Володимир Дидюєв, який перебуває в полоні, поділився свідченнями про обман російського командування стосовно контролю над Куп’янськом. Він розповів, що, поки російські генерали намагалися створити вигляд повного захоплення міста, їхні солдати переховувалися в підвалах, страждали від голоду та були фактично оточені. Цю інформацію оприлюднив журналіст Богдан Пападін у статті для «Цензор.НЕТ».
Слід зазначити, що свідчення Дидюєва, хоч і цікаві, залишаються окремою думкою і не є підтвердженими незалежними джерелами. Попри це, деякі деталі його розповіді співпадають з відомими фактами: 20 листопада 2025 року начальник Генштабу ЗС РФ Валерій Герасимов доповідав Володимиру Путіну про повний контроль над Куп’янськом, проте українське командування в той же день спростувало цю інформацію, назвавши її маніпуляцією.
Дидюєв, уродженець Свердловської області, потрапив до армії РФ після затримання за наркотики. Після побиття його змусили підписати контракт з Міноборони РФ. Більшість його підрозділу складали колишні в’язні, серед яких були злочинці різного профілю.
Він також зазначив, що про місце дислокації в Куп’янську йому стало відомо лише після переправи через річку. Відчувши, що потрапив у пастку, Дидюєв залишив підрозділ і близько пів року ховався разом із цивільною родиною в підвалі, намагаючись знайти їжу та воду під час постійних бойових дій. Згодом родина вирушила в бік Харкова з білим прапором, а сам Дидюєв залишився в місті, де його затримали інші російські військові.
Після викриття його особи, російські командири затримали його і тримали разом із іншими військовими. Дидюєв розповів, що командування примушувало їх знімати пропагандистські відео з прикріпленими прапорами, при цьому сам він під час цих дій залишався в небезпеці.
Унікальні свідчення полоненого включають епізод, коли його разом із товаришем атакував російський безпілотник. Дидюєв впевнений, що це був вогонь з боку своїх військових, оскільки командування не підтримало їх запити про допомогу.
Додатково, свідчення Дидюєва вказують на те, що російське командування повідомляло про контроль над Куп’янськом, хоча насправді їхні підрозділи зазнавали труднощів у виживанні через блокаду та нестачу ресурсів. Продовжуючи свою розповідь, Дидюєв зазначив, що дрони доставляли продукти лише зрідка, а військові, що перебували під його командуванням, жорстоко поводилися з ним.
Врешті-решт, скориставшись моментом, Дидюєв втік і здався українським військовим, які спочатку зв’язали його, але потім дозволили пересуватися. Він став корисним для українських сил, надавши інформацію про розташування російських військ.
Дидюєв висловив задоволення від того, що потрапив у полон до українських військових, адже на відміну від росіян, вони не знущалися над ним. Ця історія свідчить про механізм російських інформаційних операцій, коли невеликі групи військових намагаються створити ілюзію контролю, навіть якщо в реальності не можуть утримувати територію. Українські сили спростовували ці заяви ще у 2025 році, що підтверджується подальшими операціями ЗСУ.
