Khreshchatyknews.com

Позначка: дрони

  • Зброя і допомога перед зимою: Буданов провів важливі переговори у Латвії

    Зброя і допомога перед зимою: Буданов провів важливі переговори у Латвії

    Керівник Офісу президента України Кирило Буданов під час робочого візиту до Риги провів переговори з прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом. У центрі розмови опинилися одразу два напрями, які Київ вважає критичними найближчими місяцями: подальше військове посилення України та підготовка енергосистеми до нового опалювального сезону. Окремо сторони говорили про співпрацю оборонних підприємств і поглиблення партнерства між Україною та Латвією на тлі тривалої російської агресії.

    За словами Буданова, Україна розраховує на продовження військової співпраці з Ригою та розширення контактів між оборонними індустріями двох держав. Водночас напередодні зими Київ зацікавлений у тому, щоб уже погоджене або підготовлене Латвією енергетичне обладнання надходило якомога швидше. Керівник ОП наголосив, що питання передачі такої техніки зараз необхідно прискорити.

    Такий акцент має конкретне підґрунтя. Латвія вже реалізує окрему програму допомоги українській енергетиці. У квітні уряд країни ухвалив рішення передати Чернігівській області 48 стаціонарних дизельних генераторів загальною вартістю близько 1,2 млн євро, включно з витратами на доставку. Обладнання призначене для відновлення критичної інфраструктури та забезпечення безперервності енергопостачання. У липні латвійське Міністерство економіки повідомляло, що початок поставок вдалося перенести з середини вересня на більш ранній термін.

    Це не перша енергетична допомога Риги. За даними латвійського уряду, станом на початок 2026 року гуманітарна та державна підтримка України з боку Латвії перевищувала 92 млн євро. До неї входили генератори, трансформатори, медичне обладнання та інша техніка для критичної інфраструктури. Під час одного з візитів до України латвійська сторона також повідомляла про передачу обладнання для теплоелектростанцій, генераторів і трансформаторів.

    Для України ця тема набуває особливого значення саме напередодні осінньо-зимового періоду. Росія протягом війни систематично атакує електростанції, підстанції, теплову генерацію та інші елементи енергетичної системи. Тому Київ на переговорах із партнерами паралельно просить як додаткові засоби протиповітряної оборони, так і резервне енергетичне обладнання, яке дозволяє швидше відновлювати електро- і теплопостачання після ударів.

    Не менш важливою частиною переговорів Буданова з Кулбергсом стала оборона. Латвія залишається одним із партнерів, які витрачають на військову підтримку України значну частку власної економіки. Міністерство оборони країни підтвердило, що у 2026 році військова допомога Україні становитиме понад 0,25% латвійського ВВП. Крім цього, Рига вже зробила внесок у розмірі 17 млн євро до натовської ініціативи PURL, через яку союзники фінансують закупівлю пріоритетного озброєння для України.

    Усього з 2022-го до 2025 року військова підтримка, надана Латвією Україні, сягнула приблизно 665 млн євро. Вона включала озброєння та військову техніку, підготовку українських військовослужбовців, закупівлі продукції латвійської оборонної промисловості та внески до міжнародних механізмів допомоги. У 2026 році одним із центральних напрямів залишаються безпілотники та засоби боротьби з ними. Латвія також продовжує відігравати провідну роль у Коаліції дронів.

    Фактично нинішня зустріч Буданова і Кулбергса продовжує домовленості, які Київ і Рига оформили ще влітку. 9 червня Володимир Зеленський і новопризначений на той момент прем’єр Латвії Андріс Кулбергс підписали в Таллінні так звану Drone Deal. Документ передбачає співпрацю у сфері безпілотників, протиповітряної та протиракетної оборони, постачання оборонної продукції, фінансування українського виробництва та обмін технологіями й бойовим досвідом.

    Паралельно Україна й Латвія уклали ширшу угоду про оборонне співробітництво на десять років із можливістю продовження. Вона передбачає спільне виробництво, локалізацію технологій, передачу експертизи, співпрацю щодо безпілотних систем та ППО, а також взаємодію у сфері розвідки. Латвійське Міністерство оборони повідомляло, що протягом перших двох років дії документа Рига планує спрямувати приблизно 110 млн євро на реалізацію його цілей.

    Тож слова Буданова про розширення партнерства між оборонними індустріями не є лише загальною дипломатичною заявою. Обидві країни вже створили юридичну основу, яка дозволяє закуповувати продукцію латвійських виробників для України, фінансувати українські підприємства, запускати спільне виробництво й обмінюватися технологіями.

    Причому просто зараз Міністерство оборони Латвії формує окремий каталог продукції своєї військової промисловості для потреб України. Українська сторона зможе визначити в ньому необхідні системи й технології, після чого Рига оцінюватиме можливість їх закупівлі в межах військової допомоги. Заявки латвійських підприємств до каталогу приймаються до 14 вересня.

    Візит Буданова до Риги при цьому значно ширший за одну зустріч із прем’єром. Напередодні, 9 вересня, керівник Офісу президента провів переговори з міністром оборони Латвії Райвісом Мелнісом. Латвійська сторона називала серед тем регіональну безпеку, військову допомогу Україні та партнерство оборонних промисловостей. Також було заплановано участь обох посадовців у дискусії Riga Conference, присвяченій тому, як бойовий досвід України може бути інтегрований у планування НАТО.

    Ще одна зустріч має відбутися вже на найвищому державному рівні. В офіційному календарі президента Латвії Едгарса Рінкевичса на 10 вересня значиться зустріч із Кирилом Будановим у Ризькому замку о 13:00. Це свідчить про те, що нинішній візит охоплює одразу політичний, військовий та безпековий рівні латвійського керівництва.

    Під час розмови з Кулбергсом Буданов також заявив, що російська агресія давно перестала бути виключно проблемою України. Цей мотив добре вписується в нинішню політику самої Латвії. Як країна НАТО з безпосереднім кордоном із Росією, вона останніми роками різко збільшує витрати на оборону, посилює східний кордон, нарощує ППО та системи боротьби з безпілотниками. З 2 вересня до 8 жовтня по всій країні проходять масштабні навчання Namejs 2026, де особливу увагу приділяють застосуванню дронів і протидії безпілотним системам, причому під час планування прямо враховується український бойовий досвід.

    Символічне місце для переговорів Буданова та Кулбергса теж привернуло увагу. Розмова відбулася в Ризькому мотормузеї, до створення якого безпосередньо причетний батько нинішнього прем’єра Латвії Віктор Кулбергс. Саме він очолював латвійський Клуб антикварних автомобілів і був одним із головних ініціаторів створення музею, який відкрився у 1989 році.

