Khreshchatyknews.com

Позначка: Білий дім

  • ФБР таємно перевіряло, чи працює Трамп на Росію: Білий дім розсекретив документи гучної справи

    ФБР таємно перевіряло, чи працює Трамп на Росію: Білий дім розсекретив документи гучної справи

    Білий дім оприлюднив розсекречені матеріали, які проливають нове світло на одну з найрезонансніших сторінок першої президентської каденції Дональда Трампа. Документи свідчать, що у травні 2017 року Федеральне бюро розслідувань відкрило окреме контррозвідувальне розслідування, щоб встановити, чи міг тодішній президент США — свідомо або несвідомо — діяти в інтересах Російської Федерації.

    Справі дали кодову назву Oxferd Comma. Її відкрили після того, як 9 травня 2017 року Трамп звільнив директора ФБР Джеймса Комі, який на той момент керував розслідуванням російського втручання у президентські вибори 2016 року.

    Оприлюднені матеріали не доводять, що Трамп був російським агентом чи працював під контролем Кремля. Навпаки, ця версія зрештою не отримала доказового підтвердження. Однак документи показують масштаб побоювань, які існували всередині американських правоохоронних органів після звільнення Комі. Про появу матеріалів 5 серпня повідомили американські медіа, зокрема Axios.

    ФБР перевіряло, чи перебував президент під впливом Кремля

    В одному з меморандумів від 16 травня 2017 року йшлося про відкриття повного розслідування через фактичні обставини, які, на думку слідчих, дозволяли припустити, що Трамп міг бути залучений до діяльності «в інтересах або від імені» російського уряду.

    Перед слідчими фактично поставили надзвичайно гостре питання: чи міг президент Сполучених Штатів перебувати під керівництвом або контролем Росії, або координувати з Москвою діяльність, здатну становити загрозу американській національній безпеці.

    Справу віднесли до категорії Sensitive Investigative Matter — особливо чутливих розслідувань.

    Найважливішим епізодом, який викликав занепокоєння ФБР, стало саме звільнення Комі. На той момент бюро вже розслідувало можливі зв’язки представників президентської кампанії Трампа з Росією в межах справи Crossfire Hurricane.

    Після усунення директора ФБР слідчі розглядали, серед іншого, версію, чи не було це рішення спрямоване на перешкоджання розслідуванню.

    Чому звільнення Комі стало переломним моментом

    Трамп звільнив Джеймса Комі 9 травня 2017 року.

    Формально адміністрація президента посилалася на рекомендації керівництва Міністерства юстиції та критику того, як Комі поводився під час розслідування щодо використання Гілларі Клінтон приватного поштового сервера.

    Проте політична ситуація швидко загострилася.

    За кілька днів після звільнення Комі з’явилася інформація про його службові записи щодо розмов із Трампом. В одному з меморандумів колишній директор ФБР описував зустріч у Білому домі, під час якої президент нібито висловлював сподівання, що бюро припинить розслідування щодо колишнього радника з національної безпеки Майкла Флінна.

    На цьому тлі звільнення керівника бюро сприймалося частиною американського істеблішменту як потенційне втручання президента у слідство.

    Уже 17 травня 2017 року, тобто через вісім днів після звільнення Комі, заступник генерального прокурора Род Розенстайн призначив колишнього директора ФБР Роберта Мюллера спеціальним прокурором. Він отримав повноваження розслідувати втручання Росії у вибори 2016 року, можливі зв’язки російської влади з представниками кампанії Трампа та пов’язані з цим питання.

    Що було Crossfire Hurricane

    Історія почалася ще до президентства Трампа.

    31 липня 2016 року ФБР відкрило контррозвідувальне розслідування Crossfire Hurricane, щоб з’ясувати, чи координували люди, пов’язані з передвиборчою кампанією республіканця, свої дії з російською владою.

    Одним із первинних приводів стала інформація, отримана від Австралії після розмови радника кампанії Трампа Джорджа Пападопулоса з австралійським дипломатом.

    Саме з цієї справи згодом виросла масштабна політична та юридична історія, яка супроводжувала майже всю першу каденцію президента.

    Нові документи показують, що Oxferd Comma стала окремою частиною цього масиву розслідувань — уже не лише щодо людей із кампанії Трампа, а щодо самого президента після звільнення Комі.

    Росія справді втручалася у вибори США

    Важливо розділяти два різні питання: російське втручання у вибори та можливу змову кампанії Трампа з Москвою.

    Розслідування Роберта Мюллера встановило, що Росія здійснила системні операції з втручання у президентські вибори 2016 року.

    За даними спецпрокурора, російська структура Internet Research Agency проводила кампанію в американських соціальних мережах, намагаючись впливати на громадську думку.

    Окремо російська військова розвідка проводила операції зі злому комп’ютерних систем, пов’язаних із Демократичною партією та штабом Гілларі Клінтон, після чого викрадені матеріали публікувалися в інтернеті.

    Сам Мюллер у 2019 році заявив, що російські розвідники здійснили «узгоджену атаку» на американську політичну систему.

    У його звіті також зазначалося, що Москва розглядала потенційне президентство Трампа як вигідне для себе і працювала над досягненням такого результату. Слідство зафіксувало численні контакти людей із президентської кампанії з особами, пов’язаними з Росією.

    Але це не означало автоматично існування злочинної змови.

