Позначка: ДСНС

  • Чергова мінна небезпека на Харківщині: в Ізюмському районі під час польових робіт підірвався трактор, є постраждалий

    Чергова мінна небезпека на Харківщині: в Ізюмському районі під час польових робіт підірвався трактор, є постраждалий

    На Харківщині зафіксовано черговий трагічний інцидент, пов’язаний із вибухонебезпечними предметами на деокупованих територіях. Під час виконання сільськогосподарських робіт у полі на вибухівці підірвався трактор.

    Головні деталі надзвичайної події:

    • Локація: Нещасний випадок стався на території Ізюмського району (поблизу села Петрівське), яка через інтенсивні бойові дії залишається однією з найбільш замінтованих у регіоні.
    • Наслідки для людини: Унаслідок детонації невідомого вибухонебезпечного предмета поранень зазнав механізатор, який керував сільгосптехнікою. Пораненого оперативно доправили до медичного закладу для надання допомоги.
    • Стан техніки: Сам трактор зазнав суттєвих механічних пошкоджень внаслідок вибуху.

    Сапери та рятувальники вкотре закликають аграріїв і мешканців прифронтових громад бути максимально обережними, не виїжджати на необроблені та не перевірені саперами ділянки землі, а в разі виявлення підозрілих знахідок негайно звертатися до ДСНС чи Національної поліції.

     

  • Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ

    Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ

    Кількість постраждалих унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч проти четверга, 17 вересня, продовжила зростати вже після завершення основної фази удару. Станом на 09:30 відомо про 18 поранених, серед них двоє дітей — 10-річна дівчинка та 12-річний хлопчик. Дев’ятьох постраждалих госпіталізували, зокрема одну дитину. Наслідки ударів та падіння уламків зафіксували на обох берегах столиці, а пошкодження виявили більш ніж на десяти локаціях.

    Масштаб наслідків ставав зрозумілим поступово. Перші повідомлення після ударів свідчили лише про кількох поранених. Близько 03:27 Київська міська військова адміністрація повідомляла про чотирьох постраждалих, серед яких була 10-річна дівчинка. Уже станом на 04:00 кількість потерпілих зросла до десяти. Згодом міський голова Віталій Кличко повідомив про 12 постраждалих, дев’ять із яких перебували в лікарнях.

    На цьому уточнення не завершилися. Станом на 08:00 КМВА повідомляла вже про 16 постраждалих, у тому числі двох дітей. А приблизно за півтори години кількість поранених зросла ще на двох — до 18. Таким чином, дані про наслідки атаки фактично змінювалися протягом усього ранку, оскільки люди продовжували звертатися по медичну допомогу, а екстрені служби обстежували нові місця пошкоджень.

    Одним із районів, що найбільше фігурує в оперативних повідомленнях, став Дніпровський район. Там уламки впали одразу на кількох локаціях. За даними міської влади, пошкоджень зазнали житлові та офісні будівлі, складські приміщення й автомобілі. В одній із триповерхових офісних будівель вибуховою хвилею пошкодило фасад та скління, а в кількох житлових будинках повибивало вікна. Уламки також фіксували на території складів та поблизу автозаправної станції.

    Дніпровська районна адміністрація окремо повідомила, що вибуховою хвилею пошкоджено житлові будинки, нежитлові приміщення та заклади освіти. Рятувальники й комунальні служби зранку продовжували обстежувати територію, ліквідовувати наслідки та допомагати мешканцям пошкоджених осель.

    Для жителів району також розгорнули оперативний штаб допомоги. За даними КМВА, він працює у гімназії №258 на вулиці Міста Шалетт, 1-А. Там люди, чиї помешкання постраждали від атаки, можуть отримати консультації, інформацію та необхідну допомогу.

    Серйозні пошкодження зафіксували й у Солом’янському районі. За попередніми даними міського голови, там була зруйнована складська будівля. При цьому пожежі на об’єкті спочатку не фіксували.

    У Дарницькому районі пошкоджені складські приміщення та транспортні засоби. У Подільському районі уламками пошкодило покрівлю нежитлової споруди. Окремо повідомлялося про Святошинський район, де було зафіксовано влучання в нежитлову будівлю.

    Наслідки виявили і в Голосіївському районі. За повідомленнями з місця подій, там були пошкоджені фасад і скління чотириповерхової будівлі закладу вищої освіти. Виникло незначне займання площею близько п’яти квадратних метрів. За попередньою інформацією, на цій конкретній локації обійшлося без постраждалих.

    Російська атака позначилася і на міській інфраструктурі. Пошкоджень зазнала станція Київської кільцевої електрички «Микільська Слобідка». Через це зранку рух електрички організували за обмеженою схемою — потяги оминали ділянку між Дарницею та Почайною. На відновлення інфраструктури, за попередньою оцінкою, може знадобитися день.

    Нічна атака на столицю була частиною значно масштабнішого удару Росії по Україні. Повітряні сили повідомили, що основними напрямками російської атаки цієї ночі були Київщина, Запоріжжя та Одещина. Російські війська застосували одразу кілька типів засобів повітряного нападу.

    За даними Повітряних сил, із вечора 16 вересня ворог використовував протикорабельні ракети «Онікс», балістичні ракети типів «Іскандер-М», С-400 та KN-23, чотири крилаті ракети морського базування «Калібр», десять засобів типу «Бандероль»/«Дань-Т», а також 157 ударних БпЛА типу Shahed та дронів-імітаторів, причому, за інформацією військових, більш як половина «Шахедів» були реактивними.