    Буданов використав експозицію з автомобілями радянських керівників як політичну метафору, порівнявши долю радянської імперії з перспективами сучасної Росії. Зокрема, він звернув увагу на пошкоджений Rolls-Royce, пов’язаний із Леонідом Брежнєвим, і завершив допис тезою про те, що імперії, побудовані на агресії та ілюзіях, зрештою залишаються без майбутнього.

    Водночас історичну деталь про сам Rolls-Royce варто подавати обережно. У популярній версії автомобіль часто називають розбитою машиною Брежнєва, однак існують дані, що в ДТП насправді потрапив не сам радянський генсек, а водій радянської служби охорони. Тому слова Буданова про цей експонат коректніше сприймати як політичну метафору, а не точний опис обставин старої аварії.

    Нинішні переговори в Ризі показують, що напередодні зими Україна намагається одночасно закрити дві вразливі зони — захист неба й стійкість енергосистеми. Від Латвії Київ очікує не лише продовження постачання зброї та дронів, а й швидшої передачі обладнання, необхідного для роботи критичної інфраструктури. А підписані раніше довгострокові угоди означають, що співпраця поступово переходить від окремих пакетів допомоги до спільного виробництва, технологічного обміну й постійного партнерства оборонних підприємств.

  • Небо у вогні: масований комбінований удар Росії балістикою та двома сотнями дронів прорвав частину оборони

    Небо у вогні: масований комбінований удар Росії балістикою та двома сотнями дронів прорвав частину оборони

    У ніч проти 9 вересня російська окупаційна армія здійснила масштабний комбінований удар по мирних містах та критичній інфраструктурі України, застосувавши балістичні ракети, новітні боєприпаси «Бандероль» та майже дві сотні безпілотників різних типів. Повітряний напад противника тривав понад чотирнадцять годин, розпочавшись ще о вісімнадцятій годині вечора 8 вересня. Попри цілодобову роботу українських захисників неба, які знешкодили переважну більшість ворожих засобів, окремі ракети та дрони змогли пробитися крізь протиповітряний щит.

    Для чергової атаки загарбники залучили значний арсенал ударного озброєння, яке запускали з різних напрямків та тимчасово окупованих територій. Зокрема, з району селища Гвардійське та інших пускових позицій в окупованому Криму росіяни випустили смертоносну балістику комплексу «Іскандер-М». Одночасно з акваторії Азовського моря окупаційні війська спрямували ракети S8000 «Бандероль». Паралельно ворог атакував країну 196 ударними дронами різних модифікацій, серед яких були як важкі апарати «Shahed», так і дешевші «Гербера» разом зі спеціальними приманками та дронами-імітаторами «Пародія». Запуски безпілотних систем фіксувалися з російських Орла та Курська, а також із захоплених районів Донецької області та Криму.

    Відбиття комбінованого нальоту та результати оборони

    До відбиття масованої повітряної навали було залучено всі наявні сили та засоби українського війська. Проти ворожих цілей безперервно працювали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, підрозділи безпілотних систем, а також розрахунки мобільних вогневих груп. Завдяки їхній скоординованій та злагодженій бойовій роботі станом на пів на дев’яту ранку вдалося успішно знешкодити 165 російських безпілотників, більшість із яких ліквідували ще на підльоті або подавили технічними засобами без детонації на землі.

    Масштаби влучань та наслідки падіння уламків

    Попри високу ефективність роботи сил протиповітряної оборони, величезна щільність ворожого залпу призвела до локальних проривів. Офіційно підтверджено влучання ракет та ударних дронів на двадцяти трьох окремих локаціях у різних областях країни. Крім того, падіння уламків збитих повітряних цілей завдало шкоди будівлям та майну ще на чотирьох локаціях. Екстрені рятувальні служби, медичні працівники та поліцейські одразу вирушили на всі місця уражень для ліквідації пожеж, розбору завалів та надання допомоги постраждалим.

    Тактика перевантаження та виснаження ППО

    Подібні комбіновані нальоти свідчать про зміну тактики ворога, який намагається максимально перевантажити українську протиповітряну оборону. Використання дешевих дронів-імітаторів має на меті змусити зенітників розкривати позиції та витрачати коштовні боєприпаси перед основним ударом балістичними ракетами. Росія продовжує системно тероризувати цивільне населення та намагається завдати удару по енергетиці напередодні холодів. Наразі остаточні наслідки ворожої атаки та масштаби руйнувань на місцях прильотів встановлюються профільними службами.

  • Палає стратегічний порт ворога: у Новоросійську ударні дрони рознесли резервуари мазутного термінала

    Палає стратегічний порт ворога: у Новоросійську ударні дрони рознесли резервуари мазутного термінала

    У ніч проти 9 вересня російське місто Новоросійськ у Краснодарському краї опинилося під потужним ударом невідомих безпілотних літальних апаратів. Головною ціллю повітряної атаки стала критична портова інфраструктура противника. У результаті успішного влучання на території мазутного термінала спалахнула масштабна пожежа, яка паралізувала роботу важливого промислового вузла держави-агресора.

    Нічна паніка та спроби приховати руйнування

    Перші повідомлення про атаку почали надходити близько опівночі. Мешканці різних районів Новоросійська повідомляли про виразний гул моторів, серію потужних глухих вибухів та хаотичні спроби російських розрахунків протиповітряної оборони збити повітряні цілі. Одразу після вибухів у районі місцевих вантажних причалів піднявся високий стовп полум’я та густого диму, що потрапило на камери місцевих жителів.

    Очільник окупаційної міської адміністрації Андрій Кравченко поспішив підтвердити факт загоряння, проте традиційно вдався до виправдань, заявивши, що пожежа сталася нібито виключно внаслідок «падіння уламків» збитих дронів. Російський посадовець цинічно проігнорував очевидні факти та відмовився публічно назвати точне найменування атакованого об’єкта, а також вирішив промовчати щодо реальних масштабів руйнувань технологічного обладнання та наявності постраждалих серед чергового персоналу порту.

    Удар по паливному резервуару та масштаби пошкоджень

    Зіставлення відеоматеріалів із геолокаційними координатами швидко розкрило справжнє місце катастрофи. Вогонь охопив технологічні потужності товариства з обмеженою відповідальністю «Новоросійський мазутний термінал». Точний приліт припав безпосередньо по об’єктах портового комплексу, внаслідок чого отримав критичні пошкодження щонайменше один масивний резервуар із паливом. Сильне горіння нафтопродуктів суттєво ускладнило процес локалізації аварії та змусило окупаційні екстрені служби стягнути додаткові пожежні розрахунки для захисту сусідніх місткостей від детонації.