    Змову кампанії Трампа з Росією не довели

    Розслідування Мюллера не встановило, що члени кампанії Трампа уклали угоду з російською владою щодо втручання у вибори.

    У підсумковому звіті спецпрокурора зазначено, що слідство не встановило, що представники кампанії Трампа вступали у змову або координували свої дії з російським урядом у межах операції втручання у вибори.

    При цьому формулювання має значення: воно не заперечувало самого російського втручання, яке слідство підтвердило, а стосувалося відсутності достатньої доказової бази для встановлення злочинної координації з кампанією Трампа.

    Мюллер також окремо вивчав можливе перешкоджання правосуддю з боку президента.

    Щодо цього питання його команда не зробила висновку ані про вчинення Трампом злочину, ані про повне виправдання президента.

    Сам Мюллер пояснював, що його офіс свідомо не ухвалював остаточного рішення про кримінальну відповідальність чинного президента.

    Розслідування ФБР пізніше розкритикували

    На цьому історія не завершилася.

    У грудні 2019 року генеральний інспектор Міністерства юстиції США Майкл Горовіц оприлюднив результати масштабної перевірки дій ФБР.

    Його команда проаналізувала понад мільйон документів і провела більш ніж 170 інтерв’ю.

    Перевірка виявила серйозні проблеми з окремими елементами Crossfire Hurricane, особливо під час отримання дозволів на стеження за колишнім радником кампанії Трампа Картером Пейджем відповідно до закону FISA.

    Горовіц вказував на суттєві порушення стандартів точності та повноти інформації, яку бюро подавало до Суду з нагляду за зовнішньою розвідкою.

    Пізніше ще жорсткішу оцінку дав спеціальний прокурор Джон Дарем.

    Дарем заявив про серйозні помилки ФБР

    У 2023 році Міністерство юстиції оприлюднило фінальний звіт Джона Дарема, який кілька років перевіряв походження та проведення розслідування щодо Росії.

    Його висновки були критичними для ФБР.

    Дарем заявив, що до відкриття Crossfire Hurricane американські правоохоронні та розвідувальні структури не мали перевірених доказів того, що Трамп або його кампанія перебували у змові чи співпрацювали з представниками російського уряду.

    Він також дійшов висновку, що ФБР надто швидко відкрило повне розслідування на основі неперевіреної інформації, не провівши перед цим низку стандартних перевірок, аналізів та інтерв’ю.

    Дарем писав і про «схильність» окремих співробітників бюро до відкриття розслідування щодо Трампа.

    Водночас важливо не перебільшувати його висновки: звіт Дарема не спростовував установленого факту російського втручання у вибори. Його основна критика стосувалася того, як саме ФБР відкривало й проводило власне розслідування щодо кампанії Трампа.

    Що змінюють нові документи

    Розсекречення матеріалів у серпні 2026 року додає до цієї історії важливу деталь.

    Раніше було широко відомо, що після звільнення Комі слідство Мюллера перевіряло можливе перешкоджання правосуддю та зв’язки людей із оточення Трампа з Росією.

    Тепер стало відомо більше про окрему внутрішню справу ФБР, у межах якої слідчі формально поставили питання значно гостріше — чи міг сам президент США діяти під керівництвом, контролем або в інтересах Російської Федерації.

    За даними Axios, справа отримала назву Oxferd Comma та була відкрита у травні 2017 року безпосередньо після звільнення Комі. Згодом її включили до ширшого розслідування Мюллера.

    При цьому перевірка не завершилася встановленням того, що Трамп був російським агентом.

    Саме ця обставина є принциповою для коректного трактування нових документів: вони доводять факт існування розслідування та серйозність підозр ФБР у 2017 році, але не доводять справжність самої підозри.

    Білий дім використовує документи у старій війні Трампа з ФБР

    Політичне значення публікації не менш важливе, ніж юридичне.

    Трамп роками називає розслідування щодо Росії політично мотивованим переслідуванням та «полюванням на відьом». Його нинішня адміністрація представляє нові документи як доказ того, наскільки далеко, на її думку, керівництво ФБР зайшло у спробах перевіряти президента без достатньої доказової бази.

    Водночас сама історія значно складніша.

    З одного боку, розслідування Мюллера не встановило злочинної змови між кампанією Трампа та Росією, а перевірки Горовіца і Дарема виявили серйозні недоліки у роботі ФБР.

    З іншого — масштабна російська операція з втручання у вибори США була встановлена самим розслідуванням Мюллера, а російські спецслужби справді проводили кібератаки й інформаційні операції, спрямовані на американський політичний процес.

    Тому нові документи не переписують результат усієї «російської справи», але відкривають раніше закритий епізод: у травні 2017 року ФБР настільки серйозно сприймало можливість російського впливу на нового президента США, що офіційно відкрило таємне контррозвідувальне розслідування щодо самого Дональда Трампа.

    Через дев’ять років цей документ знову опинився в центрі американської політики — тепер уже як аргумент адміністрації Трампа проти колишнього керівництва ФБР і всієї системи розслідувань, що переслідувала його першу президентську каденцію.

