Khreshchatyknews.com

Позначка: ДСНС

  • Пекельна ніч на півдні: окупанти атакували ракетами та дронами поромну переправу до Румунії та житлові квартали Одещини

    Пекельна ніч на півдні: окупанти атакували ракетами та дронами поромну переправу до Румунії та житлові квартали Одещини

    У ніч на 1 вересня російські війська завдали масованого комбінованого удару по території Одеської області, застосувавши реактивні безпілотники, баражуючі боєприпаси та крилаті ракети. Внаслідок ворожого терору суттєвих пошкоджень зазнали об’єкти цивільної житлової, енергетичної та портової інфраструктури в кількох районах регіону. Про наслідки нічних обстрілів офіційно повідомили в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області та Одеській обласній військовій адміністрації.

    Влучання по цивільних об’єктах та постраждалі

    Основний тягар ворожої атаки припав на житловий сектор та виробничі потужності. В Одеському районі через падіння уламків та прямі влучання спалахнув приватний житловий будинок, у результаті чого одна людина отримала травми різного ступеня тяжкості. Загалом, за офіційними даними військової адміністрації, руйнувань зазнали два житлових будинки, а також будівля місцевого швейного цеху.

    Окремою стратегічною ціллю агресора став міжнародний пункт пропуску для поромного сполучення «Орлівка», розташований безпосередньо на державному кордоні з Румунією. На території переправи внаслідок вибухів спалахнула масштабна пожежа. До ліквідації загорянь та порятунку людей екстрено залучили понад сто фахівців особового складу рятувальних служб, які боролися з вогнем на кількох локаціях одночасно.

    Хроніка масованого нальоту та робота протиповітряної оборони

    Ворожий напад вирізнявся особливою тривалістю та хвилеподібною тактикою. Сигнали повітряної тривоги в регіоні почали лунати ще о 20:35, поступово охопивши Білгород-Дністровський, Болградський, Ізмаїльський, Одеський, Подільський, Березівський та Роздільнянський райони. О 20:42 військові зафіксували рух перших реактивних безпілотників із акваторії Чорного моря в напрямку узбережжя.

    Після 22:00 напруга зросла: загарбники спрямували ударні дрони безпосередньо на Одесу, а о 22:28 було зафіксовано запуск баражуючих боєприпасів типу «Бандероль». Серія потужних вибухів сколихнула обласний центр о 22:29, 22:57, 23:02, 23:04, 23:10 та 23:21. Одночасно фіксувався пуск ворожої ракети з моря в напрямку міста Чорноморськ.

    Нічні хвилі та удари по Дунаю

    Після опівночі противник змістив вектор ударів на південні райони області. Ворожі групи безпілотників маневрували біля Тузловських лиманів, Вилкового, Катлабуга, Татарбунарів, Сарати, Болграда, Ізмаїла, Сергіївки та Балабанівки. Небезпека для південних районів зберігалася до першої години ночі.

    Для Одеського району ніч перетворилася на безперервне випробування: тривоги лунали практично без упину серіями з 00:07 до 01:18, з 01:36 до 01:45, з 02:09 до 03:34 та вранці з 05:50 до 08:09. Чергові групи реактивних дронів намагалися прорватися до міської смуги о 00:12, 02:11, 03:12, 05:56 та 07:52, змушуючи сили оборони постійно відбивати атаки.

  • Один удар перетворився на катастрофу: з’явилося відео детонації боєприпасів у Милі

    Один удар перетворився на катастрофу: з’явилося відео детонації боєприпасів у Милі

    У мережі з’явилися нові кадри масштабної детонації боєприпасів у селі Мила Бучанського району Київської області, де після російського удару по складу Сил оборони сталася одна з найтрагічніших подій останніх місяців. Відео, зняте з дуже близької відстані, зафіксувало потужний спалах, ударну хвилю та подальшу серію вибухів. Саме вторинна детонація боєприпасів після влучання російського безпілотника призвела до величезної зони руйнувань навколо складу.

    На оприлюднених кадрах видно різкий спалах, після якого до камери доходить потужна вибухова хвиля. Практично одразу чути нові вибухи — починається детонація боєприпасів. Точне місце, з якого було зроблено запис, а також особу автора відео офіційні служби не повідомляли. Тому визначати відстань до епіцентру лише за кадрами некоректно. Водночас відео дозволяє побачити, наскільки стрімко після першого вибуху ситуація перетворилася на масштабну надзвичайну подію.

    Трагедія сталася ввечері 28 серпня. Російський ударний безпілотник влучив у місце зберігання озброєння в селі Мила. СБУ повідомила, що йдеться про російський дрон типу «Герань-4». Після його влучання виникла пожежа, яка спричинила вторинну детонацію боєприпасів.

    Президент Володимир Зеленський згодом підтвердив, що на цьому об’єкті зберігалися снаряди, міни, інші боєприпаси та безпілотники Сил оборони. Він наголосив, що такого складу біля житлової забудови «точно не повинно було бути», а масштаб руйнувань безпосередньо пов’язаний із подальшою детонацією.

    Наслідки виявилися катастрофічними. За даними Національної поліції, станом на вечір 29 серпня було відомо про 37 загиблих. Ще четверо людей вважалися зниклими безвісти. Поліція на той момент повідомляла про 19 травмованих, серед яких двоє дітей, двоє поліцейських та співробітники ДСНС.

    Водночас у різних офіційних та медійних повідомленнях протягом 29 серпня фігурували різні цифри постраждалих — зокрема 42 людини. Це пояснюється тим, що інформація оновлювалася в міру роботи медиків і рятувальників. Тому для актуального матеріалу коректніше вказувати конкретний час, до якого належить та чи інша цифра, а не об’єднувати різні зведення в один показник.

    Найбільша кількість жертв припала на розташований поруч приватний пансіонат для людей похилого віку та людей з інвалідністю. За повідомленнями місцевої влади та ЗМІ, 34 із 37 загиблих перебували саме у цьому закладі. Пансіонат знаходився фактично навпроти території складів.

    Серед загиблих також був голова Дмитрівської громади Тарас Дідич. Зеленський повідомив, що він загинув, коли допомагав під час рятувальної операції. За свідченням одного з місцевих мешканців, яке наводить Суспільне, під час хаотичної детонації один зі снарядів влучив у його автомобіль.

