Khreshchatyknews.com

Категорія: ВАЖЛИВО

  • Трамп засумнівався щодо ліцензії на виробництво ракет Patriot в Україні: що відомо і чому це важливо

    Трамп засумнівався щодо ліцензії на виробництво ракет Patriot в Україні: що відомо і чому це важливо

    Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон поки не ухвалив остаточного рішення щодо надання Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot. Його слова стали несподіванкою, адже лише кілька тижнів тому американський лідер публічно заявляв про готовність надати Києву відповідний дозвіл.

    Про це Трамп сказав в інтерв’ю Financial Times, відповідаючи на запитання про перспективи локалізації виробництва одного з найважливіших елементів української системи ППО.

    Трамп: рішення ще не ухвалене

    В інтерв’ю Financial Times президент США повідомив, що питання ліцензування виробництва ракет Patriot наразі залишається відкритим.

    На запитання журналістів, чи готові Сполучені Штати дозволити Україні виробляти перехоплювачі Patriot, Трамп відповів:

    “Я не впевнений. Ми розглядаємо це питання”.

    Він також наголосив, що Вашингтон дуже обережно ставиться до передачі технологій такого рівня.

    За словами американського президента, Patriot належать до категорії найбільш складного та високотехнологічного озброєння, тому США традиційно не поспішають видавати виробничі ліцензії іншим країнам.

    “Це дуже незвичайна зброя… Нам потрібно бути трохи обережними з тим, кому ми видаємо ліцензії. Ми насправді не ліцензуємо таке обладнання”, – пояснив Трамп.

    Чому ця заява викликала резонанс

    Нинішні слова президента США контрастують із його заявами, зробленими під час саміту НАТО в Анкарі на початку липня.

    Тоді, перебуваючи поруч із президентом України Володимиром Зеленським, Трамп заявив, що США готові надати Україні право виробляти ракети-перехоплювачі Patriot.

    Він навіть сказав, що Вашингтон “дасть ліцензію” та допоможе українській стороні освоїти технологію виробництва. При цьому американський президент визнавав, що йдеться про надзвичайно складний технологічний процес.

    Саме тому нинішня заява Financial Times фактично означає, що остаточного політичного рішення досі не існує.

    Що говорив Зеленський після зустрічі у Білому домі

    Коментарі Трампа пролунали лише через два дні після його переговорів із президентом України Володимиром Зеленським у Білому домі.

    Після зустрічі глава української держави повідомив, що сторони детально обговорили питання спільного виробництва оборонної продукції, зокрема ракет-перехоплювачів Patriot.

    Окрім цього, Зеленський розповів про переговори з американськими оборонними компаніями, які можуть бути залучені до майбутніх виробничих проєктів.

    Lockheed Martin вже веде переговори з Україною

    Під час свого візиту до США український президент також зустрівся з керівництвом американської компанії Lockheed Martin, яка є одним із виробників систем Patriot.

    За словами Зеленського, сторони обговорили перспективи розвитку довгострокового оборонного партнерства, включаючи спільне виробництво озброєння, передачу окремих технологій та локалізацію виробництва в Україні.

    Українська сторона розраховує, що така співпраця дозволить не лише забезпечити власні потреби в засобах ППО, а й закласти основу для розвитку сучасної оборонної промисловості після завершення війни.

    Чому Patriot настільки важливі для України

    Patriot сьогодні залишаються практично єдиною західною системою, здатною ефективно перехоплювати російські балістичні ракети.

    Саме тому Україна вже тривалий час просить не лише нові батареї Patriot, а й збільшення запасів ракет-перехоплювачів, які активно витрачаються під час відбиття масованих російських атак.

    Українська посол у США Ольга Стефанішина наголосила, що країна критично потребує саме ракет PAC-3 для боротьби з балістичними ударами. Водночас вона зазначила, що навіть у разі позитивного рішення про локалізацію виробництва запуск такого виробництва може зайняти до п’яти років. Саме тому Україна паралельно веде переговори щодо закупівлі готових ракет та пошуку інших шляхів їх постачання.

    Чому питання виробництва настільки складне

    Навіть якщо США погодяться видати ліцензію, це не означає, що Україна одразу почне виготовляти повний комплекс Patriot.

    Аналітики зазначають, що виробництво може стосуватися лише окремих компонентів або безпосередньо ракет-перехоплювачів, тоді як радари, командні пункти та пускові установки й надалі вироблятимуться американськими компаніями.

    Крім того, запуск такого виробництва потребує значних інвестицій, спеціального обладнання, підготовки персоналу та погодження з виробниками Lockheed Martin і RTX. Навіть після отримання ліцензії знадобляться місяці або роки для створення повноціного виробничого циклу.

    Остаточного рішення поки немає

    Таким чином, попри активні переговори між Києвом і Вашингтоном, питання передачі Україні ліцензії на виробництво ракет Patriot залишається відкритим.

    Нові заяви Дональда Трампа свідчать, що американська адміністрація поки продовжує оцінювати можливі ризики передачі критично важливих оборонних технологій. Водночас українська сторона наголошує, що розвиток власного виробництва сучасних засобів ППО є одним із ключових елементів довгострокового зміцнення обороноздатності країни.

  • Андрій Пишний намагається приховати мільйонні зарплати правління Нацбанку на фоні ймовірної відставки

    Андрій Пишний намагається приховати мільйонні зарплати правління Нацбанку на фоні ймовірної відставки

    Як повідомляє близький до фінансових кіл ТГ канал ВІЙ, глава НБУ Андрій Пишний, на фоні ймовірної відставки, намагається приховати мільйонні зарплати правління та директорів департаментів Нацбанку.

    Зокрема, у фінансових колах відмічають цікаву тенденцію з приховування доходу менеджменту Нацбанку та уникнення декларування майнових змін у відповідності до ЗУ “Про запобігання корупції”.

    Так, згідно даних НАЗК доходи правління НБУ у вигляді зарплат за 2025 рік склали:

    Голова НБУ Андрій Пишний – 7,02 млн гривень;

    Перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук – 6,6 млн гривень;

    Заступник Голови НБУ Юрій Гелетій – 5,6 млн гривень;

    Заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський- 5,8 млн гривень;

    Заступник Голови НБУ Ярослав Матузка – 5,6 млн гривень;

    Заступник Голови НБУ  Дмитро Олійник – 5,8 млн гривень;

    Заступник Голови НБУ Олексій Шабан – 5,6 млн гривень.

