Khreshchatyknews.com

Позначка: Білий дім

  • «Не для мене, а для всього світу»: Трамп пояснив, навіщо уклав дизельну угоду з Путіним

    «Не для мене, а для всього світу»: Трамп пояснив, навіщо уклав дизельну угоду з Путіним

    Президент США Дональд Трамп заявив, що домовленість із російським лідером Володимиром Путіним щодо постачання дизельного пального необхідна для стабілізації світового енергетичного ринку. За його словами, обмеження російського експорту можуть негативно вплинути на інші держави, а також американських фермерів і виробників сільськогосподарської продукції. Водночас американські переговорники назвали ще одну мету угоди — спробу повернути Москву до переговорів про завершення війни в Україні.

    Про це Трамп заявив 12 жовтня під час спілкування з журналістами. Відео його відповідей опублікував офіційний акаунт Білого дому у соцмережі X.

    Президент США відповів на критику домовленості з Кремлем, яка пролунала навіть від представників Республіканської партії.

    За словами Трампа, Сполучені Штати мають значні обсяги власного нафтовидобутку, однак додаткові обмеження на міжнародному ринку пального можуть призвести до ще більшого зростання цін.

    Він наголосив, що Вашингтон міг би залишити більше дизельного пального для внутрішніх потреб, проте це створило б проблеми для інших країн.

    «Це не стільки угода для мене, скільки для решти світу», — заявив Трамп.

    Американський президент додав, що підтримує рішення, здатні допомогти фермерам і власникам тваринницьких господарств, для яких дизельне пальне є важливою складовою виробничих витрат.

    Таким чином, Трамп фактично пояснив послаблення обмежень проти російських енергоносіїв економічною необхідністю.

    Чому Вашингтон пішов на домовленість із Москвою

    9 жовтня Дональд Трамп повідомив про телефонну розмову з Путіним, після якої оголосив про домовленість щодо постачання російського дизельного пального до США та на світові ринки.

    Американська адміністрація видала тимчасовий дозвіл на визначені операції з російським дизелем.

    Це рішення викликало суперечки у Вашингтоні. Представники обох провідних американських партій висловили занепокоєння тим, що послаблення санкцій може надати Кремлю додаткові доходи без зустрічних поступок у питанні припинення війни.

    Критики також поставили під сумнів відповідність домовленості американському законодавству, яке обмежує імпорт російських енергоносіїв.

    Водночас сам Трамп наполягає, що його пріоритетом є зниження вартості пального.

    Reuters повідомило про іншу мету дизельної угоди

    За даними Reuters, американські посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер під час переговорів з українською делегацією в Маямі пояснили рішення Вашингтона також дипломатичними мотивами.

    Троє співрозмовників агентства, обізнаних із перебігом зустрічі, повідомили, що Сполучені Штати розглядають дизельну угоду як можливість відновити переговори з Росією.

    Американська сторона сподівається, що економічна поступка пом’якшить позицію Москви та продемонструє готовність Вашингтона до співпраці.

    За інформацією Reuters, Віткофф і Кушнер також порушували питання українських ударів по російських нафтопереробних заводах.

    Представники США вкотре запропонували Києву припинити такі атаки, оскільки адміністрація Трампа пов’язує їх зі зростанням цін на дизельне пальне.

    Однак, за оцінками експертів, наведеними агентством, одним із головних чинників подорожчання пального є війна на Близькому Сході.

    При цьому співрозмовники Reuters, обізнані з переговорами в Маямі, не підтвердили, що американська сторона погрожувала припиненням військової допомоги або обміну розвідданими через удари по НПЗ.

    Зеленський розкритикував рішення США

    Президент України Володимир Зеленський назвав домовленість Вашингтона з Москвою слабким рішенням, яке створює додаткові економічні можливості для Росії.

    Українська влада наголошує, що доходи від експорту нафтопродуктів допомагають Кремлю фінансувати військове виробництво та продовжувати агресію.

    Водночас Київ заявляє про готовність розглядати взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, якщо Росія також виконуватиме відповідні зобов’язання.

    11 жовтня Трамп оголосив про нібито досягнуте енергетичне перемир’я між Україною та Росією. Однак сторони не підтвердили існування такої домовленості, а російські атаки на українську інфраструктуру продовжилися.

    Чи справді російський дизель знизить ціни

    Експерти сумніваються, що додаткові обсяги російського дизеля суттєво вплинуть на глобальний ринок.

    За оцінками, наведеними Reuters, заплановане постачання є відносно невеликим порівняно зі світовим споживанням пального.

    Тому економічний ефект домовленості може виявитися значно скромнішим, ніж очікує американська адміністрація.

    Таким чином, Вашингтон пояснює дизельну угоду з Москвою одразу двома цілями: стримуванням цін на пальне та спробою повернути Росію до переговорів. Однак поки немає підтверджень, що послаблення санкцій змусило Кремль погодитися на припинення війни або зробити конкретні поступки Україні.

  • Трамп заговорив про зміну президента України: у медіа з’явилася резонансна заява

    Трамп заговорив про зміну президента України: у медіа з’явилася резонансна заява

    Увечері 10 жовтня українське видання «Апостроф» опублікувало повідомлення із заголовком, у якому президентові США Дональду Трампу приписують заяву про необхідність обрання нового президента України. Інформація з’явилася на тлі загострення відносин між Києвом і Вашингтоном після домовленостей американського лідера з Володимиром Путіним щодо російського дизельного пального.

    Заголовок матеріалу «Апострофа» містить слова: «Думаю, Україні час отримати нового президента».

    Водночас обставини цієї заяви, місце її виголошення та повний контекст наразі потребують додаткового підтвердження.

    Повідомлення з’явилося після кількох днів дипломатичних суперечностей між Україною та США.

    9 жовтня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального на американський і світові ринки.

    Американська адміністрація тимчасово послабила відповідні санкційні обмеження, пояснивши рішення необхідністю стабілізації цін на пальне.

    Президент України Володимир Зеленський розкритикував цей крок, наголосивши, що додаткові доходи від продажу енергоносіїв можуть допомогти Росії продовжувати війну.

    За інформацією Axios, між представниками Вашингтона та Києва також виникли розбіжності через українські удари по російських нафтопереробних заводах.

    Американська сторона, за даними видання, неодноразово просила Україну припинити такі атаки, однак Київ наполягав на взаємному припиненні ударів по енергетичній інфраструктурі.

    На тлі цих суперечностей будь-які заяви американського президента щодо українського керівництва привертають особливу увагу.

    Водночас питання проведення президентських виборів в Україні регулюється українським законодавством. Під час дії воєнного стану проведення президентських виборів заборонене.

