Позначка: економіка

  • Близько 2 млн українських біженців можуть залишитися за кордоном

    Близько 2 млн українських біженців можуть залишитися за кордоном

    На кінець січня 2024 року за кордоном через війну перебуває 4,9 млн українців. Від 1,4 до 2,3 млн осіб можуть залишитися за межами України. Про це повідомляє Центр економічної стратегії.

    “На кінець січня 2024 року за кордоном через війну перебуває 4,9 млн українців. Переважна більшість біженців – це жінки (найбільша частка – жінок у віці 35-44 років – 13%) та діти”, – ідеться в повідомленні.

    Станом на січень 2024 року, найбільша частка українських біженців у Європі перебуває в Німеччині (30%) та Польщі (22%). Поза країнами Європи, найбільшими країнами за кількістю прийнятих від початку воєнного конфлікту українців є США (280 тис. осіб), Велика Британія (253,2 тис.) і Канада (210,2 тис.).

    Зазначається, що багато країн поступово скорочують витрати на біженців і роблять умови для них більш жорсткими, ніж на початку бойових дій на території України.

    За розрахунками ЦЕС, за межами України за різними сценаріями можуть залишитися від 1,4 млн до 2,3 млн українців.

  • Подорожчання пального буде серйозним ударом по фермерах

    Подорожчання пального буде серйозним ударом по фермерах

    В Україні майбутнє підвищення акцизу на паливо призведе до подорожчання всіх категорій пального на 7-10 гривень за літр. І перед посівною це буде серйозним ударом по фермерах (українським аграріям і так не вистачає обігових коштів на фінансування посівної, а також людей через масову мобілізацію).

    Так, за словами аналітика консалтингової компанії “Нафторинок” Олександра Сіренка, минулого тижня мережі АЗС у регіонах продовжили підвищувати ціни. На станціях Shell ціна бензину А-95 зросла на 0,50 грн/л у деяких регіонах, ціна дизпалива – на 0,30-0,50 грн/л.

    Раніше експерти вже прогнозували зростання дефіциту палива в Україні. Причини називалися різні: від проблем із блокадою поляками українського кордону (постачальникам пального доводиться об’їжджати польську ділянку кордону через Словаччину або Румунію) і зростання цін на нафту на світовому ринку до ударів ЗС РФ по складах і місцях зберігання ПММ.

    У підсумку тим, у кого є вільні кошти і можливості, можна лише порадити вже зараз запасатися паливом про запас.

  • ЄС вже у липні хоче передати Україні прибутки від заморожених російських активів

    ЄС вже у липні хоче передати Україні прибутки від заморожених російських активів

    Єврокомісія хоче прискорити передання Україні прибутку, отриманого від заморожених російських активів, і переспрямувати його на закупівлю зброї, а не на післявоєнне відновлення.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на поки що не опублікований проєкт рішення.

    Якщо рішення буде схвалено найближчим часом, то перший транш може бути спрямовано в липні. Загалом цього року може бути виділено 2-3 млрд євро. А до 2027 – під 20 млрд.

    Президент ЄК Урсула фон дер Ляєн закликала спрямувати кошти на військову підтримку, що може зіткнутися з опором низки країн, пише FT. Зокрема, Угорщини.

    Брюссель пропонує привласнити 97% чистого прибутку, отриманого від заморожених російських активів в інвестфонді Euroclear, і передати їх до бюджету ЄС. Потім гроші будуть виплачуватися щокварталу або двічі на рік і “можуть бути використані на благо України відповідно до різних домовленостей”.

    План ЄС не матиме зворотної сили, і майже 4 млрд євро вже накопиченого прибутку залишаться у Euroclear, переважно для покриття судових витрат унаслідок судових розглядів із Росією, яка завалила фонд позовами.

  • Навіть за умови отримання зовнішньої допомоги S&P прогнозує девальвацію гривні аж до 49,32 грн/$

    Навіть за умови отримання зовнішньої допомоги S&P прогнозує девальвацію гривні аж до 49,32 грн/$

    Міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings прогнозує гривні за підсумками 2024 року девальвацію курсу щодо долара на 8% – до 41,02 грн/$. Він вказаний, як прогнозний в останньому звіті агентства по Україні.