    Нагадаємо, Законом «Про запобігання корупції» передбачається, що у разі отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку декларантом на суму, що перевищує 50 прожиткових мінімумів декларант повинен подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єктів декларування.

    Тобто, якщо разова місячна виплата менеджменту НБУ становить більше 166 тис гривень, оприлюднюється в реєстрі НАЗК.

    Але у Правління Нацбанку, як і у директорів департаментів, не спостерігаються регулярні повідомлення, хоча їх зарплата становить в середньому 400-500 тис гривень на місяць.

    Важливими аспектами при визначенні суттєвої зміни є саме разова операція одержання доходу, купівля майна чи здійснення видатку, а не сукупний дохід чи витрати за певний період.

    За інформацією джерел в Нацбанку, щоб не привертати увагу до мільйонних виплат Андрій Пишний дав вказівку бухгалтерії здійснювати дроблення зарплат на декілька виплат до граничної суми. Виключення – соціальні виплати, дохід та проценти від погашення ОВДП, тобто те, що це приховати неможливо.

    Водночас, аванс має бути не менше оплати за фактично відпрацьований час (50%). У розрахунку авансу бере участь «голий» оклад, без надбавок, доплат, у тому числі й доплати до МЗП та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

    Таким чином бухгалтерія Андрія Пишного вимальовує особисті схеми та щотижнево виплачує менеджменту Нацбанку зарплату з метою не перевищення граничної суми в 166 тис гривень.

    Це є свідченням повного ігнорування антикорупційних законів, а також приховування неймовірної індексації зарплат під час військового стану.

    На прикладі директора департаменту внутрішнього аудиту Олени Авраменко, яка була призначена у 2024 році, можна відслідкувати «індексацію» зарплати даній категорії. В порівнянні з зарплатою попереднього директора Вадима Миронюка її дохід збільшився на 2 млн гривень на рік. Тепер він на рівні Правління – 6 млн гривень на рік.

    Аналогічна ситуація з подругою Пишного – директором департаменту комунікацій Юлією Євтушенко.

    Наведені у матеріалі факти мають стати підґрунтям для вивчення операції бухгалтерії Нацбанку яки започаткував Андрій Пишний.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що наступною ціллю розслідування НАБУ може стати глава Нацбанку Андрій Пишний.

    Про основні скандали за участі Андрія Пишного на посаді глави Нацбанку читайте у нашому журналістському розслідуванні: Під главою НБУ “захиталось крісло”.

     

     

     

     

  • Мобілізація під тиском: чому скандали навколо ТЦК і військових частин підривають довіру до армії

    Мобілізація під тиском: чому скандали навколо ТЦК і військових частин підривають довіру до армії

    Україна продовжує шукати баланс між необхідністю поповнення лав Сил оборони та дотриманням прав громадян під час мобілізації. Попри те, що повномасштабна війна триває вже понад чотири роки, питання реформування мобілізаційної системи залишається одним із найгостріших. Експерти, військові, волонтери та правозахисники наголошують: без мобілізації забезпечити оборону держави неможливо, однак нинішня система потребує суттєвих змін.

    Військова омбудсменка Ольга Решетилова раніше заявила, що за останні місяці Україна практично не просунулася у реформуванні мобілізаційних процесів. За її словами, система досі стикається з тими самими проблемами, про які говорять із 2023–2024 років: конфліктні ситуації під час роботи територіальних центрів комплектування, порушення прав громадян, випадки корупції та недоліки проходження військово-лікарських комісій.

    На думку військового експерта Сергія Грабського, збільшення мобілізаційних заходів залишається неминучим. Він зазначає, що навіть активний розвиток безпілотних технологій і цифровізація армії не можуть повністю замінити людський ресурс, тоді як Росія має значно більший мобілізаційний потенціал.

    Офіційні дані про кількість мобілізованих держава не оприлюднює. Водночас керівник фонду «Повернись живим» Тарас Чмут оцінював щомісячні темпи мобілізації приблизно у 30 тисяч осіб. За його словами, лише частина з них у підсумку потрапляє до бойових підрозділів, тоді як інші вибувають через проблеми зі здоров’ям, юридичні підстави для звільнення або тривалий час перебувають у навчальних центрах.

    Паралельно влада розглядає можливість посилення відповідальності за ухилення від мобілізації. Ольга Решетилова повідомила, що вже підготовлено законопроєкти, які можуть передбачати обмеження доступу до окремих адміністративних послуг, користування водійським посвідченням, арешт рахунків та інші заходи щодо військовозобов’язаних, які ухиляються від виконання обов’язку. За її словами, документи ще не внесені до Верховної Ради.

    Окремою проблемою залишаються повідомлення про можливі порушення прав людини під час мобілізаційних заходів. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець неодноразово заявляв про різке збільшення кількості звернень щодо дій окремих територіальних центрів комплектування. Омбудсмен також повідомляв про випадки смертей у приміщеннях ТЦК та наголошував на необхідності ретельної перевірки кожного такого інциденту.

    Дискусії викликають і події вже після мобілізації. У центрі суспільної уваги опинилися повідомлення про можливі порушення у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля». Раніше різні українські медіа публікували журналістські розслідування щодо загибелі військовослужбовців, можливих випадків насильства та неналежного поводження з особовим складом.

    Військова омбудсменка Ольга Решетилова заявляла, що інформація про окремі випадки побиття військових у підрозділі була відома ще у 2025 році, однак належного реагування тоді не відбулося. Водночас вона наголошувала, що проблеми стосуються окремих осіб, а не всього підрозділу, в якому служить багато професійних військових.

    Наразі окремі епізоди, пов’язані з діяльністю полку, розслідують правоохоронні органи. Зокрема, Державне бюро розслідувань перевіряє інформацію щодо можливого перевищення службових повноважень окремими військовослужбовцями. Остаточні правові висновки мають бути зроблені після завершення досудового розслідування.

    Паралельно уряд переглядає правила бронювання працівників критично важливих підприємств. До 1 вересня компанії мають підтвердити свій статус відповідно до оновлених критеріїв, що також є частиною ширшої реформи мобілізаційної системи.

