У четвер світовий ринок нафти продемонстрував зниження, втративши більше 1% вартості. Це сталося на фоні очікувань відновлення іранських постачань нафти, можливого пом'якшення санкцій і зниження напруги в геополітичній ситуації на Близькому Сході, що суттєво вплинуло на баланс між попитом та пропозицією у глобальному енергетичному секторі.
Згідно з даними Reuters, ціна на нафту марки Brent знизилась на 1,02 долара, або на 1,28%, досягнувши 78,53 долара за барель. У свою чергу, американський сорт WTI подешевшав на 1,48 долара, або на 1,93%, до 75,31 долара за барель. Обидва показники стали найнижчими за кілька місяців: Brent – з 2 березня, а WTI – з 4 березня.
Зниження цін свідчить про повернення ринку до більш стабільних цінових рівнів після періоду різких коливань, викликаних загостренням обстановки на Близькому Сході. Інвестори все активніше закладають у свої очікування стабілізацію постачань з Перської затоки та поступове відновлення іранських обсягів нафти.
Однією з основних причин тиску на ціни стали чутки про можливу угоду між США та Іраном, яка передбачає пом'якшення існуючих санкцій і деескалацію конфлікту. У рамках цієї угоди обговорюється також відновлення стабільної роботи Ормузької протоки – важливого маршруту для транспортування нафти та зрідженого газу, через який проходять значні обсяги енергетичних потоків.
Аналітики ринку звертають увагу на механізм поступового повернення іранської нафти в обіг. Угода передбачає, що Іран забезпечить вільніший прохід суден через Ормузьку протоку, а також поступово відновить експорт. Це вже викликало певний тиск на котирування, оскільки ринок почав враховувати ці зміни.
Тоні Сікамор з IG зазначає, що енергетичні ринки активно коригують свої прогнози щодо швидкості повернення іранської нафти, що зменшує спекулятивні надбавки у цінах, пов'язані з геополітичними ризиками.
Фінансові установи, такі як Goldman Sachs, прогнозують, що постачання з країн Перської затоки може повернутися до довоєнних норм вже до кінця липня, а видобуток нафти стабілізується до жовтня. Для цього, на їхню думку, обсяги через Ормузький регіон мають зрости до приблизно 13 мільйонів барелів на добу, що становитиме близько 70% від попередніх показників.
У той же час BNP Paribas дотримується більш обережних прогнозів, вважаючи ціну 75 доларів за барель «стійкою нижньою межею» для найближчого часу. Вони підкреслюють, що незважаючи на потенційне пом'якшення конфлікту, існують ризики перебоїв у постачаннях та підвищений попит на енергетичні ресурси в окремих регіонах.
Ситуація в Китаї, як одного з найбільших споживачів нафти, також впливає на ринок. За прогнозами PetroChina, споживання нафти в Китаї може знизитися майже на 5% у 2026 році через структурні зміни в енергетиці та загальне уповільнення промислового попиту, що створює додатковий тиск на глобальні ціни.
Тим не менш, експерти застерігають, що ринок залишається вразливим. Угода між США та Іраном, що стала каталізатором для зниження цін, не вирішує багатьох важливих питань, зокрема щодо ядерної програми Ірану. Крім того, повне відновлення постачань може затягнутися через технічні проблеми та логістичні обмеження.
Танки, що були завантажені раніше, досі очікують на проходження в Перській затоці, а деякі елементи інфраструктури отримали пошкодження під час ескалації конфлікту. Це означає, що навіть за умов політичних домовленостей фізичне повернення значних обсягів нафти на ринок не відбудеться миттєво.
Таким чином, ринок нафти стикається із переоцінкою ризиків, де поступове зменшення геополітичної премії й очікування збільшення пропозиції стають основними факторами впливу на ціни. Хоча зниження котирувань вже сталося, подальша динаміка залежатиме від швидкості реалізації угод, загального стану світової економіки та балансу попиту і пропозиції в ключових регіонах споживання.