  • 25 штатів кинули виклик Трампу: нові мита опинилися в центрі масштабного судового позову

    25 штатів кинули виклик Трампу: нові мита опинилися в центрі масштабного судового позову

    Коаліція з 25 американських штатів подала до суду на адміністрацію президента США Дональда Трампа, оскарживши законність нових імпортних тарифів. Позивачі стверджують, що Білий дім фактично намагається обійти попереднє рішення Верховного суду США та незаконно збільшити фінансове навантаження на американський бізнес і споживачів.

    Про це повідомляє DW.

    Минулого місяця адміністрація США запровадила нові двозначні імпортні тарифи щодо 59 країн і Європейського Союзу. У Вашингтоні пояснили такий крок необхідністю боротьби з імпортом товарів, які можуть вироблятися із застосуванням примусової праці.

    Однак представники штатів, які звернулися до суду, вважають, що ці аргументи використовуються лише як формальна підстава для повторного запровадження масштабних митних обмежень після того, як Верховний суд раніше скасував попередні тарифні заходи адміністрації.

    Однією з ініціаторок позову стала генеральна прокурорка штату Нью-Йорк Летиція Джеймс. За її словами, після невдачі у Верховному суді адміністрація президента знову намагається підвищити податкове навантаження на американські родини та підприємства, використовуючи новий пакет тарифів.

    “Після програшу у Верховному суді адміністрація знову намагається незаконно підвищити податки для сімей та бізнесу за допомогою нового раунду тарифів”, – заявила Джеймс.

    До судового позову приєдналися 25 штатів, серед яких Нью-Йорк, Каліфорнія, Орегон, Аризона, Пенсильванія, Мічиган, Вісконсин, Вашингтон та низка інших.

    Позивачі наголошують, що між заявленою боротьбою з примусовою працею у світових ланцюгах постачання та запровадженням глобальних тарифів відсутній логічний і юридично обґрунтований зв’язок.

    “Немає жодної раціональної відповідності між нібито проблемою примусової праці в міжнародних ланцюгах постачань та загальними глобальними тарифами”, – зазначається у тексті позову.

    Водночас Білий дім наполягає, що нові тарифи повністю відповідають американському законодавству та є законним інструментом захисту національних економічних інтересів.

    Після повернення до влади Дональд Трамп активно використовує митну політику як один із ключових важелів у переговорах із торговельними партнерами. Президент неодноразово заявляв, що протягом багатьох років Сполучені Штати перебували у невигідному становищі у світовій торгівлі, а тому потребують більш жорсткої політики щодо імпорту.

    Нові тарифи були запроваджені відповідно до розділу 301 Закону про торгівлю 1974 року. Ставки мит становлять від 10% до 12,5%, а під їхню дію потрапили країни, на які припадає близько 99% усього американського імпорту.

    У Білому домі заявили, що адміністрація використовує передбачені законом повноваження для боротьби з недобросовісними торговельними практиками, які, на думку Вашингтона, шкодять американським працівникам, виробникам і компаніям.

    Тарифна політика залишається одним із головних інструментів зовнішньоекономічної стратегії Дональда Трампа. Останнім часом він неодноразово погрожував новими митами різним країнам. Зокрема, раніше президент заявляв про можливість запровадження тарифів щодо Канади через наслідки масштабних лісових пожеж, дим від яких поширився на територію США. Також Трамп пригрожував новими митними обмеженнями Європейському Союзу після рішення європейських регуляторів оштрафувати компанію Google на 1 мільярд доларів.

  • Трамп підбив підсумки переговорів із Зеленським: “Зустріч пройшла дуже добре”

    Трамп підбив підсумки переговорів із Зеленським: “Зустріч пройшла дуже добре”

    Президент США Дональд Трамп прокоментував переговори з президентом України Володимиром Зеленським, які відбулися 28 липня у Вашингтоні. Глава Білого дому позитивно оцінив результати зустрічі, заявивши, що сторони обговорили широке коло питань, а самі переговори пройшли успішно.

    Про це Трамп повідомив у своїй соціальній мережі Truth Social.

    “Для мене велика честь зустрітися з президентом України Зеленським. Було обговорено багато питань. Зустріч пройшла дуже добре”, – написав президент США.

    Разом із повідомленням Трамп опублікував кілька фотографій із Білого дому, на яких він та Володимир Зеленський позують перед представниками засобів масової інформації перед початком переговорів.

    Візит українського президента до Вашингтона став одним із ключових дипломатичних заходів останніх тижнів. Під час переговорів сторони обговорили подальшу підтримку України, зміцнення обороноздатності країни, а також перспективи завершення війни.

    Однією з головних тем зустрічі стало розширення співпраці у сфері протиповітряної оборони. Зокрема, Зеленський прагне досягти домовленостей щодо спільного виробництва в Україні ракет-перехоплювачів для систем Patriot, що має посилити можливості української ППО в умовах постійних російських повітряних атак.

    Окрему увагу лідери приділили посиленню санкційного тиску на Росію. Під час переговорів обговорювався законопроєкт про нові американські санкції, одним із головних авторів якого був покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Документ передбачає запровадження масштабних обмежень проти Росії, зокрема щодо високопосадовців, фінансових установ, Центрального банку РФ, підприємств російської промисловості та суден так званого “тіньового флоту”, який використовується для обходу міжнародних санкцій.

    Крім того, законопроєкт передбачає можливість застосування високих мит до країн, які продовжують закуповувати російські нафту, природний газ та інші енергоносії. Саме через масштабність запропонованих обмежень документ отримав неофіційну назву “пекельні санкції”.