    Крах експортної логістики на Чорному морі

    «Новоросійський мазутний термінал» є одним із провідних стратегічних підприємств усього Новоросійського транспортного вузла. Він є структурною частиною Новоросійського морського торговельного порту, який утримує лідерство серед усіх морських портів Росії за загальними обсягами щорічної перевалки сировини. Промисловий комплекс безпосередньо спеціалізується на накопиченні, тривалому зберіганні та завантаженні на танкери мазуту, а також світлих нафтопродуктів. Його проєктна пропускна спроможність сягає майже 4 мільйонів тонн пального на рік.

    Цей об’єкт має пряме стратегічне значення для ведення бойових дій та наповнення воєнного бюджету Москви нафтодоларами. Знищення резервуарного парку та пошкодження насосних систем створюють серйозний дефіцит потужностей для експорту російських енергоносіїв через чорноморську акваторію. Окрім прямого удару по кишені сировинних олігархів, пошкодження термінала неминуче вдарить по військово-морській логістиці російського флоту, значно ускладнивши централізоване забезпечення військових кораблів та окупаційних частин необхідними паливно-мастильними матеріалами.

     

  • Провал путінського бліцкригу: російські генерали благають перенести дату окупації Донбасу на тлі катастрофічних втрат

    Провал путінського бліцкригу: російські генерали благають перенести дату окупації Донбасу на тлі катастрофічних втрат

    Політичне керівництво Російської Федерації продовжує вимагати від своєї армії повної окупації Донецької області до кінця 2026 року, проте військове командування ворога просить відтермінувати цей дедлайн щонайменше до 31 березня 2027 року. Загарбники вже п’ятнадцять разів переносили терміни остаточного захоплення регіону, так і не досягнувши жодних стратегічних чи оперативних успіхів на полі бою. Про ці панічні настрої в лавах противника повідомив заступник керівника Офісу президента Павло Паліса під час офіційної зустрічі українського військового командування з американськими переговірниками Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером.

    Ситуація на східному фронті залишається вкрай важкою, але українська оборона змушує ворога платити безпрецедентну ціну за кожен метр просування. Російські окупаційні війська застосовують тактику м’ясних штурмів, стираючи власні підрозділи заради мінімальних територіальних здобутків. За інформацією Офісу президента, йдеться про сотні вбитих та важкопоранених загарбників за кожен пройдений квадратний кілометр української землі. Такі катастрофічні втрати особового складу та бронетехніки роблять виконання політичних наказів Кремля фізично неможливим у встановлені терміни, що й змушує російських генералів просити про чергове відтермінування.

    Зустріч із представниками Сполучених Штатів Америки стала важливим майданчиком для демонстрації реального стану справ на лінії бойового зіткнення. Українська сторона детально поінформувала партнерів про виснаження наступального потенціалу російської армії та підкреслила критичну важливість збереження стабільної військово-технічної підтримки. Американські делегати змогли наочно переконатися, що розпіарений російський наступ загруз в ешелонованій обороні Збройних сил України, а амбіції Москви розбиваються об стійкість українських захисників.

    Окрему увагу під час переговорів приділили технологічному протистоянню в повітрі. Павло Паліса розповів союзникам про активну розробку новітніх вітчизняних засобів для боротьби з російськими безпілотниками, які оснащені реактивними двигунами. При цьому український посадовець акцентував на абсолютній технологічній імпотенції російського військово-промислового комплексу, який неспроможний самостійно створювати сучасні зразки озброєння та повністю залежить від тіньового імпорту і допомоги країн-вигнанців.

    «І тут у росіян знову немає жодного власного технологічного прориву: ані конструкція, ані двигун не є їхніми розробками. Вони не розробили нічого – взяли готове у тих, хто їм це передав. І ми чудово знаємо, хто саме», – наголосив заступник керівника Офісу президента.

    Відповіддю на ці загрози стає симетричний технологічний розвиток українських оборонних спроможностей. Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат підтвердив, що вітчизняні реактивні дрони-перехоплювачі вже розроблені інженерами. Наразі головне завдання полягає у проведенні фінальних етапів випробувань, після чого почнеться активне масштабування виробництва та набуття Силами оборони відповідних спроможностей. Це дозволить суттєво посилити захист неба над прифронтовими та тиловими регіонами, позбавивши ворога його інструментів повітряного терору.

  • Терор на кордоні: російські безпілотники атакували пункт пропуску «Старокозаче» на межі з Молдовою, є загиблі

    Терор на кордоні: російські безпілотники атакували пункт пропуску «Старокозаче» на межі з Молдовою, є загиблі

    У ніч проти 9 вересня російські війська завдали удару безпілотниками по міжнародному пункту пропуску для автомобільного сполучення «Старокозаче», розташованому в Одеській області на кордоні з Молдовою. Ворожі дрони уразили будівлі пункту пропуску та прилеглу територію, спричинивши масштабні пожежі та жертви серед цивільних.

    Жертви серед цивільних і наслідки руйнувань

    За даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій, унаслідок ворожої атаки двоє людей загинули, ще троє зазнали поранень. Вогонь та уламки пошкодили інфраструктурні споруди пункту пропуску, а також знищили вантажні й легкові автомобілі та пасажирські автобуси, що перебували в зоні митного контролю.

    Рятувальники оперативно ліквідували займання та евакуювали з небезпечної зони 16 осіб, доправивши їх автобусом до безпечного місця тимчасового розміщення. Наразі пропуск громадян та оформлення транспортних засобів на ділянці «Старокозаче» повністю призупинено, про що офіційно поінформовано прикордонну службу Молдови.

    Систематичний терор прикордонної логістики

    Атака на «Старокозаче» стала продовженням цілеспрямованих ударів ворога по прикордонній інфраструктурі на півдні України. Зокрема, через нальоти ударних дронів типу «Шахед» у ніч проти 1 та 6 вересня було двічі паралізовано роботу міжнародного поромного пункту пропуску «Орлівка» на українсько-румунському кордоні, що також призвело до тимчасового блокування міжнародного сполучення.

     

  • Італійський оборонний гігант придивляється до українських стартапів: можливі інвестиції та поглинання

    Італійський оборонний гігант придивляється до українських стартапів: можливі інвестиції та поглинання

    Італійський оборонно-аерокосмічний концерн Leonardo посилює присутність в Україні та розглядає українські військово-технологічні компанії не лише як потенційних партнерів, а й як об’єкти для інвестицій або придбання. Створений у Києві підрозділ Leonardo Ukraine має стати для компанії своєрідною точкою входу в українську оборонну екосистему, яка за роки повномасштабної війни перетворилася на один із найдинамічніших майданчиків військових інновацій у Європі.

    Про такі плани генеральний директор Leonardo Лоренцо Маріані розповів Bloomberg. Видання винесло матеріал із промовистим заголовком про український підрозділ як потенційний «форпост для придбань».

    Маріані звернув особливу увагу на українські малі та середні компанії й стартапи, які працюють у сфері оборонних технологій. За його оцінкою, війна дала українським розробникам унікальну можливість створювати технології, швидко перевіряти їх у бойових умовах, отримувати зворотний зв’язок від військових і так само швидко вдосконалювати продукцію.