    S&P вважає, що курс гривня/долар знижуватиметься щорічно щонайменше в найближчі чотири роки:

    – 2024 рік – 41,02 грн/$;

    – 2025 рік – 43,89 грн/$;

    – 2026 рік – 46,53 грн/$;

    – 2027 рік – 49,32 грн/$.

    Прогнозуючи девальвацію гривні, аналітики S&P зазначають, що розраховують на отримання Україною до 2027 року міжнародної допомоги на загальну суму $122 млрд, з урахуванням уже освоєних $43 млрд у 2023-му і очікуваних у 2024-му $38 млрд.

    “Хоча ми припускаємо, що міжнародна підтримка України залишиться сильною, ми відзначаємо ризики для її стійкого потоку. Внутрішньополітична напруженість у США застопорила схвалення Конгресом військової та фінансової допомоги Україні цього року. Український уряд розраховує отримати $38 млрд від усіх донорів у 2024 році, зокрема близько $8 млрд грантів від США. Наш базовий сценарій передбачає повне освоєння цих коштів цього року. Проте в разі нестачі фінансування з боку США ми вважаємо, що наслідки можуть бути керованими, оскільки дефіцит може бути покритий за рахунок інших донорів і внутрішніх запозичень. Однак після 2024 року існує ризик того, що зовнішня підтримка України може бути меншою через напружений графік виборів у ключових країнах-донорах і можливість того, що деякі уряди вважатимуть вартість надання подальшої підтримки Україні занадто високою”, – йдеться у висновку S&P Global Ratings.

  • Передовий шлях до економічної стійкості України: роль платформи “Зроблено в Україні” у часи війни

    Передовий шлях до економічної стійкості України: роль платформи “Зроблено в Україні” у часи війни

    В кінці січня стартувала Всеукраїнська економічна платформа “Зроблено в Україні” за указом президента. Створення цієї платформи є важливим кроком у забезпеченні економічної стійкості країни в умовах війни, коли потрібно використовувати внутрішні резерви.

    Мета платформи полягає в тому, щоб об’єднати зусилля державних органів, бізнесу, іноземних інвесторів, а також громадських об’єднань для знаходження спільних рішень. Це дозволить виявити внутрішні потенціали економіки та працювати над розв’язанням проблем, спричинених тривалою війною.

    У цьому контексті реалізація ідеї платформи передбачає створення як цифрових, так і фізичних просторів для спрощення комунікації між стейкхолдерами та розроблення спеціалізованих сервісів. Це допоможе вирішувати різноманітні завдання ефективніше та швидше.

    “Зроблено в Україні” повинна стати постійно діючим органом, що консультує уряд та бізнес. Її завдання включає в себе відновлення бізнес-зв’язків, підтримку вітчизняних виробників та їхню локалізацію, а також просування українських товарів на світових ринках.

    У зв’язку з гострою необхідністю вирішення ряду проблем українського бізнесу під час воєнного стану, була сформульована місія платформи “Зроблено в Україні”, яка включає в себе наступне:

    1. Забезпечення практичної реалізації права на підприємницьку діяльність в умовах воєнного конфлікту.
    2. Лобіювання інтересів вітчизняних виробників у створенні сприятливого та безпечного середовища для виробничої діяльності.
    3. Створення прозорого та необтяжливого механізму постійної комунікації та координації взаємодії державних органів влади з суб’єктами господарювання, включаючи представників релокованих підприємств, об’єднання підприємців, секторальні асоціації та іноземних інвесторів.

    Одночасно з цим, щоб забезпечити збереження та розвиток підприємницького потенціалу у часи війни і після, платформа буде адаптувати найкращий міжнародний досвід активізації підприємницької активності в кризові періоди.

    Оскільки промисловість відіграє ключову роль у забезпеченні економічної стійкості країни, особлива увага платформи буде приділятися просуванню промислової адженди в Україні, зокрема захисту вітчизняного виробничого потенціалу під час тривалого впливу воєнних викликів. Для цього будуть застосовані такі підходи:

    1. Формування секторальних платформ для обговорення та вирішення спільних проблем, враховуючи особливості секторальних економік.
    2. Створення постійно діючих робочих груп для аналізу актуальних проблем промисловості та розробки шляхів їх вирішення.
    3. Спільне вивчення та впровадження інструментів відновлення та стимулювання ділової активності українських виробників.

