У квітні 2026 року російські війська сповільнили своє просування на українських територіях, однак це було досягнуто шляхом збільшення інтенсивності бойових дій. Згідно з аналітичними даними проєкту DeepState, армія РФ змогла зайняти 141 квадратний кілометр, що є зменшенням на 11,9% у порівнянні з березневими показниками, коли було захоплено 160 км².
Незважаючи на це, кількість штурмових атак зросла на 2,2%, що свідчить про зростаюче використання ресурсів і живої сили для досягнення мінімальних територіальних здобутків. Щоб захопити всього один квадратний кілометр, російським військам потрібно приблизно 36 окремих штурмів, що вказує на суттєве падіння ефективності їх наступальних дій. Для прикладу, візьмемо місто Костянтинівка в Донецькій області з площею близько 66 км²: за нинішнього темпу російські війська могли б зайняти це місто лише через півмісяця безперервних атак.
Найбільше території в квітні було відвойовано в Донецькій області — 53 км², що становить 36% від загальної площі захоплених територій. Однак це вдвічі менше, ніж у березні, і у 6,5 разів менше порівняно з груднем 2025 року, коли темп наступу був значно вищим. Це свідчить про поступове виснаження наступального потенціалу Росії в критичних районах.
На північному напрямку, зокрема в Сумській області, російські сили просунулися на 44 км², що дорівнює 30% від загальної площі. Активні бойові дії також відбуваються в Харківській (22%) та Запорізькій (12%) областях.
Одночасно українські Сили оборони демонструють позитивні результати. Наприклад, у Дніпропетровській області територія, підконтрольна російським військам, зменшилася з 105 км² до 98 км², а загалом з початку року зони окупації в цьому регіоні скоротилися на 89 км².
Президент України Володимир Зеленський раніше зазначав, що російське командування прагне захопити ключові міста Донеччини до кінця квітня, однак реальні результати наступу показують, що ці цілі не були досягнуті. Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підкреслював, що Росія продовжує намагатися реалізувати свої стратегічні плани на Донбасі та в інших районах.
Аналітики також відзначають, що, незважаючи на активність атак, російські військові стикаються з великими труднощами, пов’язаними з логістикою і опором українських сил. Інститут вивчення війни підтверджує, що хоча Кремль не відмовився від своїх територіальних амбіцій, темпи їх реалізації значно сповільнилися. Це може свідчити про те, що конфлікт переходить у фазу виснаження, в якій критично важливими є не лише швидкість просування, а й здатність утримувати зайняті позиції та ресурси.
Експерти акцентують увагу на тому, що зростання кількості штурмів при одночасному зниженні їх результативності вказує на серйозні проблеми в російській армії, включаючи великі втрати особового складу, нестачу техніки та труднощі з координацією дій.
Водночас українські сили продовжують адаптуватися до нових умов, активно використовують оборонні укріплення, дрони та високоточну зброю, що дозволяє не лише стримувати наступ противника, але й відвоювати певні ділянки.
Ситуація на фронті зберігає свою складність і динамічність. Хоча темпи просування російських військ знижуються, тиск на українські позиції не зменшується. Зростання "вартості" кожного квадратного кілометра свідчить про те, що війна переходить у стадію, де важливішими стають витривалість і стійкість сторін, а не швидкість атак. Таким чином, квітневі показники відображають важливу тенденцію: наступальні дії росії не зупинилися, але їх ефективність помітно знизилася, що може суттєво вплинути на подальший розвиток подій на фронті.
