Khreshchatyknews.com

Позначка: державні закупівлі

  • Київ у 2025 році витратив десятки мільярдів на закупівлі: головні контракти і підрядники

    Київ у 2025 році витратив десятки мільярдів на закупівлі: головні контракти і підрядники

    Десятка найдорожчих бюджетних контрактів Києва за 2025 рік більше нагадує арифметичну задачу, ніж різноплановий портфель міських інвестицій. Із десяти найбільших угод сім безпосередньо стосуються будівництва, реконструкції або капітального ремонту дорожньої інфраструктури. Шість із них були замовлені комунальною корпорацією «Київавтодор». Три найдорожчі контракти отримала одна і та сама компанія — «Група компаній “Автострада”», яка вже роком раніше була переможцем найбільшої закупівлі столиці.

    Про це пише видання КВ.

    Загалом упродовж 2025 року столичні розпорядники бюджетних коштів уклали майже 91,5 тисячі договорів. Сукупна вартість цих закупівель сягнула 71,34 мільярда гривень. Із них два контракти перевищили межу в один мільярд гривень, ще шість укладено на суми від пів мільярда до мільярда, а три договори майже дотягнули до позначки 500 мільйонів гривень.

    Найдорожчою угодою року став контракт на капітальний ремонт Харківського шосе вартістю 1,25 мільярда гривень. Замовником виступила корпорація «Київавтодор». З урахуванням довжини шосе у 5,4 кілометра вартість оновлення одного кілометра перевищує 233 мільйони гривень. Проєкт передбачає не лише заміну дорожнього покриття, а й встановлення нових світлофорів, облаштування додаткових смуг для лівих поворотів і елементів безбар’єрності. Завершити роботи планують до вересня 2027 року. Підряд отримала компанія «Група компаній “Автострада”», яка також була виконавцем рекордного контракту 2024 року на будівництво метро на Виноградар.

    Друге місце в рейтингу посів договір на завершення робіт з будівництва Подільського мостового переходу. Його вартість склала 1,18 мільярда гривень. Контракт уклала «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва» з тією ж компанією «Автострада». Підрядник має виконати роботи на ділянці між вулицями Набережно-Хрещатицькою та Петра Вершигори до квітня 2026 року.

    Третя за вартістю угода також стосується дорожньої інфраструктури і знову дісталася «Автостраді». Йдеться про капітальний ремонт шляхопроводу у складі транспортної розв’язки на перетині вулиці Миропільської з Броварським проспектом і лінією метро біля станції «Чернігівська». Вартість договору склала 985 мільйонів гривень, завершення робіт заплановане до кінця 2027 року.

    Четвертий контракт дещо вибивається з суто дорожньої тематики. Майже 950 мільйонів гривень було спрямовано на закупівлю електричної енергії для потреб «Київпастрансу». Договір діяв з березня по грудень 2025 року і забезпечував електроенергією філії та підрозділи підприємства.

    П’яту позицію в рейтингу посів договір на капітальний ремонт проспекту Валерія Лобановського в Солом’янському районі. «Київавтодор» замовив роботи на суму близько 785 мільйонів гривень у приватного підприємства «Київшляхбуд». Угоду підписали наприкінці грудня 2025 року, а завершити роботи планують до середини 2027 року.

    Шостий найдорожчий контракт також уклала корпорація «Київавтодор». Він передбачає капітальний ремонт шляхопроводу біля станції метро «Осокорки» на проспекті Миколи Бажана. Вартість робіт — понад 655 мільйонів гривень. До цього проєкту готувалися кілька років, однак його реалізація неодноразово відкладалася. Переможцем тендеру стала компанія «Укртрансміст».

    Сьомий контракт стосується реконструкції дамб мулових полів №1 та №2 Бортницької станції аерації. Договір на понад 562 мільйони гривень уклало підприємство «Київбудреконструкція» з компанією «ТФМ-Схід». Примітно, що вже за кілька місяців сторони підписали додаткову угоду на ще 147 мільйонів гривень.