    Масштаби руйнувань виявилися значно більшими, ніж можна було очікувати від самого влучання безпілотника. Поліція повідомила про пошкодження близько 130 будинків, 18 автомобілів, двох гаражів, складського та двох нежитлових приміщень, двох магазинів, трьох автозаправних станцій, підприємства, закладу та пансіонату.

    Репортери, які працювали в Милі після трагедії, описували на дорогах та подвір’ях уламки боєприпасів, патрони та частини боєголовок. У деяких місцях снаряди вилітали далеко за територію складу. Мешканцям доводилося залишати будинки буквально під час детонації. Суспільне наводить свідчення родини, яка спочатку ховалася в будинку, а потім була змушена тікати, коли споруда почала горіти й уламки боєприпасів падали поруч із людьми.

    Вибухи тривали багато годин. Ще вдень 29 серпня у районі складів періодично лунала детонація, залишалися осередки відкритого вогню, а рятувальники не могли безпечно потрапити на окремі ділянки. До ліквідації наслідків залучили піротехнічні підрозділи та роботизовану техніку, щоб працювати там, де перебування людей було занадто небезпечним.

    Через вибухи тимчасово перекривали ділянку міжнародної траси М-06 Київ — Чоп, відомої як Житомирська траса. Дорогу очищали від уламків та вибухонебезпечних предметів. Після перевірки піротехніками рух транспортних засобів відновили.

    Трагедія спричинила не лише рятувальну операцію, а й кримінальне розслідування. СБУ відкрила провадження одразу за двома статтями Кримінального кодексу — статтею 437 про злочин агресії та статтею 425 про недбале ставлення до військової служби. Слідство має встановити як обставини російського удару, так і те, чому значна кількість вибухових матеріалів зберігалася настільки близько до житлових будинків.

    Міністр внутрішніх справ Іван Вигівський повідомив, що правоохоронці разом із СБУ та Офісом генерального прокурора з’ясовують усі деталі. Станом на ранок 30 серпня було опитано близько 40 свідків, а вилучені речові докази направили на експертизи. Слідство окремо перевіряє обставини розміщення боєприпасів серед цивільної забудови.

    Міністерство оборони після трагедії закликало керівників складових Сил безпеки й оборони та підприємств українського оборонно-промислового комплексу провести повний аудит місць зберігання зброї та боєприпасів. У відомстві підкреслили: склади з вибухонебезпечними матеріалами не повинні розташовуватися біля житлових будинків.

    Особливо гостро ситуація сприймається через те, що це вже не перша схожа трагедія на Київщині. Президент нагадав про випадок у Вишневому 6 липня 2026 року, де після російського удару також почалася детонація складів із боєприпасами. Тоді загинули люди й були пошкоджені сотні будинків. Саме тому Зеленський назвав повторення такого сценарію «абсолютно неприпустимим».

    Водночас Генеральний штаб ЗСУ наголосив, що першопричиною трагедії залишається російська агресія та удар по українській території. Тобто розслідування можливих порушень правил зберігання боєприпасів не змінює факту, що детонацію запустило влучання російського ударного безпілотника.

    Масштаб події привернув і міжнародну увагу. Reuters та Associated Press повідомили про щонайменше 37 загиблих, причому AP називає удар у Милі найсмертоноснішою російською атакою в Україні у 2026 році станом на кінець серпня. За інформацією агентства, з небезпечної зони евакуювали понад 370 людей.

    30 серпня на Київщині оголошено Днем жалоби за загиблими.

    Нові відео з місця трагедії тепер дозволяють побачити те, що сухі цифри передати не можуть: після першого спалаху починається ланцюг вибухів, а ударна хвиля буквально накриває територію навколо. Саме вторинна детонація перетворила російське влучання в катастрофу, яка забрала десятки життів і залишила після себе великий сектор зруйнованої житлової забудови.

    Втім, слідство ще триває, тому остаточні висновки про відповідальних за розміщення складу, дотримання правил безпеки та всі обставини трагедії робити зарано. Вже підтверджені дві ключові обставини: удар завдала Росія, а боєприпаси, які після нього детонували, зберігалися у безпосередній близькості до цивільної забудови. Саме поєднання цих факторів і призвело до такого масштабного числа жертв.

  • Росія всю ніч била по Україні «Іскандерами» і реактивними дронами: 125 цілей знешкоджено, є влучання

    Росія всю ніч била по Україні «Іскандерами» і реактивними дронами: 125 цілей знешкоджено, є влучання

    Росія в ніч проти неділі, 30 серпня, продовжила масштабну повітряну атаку на Україну, яка фактично не припинялася протягом попереднього дня. Після сотень безпілотників, запущених 29 серпня переважно в напрямку Києва, ввечері окупанти розпочали нову хвилю: застосували дві балістичні ракети «Іскандер-М» і ще 130 безпілотників різних типів. Більшість ударних дронів цієї хвилі, за даними Повітряних сил, були реактивними. Українська ППО знешкодила 125 БпЛА, однак повністю уникнути влучань не вдалося — їх зафіксували одразу на 13 локаціях.

    Повітряний напад нової хвилі почався приблизно о 18:00 29 серпня. Дві балістичні ракети «Іскандер-М» російські війська запустили з Курської області. Одночасно противник застосував 130 безпілотних літальних апаратів. Повітряні сили назвали серед них Shahed, «Гербера», S8000 «Бандероль», а також дрони-імітатори «Пародія». Запуски відбувалися з Курська, Орла, Міллерового та Приморсько-Ахтарська на території Росії, а також із тимчасово окупованого Донецька і Гвардійського в окупованому Криму.

    До відбиття удару залучили авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та Сил безпілотних систем. За попередньою інформацією Повітряних сил станом на 08:30, було збито або подавлено 125 із 130 російських безпілотників на півночі, півдні, сході та в центрі України. Це понад 96% заявленої кількості дронів цієї хвилі, однак офіційне формулювання саме «збито/подавлено» означає, що не всі з них були фізично знищені вогнем ППО — частину могли нейтралізувати засобами РЕБ.

