Нова банкнота номіналом 2000 гривень, присвячена видатному українському поету Василю Стусу, ще не з'явилася в обігу, а вже стала предметом масштабного обговорення. Графічні та шрифтові дизайнери висловили занепокоєння, що Національний банк України (НБУ) використовував неофіційну кириличну версію популярного американського шрифту Bickham Script, розроблену російським дизайнером.
Ініціатором цієї дискусії став український шрифтовик Богдан Гдаль, який провів порівняння літер на новій купюрі з офіційною версією Bickham Script Pro 3 та неофіційною кирилізацією, що з'явилася в інтернеті до виходу ліцензійної версії. Гдаль переконаний, що форма літер вказує на використання саме неліцензійної адаптації.
На момент написання статті НБУ не висловився з цього питання, тому обвинувачення дизайнерів поки що залишаються лише їхнім суб'єктивним оцінюванням. Ця ситуація нагадує випадок, що стався сім років тому, коли виникли подібні звинувачення.
10 липня НБУ представив нову купюру, яка містить портрет Стуса на лицьовій стороні, а зворотну сторону прикрашає зображення філологічного факультету Донецького університету, де навчався поет. Дата введення купюри в обіг запланована на 4 вересня 2026 року. Проблема виникла через те, що дизайн нової банкноти, за словами Гдаля, візуально нагадує не сучасну версію Bickham Script, а її стару кириличну адаптацію.
Він також навів графічні порівняння, що демонструють схожість нової напису з неофіційною версією Bickham Script One.
Bickham Script— це каліграфічний шрифт, розроблений американським дизайнером Річардом Ліптоном для компанії Adobe. Оригінальний шрифт мав лише латинський набір, а офіційну кириличну версію випустили лише в 2016 році. Тоді ж з’явилася і кирилізована версія, авторство якої приписувалося Олександрі Гофман. Саме цю версію українські фахівці вважають піратською.
Схожа ситуація виникла у 2019 році, коли була презентована купюра номіналом 1000 гривень з портретом Володимира Вернадського. Тоді Гдаль та інші дизайнери заявили про використання на банкноті неофіційної адаптації шрифту. Згодом до них приєднався дизайнер Adobe, який підтвердив їхні підозри.
НБУ у 2019 році заперечив звинувачення, заявивши, що написи на банкнотах є авторською графікою, створеною художниками Банкнотно-монетного двору, і запевнив, що вони не використовували неліцензійні шрифти. Після суспільного резонансу НБУ оголосив про намір переглянути підходи до дизайну грошей.
Реакція на нову купюру викликала особливе занепокоєння через символічну постать Стуса, який був жертвою репресій за свою культурну і громадянську позицію. Його образ став символом опору, тому можливе використання російської кирилиці в контексті його постаті виглядає парадоксально.
Для багатьох дизайнерів це питання виходить за рамки технічних помилок і стосується здатності держави формувати власну візуальну мову під час війни та деколонізації. Банкнота є важливим державним носієм, що розповідає про націю не менш, ніж прапор чи паспорт.
Дизайнери, зокрема Гдаль, закликають НБУ провести відкритий конкурс на створення нової шрифтової системи для гривні, що дозволить розробити унікальну гарнітуру, яка відповідала б українській каліграфічній традиції, вимогам захисту банкнот та права власності.
Хоча формально юридичні аспекти справи залишаються невизначеними, необхідно провести детальніше дослідження, щоб підтвердити або спростувати звинувачення. НБУ має два шляхи: заперечити звинувачення або провести незалежну експертизу, що б дозволило з’ясувати, чи дійсно є порушення авторських прав.
Через сім років після першого скандалу, питання культурної доцільності продовжує залишатися актуальним. Банкнота зі Стусом, задумана як символ незламності української культури, зараз стала об’єктом критики через можливе порушення авторських прав і нездійснені обіцянки НБУ. Від реакції Національного банку залежить, чи стане ця ситуація початком змін у візуальній мові українських грошей, чи залишиться лише черговою суперечкою в соцмережах.
