Наше джерело в ОП розповіло, що Офіс Президента погодив з МВФ приватизацію понад 2700 підприємств і заводів в Україні до кінця 2025 року. Кабмін уже формує умови тотального розпродажу державної власності в період війни, коли їхня ціна в десятки разів нижча за ринкову.
Так, “Велика приватизація”, яка мала розпочатися ще 2020 року, але їй завадила пандемія, все ж відбудеться. Тоді від розпродажу збиралися отримати 12 млрд грн (для розуміння: у першій половині 2008 року, коли за неофіційним завданням Кабміну група експертів провела експрес-оцінку з висновком, що на той момент можна було виручити за державні активи близько 80 млрд грн, або $16 млрд за тодішнім курсом).
Зараз же, у воєнний час, більший прибуток Україні взагалі не світить – державні активи відтоді в ціні не зросли, а тільки впали. А це не може не тішити західних партнерів, які в особі послів G7 і ЄС з радістю “допоможуть” Фонду держмайна України в пошуку інвесторів під приватизацію.
Повідомляється, що першими активами, які будуть виставлені на торги, стануть Одеський припортовий завод, Об’єднана гірничо-хімічна компанія і “Центренерго”. І в Україні, що воює, ціни на підприємства будуть вкрай низькими, зате в приватизації зможуть брати участь великі іноземні гравці, яким вкрай вигідне скуповування за викидними цінами.
Європейські фермери дедалі активніше протестують проти безмитного ввезення в ЄС української сільгосппродукції, повідомляє Terre-net.
Демонстрація в Болгарії, скидання українського зерна на кордоні з Польщею, мітинг за участю 900 тракторів у Брюсселі, а також гасло: “Ми хочемо допомогти, але не за будь-яку ціну” від румунських працівників сільського господарства стали останніми проявами цього гніву.
Профспілки сільгосппрацівників у Франції та Німеччині попереджають, що інтеграція України до європейської продовольчої галузі була б катастрофою і може призвести до повного зникнення сімейних фермерських господарств у Європі.
Як пояснює видання, великі орні землі роблять Україну великим експортером пшениці, кукурудзи та соняшнику. При цьому українська продукція в ЄС звільнена від митних зборів в ім’я європейської солідарності, але все ще далека від європейських стандартів, особливо щодо пестицидів.
Хоча поляки, румуни або болгари погодилися на те, щоб українське зерно проходило транзитом через їхню територію, вони вимагають гарантій, що воно постачатиметься на світовий ринок, а не використовуватиметься для зниження цін у Європі.
Як зазначає видання, європейська політика солідарності з Україною завдає шкоди фермерам ЄС, якщо раніше Україна експортувала до Євросоюзу 20 тис. тонн цукру на рік, то у 2023-2024 роках, за даними французьких виробників цукрових буряків, її обсяг може перевищити 700 тис. тонн.
Наприкінці січня Брюссель оголосив про механізм повторного введення митних зборів на “чутливі” продукти: птицю, яйця і цукор.
Виробники зерна негайно закликали до аналогічних заходів щодо пшениці, ячменю та кукурудзи, попередивши про ризик “розвалу спільного ринку”.
Україна продовжує отримувати підтримку від міжнародних партнерів у важливому економічному та політичному контексті. Згідно з повідомленням прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, уряд країни очікує отримати значну грошову допомогу від Європейського Союзу у 2024 році. Це дозволить Україні зберегти стабільність та підтримати економіку в умовах викликів та труднощів.
Фінансова допомога Європейського Союзу для України у 2024 році, як очікується, становитиме 16 мільярдів євро. Ідеться про програму Ukraine Facility, яка розрахована на чотири роки. Про це заявив 1 березня прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
За його словами, бюджет самої програми — 50 мільярдів євро.
“Це підтримка інвестицій, підтримка нашої економіки та нашого руху до членства в Євросоюзі. Цього року очікуємо отримати 16 мільярдів євро бюджетної допомоги від Європейського Союзу”, — сказав прем’єр.