    Попри високу результативність протиповітряної оборони, російську атаку повністю відбити не вдалося. Повітряні сили зафіксували влучання засобів повітряного нападу на 13 локаціях, ще на чотирьох місцях впали уламки збитих цілей. Частина російських засобів ураження, за попередньою оцінкою військових, не досягла своїх цілей, а остаточну інформацію продовжували уточнювати. На момент ранкового зведення атака ще не була остаточно завершена — в повітряному просторі залишалися окремі російські БпЛА.

    Однією з головних цілей цієї атаки знову став Київ. У столиці російські безпілотники спричинили наслідки щонайменше у чотирьох районах — Оболонському, Подільському, Голосіївському та Деснянському. Найсерйозніша ситуація виникла на Оболоні, де після влучання загорілася 12-поверхова житлова будівля. Вогонь охопив приміщення від другого до п’ятого поверху. Рятувальникам вдалося локалізувати й ліквідувати пожежу на площі близько 80 квадратних метрів. Троє людей постраждали, їх передали медикам.

    У Подільському районі російський засіб ураження влучив у нежитлову споруду, після чого виникла пожежа. У Голосіївському районі спочатку загорілася адміністративна будівля — цю пожежу рятувальники ліквідували. Але вже під час ранкової хвилі атаки там було зафіксоване нове влучання у двоповерхову нежитлову будівлю. Через падіння уламків загорівся дах ще одного нежитлового об’єкта. У Деснянському районі виникла масштабна пожежа сухої трави на відкритій території площею близько двох гектарів.

    Станом на ранкові повідомлення офіційно було відомо щонайменше про трьох постраждалих саме внаслідок нічної атаки на столицю. Всі вони постраждали в Оболонському районі. Даних про загиблих саме під час нічної хвилі 29–30 серпня у перевірених ранкових повідомленнях не було.

    Однак важливо розуміти масштаб подій: нічний удар був фактично продовженням надзвичайно інтенсивної атаки, яку Росія розпочала ще вранці 29 серпня. За даними Повітряних сил, лише з 06:30 до 18:00 суботи противник застосував 224 ударні БпЛА, причому більшість із них також були реактивними. Переважну кількість російських безпілотників тоді спрямували саме на Київ. Українська ППО повідомляла про знищення або подавлення 199 із 224 цілей.

    Якщо скласти дві офіційно розділені хвилі — 224 дрони, запущені з 06:30 до 18:00 29 серпня, та 130 дронів, якими Росія атакувала від 18:00 і впродовж ночі, — виходить щонайменше 354 безпілотники менш ніж за добу, не враховуючи ракет. Це не окрема офіційна цифра Повітряних сил, а арифметичний підсумок двох оприлюднених ними зведень. Особливо показово, що в обох випадках військові підкреслювали значну частку реактивних БпЛА.

    Денна атака 29 серпня вже мала трагічні наслідки для столиці. В Оболонському районі після падіння російського безпілотника смертельних поранень зазнала дворічна дівчинка. Протягом дня кількість постраждалих у Києві зросла до восьми. У місті фіксували пошкодження та пожежі в різних районах, а російські дрони продовжували заходити на столицю малими групами. Тому для Києва події ночі на 30 серпня фактично стали продовженням майже безперервної атаки попереднього дня.

    Серйозні наслідки російських ударів протягом ночі фіксували й на Дніпропетровщині. За даними обласної влади, російська армія атакувала Нікопольський, Криворізький, Павлоградський та Синельниківський райони. Загалом за ніч регіон пережив понад 20 ударів безпілотниками та артилерією. Виникла пожежа, пошкоджена цивільна інфраструктура. Сили ППО над областю знищили 17 російських безпілотників.

    Під інтенсивними російськими ударами залишалася і Запорізька область, хоча не всі атаки там належали безпосередньо до загальноукраїнської нічної повітряної хвилі. За зведенням Запорізької ОВА на ранок 30 серпня, протягом попередньої доби російські війська завдали 942 удари по 47 населених пунктах області. Загинула одна людина, ще п’ятеро були поранені в Запоріжжі та Запорізькому районі. Влада отримала 36 повідомлень про пошкодження житла, автомобілів та інфраструктури.

    При цьому важливо не змішувати статистику загальноукраїнської нічної атаки з щоденними ударами по прифронтових областях. Наприклад, значна частина сотень атак на Запоріжжі — це FPV-дрони, артилерійські обстріли, авіаудари та удари РСЗВ. Так само ранкові повідомлення про загиблих на Херсонщині й поранених на Донеччині охоплюють наслідки російських атак за попередню добу, а не лише 130 дронів і два «Іскандери», які увійшли до статистики Повітряних сил за ніч проти 30 серпня.

    Нічна атака також демонструє помітну особливість російської тактики останніх днів — масове використання реактивних безпілотників. Повітряні сили окремо наголошували, що більшість із 224 БпЛА, застосованих удень 29 серпня, були реактивними. Те саме військові повідомили і щодо наступної партії зі 130 безпілотників у ніч проти 30 серпня.

    На відміну від класичних гвинтових Shahed, реактивні ударні БпЛА здатні рухатися значно швидше, що скорочує час на їх виявлення, супровід і перехоплення. Водночас Повітряні сили у своєму ранковому повідомленні не оприлюднювали детальної розбивки, скільки саме з 130 апаратів становили Shahed, «Гербери», S8000 «Бандероль» або «Пародії», тому називати конкретну кількість кожного типу наразі було б спекуляцією. Офіційно відомо лише, що ці типи були серед засобів повітряного нападу і що більшість ударних БпЛА була реактивною.

    Таким чином, на ранок 30 серпня підтверджена картина виглядає так: два «Іскандери-М», 130 безпілотників у нічній хвилі, 125 збитих або подавлених БпЛА, влучання на 13 локаціях і падіння уламків ще на чотирьох. У Києві — щонайменше троє постраждалих та пожежі у чотирьох районах. На Дніпропетровщині ППО знищила ще 17 БпЛА, є пошкодження цивільної інфраструктури. А якщо враховувати денну хвилю 29 серпня, Росія менш ніж за добу застосувала проти України щонайменше 354 безпілотники.

