Росія може залишитися серйозною загрозою для європейської безпеки навіть після завершення конфлікту в Україні, відповідно до аналізу, опублікованого у The Washington Post. Експерти розглядають потенційні сценарії поведінки Кремля та ризики, пов'язані з цим для Європи.
Згідно з оцінками, російська армія зазнає істотних втрат на фронті, а військові цілі Кремля залишаються недосягнутими, що створює непросту ситуацію для російського керівництва. Вони стикаються з поєднанням військового виснаження, економічного тиску та зростаючої міжнародної ізоляції.
Війна з Україною перетворилася на затяжний конфлікт, супроводжуваний значними втратами у військовій техніці та особовому складі. В той же час Україна продовжує отримувати підтримку від Заходу та розвивати власні оборонні технології, зокрема у сфері безпілотників та далекобійних систем.
Європейські країни, усвідомлюючи нові виклики, посилюють свої оборонні можливості, збільшуючи військові бюджети та впроваджуючи нові ініціативи в рамках НАТО. Альянс, на думку аналітиків, активізує свою присутність у регіоні, реагуючи на зміни у безпековій ситуації від Арктики до Чорного моря.
Експерти вказують на те, що російська економіка, незважаючи на тимчасове збільшення доходів від експорту енергоресурсів, зазнає серйозного тиску через санкції та витрати на війну. Це, разом із тривалою війною, може вплинути на рішення Кремля в майбутньому.
Також зазначається, що міжнародна політика Росії стає все складнішою. Втрата впливу на традиційних партнерів у Європі і російська ізоляція зростають. У самій Європі формується консенсус щодо необхідності тривалої стратегії стримування Росії.
Аналітик Юджин Румер у своїй статті «Агресивна та виснажена: Росія після війни з Україною» окреслює можливий сценарій, за якого Росія, завершивши війну, може стати ще більш непередбачуваною та агресивною. Це пов'язано з накопиченими військовими ресурсами, досвідом бойових дій та внутрішньою політичною динамікою, які можуть підштовхнути Кремль до активніших дій на міжнародній арені.
Інші фахівці, такі як Майкл Кофман, зауважують, що Росія наразі не досягла своїх військових цілей в Україні і стикається з труднощами у підтримці наступальних темпів. Це може мати вплив на довгострокову стратегію Москви.
Експерти також підкреслюють, що Росія вже застосовує елементи гібридної війни проти Заходу. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте попереджав, що Росія може бути готова до використання сили проти Альянсу в найближчі роки, якщо ситуація не зміниться.
Серед загроз, на які вказують аналітики, є ризики тестування систем колективної безпеки НАТО, особливо у Балтійському регіоні. Водночас Росія може активізувати свої гібридні впливи на Європу, що включає інформаційні кампанії та провокації, що підкреслюють зростання тиску з боку Кремля.
Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко зазначає, що Росія може посилити дестабілізаційні дії проти країн ЄС і НАТО, намагаючись вплинути на підтримку України. Проте він переконаний, що такі зусилля не призведуть до стратегічного успіху, оскільки європейські країни адаптуються до нових загроз.
Експерти дійшли висновку, що навіть після завершення активних бойових дій Росія може залишитися фактором довгострокової нестабільності для безпеки в Європі. У відповідь на це європейські держави вже підсилюють свої оборонні можливості і готуються до різних варіантів розвитку подій, що свідчить про те, що війна в Україні є частиною більш широкої трансформації системи безпеки в Європі.