    Крім того, платформа буде надавати підтримку у вирішенні енергетичних проблем промисловості, включаючи розвиток альтернативних джерел енергії та енергоефективних технологій, що є критичними для вуглезалежних підприємств. Таким чином, платформа “Зроблено в Україні” планує активно впроваджувати стратегії, спрямовані на підтримку та розвиток промислового сектору, забезпечуючи економічну стійкість та конкурентоспроможність країни.

    Отже, результати функціонування платформи “Зроблено в Україні” можуть бути визначені наступними практичними досягненнями:

    1. Пошук бізнес-партнерів та встановлення бізнес-зв’язків для збільшення локалізації виробничої діяльності.
    2. Розроблення актуальних галузевих бізнес-кейсів для допомоги вирішенню проблем, пов’язаних зі зміною регіональних чинників промислового розвитку та необхідністю трансформації енергетичного сектору.
    3. Створення нових програм підтримки виробників та планів розвитку переробної промисловості, сприяння доступу до фінансування та консультаційних послуг.

    Додатковою метою платформи є сприяння отриманню доступу до міжнародної грантової підтримки для мікропідприємств та малих підприємств, а також просування українських товарів на світових ринках, зокрема в Європі.

    Ефективність роботи платформи залежить від універсальності її структури, яка має бути спрямована на формування екосистеми, де рішення та консультації надаються на галузевих майданчиках, структурованих за видами економічної діяльності та регіонами. Серед пріоритетних напрямків діяльності платформи є надання консультаційних послуг з питань ділового адміністрування та експертиза нормативно-правового середовища.

    Наголошується, що запропоновані напрямки та структурні елементи платформи піддаються постійному перегляду та розширенню з урахуванням змін безпекових та економічних умов. Таким чином, платформа “Зроблено в Україні” може стати гнучким інструментом, спрямованим на захист національних економічних інтересів та формування внутрішніх резервів економічної стійкості країни, з особливим акцентом на малих і середніх підприємствах.

  • Республіканці хочуть замінити допомогу Україні на кредитні позики

    Республіканці хочуть замінити допомогу Україні на кредитні позики

    Республіканці хочуть, щоб економічна допомога Україні йшла не безоплатно, як зараз, а як кредит.

    Такий законопроект, за даними телеканалу NBC, зараз розробляють представники республіканської більшості Палати представників і частина сенаторів.

    Стверджується, що серед лобістів цієї ініціативи – спікер Майк Джонсон. Вона передбачає переведення всієї невійськової допомоги на кредитну основу, заставою для якої можуть служити російські активи, конфісковані урядом США.

    Чиновники, близькі до Білого дому, поставилися до ідеї скептично.

    Вони заявили виданню, що “якась допомога краще, ніж відсутність допомоги, але це не ідеальний спосіб допомогти”.

    “Прохання до країни взяти на себе борги в десятки мільйонів доларів, які вона не може дозволити собі погасити, – це рецепт значного тягаря, що завдасть шкоди Україні в довгостроковій перспективі і може призвести до економічної кризи в майбутньому”, – заявило джерело.

    При цьому плани поки що перебувають на попередній стадії і “далекі від повної реалізації”, повідомили NBC News три джерела, знайомі з процесом.

    Зазначимо, що в США зберігається, за оцінками американських ЗМІ, від 40 до 60 мільярдів доларів заморожених російських активів. Тобто, якщо розглянуту модель буде прийнято, то приблизно цією сумою і обмежиться майбутня економічна допомога Вашингтона.

  • Блокада українського кордону завдає економічної шкоди на мільярди гривень щомісяця

    Блокада українського кордону завдає економічної шкоди на мільярди гривень щомісяця

    Наше джерело в ОП розповіло, що Офіс Президента не може розв’язати проблему з блокадою українського кордону з боку Польщі та інших країн, яка завдає Україні економічної шкоди щомісяця у 8-12 млрд гривень. У довгостроковій перспективі це загрожує Україні зростанням дефіциту бюджету, який і так на 50% залежить від західної допомоги. Зеленський не може розв’язати проблему, не дивлячись на публічну дипломатію і готовність піти на великі поступки для Варшави, але наші сусіди використовують Україну тільки у своїх особистих цілях та інтересах.

    Зернова війна увійде в історію відносин між Україною та Польщею, коли наш найближчий союзник став головним економічним ворогом, причому питання не стоїть у великих грошах або пільгах. Офіс Президента не зміг запобігти цьому конфлікту і тепер будь-який з варіантів поганий для України, він або сварить наші країни між собою або влада кидає своїх фермерів.

