Казахстан призупинив постачання нафти до свого ключового експортного термінала Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК), розташованого неподалік російського Новоросійська. Це рішення стало наслідком серії атак на танкери в Чорному морі, які змусили судноплавні компанії уникати цієї небезпечної зони. Як наслідок, термінал не зміг продовжувати звичайні операції з приймання і відвантаження нафти.
Згідно з повідомленнями Bloomberg та Financial Times, рішення про зупинку постачання не пов'язане з пошкодженнями самого трубопроводу, а скоріше з небажанням операторів танкерів направляти свої судна в небезпечний район. Перші ознаки зупинки постачань з'явилися 21 липня, проте на той момент не було остаточно відомо, чи КТК припинив прийом нафти повністю або лише частково.
Причина зупинки криється в трьох атаках на танкери, які завантажували казахстанську нафту. 19 липня консорціум повідомив про удари по танкерах ASIA та NISSOS IOS під час завантаження. В одному з інцидентів виникла пожежа на танкері ASIA, але, на щастя, вдалося уникнути жертв та масштабних витоків нафти. Після цих атак відвантаження нафти було призупинено.
Ситуація погіршилася 20 липня, коли під час завантаження танкера NELSA безпілотник наніс удар по судну. Це призвело до зупинки відвантаження ще раз. Міністерство енергетики Казахстану підтвердило, що танкер транспортував нафту як казахстанських, так і американських постачальників. У відомстві підкреслили, що атака сталася після публічного заклику Казахстану забезпечити безпеку морської енергетичної інфраструктури.
Казахстанські власті рішуче засудили напади на танкери, назвавши їх загрозою національним економічним інтересам і міжнародній торгівлі енергоресурсами. КТК, який є важливим складником економіки країни, забезпечує близько 80% її нафтового експорту, з'єднуючи родовища на заході Казахстану з терміналом на чорноморському узбережжі.
Якщо ситуація не зміниться, термінал КТК може незабаром заповнитися, що призведе до зупинки прийому нових обсягів нафти. Це в свою чергу змусить видобувні компанії скорочувати виробництво, особливо на таких великих родовищах, як Тенгіз, Кашаган і Карачаганак.
Казахстан має й інші експортні маршрути, такі як трубопроводи до Китаю та залізничні перевезення, але їх потужності не здатні замістити КТК. Тривала зупинка цього маршруту негативно вплине на видобуток, валютні надходження та державний бюджет країни.
Крім того, ситуація може вплинути й на європейський нафтовий ринок, оскільки Казахстан є одним із ключових постачальників нафти до Європи. В умовах скорочення імпорту російської нафти, європейські нафтопереробні заводи стають ще більше залежними від казахстанської сировини.
Складнощі на нафтовому ринку виникають на фоні глобальних ризиків, пов'язаних з постачанням нафти через Ормузьку протоку та загрозами з боку єменських хуситів. Зростання цін на нафту Brent відображає ці наявні ризики, що можуть знову ускладнити ситуацію з постачаннями з Казахстану.
Загалом, ситуація вказує на серйозні ризики для казахстанського нафтового видобутку і міжнародного ринку, якщо затримки на КТК триватимуть. Відповідальність за атаки на танкери наразі не була офіційно покладена на яку-небудь країну, але напади суттєво ускладнюють становище Казахстану, який прагне підтримувати незалежність своєї нафтогазової інфраструктури.