    Восьме місце посів договір на капітальний ремонт вулиці Міської на ділянці від проспекту Палладіна до дороги Київ–Гостомель. За протяжності лише 1,75 кілометра вартість робіт перевищила 500 мільйонів гривень, що означає понад 286 мільйонів за кілометр. Підрядником стала компанія «Онур Конструкціон Інтернешнл».

    Дев’ятий контракт стосується житлово-комунальної сфери. «Київводоканал» уклав угоду на постачання понад 15 тисяч тонн гідроксихлориду алюмінію для очищення води. Вартість договору склала 485 мільйонів гривень, строк постачання — до березня 2026 року.

    Замикає десятку ще один договір «Київавтодору» — на капітальний ремонт проспекту Свободи. Його вартість становить 459 мільйонів гривень, а виконавцем знову стало підприємство «Київшляхбуд».

    За підсумками року «Київавтодор» уклав найбільшу кількість найдорожчих контрактів, однак за загальним обсягом закупівель лідером 2025 року стало підприємство «Київтеплоенерго». Воно здійснило понад дві тисячі закупівель на суму більше ніж 7,5 мільярда гривень. Для порівняння, загальний обсяг замовлень «Київавтодору» склав близько 6 мільярдів гривень.

    Таким чином, бюджетна політика Києва у 2025 році була чітко сфокусована на дорожній і транспортній інфраструктурі, тоді як інші сфери міського розвитку отримували фінансування значно меншого масштабу.

  • Міноборони замовило бензин для ЗСУ за ціною вище ринкової

    Міноборони замовило бензин для ЗСУ за ціною вище ринкової

    Державний оператор тилу Міністерства оборони України у грудні 2025 року уклав одразу п’ять контрактів із харківським ТОВ «ВТГ-трейдінг» на постачання 16,5 тисячі тонн бензину А-80 загальною вартістю 914,54 млн грн. Йдеться про створення стратегічного запасу пального для тривалого зберігання — до п’яти років.

    Середня ціна закупівлі становить близько 57 500 грн за тонну, що суттєво перевищує пропозиції інших державних гравців ринку, зокрема «Укрнафти», яка у той самий період пропонувала аналогічне паливо за нижчими цінами.

    Контракти були укладені у форматі спрощених процедур без конкурентної боротьби. За даними з системи Prozorro, жоден інший учасник не подав пропозицій, тож «ВТГ-трейдінг» отримала весь обсяг замовлення автоматично.

    Компанія належить Роману Ушакову та Аркадію Хамоніну і має доволі суперечливу історію в паливному секторі. За інформацією галузевих експертів та публікацій профільних ЗМІ, до повномасштабного вторгнення фірма входила до числа найбільших імпортерів так званих специфічних розчинників, які використовуються у тіньовому виробництві пального для ухилення від акцизного податку.

    У цей же період діяльність «ВТГ-трейдінг» пов’язували з групою Sun Oil та однойменною мережею автозаправних станцій, що фігурували у кримінальних провадженнях щодо податкових махінацій. У 2017 році компанія згадувалася як ланка у ланцюгах постачання сировини для виробництва сурогатного пального, яке в побуті називають «бодягою».

    Попри цей бекграунд, восени 2025 року фірма змогла повернутися до державних закупівель. Ключовим кроком стало отримання сертифіката відповідності у серпні 2025 року, після чого компанія підтвердила формальний «досвід» контрактом із кременчуцьким ТОВ «Інчер» і практично одразу отримала доступ до мільярдних оборонних замовлень.

    Фактично Державний оператор тилу формує стратегічний запас бензину для Збройних сил України за рахунок постачальника, чия попередня спеціалізація роками була пов’язана не з класичним трейдингом пального, а з постачанням компонентів для тіньового ринку.

    Це створює одразу кілька ризиків — від переплати бюджетних коштів до потенційних проблем із якістю та стабільністю ресурсу, який має зберігатися і використовуватися протягом п’яти років.