    «Українська екосистема малих і середніх компаній та стартапів отримала можливість і продемонструвала винахідливість у створенні особливо інноваційних та перевірених рішень», — заявив керівник Leonardo. Його слова також наводить українське профільне видання «Мілітарний».

    На практиці це означає, що Leonardo готова розглядати різні формати співпраці — від технологічного партнерства та спільних розробок до інвестицій у перспективні українські компанії. Bloomberg повідомляє, що в перспективі не виключаються й придбання окремих активів. Водночас про конкретні українські підприємства, які вже стали предметом переговорів щодо купівлі, наразі публічно не повідомлялося.

    Leonardo вже створила окрему компанію в Україні

    Інтерес італійського концерну до України вже вийшов за межі заяв. У 2026 році Leonardo створила в Києві окрему дочірню компанію Leonardo Ukraine.

    За даними італійської Agenzia Nova, юридичну особу зареєстрували 20 травня 2026 року. Вона повністю контролюється Leonardo International. Формально основним видом діяльності визначено дослідження та експериментальні розробки у природничих і технічних науках, однак перелік напрямів значно ширший і охоплює програмне забезпечення, інженерію, виробництво комунікаційного обладнання, навігаційних та вимірювальних систем, ремонт і обслуговування електронного та оптичного обладнання.

    Італійська Milano Finanza також повідомляла, що нова структура на 100% належить групі Leonardo та має зосередитися, зокрема, на безпілотних системах і військових технологіях.

    Тобто йдеться не просто про представництво для продажу готової італійської продукції. Компанія створила структуру, яка потенційно може займатися дослідженнями, розробками, інтеграцією українських технологій і співпрацею з місцевими виробниками.

    У Euronews зазначали, що Leonardo прагне використати досвід України у війні безпілотників і перенести частину отриманих тут знань у майбутні європейські оборонні програми.

    Україна стала унікальною лабораторією військових технологій

    Одна з причин такого інтересу очевидна: українські розробники працюють у середовищі, яке практично неможливо відтворити на звичайному військовому полігоні.

    Нові дрони, засоби радіоелектронної боротьби, навігаційні системи, наземні роботизовані платформи чи засоби перехоплення можуть проходити шлях від прототипу до бойового застосування за місяці або навіть тижні.

    Reuters у червні повідомляв про стрімке зростання українського сектору defence tech. Інвестиції в українські оборонні стартапи, за наведеними виданням даними, збільшилися приблизно з $1,1 млн у 2023 році до $105 млн у 2025-му. Серед напрямів, які розвиваються найшвидше, — морські та наземні безпілотники, автономні системи, ударні БПЛА та рішення, стійкі до радіоелектронної боротьби.

    Саме швидкість циклу «розробка — поле бою — удосконалення» дедалі більше приваблює великих західних виробників озброєння.

    Для традиційних оборонних корпорацій створення нового виробу часто займає роки. Українська модель значно гнучкіша: невеликі компанії можуть швидше змінювати конструкцію, програмне забезпечення чи тактико-технічні характеристики відповідно до того, як змінюється російська тактика.

    Leonardo фактично хоче отримати прямий доступ до цієї екосистеми.

    В Україні тестуватимуть Michelangelo Dome

    Ще одним ключовим напрямом роботи Leonardo в Україні стане випробування нової багаторівневої системи оборони Michelangelo Dome.

    Це одна з найбільш амбітних нових програм італійської компанії. Michelangelo Dome має об’єднувати в єдину мережу радари, оптико-електронні сенсори, системи командування й управління, штучний інтелект, засоби радіоелектронної боротьби та різні системи ураження.

    Згідно з офіційними матеріалами Leonardo, система має захищати критичну інфраструктуру, території та стратегічні об’єкти від широкого спектра загроз — від безпілотників і їхніх роїв до крилатих, балістичних і навіть гіперзвукових ракет.

    Перші компоненти Michelangelo Dome для України вже перебувають у виробництві.

    Під час презентації промислового плану Leonardo у березні 2026 року керівництво компанії повідомило, що перший компонент системи будується саме для України, а його випробування мають провести у реальному середовищі до кінця року.

    У дорожній карті проєкту Україна окремо зазначена як майданчик для розгортання Michelangelo Dome. Leonardo також повідомляє, що веде переговори щодо системи більш ніж із 20 країнами.

    У вересні Euronews із посиланням на Маріані підтвердив, що перші оперативні випробування системи в Україні планують провести до кінця 2026 року.

    Це робить Україну не просто потенційним покупцем нової системи, а важливим елементом її практичного розвитку.

    Спершу — протидронний та артилерійський компоненти

    Одним із головних напрямів Michelangelo Dome буде боротьба з безпілотниками — загрозою, яка за останні роки стала центральною для сучасної війни.

    Leonardo вже працює над інтеграцією засобів виявлення та ураження малорозмірних цілей. В офіційних документах компанія прямо називає counter-drone технології серед пріоритетних напрямів досліджень і розвитку.

    Український досвід тут особливо важливий. Росія щодня застосовує проти України різні типи ударних і розвідувальних безпілотників, тоді як українська сторона розвиває власні дрони-перехоплювачі, засоби РЕБ, мобільні вогневі групи та інші дешевші способи боротьби з масовими повітряними цілями.

    Тому тестування нової системи саме в Україні дозволяє Leonardo перевірити її не проти умовної навчальної цілі, а в умовах сучасної багатокомпонентної повітряної війни.

    Leonardo вже будує мережу європейських оборонних альянсів

    Поява українського підрозділу вписується у ширшу стратегію Leonardo — компанія дедалі активніше створює міжнародні партнерства замість самостійної розробки всього спектра озброєнь.

    З німецьким Rheinmetall Leonardo створила спільне підприємство для розробки та виробництва нового основного бойового танка і бойових машин піхоти для європейського ринку.

    Ще один великий союз компанія створила з турецьким виробником Baykar. Спільне підприємство LBA Systems належить сторонам у рівних частках і займається розробкою, виробництвом та обслуговуванням безпілотних авіаційних систем. Leonardo надає електроніку, сенсори, корисне навантаження й технології інтеграції, тоді як Baykar — свої напрацювання у сфері безпілотних платформ.

    Європейський ринок безпілотної бойової авіації, ударних дронів і систем далекого ураження сам Leonardo оцінює приблизно у $100 млрд на найближчі десять років.

    Українські компанії в цій конфігурації потенційно можуть стати ще одним джерелом технологій.

    Західні оборонні гіганти все активніше заходять в Україну

    Leonardo — далеко не перша велика європейська оборонна компанія, яка вирішила створити постійну присутність в Україні.