    Протиповітряна оборона, за попередніми підрахунками станом на 08:00, знищила або подавила 131 повітряну ціль. Серед них сім засобів типу «Бандероль»/«Дань-Т» та 124 безпілотники різних типів. Водночас по Україні зафіксували влучання ракет і ударних дронів на 36 локаціях, а падіння уламків збитих цілей — ще на п’яти.

    Ще вночі Повітряні сили попереджали про загрозу застосування балістичного озброєння, зокрема з території Курської області РФ. Пізніше військові повідомляли про рух ракет у напрямку Києва, Дніпра та Запоріжжя. Через ракетну небезпеку масштабну повітряну тривогу оголошували по всій території України.

    Після завершення ракетної загрози небезпека для столиці не зникла: у Києві повторно оголошували повітряну тривогу через загрозу безпілотників. Тому оперативні служби продовжували працювати на пошкоджених локаціях в умовах ризику повторних атак.

    Станом на ранок 17 вересня рятувальники, медики, поліцейські, комунальні служби та представники районних адміністрацій продовжують працювати на місцях ударів. У Дніпровському районі тривають аварійно-відновлювальні роботи в пошкоджених будівлях та поруч із ними. Остаточний масштаб руйнувань ще встановлюється.

    Таким чином, лише за кілька годин офіційна кількість постраждалих у Києві зросла спочатку з чотирьох до десяти, потім до 12, 16 і зрештою до 18 людей станом на 09:30. Дані можуть і надалі уточнюватися, оскільки служби продовжують обстежувати місця пошкоджень та приймати звернення мешканців столиці.

  • Генератори, ноутбуки й медобладнання згоріли вщент: РФ знищила склад Фундації Олени Зеленської

    Генератори, ноутбуки й медобладнання згоріли вщент: РФ знищила склад Фундації Олени Зеленської

    У Києві внаслідок російської дронової атаки вранці 16 вересня повністю знищено склад Фундації Олени Зеленської. У приміщенні зберігалася гуманітарна допомога, яку мали передати дітям, прийомним родинам, школам, лікарням та іншим установам у різних регіонах України. Люди безпосередньо на об’єкті не постраждали, однак будівля та значна кількість майна вигоріли вщент.

    Серед втраченого — генератори, побутова техніка, ноутбуки, планшети, електронні книги, медичне обладнання та інші речі, які Фундація закуповувала або отримувала від міжнародних партнерів.

    У самій організації наголосили, що все знищене майно вже мало конкретних майбутніх отримувачів.

    «Уся ця допомога мала конкретне призначення: підтримати навчання дітей, роботу закладів освіти та лікарень, допомогти родинам у різних регіонах України», — повідомили у Фундації.

    Склад вигорів повністю

    Фундація оприлюднила фотографії наслідків пожежі. На них видно фактично знищену складську будівлю, обгорілі металеві конструкції, залишки коробок та майна.

    За даними організації, під час атаки на складі ніхто з людей не постраждав.

    На місці працювали рятувальники ДСНС, які ліквідовували наслідки пожежі.

    У Фундації назвали саме відсутність загиблих і травмованих найважливішою обставиною цієї історії. Водночас матеріальні втрати можуть безпосередньо вплинути на строки реалізації частини гуманітарних проєктів.

    Що саме згоріло

    Повної грошової оцінки втраченого майна наразі немає.

    Проте перелік речей показує масштаб наслідків.

    На складі були:

    • генератори та інше обладнання для резервного електроживлення;
    • побутова техніка;
    • ноутбуки та планшети;
    • електронні книги;
    • медичне обладнання;
    • інша гуманітарна допомога для родин та установ.

    Саме такі категорії допомоги Фундація системно передає великим прийомним родинам. На офіційному сайті організації серед типових запитів названі генератори, обігрівачі, побутова техніка, зарядні станції, меблі та гаджети для навчання.

    Окремий напрям роботи — забезпечення українських школярів і вчителів технікою.

    За даними самої Фундації, за підтримки міжнародних партнерів вона вже передала понад 65 тисяч навчальних пристроїв — ноутбуків і планшетів — передусім у регіони, де через безпекову ситуацію діти змушені навчатися дистанційно.

    Тож знищені цього ранку пристрої були не просто складським запасом: частина техніки мала надалі потрапити до конкретних отримувачів.

    Постачання частини допомоги затримається

    Фундація вже попередила, що знищення складу може вплинути на терміни передачі допомоги.

    Деякі родини, школи, медичні та соціальні заклади можуть отримати заплановане обладнання пізніше.

    Водночас команда заявила, що вже перебудовує логістичну систему і шукає можливості якнайшвидше відновити поставки.

    У Фундації перепросили людей та установи, які очікували гуманітарну допомогу, але наголосили, що програми не припиняються.

    Генератори особливо важливі напередодні зими

    Окреме значення має втрата генераторів.

    Фундація Олени Зеленської регулярно передає їх медичним, освітнім і соціальним установам, а також прийомним родинам.

    Лише в лютому 2026 року організація передала 28 генераторів різної потужності майже на 10,5 млн грн, а також близько 120 портативних зарядних станцій і 30 газових обігрівачів.