  • Харків за 30 км від фронту: як і за які гроші будують лікарню-укриття

    Харків за 30 км від фронту: як і за які гроші будують лікарню-укриття

    Наприкінці 2025 року одним із найбільших державних тендерів стала закупівля на розширення Обласної клінічної лікарні у Харкові з будівництвом підземного укриття. Загальна вартість проєкту — 2,45 млрд грн. Об’єкт, який отримав назву «Ковчег», мають завершити лише у 2029 році, попри те, що лікарня розташована приблизно за 30 км від лінії фронту і регулярно потрапляє під обстріли дронів, артилерії та ракет.

    Проєкт передбачає реконструкцію існуючих корпусів та зведення масштабного підземного укриття, яке в перспективі має виконувати функцію захищеного медичного простору. Водночас у найближчі роки він не зможе реально посилити безпеку пацієнтів і медперсоналу, оскільки будівництво розтягнуте майже на чотири роки.

    Окрему увагу привертає кошторис робіт. У документації зазначені ціни на будівельні матеріали, які суттєво перевищують ринкові. Зокрема, бетон класу В25 закладено по 6 164 грн за кубічний метр, тоді як місцеві виробники пропонують його за цінами від 3 710 до 4 572 грн/м³. Така різниця може формувати потенційну маржу в десятки мільйонів гривень лише на одному виді матеріалу.

    Конкуренція на тендері була формальною. Єдиним суперником переможця виступило ТДВ «Житлобуд-2», яке подало дорожчу пропозицію і не знижувало ціну під час аукціону. Це створює враження імітації конкурентної боротьби при проведенні закупівлі.

    Не до кінця визначеними залишаються і джерела фінансування. Спочатку частину витрат планували покривати у 2026 році коштом Національної служби здоров’я України, однак сам тендер завершили лише 31 грудня 2025 року. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко публічно згадував, що фінансування може здійснюватися з державного бюджету, за рахунок міжнародних партнерів та місцевих бюджетів, проте чіткої фінансової моделі наразі не оприлюднено.

    Підрядником проєкту став консорціум «Білдінг Груп», який за останній час зосередив у своїх руках низку масштабних медичних будівництв у Харківській області. Зокрема, він отримав контракт на добудову онкологічного центру в Харкові вартістю близько 3 млрд грн, а також на реконструкцію Центральної міської лікарні в Ізюмі за 1,04 млрд грн.

    Консорціум об’єднує місцеві компанії ТОВ «Індастріал Білдінг Груп» та ПП «Промтекс», керівником яких є Сергій Кубарєв. За даними публічних реєстрів, починаючи з 2016–2017 років ці компанії отримали державних контрактів на суму понад 4,2 млрд грн.

    Будівництво «Ковчега» подається як стратегічний проєкт для медицини прифронтового Харкова. Водночас затягнуті строки реалізації, питання до кошторису та концентрація підрядів в одних руках викликають дедалі більше запитань щодо ефективності використання бюджетних коштів і реальної користі об’єкта в умовах війни.

  • Керівнику Служби відновлення Вінниччини оголосили підозру у розтраті бюджету

    Керівнику Служби відновлення Вінниччини оголосили підозру у розтраті бюджету

    У Вінницькій області правоохоронці викрили розтрату бюджетних коштів на суму 1,6 мільйона гривень під час обслуговування світлофорів і вуличного освітлення. Про це повідомили в прокуратурі.

    Про підозру оголошено керівнику Служби відновлення і розвитку інфраструктури у Вінницькій області Ігорю Жебелеву. За версією слідства, він причетний до організації та погодження схем із завищенням вартості робіт.

    Як встановили правоохоронці, у грудні 2022 року було проведено закупівлю робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення. До переліку робіт входило, зокрема, обслуговування світлофорних об’єктів і систем вуличного освітлення.

    Договір уклали з товариством, яке не мало необхідної ліцензії на виконання відповідних робіт. Упродовж 2023–2024 років підрядник систематично завищував у щомісячних актах виконаних робіт вартість спожитої електроенергії приблизно на 20 відсотків. При цьому до розрахунків включалися витрати, які не були передбачені затвердженим кошторисом.