    Остаточні наслідки атаки ще можуть змінитися: сама Повітряна сила в ранковому зведенні зазначала, що дані щодо частини засобів ураження уточнюються. Тому цифри влучань, пошкоджень і постраждалих можуть бути оновлені після завершення роботи рятувальників та обстеження місць ударів.

  • Трагедія на глибині 1568 метрів: у Кривому Розі обірвалася шахтна баддя — загинули троє гірників

    Трагедія на глибині 1568 метрів: у Кривому Розі обірвалася шахтна баддя — загинули троє гірників

    У Кривому Розі сталася смертельна аварія на шахті «Криворізька», колишній «Родіні»: під час підземних робіт загинули троє гірників. За попередньою інформацією, рано-вранці 26 серпня обірвалася баддя, яку використовували для спуску та підйому працівників. Гірники впали з висоти приблизно 40–50 метрів, а пошуково-рятувальна операція тривала близько восьми годин.

    Надзвичайна ситуація сталася близько 04:00. Після аварії троє працівників опинилися фактично на самому дні шахтного ствола — у зумпфовій частині на горизонті мінус 1568 метрів. Зумпф — це найнижча частина шахтного ствола, розташована нижче робочого горизонту, куди, зокрема, стікає та де накопичується вода.

    Рятувальникам довелося працювати в надзвичайно складних підземних умовах. Тіло одного із загиблих гірників знайшли на технологічному містку. Ще двоє працівників опинилися під водою, тому до їхніх пошуків та деблокування довелося залучати водолазів гірничорятувального підрозділу.

    Після виявлення загиблих операція не завершилася: тіла необхідно було дістати з нижньої частини ствола та доправити на поверхню. Для цього гірничорятувальники застосували альпіністське спорядження, після чого транспортували тіла через систему підземних гірничих виробок. Загалом до операції залучили 29 гірничорятувальників та сім одиниць спеціальної техніки.

    За інформацією рятувальників, пошукова операція тривала приблизно вісім годин — орієнтовно від п’ятої години ранку до полудня. Спочатку було виявлено одного загиблого, після чого рятувальники продовжили пошуки ще двох працівників, про яких повідомило підприємство. У результаті були знайдені всі троє.

    Попередньо повідомляється, що чоловіки отримали смертельні травми внаслідок падіння з висоти понад 40–50 метрів. Водночас офіційне повідомлення ДСНС не деталізує технічну причину надзвичайної ситуації, зазначаючи насамперед обставини рятувальної операції. Інформацію саме про обрив бадді для спуску та підйому працівників поширили місцеві медіа та голова Незалежної профспілки гірників України, народний депутат Михайло Волинець.

    Це важливе уточнення, оскільки остаточні причини та механізм аварії мають встановлювати компетентні органи. Наразі достеменно підтверджено головне: троє людей загинули, їхні тіла були знайдені на глибині 1568 метрів і підняті на поверхню.

    Одна з найглибших шахт Європи

    Масштаб рятувальної операції стає зрозумілішим, якщо врахувати характеристики самої шахти. «Криворізька» — одна з найглибших залізорудних шахт Європи. У відкритих джерелах її максимальна глибина оцінюється приблизно у 1570–1580 метрів. Таким чином, аварійна операція фактично відбувалася біля найнижчої точки цього величезного промислового об’єкта.

    Шахта раніше мала назву «Родіна». У вересні 2022 року її офіційно перейменували на «Криворізьку». Як повідомляв Криворізький залізорудний комбінат, рішення ухвалили адміністрація та трудовий колектив підприємства в контексті декомунізації та після початку повномасштабного російського вторгнення.

    Історія промислової розробки рудного поля, на якому розташована шахта, сягає ще XIX століття, а саму шахту ввели в експлуатацію в липні 1972 року. Вона входить до структури Криворізького залізорудного комбінату.

    За даними фінансової звітності підприємства, до складу АТ «Криворізький залізорудний комбінат» входять чотири шахти — «Криворізька», «Покровська», «Козацька» та «Тернівська». Вони спеціалізуються на підземному видобутку залізної руди та її підготовці до стану товарної аглоруди.

    Глибина «Криворізької» робить будь-яку надзвичайну ситуацію тут особливо складною для ліквідації. На таких горизонтах евакуація людей, доставка обладнання та робота рятувальників потребують значного часу й спеціального оснащення.

    Що відомо про можливий обрив

    За даними місцевого видання «Перший Криворізький», надзвичайна ситуація сталася під час використання бадді для спуску та підйому працівників. Після її обриву люди, за попередніми даними, впали приблизно на 40–50 метрів.

    Баддя у шахтному господарстві являє собою спеціальну підйомну ємність, яка залежно від технологічних умов може використовуватися під час вертикального транспортування людей, матеріалів або гірської маси. Тому встановлення точної причини її можливого обриву матиме ключове значення для розслідування трагедії.

    Офіційних висновків щодо того, чому саме сталося падіння, станом на вечір 26 серпня оприлюднено не було. Тому стверджувати про конкретну технічну несправність, порушення правил експлуатації чи людський фактор наразі передчасно.

    Водночас представниця Конфедерації вільних профспілок України Алла Рура заявила журналістам, що незалежна профспілка гірників у попередні роки порушувала питання щодо стану обладнання на підприємстві та ініціювала перевірки. За її словами, під час однієї з перевірок було виявлено 190 порушень. Ця інформація зараз набуває особливої уваги, однак сама по собі вона не доводить зв’язку цих порушень із аварією 26 серпня — це має бути встановлено окремим розслідуванням.

    Рятувальники працювали під водою на глибині понад півтора кілометра

    Одним із найскладніших етапів операції стали пошуки двох гірників, які опинилися під водою. Саме тому до місця надзвичайної ситуації залучили спеціально підготовлених водолазів гірничорятувального підрозділу.

    Після виявлення тіл їх потрібно було деблокувати, підняти за допомогою альпіністського спорядження, а потім транспортувати системою виробок до поверхні. Рятувальники завершили операцію того ж дня.

    ДСНС висловила співчуття сім’ям, близьким та колегам загиблих.