    Потреба в такому обладнанні особливо зростає напередодні опалювального сезону на тлі постійних російських атак на українську енергосистему.

    Раніше Nenka.info писала, що протягом літа українські енергетичні компанії отримали від партнерів сотні трансформаторів, комплектні підстанції, кабелі, спеціальну техніку та три газотурбінні електростанції.

    Сотні трансформаторів і три електростанції: чим Україна посилила енергосистему перед зимою — Nenka.info

    Тому знищення навіть частини резервного енергетичного обладнання безпосередньо напередодні холодного сезону створює додаткове навантаження на гуманітарні програми.

    Що відомо про ранкову атаку на Київ

    Склад був знищений під час російської дронової атаки на столицю вранці 16 вересня.

    У Святошинському районі Києва через атаку загорілися складські приміщення. Перші повідомлення про пожежу з’явилися близько 05:50.

    Пізніше міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що внаслідок падіння уламків російського БпЛА на складські приміщення у Святошинському районі постраждала одна людина, яку госпіталізували.

    При цьому Фундація окремо зазначила, що на її складі постраждалих не було. Тому немає підстав автоматично вважати госпіталізовану людину співробітником організації.

    По Україні запустили 80 безпілотників

    Київ був лише одним із напрямків масштабної нічної атаки.

    За даними Повітряних сил ЗСУ, з вечора 15 вересня Росія застосувала 80 безпілотників типів Shahed, «Гербера» та «Пародія», включно з реактивними ударними дронами.

    Запуски здійснювалися з Орла, Курська, Міллерового, а також із тимчасово окупованого Криму.

    Станом на 08:00 сили ППО знешкодили 63 дрони. Водночас були зафіксовані влучання на семи локаціях і падіння уламків ще на двох.

    Чим займається Фундація

    Фундація Олени Зеленської була створена у 2022 році.

    На офіційному сайті організації зазначено, що її основним фокусом є підтримка дітей та молоді, сімейних форм виховання, доступу до освіти та психосоціальна допомога.

    Фундація заявляє, що працює з більш ніж 100 партнерами з понад 35 країн і залучає допомогу від іноземних урядів, благодійних організацій, бізнесу та меценатів.

    Саме через такі партнерства на українські склади надходять генератори, комп’ютерна техніка, медичне та інше обладнання, яке потім розподіляють відповідно до потреб.

    Найважливіше — допомогу обіцяють відновити

    Попри масштаб втрат, Фундація заявляє, що не припинятиме свої програми.

    Головним завданням зараз стане відновлення ланцюгів постачання та пошук заміни знищеному обладнанню.

    Коли саме вдасться повністю компенсувати втрати, наразі невідомо. Організація також поки не назвала загальну вартість майна, яке було знищено.

    Однак наслідки атаки вже відчують не лише працівники благодійної організації.

    За кожним згорілим генератором, ноутбуком чи медичним пристроєм стояв конкретний майбутній отримувач — дитина, родина, школа, лікарня або соціальний заклад.

    Саме тому знищення гуманітарного складу означає не тільки втрату майна, а й затримку допомоги, яка мала працювати в різних регіонах України.

  • Російський дрон знищив 20 років історії «Кварталу 95»: згоріли костюми, декорації та реквізит

    Російський дрон знищив 20 років історії «Кварталу 95»: згоріли костюми, декорації та реквізит

    У Києві внаслідок російської атаки безпілотників знищено складське приміщення, де зберігався реквізит студії «Квартал 95». Разом із будівлею згоріла значна частина декорацій, костюмів та інших речей, які використовувалися у концертах, телевізійних шоу, фільмах і серіалах протягом приблизно 20 років роботи студії. Про втрату майна «Квартал 95» повідомив 16 вересня.

    У самій студії наголосили, що внаслідок пожежі саме на цьому складі людей не було травмовано. На місці після удару працювали підрозділи ДСНС.

    Для колективу йдеться не просто про матеріальні речі. За роки роботи у приміщенні накопичилися предмети, пов’язані з великою кількістю телевізійних та сценічних проєктів.

    «Для когось це просто речі. Для нас — частина великої історії “Кварталу”», — зазначили у студії.

    За словами представників компанії, за кожним костюмом, декорацією чи предметом реквізиту стояли зйомки, репетиції та робота великої команди.

    Що саме було знищено

    Повного переліку втраченого майна студія поки не оприлюднила.

    Відомо, що на складі зберігалися декорації, сценічні костюми та інший реквізит, який використовувався приблизно два десятиліття. Йдеться про предмети з концертних програм, телешоу, кіно та серіалів виробництва студії.

    У медіапродакшні такі склади зазвичай виконують одразу кілька функцій. Там можуть зберігатися не лише костюми та великі декорації, а й дрібний реквізит, який повторно використовують у нових сценах, архівні предмети з уже завершених проєктів та елементи оформлення для концертних номерів.

    У випадку «Кварталу 95» особливість втрати полягає саме у часовому масштабі: частина речей накопичувалася впродовж практично всієї історії студії.

    Студія не скасовує концерти

    Попри втрату складу, «Квартал 95» заявив, що не планує зупиняти роботу.

    Заплановані концерти мають відбутися.

    Більше того, вже 17 жовтня студія планує провести телезйомку нового благодійного концерту. У компанії заявили, що виступи відбудуться «з реквізитом або без нього».