Він також зазначив, що 1 березня уряд схвалить із Єврокомісією “Програму підтримки реформ і відновлення”. Угода передбачає, що загальний бюджет програми збільшиться до 374 мільйони євро.
“За рахунок цих коштів передбачається відновлення зруйнованих об’єктів інфраструктури, підтримка малих фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції, модернізація пунктів пропуску, суміжних із кордоном ЄС”, — ідеться в повідомленні Шмигаля.
Глава Кабміну також розповів про інші спільні проєкти з міжнародними партнерами.
“Сьогодні (1 березня, — ред), затвердимо та подамо на ратифікацію до Верховної Ради угоду зі Словенією про підтримку програми гуманітарного розмінування в Україні. Словенія надасть грант на суму понад 50 мільйонів гривень (1,5 мільйона євро), щоб допомогти нам швидше пройти процес такого розмінування”, — наголосив Денис Шмигаль.
1 лютого стало відомо, що лідери країн ЄС 1 лютого на спеціальному саміті в Брюсселі схвалили виділення Україні 50 мільярдів євро в межах програми Ukraine Facility. Програма розрахована на 2024—2027 роки.
5 лютого Рада ЄС і Європарламент попередньо домовилися, що створять новий інструмент для підтримки відновлення, реконструкції та модернізації України — Ukraine Facility. Документ має схвалити Європарламент на пленарній сесії, яка запланована на 26—29 лютого 2024 року.
Український прем’єр-міністр Денис Шмигаль раніше стверджував, що значну частину коштів, отриманих від Європейського Союзу, український уряд спрямує до бюджету, щоб профінансувати бюджетний дефіцит.
Протести польських фермерів довели, що українське зерно зовсім не потрібне в ЄС. Тому, розмірковує економіст Олексій Кущ, треба міняти нашу модель — а поки що нас із нашою агропродукцією посилають за звичним маршрутом, а Африку та Азію.
Ключова проблема у наших відносинах з Польщею полягає у тому, що наші політичні еліти не розуміють просту істину:
Сировинна, аграрна модель економіки України “не монтується” в ЄС.
Вона там нікому не потрібна, ба більше, для таких країн, як Польща, ця модель несе пряму економічну небезпеку, яка може призвести до суттєвої соціальної кризи в цілій низці європейських країн.
Понад тим, наші політичні еліти не тільки цього не розуміють і нічого не роблять для зміни сировинної економічної парадигми, але й намагаються всіма силами “переломити ситуацію”, примусивши поляків “полюбити нас такими, як є”.
Глибоко помиляються ті наші експерти, які постійно шукають якийсь “російській слід” у фермерському русі.
Класичний приклад помилковості цього погляду — нещодавнє інтерв’ю польського міністра МЗС Сікорського.
Блумберг опублікували статтю, в якій зазначили:
“Попередній уряд у Варшаві наклав заборону на імпорт українського зерна минулого року, щоб заспокоїти фермерів перед парламентськими виборами, які він остаточно програв у жовтні. Нинішня адміністрація залишила обмеження на місці, дозволяючи лише транзит до портів на Балтійському морі та в інші країни ЄС”.
Сікорський сказав, що зараз ситуація змінилася, і Україна знову може відправляти своє зерно через Чорне море, тоді як до заборони Польща була пунктом призначення для двох третин зерна, яке перетинало ЄС.
“Польські фермери не можуть нести тягар усієї солідарності ЄС з Україною”, – сказав Сікорський.
Те, що Україну “послали” в Чорне море, означає одне — нас послали на наші традиційні ринки збуту: в Азію і Африку.
Хочемо відкрити шлях до ЄС — мусимо змінитись: експортувати хоча б біопаливо замість кукурудзи, яку поляки висипають з вагонів на землю.
Про це повідомив глава “Нафтогазу” Олексій Чернишов.
Міністр енергетики раніше заявляв, що Україна близька до самозабезпечення газом у 2024 році.
Цією зимою Україна використовувала газ тільки власного видобутку.