    Трагедія у Кривому Розі стала однією з найтяжчих аварій останнього часу на українських шахтах. Троє працівників вирушили на підземні роботи рано-вранці 26 серпня, але на поверхню живими вже не повернулися. Тепер ключовим питанням залишається встановлення точної причини аварії та з’ясування, чи можна було її попередити.

  • Росія вдарила по будинку, де були діти: у Чернігові загинула 4-річна дівчинка та жінка

    Росія вдарила по будинку, де були діти: у Чернігові загинула 4-річна дівчинка та жінка

    Російські війська під ранок у середу, 26 серпня, знову атакували Чернігів безпілотниками. Один з ударів припав по приватному житловому будинку, який після атаки охопила потужна пожежа. Оселя була фактично знищена вогнем. Під час пошуково-рятувальних робіт на місці удару знайшли тіла 49-річної жінки та 4-річної дівчинки. Ще одну дитину — 14-річну дівчинку — доправили до лікарні.

    Трагедія стала продовженням серії російських атак на Чернігів, які протягом останніх кількох днів відбуваються практично хвиля за хвилею. Російські безпілотники атакували обласний центр і 24, і 25 серпня, завдаючи ударів як по житловій забудові, так і по критичній інфраструктурі.

    За інформацією Чернігівської міської ради, удар 26 серпня стався під ранок. Внаслідок нього спалахнув приватний житловий будинок. Вогонь фактично повністю знищив оселю, також були пошкоджені господарські споруди. Окрім цього, загорівся магазин, який розташований поруч.

    Попередньо було відомо, що на момент російського удару всередині будинку перебували троє людей.

    Спочатку міська влада повідомила про госпіталізацію 14-річної дівчинки. Під час подальших пошукових робіт інформація про наслідки атаки стала значно трагічнішою: рятувальники виявили тіла двох загиблих — 49-річної жінки та чотирирічної дівчинки.

    Начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський також підтвердив, що внаслідок ранкової атаки загинули двоє людей, а 14-річна дитина отримала травми.

    За даними ДСНС, пожежа виникла не лише в житловому будинку, а й у розташованому поруч магазині. Загоряння рятувальникам вдалося локалізувати.

    Перед вибухами повідомляли про дрони

    Перед вибухами Повітряні сили ЗСУ попереджали про рух російських безпілотників у напрямку Чернігова. За даними українських медіа, цього разу для атаки росіяни застосовували реактивні безпілотники.

    Перші повідомлення міської влади про удар з’явилися ще близько 04:55 ранку. Спочатку масштаби наслідків були невідомі, оскільки на місці працювали екстрені служби.

    Згодом стало зрозуміло, що удар припав безпосередньо по житловому сектору.

    Таким чином, російська атака цієї ночі завершилася загибеллю одразу двох цивільних, одна з яких — маленька дитина.

    Чернігів атакували і напередодні

    Особливо показово, що удар стався після надзвичайно важкої для міста доби 25 серпня.

    Протягом дня російські війська атакували Чернігів більш ніж десятьма безпілотниками. Начальник Чернігівської МВА Дмитро Брижинський повідомляв про пошкодження критичної інфраструктури та складських приміщень. Тоді було відомо щонайменше про трьох постраждалих.

    Унаслідок ударів постраждала й енергетична система регіону. За інформацією «Чернігівобленерго», російська атака пошкодила енергетичний об’єкт. Без електропостачання залишилися понад 30 тисяч абонентів у Чернігівському районі та Славутичі.

    Удари відбувалися в кілька хвиль. Повітряні сили попереджали про рух ударних дронів у напрямку обласного центру, після чого в Чернігові неодноразово лунали вибухи.

    Увечері ситуація знову загострилася. Російські війська атакували приватний сектор міста. За попередніми даними, один приватний будинок згорів, ще щонайменше п’ять отримали пошкодження.

    Постраждали троє людей, серед яких була 10-річна дитина, а також жінка та чоловік. Їм надавали медичну допомогу.

    А вже за кілька годин, під ранок 26 серпня, російська армія завдала наступного удару — цього разу з летальними наслідками.

    Атаки почалися ще у День Незалежності

    Серія ударів по Чернігову почалася ще 24 серпня — у День Незалежності України.

    Того дня російський безпілотник влучив у багатоповерховий житловий будинок у центральній частині міста. Після влучання виникла пожежа.

    За подальшою інформацією місцевої влади, кількість постраждалих унаслідок тієї атаки сягнула 20 людей, серед них були двоє дітей.

    Таким чином, лише за три дні Чернігів пережив одразу кілька хвиль російських ударів безпілотниками: 24 серпня було атаковано багатоповерхівку, 25 серпня понад десять БпЛА били по місту, інфраструктурі та приватному сектору, а вранці 26 серпня удар по житловому будинку забрав життя жінки та чотирирічної дитини.

    Під ударом не лише Чернігів

    Російські війська одночасно посилюють атаки й на населені пункти Чернігівської області, передусім прикордонні громади.

    Зокрема, ввечері 25 серпня російські війська атакували Семенівку. За даними Суспільного, безпілотник типу «Молнія» влучив у приміщення «Укрпошти».

    Того самого дня під ударами опинилася Мена. Унаслідок двох російських атак у центрі міста була знищена будівля, де розташовувалися «Укрпошта» та «Укртелеком». Пошкоджень також зазнали три багатоповерхові житлові будинки, початкова школа та будинок культури.

    Чернігівщина через близькість до російського кордону залишається однією з областей, які регулярно потерпають від застосування різних видів озброєння. Російські війська використовують проти прикордонних громад FPV-дрони, ударні безпілотники, артилерію та міномети.

    Однак останні удари демонструють, що небезпека дедалі частіше стосується не тільки прикордонних сіл, а й самого обласного центру.

    Ранкова атака 26 серпня стала найтрагічнішою з останньої серії ударів по Чернігову. Там, де ще вночі був житловий будинок, після атаки залишилося згарище. Рятувальники продовжували працювати на місці, ліквідовуючи наслідки удару.

    Остаточна інформація щодо масштабів руйнувань може уточнюватися.