    Експерти наголошують, що успішна мобілізація залежить не лише від кількості призваних, а й від рівня довіри громадян до державних інституцій та військового командування. Саме тому прозоре розслідування резонансних випадків, удосконалення процедур призову та захист прав військовослужбовців і цивільних називають одними з ключових умов підвищення ефективності всієї системи.

  • Україна вшановує пам’ять загиблих у російському полоні: сьогодні третя річниця трагедії в Оленівці

    Україна вшановує пам’ять загиблих у російському полоні: сьогодні третя річниця трагедії в Оленівці

    28 липня в Україні вшановують пам’ять військовослужбовців, добровольців і цивільних, які загинули, були закатовані або страчені в російському полоні. Ця пам’ятна дата встановлена для вшанування жертв одного з найжорстокіших воєнних злочинів Росії – масового вбивства українських військовополонених в Оленівці, а також усіх українців, які загинули в неволі після початку російської агресії.

    Саме цього дня українці згадують захисників, які стали жертвами теракту в колишній Волноваській виправній колонії №120 в окупованій Оленівці Донецької області. У ніч із 28 на 29 липня 2022 року в одному з бараків, де утримували українських військовополонених, стався вибух. За офіційними даними, загинули щонайменше 53 українські військовополонені, ще понад 130 отримали поранення. Більшість із них були оборонцями Маріуполя, зокрема військовослужбовцями полку «Азов», які вийшли з території заводу «Азовсталь» за наказом українського військового командування у травні 2022 року.

    Україна від самого початку заявила, що вибух в Оленівці був навмисно організований Росією. За даними українських правоохоронних органів та спецслужб, барак із військовополоненими був підірваний зсередини, а не знищений ударом із зовнішнього боку, як стверджувала російська сторона. До аналогічних висновків дійшли й незалежні міжнародні експерти, які аналізували фото та відеоматеріали з місця трагедії.

    Організація Об’єднаних Націй створила спеціальну місію для встановлення обставин трагедії, однак Росія не надала експертам доступу до місця події та не забезпечила необхідних умов для проведення незалежного розслідування. Через відсутність гарантій безпеки та співпраці з боку РФ місія ООН припинила свою діяльність, так і не отримавши можливості провести повноцінне дослідження.

    Водночас українські правоохоронні органи продовжують документувати обставини злочину. Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора розслідують трагедію в Оленівці як порушення законів і звичаїв війни та умисне вбивство військовополонених. Українська влада наголошує, що цей злочин є грубим порушенням Женевських конвенцій, які гарантують захист осіб, що перебувають у полоні.

    Теракт в Оленівці став одним із найбільших злочинів проти українських військовополонених за час повномасштабної війни. Він викликав широкий міжнародний резонанс, а Україна неодноразово закликала міжнародні організації та партнерів домогтися покарання винних і посилити тиск на Росію за систематичні порушення міжнародного гуманітарного права.

    Пам’ятна дата присвячена не лише жертвам Оленівки. Вона є днем вшанування всіх українських військових, добровольців і цивільних, які загинули, були страчені чи закатовані під час перебування в російському полоні. Від початку повномасштабного вторгнення Україна неодноразово повідомляла про численні факти катувань, жорстокого поводження та порушення прав військовополонених і цивільних заручників, що підтверджуються матеріалами міжнародних правозахисних організацій та моніторингових місій.

    28 липня по всій Україні проходять меморіальні заходи, хвилини мовчання та церемонії покладання квітів на честь загиблих. Родини полонених, військовослужбовці, ветерани та громадські організації згадують тих, хто не повернувся додому, і наголошують на необхідності повернення всіх українців, які досі залишаються в російському полоні.

    Українська влада підкреслює, що злочини проти військовополонених не мають строку давності, а винні у трагедії в Оленівці та інших випадках катувань і страт повинні бути встановлені та притягнуті до відповідальності відповідно до норм міжнародного права.

  • Україна дістала стратегічний тил РФ: Генштаб підтвердив удар по секретному комбінату «Пріоритет»

    Україна дістала стратегічний тил РФ: Генштаб підтвердив удар по секретному комбінату «Пріоритет»

    Сили оборони України продовжують завдавати ударів по військовій та логістичній інфраструктурі Росії як на тимчасово окупованих територіях України, так і в глибокому тилу РФ. У Генеральному штабі Збройних сил України повідомили, що 27 липня та в ніч на 28 липня українські підрозділи уразили низку важливих об’єктів противника, серед яких стратегічний комбінат «Пріоритет» Росрезерву в Удмуртській Республіці, а також склади паливно-мастильних матеріалів, матеріально-технічного забезпечення та безпілотників у тимчасово окупованому Криму й Луганській області.

    У Генштабі зазначили, що операція проводилася в межах системної кампанії зі зниження воєнно-економічного потенціалу Росії. Основною метою стали об’єкти, які забезпечують окупаційні війська паливом, матеріально-технічними ресурсами та безпілотними системами.

    Однією з головних цілей став склад матеріально-технічних засобів і склад паливно-мастильних матеріалів поблизу населеного пункту Ічкі (колишнє Совєтське) на тимчасово окупованій території Криму. За інформацією Генерального штабу, ці об’єкти використовувалися для забезпечення російського військового угруповання, яке діє на півдні України. Відомо також про ураження складу безпілотних літальних апаратів російських військ поблизу Червонопопівки Луганської області. Ураження такого об’єкта може вплинути на використання розвідувальних і ударних БПЛА на окремих ділянках фронту.

    Окрему увагу привернув удар по Федеральній державній казенній установі «Комбінат “Пріоритет”» у селищі Борок Камбарського району Удмуртської Республіки. Генеральний штаб повідомив, що після атаки було зафіксовано влучання та пожежу на території підприємства.

    Комбінат «Пріоритет» входить до структури Росрезерву — державної системи матеріальних резервів Російської Федерації. Це закритий стратегічний об’єкт, який перебуває під воєнізованою охороною та призначений для довгострокового зберігання запасів пального, нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів на випадок воєнного часу або надзвичайних ситуацій. Раніше підприємство мало назву «Горизонт». Інформація про обсяги запасів і діяльність комбінату офіційно не розголошується.

    Особливістю цієї операції стала значна відстань до цілі. Комбінат розташований більш ніж за 1300 кілометрів від державного кордону України, що вкотре демонструє можливості українських далекобійних ударних засобів ураження. Саме на цій відстані знаходиться один із найважливіших резервних паливних об’єктів Росії, який забезпечує державні стратегічні запаси.