“Перший день весни. Це значить, що ми з вами пройшли зиму повністю на українському газі! Історична подія. 10 років тому в це ніхто б не повірив. 2 роки тому, коли почалась повномасштабна війна, в це теж складно було повірити. Але ми це зробили і плануємо підтримувати тенденцію енергонезалежності України й надалі. Пишаюся та дякую українським газовикам, які зробили це можливим”, – написав він.
Насправді ця “історична подія” пояснюється просто.
Після 24 лютого 2022 року Україна втратила великі території, де жили сотні тисяч і мільйони людей, а також енергоємні виробництва. Також енергоємне виробництво різко скоротилося і на підконтрольній території. Тобто, відбулося обвальне падіння споживання газу.
Але при цьому Україна зберегла контроль над майже всіма родовищами газу (а найбільші з них розташовані в Харківській і Полтавській областях).
Це і дозволило повністю закрити потреби власним газом.
З березня значно менша кількість внутрішньо переміщених осіб буде отримувати підтримку від держави. У фокусі будуть найбільш вразливі та малозабезпечені категорії. Натомість пенсіонери отримають невелике зростання пенсій за рахунок індексації та підвищення мінімальної зарплати.
Крім того, у фокусі уваги будуть нові фінансові транші від союзників, польська блокада кордонів та старт вступної кампанії-2024.
Виплати для ВПО
З 1 березня в Україні набувають чинності нові правила виплат для внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Тепер право на них матимуть найвразливіші категорії населення. В уряді це пояснили економією та тиском західних партнерів, які дофінансовують дефіцит українського бюджету.
“Найвразливіші мають продовжити отримувати виплати, а ті, хто уже, до прикладу, адаптувалися, чи отримали житло, чи мають роботу високооплачувану… підходи мають бути більш справедливі”, — пояснювала міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук.
За її даними, в Україні приблизно 4,9 мільйона людей, які вважаються внутрішніми переселенцями. З них 2,5 мільйона щомісяця отримують виплати.
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
Планується, що у 2024 році гроші на допомогу для ВПО становитимуть 57 мільярдів гривень, це на 15 млрд менше ніж в 2023-му.
Що зміниться?
Певні категорії ВПО втратять право на виплати від держави. Серед них:
Пенсіонери, які отримують щомісячну пенсію понад 9444 гривні
Переселенці, середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім’ї яких перевищує 9444 гривні
Сім’ї, які мають власне житло або автомобіль, іноземну валюту, великий депозит у банку (понад 100 тис. гривень) на неокупованій території та не в зоні бойових дій.
Допомогу автоматично протягом наступних шести місяців зможуть отримувати:
Пенсіонери, розмір пенсії яких менший за 9 444 грн
Люди з інвалідністю I чи II групи, діти з інвалідністю до 18 років та тяжкохворі діти
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування до 23-го віку, а також батьки-вихователі та прийомні батьки.
Іншим категоріям доведеться заново подавати заявку на отримання виплат з 1 березня. Право на це матимуть такі категорії:
Діти, які прибули в нову громаду без супроводу законного представника
Вагітні жінки після 30-го тижня вагітності
Люди, які втратили працездатність та не мають права на пенсію чи соцдопомогу, якщо сукупний дохід на одну особу в такій сім’ї не перевищує 9 444 грн
Працездатні люди, які не працюють і доглядають за дитиною до 14 років
Родини, де виховується троє і більше дітей до 18 років, якщо всі діти живуть в сім’ї, а родина проживає на території, де ведуться чи можливі бойові дії;
Родини з умовно безпечних регіонів України, якщо в їхніх населених пунктах немає можливості віддати дитину до дитсадка, а навчання в школі відбувається онлайн або в змішаному форматі.
Виплати після подання заяви призначатимуть ще на шість місяців. Заяву можна подати також в березні.
Розмір державної допомоги для ВПО не зміниться – 2 тис. гривень, для осіб з інвалідністю та дітей – 3 тис. гривень.
Пенсії зростуть
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
Передусім зростання стосуватиметься мінімальних пенсій, оскільки цього року виріс прожитковий мінімум з 2093 гривень до 2361 гривні. Перерахунок відбудеться автоматично.