    Наразі залишається нез’ясованим, чи справді Трамп 10 жовтня висловився за зміну президента України саме в наведеному формулюванні. Для остаточного підтвердження необхідні оригінальний запис виступу, стенограма або повідомлення авторитетних інформаційних агентств із прямою цитатою.

  • Карантини, масковий режим і паніка через антибіотики у Росії

    Карантини, масковий режим і паніка через антибіотики у Росії

    В Іркутській області Росії вже кілька днів поширюються повідомлення про можливий випадок легеневої чуми після смерті 28-річної співробітниці Іркутського протичумного інституту Дар’ї Шипілової. Російська влада та Росспоживнагляд офіційно не підтверджують чуму, однак навколо інциденту запровадили карантинні та протиепідемічні заходи, а низку контактних осіб взяли під медичне спостереження.

    За даними Reuters, Шипілова померла від пневмонії невстановленого походження. Російські органи охорони здоров’я заявляють, що доказів зв’язку її смерті з чумою наразі немає, а інформація про аварію з небезпечним патогеном у лабораторії офіційно не підтверджена.

    Водночас незалежні російські медіа повідомляють іншу версію. За даними «Людей Байкала», які цитують Meduza, The Insider та інші видання, Шипілова нібито працювала зі збудником Yersinia pestis і могла заразитися після інциденту в лабораторії. Ці твердження залишаються непідтвердженими офіційно.

    Сотні людей перевіряли після смерті співробітниці

    Після смерті жінки влада почала відстежувати людей, які могли з нею контактувати.

    Різні джерела називають цифри від кількох десятків до приблизно 200 контактних осіб. Частину з них госпіталізували або помістили під медичний нагляд. За офіційними повідомленнями, нових випадків чуми серед контактних не виявили.

    Також у кількох лікарнях Іркутська та Шелехова запровадили карантинні обмеження. На місцевому алюмінієвому заводі ввели масковий режим, а глава Росспоживнагляду Анна Попова прибула до регіону для контролю ситуації.

    При цьому адміністрація Байкальська 3 жовтня навіть опублікувала рекомендацію утриматися від поїздок до Шелехова через «можливий випадок чуми», але згодом повідомлення було видалено.

    Кремль і Росспоживнагляд заперечують спалах

    Росспоживнагляд заявив, що епідеміологічна ситуація в Іркутській області залишається стабільною та поширення чуми не підтверджене.

    Офіційна версія на цей момент — смерть Шипілової від пневмонії невстановленої етіології. У регіоні також заявляють, що лабораторні дослідження контактних осіб не виявили збудника чуми.

    Тому говорити про підтверджений «спалах чуми в Росії» наразі некоректно. Є підозрілий інцидент, смерть співробітниці спеціалізованого інституту, значні протиепідемічні заходи та повідомлення незалежних медіа про можливу легеневу чуму, але офіційного лабораторного підтвердження публічно немає.

    У регіоні виникла паніка через антибіотики

    На тлі суперечливої інформації жителі Іркутська та Шелехова почали активно купувати антибіотики.

    Meduza з посиланням на місцеві джерела повідомляла про підвищений попит на препарати, які можуть використовуватися для лікування бактеріальних інфекцій, зокрема чуми. Однак твердження, що в аптеках «розкупили абсолютно всі антибіотики», незалежними даними не підтверджене.

    Самостійно приймати антибіотики «для профілактики» не варто. Неправильне застосування таких препаратів може призводити до побічних ефектів та розвитку антибіотикорезистентності.

    Раніше «Ненька інфо» також писала про ризики безконтрольного прийому антибіотиків. МОЗ попереджає про небезпеку надмірного вживання антибіотиків — Ненька інфо

    За ситуацією стежать у США

    Інцидент вийшов за межі Росії. За даними Axios, Білий дім стежить за повідомленнями про можливий випадок чуми та пов’язані з ним карантинні заходи.

    Американська адміністрація наразі не заявляє про безпосередню загрозу для США. Йдеться саме про моніторинг ситуації та оцінку наявної інформації.

    Financial Times також повідомила, що у Вашингтоні уважно відстежують розвиток подій, але держсекретар Марко Рубіо заявив, що наразі ситуація не є приводом для паніки.

    Що відомо про саму чуму

    Чума — бактеріальне захворювання, яке спричиняє Yersinia pestis. Найнебезпечнішою формою є легенева чума, яка за певних умов може передаватися від людини до людини повітряно-крапельним шляхом.

    Водночас сьогодні чума лікується антибіотиками, особливо якщо терапію розпочати рано. Саме тому поодинокий підтверджений випадок не означає автоматично масштабну епідемію.

    За даними Reuters, природні осередки Yersinia pestis існують у частині Сибіру, однак останній офіційно підтверджений випадок чуми в Росії реєстрували ще у 2016 році.

    Станом на 5 жовтня в Іркутській області розслідують смерть співробітниці протичумного інституту та можливий випадок небезпечної інфекції, але підтвердженого спалаху чуми російська влада не оголошувала.

  • Трампу заборонили виганяти журналістів: суд відновив доступ CNN, Politico та MS NOW

    Трампу заборонили виганяти журналістів: суд відновив доступ CNN, Politico та MS NOW

    Федеральний суд у США зобов’язав адміністрацію президента Дональда Трампа відновити доступ до Білого дому журналістам CNN, MS NOW та Politico, яких кількома днями раніше позбавили акредитації. Суддя Тімоті Келлі дійшов попереднього висновку, що заборона, ймовірно, суперечить Конституції США, повідомляє Reuters.

    Йдеться про тимчасове рішення на час розгляду справи. Суд зобов’язав Білий дім негайно повернути журналістам постійні перепустки та заборонив застосовувати обмеження щонайменше протягом 14 днів.

    Конфлікт почався 18 вересня, коли Трамп заявив, що CNN, MS NOW і Politico не повинні мати постійного доступу до Білого дому через матеріали, які він назвав «вигадками» та «брехнею». Наступного дня представників трьох редакцій перестали пропускати на територію президентського комплексу, а частину їхніх перепусток деактивували або вилучили.

    «Ненька інфо» вже писала про початок цього конфлікту: Трамп вигнав CNN, Politico та MS NOW із Білого дому: журналістів не пустили всередину і забрали перепустки

    21 вересня три медіа подали спільний позов проти Трампа та його адміністрації. Вони заявили, що заборона порушує Першу поправку до Конституції США, яка захищає свободу слова та преси, а також право на належну правову процедуру.

    Юристи адміністрації наполягали, що доступ до Білого дому є привілеєм, а не безумовним правом, і посилалися, зокрема, на міркування національної безпеки.

    Суддя цей аргумент не прийняв. За його словами, у матеріалах справи не було достатніх фактичних доказів того, що присутність журналістів CNN, MS NOW та Politico створювала реальну загрозу національній безпеці.