    Таким чином, атака може вплинути насамперед на технічну та постановочну частину майбутніх проєктів: частину декорацій і костюмів доведеться відновлювати або створювати заново.

    Проте про скасування творчих проєктів наразі не йдеться.

    Склад загорівся після ранкової атаки на Святошинський район

    Атака, внаслідок якої згорів склад, сталася вранці 16 вересня.

    У Києві повітряну тривогу оголосили близько 05:05 через наближення російського реактивного безпілотника.

    Невдовзі міська влада повідомила про загоряння складської будівлі у Святошинському районі.

    Згодом стало відомо, що внаслідок падіння уламків БпЛА на складські приміщення у цьому районі постраждала одна людина — її госпіталізували.

    При цьому «Квартал 95» окремо зазначив, що серед людей, пов’язаних із їхнім складом, постраждалих не було. Тому інформацію про пораненого у Святошинському районі не слід автоматично пов’язувати саме зі співробітниками студії.

    Росія запустила по Україні 80 дронів

    Удар по Києву був частиною масштабної нічної атаки по Україні.

    За даними Повітряних сил, із вечора 15 вересня Росія запустила 80 безпілотників різних типів.

    Серед них були Shahed, зокрема реактивні модифікації, «Гербера» та дрони-імітатори типу «Пародія». Запуски здійснювалися з території РФ та тимчасово окупованого Криму.

    Станом на 08:00 українська протиповітряна оборона збила або подавила 63 російські безпілотники.

    Водночас було зафіксовано влучання на семи локаціях та падіння уламків збитих цілей ще на двох.

    Повітряну атаку відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, мобільні вогневі групи та підрозділи безпілотних систем.

    Київ атакують уже кілька днів поспіль

    Святошинський район напередодні також опинявся під ударом.

    15 вересня внаслідок російської атаки там були поранені двоє чоловіків. 20-річного мешканця з осколковими пораненнями госпіталізували, ще одному чоловіку, 63 років, допомогу надали на місці.

    Тоді також загорілися гараж та п’ять автомобілів. Уламки безпілотників падали й в інших районах столиці.

    Тож пожежа на складі «Кварталу 95» стала одним із наслідків уже серії російських дронових атак по Києву.

    Nenka.info писала про людей «Кварталу 95» під час війни

    Раніше Nenka.info розповідала про актора та автора студії Олександра Пікалова, який після початку повномасштабного вторгнення служить у Національній гвардії України.

    У серпні його помітили серед членів журі військового музичного конкурсу «Голос Нацгвардії». При цьому публічно підтверджено, що Пікалова мобілізували ще 28 лютого 2022 року, а згодом він продовжив службу в одному з підрозділів НГУ. Детальніше — у матеріалі «Пікалова з “Кварталу 95” помітили в журі військового конкурсу: чим артист займається у Нацгвардії».

    Що відомо про «Квартал 95»

    Студія «Квартал 95» виросла з однойменного творчого колективу та протягом багатьох років створювала концертні програми, гумористичні телешоу, серіали й фільми.

    Одним із її співзасновників та ключових учасників до початку політичної кар’єри був Володимир Зеленський.

    Через довгу історію компанії склад із реквізитом фактично виконував роль виробничого архіву: в ньому зберігалися речі з різних періодів роботи студії.

    Саме тому втрата вимірюється не лише вартістю знищеного майна.

    Частина предметів могла бути унікальною для конкретних проєктів і зберігати історію українського телевізійного та концертного виробництва останніх двох десятиліть.

    Наслідки ще оцінюють

    У студії не повідомили, скільки може коштувати відновлення знищеного майна.

    Також поки немає оцінки загальної площі пошкодженого приміщення чи повного списку реквізиту, який вдалося або не вдалося врятувати.

    Відомо лише, що втрати значні.

    Водночас компанія дала зрозуміти, що збирається продовжувати роботу та не переносити заплановані виступи.

    Таким чином, ранкова атака 16 вересня знищила склад, де протягом років накопичувалися декорації, костюми та інші речі з проєктів «Кварталу 95». Люди саме на об’єкті студії не постраждали, але значна частина матеріальної історії команди була втрачена у вогні.

  • АЗС у Києві знову під ударом: російські дрони влучили у дві заправки, одну атакували двічі

    АЗС у Києві знову під ударом: російські дрони влучили у дві заправки, одну атакували двічі

    Російські війська вранці 11 вересня знову атакували Київ ударними безпілотниками. Цього разу влучання зафіксували одразу на двох автозаправних станціях у різних частинах столиці — у Дніпровському та Оболонському районах. За попередньою інформацією міської влади, одну із заправок на Оболоні противник атакував двічі. Є постраждалі. Нові удари сталися менш ніж через добу після того, як російський реактивний безпілотник уразив АЗК UKRNAFTA у Голосіївському районі.

    Про нові влучання повідомив міський голова Віталій Кличко. Спочатку стало відомо про удар по АЗС у Дніпровському районі. Екстрені служби одразу вирушили на місце. Практично одночасно інформація надійшла з іншого кінця столиці: російський БпЛА влучив в автозаправну станцію в Оболонському районі. За даними мера, саме цей об’єкт противник атакував двічі.

    Унаслідок атаки в Оболонському районі попередньо постраждали двоє людей. На момент перших повідомлень детальної інформації про характер їхніх травм і необхідність госпіталізації не було. Бренди та точні адреси двох уражених 11 вересня АЗС міська влада також публічно не назвала. Тому стверджувати, які саме мережі потрапили під удар, наразі передчасно.