  • «Полювали» на пасажирський потяг двічі: РФ атакувала поїзд із майже 600 людьми на Одещині

    «Полювали» на пасажирський потяг двічі: РФ атакувала поїзд із майже 600 людьми на Одещині

    Російські війська вранці 23 серпня двічі атакували пасажирський поїзд №147 сполученням Житомир — Одеса в Одеській області. Під ударом опинилися 593 пасажири, серед яких 15 дітей. Реактивний безпілотник поцілив у локомотив, однак завдяки своєчасній зупинці потяга та евакуації людей вдалося уникнути жертв і поранених. Після першого удару, коли на місці вже працювали рятувальники та інші екстрені служби, російські війська завдали повторного удару.

    Про нові подробиці атаки повідомив голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер. За його словами, удар по пасажирському складу був навмисним. Потяг терміново зупинили на перегоні, після чого пасажирів, локомотивну та поїзну бригади вивели на безпечну відстань.

    Найнебезпечнішим епізодом став повторний російський удар. Він відбувся вже після першого влучання, коли до місця атаки прибули екстрені служби й почали допомагати людям.

    «А після першого удару, коли на місці вже працювали рятувальники та екстрені служби, допомагаючи людям, завдав повторного удару», — повідомив Кіпер.

    Попри це, за офіційними даними, ніхто не постраждав.

    Усього в поїзді перебували 593 пасажири, з них 15 дітей. Інформацію про кількість людей раніше повідомив голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський. За його словами, реактивний ударний безпілотник поцілив безпосередньо в локомотив пасажирського поїзда №147 Житомир — Одеса.

    Загрозу вдалося виявити завчасно. Моніторингова команда залізниці отримала інформацію про небезпеку, після чого поїзд екстрено зупинили. Людей почали евакуйовувати ще до того, як ситуація могла призвести до масових жертв. За даними, які наводять українські ЗМІ з посиланням на посадовців, усю поїзну та локомотивну бригади також вдалося вивести із небезпечної зони.

    Одеська ОВА разом із відповідними службами організувала транспорт для пасажирів. Людей вивезли з місця атаки та доправили далі за маршрутом. На шляху евакуації також чергували медики. Згодом місцева влада повідомила про завершення евакуації.

    ДСНС опублікувала кадри рятувальної операції. На них видно, як пасажирів після атаки виводять із небезпечної зони. Правоохоронці тим часом розпочали документування наслідків російського удару.

    Голова Одеської ОВА назвав атаку черговим воєнним злочином Росії проти цивільного населення. Особливу увагу українська сторона звертає саме на повторний удар після прибуття рятувальників. Така тактика створює додаткову небезпеку не лише для людей, які перебували на місці першого влучання, а й для медиків, рятувальників та поліцейських, які прибувають їм на допомогу.

    Атака 23 серпня стала вже не першим за останній час російським ударом по пасажирському залізничному транспорту на Одещині.

    Лише десятьма днями раніше, 13 серпня, російський безпілотник атакував інший пасажирський поїзд в Одеській області. Тоді наслідки були трагічними — загинули машиніст і його помічник. У складі перебували близько 340 пасажирів.

    Попри смертельне ураження локомотивної бригади, після атаки вдалося евакуювати пасажирів і членів поїзної бригади, серед яких, за даними «Укрзалізниці», постраждалих не було. Трагедія сталася в Березівському районі Одеської області.

    Таким чином, лише за десять днів російські війська щонайменше двічі атакували пасажирські поїзди в регіоні.

    Удар 23 серпня відрізнявся ще й застосуванням так званого реактивного «Шахеда». Йдеться про швидкісні ударні безпілотники, які завдяки реактивній силовій установці здатні рухатися значно швидше за звичні версії Shahed. Це скорочує час між виявленням дрона та його підльотом до цілі й ускладнює реагування.

    Саме швидкість атаки робить завчасне попередження особливо важливим. У випадку з поїздом Житомир — Одеса своєчасні дії залізничників фактично дозволили уникнути трагедії з великою кількістю жертв. За повідомленнями українських медіа, потяг вдалося екстрено зупинити, а людей відвести на безпечну відстань.

    Російська армія систематично атакує українську залізничну інфраструктуру від початку повномасштабного вторгнення. Під ударами опиняються вокзали, депо, тягові підстанції, локомотиви, колії та інші об’єкти. Водночас українська залізниця залишається одним із ключових видів транспорту в умовах війни, забезпечуючи пасажирські перевезення, евакуацію населення та сполучення між регіонами.

    Особливого значення залізниця набула для прифронтових та південних областей. Саме тому кожен удар по рухомому складу чи інфраструктурі створює ризики не лише для роботи транспортної системи, а безпосередньо для цивільних.

    Після атаки 23 серпня роботу на місці продовжили правоохоронці. Вони фіксують пошкодження та інші обставини обстрілу. Остаточний обсяг руйнувань локомотива та залізничної інфраструктури на момент перших офіційних повідомлень не уточнювався.

    При цьому головний результат рятувальної операції вже відомий: усіх 593 пасажирів, включно з 15 дітьми, вдалося вивести із зони небезпеки. Жодна людина внаслідок двох ударів не загинула і не була поранена.

    Атака сталася 23 серпня, у День Державного Прапора України та напередодні 35-ї річниці Незалежності. На тлі посилених російських ударів по цивільній та транспортній інфраструктурі українські служби закликають громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та виконувати вказівки персоналу й рятувальників у разі небезпеки.

  • Вибух і пожежа в аптеці у Львові: загинув 24-річний чоловік, названо ймовірну причину

    Вибух і пожежа в аптеці у Львові: загинув 24-річний чоловік, названо ймовірну причину

    У Львові вранці 23 серпня сталася пожежа в приміщенні аптеки на вулиці Тракт Глинянський, яку супроводжував різкий спалах, схожий на вибух. На місці рятувальники виявили тіло чоловіка 2002 року народження. Попередньо міська влада називає можливою причиною несправність електрообладнання, однак остаточні обставини трагедії ще встановлюють.

    Повідомлення про пожежу надійшло до рятувальників о 06:49 ранку. На момент прибуття підрозділів ДСНС приміщення аптеки вже було охоплене вогнем. Під час гасіння в одній із кімнат рятувальники виявили загиблого чоловіка 2002 року народження.