    Ще 27 липня президент України Володимир Зеленський підтвердив успішне проведення далекобійної операції. За його словами, українські сили завдали ударів по нафтових об’єктах у Ростовській області, Ярославській області та Удмуртській Республіці. Президент назвав ці атаки частиною реалізації стратегії «далекобійних санкцій», спрямованої на зменшення можливостей Росії фінансувати війну проти України.

    OSINT-аналітики та низка незалежних дослідників ще після перших повідомлень про атаку припустили, що ціллю українських безпілотників став саме комбінат «Пріоритет». Аналіз відеозаписів пожежі та геолокації підтвердив, що удар припав на територію стратегічного підприємства Росрезерву в селищі Борок. Російська влада офіційно підтвердила масштабну атаку безпілотників на Удмуртію, однак традиційно не розкрила, які саме об’єкти зазнали ураження.

    Голова Удмуртії Олександр Бречалов назвав атаку «наймасованішою за останній час» для регіону. За його словами, жертв серед населення немає. Водночас російські медіа повідомляли про тимчасові обмеження роботи окремих підприємств та евакуацію персоналу поблизу району атаки.

    У Генеральному штабі наголосили, що удари по логістичній інфраструктурі, паливних базах та складах противника залишаються одним із ключових напрямків дій Сил оборони України. Такі операції покликані ускладнити забезпечення російської армії паливом, боєприпасами та матеріальними ресурсами, що безпосередньо впливає на її можливості вести бойові дії.

    Водночас Генштаб підкреслив, що Сили оборони й надалі системно здійснюватимуть заходи, спрямовані на послаблення військового потенціалу Росії та припинення її збройної агресії проти України. За результатами проведених ударів триває уточнення остаточних наслідків ураження всіх зазначених об’єктів.

  • Іран погрожує Україні балістикою: які ракети можуть долетіти та чи здатна ППО їх зупинити

    Іран погрожує Україні балістикою: які ракети можуть долетіти та чи здатна ППО їх зупинити

    Після різких заяв Тегерана на адресу України та погроз «відповісти» за удар по судну в Каспійському морі військові аналітики знову оцінили можливості іранського ракетного арсеналу. За їхніми висновками, частина балістичних ракет середньої дальності, що перебувають на озброєнні Ірану, теоретично здатна досягти території України безпосередньо з пускових позицій у самому Ірані. Найбільшу загрозу становлять ракети сімейств Ghadr, Emad, Sejjil та Khorramshahr, дальність польоту яких становить від близько 2 000 до 4 000 кілометрів.

    Обговорення цієї теми активізувалося після різкого загострення відносин між Києвом і Тегераном. Іран звинуватив Україну в ударі по іранському комерційному судну в Каспійському морі, заявивши, що атака «не залишиться без відповіді». Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі назвав інцидент порушенням міжнародного права, а окремі представники іранської влади та провладні медіа відкрито пригрозили Україні застосуванням балістичних ракет.

    Які ракети Іран може використати

    За оцінками Defense Express, Іран має кілька типів балістичних ракет середньої дальності, здатних уражати цілі далеко за межами Близького Сходу.

    До них належать:

    • Ghadr — дальність польоту до близько 2 000 км;
    • Emad — модернізована ракета із заявленою дальністю до 2 000 км;
    • Sejjil — твердопаливна балістична ракета із дальністю близько 2 000 км;
    • Khorramshahr — найпотужніша ракета цього класу, для якої в різних оцінках вказують дальність до 4 000 км.

    Саме Khorramshahr вважається найбільш небезпечною для України. За даними аналітиків, її дальність дозволяє запускати ракету безпосередньо з території Ірану без необхідності наближати пускові установки до українських кордонів. Залежно від місця запуску потенційно під загрозою можуть опинитися різні українські міста.

    Чому Khorramshahr викликає найбільше занепокоєння

    Окрему увагу експерти приділяють бойовій частині ракети Khorramshahr.

    За інформацією Defense Express, Іран уже демонстрував варіант цієї ракети з касетною бойовою частиною, яка після входження в атмосферу розділяється на десятки окремих суббоєприпасів. Саме подібна конфігурація значно ускладнює роботу систем протиракетної оборони, адже після розділення необхідно перехоплювати не одну ціль, а велику кількість окремих бойових елементів.

    Чи впорається українська ППО

    Фахівці наголошують, що питання перехоплення іранських балістичних ракет середньої дальності є одним із найскладніших.

    Попри те, що комплекси Patriot вже неодноразово доводили свою ефективність проти російських балістичних ракет, їхні можливості щодо окремих типів ракет середньої дальності залишаються обмеженими. Результат перехоплення залежить від швидкості цілі, висоти польоту, траєкторії та здатності бойового блоку маневрувати.

    Аналітики зазначають, що для максимально ефективної протидії подібним загрозам необхідні спеціалізовані системи стратегічної протиракетної оборони.

    Йдеться насамперед про:

    • американську систему THAAD;
    • ізраїльські комплекси Arrow-2 та Arrow-3;
    • американські морські ракети-перехоплювачі SM-3.

    Саме такі системи використовувалися США та Ізраїлем під час відбиття масштабних атак Ірану на ізраїльську територію.

    Чи зберіг Іран достатній запас ракет

    Водночас експерти звертають увагу, що потенціал іранського ракетного арсеналу вже суттєво скоротився.

    Під час нещодавнього протистояння з Ізраїлем Тегеран використав значну кількість балістичних ракет середньої дальності. Крім того, Ізраїль і США завдали серії ударів по пускових установках, виробничих підприємствах, складах та інших об’єктах ракетної програми Ірану в межах операції Epic Fury. Це, на думку аналітиків, помітно знизило можливості країни щодо масованого застосування такого озброєння.

    Чому тема знову стала актуальною

    Нова хвиля обговорень виникла після того, як Іран звинуватив Україну в атаці на комерційне судно в Каспійському морі. За твердженням Тегерана, внаслідок удару загинув один моряк, ще кілька людей дістали поранення. Українська сторона заявила, що уразила судна, які використовувалися для перевезення військових вантажів, пов’язаних з Іраном. Після цього іранське керівництво пригрозило відповіддю, а окремі представники влади заявили, що територія України перебуває в зоні досяжності іранських балістичних ракет.