    У результаті таких дій державному бюджету було завдано збитків на суму близько 1,6 мільйона гривень.

    Окрім керівника служби, підозру оголошено начальнику профільного відділу установи та директору товариства-підрядника. Усім фігурантам інкримінують розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинену в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах.

    Наразі тривають слідчі дії. Правоохоронці встановлюють усі обставини справи та можливу причетність інших посадових осіб до завдання збитків бюджету.

  • Ветеранські простори за завищеними кошторисами: що відбувається в Мінветеранів

    Ветеранські простори за завищеними кошторисами: що відбувається в Мінветеранів

    Держава дедалі голосніше звітує про створення мережі ветеранських просторів та підготовку фахівців із супроводу ветеранів. Однак за цією публічною риторикою все чіткіше вимальовується інша реальність — масштабне освоєння бюджетних коштів через будівельні проєкти з наперед визначеними виконавцями.

    Поки значна частина ветеранів самостійно проходить складний шлях адаптації до цивільного життя, бюджетні ресурси спрямовуються не на психологічну допомогу, реабілітацію чи перекваліфікацію, а на зведення об’єктів із сумнівною економічною доцільністю. У результаті замість живої підтримки формується інфраструктурна вітрина, де ключову роль відіграє не користь для ветеранів, а зручність для підрядників.

    Міністерство у справах ветеранів під керівництвом Наталії Калмикової, замість концентрації на реальних потребах захисників, фактично стало частиною вертикалі розподілу бюджетних ресурсів разом із керівництвом Київської обласної державної адміністрації. За наявною інформацією, саме на рівні області формується повний цикл ухвалення рішень — від ініціювання «потрібних» об’єктів до затвердження тендерної документації з умовами, адаптованими під конкретних виконавців.

    Показовим прикладом стала реалізація проєкту ветеранського простору в Бучанській громаді загальною вартістю майже 140 мільйонів гривень. Така сума є співмірною з будівництвом повноцінного реабілітаційного центру, однак публічного і детального обґрунтування вартості саме цього об’єкта надано не було. Відсутні й чіткі пояснення, які саме послуги за ці кошти отримають ветерани.

    Закупівля відбулася за мінімальної конкуренції. Переможцем став консорціум «Будівельні ініціативи» — структура, створена безпосередньо перед проведенням тендеру та така, що не має підтвердженого досвіду реалізації проєктів подібного масштабу. Для державного бюджету це є прямим індикатором ризику, адже йдеться про десятки мільйонів гривень.

    Порівняння з аналогічними соціальними об’єктами в інших регіонах демонструє суттєві відмінності у вартості. Навіть поверхневий аналіз дозволяє говорити про завищення кошторису щонайменше на 20–30 відсотків. У грошовому вимірі це означає переплату в межах від 28 до 40 мільйонів гривень лише за одним проєктом.

    Механізм реалізації таких схем є типовим: неподілені лоти, завищені кваліфікаційні вимоги до учасників, відсутність реальної конкуренції. У таких умовах практично будь-яку суму можна подати як «ринкову», а перевірка доцільності витрат стає формальністю.

    Фактично ці десятки мільйонів гривень могли б бути спрямовані на тисячі годин психологічної допомоги, програми реабілітації, перекваліфікації чи підтримку ветеранського підприємництва. Натомість кошти концентруються у будівельних кошторисах, де контроль ефективності використання бюджету максимально розмитий.

    У підсумку під гаслами турботи про ветеранів формується система, у якій держава не стільки допомагає захисникам, скільки купує лояльність підрядників за бюджетний рахунок. І саме це дедалі більше схоже не на соціальну політику, а на цинічний бюджетний блеф.

  • Футболки по тисячі та літаки «Мрія»: топ незвичайних подарунків для військових

    Футболки по тисячі та літаки «Мрія»: топ незвичайних подарунків для військових

    У новорічних подарунках для військових солодощі зустрічаються доволі рідко. Аналіз закупівель у системі «Прозорро» показав, що переважна більшість подарунків – це плакетки, прапори, ножі, термокружки, годинники, відзнаки, пам’ятні коїни та брендовані футболки.