    Німецький Rheinmetall ще у 2023 році створив спільне підприємство з «Українською оборонною промисловістю». Rheinmetall володіє 51% компанії, українська сторона — 49%. Підприємство займається обслуговуванням та ремонтом військової техніки, а співпраця передбачає також спільне виробництво окремих систем в Україні.

    Це демонструє ширшу тенденцію: великі оборонні корпорації поступово переходять від постачання Україні готового озброєння до локалізації виробництва, спільних розробок та інтеграції українських технологій у власні продукти.

    Для України такий процес може мати подвійний ефект.

    З одного боку, він відкриває українським стартапам доступ до капіталу, великих виробничих потужностей і глобальних ринків. Малий український виробник, який сьогодні створює сотні або тисячі одиниць певної системи, у партнерстві з міжнародним концерном потенційно може масштабувати виробництво значно швидше.

    З іншого — інтерес до придбання українських підприємств порушує питання про те, кому в перспективі належатимуть технології, створені українськими командами під час війни. Публічно Leonardo поки не оголошувала конкретних угод щодо поглинання українських defence-tech компаній, тому говорити про вже погоджені продажі некоректно.

    Проте сама готовність одного з найбільших оборонних концернів Європи розглядати такі угоди показує, наскільки змінилася роль українського оборонно-промислового сектору.

    Ще кілька років тому Україна передусім шукала у західних компаній готове озброєння. Тепер самі європейські оборонні гіганти створюють офіси в Києві, вивчають українські розробки, тестують тут власні системи та оцінюють можливість інвестувати у місцеві компанії.

    І Leonardo фактично підтверджує: бойовий досвід українського miltech перетворився на актив, за який найбільші гравці світового оборонного ринку вже готові конкурувати.

  • Удари серед білого дня: Росія змінила тактику атак на Київ

    Удари серед білого дня: Росія змінила тактику атак на Київ

    Російські атаки на Київ дедалі менше нагадують звичний для попередніх років сценарій, коли основна небезпека для столиці припадала на ніч. У вересні повітряні тривоги, вибухи та атаки безпілотників дедалі частіше переривають життя міста вдень. 4 вересня російський дрон знову дістався самого центру столиці — удар стався в історичній частині Києва неподалік Софії Київської.

    Після атаки над центром міста піднявся густий чорний дим. Мер Києва Віталій Кличко повідомив про влучання в нежитлову будівлю, на місце вирушили екстрені служби та медики. Reuters зазначає, що місце удару розташоване неподалік Софійського собору — пам’ятки зі списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Внаслідок атаки також було зруйноване приміщення популярного столичного закладу Zavertailo, про що повідомив його власник.

    Однак значення атаки 4 вересня виходить за межі одного влучання. Київ уже понад тиждень перебуває під практично безперервним тиском російських дронів. Reuters повідомляє про десять днів поспіль атак на українську столицю. Лише 3 вересня внаслідок російського удару по Києву загинула людина, були пошкоджені житлові будинки, а під час попередніх атак того ж дня постраждали шестеро людей.

    Associated Press звертає увагу на помітну зміну характеру російської повітряної кампанії проти столиці. Якщо раніше масовані атаки переважно відбувалися вночі, тепер дрони та ракети загрожують Києву фактично цілодобово. Повітряні тривоги переривають робочий день, навчання, поїздки містом, роботу магазинів і установ. Окремою проблемою стало застосування швидкісних реактивних безпілотників, які роблять загрозу ще менш передбачуваною.

    Саме денні удари істотно змінюють повсякденну реальність столиці. Вночі значна частина людей перебуває вдома і має хоча б відпрацьований алгоритм дій під час тривоги. Вдень сотні тисяч киян перебувають на роботі, в університетах, школах, торговельних центрах, громадському транспорті або просто на вулицях. Через це кожна нова тривога одночасно впливає на величезну кількість людей і роботу міської інфраструктури.

    Показовим став саме удар 4 вересня. Вибух пролунав у центральній частині міста у той час, коли Київ жив звичайним денним життям. Reuters наводить слова очевидців, яких атака застала просто на вулиці. На місце оперативно прибули численні машини швидкої допомоги та рятувальні служби.

    Пізніше президент Володимир Зеленський повідомив і про влучання російського безпілотника в центральну будівлю Служби безпеки України. За повідомленнями міжнародних медіа, внаслідок атаки були поранені п’ятеро людей. Президент заявив про необхідність відповіді Росії на такі удари.

    Будівля СБУ розташована на Володимирській вулиці, 35 — у самому історичному центрі столиці. Таким чином, події 4 вересня вкотре продемонстрували, що російські ударні безпілотники можуть становити небезпеку не лише для околиць або промислових зон, а й для щільно забудованого центрального Києва.

    Водночас із твердженнями про конкретний задум Кремля варто бути обережними. Сам факт переходу до частіших денних атак підтверджують міжнародні агентства, однак цілі російського командування щодо вибору саме такого режиму ударів достеменно невідомі. Тому говорити про нову тактику можна насамперед у сенсі фактичної зміни часу та інтенсивності атак, а не як про офіційно підтверджену нову російську військову доктрину.

    Додаткового міжнародного резонансу подіям у Києві надає те, що нова хвиля ударів відбувається напередодні очікуваних дипломатичних контактів. Представники президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер готуються до нових контактів із Росією та Україною. Reuters повідомляє, що обговорювався їхній приїзд до Києва в неділю, хоча остаточні деталі української частини поїздки ще узгоджувалися. Водночас джерело агентства стверджувало, що російська сторона намагалася переконати американських представників змінити план і не їхати до української столиці.

    На цьому тлі російські удари по Києву тривають, попри публічні заяви Кремля про можливість мирного врегулювання. Речник Кремля Дмитро Пєсков 4 вересня заявив, що Москва не виключає перспективи домовленості, однак водночас підтвердив незмінність російських вимог до України.

    Для киян же головна зміна вже відчувається без дипломатичних формулювань. Денний час більше не означає відносної паузи між нічними атаками. Загроза може виникнути дорогою на роботу, під час навчання, обіду або звичайної прогулянки центром міста.

    Вересневі атаки показують: Росія посилює цілодобовий тиск на українську столицю. І якщо раніше Київ здебільшого прокидався після важких ночей, тепер повітряна війна дедалі частіше приходить у місто серед білого дня.

  • «Цього року буде інакше»: Прокудін розповів, чому зима в Херсоні може стати найважчою

    «Цього року буде інакше»: Прокудін розповів, чому зима в Херсоні може стати найважчою

    Херсон може зустріти одну з найважчих зим за весь час повномасштабної війни. Після посилення російських атак на ТЕЦ та інші об’єкти критичної інфраструктури місто вже не може розраховувати на звичний рівень тепло- й енергопостачання, а тривалі відключення можуть стати частиною повсякденного життя. Начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін заявив, що зараз усе місто отримує електроенергію в обсязі, співставному з потребами одного великого супермаркету в Києві. Про це в інтерв’ю РБК-Україна.