    Практично паралельно російська атака спричинила серйозні наслідки у житловому секторі. У Дніпровському районі безпілотник уразив дев’ятиповерховий житловий будинок. За даними медиків, постраждали вісім людей, двох госпіталізували. Один із поранених перебував у тяжкому стані. Reuters також повідомляє про вісьмох постраждалих у Києві внаслідок російських ударів 11 вересня та пожежу в дев’ятиповерхівці.

    Атака фактично тривала у кілька етапів. Повітряні сили повідомили, що в ніч проти 11 вересня Росія запустила по Україні 66 ударних безпілотників типів Shahed, «Гербера» та інших. Понад 50 із них були «шахедами». Станом на 09:00 українська ППО збила або подавила 62 дрони, однак чотири ударні БпЛА влучили у три локації.

    На цьому атака не завершилася. Уже близько 09:36 Київська міська військова адміністрація знову оголосила повітряну тривогу через загрозу ударних дронів і закликала мешканців столиці перейти до укриттів. Повітряні сили близько 09:45 окремо попереджали про рух БпЛА на Київ із півночі. Саме під час цієї нової хвилі з’явилися повідомлення про удари по автозаправних станціях.

    Особливої уваги новий епізод набуває через події попереднього дня. 10 вересня російський реактивний дрон ударив по автозаправному комплексу UKRNAFTA у Голосіївському районі Києва. Компанія офіційно підтвердила саме застосування реактивного безпілотника. За правилами безпеки під час повітряної тривоги персонал і клієнти завчасно залишили територію АЗК, завдяки чому серед них постраждалих не було. Водночас міська влада повідомляла про чотирьох постраждалих людей поблизу місця удару, трьох із них госпіталізували.

    Наслідки того удару були досить серйозними. На території станції загорівся легковий автомобіль, були пошкоджені обладнання та капітальні споруди. Рятувальники ліквідували пожежу. У повідомленнях ДСНС також ішлося про пошкодження зупинки громадського транспорту, займання дизельних генераторів і пошкодження восьмиповерхової нежитлової будівлі.

    В UKRNAFTA тоді назвали удар атакою на цивільну інфраструктуру. Голова правління компанії Богдан Кукура заявив, що мережа забезпечує населення пальним і товарами повсякденного попиту та відновить пошкоджений об’єкт. Компанія при цьому не повідомляла про наявність будь-яких військових об’єктів на території станції.

    Таким чином, за менш ніж дві доби офіційно стало відомо щонайменше про три АЗС у трьох районах Києва, які потрапили під прямі удари або влучання російських безпілотників: у Голосіївському районі 10 вересня та в Дніпровському й Оболонському районах 11 вересня. Причому, за словами Кличка, оболонську станцію вранці атакували двічі.

    Напередодні в соціальних мережах почав активно поширюватися нібито перелік київських АЗС, які можуть стати майбутніми цілями російських атак. У ньому згадували об’єкти в кількох районах столиці. Однак важливо, що автентичність такого переліку офіційні органи не підтверджували. Київські медіа, які писали про його появу, також наголошували, що немає доказів, ніби поширені адреси справді є російським списком цілей. Тому встановлювати прямий зв’язок між цим неофіційним документом і конкретними ударами без доказів не можна.

    Водночас сам факт кількох послідовних ударів по автозаправних станціях уже підтверджений офіційними повідомленнями. Це робить паливну інфраструктуру столиці помітним елементом останньої хвилі російських атак.

    Нові удари відбуваються на тлі суттєвого посилення повітряного тиску на Київ. Лише 8 вересня Росія здійснила великий комбінований удар по столиці ракетами та безпілотниками. Тоді були пошкоджені житлові будинки, школа, медичний заклад, гуртожиток, магазини, адміністративні та складські об’єкти. Reuters повідомляв про п’ятьох загиблих і десятки поранених.

    Особливою проблемою останніх атак стає активніше застосування реактивних ударних дронів. Повітряні сили останніми днями неодноразово попереджали про такі апарати поблизу столиці. Вранці 10 вересня половина зі 149 дронів, запущених Росією по Україні, за даними Повітряних сил, була реактивною. 10 вересня саме реактивний безпілотник офіційно підтверджено як засіб удару по станції UKRNAFTA.

    Реактивні дрони створюють додатковий виклик для протиповітряної оборони через вищу швидкість порівняно зі звичайними Shahed. Повітряні сили останніми днями окремо повідомляли про рух таких апаратів через Київську область і безпосередньо над столицею.

    На цьому тлі правила поведінки на АЗС під час тривоги набувають особливого значення. Випадок із UKRNAFTA 10 вересня продемонстрував, що завчасне припинення роботи та евакуація персоналу й клієнтів може безпосередньо врятувати людей. Компанія підкреслила, що всі відвідувачі та працівники залишили територію до влучання саме відповідно до чинного протоколу безпеки.

    Станом на ранок 11 вересня ліквідація наслідків нової атаки в Києві триває. Інформація про кількість постраждалих, масштаби пошкоджень двох АЗС та стан потерпілих ще може змінюватися. Екстрені служби працюють на місцях влучань.

