевозити валізи, контейнери, клітки, дитячі самокати та інші речі, якщо сума їхньої довжини, ширини та висоти не перевищує 120 сантиметрів. Також безкоштовно дозволено перевозити довгомірні предмети, зокрема вудки, карнизи, плінтуси чи саджанці дерев, довжиною до 150 сантиметрів.

    Крім того, безкоштовне перевезення поширюється на окремі габаритні предмети, такі як канцелярські тубуси, рулони шпалер, лінолеум або доріжки, якщо їхній діаметр не перевищує 10 сантиметрів, а висота — 100 сантиметрів.

    Якщо ж багаж перевищує встановлені норми для безкоштовного перевезення, але його розміри не виходять за межі максимально допустимих, пасажир повинен сплатити за нього окремо. Вартість перевезення такого багажу дорівнює тарифу за одну поїздку в метрополітені.

    У КМДА також звернули увагу, що ця вимога поширюється і на пасажирів пільгових категорій. Навіть якщо людина має право на безкоштовний проїзд, перевезення великогабаритного багажу вона повинна оплачувати окремо відповідно до чинних правил.

    Водночас існують і обмеження щодо максимально допустимих розмірів речей. З міркувань безпеки у Київському метрополітені заборонено перевозити багаж, якщо сума трьох його вимірів перевищує 200 сантиметрів. Також не допускається перевезення довгомірних предметів, довжина яких більша за 220 сантиметрів, адже вони можуть створювати небезпеку під час користування ескалаторами, переходами та пересадковими вузлами.

    Усі речі, які перевозяться в метро, повинні бути належним чином упаковані. Для цього рекомендується використовувати чохли, коробки або стрейч-плівку, щоб забезпечити безпеку інших пасажирів та уникнути пошкодження майна.

    Нагадаємо, що з 15 липня в Києві набули чинності нові тарифи на проїзд у комунальному транспорті. Вартість разової поїздки становить 30 гривень. Також про підвищення вартості проїзду повідомили окремі приватні перевізники, де ціна на деяких маршрутах зросла до 25 гривень. При цьому умови безкоштовного проїзду для пільгових категорій громадян залишилися незмінними, а штраф за безквитковий проїзд збільшився до 600 гривень.

  • Після нічної атаки РФ у Києві змінили рух транспорту: які маршрути курсують по-новому

    Після нічної атаки РФ у Києві змінили рух транспорту: які маршрути курсують по-новому

    У Києві після нічної російської балістичної атаки тимчасово змінили роботу громадського транспорту. Через пошкодження контактної мережі та обмеження руху на окремих ділянках частина тролейбусних, трамвайних і автобусних маршрутів курсує за зміненими схемами. Про це повідомили у Київській міській державній адміністрації.

    У міській владі пояснили, що обмеження запроваджені через наслідки російського обстрілу, який у ніч на 19 липня спричинив пошкодження транспортної інфраструктури столиці. Наразі комунальні служби працюють над відновленням контактної мережі та ліквідацією наслідків атаки.

    Станом на ранок затримується рух тролейбусів №6, №16, №18, №19, №23, №28, №31 та №33. Також зі змінами курсують трамваї №14, №15 і №18, а також автобуси №2, №9, №50 та №112.

    Для забезпечення перевезення пасажирів трамвайних маршрутів №14 та №15 організовано тимчасовий автобусний маршрут №14-Т. Він курсує від проспекту Відрадного до Дегтярівського шляхопроводу та має частково компенсувати відсутність трамвайного сполучення.

    Зміни торкнулися й тролейбусних маршрутів. Тролейбус №19 тимчасово курсує від площі Космонавтів до Повітрофлотського шляхопроводу. Маршрут №31 скорочено до ділянки від вулиці Милославської до Дегтярівського шляхопроводу. Тролейбус №35 рухається від Кадетського Гаю через бульвар Чоколівський і вулицю Вадима Гетьмана, після чого повертається на звичний маршрут. Маршрути №6, №18, №28 та №33 тимчасово курсують до станції метро “Почайна”, а тролейбуси №16 і №23 — до станції метро “Дорогожичі”.