    Келлі також звернув увагу на процедуру анулювання перепусток. За його оцінкою, Білий дім, імовірно, не надав редакціям реальної можливості оскаржити рішення до того, як їхніх журналістів позбавили доступу.

    Сам Трамп ще 22 вересня заявляв, що «ймовірно» дозволить цим медіа повернутися до Білого дому, якщо відповідне рішення ухвалить суд.

    Це не перший подібний конфлікт між адміністрацією Трампа та пресою. Ще під час його першого президентського терміну Білий дім позбавляв перепустки журналіста CNN Джима Акости, однак після судового розгляду доступ було відновлено.

    Окремий конфлікт уже під час другого терміну виник із Associated Press через редакційну політику агентства щодо назви Мексиканської затоки.

    На тлі нинішньої суперечки понад 50 американських медіа та організацій із захисту свободи преси публічно підтримали CNN, MS NOW і Politico, заявивши, що доступ до влади не повинен залежати від того, чи подобається президенту редакційна політика конкретного видання.

    Остаточного рішення по суті справи поки немає. Нинішня ухвала лише тимчасово відновлює доступ журналістів і фактично заморожує заборону Трампа на період подальшого розгляду.

    Ще один релевантний матеріал «Ненька інфо» про конфлікт Трампа з CNN: «Замовкни, ти фальшива репортерка»: Трамп зірвався на журналістку CNN через запитання про Кім Чен Ина

  • Трамп підписав «пекельні санкції» проти Росії: під ударом нафта, банки й покупці енергоносіїв РФ

    Трамп підписав «пекельні санкції» проти Росії: під ударом нафта, банки й покупці енергоносіїв РФ

    Президент США Дональд Трамп підписав закон, який суттєво розширює можливості Вашингтона для економічного тиску на Росію та країни, що допомагають їй заробляти на експорті енергоносіїв. Документ, який у США неофіційно називали пакетом «пекельних санкцій», відкриває шлях до нових обмежень проти російських чиновників, банків, енергетичних компаній, «тіньового флоту», а також дозволяє президенту запроваджувати високі мита проти найбільших покупців російської нафти й газу.

    Білий дім офіційно повідомив, що 18 вересня Трамп підписав H.R. 5334 — Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026. Документ «санкціонує та розширює передбачені законом санкції, мита й заборони щодо Росії», а також продовжує дію частини санкційних повноважень щодо Ірану.

    Одним із центральних елементів нового закону стали вторинні економічні заходи. Закон дозволяє президенту США вводити мита до 100% на товари з держав, які входять до числа найбільших покупців російської нафти або газу, а також країн, які допомагають Москві обходити енергетичні санкції. У фінальній конструкції тарифний механізм обмежили п’ятьма найбільшими імпортерами російських енергоносіїв і п’ятьма ключовими державами, причетними до обходу санкцій.

    Саме цей механізм робить новий закон особливо важливим. Його мета — впливати не лише безпосередньо на російські компанії, а й на покупців, завдяки яким Москва продовжує отримувати великі валютні доходи. До потенційно вразливих держав американські та міжнародні медіа відносять передусім Китай та Індію, хоча сам закон не встановлює постійного списку конкретних країн: його застосування залежатиме від обсягів імпорту російських енергоносіїв і рішень американської адміністрації.

    Водночас закон значно ширший за тарифний блок. Сенатори, які працювали над документом, пояснювали, що він передбачає первинні та вторинні санкції проти російських чиновників, фінансових структур та осіб, які підтримують російську державу й фінансування війни. Окремими напрямами називалися банки та фінансові установи РФ, пов’язані з владою бізнесмени та їхні мережі, а також судна так званого «тіньового флоту», який Росія використовує для транспортування нафти в обхід західних обмежень.

    Адміністрація Трампа підтримувала фінальний компромісний варіант документа ще до його остаточного ухвалення. У заяві адміністративно-бюджетного управління Білого дому зазначалося, що закон має посилити інструменти, які президент може використовувати для збільшення економічної ціни продовження війни Росією. Водночас Білий дім наполіг на збереженні президентських повноважень щодо винятків та призупинення окремих санкцій.

    Саме ця деталь означає, що підписання закону не дорівнює автоматичному одномоментному введенню всіх максимально можливих обмежень. Президент отримує додаткові юридичні інструменти, однак конкретний масштаб їх застосування залежатиме від рішень Білого дому. Reuters звертає увагу, що закон надає адміністрації дуже широкі тарифні повноваження, а також можливість робити винятки з міркувань національної безпеки.

    Це стало однією з причин дискусій у Конгресі. Частина демократів підтримувала посилення санкцій безпосередньо проти Росії, але висловлювала занепокоєння через можливі наслідки нових мит для американських споживачів і союзників США. Опоненти попереджали, що тарифний механізм може зачепити ширше коло торговельних партнерів Вашингтона, ніж передбачалося спочатку. Прихильники закону натомість наголошували, що без тиску на покупців російської нафти Москва й надалі матиме можливість компенсувати частину втрат від прямих санкцій.

    Закон пройшов Конгрес із помітною міжпартійною підтримкою. Сенат схвалив його у серпні 86 голосами проти 11, а Палата представників у вересні підтримала фінальний пакет 262 голосами проти 159. Після цього документ передали президенту.

    Документ назвали на честь сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який тривалий час був одним із головних авторів та прихильників посилення економічного тиску на Росію. Після його смерті законодавці продовжили роботу над пакетом, назвавши його ім’ям політика. Американські сенатори прямо говорили, що ухвалення закону має стати частиною його політичної спадщини.

    Президент України Володимир Зеленський після підписання документа подякував Трампу, американським сенаторам і членам Палати представників. Він нагадав, що Грем під час візитів до України регулярно говорив про необхідність не послаблювати тиск на Росію та окремо звертав увагу на країни, які купують російську нафту або забезпечують фінансові канали для російського бізнесу. Зеленський закликав до повної та швидкої реалізації положень закону.

    Для Росії найбільш чутливим залишається саме енергетичний напрям. Москва продовжує отримувати значні доходи від експорту нафти та газу, тому Вашингтон намагається змістити акцент із простого обмеження російських компаній на тиск проти покупців і посередників. Фактично логіка нового закону полягає в тому, щоб підвищити ціну співпраці з російським енергетичним сектором для третіх країн.

    Втім, це створює і ризик торговельних конфліктів. Індія вже публічно дала зрозуміти, що розглядає енергетичну політику як питання власних національних інтересів. Нью-Делі попереджав, що масштабні американські тарифи через закупівлю російської нафти можуть негативно позначитися на двосторонніх відносинах із США.

    Москва також критично відреагувала на американський санкційний курс. Російські представники заявляли, що посилення обмежень нібито ускладнює дипломатичні зусилля щодо завершення війни. Це позиція російської сторони; Вашингтон та прихильники закону, навпаки, пояснюють його як спосіб збільшити економічну ціну продовження війни та посилити переговорні важелі США.