    Однак уже зараз атаки 10–11 вересня демонструють нову небезпечну тенденцію: автозаправна інфраструктура Києва кілька разів поспіль опиняється безпосередньо під ударами російських безпілотників. Чи йдеться про системну кампанію саме проти АЗС, офіційно поки не встановлено. Але після трьох підтверджених епізодів за два дні питання безпеки таких об’єктів стає для столиці дедалі гострішим.

  • Ще однією ціллю із списку стала АЗС на проспекті Шухевича

    Ще однією ціллю із списку стала АЗС на проспекті Шухевича

    Удар по заправці в Голосіївському районі Києва вранці 10 вересня став першим підтвердженим влучанням реактивного «шахеда» у столичну АЗС. Чотири людини поранені, трьох госпіталізували.

    Пожежу на комплексі «Укрнафти» біля ТРЦ «Республіка Парк» загасили швидко: згорів легковий автомобіль, пошкоджена зупинка, спалахнули дизель-генератори, зачепило восьмиповерхову нежитлову будівлю. Коли на майданчик уже виїхали рятувальники, по тій самій станції завдали повторного удару. Персонал і клієнти до першого прильоту встигли піти за сигналом тривоги.

    Паралельно на лівому березі, на проспекті Романа Шухевича, за відомостями, отриманими редакцією, намагалися уразити ще одну станцію з того самого цільового переліку, але не влучили. Проспект ріже Троєщину, Райдужний і Кибальчич і тримає одразу кілька великих мереж — WOG, ОККО, БРСМ-Нафта, КЛО. Це якраз Дніпровський і Деснянський райони.

    Напередодні моніторингові канали та джерела в розвідці попереджали, що в роботі перелік більш ніж із 20 цивільних АЗС на обох берегах Києва, частина — у житлових кварталах. Серед районів називали Голосіївський, Дарницький, Дніпровський і Деснянський. Проспект Шухевича якраз ріже останні два. Для ударів вказували реактивні апарати.

    Міська влада закрила день однією пошкодженою АЗС у Голосіївському районі. Другий захід, на Шухевича, публічно не підтверджений. Перелік, про який попереджали за добу, уже не виглядає як оцінка ризику, по ньому йдуть реальні спроби, але не всі закінчуються влучанням.

  • Терор на кордоні: російські безпілотники атакували пункт пропуску «Старокозаче» на межі з Молдовою, є загиблі

    Терор на кордоні: російські безпілотники атакували пункт пропуску «Старокозаче» на межі з Молдовою, є загиблі

    У ніч проти 9 вересня російські війська завдали удару безпілотниками по міжнародному пункту пропуску для автомобільного сполучення «Старокозаче», розташованому в Одеській області на кордоні з Молдовою. Ворожі дрони уразили будівлі пункту пропуску та прилеглу територію, спричинивши масштабні пожежі та жертви серед цивільних.

    Жертви серед цивільних і наслідки руйнувань

    За даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій, унаслідок ворожої атаки двоє людей загинули, ще троє зазнали поранень. Вогонь та уламки пошкодили інфраструктурні споруди пункту пропуску, а також знищили вантажні й легкові автомобілі та пасажирські автобуси, що перебували в зоні митного контролю.

    Рятувальники оперативно ліквідували займання та евакуювали з небезпечної зони 16 осіб, доправивши їх автобусом до безпечного місця тимчасового розміщення. Наразі пропуск громадян та оформлення транспортних засобів на ділянці «Старокозаче» повністю призупинено, про що офіційно поінформовано прикордонну службу Молдови.

    Систематичний терор прикордонної логістики

    Атака на «Старокозаче» стала продовженням цілеспрямованих ударів ворога по прикордонній інфраструктурі на півдні України. Зокрема, через нальоти ударних дронів типу «Шахед» у ніч проти 1 та 6 вересня було двічі паралізовано роботу міжнародного поромного пункту пропуску «Орлівка» на українсько-румунському кордоні, що також призвело до тимчасового блокування міжнародного сполучення.

     

  • Ніч балістики, ракет і дронів: що відомо про масовану атаку РФ 8 вересня

    Ніч балістики, ракет і дронів: що відомо про масовану атаку РФ 8 вересня

    У ніч проти 8 вересня Росія здійснила масштабну комбіновану атаку на Україну, застосувавши безпілотники та ракети різних типів. Одним із головних напрямків удару стали Київ та Київська область. У столиці зафіксували руйнування та пожежі щонайменше у п’яти районах, загинули двоє людей, щонайменше десятеро постраждали. На Київщині пошкоджені житлові будинки, підприємства, склади й автомобілі.

    Повітряна тривога у столиці тривала вночі через загрозу безпілотників і ракет. Перші вибухи пролунали ще під час дронової атаки, а пізніше Київ зазнав ударів балістичними ракетами. Reuters також підтвердив застосування Росією балістики по українській столиці.

    За даними моніторингових ресурсів, одним із напрямків нічної атаки була також Одеса, однак на момент підготовки матеріалу детальних офіційних повідомлень про масштабні руйнування там ще не було. Тому дані про конкретні типи ракет, які нібито застосовувалися проти Одеси, потребують офіційного підтвердження.

    Київ: двоє загиблих і щонайменше десятеро постраждалих

    Найважчі підтверджені наслідки нічної атаки станом на ранок зафіксовані у столиці.

    Спочатку Київська міська військова адміністрація повідомляла про сімох постраждалих і двох загиблих. Пізніше Міністерство внутрішніх справ уточнило, що кількість постраждалих зросла до десяти.