    Попри ці погрози, військові експерти закликають не робити поспішних висновків. Теоретична дальність польоту ракет ще не означає неминучість їхнього застосування, адже рішення про удар залежить не лише від технічних можливостей, а й від політичних, військових та міжнародних наслідків такого кроку. Водночас сама поява подібних заяв свідчить про ризик подальшої ескалації та актуалізує питання посилення української системи протиракетної оборони.

  • Понад тисяча уражень за рік: Зеленський оновив список пріоритетних цілей у РФ

    Понад тисяча уражень за рік: Зеленський оновив список пріоритетних цілей у РФ

    Президент України Володимир Зеленський у неділю, 26 липня, провів нараду, присвячену далекобійним ударам по стратегічних об’єктах на території Росії. За її підсумками українське керівництво погодило продовження операцій та оновило перелік пріоритетних цілей, ураження яких має послабити здатність Москви виробляти зброю, забезпечувати окупаційні війська й фінансувати подальше ведення війни.

    Про результати наради глава держави повідомив у соціальних мережах. Зеленський наголосив, що український план так званих далекобійних санкцій проти Росії виконується відповідно до визначених військово-політичним керівництвом пріоритетів.

    «План українських далекобійних санкцій проти Росії за цю війну виконується у відповідності з визначеними пріоритетами», — заявив президент.

    Під терміном «далекобійні санкції» українська влада має на увазі удари по об’єктах, які безпосередньо підтримують російську військову машину. Йдеться, зокрема, про нафтопереробні підприємства, склади пального, військові виробництва, логістичні вузли, аеродроми, радіолокаційні системи та інші стратегічні цілі.

    На відміну від економічних санкцій, запроваджених західними державами, українські далекобійні операції фізично знижують спроможність Росії використовувати конкретне підприємство або інфраструктурний об’єкт для підтримання війни.

    Дальність українських ударів перевищила 3000 кілометрів

    За словами Зеленського, українські засоби ураження вже здатні долати відстань понад 3000 кілометрів. Водночас держава продовжує нарощувати технологічні та виробничі спроможності, щоб діяти на ще більшій глибині російської території.

    Раніше Україна вже підтверджувала наявність далекобійних безпілотників із радіусом дії понад 3000 кілометрів. У червні Зеленський повідомляв про українську атаку на нафтопереробні потужності у Тюменській області Росії, розташованій більш ніж за 2000 кілометрів від українського кордону. Тоді президент наголосив, що Україна створила відповідні далекобійні системи саме для системного тиску на російський нафтовий сектор.

    Нині українські ударні дрони потенційно здатні діставатися об’єктів не лише в європейській частині Росії, а й на Уралі та в окремих районах Сибіру. Це суттєво змінює стратегічну ситуацію, адже російське керівництво протягом багатьох років розраховувало, що велика відстань від українського кордону гарантує безпеку ключових підприємств і військових виробництв.

    Зеленський зазначив, що стратегічна глибина тилу тривалий час була однією з головних переваг Росії. Тепер вона поступово перетворюється на проблему, оскільки Москва змушена захищати величезну кількість об’єктів на території найбільшої за площею країни світу.

    Російська ППО не може прикрити всі об’єкти

    За словами президента, значна частина російських систем протиповітряної оборони зосереджена навколо Москви, Санкт-Петербурга, державних резиденцій та Кримського мосту.

    Це означає, що промислові підприємства, нафтопереробні заводи, склади, логістичні вузли й військові об’єкти в інших регіонах можуть залишатися недостатньо захищеними. Що ширшою стає географія українських ударів, то складніше Росії одночасно прикривати всі потенційні цілі.

    Перекидання додаткових комплексів ППО вглиб країни також може послаблювати захист фронту, окупованих територій або стратегічно важливих регіонів. Таким чином навіть сама загроза ударів змушує Кремль розпорошувати дорогі зенітні системи та витрачати ракети-перехоплювачі.

    Україна вже демонструвала здатність проводити масовані далекобійні операції. 20 липня українські сили спрямували в бік Московського регіону понад 400 безпілотників. Під час цієї атаки повідомлялося про пожежі на промислових об’єктах і ймовірне ураження нафтової інфраструктури.

    Такі операції мають не лише безпосередній військовий або економічний ефект. Вони також змушують російську владу обмежувати роботу аеропортів, перекривати повітряний простір і перекидати ресурси на захист столиці та інших великих міст.

    Понад тисяча вогневих завдань за рік

    Зеленський повідомив, що від початку реалізації плану далекобійних санкцій українські сили виконали вже понад тисячу вогневих завдань.

    За його словами, серед уражених цілей були російські нафтові об’єкти, критично важливі військові виробництва та системні об’єкти логістики. Йдеться про інфраструктуру, яка забезпечує російську армію пальним, боєприпасами, комплектувальними, технікою та можливістю перекидати ресурси до фронту.

    «Ми вже довели, що українські дрони можуть досягати, зокрема, цілей в Уральському регіоні, в Сибіру та інших віддалених від Москви землях», — заявив президент.

    Офіційна статистика щодо конкретного результату кожного з понад тисячі завдань не оприлюднюється з міркувань безпеки. Частина операцій також може проводитися Службою безпеки України, Силами спеціальних операцій, Силами безпілотних систем, військовою розвідкою та іншими структурами.

    У липні Україна повідомила про створення окремого командування далекобійного впливу, яке має об’єднати відповідні ресурси й систематизувати удари по російській енергетичній та логістичній інфраструктурі. Зеленський пояснював, що метою нового командування є максимальне послаблення здатності Росії продовжувати війну.

    Які цілі можуть бути пріоритетними

    Точний перелік об’єктів, погоджених під час наради 26 липня, зі зрозумілих причин не розкривається. Зеленський лише зазначив, що список оновили відповідно до реального впливу кожної цілі на Росію та її спроможність продовжувати й затягувати війну.

    Найімовірніше, під час визначення пріоритетів враховують роль об’єкта у виробництві зброї, забезпеченні армії, експорті енергоносіїв, ремонті техніки або транспортуванні військових вантажів. Це висновок із попередніх офіційно підтверджених операцій та заяв українського керівництва.

    Одним із ключових напрямів залишається російський нафтопереробний сектор. Доходи від експорту нафти та нафтопродуктів допомагають Кремлю фінансувати державний бюджет і військові витрати, а самі підприємства забезпечують пальним армію, авіацію та логістику.