    Для читачів «Ненька інфо» ця історія має пряме продовження. Ще 17 вересня видання писало, що Трамп готується підписати «пекельні санкції» проти Росії, а після голосування у США повідомляло про реакцію Кремля на новий санкційний пакет. Ще влітку «Ненька інфо» стежила за просуванням документа в Конгресі та розповідала про заклики сенаторів терміново ухвалити санкції і про те, як Сенат перейшов до активного розгляду пакета.

    Тепер ця історія перейшла з етапу політичних заяв у юридичну площину: документ уже став законом. Наступним ключовим питанням буде не його формальна наявність, а те, наскільки швидко і проти кого саме Білий дім застосує нові повноваження. Саме від цього залежатиме реальний економічний ефект нового санкційного пакета для Росії та її найбільших енергетичних партнерів.

  • Трамп вигнав CNN, Politico та MS NOW із Білого дому: журналістів не пустили всередину і забрали перепустки

    Трамп вигнав CNN, Politico та MS NOW із Білого дому: журналістів не пустили всередину і забрали перепустки

    Адміністрація президента США Дональда Трампа фактично запровадила оголошену ним заборону на доступ до Білого дому для журналістів CNN, MS NOW та Politico. У суботу, 19 вересня, представників усіх трьох медіа не пропустили на територію президентського комплексу, а частину їхніх акредитаційних перепусток деактивували або вилучили. Про це повідомляє Reuters.

    Рішення стало продовженням заяви Трампа, зробленої днем раніше. Президент США написав у Truth Social, що CNN, MS NOW та Politico більше не повинні мати доступу до Білого дому через матеріали, які він назвав «фейковими новинами», «вигадками» та «брехнею». При цьому конкретної публікації, яка стала б безпосередньою причиною заборони, Трамп не назвав.

    Спочатку залишалося незрозумілим, чи означає допис президента реальну зміну правил акредитації. Однак уже вранці 19 вересня заборону почали застосовувати на практиці.

    Старша кореспондентка CNN у Білому домі Бетсі Кляйн прибула на роботу, але пройти на територію комплексу не змогла. Представниця MS NOW Акайла Гарднер також повідомила в прямому ефірі, що її перепустку було деактивовано. За її словами, співробітник на вході попросив передати бейдж і пояснив, що рішення ухвалене «вище». Доступ також втратив фотограф мережі.

    Пізніше журналістку Politico Шаєнн Гаслетт не пропустила Секретна служба США. Видання повідомило, що її перепустку, яка дозволяла працювати на території Білого дому, конфіскували. Таким чином, протягом одного ранку стало зрозуміло, що заява президента не була лише погрозою в соцмережах.

    Трамп пригрозив іншими заборонами

    У своєму повідомленні Трамп окремо попередив, що за CNN, MS NOW і Politico можуть піти інші американські медіа.

    Пізніше під час спілкування з журналістами президент згадав The New York Times та The Washington Post, знову назвавши їх «fake news». Водночас прямого рішення про заборону доступу цих видань до Білого дому станом на останні доступні повідомлення оголошено не було.

    Трамп пояснював своє рішення не однією конкретною публікацією, а загальним характером висвітлення діяльності його адміністрації. Він стверджував, що частина медіа навмисно подає негативні матеріали про республіканську адміністрацію.

    Саме ця обставина стала одним із головних предметів майбутньої юридичної суперечки: критики рішення вказують, що йдеться не про порушення журналістами правил безпеки чи порядку роботи Білого дому, а про реакцію влади на зміст їхніх матеріалів.

    CNN, Politico та MS NOW заговорили про Першу поправку

    Усі три медіа заявили, що не мають наміру припиняти висвітлення роботи адміністрації США.

    CNN повідомила, що підтримує свою команду в Білому домі та вважає її роботу чесною й точною. Представники мережі заявили, що журналісти мають конституційне право висвітлювати діяльність влади без перешкод через незгоду чиновників із редакційною політикою.

    Politico також заявило, що продовжить працювати з нинішньою адміністрацією та майбутніми президентами й готове захищати права своїх журналістів відповідно до Першої поправки до Конституції США, яка гарантує свободу слова та преси.

    MS NOW після фактичного блокування доступу заявило, що Білий дім є інституцією, роботу якої фінансують американські платники податків, а тому медіа має намір використати доступні механізми для захисту прав журналістів та ролі незалежної преси.

    До критики приєдналася Асоціація кореспондентів Білого дому. Її представники наголосили, що конституційні гарантії свободи преси не залежать від того, чи подобається президенту висвітлення його діяльності конкретним виданням.

    Водночас остаточної судової оцінки саме рішення від вересня 2026 року поки немає. Тому твердження медіа про незаконність заборони наразі є їхньою юридичною позицією, а не вже встановленим судом фактом.

    Конфлікти Трампа з журналістами виникали й раніше

    Протистояння навколо доступу журналістів до Білого дому не є абсолютно новим для Трампа.

    Ще під час його першого президентського терміну адміністрація відкликала перепустку кореспондента CNN Джима Акости після конфлікту на пресконференції. CNN звернулася до суду, після чого доступ журналіста було відновлено.

    Під час другого президентського терміну адміністрація Трампа також конфліктувала з Associated Press через відмову агентства використовувати запропоновану Білим домом назву «Gulf of America» замість усталеного «Gulf of Mexico» у власних матеріалах. Справа також переросла в юридичну суперечку щодо доступу до президентських заходів.

    Нинішня ситуація, однак, має ширший масштаб: йдеться вже не про одного конкретного кореспондента, а про одразу три великі національні медіа.

    Що змінюється для роботи журналістів

    Втрата акредитації не означає, що CNN, MS NOW чи Politico взагалі більше не зможуть писати про Трампа або його адміністрацію. Редакції можуть використовувати відкриті трансляції, документи, брифінги, джерела в уряді, роботу Конгресу та журналістів за межами території Білого дому.

    Проте фізичний доступ до президентського комплексу має велике практичне значення. Кореспонденти можуть безпосередньо спостерігати за заходами, ставити питання президенту та його представникам, брати участь у брифінгах і отримувати інформацію під час роботи адміністрації.

    Тому нинішній конфлікт значно ширший за суперечку Дональда Трампа з трьома редакціями. Він може стати новим юридичним тестом для того, наскільки далеко президентська адміністрація США може зайти в регулюванні доступу до Білого дому, якщо причиною обмеження є невдоволення змістом журналістських матеріалів.

    Поки що журналісти трьох видань продовжують працювати, але вже з-за меж президентського комплексу. А погроза Трампа щодо «інших медіа» залишає відкритим питання, чи розширюватиметься цей список найближчим часом.