    Руйнування та пожежі виникли щонайменше у Голосіївському, Солом’янському, Дарницькому, Подільському та Дніпровському районах.

    У Голосіївському районі сталося влучання у 26-поверхову нежитлову будівлю. На рівні 23-го поверху були зруйновані конструкції. Пожежі безпосередньо на цьому об’єкті не виникло.

    За іншою адресою в Голосіївському районі загорівся гараж. Полум’я перекинулося на сусідню нежитлову будівлю та бізнес-центр. Під час рятувальної операції надзвичайники врятували одного постраждалого.

    Крім того, вибухова хвиля пошкодила 16-поверховий житловий будинок. У квартирі виявилися заблокованими двоє людей — рятувальники змогли вивести їх назовні.

    У п’ятиповерхівці заблокувало людей

    Серйозні наслідки зафіксували й у Солом’янському районі.

    Там пошкоджень зазнав п’ятиповерховий житловий будинок, у якому після удару опинилися заблокованими мешканці. Працівники ДСНС врятували десятьох людей, одну людину госпіталізували.

    Раніше КМВА також повідомляла про пошкодження ще одного триповерхового житлового будинку в цьому районі.

    Загалом під час ліквідації наслідків нічної атаки рятувальники вивели або врятували з пошкоджених будівель щонайменше 13 людей.

    Горіли склади, гаражі та автомобілі

    У Подільському районі після атаки виникла пожежа у складській будівлі. Також загорілися автомобілі та гаражні бокси.

    У Дніпровському районі рятувальники гасили пожежу в гаражах. Окремо там локалізували займання трав’яного настилу.

    У Дарницькому районі загорівся гараж на території приватного домоволодіння. Пожежу вдалося ліквідувати. Також повідомлялося про пошкоджений автомобіль.

    Рятувальники станом на ранок продовжували працювати на кількох локаціях, зокрема гасили нежитлові будівлі у Голосіївському та Подільському районах.

    Постраждав і навчальний заклад

    Серед об’єктів, які зазнали пошкоджень у Києві, є навчальний заклад. Про це повідомляли КМВА та рятувальники у зведенні про наслідки атаки.

    Окремі наслідки зафіксували й поблизу станції метро «Тараса Шевченка» у Подільському районі: через вибух поруч із метро було пошкоджено фасад станції.

    Через наслідки нічної атаки вранці у столиці також виникли зміни в роботі громадського транспорту.

    Київщина: під ударом одразу п’ять районів

    Масштабні руйнування зафіксовані не лише в столиці. З вечора 7 вересня Росія атакувала Київську область реактивними безпілотниками, балістикою та ракетами.

    За даними керівника Київської ОВА Тимура Ткаченка, пошкодження є щонайменше у Білоцерківському, Броварському, Бориспільському, Фастівському та Обухівському районах.

    У Білій Церкві постраждав чоловік. Він отримав осколкові поранення, медики надають йому допомогу.

    У Білоцерківському районі пошкоджені:

    • виробниче приміщення;
    • склад;
    • два багатоквартирні житлові будинки;
    • приватне домоволодіння.

    Сім вантажівок знищені на Бориспільщині

    Значних збитків атака завдала Бориспільському району.

    Там постраждали складське приміщення та підприємство, а також сім вантажних автомобілів.

    ДСНС повідомляла про пожежі на території промислових підприємств. На одному з об’єктів вогонь знищив сім вантажівок. Крім того, російські безпілотники атакували логістичний комплекс.

    Причому один із логістичних об’єктів, за повідомленням рятувальників, опинився під ударом двічі, через що пожежу довелося гасити повторно.

    Будинки пошкоджені ще у трьох районах області

    У Броварському районі внаслідок нічної атаки пошкоджені три приватні домоволодіння та автомобіль.

    На Фастівщині пошкодження отримали три приватні будинки.

    В Обухівському районі постраждало ще одне приватне домоволодіння.

    Таким чином, лише за підтвердженими на ранок даними на Київщині пошкоджені багатоквартирні та приватні будинки, виробничі й складські приміщення, підприємства, логістичні об’єкти та транспорт.

    Основний удар припав на Київ та область

    Приблизна карта руху засобів повітряного нападу вказує, що основними напрямками російської атаки цієї ночі були Київ, Київська область та Одеса. Водночас детальний перелік використаних Росією ракет і безпілотників Повітряні сили станом на ранній ранок ще мають уточнити, тому повідомлення моніторингових каналів про конкретні модифікації озброєння не варто подавати як остаточно встановлений факт.

    Через російську ракетну атаку Польща підняла військову авіацію для захисту свого повітряного простору від можливої загрози його порушення.

    Нічний удар відбувся невдовзі після того, як американські представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер залишили Київ після переговорів з українською стороною. Reuters звертає увагу на цей часовий збіг на тлі нової спроби США активізувати переговорний процес.

    Дані про наслідки ще можуть змінитися

    Станом на ранок 8 вересня найтяжчі підтверджені наслідки масованої нічної атаки зафіксовані в Києві: двоє людей загинули, щонайменше десятеро постраждали. Руйнування та пожежі виникли щонайменше у п’яти районах столиці.

    На Київщині відомо щонайменше про одного пораненого та пошкодження цивільної й промислової інфраструктури у п’яти районах.