    Під час перебування у США Володимир Зеленський також взяв участь у церемонії прощання з Ліндсі Гремом. Сенатор був одним із найактивніших прихильників України в американському Конгресі та разом із сенатором Річардом Блюменталем працював над законодавчими ініціативами, спрямованими на посилення економічного тиску на Кремль.

    Раніше Зеленський заявив, що під час переговорів із Дональдом Трампом обговорювалися також дипломатичні шляхи завершення війни. За словами українського президента, американський лідер усвідомлює, що головною перешкодою для мирного врегулювання залишається небажання Росії вести конструктивні переговори. Зеленський наголосив, що Москва відмовляється не лише від укладення мирної угоди, а й від тимчасового припинення вогню, яке могло б стати першим кроком до дипломатичного процесу.

  • У Білому домі оцінили зустріч Трампа із Зеленським: переговори назвали продуктивними

    У Білому домі оцінили зустріч Трампа із Зеленським: переговори назвали продуктивними

    У Білому домі позитивно оцінили зустріч президента України Володимира Зеленського з американським лідером Дональдом Трампом, яка відбулася 28 липня в Овальному кабінеті. Переговори проходили у закритому форматі без присутності журналістів і були присвячені передусім зміцненню української протиповітряної оборони та активізації дипломатичних зусиль для завершення війни.

    Речниця Білого дому Керолайн Левітт повідомила, що зустріч Трампа із Зеленським була позитивною та продуктивною. Так само вона охарактеризувала переговори американського президента з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу, який того дня також відвідав Білий дім.

    За інформацією поінформованих джерел, українська сторона оцінює результати переговорів приблизно на вісім балів із десяти. Основним пріоритетом стала можливість отримання ліцензій на виробництво ракет-перехоплювачів для зенітних ракетних комплексів Patriot. Інші напрями двосторонньої співпраці також залишаються в роботі.

    Володимир Зеленський після зустрічі повідомив, що розмова з Трампом була хорошою. За його словами, лідери обговорили ліцензії на виробництво перехоплювачів для Patriot та інші рішення, здатні посилити захист українських міст від російських ракетних атак.

    Patriot залишається критично важливою системою для України, оскільки здатна перехоплювати балістичні ракети. На тлі регулярних російських ударів Київ наполягає не лише на збільшенні постачання готових боєприпасів, а й на запуску власного або спільного виробництва перехоплювачів.

    Політичної домовленості щодо надання Україні відповідної ліцензії сторони досягли раніше під час зустрічі Зеленського і Трампа на саміті НАТО в Анкарі. Тепер українська сторона очікує переходу від політичних заяв до практичної реалізації домовленостей.

    Напередодні американська оборонна компанія Raytheon, яка входить до складу RTX і бере участь у виробництві систем Patriot, висловила готовність поглибити співпрацю з Україною. Зеленський заявляв, що йдеться про можливість спільного виготовлення одних із найважливіших засобів протиповітряної оборони.

    Окрім оборонної співпраці, президенти обговорили дипломатичний трек. Зеленський наголосив на необхідності активізувати переговорні зусилля та домогтися реальної готовності Росії до завершення війни. Перед зустріччю представник Білого дому також заявляв, що Трамп планує порушити питання мирного процесу та вважає, що настав час припинити бойові дії.

    Повідомляється, що переговори дозволили пожвавити контакти між українською та американською сторонами. Упродовж наступних двох тижнів до Києва можуть прибути спеціальний представник президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Офіційно дати можливого візиту поки не оголошували.

    За кілька днів до зустрічі Зеленський уже спілкувався з Віткоффом і Кушнером. Сторони обговорювали активізацію дипломатії, можливі подальші переговори та пошук шляхів до завершення війни на прийнятних для України умовах.

    Візит Зеленського до Вашингтона відбувся на тлі поступового потепління відносин між президентами України та США. Після напружених контактів на початку другого президентського терміну Трампа сторони останніми місяцями демонструють готовність розширювати оборонне співробітництво та підтримувати регулярний політичний діалог.

    Зустріч в Овальному кабінеті передувала церемонії прощання із сенатором Ліндсі Гремом, який був одним із найпослідовніших прихильників підтримки України у Конгресі США. Після церемонії Зеленський також мав провести переговори з американськими сенаторами на тлі підготовки нового пакета санкцій проти Росії.

    Конкретних підписаних документів за результатами зустрічі наразі не оголошували. Водночас позитивні оцінки Білого дому та української сторони свідчать про продовження переговорів щодо ліцензованого виробництва перехоплювачів Patriot, посилення української ППО та відновлення активного дипломатичного процесу.

  • «Хороша зустріч»: Зеленський повідомив про результати переговорів із президентом США

    «Хороша зустріч»: Зеленський повідомив про результати переговорів із президентом США

    Президент України Володимир Зеленський 28 липня провів переговори з президентом США Дональдом Трампом в Овальному кабінеті Білого дому. Однією з ключових тем зустрічі стало посилення української системи протиповітряної оборони, подальша військово-технічна співпраця між Києвом і Вашингтоном, а також розвиток спільного виробництва оборонної продукції. За підсумками переговорів глава української держави назвав зустріч «хорошою» та подякував Сполученим Штатам за підтримку України.