    За даними ДСНС, пожежу вдалося локалізувати о 07:22, а повністю ліквідувати о 07:33. Причини виникнення займання офіційно встановлюються.

    Очевидці при цьому повідомляли, що перед пожежею або під час її розвитку чули звук, схожий на вибух. У поліції Львівщини підтвердили ZAXID.NET, що такі свідчення є, але наголосили: точну причину інциденту мають визначити фахівці.

    Що могло спричинити спалах

    За попередньою інформацією Львівської міської ради, ймовірною причиною займання могла стати несправність електрообладнання.

    Під час пожежі вогонь поширився на стелажі, де зберігалися аерозолі та спиртовмісні лікарські засоби. Саме їхнє займання могло спричинити різкий спалах, який очевидці сприйняли як вибух.

    Це важлива деталь, оскільки наразі немає підтверджених даних про підрив вибухового пристрою чи навмисні дії.

    За інформацією місцевих ЗМІ, пожежа сталася в аптеці «Біомед» на Тракті Глинянському, 161. Займання охопило приблизно 30 квадратних метрів. До ліквідації пожежі залучали 22 рятувальників та п’ять одиниць техніки.

    Загинув молодий чоловік

    Унаслідок пожежі загинув чоловік 2002 року народження — йому було приблизно 24 роки.

    Перші повідомлення місцевих джерел називали загиблого працівником аптеки. Водночас у повідомленнях ДСНС, доступних на момент підготовки матеріалу, його посаду або статус офіційно не уточнювали. Тому остаточно підтверджувати, що чоловік був саме фармацевтом чи аптекарем, поки передчасно.

    Рятувальники знайшли тіло під час гасіння пожежі в одному з приміщень.

    Інформації про інших загиблих або постраждалих у цьому інциденті станом на цей момент немає.

    Що відомо про сам момент пожежі

    Перші повідомлення про надзвичайну подію з’явилися близько сьомої ранку.

    Депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич повідомляв, що інцидент стався на вулиці Тракт Глинянський неподалік магазину «Градус».

    Спочатку подію описували саме як вибух у приміщенні аптеки. Пізніше після появи даних ДСНС картина почала уточнюватися: рятувальники отримали виклик про пожежу, а можливий «вибух» міг бути вже наслідком горіння легкозаймистих матеріалів усередині приміщення.

    За інформацією Суспільного, міська влада повідомила, що полум’я охопило стелажі з аерозолями та препаратами, які містять спирт. Після їхнього займання відбувся спалах.

    Тож наразі найбільш обережне формулювання — пожежа зі спалахом, причини якої встановлюються.

    Слідчі мають встановити точну причину

    Після ліквідації пожежі на місці продовжили працювати відповідні служби.

    Фахівцям належить встановити осередок загоряння, перевірити стан електромережі та обладнання, а також з’ясувати, які саме речовини знаходилися у приміщенні та чи могли вони спричинити настільки різкий спалах.

    Також важливим буде висновок щодо того, чи був звук, який чули очевидці, наслідком вибуху балона або аерозольної тари, займання спиртовмісних речовин чи іншого процесу.

    Поки такі експертизи не завершені, говорити про остаточну причину трагедії зарано.

    Напередодні у Львові сталася ще одна смертельна пожежа

    Трагедія в аптеці сталася наступного ранку після великої пожежі на території львівського заводу «Іскра».

    22 серпня на одному зі складів підприємства, де зберігалися аерозольні балончики, виникло масштабне займання. За останніми повідомленнями, загинули троє людей, ще п’ятьох працівників із поверхневими опіками госпіталізували до лікарні святого Луки.

    Таким чином, за менш ніж добу у Львові сталися дві серйозні пожежі, обидві пов’язані з приміщеннями, де знаходилися легкозаймисті або вибухонебезпечні матеріали.

    Втім, наразі немає жодних даних про будь-який зв’язок між цими двома подіями.

    Що відомо станом на зараз

    Станом на ранок 23 серпня підтверджено, що пожежа в аптеці виникла о 06:49, загинув чоловік 2002 року народження, вогонь локалізували за 33 хвилини, а приблизно через десять хвилин після цього повністю ліквідували.

    Попередня версія Львівської міськради — несправність електрообладнання. При цьому різкий спалах міг виникнути через займання аерозольних та спиртовмісних речовин, які зберігалися всередині аптеки.

    Правоохоронці та рятувальники продовжують встановлювати всі обставини події.

    Саме результати експертиз мають дати остаточну відповідь, що стало першопричиною трагедії — технічна несправність, коротке замикання, порушення правил експлуатації обладнання чи інший фактор.

  • Нічна атака на Київ: кількість загиблих зросла до 14, пошкоджені будинки, лікарня та дитсадок

    Нічна атака на Київ: кількість загиблих зросла до 14, пошкоджені будинки, лікарня та дитсадок

    Унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч проти 20 серпня загинули щонайменше 14 людей, ще 40 отримали поранення. У столиці пошкоджені житлові будинки, дитячий садок і дитяча лікарня. Обстріл Києва та області тривав майже дев’ять годин.

    Російські війська атакували столичний регіон ракетами та безпілотниками. У різних районах Києва виникли пожежі та зафіксовані значні руйнування цивільної інфраструктури.

    За останніми даними, кількість загиблих у столиці зросла до 14 осіб. Ще близько 40 людей дістали поранення різного ступеня тяжкості.

    Рятувальники продовжують працювати на місцях ударів, розбирати завали та обстежувати пошкоджені будівлі. Через це остаточна кількість жертв ще може змінитися.

    Під ударом опинилися житлові квартали

    Одні з найтяжчих наслідків зафіксовані у житлових районах столиці. Внаслідок ракетних і дронових ударів пошкоджені багатоповерхові будинки. На місцях влучань працюють рятувальники, медики, правоохоронці та комунальні служби.

    На фотографіях із місць атаки видно вибиті вікна, пошкоджені фасади, зруйновані квартири та уламки будівельних конструкцій. Частина мешканців була змушена залишити свої квартири. Інформація щодо стану пошкоджених будинків та можливості повернення людей до помешкань уточнюється.

    Російський удар пошкодив дитячу лікарню

    Під час нічного обстрілу пошкоджень зазнала також дитяча лікарня у Солом’янському районі Києва.

