Командувач Сил безпілотних систем України Роберт Бровді, відомий також як «Мадяр», повідомив, що українські військові встановили понад 500 цілей на території Білорусі, які можуть бути атаковані у разі нової агресії з боку Росії. Ця заява сталася на фоні зростаючої активності російських військ та нещодавнього масованого нальоту дронів на Москву.
Хоча офіційні представники Києва не розголошують конкретних об'єктів, військові аналітики вже окреслили, які цілі можуть бути пріоритетними, якщо Білорусь стане стартовою точкою для нового наступу. У цьому контексті білоруське медіа Belsat провело інтерв'ю з кількома фахівцями в галузі безпеки та військової справи, включаючи Івана Ступака, колишнього співробітника СБУ, та військового аналітика Дмитра Снєгірьова.
Експерти підкреслюють, що цілі не обмежуються лише військовими об'єктами. Україна також розглядає інфраструктуру, яка може підтримувати російський ВПК. «Основні цілі включають військово-політичне керівництво, нафтопереробні заводи, військово-промислові підприємства та військові бази», — зазначив Владзімір Жигар, представник ініціативи BELPOL.
Технічні можливості українських безпілотників дозволяють вражати цілі на відстані до 1500 км, що відкриває перспективи для ударів по об'єктах в Білорусі, адже від кордону України до Мінська всього близько 270 км. Іван Ступак виокремив категорії військових об'єктів, які можуть бути атаковані, зокрема бази, аеродроми та склади боєприпасів.
Серйозну загрозу представляють підприємства подвійного призначення, такі як завод «Інтеграл», який забезпечує російські ракети, дрони та системи зв'язку. Також під прицілом можуть опинитися виробництва, пов'язані з білоруськими реактивними системами «Полонез», а також інститути оборонної сфери.
Особливу увагу експерти звертають на Мозирський нафтопереробний завод, який став важливим елементом постачання пального для російських військових. Дмитро Снєгірьов зазначає, що навіть один точковий удар по цьому об'єкту може істотно ускладнити логістику для армії РФ.
Додатково, аналітики вказують на такі цілі, як промислові вузли в Полоцьку та інші об'єкти, які беруть участь у військовій кооперації з Росією. Іван Ступак також підняв питання про можливість ударів по резиденціях Лукашенка, вказуючи, що Палац Незалежності розташований всього за 270 км від українського кордону.
Офіційні структури в Україні не підтверджують конкретних планів атак на Білорусь, але не виключають адекватної реакції у випадку, якщо Мінськ стане активним учасником конфлікту. У Києві відзначають, що загроза повторного наступу з півночі знову стала актуальною після заяв президента Володимира Зеленського та головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.
За даними українських військових, Кремль розглядає різні сценарії атак із Білорусі, включаючи можливі спроби наступу на Чернігівщину або Київ. Для реалізації таких планів Росії знадобиться значна кількість військових, тому наразі аналітики вважають, що великомасштабне вторгнення з Білорусі малоймовірне.
На даний момент прикордонна служба України не зафіксувала значного скупчення білоруських або російських військ біля кордону, за винятком приблизно чотирьох батальйонів, що налічують близько 1900 осіб. Тим не менш, українська розвідка звертає увагу на активну забудову інфраструктури, що може свідчити про підготовку до швидкого переведення військ.
Лукашенко ж нещодавно запевнив, що Білорусь не планує нападати на Україну без прямого порушення власних кордонів. Проте аналітики Інституту вивчення війни (ISW) підкреслюють, що Мінськ стає все більш залежним від Кремля, особливо після розміщення російської ядерної зброї. Заяви Роберта Бровді про 500 потенційних цілей свідчать про те, що у разі нової агресії війна може розгорнутися далеко за межами України.
