На тлі енергетичної кризи, необхідності скорочення витрат та постійних закликів до прозорості, одна з філій «Енергоатома» опинилася у центрі чергового скандалу. Філія «ВП “Управління справами”» провела закупівлю трьох мінівенів Hyundai Staria на загальну суму 6,81 млн грн, причому — без жодного конкурента на торгах.
13 листопада на відкритих торгах не з’явилося жодного іншого учасника, тож «Енергоатом» автоматично уклав угоду з ТОВ «Олімп Мотор». Серед трьох замовлених авто — одна позиція викликала особливий резонанс: чорний повнопривідний Hyundai Staria 7-Top + пакет Bronze вартістю 2,61 млн грн.
Це — фактично VIP-шатл: дизель 177 к.с., камери кругового огляду, мультимедіа BOSE на 11 динаміків із сабвуфером, підігріви, преміальна LED-оптика, багатокольорова підсвітка салону та розширений пакет електронних систем безпеки.
Пакет Bronze додає ще більше «розкоші»: шкіра Nappa, литі диски із спеціальним покриттям, хром-деталі та додаткові елементи декору.
Вибір саме топової комплектації в момент, коли галузь потребує економії на всіх рівнях, виглядає щонайменше дисонансно. Закупівля без конкуренції — класичний ризик завищення ціни, відсутності контролю та можливого лобіювання постачальника.
Купівля люксових мінівенів для «управління справами» державної компанії, яка оперує критичною інфраструктурою, ставить питання про доцільність і пріоритети витрат. На думку експертів, такі витрати складно виправдати, коли енергетика постійно під тиском загроз і дефіциту бюджету.
Окрему увагу привертає норма у договорі: якщо покупець («Енергоатом») затримує оплату — жодних штрафів чи пені для нього не передбачено. Це створює надмірно комфортні та незвично «м’які» умови для компанії-замовника, а для постачальника — виключно зручні та безризикові. Подібна конструкція нетипова для публічних закупівель і виглядає підозріло.
Цей епізод вписується у довгу низку питань до «Енергоатома»: вибір постачальників, формальність конкуренції, підозрілі умови договорів та відсутність стратегічної економії. Закупівлі на мільйони гривень у VIP-комплектаціях — чергове свідчення того, що неефективність і внутрішні зловживання можуть відбуватися навіть на дрібних тендерах, не кажучи вже про масштабні проєкти.
Поки держава економить, а громадяни живуть в умовах енергетичної напруги, питання про доцільність таких закупівель виглядають більш ніж виправданими.