    Удари по НПЗ можуть тимчасово знижувати обсяги перероблення, змушувати підприємства зупиняти окремі установки й витрачати кошти на ремонт. Водночас постійна загроза нових атак збільшує витрати на захист і страхування промислових об’єктів.

    Раніше українські удари по російських нафтопереробних заводах, терміналах і паливних складах уже призводили до перебоїв із постачанням пального в окремих регіонах Росії та на окупованих територіях. У відповідь Москва запроваджувала обмеження на експорт дизельного пального та посилювала контроль за транспортними маршрутами.

    Окрему групу цілей становлять підприємства російського оборонно-промислового комплексу. Це можуть бути заводи, які випускають ракети, безпілотники, вибухові речовини, двигуни, електронні компоненти або ремонтують військову техніку.

    Навіть тимчасова зупинка критичного виробничого вузла може вплинути на темпи виготовлення озброєння, особливо якщо підприємство має унікальне обладнання або залежить від складних імпортних компонентів.

    Мета — підштовхнути Росію до дипломатії

    Зеленський заявив, що кінцевою метою далекобійного тиску є створення умов, за яких Росія буде змушена серйозніше ставитися до дипломатичного завершення війни.

    «Головна мета — щоб наш далекобійний тиск ще більше підштовхував Росію до дипломатії через ускладнення виробництва компонентів для зброї, нафтові й інші економічні втрати та повернення цієї війни в “рідну гавань”», — наголосив президент.

    Формулювання про повернення війни в «рідну гавань» означає перенесення наслідків російської агресії на територію самої держави-агресора. Українське керівництво наголошує, що Москва не повинна мати можливості безкарно атакувати українські міста, водночас зберігаючи свої військові заводи, аеродроми та паливну інфраструктуру в повній безпеці.

    За словами Зеленського, Україна вже передала російському політичному керівництву всі необхідні пропозиції для завершення війни достойним миром. Однак Кремль продовжує відкидати припинення вогню та наполягає на виконанні власних вимог.

    У таких умовах Київ поєднує дипломатичні ініціативи з військовим і економічним тиском. Українська позиція полягає в тому, що реальні переговори стануть можливими лише тоді, коли продовження війни коштуватиме Росії більше, ніж її припинення.

    Удари продовжаться

    Під час наради Зеленський погодив продовження далекобійних операцій. Це означає, що удари по російських військових, промислових, енергетичних і логістичних об’єктах залишатимуться частиною української стратегії.

    Розширення дальності дронів до понад 3000 кілометрів значно збільшує потенційну кількість цілей. Росія тепер змушена враховувати загрозу не лише для прикордонних областей, Криму чи Краснодарського краю, а й для підприємств у віддалених промислових регіонах.

    Водночас українська сторона не розкриває маршрути, типи апаратів, обсяги виробництва та конкретні об’єкти майбутніх операцій. Такі дані є військовою таємницею, а публічні повідомлення зазвичай з’являються вже після підтвердженого ураження.

    Президент наголосив, що партнери України знають, які саме кроки необхідні для посилення тиску на Москву. Йдеться як про санкції та обмеження російських енергетичних доходів, так і про розвиток українського оборонного виробництва.

    «Наша влучність ефективно працює на створення умов для реальної дипломатії», — підсумував Зеленський.

    Отже, Україна переходить від окремих резонансних ударів до системної далекобійної кампанії. Понад тисяча виконаних завдань, дальність більш ніж 3000 кілометрів і створення спеціального командування свідчать, що дипстрайки стають одним із ключових інструментів тиску на російську військову машину. Київ розраховує, що знищення важливих виробництв, скорочення нафтових доходів і руйнування логістики поступово звузять можливості Кремля продовжувати війну та підштовхнуть його до реальних переговорів.

  • Російські дрони перетворили великий ТЦ на згарище: що відомо про ранковий удар по Кривому Рогу

    Російські дрони перетворили великий ТЦ на згарище: що відомо про ранковий удар по Кривому Рогу

    Російські війська вранці у неділю, 26 липня, атакували Кривий Ріг у Дніпропетровській області безпілотниками. Один із дронів влучив у великий торговельний центр, після чого будівлю охопила масштабна пожежа. Над місцем удару здійнявся густий стовп чорного диму, який було видно з різних районів міста.

    Про атаку повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. За його словами, внаслідок російського удару у торговельному центрі виникла пожежа. Спочатку інформація про можливих загиблих або поранених уточнювалася, адже на місці тривали аварійно-рятувальні роботи.

    Повітряну тривогу у Кривому Розі оголосили близько 05:01. Повітряні сили Збройних сил України попереджали мешканців про рух реактивних безпілотників у напрямку міста. Приблизно о 05:54 жителі кількох районів почули потужний вибух, після якого у районі влучання з’явився великий стовп диму.

    Реактивні дрони відрізняються від звичайних ударних безпілотників вищою швидкістю польоту. Через це час між оголошенням загрози та можливим ударом може бути значно коротшим, а в сил протиповітряної оборони та цивільного населення залишається менше часу для реагування. Водночас офіційні органи станом на момент публікації не уточнювали конкретну модель безпілотника, який влучив у торговельний центр.

    Голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул згодом повідомив, що рятувальникам вдалося локалізувати пожежу. Після цього тривало остаточне гасіння осередків вогню та розбір пошкоджених конструкцій. Для забезпечення безперебійної роботи пожежників міський водоканал та інші комунальні підприємства організували підвезення води.

    За попередньою інформацією міської влади, внаслідок удару люди не постраждали. Вілкул наголосив, що станом на час його повідомлення даних про загиблих або поранених не було. Водночас остаточні висновки щодо наслідків атаки можуть бути зроблені лише після завершення обстеження всієї території та розбору конструкцій.

    Офіційно обласна та міська влада назвали пошкоджений об’єкт торговельним центром, не зазначаючи його комерційної назви. Водночас місцеві медіа і Telegram-канали повідомили, що під удар потрапив будівельний гіпермаркет «Епіцентр». Цю інформацію також поширила низка українських видань, однак вона спочатку базувалася саме на повідомленнях місцевих ресурсів.

    За даними «Новинарні», криворізький «Епіцентр» працював у місті з грудня 2007 року та забезпечував роботою близько 400 людей. Видання також зазначило, що це був єдиний будівельний гіпермаркет цієї мережі у Кривому Розі.