  • CBAM: Як новий податок ЄС може пошкодити українську економіку

    CBAM: Як новий податок ЄС може пошкодити українську економіку

    Україна стоїть перед серйозним економічним викликом у 2026 році з моменту введення в дію Механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM). Металургійні підприємства України нині більше ніж будь-коли потребують європейських покупців.

    Згідно зі статтею Politico під назвою «The EU’s carbon tax may devastate a country it is trying to keep alive: Ukraine», авторства Federica Di Sario, європейський CBAM у 2026 році може коштувати українським компаніям мільйони, якщо не будуть вжиті невідкладні заходи.

    Європейська політика нині знаходиться в протиріччі щодо України. З одного боку, ЄС обіцяє фінансувати військові зусилля України, але з іншого – просуває новий закон, який може серйозно пошкодити її економіку.

    Цей закон передбачає введення податку на викиди вуглецю на імпортовану продукцію, зокрема залізо та сталь. Це означає, що європейські компанії будуть змушені платити додаткову надбавку за товари, що походять з країн з менш строгими екологічними стандартами.

    Ця міра призначена захистити конкурентоспроможність європейських виробників, які вже несуть великі витрати на дотримання кліматичних стандартів. Проте для України це може стати серйозним ударом, оскільки вона сильно залежить від експорту металургійної продукції до ЄС.

    З врахуванням обмеження чорноморських торговельних маршрутів через військову небезпеку, Україна стала ще більш залежною від європейського ринку. Тепер, з введенням CBAM, українська економіка стоїть перед серйозним викликом.

    За словами експертів, Україна може зазнати втрат у мільярди доларів через цей податок. Хоча є можливість виключення для виняткових обставин, таких як війна, але Брюссель ще не визначився стосовно надання Україні такого виключення.

    Українські чиновники вже заявляють про готовність відповідати європейським екологічним стандартам, але час на переговори обмежений, і дії потрібно приймати швидко.

    Таким чином, введення CBAM може призвести до серйозних економічних труднощів для України, що може суттєво вплинути на її металургійну промисловість та економіку в цілому.

    У 2026 році українська економіка відчує серйозні втрати через початок дії Системи коригування вуглецевих викидів (CBAM), що призведе до скорочення експорту сталі та чавуну до Європейського Союзу.

    Українські металургійні компанії втратили доступ до Чорного моря через російську морську блокаду, тому вони змушені були перенаправити свою продукцію суходолом до європейських країн. Як результат, ЄС став основним споживачем української сталі та чавуну, навіть при тому, що загальний обсяг експорту до блоку зменшився.

    Директор GMK Center, Станіслав Зінченко, підкреслив, що залежність українських компаній від європейського ринку зросла майже вдвічі порівняно з попереднім періодом.

    Український експорт сталі до ЄС зменшився з початком війни, але українські підприємства стали ще більш залежними від покупців з Європи. За оцінками Зінченка, наразі близько 85% експорту чавуну і сталі з України йде до ЄС, що є значним зростанням порівняно з попередніми 45%.

    Запровадження CBAM в ЄС призведе до значного зменшення експорту українських металургійних товарів. Якщо податок на викиди вуглецю діяв би зараз, це призвело б до втрат у розмірі мільярдів доларів для українських компаній.

    ЄС розглядає можливість винятку для України у зв’язку з форс-мажорними обставинами, проте це питання залишається відкритим. Україна намагається пристосуватися до стандартів ЄС щодо викидів вуглецю до 2026 року, але цей процес може зайняти багато часу.

    Українські виробники вбачають необхідність реформ у власній галузі, щоб відповідати стандартам ЄС, але вони також сподіваються на підтримку та розуміння з боку Європейського Союзу.

  • Влада розглядає можливості наповнення дербюджету

    Влада розглядає можливості наповнення дербюджету

    В умовах значного зменшення економічної допомоги західних партнерів кабмін шукає додаткові джерела наповнення державного бюджету. Ще влітку минулого року з’явилася інформація, що уряд готує законопроєкт про збільшення військового податку до 4,5% у 2024-му та спрямування 50% надходжень від військового збору виключно на потреби ЗСУ на час дії правового режиму воєнного стану в Україні.

