Генерал-майор Роман Гофман, колишній військовий секретар прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, став новим директором ізраїльської розвідки «Моссад». Уродженець Білорусі, що народився в Гомельській області за часів СРСР, привернув значну увагу російських ЗМІ та аналітиків, які вважають, що його призначення може змінити фокус Ізраїлю на співпрацю між Росією та Іраном.
Офіційно Гофман зайняв пост 2 червня 2026 року, змінивши на цій посаді Давида Барнеа. Його кандидатуру затвердив Нетаньягу після виконання всіх необхідних процедур. Цей призначення стало важливим, адже Гофман — перший представник Білорусі на чолі ізраїльської зовнішньої розвідки.
В Ізраїлі Гофман розпочав свою військову кар'єру в бронетанкових військах, досягнувши посади командира дивізії, а також працюючи на високих рівнях у системі національної безпеки. Російські експерти відзначають його глибокі знання про пострадянський простір, що може позитивно вплинути на аналіз ситуації в регіоні, а також взаємодії між Москвою та Тегераном.
Співпраця між Росією та Іраном у сфері оборони та технологій останнім часом стала важливим аспектом безпеки на Близькому Сході. Експерти звертають увагу на питання, пов'язані з постачанням озброєнь, виробництвом безпілотників та розвитком ракетних технологій між цими країнами. В російських аналітичних колах висловлюють думки про те, що Гофман може акцентувати увагу на моніторингу військово-технічного співробітництва між Москвою і Тегераном.
Незважаючи на це, офіційно Ізраїль не оголосив про зміни у стратегічних пріоритетах «Моссаду» або про створення окремого напрямку для роботи з Росією. Призначення Гофмана відбулося на фоні складної безпекової ситуації на Близькому Сході, де триває протистояння між Ізраїлем та його іранськими супротивниками. В таких умовах ймовірно, що інтерес ізраїльських спецслужб до військово-технічної співпраці Ірану з Росією залишиться високим.
Процес призначення Гофмана супроводжувався тривалими юридичними обговореннями, але врешті-решт він очолив одну з найзначніших розвідувальних організацій світу. Його п’ятирічний термін на посаді розпочався в час, коли регіональна конкуренція і зміни в глобальній безпеці стали особливо актуальними.