    На оприлюднених у місцевих пабліках кадрах видно, що вогонь охопив значну частину будівлі. Над торговельним центром підіймалися густі клуби чорного диму, а полум’я виривалося з покрівлі та внутрішніх приміщень. Масштаб пожежі ускладнював роботу рятувальників, оскільки у великих торговельних комплексах може зберігатися значна кількість легкозаймистих матеріалів, зокрема деревини, пластмас, лакофарбової продукції, текстилю та товарів для ремонту.

    Точну площу займання, ступінь руйнування будівлі та суму збитків офіційні служби на момент перших повідомлень не називали. Також не було підтверджено, чи перебували працівники або відвідувачі всередині торговельного центру безпосередньо під час удару.

    Ймовірно, ранній час атаки допоміг уникнути великої кількості жертв, оскільки торговельний центр ще не працював у звичайному денному режимі. Проте це є висновком із часу удару, а не офіційно встановленою причиною відсутності постраждалих.

    Атака на Кривий Ріг стала частиною масштабного російського повітряного нападу на Україну в ніч проти 26 липня. Тієї ночі російські війська застосували балістичні ракети, керовану авіаційну ракету та 136 ударних і імітаційних безпілотників. Вибухи та пошкодження фіксували у різних регіонах країни, зокрема у Києві та Харкові.

    У самому Кривому Розі це не перший удар по цивільних і комерційних об’єктах протягом липня. Раніше російський безпілотник влучив у приміщення логістичної компанії, де також спалахнула масштабна пожежа. Тоді вогонь пошкодив будівлю та транспорт підприємства, однак поширення пожежі на сусідні об’єкти вдалося зупинити.

    Крім того, російські війська неодноразово атакували промислові підприємства, житлову забудову та об’єкти критичної інфраструктури Кривого Рогу. Через регулярні удари місто змушене постійно залучати значні сили рятувальників, медиків, поліції та комунальних служб до ліквідації наслідків обстрілів.

    Неспокійною минула доба і в інших районах Дніпропетровської області. За даними обласної влади, російська армія майже 20 разів атакувала три райони регіону артилерією та безпілотниками. У Павлограді постраждав 66-річний чоловік, який лікуватиметься амбулаторно. У Нікопольському районі під ударами перебували Нікополь, Марганецька та Покровська громади, де серед пошкоджених об’єктів був універмаг.

    Правоохоронці та профільні служби мають задокументувати наслідки удару по торговельному центру як чергової російської атаки на цивільну інфраструктуру. Після завершення гасіння рятувальники повинні перевірити приміщення, обстежити пошкоджені конструкції та встановити, чи немає під завалами людей.

    Мешканців Кривого Рогу закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, особливо після повідомлень про рух реактивних безпілотників. Через високу швидкість таких цілей між попередженням та вибухом може пройти зовсім небагато часу. Під час тривоги необхідно негайно прямувати до найближчого укриття та залишатися там до офіційного повідомлення про відбій.

    Станом на останнє офіційне оновлення пожежу у торговельному центрі локалізували, її гасіння продовжувалося. Попередньо, обійшлося без постраждалих. Остаточні масштаби руйнувань та матеріальних збитків встановлюють відповідні служби.

  • Росія вдарила балістикою та сотнями дронів: ППО збила понад 110 цілей, але є майже 30 прильотів

    Росія вдарила балістикою та сотнями дронів: ППО збила понад 110 цілей, але є майже 30 прильотів

    У ніч проти 26 липня Росія здійснила чергову масштабну комбіновану атаку по території України, застосувавши одночасно балістичні ракети, керовану авіаційну ракету та понад сотню ударних безпілотників різних типів. Основний удар припав на нічний час, коли ворог традиційно намагається максимально перевантажити українську систему протиповітряної оборони та завдати ударів по цивільній інфраструктурі.

    За інформацією Повітряних сил Збройних сил України, повітряний напад розпочався ще ввечері 25 липня і тривав упродовж ночі. Російські війська використали одразу кілька типів засобів повітряного ураження. Загалом ворог випустив одну керовану авіаційну ракету Х-59/69 із району над акваторією Чорного моря, сім балістичних ракет “Іскандер-М/С-400”, які були запущені з території Брянської, Курської та Воронезької областей РФ, а також 136 ударних безпілотників. Серед них були дрони типу Shahed, реактивні модифікації цих безпілотників, а також “Гербера”, “Італмас” і дрони-імітатори “Пародія”. Запуски здійснювалися з території Росії та тимчасово окупованих районів України, зокрема з Брянська, Курська, Орла, Міллерового, Приморсько-Ахтарська, окупованого Донецька та Гвардійського в тимчасово окупованому Криму.

    Попри масштаб атаки, українські сили протиповітряної оборони продемонстрували високу ефективність. До відбиття повітряного нападу були залучені винищувальна авіація, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем Сил оборони України. Саме комплексне застосування різних засобів дозволило значно зменшити наслідки масованого удару.

    Станом на 08:30 ранку, за попередніми даними Повітряних сил, українським захисникам неба вдалося збити або подавити одну керовану авіаційну ракету Х-59/69, п’ять із семи балістичних ракет “Іскандер-М/С-400”, а також 104 ворожі безпілотники різних типів. Таким чином українська ППО нейтралізувала понад 110 повітряних цілей, які Росія спрямувала на територію країни.

    Водночас повністю уникнути наслідків атаки не вдалося. За офіційною інформацією, зафіксовано влучання двох балістичних ракет та 27 ударних безпілотників на 18 різних локаціях. Крім того, уламки збитих повітряних цілей впали ще на семи локаціях. Подібні випадки є типовими під час відбиття масованих атак, адже навіть успішне перехоплення ракети чи дрона не гарантує відсутності небезпеки через падіння уламків.

    Одним із головних напрямків нічної атаки став Київ. Російські війська застосували по столиці балістичні ракети, через що в місті пролунала серія потужних вибухів. Влада повідомила про влучання у трьох районах столиці, а на місцях ударів розпочали роботу рятувальники, медики та комунальні служби. Державна служба з надзвичайних ситуацій оприлюднила фотографії наслідків нічного обстрілу, на яких видно пошкодження будівель, пожежі та роботу рятувальних підрозділів.

