Прем'єр Вірменії Нікол Пашинян оголосив про тріумф своєї партії на нещодавно проведених парламентських виборах, які вважаються одними з найвагоміших для країни за останні десятиліття. За попередніми результатами, опублікованими вірменською службою Радіо Свобода, його політична сила «Громадянський договір» отримала близько 50% голосів, значно випередивши основного суперника — опозиційний блок «Сильна Вірменія». Проте опозиція відмовляється визнавати результати виборів, заявляючи про можливі порушення під час підрахунку.
Центральна виборча комісія Вірменії підтвердила, що партія Пашиняна отримала 49,81% голосів, тоді як «Сильна Вірменія» на чолі з бізнесменом Самвелом Карапетяном зайняла друге місце з 23,29%. Третю позицію посів блок «Вірменія», очолюваний експрезидентом Робертом Кочаряном, із результатом 9,94%. Партія «Процвітаюча Вірменія» також подолала прохідний бар'єр, отримавши близько 4%. Інші учасники перегонів не змогли пройти до парламенту.
Нікол Пашинян оголосив про «історичну перемогу» ще до завершення підрахунку голосів, підкресливши, що його партія отримала більшу підтримку, ніж на виборах у 2021 році. Він вважає, що це свідчить про новий мандат на продовження реформ та зовнішньої політики. Прем'єр також зазначив, що має достатню підтримку для формування нового уряду.
Однак ситуація не така проста. Формально «Громадянський договір» не перевищив 50% голосів, але вірменське законодавство передбачає механізми для забезпечення «стабільної більшості». Це означає, що, навіть не набравши необхідної кількості мандатів, Пашинян може зберегти контроль над урядом за рахунок додаткового розподілу місць або проведення другого туру виборів. Експерти вважають, що це цілком ймовірно.
Самвел Карапетян, лідер «Сильної Вірменії», вже висловив сумніви щодо результатів голосування, звинувативши владу у непрозорості підрахунку голосів та можливих маніпуляціях. Опозиція вимагає незалежної перевірки підсумків та не виключає участі в подальших протестах. Проте міжнародні спостерігачі наразі не виявили системних порушень, які могли б поставити під сумнів результати виборів.
Цей виборчий процес фактично став референдумом щодо подальшого геополітичного курсу Вірменії. Після невдачі у війні за Нагірний Карабах та втрати контролю над регіоном у 2023 році, Пашинян почав поступово віддалятися від Росії, шукаючи нових партнерів на Заході. За останні роки Єреван зменшив співпрацю з Москвою у військовій сфері та активізував зв'язки з ЄС та США.
Передвиборча кампанія зосереджувалася на цій політиці. Пашинян обіцяв продовжувати курс на європейську інтеграцію, завершити мирні переговори з Азербайджаном та нормалізувати стосунки з Туреччиною. Натомість його суперники виступали за відновлення близьких зв'язків із Росією, критикуючи уряд за поступливість до Баку після втрати Карабаху.
Західні аналітики вважають результати цих виборів значною поразкою для Кремля. Напередодні голосування російсько-вірменські відносини огострилися через економічний тиск і суперечки за вектор розвитку Південного Кавказу. Водночас ЄС та США активно підтримували позицію Пашиняна щодо демократичних змін та мирного врегулювання конфлікту з Азербайджаном.
Явка на виборах склала близько 59%, що є одним із найвищих показників за останні роки. Політологи пояснюють це великою залученістю громадян, які сприймали голосування як вибір між європейським майбутнім і поверненням під вплив Москви.
Попереду у Пашиняна стоять серйозні виклики, такі як завершення мирних угод з Азербайджаном, налагодження відносин з Туреччиною, модернізація економіки та балансування між Заходом і Росією. Успіх нового уряду в цих питаннях визначить не лише політичну стабільність прем'єра, але й розвиток Вірменії в найближчі роки.