  • Трамп готується підписати «пекельні санкції» проти Росії: Зеленський уже відреагував

    Трамп готується підписати «пекельні санкції» проти Росії: Зеленський уже відреагував

    Президент США Дональд Трамп, за даними американських медіа, готується підписати масштабний санкційний законопроєкт проти Росії та Ірану, який 16 вересня остаточно пройшов Конгрес США. Документ, названий на честь покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема, розширює можливості американського президента вводити санкції проти російського енергетичного та оборонного секторів, «тіньового флоту» РФ і країн, які продовжують купувати російські енергоносії.

    Палата представників підтримала Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026 голосами 262 конгресменів проти 159. До цього документ уже пройшов Сенат, де його підтримали 86 законодавців, а 11 проголосували проти. Тепер законопроєкт направляється президентові США для підпису.

    Сам Білий дім раніше офіційно виступав за збереження ключових санкційних і тарифних механізмів документа. В адміністрації Трампа наголошували, що нові повноваження потрібні президентові як додатковий інструмент впливу на Москву та для стимулювання Росії до переговорів щодо завершення війни.

    За даними The Wall Street Journal і Financial Times, представники Білого дому підтвердили, що Трамп має намір підписати законопроєкт. Адміністрація також тиснула на республіканців у Палаті представників, аби документ був винесений на голосування і пройшов Конгрес.

    Документ передбачає санкції проти російських посадовців, підприємств оборонного та енергетичного секторів, структур, які допомагають обходити чинні обмеження, а також суден російського «тіньового флоту». Окремий блок законопроєкту стосується тарифного тиску на країни, які продовжують купувати російську нафту і газ.

    Важливо, що в остаточній редакції, яку пройшов Конгрес, йдеться про можливість для президента США встановлювати мита до 100% для країн, які є великими покупцями російських енергоносіїв. Йдеться насамперед про держави на кшталт Китаю та Індії. Раніші версії ініціативи передбачали значно жорсткіші — до 500% — тарифи, тому в частині медіапублікацій досі фігурує саме ця цифра.

    На сайті «Ненька інфо» ця санкційна ініціатива висвітлювалася ще влітку. У липні видання писало, що двопартійна група американських сенаторів закликала якомога швидше винести документ на голосування, наголошуючи, що його погоджено з Білим домом і він має широку підтримку в Конгресі.

    Пізніше «Ненька інфо» повідомляло, що Сенат може перейти до розгляду так званих «пекельних санкцій» уже наприкінці липня. Тоді документ називали одним із найжорсткіших пакетів економічного тиску на Росію, які розглядалися у США від початку повномасштабної війни.

    Ще в одному матеріалі «Ненька інфо» йшлося про зміну позиції самого Трампа щодо ініціативи. Президент США почав публічно демонструвати більшу готовність підтримати документ, а шанси на його проходження Конгресу після цього різко зросли. Видання також нагадувало, що законопроєкт створює для президента додаткові механізми тиску не лише на Росію, а й на держави та компанії, які допомагають Москві отримувати доходи від енергетики.

    Після голосування у Палаті представників на рішення Конгресу відреагував і президент України Володимир Зеленський. Він заявив, що посилення санкцій проти Росії може стати одним з інструментів, здатних змусити Москву припинити війну та перейти до переговорів.

    Зеленський звернув увагу на те, що голосування в Конгресі відбулося на тлі нової масованої російської атаки на Україну. За його словами, саме в цей момент російські війська знову застосовували балістичні ракети, інші ракети та безпілотники по українських містах і цивільній інфраструктурі.

    Український президент назвав такий збіг «символічним» і наголосив, що тиск на російську економіку має бути достатньо сильним, щоб у керівництва РФ з’явився реальний стимул завершувати війну.

    Позиція Зеленського щодо санкцій не є новою. Ще 29 липня під час візиту до США він зустрічався більш ніж із 60 сенаторами й окремо обговорював із ними законопроєкт Грема. Тоді президент України наголошував, що санкції та мита проти держав і компаній, які допомагають Росії та Ірану заробляти на війні, можуть стати важливою частиною міжнародного тиску.

    У серпні Зеленський знову порушував тему санкцій під час переговорів з американськими сенаторами Річардом Блюменталем та Джеймсом Ленкфордом, наголошуючи, що посилення економічного тиску на Росію є критично важливим для примусу Москви до дипломатичного завершення війни.

    У вересні Київ також продовжив власну санкційну політику. 13 вересня Зеленський підписав три укази, які ввели в дію рішення РНБО щодо обмежень проти 20 суден російського «тіньового флоту», підприємств, пов’язаних із корпорацією «Ростех», та пропагандистів. Українська влада заявляла, що ці судна використовувалися для експорту російської нафти, нафтопродуктів і зрідженого газу.

    Водночас новий американський законопроєкт має і критиків. Частина демократів у Палаті представників вважає, що документ передає Трампу надто широкі тарифні повноваження. Зокрема, конгресмен-демократ Грегорі Мікс звертав увагу на те, що президент зможе не лише запроваджувати санкції, а й відмовлятися від їх застосування, посилаючись на національні інтереси США.

    Схожі побоювання висловлювали й інші демократи: на їхню думку, торговельні механізми теоретично можуть торкнутися не лише Китаю чи Індії, а й союзників Вашингтона, якщо вони продовжуватимуть імпортувати російські енергоносії. Саме це стало однією з причин, чому значна частина демократів не підтримала фінальну редакцію документа.

    На «Ненька інфо» раніше також писали про дискусію всередині США щодо затримки із санкціями. У серпні демократи вимагали від адміністрації Трампа пояснень, чому Білий дім не посилює тиск на Росію швидше. У тому матеріалі зазначалося, що Київ розраховував на перехід США до нового етапу санкційної політики вже восени 2026 року.

    Окремий політичний символізм має й те, що документ тепер носить ім’я покійного Ліндсі Грема. Сенатор був одним із головних авторів і лобістів санкційної ініціативи та тривалий час виступав за максимально жорсткий економічний тиск на Москву. «Ненька інфо» після його смерті нагадувало, що саме робота над новим санкційним пакетом була одним із останніх великих політичних проєктів сенатора.

    У своєму останньому великому інтерв’ю, яке також переказувало «Ненька інфо», Грем говорив про необхідність тиску на покупців російської нафти й наполягав, що саме енергетичні доходи залишаються одним із ключових джерел фінансування російської війни.

    Після кількох місяців дискусій законопроєкт пройшов обидві палати Конгресу й опинився на фінальній стадії. Якщо Трамп підпише документ, він отримає нові повноваження для запровадження санкцій і тарифів проти Росії та її економічних партнерів. При цьому застосування частини найжорсткіших інструментів не буде автоматичним — рішення щодо них значною мірою залишатиметься за президентом США.