    Також скориговано рух автобусів. Автобус №2 прямує від вулиці Вахтанга Кікабідзе через вулицю Любомира Гузара, вулицю Вадима Гетьмана та вулицю Шулявську. Автобус №9 курсує від вулиці Вахтанга Кікабідзе до бульвару Вацлава Гавела. Маршрут №50 тимчасово скорочено — він прямує від вулиці Північної до станції метро “Дорогожичі”. Автобус №112 здійснює рух до вулиці Івана Микитенка через вулицю Січових Стрільців.

    У КМДА наголосили, що схема руху громадського транспорту може змінюватися залежно від оперативної ситуації та темпів відновлювальних робіт. Мешканців столиці просять стежити за офіційними повідомленнями та за можливості завчасно планувати свої маршрути.

    Нагадаємо, у ніч проти 19 липня російські війська завдали балістичного удару по Києву. Влучання та падіння уламків були зафіксовані у Шевченківському, Солом’янському, Дніпровському, Деснянському та Святошинському районах столиці. Внаслідок атаки пошкоджено житлові будинки, офісні та нежитлові споруди, супермаркет, гуртожиток, приватний будинок і транспортну інфраструктуру. Станом на ранок відомо про 15 постраждалих, а аварійні та комунальні служби продовжують ліквідацію наслідків російського обстрілу.

  • Після нічної атаки Росії в Києві закрили станцію метро “Лук’янівська”

    Після нічної атаки Росії в Києві закрили станцію метро “Лук’янівська”

    У Києві після нічної російської атаки 19 липня тимчасово закрили для пасажирів станцію метро “Лук’янівська”. Причиною стали пошкодження наземного вестибюля, яких він зазнав унаслідок дії вибухової хвилі. Про це повідомили в Київській міській державній адміністрації.

    Наразі поїзди Сирецько-Печерської (“зеленої”) лінії метро продовжують курсувати у звичному режимі, однак станцію “Лук’янівська” проїжджають без зупинки. Пасажирів закликають заздалегідь планувати маршрути та користуватися сусідніми станціями до відновлення роботи.

    У КМДА зазначили, що працівники столичного метрополітену вже розпочали ліквідацію наслідків удару. Фахівці обстежують пошкоджені конструкції та виконують роботи, необхідні для відновлення функціонування ескалаторів, пасажирської автоматики й іншого обладнання, від якого залежить безпечна експлуатація станції. Про дату та час відкриття “Лук’янівської” для пасажирів міська влада пообіцяла повідомити окремо після завершення всіх необхідних перевірок.

    Нічна атака 19 липня стала черговим ударом по району Лук’янівки, який останніми місяцями неодноразово опинявся під російськими обстрілами. Одні з наймасштабніших руйнувань район пережив у ніч проти 24 травня, коли Росія здійснила масований комбінований удар по столиці. Тоді саме Лук’янівка стала одним із найбільш постраждалих районів Києва. Унаслідок обстрілу повністю згорів торговельний центр “Квадрат”, було серйозно пошкоджено Лук’янівський ринок, житлові будинки, а також наземний вестибюль станції метро “Лук’янівська”.

    Після тієї атаки жителі столиці створили електронну петицію із закликом відновити Лук’янівський ринок, однак у КМДА пояснили, що не можуть фінансувати реконструкцію, оскільки об’єкт перебуває у приватній власності.

    Постійні російські удари позначилися не лише на інфраструктурі району, а й на місцевому ринку нерухомості. За даними аналітиків, протягом останнього року житло на Лук’янівці подешевшало приблизно на 22% у доларовому еквіваленті порівняно з іншими районами Шевченківського району. Однією з головних причин такого падіння експерти називають регулярні атаки на район та пов’язані з ними ризики для мешканців і потенційних покупців нерухомості.

  • У Києві офіційно подорожчав проїзд: скільки тепер коштують поїздки та що змінилося для пасажирів

    У Києві офіційно подорожчав проїзд: скільки тепер коштують поїздки та що змінилося для пасажирів

    Із 15 липня у Києві офіційно набули чинності нові тарифи на проїзд у громадському транспорті. Вартість разової поїздки в комунальному транспорті столиці зросла з 8 до 30 гривень, а проїзд у маршрутних таксі подорожчав до 25 гривень. Разом із новими тарифами запроваджено систему знижок для постійних пасажирів, оновлено правила користування проїзними квитками та збільшено штрафи за безквитковий проїзд.

    Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації, відтепер разова поїздка у метро, автобусах, тролейбусах та трамваях коштує 30 гривень. Водночас міська влада залишила можливість економити тим, хто регулярно користується громадським транспортом. Для власників транспортних карток діятиме прогресивна система знижок: що більшу кількість поїздок пасажир придбає під час поповнення картки, то меншою буде вартість кожної поїздки. Максимальна знижка передбачає ціну 25 гривень за одну поїздку при одночасній купівлі 50 поїздок.

    Окрім цього, встановлено нову вартість безлімітних проїзних. Місячний квиток, який дозволяє необмежено користуватися всіма видами комунального транспорту столиці, тепер коштує 3656 гривень.

    Для туристів і гостей міста запровадили нові безлімітні квитки з різним терміном дії. Проїзний на 24 години коштуватиме 375 гривень, на 48 годин — 563 гривні, а на 72 години — 750 гривень.

    Ще однією новацією стане пересадковий квиток, який почне діяти з 1 серпня. Його вартість становитиме 60 гривень. Такий квиток дозволить протягом 90 хвилин необмежено пересідати між метро та наземним комунальним транспортом без необхідності повторної оплати.

    У КМДА також наголосили, що пасажири не втратять раніше придбані поїздки. Квитки, куплені за старим тарифом у 8 гривень, залишатимуться чинними до 14 вересня 2026 року. Після цієї дати невикористані поїздки автоматично переведуть у грошовий еквівалент і зарахують на транспортну картку.

    Міська влада пояснює необхідність такого різкого підвищення тарифів суттєвим зростанням витрат на утримання транспортної системи. Серед основних причин називають подорожчання електроенергії, пального, запасних частин, матеріалів і технічного обслуговування. Крім того, щороку з міського бюджету на компенсацію роботи громадського транспорту спрямовується близько 12 мільярдів гривень.

    За розрахунками КМДА, економічно обґрунтована вартість однієї поїздки у 2026 році мала б становити 64,60 гривні у метро та 44,14 гривні в наземному транспорті. Водночас ухвалене підвищення, як зазначають у міській адміністрації, дозволяє лише частково компенсувати реальні витрати.

    Зміни торкнулися і приватних перевізників. За словами керівника Асоціації перевізників Києва та Київської області Ігоря Мойсеєнка, більшість маршруток також підвищили вартість проїзду до 25 гривень.

    Перевізники пояснюють це одразу кількома причинами. Насамперед вони говорять про гострий дефіцит водіїв, який загострився після зміни правил бронювання працівників із 1 червня. За їхніми словами, багато водіїв не бажають працювати на маршрутах, що проходять через блокпости. Додатковий тиск створює зростання вартості запасних частин, мастильних матеріалів та інших комплектуючих, ціни на які безпосередньо залежать від курсу долара. Також представники галузі зазначають, що через багаторічне стримування тарифів довелося вдатися до одноразового значного підвищення замість поступового щорічного коригування.

    Попри зміну вартості проїзду, система соціальних пільг залишається незмінною. У КМДА запевнили, що всі категорії громадян, які раніше мали право на безкоштовний або пільговий проїзд, і надалі користуватимуться цими пільгами за рахунок міського бюджету.

    Безкоштовний або пільговий проїзд зберігається для ветеранів війни та учасників бойових дій, осіб з інвалідністю, пенсіонерів за віком, які користуються “Карткою киянина”, студентів, школярів, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС першої та другої категорій, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також членів багатодітних сімей. Для студентів, як і раніше, діятиме 50-відсоткова знижка на місячні проїзні, а школярі зможуть безкоштовно користуватися транспортом протягом навчального року.

    Одночасно зі зростанням вартості проїзду автоматично збільшився й штраф за безквитковий проїзд. Відповідно до чинних правил він становить двадцятикратний розмір вартості разового квитка. Таким чином із 15 липня “зайцям” доведеться сплачувати вже 600 гривень замість попередньої суми.

    Питання підвищення тарифів викликало активне обговорення серед жителів столиці ще кілька місяців тому. Проєкт рішення КМДА оприлюднила 18 травня, після чого менш ніж за добу електронна петиція із закликом скасувати підвищення набрала необхідні для розгляду шість тисяч підписів. Водночас міська влада не підтримала цю пропозицію.

    Крім того, Київська міська рада профспілок зверталася до столичної адміністрації із проханням відкласти підвищення тарифів на пів року та запровадити його поетапно, спочатку піднявши вартість проїзду до 20 гривень. Проте ці пропозиції також не були враховані, і нові тарифи набули чинності відповідно до раніше затвердженого графіка.

