Румунська атомна енергетична компанія Nuclearelectrica розпочала імпорт електричної енергії з України через молдовського посередника Energocom, аби заповнити прогалину, що виникла після зупинки першого енергоблока АЕС «Чернаводе». Причиною вимушеної паузи стало рекордно низьке обміління Дунаю, викликане тривалою посухою, а не технічні проблеми з реактором.
29 липня Nuclearelectrica підтвердила, що перший енергоблок буде зупинено та відключено від національної енергосистеми, що було обумовлено надзвичайно низьким рівнем води в річці. Зупинка проводилася відповідно до стандартних процедур безпеки, оскільки недостатня кількість води ставила під загрозу безпечну роботу обладнання.
АЕС «Чернаводе» є ключовим джерелом електроенергії для Румунії, де функціонують два реактори типу CANDU з загальною потужністю приблизно 1400 МВт. У звичайних умовах ця станція забезпечує близько 20% від усієї електричної енергії, виробленої в країні. Тому навіть короткочасна втрата одного блоку може суттєво вплинути на енергетичну ситуацію.
У відповідь на дефіцит електроенергії Nuclearelectrica активувала механізм закупівлі електрики з України, що стало можливим завдяки партнерству, укладеному у 2023 році. Тоді компанії підписали меморандум, метою якого було зміцнення енергетичної стабільності в регіоні. Тепер же українська електроенергія, що надходить через Energocom, допомагає Румунії в умовах енергетичної кризи.
Варто зазначити, що формулювання про прямий імпорт електрики з України є дещо спрощеним, оскільки фактична закупівля здійснюється через молдовську компанію Energocom, що виступає посередником на ринку.
Водночас, румунський уряд вжив заходів для зниження споживання електроенергії через екстремальні погодні умови. Прем'єр-міністр Іліє Боложан закликав промисловість перемістити частину виробництв на години, коли максимальне виробництво сонячної електрики. Автовиробники, зокрема Dacia та Ford, тимчасово скорочували чи зупиняли частину виробництв.
Для поліпшення ситуації, румунські військові та інженери 2-3 серпня вжили нестандартних заходів: провели контрольовані вибухи для перенаправлення води до водозабору АЕС «Чернаводе» та забезпечили роботу другого реактора. Крім цього, розпочали будівництво тимчасової дамби для підтримання потрібного рівня води.
Ця проблема не є виключно румунською; посуха вплинула на енергетичні системи Центральної та Південно-Східної Європи. В Сербії зниження рівня Дунаю обмежило виробництво гідроелектростанцій, в той час як угорська АЕС «Пакш», що зазвичай постачає половину електроенергії країни, також зменшила свою потужність.
У нинішніх умовах експорт електроенергії з України до Румунії має особливе значення. Раніше, після численних атак на українську енергетичну інфраструктуру, Україна змушена була імпортувати електрику з Румунії та сусідніх країн, а тепер, завдяки інтеграції енергосистеми України з європейською мережею, можливості експорту значно зросли.
Експорт електроенергії не лише сприяє зміцненню економіки України, яка зазнала значних збитків під час війни, але й одночасно забезпечує підтримку румунської енергосистеми. Однак, Румунія поки що не очікує швидкого поліпшення ситуації. Стан Дунаю залишається критичним, а прогнози погоди не дають підстав сподіватися на швидке відновлення.
В цілому, ситуація з АЕС «Чернаводе» підкреслює нові виклики для європейської ядерної енергетики, оскільки тривалі посухи можуть дедалі частіше призводити до обмежень у виробництві в періоди високого попиту. Для Румунії українська електроенергія стала важливим інструментом у цей складний час, показуючи, як змінилася роль української енергетики в контексті європейської енергетичної системи.