  • Трампа “спіймали на зраді”? Вірусне фото з Наталі Гарп виявилося сумнівним

    Трампа “спіймали на зраді”? Вірусне фото з Наталі Гарп виявилося сумнівним

    У соцмережах стрімко розлетілися фото, які нібито показують президента США Дональда Трампа під час поцілунку з його близькою помічницею Наталі Гарп на полі для гольфу. Кадри миттєво породили чутки про можливий роман, а Гарп почали називати “коханкою” американського президента. Однак станом на 15 вересня жодне авторитетне фотоагентство, Білий дім чи велике американське медіа не підтвердили автентичність знімків, а одна з версій фото має явні ознаки штучної генерації.

    На вірусному зображенні видно чоловіка, схожого на Трампа, поруч із білявкою у білому одязі на гольф-полі. Вони стоять дуже близько, і кадр створює враження поцілунку. Саме жінку користувачі соцмереж ідентифікували як Наталі Гарп — 35-річну помічницю Трампа, яка справді входить до його близького робочого оточення та регулярно супроводжує його під час поїздок. Проте походження фото не встановлене: воно не було опубліковане відомим фотографом, редакцією чи офіційним акаунтом.

    Сумніви посилює те, що в мережі поширюються щонайменше дві версії одного кадру — дуже розмита та значно чіткіша. На чіткішому зображенні у жінки на правій руці можна побачити шість пальців. Подібні анатомічні помилки часто трапляються в згенерованих або суттєво відредагованих зображеннях. Саме ця деталь стала одним із головних аргументів тих, хто вважає фото ШІ-фейком. Водночас сам по собі такий дефект ще не є абсолютним доказом, адже знімок міг бути змінений уже після створення.

    Hindustan Times також звернуло увагу, що кадр поширювали переважно неверифіковані акаунти, тоді як у великих медіа підтвердження такого епізоду не з’явилося. Видання зазначає, що перевірки через різні інструменти виявлення ШІ також давали результат на користь штучного походження зображення, хоча подібні детектори не можна вважати безпомилковими.

    Історія стала особливо вірусною через збіг у часі з нещодавньою поїздкою Трампа до Ірландії. Президент США відвідав свій гольф-курорт Trump International Golf Links у Дунбегу, де проходив Irish Open. Його поїздка широко висвітлювалася пресою, тому поява зображення нібито з того самого гольф-поля здалася багатьом правдоподібною. Трамп справді перебував у Дунбегу та відвідав турнір, куди прибув після офіційних заходів у Дубліні.

    Наталі Гарп також була серед людей, які супроводжували Трампа під час поїздки до Ірландії. Це підтверджують американські медіа, які описували склад його оточення під час візиту. Однак сам факт її присутності поруч із президентом не підтверджує жодних романтичних стосунків.

    Гарп уже тривалий час є помітною фігурою в найближчому колі Трампа. Вона працює з його інформаційними матеріалами, допомагає з публікаціями у Truth Social і часто перебуває поруч із президентом під час публічних та приватних заходів. Через це її неодноразово обговорювали в американських медіа як одну з найбільш відданих та наближених до Трампа співробітниць.

    Нещодавно її ім’я знову опинилося в центрі уваги через фінансову історію. Reuters повідомив, що у 2025 році Трамп подарував Гарп та ще двом близьким співробітницям Білого дому по 45 тисяч доларів готівкою як святкові подарунки. Білий дім заявив, що це були особисті подарунки, не пов’язані з виконанням службових обов’язків, хоча ситуація викликала запитання у фахівців з етики.

    Цей контекст лише підігрів інтерес до вірусного знімка. Однак доказів того, що між Трампом і Гарп існують романтичні стосунки, у відкритих надійних джерелах немає. Жодне серйозне американське медіа не повідомляло про підтверджений роман або про те, що президента справді сфотографували під час поцілунку з помічницею.

    Більше того, у вересні 2026 року навколо Гарп уже поширювалися інші фейкові матеріали. Фактчекери Lead Stories, наприклад, спростували змінене за допомогою ШІ зображення, на якому її обличчя навмисно спотворили, а також сатиричну історію про нібито публікацію нею ядерних кодів в Instagram. Обидва випадки показують, що Гарп стала регулярною мішенню для вірусного й маніпулятивного контенту.

    Саме тому нинішню історію варто оцінювати вкрай обережно. Наявність розмитого фото, яке візуально нагадує реальних людей, ще не є доказом події. Особливо у 2026 році, коли генеративні моделі здатні створювати реалістичні обличчя, освітлення та фони, а подальше зниження якості зображення може приховувати характерні помилки.

    Показовим є і той факт, що візит Трампа до Ірландії активно висвітлювали міжнародні агентства та місцева преса. Він був присутній на Irish Open, з’являвся на публіці та привертав до себе значну увагу. Якби існував справжній знімок президента США, який цілує співробітницю на відкритому полі для гольфу, його поява у професійних фотоархівах або великих виданнях була б набагато ймовірнішою. Наразі такого підтвердження немає.

    Тому формулювання про те, що Трампа “впіймали на зраді”, є перебільшенням. Наразі відомо лише про вірусне неперевірене зображення, яке користувачі соцмереж пов’язали з президентом США та його помічницею. Достовірність кадру не встановлена, а одна з його версій має виразну ознаку цифрової маніпуляції.

    Так само немає підстав називати Наталі Гарп “коханкою” президента як встановлений факт. Це ярлик, який виник у соцмережах після поширення фото. У перевірених джерелах підтверджень романтичних стосунків між ними немає.

    Найімовірніше, скандал став прикладом того, наскільки швидко сьогодні неперевірене або згенероване зображення може створити повноцінну інформаційну хвилю. Для цього достатньо впізнаваних персонажів, правдоподібного місця та контексту, який уже привертає увагу аудиторії.

    У випадку Трампа та Гарп усі ці елементи збіглися: президент справді перебував на гольф-курорті в Ірландії, помічниця справді була поруч, а їхні близькі робочі відносини вже давно викликають цікавість медіа. Але між цими фактами та твердженням про “зраду” залишається головна відсутня ланка — достовірний доказ.

    Поки такого доказу немає, скандальний кадр коректніше називати непідтвердженим вірусним зображенням із ознаками ШІ-маніпуляції, а не фотографією реальної зради президента США.

  • Трамп запропонував стерти «Мексико» з назви американського штату: як він хоче назвати Нью-Мексико

    Трамп запропонував стерти «Мексико» з назви американського штату: як він хоче назвати Нью-Мексико

    Президент США Дональд Трамп підтримав ідею змінити назву американського штату Нью-Мексико на «Нью-Америка» (New America). Він опублікував у своїй соцмережі Truth Social допис і згенероване за допомогою штучного інтелекту відео, в якому слово Mexico у назві штату замінюють на America.

