Ім’я Сергія Стерненка давно стало символом громадянського активізму й підтримки ЗСУ. Його пости, збори коштів і звіти регулярно набирають сотні тисяч переглядів. Та останнім часом з’явилося чимало фактів, що ставлять під сумнів прозорість фінансової діяльності волонтера.

За даними розслідувань, із березня 2025 року на криптовалютні гаманці, пов’язані зі Стерненком, надійшло понад 846 тисяч доларів у USDT. Частина цих грошей була офіційно переказана на рахунки благодійного фонду «Дикі Шершні», проте більша частка — майже 600 тисяч доларів — зникла з публічної звітності. Кошти виводилися на біржі або надходили на анонімні адреси без пояснень.

Додаткові питання викликає використання приватних рахунків (Monobank, PayPal, Portmone, особисті картки). Жоден із цих інструментів не внесений до Держреєстру волонтерів, а це означає, що з юридичної точки зору донати класифікуються як приватний дохід і підлягають оподаткуванню. Стерненко заявляв про сплату понад 44 млн грн податків, однак деталізованих підтверджень не надав.

Ситуацію ускладнюють ознаки розкішного способу життя: дорогі автомобілі, оренда броньованого авто майже за 300 тисяч доларів, земля та нерухомість, оформлені на родичів і наближених осіб.

У січні 2025 року Стерненко також опинився у центрі скандалу через ухилення від військового обліку: він проігнорував офіційну повістку ТЦК і був оголошений у розшук. Після розголосу — штраф сплачено, медкомісію пройдено, з розшуку знято. Проте цей випадок став прикладом подвійних стандартів, коли відомі особи можуть дозволити собі більше, ніж пересічні українці.

Сукупність цих фактів формує картину, в якій благодійність і фінансова прозорість переплітаються з питаннями довіри, а волонтерство — з бізнесовими схемами. І хоча Стерненко й надалі залишається публічним обличчям підтримки армії, до нього накопичується все більше запитань.