    Передумови для такого кроку в української влади є – фінансовий потік із Заходу почав вичерпуватися, і владі доводиться шукати гроші будь-якими способами. Зазначимо, що тільки для фінансування ЗСУ Україні додатково знадобиться близько 400 млрд грн. І щоб зібрати ці кошти знадобляться радикальні податкові зміни. Може йтися про підвищення ставок основних податків: ПДВ і податку на доходи. Тобто, для покриття потреби в розмірі понад 400 млрд грн владі необхідно підвищити ставки ПДВ і військового збору приблизно на 6-7%.

    До речі, вже відомо і про “першу ластівку” прийдешніх податків – за словами голови комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцева, Кабмін готує законопроєкт про військовий збір для приватних підприємців, щоб забезпечити додаткові надходження до бюджету. Нардеп зазначає, що уряд підготував комплекс пропозицій, завдяки яким планується поповнити бюджет на 44 млрд грн, а відповідний законопроєкт очікують уже цього місяця.

    Щоб закрити “дірку” в держбюджеті, доведеться не тільки підвищувати військовий податок, а й збільшувати акцизні збори, запроваджувати щомісячну сплату авансових внесків з податку на прибуток для АЗС тощо. Причому, зміни у сплаті військового збору стосуватимуться юридичних осіб платників податку на прибуток підприємств і платників єдиного податку III і IV груп, а також фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку I, II, III і IV груп.

    Крім того, додатковий військовий збір братимуть із покупців банківських металів у банків і легкових автомобілів, що підлягають першій державній реєстрації в Україні, продавців нерухомості, роздрібних продавців ювелірними виробами із золота, платини і дорогоцінного каміння, а також операторів стільникового зв’язку, що надають будь-які послуги мобільного зв’язку. Пропозиції також передбачають приведення акцизного податку на паливо у відповідність до мінімальних стандартів ЄС, запровадження акцизного податку на води, включно з мінеральними та газованими, з додаванням цукру або інших підсолоджувальних чи ароматичних речовин тощо.

    Зі свого боку зазначимо, що непослідовність, недовіра, повернення ідеології агресивного збору податків – негативні, якщо не фатальні “попутники” для відновлення економіки воюючої країни. Люди півтора року і так віддають ледь не останню копійку на ЗСУ, роками платять військові збори, а у воєнний час ще й волонтерствують, фактично “утримуючи” українську армію. І, якщо з донатами і благодійною допомогою українці хоча б розуміють, куди йдуть їхні гроші, то у військового збору немає цільового призначення, його відправляють прямо до держбюджету і як його використовують, суспільство не бачить.

  • Урядова реформа: скорочення міністерств та впровадження “Дії” для держслужбовців

    Урядова реформа: скорочення міністерств та впровадження “Дії” для держслужбовців

    Уряд України заявив про наміри скоротити кількість міністерств у країні та впровадити програму “Дія” для покращення роботи державних службовців. Окрім того, Кабінет Міністрів працює над створенням Центру уряду, який буде координувати допоміжні адміністративні функції.

    Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час прес-конфереції. “Президент оголошував, що ми ведемо роботу над зміною формату уряду, тобто скорочення кількості міністерств. Хочемо скоротити кількість міністерств на третину, скоротити кількість держслужбовців”, – заявив він.

    За його словами, цьогоріч уже скоротили 20 тис. вакансій державної служби.

    Також Шмигаль зазначив, що Кабмін працює над створенням Центру уряду, де будуть зосереджені допоміжні адміністративні функції.

    Він пояснив, що міністерства мають формувати політики, а Центр уряду своєю чергою надаватиме юридичну, кадрову, бухгалтерську та іншу підтримку.

    “Ми також працюємо над запровадженням так званої “Дії” для держслужбовців”, – розповів очільник уряду.

    25 лютого президент Володимир Зеленський заявив, що згодом можливе скорочення управлінського апарату через дефіцит коштів на його фінансування.

    “У нас є ця розмова з прем’єр-міністром, і вона базується виключно на дефіциті грошей. Якщо відповідний дефіцит продовжуватиметься, ми будемо робити все, щоб інфраструктура, і це не тільки про Кабінет міністрів йдеться, щоб інфраструктура управління нашої держави зменшилась. Є такий формат, ми до нього підготовлені”, – сказав Зеленський.

    Він підкреслив, що мова йде про зменшення кількості міністерств, міністрів, більш скоординоване управління.