Сьогодні православна церква вшановує пам’ять п’ятьох мучеників — Євстратія, Євгенія, Авксентія, Ореста та Мардарія. Ці святі постраждали за віру в Ісуса Христа в період жорстоких гонінь на християн за часів правління римського імператора Діоклетіана наприкінці III — на початку IV століття.

У ті роки багато християн були змушені приховувати свою віру, однак ці п’ятеро відкрито виступили на її захист. Євстратій був високопоставленим чиновником — міським префектом і архіварієм провінції. Спочатку він таємно сповідував християнство, але згодом публічно визнав свою віру, за що був засуджений.

Авксентій, священник арабійської церкви, одним із перших зазнав переслідувань і був страчений. Воїн Євгеній, близький товариш Євстратія, переніс тяжкі катування — йому відрубали руки й ноги, після чого він загинув мученицькою смертю. Простолюдин Мардарій, вражений стійкістю інших, також відкрито визнав себе християнином і був закатований. Молодого воїна Ореста засудили до спалення на розпеченій решітці, але він прийняв смерть із молитвою, не зрікшись віри.

У православній традиції цих мучеників вважають символом незламної духовної сили, мужності та вірності Богові. У день їхньої пам’яті віряни моляться про внутрішній спокій, стійкість у випробуваннях і силу духу.

Народні прикмети на 13 грудня також мали особливе значення. Вважалося, що морозний і сухий день віщує сувору, але сніжну зиму. Туман або ожеледь обіцяли тривалі холоди, а напрямок вітру визначав характер зими: північний — до морозів і заметілей, південний — до м’якших температур і відлиг.

Цього дня існували й заборони. Не радили підмітати чи мити підлогу, щоб не «вимести» з дому достаток. Не залишали віник біля порога та уникали сварок, адже вірили, що порушення миру може накликати негаразди.

Натомість 13 грудня вважався сприятливим для молитви та духовного очищення. Віряни зверталися до святих мучеників із проханням про підтримку, мужність і благословення на праведний шлях.