    Після завершення переговорів Зеленський повідомив, що сторони детально обговорили питання зміцнення української протиповітряної оборони, дипломатичні зусилля щодо досягнення справедливого миру та координацію подальших контактів між українською й американською командами.

    «Хороша зустріч із президентом Трампом в Овальному кабінеті. Дякую за все, що ми робимо разом, щоб захистити життя українців і досягти миру», – написав президент України за підсумками переговорів.

    Окрему увагу під час зустрічі приділили розвитку співпраці у сфері протиповітряної оборони. Зеленський повідомив, що разом із Трампом обговорив питання отримання Україною ліцензій на виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot, а також інші спільні проєкти у сфері оборонної промисловості.

    За словами президента України, сторони розглянули можливості, які дозволять посилити спроможності українського оборонно-промислового комплексу.

    «Обговорили з президентом ліцензії на виробництво перехоплювачів для Patriot та деякі інші ідеї, які можуть допомогти», – зазначив Зеленський.

    Тема локалізації виробництва ракет для систем Patriot обговорюється між Києвом і Вашингтоном уже кілька тижнів. Раніше під час саміту НАТО в Анкарі Дональд Трамп заявив, що США готові надати Україні відповідну ліцензію на виробництво перехоплювачів. Після завершення саміту Зеленський повідомив, що політичної домовленості щодо цього питання вже досягнуто, а нинішня зустріч у Вашингтоні стала продовженням цих переговорів.

    Крім оборонної тематики, президенти обговорили дипломатичні зусилля щодо завершення війни та подальшу взаємодію між урядами двох держав. За словами Зеленського, найближчим часом команди України та США узгодять деталі наступних контактів і форматів співпраці.

    Під час зустрічі український президент також висловив співчуття Дональду Трампу у зв’язку зі смертю американського сенатора Ліндсі Грема, якого назвав справжнім другом України. Саме для участі в державній церемонії прощання із сенатором Зеленський прибув до Вашингтона, де також запланував низку переговорів із представниками американської влади.

    Окрім переговорів із президентом США, глава української держави має провести зустріч із президентом Фінляндії Александром Стуббом, взяти участь у церемонії прощання з Ліндсі Гремом, а також зустрітися з американськими сенаторами та конгресменами. Однією з тем цих переговорів стане законопроєкт про посилення вторинних санкцій проти Росії, який за життя активно підтримував сенатор Грем.

    За даними міжнародних медіа, нинішній візит Зеленського до США в Києві розглядають як важливу можливість зміцнити політичну й військову підтримку України з боку адміністрації Дональда Трампа. Під час переговорів українська сторона порушила питання подальших поставок засобів протиповітряної оборони, виробництва ракет Patriot, співпраці у сфері безпілотних технологій та координації дипломатичних кроків для досягнення справедливого миру.

    Зустріч у Білому домі відбулася у закритому форматі без присутності преси. Однак після її завершення обидві сторони підтвердили, що переговори стосувалися насамперед зміцнення обороноздатності України, розвитку спільних оборонних проєктів та подальшої координації між Києвом і Вашингтоном. Особливу увагу було приділено розвитку системи протиповітряної оборони, яка залишається одним із головних пріоритетів України на тлі триваючих російських ракетних і дронових атак.

  • WSJ: Усик пояснив Трампу, чим українці відрізняються від росіян

    WSJ: Усик пояснив Трампу, чим українці відрізняються від росіян

    Зустріч українського чемпіона світу з боксу Олександра Усика та президента США Дональда Трампа в Білому домі стала однією з подій, які могли вплинути на зміну ставлення американського лідера до України. Про це повідомляє The Wall Street Journal, посилаючись на співрозмовників, знайомих із перебігом зустрічі. За інформацією видання, під час особистої розмови Усик поділився власним досвідом війни, розповів про пережите його родиною та відповів на запитання Трампа про різницю між українцями та росіянами.

    За даними WSJ, спілкування між Трампом і Усиком відбулося напередодні турніру UFC, який проходив у Білому домі. Спільною темою для розмови стало захоплення легендарним боксером Мухаммедом Алі. Видання зазначає, що Усик народився в один день із Алі, а під час зустрічі подарував президенту США підписану боксерську рукавичку. Це стало приводом для невимушеної розмови, яка згодом перейшла до теми російсько-української війни.

    Як пише газета, український спортсмен розповів Трампу про те, як його родина була змушена ховатися від російських обстрілів у Києві. Усик також наголосив, що українці продовжують боротися, незважаючи на війну, і назвав їх «бійцями та переможцями». За словами співрозмовників видання, ця особиста історія справила на президента США сильне враження.

    Під час зустрічі Трамп поставив боксеру пряме запитання: чим українці відрізняються від росіян. За інформацією The Wall Street Journal, Усик не став виголошувати довгу промову. Натомість він показав на голову та серце, давши зрозуміти, що головна відмінність полягає у мисленні та цінностях людей. Саме цей епізод видання називає одним із найяскравіших моментів зустрічі.

    WSJ зазначає, що зустріч із Усиком стала лише одним із факторів, які останнім часом вплинули на зміну риторики Дональда Трампа щодо України. За інформацією видання, президент США також був вражений стійкістю президента Володимира Зеленського, результатами українських ударів по військових об’єктах РФ, розвитком українських безпілотних технологій та дипломатичною роботою європейських союзників України.