    За його словами, за останній місяць ситуація суттєво погіршилася через масовані російські удари. Ворог атакує не лише енергетичну інфраструктуру, а й житлові райони, комунальні служби, транспорт та цивільних. Особливо небезпечними залишаються FPV-дрони, які, за словами Прокудіна, фактично «полюють» на людей на вулицях.

    Після ударів по Херсонській ТЕЦ керівник області почав активніше закликати жителів за можливості евакуюватися. Він наголосив, що йдеться не про спробу посіяти паніку, а про необхідність завчасно попередити людей про ризики.

    За оцінкою Прокудіна, Херсон може залишатися без електроенергії дуже тривалий час. У місті шукають альтернативні джерела живлення та опалення, однак повернення до звичного режиму роботи енергосистеми поки не гарантується.

    Особливо критичним є те, що місто розташоване лише за кілька кілометрів від російських позицій. Це робить об’єкти інфраструктури надзвичайно вразливими до артилерії, керованих авіабомб, ударних БпЛА та інших засобів ураження.

    За словами очільника ОВА, нині в Херсоні залишаються близько 60 тисяч людей — приблизно п’ята частина довоєнного населення міста. При цьому він наголошує: районів, які можна було б назвати повністю безпечними, фактично вже немає.

    Для проходження зими місто готує резервну систему життєзабезпечення. Насамперед йдеться про лікарні, насосні станції, об’єкти водопостачання та іншу критичну інфраструктуру. На них передбачені резервні джерела живлення.

    У Херсоні зараз постійно працюють 152 пункти незламності, ще 47 можуть бути оперативно розгорнуті у разі потреби. Також у місті є близько 400 укриттів різного рівня захисту. Їх мають забезпечувати можливістю зігрітися, зарядити телефон, отримати зв’язок та базову допомогу.

    Паралельно область готує газові обігрівачі, плитки для приготування їжі, спальні мішки та паливні матеріали для приватних будинків. До цієї роботи залучають міжнародних партнерів та державні компанії.

    Однак навіть така підготовка не може повністю компенсувати масштаби руйнувань. Прокудін прямо говорить, що нинішній опалювальний сезон відрізнятиметься від попередніх. Якщо раніше вдавалося захистити значну частину інфраструктури та швидко відновлювати пошкодження, то останні удари значно погіршили ситуацію.

    «Люди сподіваються, що так буде й далі. Але я кажу правду: так не буде», — заявив він в інтерв’ю.

    Окремою проблемою залишається дроновий терор. За словами Прокудіна, якщо на початку року фіксували приблизно 2,5 тисячі атак БпЛА на тиждень, то зараз їх кількість зросла до близько 6 тисяч.

    Він також заявив, що за перше півріччя по Херсонщині було застосовано близько 100 керованих авіабомб, тоді як лише за останній місяць — близько 200. Крім того, у регіоні почали регулярно фіксувати реактивні ударні дрони, які раніше використовувалися значно рідше.

    У відповідь на це в області посилили систему протидії БпЛА. За словами Прокудіна, понад 260 км маршрутів уже обладнані антидроновими сітками. Також використовуються РЕБ, мобільні вогневі групи, дрони-перехоплювачі та інші засоби.

    Очільник ОВА стверджує, що українські військові щотижня знищують у регіоні близько 93–96% російських дронів. За його даними, минулого тижня із приблизно 5700 безпілотників було знищено близько 5300. Водночас навіть невеликий відсоток БпЛА, яким вдається прорвати систему захисту, залишається смертельно небезпечним для цивільних.

    Особливо вразливими є комунальники, медики, енергетики та працівники водоканалу. Через постійні атаки вони змушені працювати в бронежилетах і шоломах, використовувати детектори дронів та в окремих випадках виїжджати на ремонти під військовим прикриттям.

    Прокудін розповів, що в серпні внаслідок російських дронових атак загинули 30 людей, серед них одна дитина, ще 393 особи були травмовані. За його словами, атаки відбуваються щодня, а цілями стають люди на велосипедах, зупинках, у маршрутках і навіть працівники комунальних служб.

    Саме тому влада продовжує евакуацію населення. З 2023 року з області, за словами Прокудіна, вивезли майже 53 тисячі людей, серед них близько 7 тисяч дітей і 600 маломобільних осіб. Лише за останній тиждень евакуювали приблизно 250 людей.

    У самому Херсоні наразі залишаються близько 4800 дітей, а загалом в області — приблизно 10,6 тисячі. Обласний центр поки не оголошений зоною обов’язкової примусової евакуації дітей, однак батькам наполегливо рекомендують виїжджати.

    Причини відмови, за словами очільника ОВА, переважно побутові: люди бояться залишати житло, переживають через можливе мародерство, не розуміють, де житимуть після евакуації та як оплачуватимуть оренду.

    При цьому евакуація доступна залізничним та автомобільним транспортом. Херсонців приймають різні області України, зокрема Миколаївська, Одеська, Кіровоградська, Дніпропетровська, Хмельницька, Тернопільська, Черкаська та Вінницька.

    Складною залишається й ситуація з освітою. За словами Прокудіна, на Херсонщині немає жодного навчального закладу, який не був би пошкоджений або повністю зруйнований. Водночас 162 школи та шість філій продовжують працювати дистанційно, а в онлайн-форматі навчаються близько 44 тисяч школярів.

    Частину навчання намагаються повернути в очний формат лише там, де є захищені укриття та достатня відстань від лінії фронту.

    Прокудін наголошує, що майбутня зима може стати для Херсона принципово іншою. Якщо раніше місто, попри постійні обстріли, здебільшого зберігало доступ до світла, води та тепла, то після останніх ударів гарантувати це вже неможливо.

    Його фраза про те, що весь Херсон зараз отримує стільки електроенергії, скільки споживає один київський супермаркет, фактично стала найбільш промовистою характеристикою стану міської енергосистеми напередодні холодів.

  • «Хтось відкрив скриньку Пандори»: Путін назвав удари по Україні «відповіддю» і пригрозив їх продовженням

    «Хтось відкрив скриньку Пандори»: Путін назвав удари по Україні «відповіддю» і пригрозив їх продовженням

    Президент РФ Володимир Путін 3 вересня вкотре спробував представити російські удари по Україні як нібито відповідь на дії Києва. Коментуючи взаємні атаки на об’єкти в тилу, він заявив, що Росія завдає ударів, «щоб не кортіло нам шкодити», а також використав метафору про «скриньку Пандори», яку, за його версією, нібито відкрила інша сторона.

