У Геттінгені, Німеччина, відбулося резонансне судове засідання у справі про трагічну загибель 16-річної української біженки. 31-річному іракському громадянину, якого підозрювали у причетності до смерті дівчини, не призначено тюремний термін. Натомість, суд вирішив направити його на примусове психіатричне лікування, визнавши його неосудним на момент скоєння злочину.
Інцидент стався 11 серпня 2025 року у місті Фрідланд, розташованому в Нижній Саксонії. Згідно з матеріалами розслідування, українка загинула, потрапивши під колеса вантажного потяга після того, як її штовхнули на залізничну колію. Спочатку поліція розглядала подію як нещасний випадок, однак згодом слідчі кваліфікували її як умисне вбивство.
29 квітня земельний суд у Геттінгені ухвалив рішення про примусове лікування обвинуваченого в психіатричному закладі на основі даних судово-психіатричної експертизи, яка підтвердила наявність у нього параноїдної шизофренії. Прокуратура дійшла висновку, що під час злочину чоловік не усвідомлював свої дії та не міг їх контролювати. Проте його вчинки все ще кваліфікуються як навмисне вбивство, оскільки існує ризик, що він може становити небезпеку для суспільства.
Обставини перебування іракського громадянина в Німеччині викликали чимало запитань. Він планувався до депортації до Литви, через яку він в’їхав до Європи в рамках процедури притулку. Міграційні служби зверталися до суду з проханням затримати його до депортації, проте адміністративний суд у Ганновері відхилив цю ухвалу, що дозволило йому залишитися на волі до скоєння злочину. Ці події піддали критиці німецьку систему міграційного контролю, адже злочин стався після того, як рішення про депортацію залишилося невиконаним.
Ліана, загибла дівчина, разом із родиною переїхала до Німеччини у 2022 році з Маріуполя, рятуючись від війни. Сім’я оселилася в місті Гайслєден, де батьки працювали, а діти навчалися. За свідченнями близьких, Ліана швидко адаптувалася до нового середовища і активно вивчала німецьку мову, мріяла про професійне майбутнє, допомагаючи своїй родині.
У день загибелі дівчина поверталася додому після роботи в стоматологічній клініці, розмовляючи з дідусем. Під час розмови він почав чути крики Ліани та звук потяга, після чого зв’язок обірвався. Батьки прибули на місце події, але врятувати доньку вже не вдалося.
Спочатку поліція не мала підстав підозрювати вбивство, оскільки чоловік сам повідомив про знайдене тіло, стверджуючи, що виявив його випадково. Проте пізніше його підозріла поведінка та результати ДНК-експертизи, які виявили сліди обвинуваченого на тілі дівчини, призвели до його затримання.
Ця справа викликала широкий суспільний резонанс та стала частиною обговорення міграційної політики і роботи судової системи в Німеччині. Критики вказують на недоліки в системі, яка не змогла запобігти злочину, попри наявність процедур депортації.
Правозахисники ж закликають уникати узагальнень, наголошуючи на тому, що трагедія є індивідуальною і повинна розглядатися в контексті правосуддя. Після рішення суду, обвинувачений залишиться в психіатричному закладі під контролем, а питання його подальшого утримання залежатиме від медичних висновків та судових рішень.
Розслідування офіційно завершено, але дискусії навколо цієї справи в німецькому суспільстві продовжуються.