    За даними газети, Трамп останніми тижнями дедалі частіше позитивно висловлюється про Україну та її здатність чинити опір російській агресії. Видання наголошує, що американський президент традиційно прихильно ставиться до людей, яких вважає сильними особистостями та переможцями, а зустріч із Усиком лише посилила це враження. Водночас журналісти зауважують, що погляди Трампа можуть змінюватися досить швидко, тому говорити про остаточний перегляд його позиції поки що зарано.

    У матеріалі також зазначається, що найближчим випробуванням для нової динаміки відносин між Києвом і Вашингтоном стане зустріч Дональда Трампа та Володимира Зеленського у США, запланована під час візиту українського президента до Вашингтона на церемонію прощання із сенатором Ліндсі Гремом. Саме після цієї зустрічі стане зрозуміло, наскільки змінилася позиція американського президента щодо України.

    Сам Олександр Усик раніше неодноразово заявляв, що використовує свою міжнародну популярність для підтримки України та привернення уваги світової спільноти до війни. Згідно з публікацією The Wall Street Journal, його особиста розмова з Дональдом Трампом стала ще одним прикладом того, як відомі українці намагаються донести до світових лідерів власне бачення війни та боротьби українського народу.

  • Трамп виступить на похороні Ліндсі Грема: до Вашингтона прибуде і Зеленський

    Трамп виступить на похороні Ліндсі Грема: до Вашингтона прибуде і Зеленський

    Президент США Дональд Трамп 28 липня виступить із прощальною промовою на похороні сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який помер 11 липня у віці 71 року. Церемонія прощання у Вашингтоні збере не лише американських політиків, а й світових лідерів, серед яких очікуються президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу та президент Фінляндії Александр Стубб. Подія стане однією з наймасштабніших державних церемоній у США цього року та підкреслить міжнародний авторитет одного з найвпливовіших республіканців останніх десятиліть.

    За інформацією ABC News та Associated Press, тіло Ліндсі Грема спочатку доставлять до Капітолія США, де всі охочі зможуть віддати шану сенаторові, який понад три десятиліття працював у Конгресі. Після офіційної церемонії у Ротонді Капітолія відбудеться заупокійна служба у Вашингтонському національному соборі. Саме там із промовою виступить президент Дональд Трамп. Також слово матимуть віцепрезидент Джей Ді Венс, телеведучий Fox News Шон Ганніті та інші представники консервативного середовища, які були близькими до сенатора.

    Церемонія у столиці стане лише першою частиною прощання. Наступного дня труну перевезуть до рідного для Ліндсі Грема штату Південна Кароліна, де відбудеться поховання. Саме цей штат сенатор представляв у Конгресі США понад 30 років, спочатку як член Палати представників, а з 2003 року – як сенатор.

    Особливу увагу міжнародних медіа привертає участь президента України Володимира Зеленського. Очікується, що український лідер прибуде до Вашингтона для участі в церемонії прощання, а також проведе окрему зустріч із президентом Дональдом Трампом у Білому домі. Інформацію про підготовку переговорів раніше підтверджували представники американської адміністрації.

    Ліндсі Грем був одним із найпослідовніших прихильників України серед американських політиків. Після початку повномасштабної війни він неодноразово відвідував Київ, зустрічався із президентом Зеленським, підтримував надання військової допомоги Україні та виступав за максимальне посилення санкційного тиску на Росію. За кілька днів до своєї смерті сенатор знову побував в Україні, після чого активно просував у Сенаті двопартійний законопроєкт про нові масштабні санкції проти Росії. Саме цей документ Дональд Трамп незадовго до смерті Грема погодився підтримати.

    Політична кар’єра Ліндсі Грема охопила понад три десятиліття. Він здобув репутацію одного з найвпливовіших республіканців у питаннях оборони, міжнародної безпеки та зовнішньої політики США. Грем був прихильником активної ролі Вашингтона у світових конфліктах, підтримував зміцнення НАТО, виступав за військову допомогу союзникам США та послідовно займав жорстку позицію щодо Росії, Ірану й Китаю. Його часто називали одним із головних архітекторів американської зовнішньої політики всередині Республіканської партії.

    Водночас його політичні стосунки з Дональдом Трампом були неоднозначними. Під час президентської кампанії 2016 року Грем гостро критикував майбутнього президента, однак після його приходу до влади поступово став одним із найближчих союзників. Після подій 6 січня 2021 року сенатор знову публічно дистанціювався від Трампа, однак уже за кілька тижнів вони відновили співпрацю. У другій президентській каденції Трампа саме Грем став одним із його ключових радників із питань зовнішньої політики, через що в американських політичних колах отримав неофіційне прізвисько «шепітник Трампа».

    За попереднім висновком судово-медичних експертів округу Колумбія, причиною смерті сенатора стало розшарування аорти, спричинене атеросклеротичним серцево-судинним захворюванням. Смерть настала раптово після повернення з поїздки до Туреччини на саміт НАТО та візиту до України. За словами його офісу, до цього сенатор не повідомляв про серйозні проблеми зі здоров’ям.