    За словами Путіна, російська «відповідь» на українські удари має бути достатньо відчутною для тих, хто, як він висловився, відкрив цю «скриньку Пандори». При цьому глава Кремля не згадав, що саме Росія у лютому 2022 року розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, а російські ракети та безпілотники відтоді систематично атакують українські міста, енергетичну, транспортну та іншу інфраструктуру.

    Риторика про «відповідні удари» у виступах Путіна звучить не вперше. Ще 1 вересня він погрожував новими масштабними атаками на українську енергетику, пов’язуючи їх з ударами України по російських нафтопереробних заводах. Російський президент тоді фактично дав зрозуміти, що Москва розглядає енергетичну інфраструктуру України як одну з можливих цілей для подальших атак.

    Такі заяви пролунали на тлі активізації українських далекобійних ударів по об’єктах на території Росії. Київ пояснює ці операції необхідністю послаблювати російський воєнний потенціал, зокрема уражати підприємства, паливну та логістичну інфраструктуру, яка забезпечує російську армію. Росія, своєю чергою, дедалі частіше намагається використовувати ці удари як інформаційне обґрунтування власних масованих атак.

    Напередодні Путін також різко відреагував на заяву президента України Володимира Зеленського про те, що російський повітряний простір стає дедалі небезпечнішим через війну. Після саміту Шанхайської організації співробітництва російський президент назвав такі слова «заявкою на державний тероризм». Водночас Зеленський наголошував, що Україна не ставить за мету атакувати цивільну авіацію, а попередження стосується ризиків, які створює продовження війни та робота українських далекобійних засобів по військових цілях у РФ.

    Саме на цьому тлі вислів Путіна про «скриньку Пандори» фактично продовжує лінію Кремля, за якою нинішню ескалацію намагаються пояснювати українськими ударами вглиб Росії. Однак хронологічно повномасштабна війна та масовані удари по українських містах почалися задовго до того, як Україна отримала можливість регулярно уражати об’єкти на значній відстані від кордону.

    Особливо показовими слова російського президента стали саме 3 вересня, коли в Україні знову повідомляли про загиблих і поранених унаслідок російських атак.

    Вдень російський удар припав на Дніпро. Унаслідок атаки були знищені депо та відділення «Нової пошти». Компанія повідомила про загибель одного свого працівника. Ще п’ятеро співробітників отримали осколкові поранення різного ступеня тяжкості. Один із постраждалих, 20-річний чоловік, був госпіталізований у важкому стані.

    Після удару «Нова пошта» запустила резервну логістичну схему, щоб зменшити затримки доставки. Масштаб пошкодження або знищення відправлень ще встановлювався. Компанія заявила, що у випадку втрати посилки внаслідок атаки компенсуватиме клієнтам її оголошену вартість.

    У ніч проти 3 вересня під російськими атаками перебувала й Хмельницька область. За даними місцевої влади, після падіння уламків збитого ударного безпілотника загорілися складські приміщення одного з підприємств. Площа пожежі сягнула близько 200 квадратних метрів. Під час іншої атаки постраждав водій вантажівки — у нього діагностували уламкові поранення спини та плеча.

    Також у ніч на 3 вересня російська атака спричинила серйозні руйнування на Київщині. У Бориспільському районі були пошкоджені складські приміщення, адміністративна будівля, магазин та інші об’єкти. Згодом стало відомо, що під удар потрапив, зокрема, великий фармацевтичний логістичний комплекс «Біокон».

    Тобто буквально в той день, коли Путін публічно пояснював російські удари бажанням дати Україні «значущу відповідь», наслідками атак РФ знову стали загиблі, поранені та руйнування цивільної інфраструктури.

    Заяви Кремля про нібито виключно «відповідний» характер ударів також не пояснюють багаторічних російських атак на Україну. Масовані ракетні та дронові удари Росія проводить з перших місяців повномасштабного вторгнення, а цілями неодноразово ставали житлові будинки, електростанції, лікарні, транспортні об’єкти, підприємства й логістичні центри.

    Водночас останнім часом Москва дедалі частіше акцентує саме на українських ударах по російській нафтовій та промисловій інфраструктурі. Це пов’язано з тим, що Україна нарощує власні далекобійні можливості й регулярно атакує НПЗ, склади пального, військові виробництва та інші об’єкти, які мають значення для забезпечення російської армії.

    Київ наголошує, що такі удари є частиною самооборони держави, яка протистоїть російській агресії. Українська влада також заявляє про намір надалі розвивати далекобійні засоби та збільшувати частку озброєння власного виробництва.

    Путін натомість намагається представити нову реальність, коли російська територія дедалі частіше опиняється під ударами, як певну межу, яку нібито перейшла Україна. Саме в такому контексті він і використав метафору зі «скринькою Пандори».

    Однак війна на територію Росії у вигляді регулярних ударів почала повертатися вже після багатьох років російських атак на Україну. Тому слова Путіна про те, що Москва лише «відповідає», залишають поза контекстом саму першопричину нинішньої війни — рішення Кремля розпочати повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року.

    Водночас нові погрози російського президента можуть свідчити, що Кремль і надалі намагатиметься обґрунтовувати удари по українській інфраструктурі атаками Києва на російські об’єкти. Путін уже окремо згадував українські удари по НПЗ і натякав на можливу масштабну відповідь по українській енергетиці.

    На практиці це означає збереження високої загрози нових ракетних і дронових атак по Україні. Російська сторона не демонструє відмови від далекобійних ударів, попри паралельні публічні заяви Кремля про можливість переговорів і завершення війни.

    Таким чином, слова про «скриньку Пандори» стали ще одним елементом російської риторики, яка намагається поміняти місцями причину й наслідок війни. Путін представляє удари РФ як реакцію на дії України, тоді як сама необхідність українських атак по військовому та економічному потенціалу Росії виникла вже після початку російської агресії та багаторічних обстрілів української території.

  • Москва другу ніч поспіль закривала аеропорти: попередження Зеленського про небезпечне небо стає реальністю

    Москва другу ніч поспіль закривала аеропорти: попередження Зеленського про небезпечне небо стає реальністю

    Московські аеропорти «Внуково» та «Шереметьєво» в ніч на 3 вересня знову тимчасово обмежували прийом і відправлення літаків. Це сталося другу ніч поспіль на тлі різкого загострення дискусії про безпеку цивільної авіації в російському повітряному просторі. За кілька днів до цього президент України Володимир Зеленський прямо попередив авіакомпанії, страхові компанії та держави, чиї перевізники продовжують літати до Росії, що через війну та зростання масштабів українських ударів по військових цілях російське небо стає дедалі небезпечнішим.

