Південь України потерпає від масштабного нашестя сарани. Найбільше постраждали Херсонська, Запорізька, частково Дніпропетровська та Одеська області. За словами екологів та аграріїв, ситуація набула безпрецедентного характеру — комахи знищують зелені насадження, залишаючи після себе «вигорілу землю».
«Сарана з’їдає все на своєму шляху. Це як монголо-татари — налетіла, знищила все живе й полетіла далі. Урожай може бути втрачено до 100%», — розповідає еколог Володимир Шелудько. За його словами, найбільше страждають соняшник, кукурудза, цукрові буряки, овочі. Зернові культури, зокрема пшениця, менш вразливі, якщо вже дозріли, адже сарана переважно живиться зеленою масою.
Причинами масового розмноження шкідників стали сприятливі погодні умови — посуха, спека, а також осушення Каховського водосховища, що змінило мікроклімат регіону. Значною мірою проблема ускладнилася через те, що боротьба з саранею не була скоординована на рівні держави, а зусилля окремих фермерів виявилися недостатніми.
«Своєрідними «резерваціями» для сарани стали покинуті поля та необроблені землі, кількість яких різко зросла через війну», — додає Шелудько.
Херсонський аграрій Ігор Йосипенко називає ситуацію комплексною агроекологічною катастрофою. За його словами, ще в травні в Бериславському районі загинуло 55 тисяч гектарів озимих культур через екологічно-техногенні чинники, включно з наслідками підриву Каховської ГЕС. Загальні збитки аграріїв оцінюються приблизно в мільярд гривень.
«Такої посухи, як у цьому році, місцеві аграрії не пам’ятають за останні 30 років», — каже Йосипенко. Раніше фермери просили впровадити в регіоні «особливий режим» та розробити програми компенсацій і підтримки. Але реакції від влади не було.
Сарана масово атакує залишки зелених насаджень, які вціліли після посухи. У Запорізькій області з 15 липня діє спеціальний режим захисту рослин. Обробляються площі із дикорослою рослинністю — саме вона є «підгодівлею» для комах. На сьогодні зараження охопило приблизно 20 тисяч гектарів.
У Херсонській області такий режим діє ще з червня, і станом на кінець місяця було оброблено лише близько 300 гектарів. Попри це, місцева влада вже розглядала питання про скасування спецрежиму, що викликало обурення серед аграріїв.
На початку липня сарану виявили і в Одеській області, зокрема біля села Мирнопілля. За даними Держпродспоживслужби, йдеться про личинок італійського пруса — одного з видів саранчі. Наразі масова обробка не проводиться, оскільки чисельність комах «нижча за економічний поріг», але фермери попереджають: соняшник активно знищується, і в окремих господарствах можуть втратити до 25% урожаю.
За словами Шелудька, нашестя сарани може докотитися й до інших областей.
Зокрема, «хмари сарани» рухаються в бік Полтавської та Кіровоградської областей. Є інформація, що шкідників уже виявили в Київській та навіть окремих районах Житомирської областей. Втім, не факт, що в цих регіонах сарана зможе масово поширитися, адже мікроклімат там зовсім інший — зокрема, більш вологий.
«Щоб локалізувати нашестя шкідників, потрібно обробляти «важкими» інсектицидами великі масиви землі. Повторюся: це має бути саме комплексна обробка, зусиллями окремих фермерів проблему не подолати, та й гроші на хімію є далеко не в усіх», — зазначає еколог.
Існують і «біологічні» методи захисту. Наприклад, сарана «не любить» просо, тож поля з іншими культурами рекомендують «межувати» посівами проса.
Однак, очевидно, що це слід було робити ще навесні та координувати на рівні держави.
«Фермери навряд чи сіяли б просо за власний кошт, якщо у вирощуванні цієї культури мало економічного сенсу. Тим паче, спочатку ніхто не очікував, що справа дійде до нашестя сарани», — додає Шелудько.
Водночас загальному врожаю на рівні всієї країни нашестя сарани поки що суттєво не загрожує.
За даними Міністерства аграрної політики, у 2025 році загальна площа засіяних угідь становить понад 23 мільйони гектарів (з них близько 11 мільйонів — під зерновими). Полчища шкідників охопили приблизно до 30 тисяч гектарів — саме там виявлена їх максимальна концентрація та проводиться екстрена обробка. Тобто йдеться про площі до 0,15% від усього аграрного масиву.
«Поки що маємо справу з локальними втратами врожаю. Звісно, багато місцевих фермерів страждають, але в масштабах країни жодної катастрофи немає. Важливо інше — ніколи в Україні не було подібного нашестя сарани. Як явище, це більше притаманно регіонам із субтропічним кліматом. А це означає, що клімат в Україні стрімко змінюється, і в майбутньому полчища шкідників справді можуть стати серйозною загрозою для нашого агросектору», — підсумував голова Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.