    Після смерті Грема губернатор Південної Кароліни призначив його сестру Дарлін Грем тимчасово виконувати обов’язки сенатора до проведення спеціальних виборів. Вона вже заявила про намір балотуватися на повний термін, а Дональд Трамп публічно висловив їй підтримку. Водночас сенатори обох партій запропонували якнайшвидше розглянути законопроєкт про нові санкції проти Росії, який Ліндсі Грем просував незадовго до своєї смерті, назвавши це символічним вшануванням його політичної спадщини.

    Похорон Ліндсі Грема стане не лише церемонією прощання з одним із найвідоміших американських сенаторів, а й важливою дипломатичною подією. Очікувана присутність світових лідерів і заплановані двосторонні зустрічі у Вашингтоні свідчать, що політичний вплив сенатора продовжує відчуватися навіть після його смерті, особливо в питаннях підтримки України та формування американської політики щодо війни Росії проти України.

  • Зеленський уже у США: попереду зустріч із Трампом, Patriot і рішення, яких чекає Україна

    Зеленський уже у США: попереду зустріч із Трампом, Patriot і рішення, яких чекає Україна

    Президент України Володимир Зеленський прибув до Сполучених Штатів Америки, де 28 липня проведе низку важливих переговорів із керівництвом США. Центральною подією візиту стане зустріч із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі. Очікується, що сторони обговорять подальшу військову підтримку України, зміцнення протиповітряної оборони, санкційний тиск на Росію та стратегічне партнерство між Києвом і Вашингтоном.

    Про початок візиту глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.

    «Вже у Сполучених Штатах Америки. У графіку – зустрічі з президентом Трампом, його командою і тими, хто може підтримати наш захист. Пріоритет номер один – це антибалістика та стратегічна співпраця з Америкою. Мир повинен стати ближче», – написав Зеленський.

    Таким чином президент окреслив головний пріоритет переговорів – посилення української системи протиповітряної та протиракетної оборони. Україна вже тривалий час наголошує на необхідності збільшення кількості сучасних засобів ППО для захисту міст та критичної інфраструктури від російських ракетних і дронових атак.

    За інформацією американських ЗМІ, переговори Зеленського і Трампа відбудуться у Білому домі. Це вже друга особиста зустріч двох лідерів у липні. Після попередніх переговорів сторони заявляли про намір розширювати співпрацю у сфері оборонних технологій та спільного виробництва озброєння.

    Однією з ключових тем нинішньої зустрічі стане протиповітряна оборона України. За даними Reuters та Associated Press, Зеленський планує обговорити з американською стороною постачання додаткових комплексів Patriot, а також розвиток спільних програм із виробництва систем протиповітряної оборони та безпілотних технологій. Українська сторона розраховує на подальшу реалізацію домовленостей, досягнутих під час попередніх контактів між Києвом і Вашингтоном.

    Крім двосторонніх переговорів із президентом США, Зеленський проведе зустрічі з представниками американської адміністрації та іншими політиками, які підтримують Україну. Президент зазначив, що прагне заручитися максимально широкою підтримкою для зміцнення української оборони та наближення справедливого миру.

    Окремою частиною програми стане вшанування пам’яті американського сенатора Ліндсі Грема, який помер у липні. Зеленський повідомив, що зробить це «від імені всієї України».

    «Від імені всієї України вшануємо пам’ять сенатора Ліндсі Грема та згадаємо його зусилля заради безпеки та свободи в Євроатлантиці, інших регіонах світу», – зазначив президент.

    Ліндсі Грем протягом багатьох років залишався одним із найпослідовніших прихильників підтримки України серед американських республіканців. Лише за кілька днів до своєї смерті він відвідав Київ, де зустрічався із Зеленським та обговорював посилення санкційного тиску на Росію, додаткову військову допомогу та подальшу співпрацю між Україною і Конгресом США.

    Саме тому участь Зеленського у меморіальних заходах має не лише символічне, а й політичне значення. На церемонії очікується присутність президента Дональда Трампа, прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу та інших високопосадовців.

    Паралельно із зустрічами у Білому домі український президент планує провести окремі переговори із законодавцями. За даними The Hill та Reuters, усі 100 американських сенаторів були запрошені на зустріч із Зеленським у Капітолії. Вона проходитиме на тлі розгляду Сенатом масштабного законопроєкту про посилення санкцій проти Росії.

    Йдеться про документ, який став одним із ключових політичних проєктів покійного Ліндсі Грема. Законопроєкт передбачає значне посилення економічного тиску на Росію та країни, які продовжують закуповувати російські енергоносії. За інформацією Reuters, у процесі доопрацювання окремі положення документа були змінені для забезпечення ширшої підтримки серед сенаторів, однак його головна мета залишається незмінною – обмежити фінансові можливості Москви для продовження війни проти України.

    Нинішній візит Зеленського до Вашингтона відбувається на тлі активізації контактів між Україною та США щодо оборонної співпраці. Останнім часом Дональд Трамп неодноразово заявляв про намір підтримати виробництво сучасних систем ППО та інших видів озброєння для України. Американські медіа також повідомляли, що президент США позитивно оцінює успіхи України у розвитку безпілотних технологій та зміцненні обороноздатності.

    Очікується, що переговори у Вашингтоні можуть стати важливим етапом у розвитку українсько-американського стратегічного партнерства. Для Києва пріоритетом залишається отримання додаткових засобів протиракетної оборони, поглиблення військово-технічної співпраці та збереження двопартійної підтримки України у Конгресі США.