    Однак поки що йдеться саме про пропозицію президента, а не про офіційний процес перейменування. Білий дім не пояснив, чи планує адміністрація робити якісь юридичні кроки для зміни назви штату. Ба більше, американський президент не має повноважень одноосібно перейменувати штат своїм указом, на відміну від зміни назв географічних об’єктів у федеральних реєстрах.

    Трамп заявив, що «Нью-Америка» звучить престижніше

    Свою заяву американський президент опублікував увечері 6 вересня.

    Трамп написав, що «багато людей» нібито пропонували змінити назву Нью-Мексико на New America. Водночас він знову повторив без наведених доказів твердження про масштабні виборчі фальсифікації у штаті.

    На думку президента США, нова назва була б «набагато престижнішою і красивішою» для його жителів. Наприкінці допису Трамп емоційно заявив, що йому ця ідея дуже подобається. Архів його публікацій підтверджує, що відповідний пост з’явився у Truth Social 6 вересня о 19:36 за американським часом.

    Публікацію супроводжувало відео, створене за допомогою ШІ. На ньому демонструється заміна назви штату. Ідею підхопив і офіційний акаунт Білого дому, який також поширив відповідне зображення, однак без пояснень щодо того, чи стоїть за цим реальна законодавча ініціатива.

    Саме ця деталь важлива: Трамп не оголошував про підписання указу щодо Нью-Мексико і не представив офіційного плану перейменування штату.

    Чи справді Трамп може перейменувати Нью-Мексико

    Зробити з Нью-Мексико «Нью-Америку» значно складніше, ніж просто змінити напис на федеральній карті.

    Вашингтонський оглядач The Washington Post зазначає, що президент не має повноважень самостійно перейменувати Нью-Мексико або будь-який інший штат. Тому допис Трампа наразі слід сприймати саме як політичну пропозицію, а не як рішення, яке вже набуває чинності.

    Це принципово відрізняє ситуацію від нещодавньої історії з озером Онтаріо.

    Наприкінці серпня Трамп дійсно підписав виконавчий указ, яким розпорядився використовувати для озера Онтаріо назву Lake America — «озеро Америка» у федеральній системі географічних назв США.

    У випадку з Нью-Мексико подібного указу немає.

    Тому заголовки про те, що Трамп уже «перейменував» штат, були б некоректними. Він лише публічно підтримав таку ідею.

    Це вже не перша гучна історія Трампа з географічними назвами

    Нова публікація продовжує серію ініціатив Трампа щодо перейменування географічних об’єктів.

    Одним із найвідоміших прикладів стало рішення щодо Мексиканської затоки. Ще після повернення до Білого дому у 2025 році Трамп розпорядився використовувати в американських федеральних документах назву Gulf of America — «Американська затока».

    А наприкінці серпня 2026 року він пішов далі та взявся за озеро Онтаріо, яке розташоване на кордоні США й Канади.

    25 серпня Трамп заявив, що США «серйозно розглядають» можливість називати його Lake America. Це відбувалося на тлі загострення торговельного конфлікту між Вашингтоном і Оттавою.

    Уже 27 серпня президент підписав відповідний виконавчий указ. Документ зобов’язав федеральні органи США використовувати нову назву у своїх географічних системах.

    Але американське рішення не означає міжнародного перейменування водойми. Значна частина озера належить Канаді, і Вашингтон не може зобов’язати Оттаву чи інші країни відмовитися від назви Lake Ontario.

    Google уже змінив назву озера для американців

    Історія з Lake America вийшла далеко за межі політичних заяв.

    Після внесення нової назви до американської федеральної системи Google почав показувати Lake America користувачам Google Maps у США. Для канадських користувачів залишилася традиційна назва Lake Ontario, а в інших країнах можуть відображатися обидві назви.

    Трамп також звернувся до Apple із вимогою змінити назву водойми у власному картографічному сервісі. Міністр внутрішніх справ США Даг Бергам підтверджував, що президент особисто контактував із компанією щодо цього питання.

    Водночас MapQuest відмовився переходити на нову назву. Після цього сервіс, який свого часу був одним із найпопулярніших картографічних сайтів у США, несподівано різко піднявся в рейтингах завантажень застосунків.

    Чому історія з Нью-Мексико інша

    Назва Нью-Мексико значно старша, ніж сам американський штат.

    Територія стала 47-м штатом США у 1912 році, однак назва New Mexico використовувалася задовго до цього та походить від іспанського Nuevo México. Тому поширене уявлення, ніби американський штат просто назвали на честь сучасної держави Мексика після його входження до США, не зовсім відповідає історії.

    І саме тому потенційне перейменування було б не просто зміною напису на карті. Воно стосувалося б назви суб’єкта американської федерації з власною конституцією та законодавчими органами.

    Після допису Трампа американські ЗМІ окремо наголосили: президент не може просто підписати документ і наступного дня перетворити New Mexico на New America.

    Влада Нью-Мексико не в захваті

    Ініціатива вже викликала негативну реакцію в самому штаті.

    Губернаторка Нью-Мексико Мішель Лухан Грішем та інші політики штату виступили проти запропонованої зміни. Американські медіа повідомляють, що представники Нью-Мексико наголосили на історичній та культурній цінності його нинішньої назви.

    Поки що немає ознак, що за публікацією Трампа стоїть формальний процес зміни назви.

    Сам президент також не пояснив, хто саме ті «багато людей», які, за його словами, запропонували йому New America, і не представив юридичного механізму реалізації ідеї.

    Тому станом на 7 вересня 2026 року Нью-Мексико залишається Нью-Мексико, а «Нью-Америка» — лише підтриманою Трампом пропозицією, яка стала вірусною після його допису в соцмережі.

    Однак з огляду на те, що всього кілька тижнів тому схожа на перший погляд історія з озером Онтаріо завершилася реальним президентським указом, увага до нового допису Трампа цілком зрозуміла. Цього разу головною перешкодою для президента є те, що перейменувати цілий американський штат набагато складніше, ніж змінити назву географічного об’єкта у федеральних реєстрах.

  • Трамп знову програв бій за громадянство за народженням: суд заблокував його нові укази

    Трамп знову програв бій за громадянство за народженням: суд заблокував його нові укази

    Федеральний суд у США заблокував нову спробу адміністрації президента Дональда Трампа обмежити право на американське громадянство для окремих категорій дітей, народжених на території країни. Федеральна суддя Дебора Бордман у Грінбелті, штат Меріленд, 2 вересня видала попередню судову заборону, яка не дозволяє федеральним органам реалізовувати один із нових указів президента, підписаних у серпні. Рішення стало черговим етапом тривалої юридичної боротьби навколо так званого birthright citizenship — громадянства за правом народження. Про це повідомляє Reuters.