    Особливу увагу привернуло Головне управління справами Міністерства оборони. Воно замовило 25 футболок зі своїм логотипом у кольорі «темна олива» по 1 027 грн за штуку. Для порівняння, Держоператор тилу закуповував футболки з логотипом ЗСУ по 169 грн за одиницю, а деякі військові частини купували їх по 269–430 грн. Інша частина в/ч А0237 замовила комплект із брендованої футболки та тубуса за 648 грн, а в/ч А0666 придбала футболки M-TAC з термодруком формату А3 та А6 по 814 грн.

    Серед незвичайних подарунків для військових зустрілися лита модель літака Ан-225 «Мрія», металевий токен з БТР, «Шашличний кейс» з пледами та кавомашиною, а також вітражні статуетки з символікою Маріуполя.

    Такий різноманітний підбір подарунків демонструє прагнення забезпечити військових не лише символічними предметами, але й практичними чи пам’ятними сувенірами. Водночас значна різниця у вартості схожих товарів викликає запитання щодо ефективності витрат державних коштів.

  • Браковані бронежилети для поліції: суд визнав загрозу життю

    Браковані бронежилети для поліції: суд визнав загрозу життю

    ПП «Стріла» Олександра Лобанцева продовжує отримувати державні контракти від управлінь поліції охорони, незважаючи на кримінальні провадження, судові рішення та встановлену небезпечність продукції. Компанія Лобанцева вже відома постачанням неякісного спорядження для правоохоронців, проте залишається ключовим постачальником УПО по всій країні.

    У 2023 році управління поліції охорони Харківської області закупило у «Стріли» бронежилети на 887 тис. грн. Експертизи встановили, що бронепластини не витримали балістичних випробувань, не відповідали ДСТУ 8782:2018, а протокол випробувань був сфальсифікований. Ліквідаційна вартість товару визнана нульовою, тож держава фактично оплатила металобрухт, небезпечний для життя поліцейських. Усі учасники схеми отримали підозри за ч. 5 ст. 191 КК України.

    У жовтні 2024 року Господарський суд Дніпропетровської області зобов’язав ПП «Стріла» повернути 887 тис. грн і сплатити штраф. Суд підкреслив, що постачання таких бронежилетів у воєнний час є неприпустимим.

    Попри це, у 2025 році компанія виграла 16 тендерів, усі від управлінь поліції охорони, часто будучи єдиним учасником торгів. Контракти охопили Львівську, Дніпропетровську, Вінницьку, Волинську, Хмельницьку, Чернівецьку та Київську області. Загальний обсяг підрядів у 2024 році склав 12 млн грн.

    Показово, що після скандалу 2023 року «Стріла» більше не отримувала замовлень від УПО Харківської області, яким тоді керував Юрій Лукавенко. Невдовзі його перевели до Луганської області, а зараз він обіймає посаду заступника начальника управління — начальника відділу озброєння Управління логістики та МТО ГУ НП у Харківській області. Декларації Лукавенка містять ознаки системних невідповідностей: користування житлом та автомобілем без умов, 1 млн грн готівкою без рахунків, невідображені аліменти. Раніше він вже фігурував у корупційних справах без наслідків для кар’єри.

    Керівництво Департаменту поліції охорони на чолі з Олексієм Березневичем ігнорує повторювані закупівлі у «Стріли», попри судові рішення та кримінальні провадження. Лобанцев також зареєстрував торговельну марку «Стріла» наприкінці 2024 року, що дозволяє продовжувати участь у держзакупівлях під новим брендом, дистанціюючись від репутаційних ризиків.

    Фактично зафіксована стійка схема: небезпечний постачальник із кримінальним шлейфом зберігає доступ до бюджету, а ризики для життя співробітників поліції охорони ігноруються на всіх рівнях.