Крім того, Мінсоцполітики обіцяє індексацію пенсій з весни приблизно на 8%. В середньому пенсія зросте на 322 грн, а її середній показник становитиме 5717 грн, заявила міністр соціальної політики Оксана Жолнович.
“У громадян, які отримують найменші пенсії – через брак страхового або трудового стажу, або через невеликі відрахування під час трудової діяльності – мінімальна пенсія зросте на 364 грн… і становитиме 2725 грн. А найбільша пенсія зросте одразу на 3000, і це буде 23 610 грн”, – додала міністр.
Гроші від МВФ та ЄС
Зважаючи, що цього року фінансування від партнерів пробуксовує, зокрема, Конгрес США досі не зміг ухвалити фіндопомогу Україні, особливо довгоочікуваними є новини про транші, які до України таки надійдуть.
Загалом, у березні, за оптимістичним сценарієм, Україна може розраховувати майже на 9 млрд доларів допомоги від союзників.
У цю суму входить транш на 890 млн доларів від МВФ, 1,8 млрд від Японії, транш від Євросоюзу на 4,9 млрд. Ще 1,4 млрд кредиту Україна може отримати від Світового банку.
Минулого року Україна отримала зовнішнього фінансування від союзників на 42,6 млрд доларів. Цього року уряд розраховує залучити близько 37 млрд доларів.
Це гроші, які дозволяють перекрити дефіцит бюджету, що утворився через війну. Адже фактично все, що Україна заробляє сама, йде на фінансування військових витрат країни.
Польська блокада триватиме
Очікується, що у березні блокада українських кордонів Польщею не лише не припиниться, але й посилиться.
З березня до акцій фермерів, які цілий лютий блокують кордон та влаштовують акції з розсипанням українського зерна та навіть перешкоджанням руху потягів і пасажирських автобусів, приєднаються польські перевізники.
Вони взяли невелику перерву в середині січня після протестів, що тривали з 1 листопада 2023 року, але з 1 березня планують відновити протест.
Голова об’єднання “Транспорт і логістика Польщі” Мацей Вронський, зазначив, що перевізники чекали на проєкт закону, який мав би зробити жорсткішою перевірку українських перевізників у Польщі, але цього не було зроблено.
Перевізникам не подобається, що українські водії отримали певні послаблення для роботи в межах ЄС в рамках підтримки України під час війни.
Вступна кампанія
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
У березні розпочнеться вступна кампанія-2024. Зокрема, 14 березня абітурієнти зможуть почати реєстрацію на сесію Національного мультипредметного тесту (НМТ).
Обов’язковими для складання будуть три предмети – українська мова, математика та історія України.
Четвертий предмет можна обрати самостійно – українська література, географія, фізика, хімія, біологія, іноземна мова (англійська, французька, німецька, іспанська).
Реєстрація на тестування триватиме з 14 березня до 11 квітня. До 15 квітня можна буде внести зміни в реєстраційних даних.
Саме тестування пройде в травні-червні під час основної сесії, але буде можливість скласти додаткову сесію в липні.
Так, через польську блокаду українського кордону автогаз може подорожчати на 3 гривні за літр (його постачальникам доводиться об’їжджати польську ділянку кордону через Словаччину або Румунію), причому, ціни вже підвищуються як на роздрібному ринку, так і на оптовому.
Ціни на дизель також поповзли вгору – на найбільших заправках України вартість палива марки “Євро” підвищилися на 0,2% до 54,56 гривні за літр.
Експерти зазначають, що найближчим часом піднімуться і ціни на бензин, прогнозоване подорожчання – 2 гривні. Причина – зростання ціни на нафту на світовому ринку. “Якщо ситуація у світі не зміниться, то на дві гривні ціна за літр бензину в найближчі два-три тижні може зрости. В останні два тижні на внутрішньому ринку спостерігається планомірне підвищення цін на пальне в мережах економ-сегмента. Ми ж усе купуємо за імпортом, за світовими цінами, і, відповідно, закупівельна вартість почала зростати”, – зазначає директор консалтингової компанії “А-95” Сергій Куюн.