    Рятувальники продовжують ліквідовувати пожежі та обстежувати місця ударів, тому кількість пошкоджених об’єктів і постраждалих може бути уточнена протягом дня.

  • «Боротьба за об’єкт»: співробітники «Епіцентру» в Миколаєві майже добу гасили пожежі після шести ударів БпЛА

    «Боротьба за об’єкт»: співробітники «Епіцентру» в Миколаєві майже добу гасили пожежі після шести ударів БпЛА

    Протягом 4 вересня та в ніч проти 5 вересня 2026 року російські війська завдали серії прицільних ударів безпілотниками по торговельному центру «Епіцентр» у Миколаєві. За даними компанії, по об’єкту було зафіксовано шість влучань. Співробітники гіпермаркету разом із бійцями ДСНС майже добу боролися з вогнем, намагаючись урятувати інфраструктуру.

    Ключові деталі та перебіг подій

    • Героїзм персоналу: Десятеро співробітників ТЦ власними силами ліквідували чотири займання поспіль. Вони піднімалися на дах, гасили вогонь усередині приміщень, перекривали пошкоджені труби та евакуйовували обладнання.
    • Повторні атаки та робота під обстрілами: Під час гасіння пожежникам та працівникам доводилося неодноразово ховатися в укриттях через загрозу повторних ударів дронів, після чого вони знову поверталися до ліквідації спалахів.
    • Фатальний удар: Близько 20:00 відкрите горіння практично припинили, однак черговий БпЛА влучив у склад меблевого центру. Через перебування у повітрі додаткових безпілотників сили ДСНС і персонал вимушено перебували в укритті близько пів години, за які сильний вітер поширив полум’я на більшу площу.
    • Постраждалі та соціальні наслідки: Внаслідок атаки поранення отримали двоє цивільних (72-річний чоловік та 17-річна дівчина). У миколаївському гіпермаркеті працювало 520 людей, зокрема переселенці, які раніше втратили роботу через знищення ТЦ у Херсоні, Запоріжжі та Одесі.

    З заяви директора ТЦ «Епіцентр» у Миколаєві Олександра Дмитришина:

    «Якби не останнє влучання, ми врятували б торговельний центр. Наші працівники піднімалися на дах, заходили у палаючу будівлю та робили все можливе. Ми справді дуже старалися».

     

  • Масштабна розруха під Києвом: через детонацію в Милій пошкоджено майже 300 будинків, а збитки сягають мільйонів

    Масштабна розруха під Києвом: через детонацію в Милій пошкоджено майже 300 будинків, а збитки сягають мільйонів

    У селі Мила Бучанського району на Київщині триває масштабна операція з ліквідації наслідків російського нападу та тривалої детонації боєприпасів. За попередніми підрахунками фахівців, вибухова хвиля та уламки пошкодили близько 296 об’єктів нерухомості, а на місці події досі зберігається серйозна небезпека нових вибухів. Рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій спільно з працівниками поліції продовжують обстеження доступних споруд та знешкодження небезпечних предметів.

    За словами міністра Калашника, правоохоронці та експерти проводять фіксацію кожного випадку руйнувань, щойно з’являється безпечний доступ до території.

    «Зараз співробітники продовжують роботу. Ми бачимо і чуємо, що, на жаль, вибухонебезпечні предмети продовжують детонувати. Відповідні служби займаються локалізацією та ліквідацією наслідків. На місці працюють рятувальники ДСНС, а також поліція. Там, де є можливість отримати доступ до об’єктів нерухомості, проводиться їх обстеження. За попередніми підрахунками, йдеться приблизно про 296 об’єктів», – зазначив Калашник.

    Для потерпілих громадян передбачено механізм компенсації за пошкоджене або повністю знищене майно в межах чинних державних програм. Місцеві комісії найближчим часом проведуть технічну оцінку кожного будинку для визначення ступеня руйнувань. Власники пошкоджених приватних осель зможуть отримати фінансову допомогу на ремонтні роботи в розмірі до 500 тисяч гривень. Якщо дім знищено вщент, держава надасть житловий сертифікат для купівлі нової нерухомості на суму до 5–6 мільйонів гривень або профінансує відбудову безпосередньо на власній земельній ділянці.

    «Йдеться про ту нерухомість, яка має бути найближчим часом відновлена, а за пошкоджене і знищене майно має бути виплачена компенсація, щоб люди в межах відповідних програм отримали можливість відновлення або, завдяки житловим сертифікатам, отримали альтернативу і повернулися у свої домівки. Ми неодмінно зробимо це якомога швидше і повернемо людей у їхні домівки. На жаль, неможливо повернути 38 загиблих людей, які віддали через цю трагедію своє життя», – підкреслив посадовець.

    На тлі трагічних подій уряд ініціює перегляд правил роботи інфраструктури під час тривалих загроз. У прем’єр-міністра заплановано спеціальну нараду, на якій обговорять оптимізацію роботи підприємств і транспорту під час тривалих повітряних тривог, проте будь-які винятки запроваджуватимуться лише після погодження з військовими.

    Раніше наслідки вибухів і пожежі на складі оглянув начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко, який наголосив, що постійні ворожі обстріли суттєво ускладнюють роботу рятувальників та медиків. Наразі на території Дмитрівської громади продовжує діяти цілодобовий оперативний штаб, а служби екстреного реагування готуються до відбиття можливих нових атак.