    За наявною інформацією, серед дітей та медичного персоналу постраждалих немає. Попри пошкодження, медичний заклад продовжує приймати та лікувати пацієнтів. Найсерйозніше постраждали технічні приміщення лікарні. Одне з них унаслідок удару було практично зруйноване до фундаменту. Також пошкоджені вікна та інші елементи будівлі.

    Пошкоджений дитячий садок

    Російська атака зачепила і дошкільний заклад. Унаслідок вибухової хвилі та уламків пошкоджений дитячий садок. Інформації про постраждалих дітей у матеріалі немає.

    Таким чином, серед об’єктів, пошкоджених у Києві цієї ночі, є не лише житлові будинки, але й медична та освітня інфраструктура.

    Київ атакували майже дев’ять годин

    Повітряна атака на Київ та область тривала майже дев’ять годин.

    Російські війська застосовували різні засоби ураження. Повідомлялося про удари балістичними ракетами, крилатими ракетами типу «Калібр» та безпілотниками. У столиці протягом ночі неодноразово лунали вибухи. Масштаб атаки призвів до значної кількості руйнувань та жертв серед цивільного населення.

    Ударів зазнала і Київська область

    Під атакою перебував не лише Київ. У Борисполі російські війська вдарили по продовольчих складах та об’єктах Червоного Хреста. На місцях виникли масштабні пожежі, ліквідація яких тривала і вранці.

    Пошкодження інфраструктури також призвели до перебоїв у роботі окремих транспортних маршрутів та інших міських систем. Крім Київщини, повідомлялося про пошкодження цивільної інфраструктури в Одеській та Чернігівській областях.

    У Києві оголосили День жалоби

    Через значну кількість загиблих унаслідок атаки 21 серпня у Києві оголошено Днем жалоби. У столиці мають бути приспущені прапори, а розважальні заходи скасовані.

    Міська влада також закликала телеканали та радіостанції внести відповідні зміни до програм мовлення. Рятувальні та аварійні роботи після нічної атаки тривають.

    Станом на 11:46 20 серпня відомо про щонайменше 14 загиблих та 40 поранених у Києві. Дані можуть бути уточнені після завершення пошукових робіт.

  • Кількість жертв нічної атаки на Київ зросла: вже 12 загиблих

    Кількість жертв нічної атаки на Київ зросла: вже 12 загиблих

    У Києві продовжує зростати кількість жертв масованої російської атаки в ніч проти 20 серпня. За останніми даними, у столиці загинули вже 12 людей. Семеро з них — у Солом’янському районі. Рятувально-пошукові роботи тривають.

    Найбільше жертв зафіксовано у Солом’янському районі — там загинули сім людей. Саме в цьому районі внаслідок удару серйозно пошкоджено житлову забудову: у дев’ятиповерховому будинку були зруйновані верхні поверхи та виникла масштабна пожежа. Також пошкоджені інші житлові будинки й медичні заклади.

    Рятувальники продовжують розбирати завали та обстежувати пошкоджені будівлі, тому кількість жертв ще може бути уточнена.

    З-під завалів продовжують діставати людей

    Рятувальникам вдалося деблокувати ще двох людей. Операція на пошкоджених об’єктах не припиняється.

    За даними МВС, у Дарницькому районі частково зруйнована багатоповерхівка. На одній із найбільш постраждалих локацій рятувальникам вдалося врятувати 17 людей, частину з них деблокували з-під завалів.

    Пожежі та руйнування також ліквідовують у Святошинському й Солом’янському районах.

    Пошкоджені житлові будинки, школа та медзаклад

    Унаслідок нічної атаки пошкоджено житлову забудову та низку цивільних об’єктів.

    Зокрема, повідомляється про пошкодження багатоповерхових і приватних житлових будинків, медичного закладу та школи. У столиці на кількох локаціях виникли пожежі.

    Раніше повідомлялося також про пошкодження дитячої лікарні.

    Через наслідки атаки в окремих районах Києва виникли проблеми з електропостачанням. Енергетики працюють над відновленням мереж.

    Атакували й Київську область

    Під ударом опинилася не лише столиця. Російська атака зачепила і Київську область.

    У Броварах загинув чоловік, а частина громади залишилася без електрики. Аварійні та екстрені служби продовжують працювати на місцях пошкоджень.

    Нічна атака стала однією з найтяжчих для Києва за останній час за кількістю жертв і масштабами руйнувань.

    Станом на 08:20 підтверджено 12 загиблих та 33 постраждалих, однак рятувальні роботи тривають, тому остаточні цифри можуть бути уточнені.

  • Нічна балістична атака на Київ: унаслідок влучань і падіння уламків є пожежі та постраждалі

    Нічна балістична атака на Київ: унаслідок влучань і падіння уламків є пожежі та постраждалі

    У ніч проти 16 серпня російські окупаційні війська завдали ракетного удару по столиці України, застосувавши балістичне озброєння. Внаслідок ворожої атаки руйнування та пожежі зафіксовано в Оболонському та Голосіївському районах Києва.

    Наслідки атаки за районами

    • Оболонський район:
      • На території одного з ринків спалахнула масштабна пожежа, внаслідок якої поранено двох людей.
      • За іншою адресою вибухова хвиля спричинила незначні руйнування споруди без подальшого займання.
      • Ще на одній локації уламки влучили у нежитлову будівлю.
    • Голосіївський район:
      • Сталося загоряння на території нежитлової забудови. Вогнеборці ДСНС оперативно локалізували пожежу.
    • Загальні руйнування та постраждалі:
      • За офіційними даними ДСНС, травми різного ступеня тяжкості отримали щонайменше двоє людей.
      • На місцях подій продовжують працювати підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій, медики та правоохоронці.

    З офіційного повідомлення ДСНС України:

    «У ніч на 16 серпня унаслідок ворожої атаки на Київ виникли пожежі та руйнування в Оболонському та Голосіївському районах. В Оболонському районі зафіксовано три окремі локації ураження, зокрема на території ринку виникла масштабна пожежа, де постраждали двоє людей. У Голосіївському районі пожежу на території нежитлової будівлі локалізовано».