    Новий указ Трамп підписав 6 серпня 2026 року після того, як його попередня, значно ширша спроба обмежити громадянство для дітей мігрантів зазнала поразки у Верховному суді США. Цього разу Білий дім намагався звузити коло осіб, які автоматично отримують громадянство при народженні, через кілька конкретних винятків. Йшлося, зокрема, про дітей, чиї батьки належать до категорії так званих «ворожих іноземців», є представниками іноземних урядів із певним імунітетом, а також про випадки, коли батьки нібито здійснювали комерційну операцію з метою отримати громадянство для дитини через пологи у США.

    Саме останній пункт Білий дім пов’язує з боротьбою проти так званого «пологового туризму». Під цим поняттям адміністрація Трампа має на увазі ситуації, коли іноземні громадяни приїжджають до Сполучених Штатів на короткий термін саме для того, щоб дитина народилася на американській території та отримала громадянство. Окремим серпневим указом адміністрація доручила Державному департаменту та Міністерству внутрішньої безпеки посилити заходи проти таких практик.

    Однак правозахисні організації майже одразу оскаржили нові правила. Справу подали від імені дітей і сімей, яких могли торкнутися обмеження. Позивачі стверджували, що президентська адміністрація фактично намагається знову звузити конституційне право, яке вже отримало однозначне трактування Верховного суду.

    Суддя Дебора Бордман погодилася, що позивачі мають достатні підстави вимагати негайного захисту. Вона видала попередню заборону, яка не дозволяє федеральним відомствам відмовляти дітям, охопленим позовом, у визнанні громадянства або ставити його під сумнів. Водночас адміністрації не заборонено готувати внутрішні інструкції щодо можливого виконання указу, якщо надалі судова ситуація зміниться.

    Американська влада намагалася переконати суд, що позов є передчасним, оскільки детальні правила реалізації нового указу ще не були остаточно оприлюднені. Суддя цей аргумент не прийняла, вважаючи, що можливий ризик втрати громадянства або відмови у його визнанні потребує втручання суду вже зараз.

    У цьому контексті важливе уточнення щодо попередньої судової історії. У 2025 році Верховний суд США розглядав не безпосередньо конституційність громадянства за народженням, а питання про межі загальнонаціональних судових заборон, які нижчі суди застосовували проти першого указу Трампа. Тоді Верховний суд обмежив використання так званих універсальних injunctions. Остаточне ж рішення по суті права на громадянство було винесено вже 30 червня 2026 року у справі Trump v. Barbara.

    У цьому рішенні Верховний суд прямо постановив, що діти, народжені у Сполучених Штатах від батьків, які перебувають у країні незаконно або тимчасово, є громадянами США від народження відповідно до Чотирнадцятої поправки до Конституції. Саме це рішення стало головною юридичною перешкодою для подальших спроб адміністрації Трампа радикально звузити принцип громадянства за народженням.

    Чотирнадцята поправка, ратифікована після Громадянської війни у 1868 році, встановлює, що всі особи, народжені або натуралізовані у Сполучених Штатах і підпорядковані їхній юрисдикції, є громадянами США. Саме значення формулювання «підпорядковані юрисдикції» десятиліттями було одним із центральних юридичних питань у суперечках щодо громадянства дітей іммігрантів.

    Перший указ Трампа на початку його нинішньої каденції намагався трактувати цю норму таким чином, щоб діти, народжені від батьків без постійного легального статусу, не отримували громадянства автоматично. Проте у справі Trump v. Barbara Верховний суд дійшов протилежного висновку. Він зазначив, що народжені у США діти батьків, які перебувають у країні тимчасово або без дозволу, все одно підпадають під американську юрисдикцію і тому мають право на громадянство від народження.

    Після цієї поразки Білий дім вирішив діяти значно вузькіше. Серпневий указ №14418 уже не намагався виключити з громадянства всіх дітей нелегальних мігрантів або власників тимчасових віз. Замість цього адміністрація визначила чотири окремі категорії, які, на її думку, можуть не підпадати під принцип автоматичного громадянства.

    До них адміністрація включила дітей, якщо жоден із батьків не є громадянином США і при цьому один із батьків вважається «ворожим іноземцем», пов’язаний із визнаною терористичною організацією, працює на іноземну державу чи міжнародну організацію з відповідним імунітетом, або якщо батьки здійснювали комерційну чи шахрайську схему для організації народження дитини в США заради громадянства. Окремо в документі згадані народження на американських територіях, де громадянство не передбачене федеральним законом.

    Сам Трамп після рішення Верховного суду не приховував, що має намір продовжити боротьбу. Підписуючи нові серпневі укази, він заявляв, що попереднє рішення суду було для його адміністрації невдалим і що Білий дім шукатиме інші юридичні механізми.

    Правозахисники, натомість, вважають, що новий указ фактично намагається створити винятки, яких Конституція не дозволяє встановлювати президентським рішенням. Особливе занепокоєння викликало формулювання щодо «комерційної операції» з метою отримання громадянства, оскільки критики вважають його надто широким і таким, що може зачіпати значно більше сімей, ніж класичний «пологовий туризм».

    Рішення судді Бордман поки що є попередньою судовою забороною, а не остаточним вироком у справі. Це означає, що судовий процес продовжиться, адміністрація Трампа може оскаржувати рішення, а суперечка потенційно знову може дійти до Верховного суду.

    Водночас наслідки нинішньої ухвали практичні вже зараз: федеральні органи не можуть застосовувати оскаржені положення до дітей, яких охоплює судовий захист. Таким чином, нова спроба Білого дому змінити правила американського громадянства фактично призупинена ще до повноцінного запуску відповідних механізмів.

    Суперечка має значно ширше політичне значення. Обмеження громадянства за народженням уже багато років є однією з вимог частини консервативного електорату США. Трамп зробив жорстку імміграційну політику одним із центральних напрямів своєї програми, а питання birthright citizenship перетворилося на один із головних юридичних тестів меж президентської влади.

    Проте після рішення Верховного суду 30 червня простору для радикального перегляду цього принципу стало значно менше. Суд фактично підтвердив: сам факт того, що батьки дитини не є громадянами або постійними резидентами США, недостатній для позбавлення народженої у країні дитини американського громадянства.

    Тепер адміністрація Трампа намагається перевірити, наскільки далеко може зайти у створенні вузьких винятків із цього правила. Але рішення федерального суду в Меріленді показує, що навіть такий більш обережний підхід стикається з серйозними конституційними запереченнями.

    Юридична боротьба ще далека від завершення. Проте на даному етапі суд знову став на бік сімей, які оскаржують обмеження, а серпневі правила Трампа не можуть бути реалізовані в тому вигляді, в якому їх запропонувала адміністрація.