  • Проїзд у київських маршрутках дорожчає: скільки доведеться платити вже з 15 липня

    Проїзд у київських маршрутках дорожчає: скільки доведеться платити вже з 15 липня

    Із 15 липня мешканців столиці чекає чергове подорожчання проїзду в громадському транспорті. Вартість поїздки у приватних маршрутках Києва зросте до 25 гривень, тоді як у комунальному транспорті – метро, автобусах, тролейбусах, трамваях і фунікулері – тариф становитиме вже 30 гривень. Перевізники пояснюють рішення критичним дефіцитом водіїв, зростанням витрат на обслуговування транспорту та багаторічним стримуванням тарифів.

    Про це повідомив керівник Громадської спілки “Асоціація перевізників Києва та Київщини” Ігор Мойсеєнко.

    За його словами, новий тариф у розмірі 25 гривень почне діяти вже з 15 липня практично на всіх столичних маршрутках. Відповідні повідомлення про підвищення вартості проїзду перевізники ще минулого тижня направили до Київської міської державної адміністрації.

    Мойсеєнко також уточнив, що одночасно набуде чинності й новий тариф у комунальному транспорті столиці. Згідно з рішенням міської влади, поїздка у транспорті “Київпастрансу” коштуватиме 30 гривень.

    Представники перевізників пояснюють, що перегляд вартості проїзду став вимушеним кроком через різке зростання витрат на забезпечення роботи маршрутної мережі. Однією з найбільших проблем вони називають гострий кадровий дефіцит.

    За словами Ігоря Мойсеєнка, сьогодні майже не залишилося маршрутів, де не відчувався б брак водіїв. Ситуація ще більше загострилася після 1 червня, коли набули чинності зміни до законодавства, які значно ускладнили процедуру бронювання водіїв від мобілізації.

    Крім того, частина працівників відмовляється виходити на роботу через побоювання перетинати блокпости дорогою до місця роботи. Це призводить до скорочення кількості водіїв на маршрутах та ускладнює забезпечення стабільної роботи громадського транспорту.

    Ще одним фактором, який вплинув на рішення про підвищення тарифів, стало зростання курсу долара. За словами перевізників, через це суттєво подорожчали запасні частини, витратні матеріали, мастила та технічне обслуговування автобусів. Відповідно, собівартість пасажирських перевезень значно зросла, а чинні тарифи вже не покривали реальні витрати підприємств.

    В Асоціації перевізників наголошують, що нинішнє різке підвищення є наслідком багаторічної відсутності поступового перегляду вартості проїзду. На думку Мойсеєнка, якби тарифи щороку збільшувалися лише на кілька гривень відповідно до економічної ситуації, нинішнє подорожчання не було б таким відчутним для пасажирів.

    За його словами, десятирічне стримування цін призвело до накопичення фінансових проблем у галузі. За цей час значно зросли ціни на пальне, запчастини, ремонтні роботи та оплату праці, тоді як вартість проїзду тривалий час залишалася практично незмінною.

    Водночас варто зазначити, що ще у травні, після появи інформації про можливе підвищення тарифів у Києві, представники Асоціації перевізників заявляли, що готові відмовитися від перегляду вартості проїзду за умови стабільних цін на пальне та валютному ринку. Однак, за їхніми словами, економічна ситуація змусила переглянути ці плани.

    Паралельно зі зміною тарифів у маршрутках із 15 липня набуває чинності рішення Київської міської влади про підвищення вартості проїзду в комунальному транспорті. Згідно з документом, який 10 липня підписав міський голова Віталій Кличко, одна поїздка у метро, автобусах, тролейбусах, трамваях та фунікулері коштуватиме 30 гривень.

    При цьому в КМДА повідомили, що всі поїздки, придбані до 14 липня включно за старим тарифом у 8 гривень, залишатимуться чинними до середини вересня. Також без змін збережуться всі передбачені законодавством пільги для окремих категорій пасажирів.

    Таким чином, із 15 липня жителі та гості столиці платитимуть за проїзд у маршрутках 25 гривень, а користування комунальним транспортом коштуватиме 30 гривень, що стане одним із найбільших одночасних переглядів транспортних тарифів у Києві за останні роки.