    Російська авіаційна влада ввечері 2 вересня підтвердила введення тимчасових обмежень у «Внуково» та «Шереметьєво». Росавіація традиційно пояснила рішення необхідністю гарантувати безпеку польотів, не уточнюючи конкретної причини. О 22:46 за московським часом Interfax повідомляв про призупинення роботи двох аеропортів, а вже о 23:16 агентство з посиланням на Росавіацію заявило про зняття обмежень. Пізніше у «Внуково» знову діяла особлива схема: аеропорт приймав і відправляв літаки лише за погодженням із відповідними органами, а пасажирів попереджали про можливі зміни в розкладі.

    Таким чином, проблеми з московським авіасполученням продовжилися другу ніч поспіль. Напередодні обмеження торкнулися одразу кількох аеропортів столиці РФ. За даними Flightradar24, які наводить The Moscow Times, лише у «Шереметьєво» тоді скасували 21 рейс, а ще 235 затримали. У «Внуково» скасували 22 рейси та затримали 94. Тобто тільки в цих двох аеропортах зміни торкнулися понад 370 рейсів.

    Формально російська влада не пов’язує обмеження із заявами Києва. Водночас вони відбуваються саме тоді, коли Україна розгорнула міжнародну кампанію із попередження авіаперевізників про ризики польотів над Росією.

    1 вересня Володимир Зеленський заявив, що російський повітряний простір фактично починає закриватися для безпечної цивільної авіації через війну, яку розв’язала Москва. Президент наголосив, що Україна не планує атакувати пасажирські літаки й не становить навмисної загрози цивільній авіації. Однак, за його словами, в російському небі буде дедалі більше українських дронів і ракет, які використовуються для ударів по військових об’єктах та інфраструктурі, що працює на російську воєнну машину.

    Зеленський звернувся безпосередньо до авіакомпаній, страхових компаній та тих, хто продовжує користуватися ключовими аеропортами РФ. Він заявив, що «безпечні дні» для російського неба закінчуються і що ризики мають бути враховані при плануванні цивільних польотів. Водночас президент підкреслив, що Україна реалізує право на самооборону й атакує військові цілі та економічні об’єкти, які забезпечують російську агресію.

    Київ не обмежився політичною заявою. 2 вересня Україна звернулася до Міжнародної організації цивільної авіації — ICAO — із проханням рекомендувати державам-членам повністю припинити польоти цивільних літаків у російському повітряному просторі.

    Reuters повідомив, що українська сторона направила відповідне звернення керівництву ICAO. У ньому наголошується на необхідності мінімізувати ризики для пасажирів і екіпажів через дедалі активніші бойові дії та присутність безпілотників у російському небі. ICAO не може самостійно закрити повітряний простір окремої держави, однак рекомендації організації здатні істотно впливати на рішення урядів, авіакомпаній та страхових компаній.

    Це особливо важливо, оскільки після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну більшість американських та європейських авіаперевізників і без того перестали використовувати російський повітряний простір. Проте над Росією й далі літають перевізники з низки інших держав, зокрема Китаю, Туреччини та країн Перської затоки. Саме на них потенційне посилення рекомендацій щодо безпеки може вплинути найбільше.

    Російська влада у відповідь категорично відкинула українські заяви. Росавіація випустила авіаційне повідомлення NOTAM, у якому оголосила документи, оприлюднені Україною щодо російського повітряного простору, такими, що нібито не мають юридичної сили. Москва також заявила, що транспортна інфраструктура працює у звичайному режимі, а російські аеропорти продовжують приймати як внутрішні, так і міжнародні рейси.

    Однак саме в цей час Росавіація була змушена раз по раз вводити обмеження у ключових московських аеропортах. 2 вересня відомство офіційно повідомило про припинення прийому та випуску літаків у «Внуково» та «Шереметьєво», після чого обмеження ненадовго зняли. Згодом у «Внуково» знову ввели особливий порядок роботи.

    Міністр транспорту Росії Андрій Нікітін заявив, що влада нібито постійно вдосконалює вимоги до безпеки польотів і працює в координації з Міністерством оборони та Росгвардією. За його словами, Москва має намір не допустити «значущих перерв» у роботі цивільної авіації. Водночас статистика скасованих і затриманих рейсів демонструє, що бойові дії вже безпосередньо позначаються на регулярності авіасполучення.

    Reuters звертає увагу і на ширший ризик: проблема полягає не лише в самій присутності ударних безпілотників поблизу маршрутів цивільних літаків. Додаткову небезпеку створює робота протиповітряної оборони та можливість помилкової ідентифікації цивільного борту в умовах бойової тривоги.

    Питання не є теоретичним. У грудні 2024 року пасажирський літак Azerbaijan Airlines, що летів із Баку до Грозного, зазнав катастрофи після пошкодження над територією Росії. Reuters, посилаючись на оцінки та доступні дані, згадує цей інцидент серед прикладів небезпеки цивільної авіації в районах, де активно працюють системи ППО. У катастрофі загинули 38 людей.

    Консалтингова компанія Osprey Flight Solutions, яка спеціалізується на оцінюванні авіаційних ризиків, також попереджає, що українські удари вглиб російської території можуть продовжуватися протягом 2026 року. Особлива увага приділяється районам Москви та Санкт-Петербурга, навколо яких розташована велика кількість стратегічних і військових об’єктів.

    Слова Зеленського мають і ширший політичний контекст. Український президент прямо пов’язав ситуацію з тим, що російська агресія фактично позбавила Україну цивільного авіасполучення ще у лютому 2022 року. Українське небо залишається закритим для регулярної цивільної авіації через загрозу російських ракетних і дронових ударів. Тепер Київ наголошує, що наслідки війни дедалі більше поширюються і на російську територію.

    При цьому Зеленський наголосив на готовності України робити винятки заради дипломатії. Він повідомив, що Київ уже погоджувався тимчасово припиняти удари по окремих напрямках на прохання міжнародних партнерів. Зокрема, президент заявив, що Україна утримувалася від атак на Москву та Санкт-Петербург 25–27 серпня на прохання американської сторони. Київ, за його словами, готовий забезпечувати такі паузи і надалі, якщо вони будуть потрібні для реального переговорного процесу.

    Таким чином, ситуація навколо московських аеропортів перетворюється з локальної проблеми російської авіації на питання міжнародної безпеки. Москва наполягає, що контролює ситуацію і здатна гарантувати нормальну роботу авіаційної системи. Україна, навпаки, закликає міжнародних перевізників і страховиків виходити з того, що масштаб війни та українських далекобійних операцій робить таку гарантію дедалі менш переконливою.

    Друга поспіль ніч із обмеженнями у «Внуково» та «Шереметьєво» ще не означає автоматичного закриття російського неба. Проте сотні затриманих рейсів, десятки скасувань, регулярні обмеження в аеропортах і звернення України до ICAO свідчать: війна дедалі відчутніше впливає на цивільну авіацію вже по російський бік кордону. І саме цього Зеленський фактично закликав авіакомпанії та страховиків більше не ігнорувати.