    Комбінований характер атаки свідчить про те, що російське командування продовжує використовувати тактику одночасного запуску різних типів озброєння. Спочатку запускаються великі групи безпілотників, які змушують систему ППО працювати в посиленому режимі, після чого застосовуються ракети різних типів, зокрема балістичні. Така схема має на меті перевантаження української оборони та створення додаткових можливостей для прориву окремих засобів ураження.

    Особливу складність для системи протиповітряної оборони становлять саме балістичні ракети. Вони рухаються на значно вищих швидкостях, ніж крилаті ракети чи безпілотники, що суттєво скорочує час на реагування. Попри це, українським військовим вдалося знищити п’ять із семи таких ракет, що свідчить про високий рівень підготовки розрахунків ППО та ефективність сучасних засобів протиракетної оборони.

    Варто зазначити, що серед безпілотників Росія вкотре використала не лише ударні Shahed, а й дрони-імітатори. Їхнім головним завданням є відволікання уваги сил ППО, витрачання боєкомплекту та створення складнішої повітряної обстановки. Подібну тактику російська армія активно використовує протягом останніх місяців, комбінуючи ударні та хибні цілі.

    Ще напередодні нічного удару Президент України Володимир Зеленський попереджав про високу ймовірність нової масштабної атаки. За його словами, українська розвідка отримала інформацію про підготовку Росією чергового ракетного удару, який міг відбутися найближчими двома добами. Уже в ніч на 26 липня цей прогноз підтвердився, коли Росія здійснила один із найбільших комбінованих обстрілів останніх тижнів.

    Попри значний масштаб атаки, результати роботи української ППО демонструють, що система протиповітряної оборони продовжує ефективно протидіяти навіть складним комбінованим ударам. Знищення більшості ракет і понад сотні безпілотників дозволило уникнути значно серйозніших наслідків, хоча окремі ракети та дрони все ж досягли своїх цілей.

    Повітряні сили наголошують, що повітряна загроза залишається актуальною, а російські війська продовжують застосовувати змішану тактику ударів, поєднуючи балістичні ракети, авіаційні засоби ураження та великі групи безпілотників. Саме тому українців закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та негайно переходити до укриттів у разі оголошення небезпеки. Як показує нинішня атака, навіть за високої ефективності роботи ППО окремі ракети та дрони можуть прориватися до цілей, а уламки збитих повітряних об’єктів становлять серйозну небезпеку для людей і цивільної інфраструктури.

  • Україна виходить на новий рівень ППО: лазерна зброя проти “Шахедів” може з’явитися вже восени

    Україна виходить на новий рівень ППО: лазерна зброя проти “Шахедів” може з’явитися вже восени

    Україна наближається до нового етапу розвитку власної протиповітряної оборони. Уже протягом найближчих двох-трьох місяців Сили оборони можуть отримати лазерні комплекси, здатні ефективніше за великокаліберні кулемети знищувати російські ударні безпілотники типу Shahed. Про це під час брифінгу повідомив заступник головнокомандувача ЗСУ, бригадний генерал Андрій Лебеденко.

    За словами генерала, в Україні вже працюють одразу кілька команд, які займаються розробкою так званої «зброї майбутнього». До проєктів залучені як підрозділи всередині Збройних сил України, так і приватні оборонні компанії. Лебеденко наголосив, що лазерні комплекси вже демонструють здатність збивати FPV-дрони, а нині проходить етап адаптації технології для боротьби з ударними безпілотниками Shahed. Якщо випробування завершаться успішно, перші такі системи можуть почати застосовувати вже восени 2026 року.

    Фактично ця заява підтвердила слова колишнього міністра оборони Михайла Федорова, який ще на початку липня повідомив, що українські інженери вже тестують лазерні системи протиповітряної оборони. Тоді він зазначав, що перші результати випробувань уже отримані, однак більшість технічних характеристик залишаються засекреченими з міркувань безпеки.

    Чому лазерна зброя вважається революційною

    Сучасні лазерні комплекси не замінюють класичні системи ППО, а доповнюють їх. Головна перевага такого озброєння полягає у надзвичайно низькій вартості одного «пострілу». Якщо зенітні ракети можуть коштувати десятки або навіть сотні тисяч доларів, то використання лазера потребує лише електроенергії. Саме тому провідні армії світу активно інвестують у подібні технології.

    Лазерні системи особливо ефективні проти невеликих цілей — FPV-дронів, розвідувальних безпілотників та баражувальних боєприпасів. Промінь здатен за кілька секунд перегріти критично важливі елементи конструкції — електроніку, двигун або корпус — після чого дрон втрачає керування чи руйнується.

    Чому саме “Шахеди”

    Останнім часом Росія дедалі більше покладається саме на ударні безпілотники. За словами Андрія Лебеденка, ворог робить ставку на вдосконалення дронів, тоді як масштаби виробництва окремих типів ракет скорочуються через економічні обмеження. Росія активно модернізує “Шахеди”, покращує їхню навігацію та використовує нові схеми польоту, щоб ускладнити роботу української ППО.

    У таких умовах Україні потрібні дешевші та масовіші засоби перехоплення. Якщо лазерні комплекси зможуть брати на себе боротьбу з частиною дронів, це дозволить економити дорогі ракети NASAMS, IRIS-T, Patriot та інших систем для перехоплення крилатих і балістичних ракет.

    Україна входить до клубу технологічних держав

    Світові програми зі створення бойових лазерів активно реалізують США, Велика Британія, Ізраїль, Німеччина та Китай. Україна, попри війну, також змогла сформувати власний напрямок розвитку високотехнологічної зброї.

    За даними Генерального штабу, лише за перше півріччя 2026 року було оцінено майже 600 інноваційних військових проєктів, понад 40 із яких уже отримали державне фінансування. Значна частина цих розробок стосується безпілотних систем, роботизованих платформ, засобів радіоелектронної боротьби та нових систем ППО.

    Водночас експерти застерігають, що бойові лазери не стануть універсальним рішенням. Їхня ефективність залежить від погодних умов, дальності до цілі, потужності випромінювання та стабільності наведення. Проте навіть часткове впровадження таких систем може суттєво посилити ешелоновану оборону українського неба.

    Якщо заявлені строки справдяться, уже найближчими місяцями Україна стане однією з небагатьох держав світу, які використовують лазерну зброю не в експериментальному режимі, а як повноцінний елемент бойової системи протиповітряної оборони. Це може стати одним із найважливіших технологічних проривів українського оборонно-промислового комплексу з початку повномасштабної війни.