    Поки що офіційний порядок денний переговорів повністю не оприлюднений, однак як українська, так і американська сторони вже підтвердили, що головна увага буде приділена війні Росії проти України, зміцненню оборонних можливостей Києва та подальшій координації дій між двома державами.

  • У Трампа виникли проблеми з фінансуванням війни проти Ірану

    У Трампа виникли проблеми з фінансуванням війни проти Ірану

    Адміністрація президента США Дональда Трампа зіткнулася зі складнощами у фінансуванні військової кампанії проти Ірану. Новий пакет додаткових витрат фактично заблокований у Конгресі, через що Білий дім змушений шукати альтернативні джерела фінансування. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на поінформовані джерела.

    За словами одного зі співрозмовників агентства, ситуація навколо нового пакета фінансування ще більше загострила відносини між адміністрацією президента та американськими законодавцями. Попри важливість питання для Білого дому, Дональд Трамп, як стверджують джерела Bloomberg, майже не веде активної роботи з конгресменами, щоб забезпечити підтримку необхідних видатків.

    Водночас у самому Конгресі також не поспішають схвалювати нове фінансування. Законодавці побоюються, що тривале військове протистояння з Іраном може ще більше посилити економічний тиск на американців. Однією з головних причин занепокоєння називають зростання цін на енергоносії, яке вже відчувають споживачі.

    За інформацією Bloomberg, додатковий вплив на економічну ситуацію можуть мати й глобальні тарифи, нещодавно оголошені адміністрацією Трампа. На думку експертів, поєднання військових витрат, торговельної політики та нестабільності на енергетичних ринках створює додаткові ризики для американської економіки.

    Попри це, сам президент США демонструє оптимізм. Під час виступу на мітингу в штаті Джорджія він заявив, що ціни на нафту згодом почнуть знижуватися і можуть навіть стати нижчими, ніж були до початку нинішньої кризи. Трамп закликав американців проявити терпіння, зазначивши, що для досягнення результату потрібен певний час.

    Як зазначає Bloomberg, колишні американські посадовці пояснюють упевненість президента його переконанням у тому, що військовий потенціал Ірану може бути суттєво послаблений упродовж кількох тижнів. Один із союзників Трампа також повідомив агентству, що глава Білого дому вважає: Тегеран недооцінює можливості США швидко розпочати та завершити військову кампанію.

    Водночас, за словами джерел, попри нинішню впевненість Трампа у можливості уникнути подальшої ескалації конфлікту, ще зовсім недавно він не виключав сценарію завдання наймасштабніших ударів по Ірану. Це свідчить про те, що адміністрація США продовжує розглядати різні варіанти розвитку подій, хоча політичні та фінансові перепони всередині країни дедалі більше впливають на її можливості реалізувати свої плани.

  • Зеленський назвав зустріч із Трампом у Ватикані моментом, який змінив їхні стосунки

    Зеленський назвав зустріч із Трампом у Ватикані моментом, який змінив їхні стосунки

    Український президент Володимир Зеленський заявив, що коротка особиста зустріч із президентом США Дональдом Трампом у Ватикані навесні 2025 року стала переломним моментом у їхніх взаєминах. За словами глави держави, саме після 15–20-хвилинної розмови тет-а-тет вдалося кардинально змінити характер діалогу між двома лідерами.

    Про це Зеленський розповів в інтерв’ю американській ультраправій блогерці та прихильниці Дональда Трампа Лорі Лумер. Під час розмови журналістка нагадала президентові України про резонансну суперечку в Овальному кабінеті Білого дому, яка сталася в лютому 2025 року. Тоді між Зеленським, Дональдом Трампом та віцепрезидентом США Джей Ді Венсом виникла гостра дискусія щодо шляхів завершення війни. Венс закликав українську сторону дати шанс дипломатичному врегулюванню, однак Зеленський відповів, що попередній досвід переговорів із Росією довів їхню неефективність.

    У відповідь на запитання про те, коли вдалося відновити взаєморозуміння з американським президентом після того інциденту, Зеленський зазначив, що вирішальним стала саме зустріч у Ватикані під час церемоній, пов’язаних із похованням Папи Римського. Президент наголосив, що ця розмова тривала лише близько 15–20 хвилин, однак її значення було набагато більшим.

    «У нас був перший переломний момент у Римі, у Ватикані. Це була недовга зустріч, але я завжди казав, що, на мою думку, це був історичний момент, тому що за 15–20 хвилин ми змінили наші взаємини», — заявив Зеленський.

    Глава держави підкреслив, що бесіда проходила без сторонніх осіб, лише віч-на-віч. Саме такий формат, за його словами, дозволив відверто обговорити ключові питання та закласти основу для нової якості співпраці між Києвом і Вашингтоном. Президент висловив задоволення тим, що вдалося налагодити конструктивний діалог, адже від взаєморозуміння між Україною та США, за його словами, залежить безпека і життя великої кількості людей.

    «Я дуже щасливий, тому що від таких відносин і такого діалогу залежить життя дуже багатьох людей», — наголосив Зеленський.

    Останніми днями український президент також повідомив про намір найближчим часом здійснити візит до Сполучених Штатів. Крім того, він провів переговори зі спецпредставниками президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Паралельно американська сторона заявляє про готовність запропонувати нові підходи до переговорного процесу щодо припинення війни між Росією та Україною.