  • Єдиний учасник і мільйони з бюджету: як працює схема з номерними знаками

    Єдиний учасник і мільйони з бюджету: як працює схема з номерними знаками

    Ринок виготовлення номерних знаків в Україні фактично втратив ознаки конкуренції. Протягом багатьох років ключовим і майже безальтернативним постачальником для держави залишається приватна компанія ТОВ «СПЕЦЗНАК», яка стабільно отримує багатомільйонні контракти від Головного сервісного центру МВС.

    Закупівлі відбуваються або з мінімальною кількістю учасників, або взагалі без альтернатив. Ціни, за якими компанія виграє тендери, часто виглядають аномально низькими і не відповідають реальним витратам на виробництво. Попри мізерний штат, формальні виробничі потужності та численні запитання до документації, компанія з року в рік залишається основним контрагентом МВС. Через систему сервісних центрів громадян фактично спрямовують до одного й того ж приватного виробника.

    Особливо показовими стали закупівлі, у яких ТОВ «СПЕЦЗНАК» виступало єдиним учасником. Виявлені раніше проблеми з фінансовою звітністю, підтвердженням досвіду та матеріально-технічної бази не призвели до перегляду підходів. Система працює так, ніби альтернатив на ринку не існує взагалі. Разом із конкуренцією зник і реальний контроль.

    За цими фактами було направлено низку звернень і запитів до контролюючих органів, зокрема до Міністерства внутрішніх справ. У них йшлося про системну участь компанії у багатомільйонних закупівлях, відсутність реальної конкуренції, сумнівну відповідність кваліфікаційним вимогам та роль сервісних центрів МВС у формуванні цієї моделі. Нещодавно надійшла відповідь від Управління запобігання корупції МВС — і саме вона стала найбільш показовою.

    Замість аналізу викладених фактів та можливих ризиків монополізації, відповідь зосереджена на виправданні вже ухвалених рішень. Перемогу ТОВ «СПЕЦЗНАК» у тендері 2020 року названо економічно вигідною, договір — таким, що виконаний у повному обсязі, а саму процедуру — без зауважень. Про реальні можливості компанії забезпечувати такі обсяги виробництва — жодного слова.

    Навіть закупівлю на суму понад 131 мільйон гривень, де компанія була єдиним учасником, у відповіді подано не як проблему, а як приклад ефективного контролю. Формальне відхилення пропозиції у 2024 році використовується як аргумент, що нібито перекреслює роки домінування одного гравця. Чому ринок зведений до одного постачальника, чому конкуренція не виникає, чому саме ця компанія роками отримує доступ до державних коштів — ці питання залишилися без відповіді.

    У підсумку позиція Управління запобігання корупції МВС виглядає не як спроба розібратися у системній проблемі, а як намагання закрити тему формальною відпискою. Жодного аналізу ролі посадових осіб Головного сервісного центру МВС, жодної оцінки ризиків монополізації, жодних висновків щодо впливу цієї моделі на ринок.

    Схема залишається незмінною: компанія — при контрактах, конкуренція — відсутня, держава — з формальним контролем на папері. Саме так і виглядає ситуація, коли антикорупційні механізми існують лише номінально, а реальний ринок підмінено закритою системою.

  • Обіди для ЗСУ на 15 млрд: чому нові контракти Міноборони викликають підозри

    Обіди для ЗСУ на 15 млрд: чому нові контракти Міноборони викликають підозри

    Державний оператор тилу Міноборони наприкінці 2025 року уклав 12 контрактів на постачання харчування для Збройних сил України на 2026 рік загальною вартістю 15,07 млрд грн. Попри заявлену реформу та зміну підходів до закупівель, нові угоди знову викликали серйозні запитання щодо прозорості, конкуренції та якості продуктів для військових.

    Як зазначають розслідувачі NashiGroshi, очолюваний Арсеном Жумаділовим ДОТ уперше перейшов на довгострокові контракти строком від 9 до 12 місяців. Однак ключова проблема залишилася незмінною — закупівлі відбуваються за так званим каталогом на 340 позицій, який експерти вважають корупціогенним.