Утім, ситуація ускладнюється не тільки підйомом цін на нафту у світі, а й тим, що ЗС РФ постійно завдають ударів по складах і місцях зберігання ПММ (наприклад, на початку лютого було завдано удару по нафтобазі в Харкові, де зберігалося майже 4000 тонн палива). При цьому проблеми з дефіцитом/подорожчанням палива “вистрілять” уже навесні, коли постане питання початку посівної кампанії в Україні.
Зеленський анонсував програму українського кешбеку – за купівлю вітчизняних товарів повертатимуть частину грошей, – Forbes
Вже цього року в Україні має запрацювати програма національного кешбеку «Купуй українське». За нею громадяни України зможуть отримувати частину коштів, витрачених на товари українських виробників.
Ключові факти:
?Держава має зробити все можливе, щоби якомога українських підприємств могли зберегти і масштабувати свою роботу.
?«За купівлю визначених типів товарів і послуг, вироблених в Україні, громадяни України зможуть отримати повернення частині коштів на спеціальну карту.
?Наразі розробляються технічні та фінансові параметри програми, щоби вона запустилась вже цього року.
?Уряд уже ухвалив постанову про популяризацію товарів українського виробництва, зокрема бренд «Зроблено в Україні».
?З яких джерел держава планує брати кошти на виплати кешбеку ані президент, ані премʼєр не уточнили.
“Збільшення споживання вітчизняної продукції має допомогти подолати наслідки війни, відновитися та бути конкурентоздатними у світі” – сказав премʼєр Денис Шмигаль.
Наше джерело в ОП розповіло, що законопроєкт про мобілізацію заганяє економіку в тінь, українці стали запасатися готівкою, при цьому почали ховати ділову активність.
Офіс Президента вже не приховує трек із тотальною мобілізацією для українців, який почнеться з ухваленням нового законопроєкту. При цьому Арахамія чесно пояснив для чого потрібно більше людей, щоб замінити поставки техніки зі США.
Через два роки після початку війни найнагальнішим і політично складним завданням для Києва стала мобілізація. Українці більше не поспішають до військкоматів, багато хто з них ховається по домівках або намагається отримати звільнення за допомогою хабара.
Воєначальники скаржаться на маленьку армію, яка складається зі змучених і поранених солдатів. Їх недостатньо для наступу і ледь вистачає, щоб утримати позиції. Новобранців мало, вони погано підготовлені і найчастіше занадто старі для служби.
Для поповнення особового складу та його ротації уряд намагається знайти баланс між примусом і переконанням. Новий законопроєкт щодо розширення мобілізації викликав шквал критики і поки що перебуває на розгляді.
Згідно з опитуванням Центру Разумкова, у січні 2024 року частка тих, хто вважає, що ситуація зміниться на краще протягом наступних трьох місяців, знизилася до майже 7%, що майже вдвічі менше, ніж у лютому-березні 2023 року, коли про віру в поліпшення говорили 13% опитаних. При цьому частка тих, хто вірить у зміни на гірше зросла з 23% на початку 2023 року до 33% у січні 2024 року.
Такий песимізм виник не на порожньому місці. По-перше, війна затягнулася. І це завдає величезної шкоди українській економіці. Зруйновано підприємства, інфраструктуру, порушено логістичні ланцюжки. Війна створює велику економічну невизначеність. Бізнес не знає, що буде завтра, тому не інвестує в розвиток. Це гальмує зростання економіки.
Війна призводить до погіршення соціальних умов. Зростає бідність, збільшується кількість людей, які потребують допомоги. Усе могло бути ще гірше, але через війну з України виїхало близько 10 млн осіб, турбота про них лягла на плечі інших держав. Але це означає, що Україна втрачає робочу силу і споживачів. Ще одна причина песимізму – безперервна корупція. Вона підриває довіру народу до влади. І вишенька на торті – невизначеність із фінансовою допомогою від США, а це життєво важливо для українського бюджету.
Щоб підбадьорити економічні очікування українців, уряду необхідно підтримати бізнес, щоб він міг створювати нові робочі місця та інвестувати в розвиток. І не кидати напризволяще людей, які постраждали від війни, щоб вони могли повернутися до нормального життя.