    Механізм зловживань виглядає класично: постачальники завищують ціни на популярні та масово споживані продукти і водночас занижують вартість екзотичних або маловживаних позицій, які військові практично не замовляють. Це дозволяє формально зменшити загальну вартість пропозиції по всьому каталогу та виграти тендер, компенсуючи «дешеві» позиції надприбутками на базових продуктах.

    Ще одна системна проблема — відсутність у закупівлях великих національних рітейлерів. За даними розслідувачів, великі мережі уникають участі через високі ризики: ймовірність замовних кримінальних проваджень, тиск з боку податкових органів та вплив так званої «старої мафії», яка роками контролює ринок харчування для армії.

    Хоча ДОТ формально запровадив обмеження цін на окремі позиції, експерти застерігають: це не вирішує проблему по суті. Старі постачальники, які зберегли доступ до тендерів, компенсують втрати за рахунок зниження якості продукції. Яєць по 17 гривень, як три роки тому, вже немає, зате залишаються поставки неякісних або фальсифікованих продуктів за ціною першосортних.

    Ці побоювання підтверджуються результатами аудиту Рахункової палати за 2024 рік. Перевірка показала, що понад половина військовослужбовців не задоволені харчуванням. За дев’ять місяців 2025 року кожна п’ята відібрана партія консервів не відповідала вимогам якості, 45% зразків сиру виявилися фальсифікатом, а 42% напівкопчених і сирокопчених ковбас не відповідали стандартам безпечності.

    Формально агентство Арсена Жумаділова нарахувало постачальникам штрафні санкції на суму 125,54 млн грн. Однак ефективність цього механізму залишається вкрай низькою. Добровільно компанії сплатили лише 20,10 млн грн, тоді як близько 84% нарахованих штрафів фактично «зависли» і не були стягнуті.

    У підсумку, попри зміну назв і декларовані реформи, система харчування для ЗСУ продовжує працювати за старими правилами: із закритим колом постачальників, маніпуляціями з цінами та хронічними проблемами якості, за які зрештою розплачуються військові.

  • Завищені ціни і прямий підряд: як у Каразінському університеті ремонтують покрівлю за 16 млн

    Завищені ціни і прямий підряд: як у Каразінському університеті ремонтують покрівлю за 16 млн

    Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна опинився у центрі уваги через укладання прямого договору на проведення невідкладного ремонту покрівлі Північного корпусу — будівлі, що є пам’яткою архітектури. Вартість робіт склала 16,2 млн грн, а підрядником стало ТОВ «Декан Проект». Закупівлю здійснили поза процедурою відкритих торгів, що університет пояснив необхідністю термінового проведення ремонту.

    У ХНУ зазначили, що роботи мали бути виконані ще торік, а погіршення стану даху після негоди лише посилило ризики для пам’ятки архітектури. Кошти надійшли від Міністерства освіти та науки у вересні 2025 року, і, за інформацією університету, були виділені з вимогою освоєння до кінця бюджетного року. Університет послався на норми, які дозволяють укладати прямі угоди у випадку усунення наслідків стихійних явищ.

    Питання, утім, виникли до вартості окремих матеріалів, зазначених у кошторисі. Експерти, які проаналізували документ, звернули увагу на суттєву різницю між прописаними цінами та ринковою вартістю. За їхніми оцінками, окремі позиції можуть містити ознаки завищення. Йдеться про покрівельні саморізи, які у кошторисі оцінені значно дорожче за середню ринкову ціну, OSB-плити, вартість яких перевищує середню роздрібну, а також утеплювач Rockmin plus, у якого закладена ціна вивищена порівняно з актуальними пропозиціями на будівельному ринку. На думку експертів, різниця у вартості може свідчити про можливі неефективні витрати державних коштів.

    Окремий інтерес викликав підрядник. «Декан Проект» зареєстрований на Дениса Паська, якого пов’язують з іншою компанією — ТОВ «Голден і К». Саме ця фірма нині виконує масштабні роботи з реконструкції Північного корпусу університету, проєкт вартістю понад 80 млн грн. Компанія неодноразово привертала увагу у зв’язку з участю у великих підрядах у сфері освіти.